Постанова

від 04.02.2021 по справі 910/6911/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" лютого 2021 р. Справа№ 910/6911/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Поляк О.І.

суддів: Дідиченко М.А.

Пономаренка Є.Ю.

за участі секретаря - Стародуб М.Ф.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на рішення Господарського суду міста Києва від 19.10.2020 (повний текст складено 22.10.2020) у справі №910/6911/20 (суддя Марченко О.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кропивницькбуд - Інвест"

до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб

та Публічного акціонерного товариства банку "Траст"

про визнання протиправним рішення та стягнення 111 930,00 грн сплаченого гарантійного внеску,

за участі представників згідно протоколу судового засідання

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Кропивницькбуд - Інвест (далі також - Товариство) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі також - Фонд) та публічного акціонерного товариства банку Траст (далі також - Банк) про:

- визнання протиправним пункту 38 рішення Фонду в особі комісії з розгляду скарг та підготовки пропозиції стосовно організації і проведення відкритих торгів (аукціонів) з продажу активів (майна) банків, що виводяться з ринку або ліквідуються, від 30.01.2020 №292/20К в частині відмови повернення Товариству оплаченого гарантійного внеску за участь в електронних торгах, проведених 27.12.2019, з продажу активів (майна), що обліковуються на балансі Банку (лот №GL22N013727);

- стягнення з Банку на користь Товариства 111 930 грн. сплаченого гарантійного внеску.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.10.2020 у справі №910/6911/20 позовні вимоги задоволено повністю. Визнано протиправним пункт 38 рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в особі комісії з розгляду скарг та підготовки пропозиції стосовно організації і проведення відкритих торгів (аукціонів) з продажу активів (майна) банків, що виводяться з ринку або ліквідуються, від 30.01.2020 №292/20К в частині відмови в поверненні товариству з обмеженою відповідальністю Кропивницькбуд - Інвест оплаченого гарантійного внеску за участь в електронних торгах, проведених 27.12.2019, з продажу активів (майна), що обліковуються на балансі публічного акціонерного товариства банку Траст (лот №GL22N013727). Присуджено до стягнення з Публічного акціонерного товариства банку Траст на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Кропивницькбуд - Інвест 111 930,00 грн сплаченого гарантійного внеску і 4 204,00 грн судового збору.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам сторін, місцевий господарський суд виходив із встановлених ним обставин набуття Банком прав на спірну нерухомість у межах виконавчого провадження, а також відсутності у Банку будь-яких документів (договір оренди, свідоцтво про право власності на землю), які б містили інформацію щодо кадастрового номеру земельної ділянки, на якій розташовано спірне майно, та розміру цієї ділянки. Судом також встановлено, що непідписання між Банком та Товариством договору купівлі-продажу спірного майна відбулось у зв`язку з відсутністю у Банку згаданих документів, тобто - з вини Банку, а не відповідача. За таких обставин, суд дійшов висновку про протиправність рішення Фонду від 30.01.2020 №292/20К в частині відмови в поверненні Товариству оплаченого гарантійного внеску за участь в електронних торгах, проведених 27.12.2019, з продажу активів (майна), що обліковуються на балансі Банку (лот №GL22N013727), як і про наявність підстав для повернення Банком гарантійного внеску Товариству.

Не погоджуючись із прийнятим у справі рішенням, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб звернувсь до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 19.10.2020 у справі №910/6911/20 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування вимог за апеляційною скаргою, Фонд посилається на залишення судом поза увагою істотних обставин справи. Зокрема, Фондом було проінформовано потенційних покупців про те, що земельна ділянка не є складовою лоту. Відтак, не укладення договору є наслідком дій самого позивача, який не виявив бажання дослідити питання приналежності землі, на якій розташовано спірне майно до моменту його придбання.

Відмовляючи у поверненні Товариству гарантійного внеску, Фонд діяв в межах пункту 5 Розділу 7 Положення щодо організації продажу активів (майна) банків, що ліквідуються, затверджене рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 24.03.2016 №388, у редакції рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 05.05.2017 №1872, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.04.2016 за № 606/28736 (далі також - Положення №388), яким передбачено, що у разі скасування відкритих торгів (аукціону) або визнання їх такими, що не відбулися, гарантійні внески повертаються протягом трьох робочих днів їх учасникам, крім учасників-переможців, які порушили взяті на себе зобов`язання з повного розрахунку за відповідні активи (майно) та укладання відповідного(их) договору(ів) у встановлені Фондом строки. Одночасно, суд не звернув уваги на правову природу гарантійного внеску як виду забезпечення виконання зобов`язань.

