Постанова

від 22.03.2021 по справі 910/14370/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" березня 2021 р. Справа№ 910/14370/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пономаренка Є.Ю.

суддів: Шапрана В.В.

Дідиченко М.А.

при секретарі судового засідання Підтикан К.Г.,

за участю представників:

від позивача - Мельничук Н.О., особисто, Ткаченко Ю.Б., довіреність від 15.03.2021 №04-0004513;

від відповідача - Бардаш О.В., довіреність від 25.01.2021 №0106/21,

розглянувши апеляційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу "Мистецтвознавець" на рішення Господарського суду міста Києва від 09.12.2020 у справі №910/14370/20 (суддя Паламар П.І., повний текст складено - 17.12.2020) за позовом ОСОБА_1 до Житлово-будівельного кооперативу "Мистецтвознавець" про визнання незаконним та часткове скасування рішення.

ВСТАНОВИВ наступне.

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Житлово-будівельного кооперативу "Мистецтвознавець" про визнання рішення засідання правління кооперативу незаконним, та скасування його в частині: 1). прийняття звіту правління кооперативу щодо фінансової, господарської та організаційної діяльності за 2019 р.; 2). прийняття звіту ревізійної комісії; 3). затвердження кошторису на 2020 рік.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказував, що рішення правління кооперативу від 28 травня 2020 р. в частині розгляду питань звіту правління кооперативу щодо фінансової, господарської та організаційної діяльності за 2019 р., звіту ревізійної комісії та затвердження кошторису на 2020 рік прийняті з порушенням встановлених статутом кооперативу порядку прийняття рішень, оскільки не відносяться до компетенції правління кооперативу, а належать до компетенції загальних зборів членів кооперативу.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.12.2020 у справі №910/14370/20 позов ОСОБА_1 задоволено частково; визнано незаконним та скасовано рішення правління Житлово-будівельного кооперативу "Мистецтвознавець", оформлене протоколом засідання правління Житлово-будівельного кооперативу "Мистецтвознавець" №1 від 28.05.2020, в частині затвердження складових внесків, кошторису та фінансового плану на 2020 рік, у т.ч. про тимчасове затвердження: розміру внесків мешканців ЖБК 2-9 поверх 8,20 грн./м2, 1 поверх 7,40 грн./м2; розміру окладів працівників ЖБК: голова правління 6900 грн., бухгалтер 3900 грн., робітник з комплексного обслуговування будинку 4974 грн., слюсар-сантехнік 2600 грн., відповідальний за обслуговування ліфтів 250 грн. Також рішенням стягнуто з Житлово-будівельного кооперативу "Мистецтвознавець" на користь ОСОБА_1 2 102 грн. витрат по оплаті судового збору. В іншій частині в позові відмовлено.

Приймаючи вказане рішення місцевий господарський суд виходив з того, що оспорювані рішення правління кооперативу про затвердження складових внесків, кошторису та фінансового плану на 2020 рік суперечить положенням п.п. 9.2.11., 9.2.12. Статуту, оскільки вирішення таких питань не належить до компетенції цього органу управління кооперативу та порушують права позивача як члена на управління кооперативом.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 09.12.2020 та закрити провадження у справі з підстав передбачених статтею 231 Господарського процесуального кодексу України.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що позивач не є членом кооперативу, а тому відповідно даний спір виник не з корпоративних відносин, у зв`язку з чим він не підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Позивачем разом із запереченнями на апеляційну скаргу було подано до апеляційного суду додаткові докази, а саме протоколи зборів мешканців квартир кооперативу, засідання правління, загальних зборів.

Колегією суддів наведені додаткові докази не приймаються, з огляду на наступне.

В силу принципів диспозитивності та змагальності господарського судочинства, сутність яких викладено в статтях 13, 14 Господарського процесуального кодексу України, а також приписах статті 74 цього Кодексу, збирання доказів у справі не є обов`язком суду.

Навпаки, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тобто обов`язок доказування у господарському процесі покладений виключно на сторони спору, кожна з яких несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 80 цього Кодексу, чітко врегульовано порядок та строки подання доказів учасниками справи. Так, за частиною 2 вказаної статті позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви. Згідно частини 4 цієї статті, якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. Частина 5 цієї статті визначає, що у випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів.

Отже, за змістом вказаних норм всі докази, які підтверджують заявлені вимоги, мають бути подані позивачем одночасно з такою заявою, а неможливість подання доказів у цей строк повинна бути письмово доведена позивачем до суду та належним чином обґрунтована.

При цьому, слід зазначити, що позивач не повідомляв суд першої інстанції відповідно до ч. 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України про неможливість подання певного доказу у встановлений строк.

Згідно з приписами статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Заявник жодних доводів стосовно неможливості подання вказаних доказів до суду першої інстанції не навів.

