Ухвала

від 15.02.2021 по справі 910/14370/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

"15" лютого 2021 р. Справа№ 910/14370/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пономаренка Є.Ю.

суддів: Дідиченко М.А.

Руденко М.А.

розглянувши апеляційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу Мистецтвознавець на рішення Господарського суду міста Києва від 09.12.2020 у справі №910/14370/20 (суддя Паламар П.І., повний текст складено - 17.12.2020) за позовом ОСОБА_1 до Житлово-будівельного кооперативу Мистецтвознавець про визнання незаконним та часткове скасування рішення

ВСТАНОВИВ наступне.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.12.2020 у справі №910/14370/20 позов ОСОБА_1 задоволено частково; визнано незаконним та скасовано рішення правління Житлово-будівельного кооперативу Мистецтвознавець , оформлене протоколом засідання правління Житлово-будівельного кооперативу Мистецтвознавець №1 від 28.05.2020, в частині затвердження складових внесків, кошторису та фінансового плану на 2020 рік, у т.ч. про тимчасове затвердження: розміру внесків мешканців ЖБК 2-9 поверх 8,20 грн./м 2 , 1 поверх 7,40 грн./м 2 ; розміру окладів працівників ЖБК: голова правління 6900 грн., бухгалтер 3900 грн., робітник з комплексного обслуговування будинку 4974 грн., слюсар-сантехнік 2600 грн., відповідальний за обслуговування ліфтів 250 грн. Також рішенням стягнуто з Житлово-будівельного кооперативу Мистецтвознавець на користь ОСОБА_1 2 102 грн. витрат по оплаті судового збору. В іншій частині в позові відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 09.12.2020 та закрити провадження у справі з підстав передбачених статтею 231 ГПК України.

Розглянувши апеляційну скаргу, додані до неї матеріали, апеляційний суд дійшов висновку, що скарга підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.

Пунктом 2 ч. 3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Статтею 4 Закону України Про судовий збір (у редакції, яка діє на дату звернення з апеляційною скаргою), встановлені ставки судового збору в таких розмірах:

- за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом розгляду даного спору є вимога немайнового характеру - про визнання незаконним та часткове скасування рішення.

Відповідно до пп. 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору встановлена у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При поданні позову у даній справі, обґрунтованим розміром судового збору було 2 102 грн. (1 прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на день звернення з позовом у 2020році).

За таких обставин, апелянт оскаржуючи судове рішення в апеляційному порядку, має сплатити 150 відсотків вказаної суми, тобто 3 153 грн.

Утім, доказів оплати судового збору скаржником до суду не надано.

В свою чергу, апелянтом подано заяву про звільнення його від сплати судового збору, яка мотивована неможливістю сплатити судовий збір, через значне скорочення коштів на рахунках кооперативу.

Колегія суддів, розглянувши вказану заяву, дійшла висновку про відмову у її задоволенні, з огляду на наступне.

Згідно зі статтею 8 Закону України Про судовий збір (в редакції, чинній на дату звернення з апеляційною скаргою) суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Отже, вказаною статтею передбачено можливість відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, однак лише за вичерпних умов. При цьому, приписами цієї статті визначено суб`єктів оскарження щодо яких можна здійснити відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.

Враховуючи відсутність у даному випадку умов, визначених статтею 8 Закону України Про судовий збір , суд апеляційної інстанції не вбачає правових підстав для задоволення заяви апелянта.

З огляду на зазначене, колегія суддів відхиляє заяву скаржника про звільнення від сплати судового збору.

Згідно зі ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Пункт 1 ст. 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду позовом щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

В рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі Пелевін проти України , від 30.05.2013 у справі Наталія Михайленко проти України , зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Тим не менш, обмеження, що застосовуються, не повинні обмежувати доступ, що залишається для особи, у такий спосіб або такою мірою, щоб сама суть права була порушена. Більш того, обмеження не відповідає п. 1 ст. 6 Конвенції, якщо воно не переслідує легітимну ціль та якщо немає розумного співвідношення між засобами, що застосовуються та ціллю, якої прагнуть досягти (п. 31 рішення Європейського суду з прав людини від 30.05.2013 у справі Наталія Михайленко проти України ).

Таким чином, обмеженням права на доступ до суду, зокрема, є визначений в ГПК України обов`язок заявника при зверненні до суду сплачувати судовий збір. Невиконання заявником вищенаведених вимог процесуального законодавства наділяє суд правом не приймати до розгляду та повертати скаргу скаржнику.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі Креуз проти Польщі, no. 28249/95, від 19.06.2001 зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду .

Частиною 2 статті 260 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що апеляційна скарга, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 Господарського процесуального кодексу України підлягає залишенню без руху.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що скаржником не виконано вимоги п. 2 ч. 3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України, що відповідно до положень статті 260 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення вказаного недоліку.

Крім цього, скаржником подано заяву про поновлення строку на подання апеляційної скарги.

Оскільки, апеляційна скарга залишається без руху на підставі статті 260 Господарського процесуального кодексу України, то відповідно і вищезазначена заява судом наразі не розглядається.

Керуючись статтями 174, 234, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу Мистецтвознавець на рішення Господарського суду міста Києва від 09.12.2020 у справі №910/14370/20 залишити без руху.

2. Житлово-будівельному кооперативу Мистецтвознавець усунути встановлений при поданні апеляційної скарги недолік шляхом подання до Північного апеляційного господарського суду доказів оплати судового збору у розмірі 3 153 грн., протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

3. Роз`яснити апелянту, що при невиконанні вимог даної ухвали в частині надання суду доказів сплати судового збору у встановлений вище строк, апеляційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута апелянту.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не підлягає оскарженню.

Ухвала підписана суддями: 15.02.2021 року.

Головуючий суддя Є.Ю. Пономаренко

Судді М.А. Дідиченко

М.А. Руденко