Фонд також наголошує на тому, що Товариство не було позбавлено права та можливості у випадку купівлі лоту замовити технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земель, на яких розташовано предмет торгів, як особа яка набула відповідних прав за статтею 377 Цивільного кодексу України. Так, право власності на земельну ділянку у набувача нерухомості виникає одночасно із виникнення права власності на зведені на земельній ділянці об`єкти. На підтвердження своєї позиції Фонд посилається на постанову Верховного Суду України у справі №6-2225цс16.

24.11.2020 матеріали справи, разом з апеляційною скаргою надійшли до Північного апеляційного господарського суду та згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями передані на розгляд колегії суддів у складі: Поляк О.І. (головуючий), Дідиченко М.А., Пономаренко Є.Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.11.2020 поновлено строк на апеляційне оскарження рішення, однак апеляційну скаргу залишено без руху, з підстав не виконання апелянтом вимог пункту 2 частини 3 статті 258 ГПК України (не надання суду доказів сплати судового збору у розмірі 6 306,00 грн) та вимог статті 259 ГПК України (не надання суду доказів надсилання Публічному акціонерному товариству банку Траст копії апеляційної скарги і доданих до неї документів у встановленому законом порядку). Апелянту надано десятиденний строк з дня отримання даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, шляхом подання до суду доказів сплати судового збору у розмірі 6 306,00 грн та доказів надсилання Публічному акціонерному товариству банку Траст копії апеляційної скарги і доданих до неї документів у встановленому законом порядку.

11.12.2020 до суду надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої додано опис вкладення у цінний лист, поштова квитанція №01001 86462542 від 08.12.2020 (разом зі списком поштових відправлень №12892) в якості доказу надсилання Публічному акціонерному товариству банку Траст копії апеляційної скарги з додатками на адресу: 01014, м. Київ, Болсуновська, 8. Водночас, до заяви додано платіжне доручення №3181 від 08.12.2020 про сплату судового збору в розмірі 6 306,00 грн.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.12.2020 відкрито апеляційне провадження у справі, зупинено дію оскаржуваного рішення та призначено справу до розгляду на 21.01.2021.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.01.2021 розгляд справи №910/6911/20 відкладено на 04.02.2021.

Частиною першою статті 269 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Одночасно, згідно з частиною четвертою статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.

Рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 02.12.2015 у справі №645/8236/14-ц присуджено до стягнення солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 на користь Банку заборгованість у сумі 8 649 120,92 грн за договором від 28.11.2007 №S021.0000241.6 про надання траншу та судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у сумі 1 521 грн. з кожного.

У порядку примусового виконання цього рішення, постановою від 04.12.2018 ВП №56401655 про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу та актом від 04.12.2018 приватним виконавцем Родіним Г.В. передано Банку у власність нежитлові будівлі: літ. А-1 площею 137,2 кв.м.; літ. В-1 площею 200,1 кв.м.; літ. Г-1 площею 166,5 кв.м.; літ. Д-1 площею 208,8 кв.м.; літ. Е-1 площею 27,0 кв.м.; літ. З-1 площею 116,3 кв.м.; літ. К-1 площею 123,9 кв.м.; літ. Л-1 площею 121,8 кв.м., розташовані за адресою: м. Харків, вул. Кибальчича, буд. 4, на загальну суму 1 865 500 грн.;

15.08.2019 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Богданович А.О. відповідно до статті 61 Закону України Про виконавче провадження , статті 45 Закону України Про іпотеку , на підставі акта про передачу майна стягувачу в рамках погашення боргу, затвердженого приватним виконавцем Родіним Г.В. виконавчий округ Харківської області, від 04.12.2018 видано Банку свідоцтво за реєстровим №584 та проведено державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно.