З огляду на вищевикладене, вказані додаткові докази не приймаються апеляційним судом та справа розглядається без їх врахування.

Представник апелянта - відповідача у справі в судовому засіданні надав пояснення, якими підтримав апеляційну скаргу.

Представник позивача в судовому засіданні надав пояснення, якими просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення місцевого господарського суду - без змін.

Згідно з ч. 1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у Главі 1 Розділу ІV.

Частинами 1 та 2 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

На засіданні правління Житлово-будівельного кооперативу "Мистецтвознавець", що відбулось 28 травня 2020 р., було прийнято наступні рішення:

1) прийнято звіт голови правління за 2019 рік до уваги;

2) прийнято звіт ревізійної комісії ЖБК до уваги;

3) прийнято рішення про затвердження складових внесків, кошторису та фінансового плану на 2020 рік, у т.ч. про тимчасове затвердження:

- розміру внесків мешканців ЖБК 2-9 поверх 8,20 грн./м2, 1 поверх 7,40 грн./м2;

- розміру окладів працівників ЖБК: голова правління 6900 грн., бухгалтер 3900 грн., робітник з комплексного обслуговування будинку 4974 грн., слюсар-сантехнік 2600 грн., відповідальний за обслуговування ліфтів 250 грн.

4) прийнято рішення про проведення ремонтних робіт;

5) розглянуті інші питання (затвердження квитанції нового зразка, списання боргу мешканця, вивчення можливості проведення робіт з утеплення торцевої стіни будинку).

Вказані рішення оформлено протоколом засідання правління Житлово-будівельного кооперативу "Мистецтвознавець" № 1 від 28 травня 2020 р.

Позовні вимоги позивача мотивовані порушенням його прав, як члена, на управління Житлово-будівельним кооперативом "Мистецтвознавець" під час прийняття правлінням рішень з перших трьох питань.

Як вже вказувалося, місцевий господарський суд, дійшовши висновку, що оспорювані рішення правління кооперативу про затвердження складових внесків, кошторису та фінансового плану на 2020 рік суперечить положенням п.п. 9.2.11., 9.2.12. Статуту, оскільки вирішення таких питань не належить до компетенції цього органу управління кооперативу та порушують права позивача як члена на управління кооперативом, задовольнив позов частково.

В апеляційній скарзі скаржник заперечує членство ОСОБА_1 у Житлово-будівельному кооперативі "Мистецтвознавець" та зазначає, що належними доказами вказаних обставин є затверджене загальними зборами рішення правління кооперативу про прийняття вказаної особи в його члени, яке у даному випадку відсутнє.

Зазначаючи про наведене, апелянт вказує, що оскільки позивач не є членом кооперативу, відповідно даний спір виник не з корпоративних відносин, у зв`язку з чим він не підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Стосовно вказаних доводів, колегія суддів зазначає, що наведені заперечення скаржника спростовуються наявними у матеріалах даної справи доказами (наданими при цьому самим відповідачем), а саме списком членів ЖБК "Мистецтвознавець" (а.с. 96), а також протоколом зборів уповноважених представників членів ЖБК "Мистецтвознавець" від 25.09.2020 (а.с.97-102).

Так, згідно вказаного списку членів ЖБК "Мистецтвознавець" (а.с. 96) ОСОБА_1 значиться членом цього кооперативу.

При цьому, посилання представника відповідача в засіданні суду апеляційної інстанції на те, що вказаний доказ ЖБК "Мистецтвознавець" до суду не подавався та його походження є невідомим, колегією суддів не приймаються з огляду на засвідчення копії цього списку безпосередньо Головою правління кооперативу Романчук О.М. (підпис вказаною особи та печатка ЖБК "Мистецтвознавець" проставлені у нижньому правому куті документа).

Також, підтвердженням членства позивача у ЖБК "Мистецтвознавець" є протокол зборів уповноважених представників членів ЖБК "Мистецтвознавець" від 25.09.2020 (а.с.97-102), згідно якого ОСОБА_1 була присутня на вказаних зборах та приймала участь у голосуванні.

Згідно п.п.6.1.3 п. 6.1 Статуту ЖБК "Мистецтвознавець" член кооперативу має право брати участь у прийнятті рішень Загальних зборів членів кооперативу, як особисто, так і через свого представника за дорученням.

Стосовно доводів представника апелянта про те, що на зборах ЖБК "Мистецтвознавець" можуть бути присутніми не тільки члени кооперативу колегія суддів зазначає, що апелянтом не спростовано обставин голосування ОСОБА_1 при прийнятті рішень на зборах, права на що відповідно позбавлені не члени кооперативу.

Отже, враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає доведеними позивачем обставини того, що він є членом ЖБК "Мистецтвознавець", а тому доводи скаржника про протилежне відхиляються колегією суддів за необґрунтованістю.

