Рішення

від 01.08.2007 по справі 6/92

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

6/92

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" серпня 2007 р.                     Справа № 6/92.

За позовом Дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”

до Товариства з обмеженою відповідальністю “КМІЛ”

про стягнення 818 458,63 грн.

                                                                                               Суддя Паскарь А. Д.

представники сторін:

від позивача: Миронов С.І., довіреність від 30.03.2007 № 81/35

від відповідача: Івасюк Л.А., директор; Софяк В.В., довіреність від 26.06.2007

СУТЬ СПОРУ: Дочірня компанія “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”, м. Київ, звернулася з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “КМІЛ”, м. Чернівці, про  стягнення 818 458,63 грн., в тому числі: 611 258,80 грн. основного боргу, 54 887,87 грн. пені, 133 068,77 грн. інфляційних та 19 243,19 грн. трьох відсотків річних

Позов обґрунтовується тим, що 26 червня 2003 року сторони уклали мирову угоду, згідно якої відповідач визнає борг та зобов'язується погасити його відповідно до умов, визначених протокольним рішенням про проведення розрахунків щодо відшкодування сум податків на додану вартість згідно постанови Кабінету Міністрів України № 1270 від 26.09.2001 року, а також зобов'язується відшкодувати позивачу судові витрати. Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 26 червня 2003 року дана мирова угода була затверджена, а провадження у справі припинено відповідно до п. 7 статті 80 Господарського процесуального кодексу України. Відповідач свої зобов'язання по мировій угоді виконав частково –борг за отриманий природний газ сплатив у сумі 470 559,20 грн.. Таким чином, несплаченою залишилася частина боргу в розмірі 611 258,80 грн.

Відповідач наявність основної суми боргу визнає. Відносно пені, інфляційних та 3% річних відзив на позовну заяву ніяких відомостей не містить. Разом з тим у відзиві відповідач заявив клопотання про зупинення провадження у справі “строком на три місяці для підписання мирової угоди і надання можливості врегулювати спірну ситуацію в досудовому порядку”.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та проти задоволення зазначеного клопотання відповідача заперечував, посилаючись на його безпідставність.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судом встановлено, що 26 червня 2003 року в процесі розгляду господарським судом Чернівецької області справи №  3/57 за 2003 рік сторони уклали мирову угоду, згідно з умовами якої відповідач визнав перед позивачем основної борг за договором на постачання природного газу від 31.05.2002 року № 06/02-779 в сумі 1080000,00 грн. та зобов'язався погасити його відповідно до умов, визначених протокольним рішенням про проведення розрахунків щодо відшкодування сум податків на додану вартість згідно постанови Кабінету Міністрів України № 1270 від 26.09.2001 року, а також зобов'язався відшкодувати позивачеві державне мито в сумі 1700 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн.

Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 26 червня 2003 року дана мирова угода була затверджена, а провадження у справі було припинено відповідно до п. 7 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Проте,  свої зобов'язання по зазначеній мировій угоді відповідач виконав частково –борг за отриманий природний газ сплатив лише у сумі 470 559,20 грн. Таким чином, несплаченою залишилася частина боргу в розмірі 611 258,80 грн.

02 жовтня 2006 року позивач, посилаючись на ухилення відповідача від виконання умов мирової угоди у повному обсязі, звернувся до відповідача з даним позовом, тобто про стягнення 818458,63 грн.

Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 03.10.2006 року у прийнятті зазначеної позовної заяви було відмовлено на підставі пункту 2 статті 62 Господарського процесуального кодексу України.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 22.02.2007 року вказана ухвала була скасована, а справа була направлена до господарського суду Чернівецької області для подальшого розгляду.

Провадження у справі місцевим судом було порушено 10.04.2007 року, однак її розгляд неодноразово відкладався через незабезпечення відповідачем явки свого представника у судовому засіданні та неподання відзиву на позов.

Як було зазначено вище, наявність боргу перед позивачем в розмірі 611258,80 грн. відповідачем не оспорюється.

Щодо пені, інфляційних та трьох відсотків річних в розмірах, вказаних у позовній заяві, то їх правомірність та обґрунтованість підтверджується умовами договору, мирової угоди та вимогами частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, у відповідності з якою боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання. На вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судові витрати належить покласти на відповідача, яким спір безпідставно був доведений до розгляду в судовому порядку.

Клопотання відповідача є безпідставним, оскільки зупинення провадження у справі для укладення сторонами мирової угоди статтею 79 ГПК України, яка містить вичерпний перелік підстав для зупинення провадження у справі, не передбачено.

На підставі викладеного. керуючись статтями 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “КМІЛ”, 01133, м. Київ, вул. Різницька, 9-а, оф. 5, ідентифікаційний код 14265009, на користь Дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”, 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, ідентифікаційний код 31301827, борг в сумі 611 258,80 грн., пеню в сумі 54 887,87 грн., інфляційні в сумі 133 068,77 грн.,  три відсотки річних в сумі 19 243,19 грн., державне мито в сумі 8185,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі118 грн.

Суддя                                                 А. Паскарь