На час набуття Банком права власності на нерухоме майно, Банк, згідно з рішенням правління Національного банку України від 29.12.2016 №559-рш, рішенням виконавчої дирекції Фонду від 30.12.2016 №3085 Про початок процедури ліквідації ПАТ БАНК ТРАСТ та делегування повноважень ліквідатора банку , рішенням виконавчої дирекції Фонду від 13.12.2018 №3346 Про продовження строків здійснення процедури ліквідації ПАТ БАНК ТРАСТ та делегування повноважень ліквідатора перебував у процедурі ліквідації. Ліквідація запроваджена з 30.12.2016 до 29.12.2019 включно, та призначено уповноваженою особою Фонду на здійснення ліквідації Банка Кухарева В.В.

06.12.2019 Банк як замовник опублікував оголошення про проведення електронного аукціону з можливістю зниження початкової ціни (голландський аукціон) щодо продажу нежитлових будівель загальною площею 1 101,6 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Харків, вул. Кибальчича, буд. 4 (лот №GL22N013727).

Для участі в аукціоні Товариством було сплачено гарантійний внесок у сумі 111 930 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 27.12.2019 №204 та складає 5% від початкової ціни продажу лоту.

27.12.2019 позивач став переможцем електронного аукціону щодо придбання нежитлових будівель за лотом №GL22N013727, про що було сформовано протокол електронного аукціону №UA-EA-2019-12-06-000008-b.

Відповідно до вказаного протоколу переможець електронних торгів зобов`язується:

- здійснити повну оплату коштів за лот, які повинні надійти на рахунок банку (банків) не пізніше кінця 18 (вісімнадцятого) робочого дня з дати формування ЦБД протоколу електронного аукціону;

- підписати договір купівлі-продажу/відступлення права вимоги придбаного активу(вів)(майна) протягом 20 (двадцяти) робочих днів з дня, наступного за днем формування протоколу електронного аукціону, з урахуванням пункту 7.21 Регламенту ЕТС.

13.01.2020 на електронну пошту позивача з електронної пошти відповідача надійшов проект договору купівлі-продажу для погодження його умов з проханням надати контакти нотаріуса, який здійснить посвідчення правочину.

Після погодження умов договору представники сторін погодили, що правочин купівлі-продажу нерухомого майна буде посвідчувати 27.01.2020 приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Зима Н.Ф.

На підставі сформованого протоколу 14.01.2020 позивачем була здійснена у повному обсязі оплата за лот (придбане нерухоме майно) у сумі 447 720 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 14.01.2020 №211.

Листом від 15.01.2020 №01 позивач просив відповідача забезпечити безперешкодний доступ до придбаного нерухомого майна та підготувати його до передачі Товариству до моменту укладення договору купівлі-продажу.

В обумовлений день оформлення договору (27.01.2020) кожною із сторін було надіслано електронною поштою на адресу нотаріуса Зими Н.Ф. усі наявні необхідні документи для посвідчення правочину.

Нотаріусом було відмолено у посвідченні договору купівлі-продажу, оскільки у договорі відсутній кадастровий номер земельної ділянки, на якій розташований об`єкт нерухомого майна.

Товариство листом від 27.01.2020 №02 просило нотаріуса надати письмове роз`яснення щодо підстав неможливості посвідчення договору купівлі-продажу.

Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Зима Н.Ф. листом від 27.01.2020 №12/01-16 повідомила позивача про те, що 27.01.2020, за результатами опрацювання надісланих на електронну адресу нотаріуса документів та інформації про нерухоме майно було встановлено, що відсутні будь-які документи, що посвідчують право власності, право користування чи відомості щодо земельної ділянки, на якій розташовані нежитлові будівлі; відсутність наведених документів унеможливлює посвідчення договору купівлі-продажу нерухомого майна; Банк як власника нежитлової будівлі було повідомлено нотаріусом та надано усні роз`яснення щодо необхідності надання відповідних документів для посвідчення правочину за даним об`єктом нерухомого майна.

Товариство звернулося до Банка із скаргою від 27.01.2020, в якій просило скасувати результати електронних торгів з продажу лоту №GL22N013727 та повернути позивачу сплачені гарантійний внесок і кошти за об`єкт нерухомого майна.

Листом від 03.02.2020 №01 адвокат Товариства звернувся до Банку з адвокатським запитом, в якому просив Банк надати: інформацію про підстави дискваліфікації Товариства як учасника електронного аукціону за лотом №GL22N013727, ідентифікатор закупівлі №UA-EA-2019-12-06-000008-b, предмет аукціону - нежитлові будівлі загальною площею 1 101,6 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Харків, вул. Кибальчича, буд. 4; належним чином завірену копію відповідного рішення про дискваліфікацію Товариства.