Окрім наведеного, слід зазначити наступне.

Так, 18 серпня 2020 року ОСОБА_1 звернулася до Оболонського районного суду міста Києва в порядку цивільного судочинства з позовом до житлово-будівельного кооперативу "Мистецтвознавець" про визнання незаконним та скасування в частині рішення правління житлово-будівельного кооперативу.

Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 25.08.2020 у справі №756/10273/20 відмовлено у відкритті провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до житлово-будівельного кооперативу "Мистецтвознавець" про визнання незаконним та скасування в частині рішення правління, оскільки наведений спір стосується порушення прав ОСОБА_1 на участь в управлінні ЖБК "Мистецтвознавець", як члена кооперативу, а тому є корпоративним та підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

При цьому, судом в ухвалі встановлено, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 та членом ЖБК "Мистецтвознавець" .

Отже, враховуючи все вищевикладене, посилання скаржника на непідвідомчість даного спору господарським судам визнаються апеляційним судом необґрунтованими та відповідно підстави для закриття провадження у даній справі є відсутніми.

Стосовно суті позовних вимог, то колегія суддів погоджується із висновками місцевого господарського суду, наведеними в оскаржуваному рішенні, про наступне.

Відповідно до положень п.п. 2.1, 9.1. статуту Житлово-будівельного кооперативу "Мистецтвознавець" (далі-Статут) метою діяльності кооперативу є задоволення економічних, соціальних та інших потреб членів кооперативу на основі поєднання їх особистих та колективних інтересів, а також забезпечення, зокрема, належного утримання будинку та прибудинкової території, належного отримання мешканцями будинку житлово-комунальних послуг.

Органами управління кооперативу є загальні збори членів кооперативу, збори уповноважених членів кооперативу і правління кооперативу. Загальні збори членів кооперативу є вищим органом кооперативу.

Згідно п.п. 9.2.11., 9.2.12. Статуту до питань, з яких рішення приймаються загальними зборами членів кооперативу, зокрема, належать питання про затвердження кошторису кооперативу та річного звіту, затвердження щомісячних внесків на утримання будинку та прибудинкової території, кошторису надходжень та витрат, розмір сплати за спожиті житлово-комунальні послуги.

Згідно п.п. 9.13.1, 9.21. Статуту до компетенції правління кооперативу віднесено підготовку річного кошторису кооперативу, річного звіту та балансу, складання висновку за річними звітами про результати діяльності кооперативу.

Отже, відповідно до вищевказаних положень статуту до компетенції правління Житлово-будівельного кооперативу "Мистецтвознавець" спірні питання про прийняття звіту правління кооперативу щодо фінансової, господарської та організаційної діяльності за 2019 р., прийняття звіту ревізійної комісії, затвердження кошторису на 2020 рік не відносяться.

При цьому, з наявного протоколу засідання вбачається, що правлінням кооперативу рішення про затвердження звіту правління кооперативу щодо фінансової, господарської та організаційної діяльності за 2019 р., про затвердження звіту ревізійної комісії не приймалось, а лише вирішено прийняти такі звіти до уваги.

Таке рішення не тягне правових наслідків у вигляді затвердження або прийняття таких звітів, по суті є констатацією факту існування таких документів на час їх обговорення на засіданні правління кооперативу, що не суперечить його статним положенням.

Оскільки оспорюване рішення у вказаній вище частині прийняте правлінням з дотриманням вимог статуту кооперативу відповідача, не порушує прав позивача то у задоволенні позову в указаній частині відповідно до вимог ст. 15 ЦК України судом першої інстанції було обґрунтовано відмовлено.

Разом з тим, враховуючи, що оскаржуване рішення правління кооперативу про затвердження складових внесків, кошторису та фінансового плану на 2020 рік суперечить положенням п.п. 9.2.11., 9.2.12. Статуту, оскільки вирішення таких питань не належить до компетенції цього органу управління кооперативу, порушують права позивача як члена на управління кооперативом, то рішення правління Житлово-будівельного кооперативу "Мистецтвознавець" від 28 травня 2020 р. у цій частині правомірно визнано незаконним та скасовано.

З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду прийнято з повним, всебічним та об`єктивним з`ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим, правові підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Оскільки, у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання покладаються на відповідача (апелянта).

Керуючись ст.ст. 240, 269, 275, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу "Мистецтвознавець" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 09.12.2020 у справі №910/14370/20 - без змін.

2. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на її заявника - відповідача у справі.

3. Поновити дію рішення Господарського суду міста Києва від 09.12.2020 у справі №910/14370/20.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст постанови складено: 26.03.2021 року.

Головуючий суддя Є.Ю. Пономаренко

Судді В.В. Шапран

М.А. Дідиченко