Фонд листом від 13.02.2020 №27-2314/20 надав Товариству витяг з протоколу від 30.01.2020 №292/20К.

Згідно з витягом з протоколу від 30.01.2020 №292/20К до Фонду надійшла скарга Товариства від 27.01.2020 №б/н стосовно електронних торгів, проведених 27.12.2019, з продажу активів (майна), що обліковуються на балансі Банку (лот №GL22N013727); у зв`язку з відсутністю кадастрового номеру земельної ділянки, на якій розташоване нерухоме майно, та ненаданням можливості Товариству ознайомитися з нерухомим майном, скаржник просить скасувати результати електронних торгів з продажу лоту №GL22N013727 та повернути сплачені кошти за лот і гарантійний внесок; Банк листом від 29.01.2020 №986 поінформував про зазначення у публічному паспорті активу інформації щодо відсутності земельної ділянки, про те, що скаржник не звертався до Банку для ознайомлення з майном та не вчиняв дій стосовно його придбання; статус електронних торгів в ЕТС: Торги не відбулися .

Комісія, за результатами розгляду скарги Товариства вирішила: підстави для задоволення скарги Товариства відсутні; визнати наявність підстав для повернення Товариству сплачених коштів за лотом, за виключенням гарантійного внеску.

Спір у справі, що розглядається виник у зв`язку з прийняттям Фондом рішення, оформленого протоколом від 30.01.2020 №292/20К про відмову Товариству у поверненні сплаченого ним гарантійного внеску.

Розглядаючи спір, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду виходить такого.

Відповідно до пункту 1 Розділу ІІ Положення №388 гарантійний внесок - визначений рішенням Фонду щодо затвердження умов продажу активу(ів) (майна) вид забезпечення виконання учасником відкритих торгів (аукціону) (потенційним покупцем) взятих на себе зобов`язань у зв`язку з участю в таких торгах, у тому числі з укладання договору купівлі-продажу активу (майна), розрахунків або придбання активів (майна) банку, що ліквідується, та оплати винагороди організатора відкритих торгів (аукціону) шляхом внесення учасниками грошових коштів на поточний рахунок організатора відкритих торгів (аукціону) (оператора електронного майданчика) та/або надання електронної банківської гарантії на користь банку, розмір яких розраховується у процентному відношенні, визначеному Фондом, від початкової ціни (ціни реалізації), порядок отримання та повернення яких встановлюється Фондом. Електронна банківська гарантія має бути видана на строк до дати граничного терміну укладення договору, визначеного цим Положенням, але не більше ніж 135 робочих днів.

Абзацом першим пункту 2 розділу VII Положення №388 передбачено, що для участі у відкритих торгах (аукціоні) потенційний покупець зобов`язаний внести на рахунок організатора відкритих торгів (аукціону) гарантійний внесок у вигляді грошових коштів, розмір яких встановлюється Фондом, та/або надати електронну банківську гарантію, яка передбачає строк для оплати вимоги не більше трьох робочих днів і бенефіціарами за якою є банк (кілька банків), майно (активи) якого (яких) виставляється для продажу, у розмірі грошового забезпечення (покриття) за мінусом винагороди організатора відкритих торгів (аукціону).

Відповідно до абзацу першого пункту 3 розділу VII Положення №388 банк укладає договір купівлі-продажу активу (майна) протягом 20 робочих днів з дня формування протоколу відкритих торгів (аукціону) з можливістю продовження такого строку за рішенням Фонду.

За пунктом 2 розділу VІІ Положення №388 після виконання переможцем відкритих торгів (аукціону) зобов`язань з повного розрахунку за відповідні активи (майно) та укладання відповідного(их) договору(ів) у встановлені Фондом строки:

у разі надання гарантійного внеску у вигляді грошових коштів , внесених на поточний рахунок організатора відкритих торгів (аукціону), - кошти повертаються організатором відкритих торгів (аукціону) переможцю за вирахуванням встановленої Фондом винагороди організатора відкритих торгів (аукціону) , але не раніше отримання підтвердження від банку(ів), що ліквідується(ються), про укладення договору(ів) та повний розрахунок за відповідні активи (майно) з боку такого переможця.

У разі невиконання переможцем відкритих торгів (аукціону) зобов`язань з повного розрахунку за відповідні активи (майно) та укладання відповідного(их) договору(ів) у встановлені Фондом строки банк-гарант за вимогою банку(ів), активи (майно) якого(их) виставлялися для продажу, та відповідно до умов наданої електронної банківської гарантії сплачує кошти такому (таким) банку(ам).

Пунктом 4 розділу VІІ Положення №388 встановлено, що у разі відмови переможця відкритих торгів (аукціону) від укладання договору купівлі-продажу активу (майна), розрахунків або придбання активів (майна) банку, що ліквідується, кошти, що надійшли як забезпечення виконання зобов`язань учасника відкритих торгів (аукціону) (потенційного покупця), перераховуються такому банку .

Пунктом 5 розділу VІІ Положення №388 унормовано, що у разі скасування відкритих торгів (аукціону) або визнання їх такими, що не відбулися, гарантійні внески повертаються протягом трьох робочих днів їх учасникам, крім учасників-переможців, які порушили взяті на себе зобов`язання з повного розрахунку за відповідні активи (майно) та укладання відповідного(их) договору(ів) у встановлені Фондом строки.

Оскільки сплачений Товариством гарантійний внесок є засобом платежу (оплата послуг організатора аукціону), а також виконує забезпечувальну функцію (залишається у Банку, у випадку невиконання переможцем аукціону своїх зобов`язань), колегія суддів дійшла висновку, що у спірних правовідносинах сторін, гарантійний платіж виконує функцію завдатка.

За приписами статті 570 Цивільного кодексу України, завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів , на підтвердження зобов`язання і на забезпечення його виконання.

Статтею 571 Цивільного кодексу України унормовано, якщо порушення зобов`язання сталося з вини боржника, завдаток залишається у кредитора. Якщо порушення зобов`язання сталося з вини кредитора, він зобов`язаний повернути боржникові завдаток та додатково сплатити суму у розмірі завдатку або його вартості.

Сторона, винна у порушенні зобов`язання, має відшкодувати другій стороні збитки в сумі, на яку вони перевищують розмір (вартість) завдатку, якщо інше не встановлено договором.

Як встановлено судом, підтверджується матеріалами справи та не заперечується учасниками спору, сторони мали намір засвідчити придбання Товариством майна Банку на аукціоні шляхом укладення договору купівлі-продажу цього майна.

Згідно із статтею 655 Цивільного кодексу України) за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

Особливості договору купівлі-продажу окремих видів майна можуть встановлюватися законом.

Відповідно до статті 657 Цивільного кодексу України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

Згідно з частиною третьою статті 334 Цивільного кодексу України право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.

Відповідно до абзацу першого частини шостої статті 120 Земельного кодексу України істотною умовою договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, є кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв`язку з набуттям права власності на ці об`єкти, крім об`єктів державної власності, що підлягають продажу шляхом приватизації.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, договір не було посвідчено приватним нотаріусом у зв`язку із ненаданням Банком інформації щодо кадастрового номера земельної ділянки, на якій розташовано об`єкт продажу.

Частинами другою - четвертою статті 24 Закону України Про Державний земельний кадастр передбачено, що державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за місцем їх розташування відповідним Державним кадастровим реєстратором центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за заявою:

особи, якій за рішенням органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки при передачі її у власність чи користування із земель державної чи комунальної власності, або уповноваженої нею особи;

власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності (у разі поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок) або уповноваженої ними особи;

органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування (у разі формування земельних ділянок відповідно державної чи комунальної власності);

замовником технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель (у разі внесення до Державного земельного кадастру за результатами проведення інвентаризації земель масиву земель сільськогосподарського призначення відомостей про земельну ділянку, що входить до такого масиву).

Одночасно, статтею 377 Цивільного кодексу України передбачено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

До набувача нерухомості також переходить право на відведення такої землі, отримання у власність чи оренду тощо, у випадку, якщо набута ним нерухомість розташована на земельній ділянці, що не була відведена у встановленому законом порядку.

Оскільки виключно поточний власник нерухомості має таке право, то відповідно, саме на нього покладається обов`язок надати реквізити землі, на якій розташовано належне йому майно у випадку подальшої реалізації такого майна шляхом продажу. У зв`язку з цим, колегія суддів відхиляє доводи Фонду щодо можливості оформлення Товариством права на землю до посвідчення правочину нотаріусом, оскільки право на нерухомість, а отже і на відведення землі виникне у нього після нотаріального посвідчення договору, але ажніяк не до цього моменту.

Як підтверджується матеріалами справи, Банком не було оформлено право на землю під нерухомістю, набутою у порядку примусового виконання рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 02.12.2015 у справі №645/8236/14-ц. Тому, Банк і не міг надати жодних документів на землю під час здійснення нотаріального посвідчення цього майна, придбаного Товариством на аукціоні.

За встановленого, колегія суддів дійшла висновку про те, що відмова нотаріуса посвідчувати договір купівлі-продажу, подальше неукладення договору, та скасування у зв`язку з цим результатів торгів шляхом надання їм статусу таких, що не відбулись, були наслідком свідомих дій Банку, який не бажав оформити землю під належним йому майном та мав намір реалізувати майно, втім, не враховуючи положення статті 120 Земельного кодексу України.

Відтак, з огляду на вимоги статті 571 Цивільного кодексу України, у Банку та Фонду підстав не повертати Гарантійний платіж внесений Товариством для участі у аукціоні не було.

Висновки суду першої інстанції стосовно порушення Фондом прав позивача у справі прийняттям рішення від 30.01.2020 №292/20К в частині відмови в поверненні Товариству оплаченого гарантійного внеску за участь в електронних торгах, проведених 27.12.2019, з продажу активів (майна), що обліковуються на балансі Банку (лот №GL22N013727), є мотивованими.

Колегія суддів відхиляє доводи Фонду про необхідність застосування пункту 5 Розділу 7 Положення №388.

Вказаним пунктом встановлено, що у разі скасування відкритих торгів (аукціону) або визнання їх такими, що не відбулися, гарантійні внески повертаються протягом трьох робочих днів їх учасникам, крім учасників-переможців, які порушили взяті на себе зобов`язання з повного розрахунку за відповідні активи (майно) та укладання відповідного(их) договору(ів) у встановлені Фондом строки.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, станом на момент звернення до нотаріусу Товариством було у повному обсязі сплачено кошти за придбану на аукціоні нерухомість. А оскільки неукладення договору було наслідком дій самого Банку, правові підстави для покладення на Товариство відповідальності та застосування заходу забезпечення зобов`язання у вигляді утримання сплаченого ним Гарантійного внеску - відсутні.

Не може погодитись колегія суддів із доводами Фонду про те, що інформування потенційних покупців про те, що земельна ділянка не буде реалізована разом із нерухомим майном на ній розташованим , а відтак, покладає саме на переможця аукціону ризики не укладення договору купівлі-продажу у зв`язку з відмовою нотаріуса посвідчувати такий договір та вважає їх неспроможними, оскільки нерухоме майно і земельна ділянка під ним нерозривно пов`язанні між собою.

Отже, суд першої інстанції дійшов мотивованого висновку про протиправність рішення Фонду від 30.01.2020 №292/20К в частині відмови в поверненні Товариству оплаченого гарантійного внеску за участь в електронних торгах, проведених 27.12.2019, з продажу активів (майна), що обліковуються на балансі Банку (лот №GL22N013727), та про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача гарантійного внеску у сумі 111 930 грн.

За результатами здійсненого колегією суддів апеляційного розгляду справи, суд дійшов висновку, що місцевий господарський суд повно та всебічно дослідив матеріали справи та доводи сторін, застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального права, якими врегульовано ці правовідносини, ухвалив законне та обґрунтоване рішення суду. Підстави для його скасування - відсутні.

Доводи заявника апеляційної скарги про неправильне застосування місцевим судом норм статей 377 Цивільного кодексу України,статті 120 Земельного кодексу України, окремих норм Положення №388 як і судження стосовно не дослідження у повній мірі обставин, що мають значення для розгляду справи, не підтвердились під час апеляційного перегляду справи.

Оскільки цією постановою суд апеляційної інстанції не змінює рішення та не ухвалює нового, судові витрати покладаються судом на скаржника.

Керуючись статтями 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 19.10.2020 у справі №910/6911/20 - без змін.

2. Поновити дію рішення Господарського суду міста Києва від 19.10.2020 у справі №910/6911/20.

3. Справу №910/6911/20 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачені статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 15.02.2021.

Головуючий суддя О.І. Поляк

Судді М.А. Дідиченко

Є.Ю. Пономаренко