Рішення

від 03.02.2021 по справі 922/3096/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" лютого 2021 р.м. ХарківСправа № 922/3096/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Пономаренко Т.О.

при секретарі судового засідання Стеріоні В.С.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" (03150, м. Київ, вул. Антоновича, 127; код ЄДРПОУ: 00032112) в особі Філії АТ "Укрексімбанк" (61057, м. Харків, вул. Чернишевського, 11; код ЄДРПОУ: 19362160) до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Актуаль" (63404, Харківська область, Зміївський район, м. Зміїв, вул. Лугова, 8; код ЄДРПОУ: 38549921) , 2) Печенізької районної державної адміністрації Харківської області (62801, Харківська область, Печенізький район, смт. Печеніги, вул. Незалежності, 48; код ЄДРПОУ:23147527) , 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів Приватна фірма "Яна" (62406, Харківська обл., Харківський р-н, с. Затишшя, вул. Комунальна, 20; адреса для листування: 61110, м. Харків, пров. 1-й Істоминський, 3; код ЄДРПОУ: 30592330) про визнання недійсним акта, скасування реєстрації прав та зобов`язання внести записи до Державного реєстру прав за участю представників:

позивача - Ляшенко К.В., довіреність №0001000/15779-20 від 08.07.20;

відповідача 1 та 3-ої особи - Бєляєвої О.В., ордер №1020460 від 06.01.21 та ордер №1020459 від 16.12.20;

відповідача 2 - не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

25 вересня 2020 року Акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" в особі Філії АТ "Укрексімбанк" звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Актуаль" та Печенізької районної державної адміністрації Харківської області, в якій, з урахуванням зміни предмета позову, просить суд:

- визнати недійсним акт - документ, виданий ТОВ "АКТУАЛЬ" за №040/09/2016 від 08.09.2016;

- скасувати записи про державну реєстрацію прав в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо об`єкта нерухомого майна (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 838950363251), а саме:

1) об`єкт нерухомого майна закрито (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 838950363251): дата державної реєстрації: 15.09.2016; підстава: знищення об`єкта нерухомого майна довідка, серія та номер: 040/09/2016, виданий 08.09.2016, видавник: ТОВ "АКТУАЛЬ"; відомості внесено до реєстру: 15.09.2016, Зоткін Сергій Володимирович, Печенізька районна державна адміністрація Харківської області, індексний номер рішення: 1404956;

2) право власності припинено (номер запису про право власності: 13150499): дата державної реєстрації: 12.09.2016; підстава: довідка, серія та номер: 040/09/2016, виданий 08.09.2016, видавник: ТОВ "АКТУАЛЬ"; відомості внесено до реєстру: 15.09.2016, Зоткін Сергій Володимирович, Печенізька районна державна адміністрація Харківської області, індексний номер рішепня: 31402490;

3) іпотека погашена (номер запису про іпотеку: 13094111): дата державної реєстрації: 12.09.2016; підстава: знищення об`єкта нерухомого майна довідка, серія та номер: 040/09/2016, виданий 08.09.2016, видавник: ТОВ "АКТУАЛЬ"; відомості внесено до реєстру: 15.09.2016, Зоткін Сергій Володимирович, Печенізька районна державна адміністрація Харківської області, індексний номер рішення:31402490;

4) обтяження погашено (номер запису про обтяження: 13094055): дата державної реєстрації: 12.09.2016; підстава: знищення об`єкта нерухомого майна довідка, серія та номер: 040/09/2016, виданий 08.09.2016, видавник: ТОВ "АКТУАЛЬ"; відомості внесено до реєстру: 15.09.2016 Зоткін Сергій Володимирович, Печенізька районна державна адміністрація Харківської області, індексний номер рішення: 31402490.

Позов обґрунтовано порушенням 1-м відповідачем прав та інтересів позивача, як іпотекодержателя за іпотечним договором №6807Z59 від 27.03.2007, шляхом видання акту №040/09/2016 від 08.09.2016, оскільки відомості, які зазначені в даному акті щодо знищення предмету іпотеки не відповідають дійсності.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 25.09.2020 позовну заяву (вх.№3096/20 від 25.09.2020) Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі Філії АТ "Укрексімбанк" залишено без руху. Надано позивачу строк, який становить 5 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення недоліків, а саме: надання до суду належних відомостей щодо ідентифікаційного коду Філії АТ "Укрексімбанк" .

05 жовтня 2020 року на виконання вимог ухвали господарського суду Харківської області від 25 вересня 2020 року позивачем надано заяву (вх.№23032 від 05.10.2020) про усунення недоліків з додатками, а саме: копію виписки з ЄДРПОУ, копію положення про філію Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в місті Харкові.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 06.10.2020 прийнято позовну заяву (вх.№3096/20 від 25.09.2020) Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі Філії АТ "Укрексімбанк" до розгляду та відкрито провадження у справі №922/3096/20. Визначено, що справу розглядати за правилами загального позовного провадження. Розпочато підготовче провадження і призначено підготовче засідання на 28 жовтня 2020 року. Клопотання позивача про залучення третьої особи Приватної фірми "Яна" задоволено. Залучено у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів Приватну фірму "Яна". Відповідачам, згідно статті 165 ГПК України, встановлено строк 15 днів з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позов. Роз`яснено відповідачам, що відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Позивачу, згідно статті 166 ГПК України, встановлено строк 5 днів на подання до суду відповіді на відзив з дня його отримання. Встановлено відповідачам строк 5 днів на подання заперечень на відповідь позивача на відзив, оформлених відповідно до ст. 167 ГПК України. Третій особі, згідно статті 168 ГПК України, встановлено строк 5 днів з дня вручення цієї ухвали на подання до суду письмових пояснень щодо позову та строк 5 днів на подання до суду письмових пояснень щодо відзиву з дня його отримання. Звернуто увагу учасників справи, що подання доказів у справі здійснюється учасниками справи на стадії підготовчого провадження. Запропоновано учасникам справи забезпечити участь у судовому засіданні компетентного представника з документами, що посвідчують його особу та повноваження. Явку представників учасників справи визнано необов`язковою.

Протокольними ухвалами господарського суду Харківської області від 28.10.2020, 25.11.2020 та 16.12.2020 підготовче засідання відкладено на 25.11.2020, 16.12.2020 та 30.12.2020 відповідно.

29.12.2020 через канцелярію господарського суду Харківської області від представника Приватної фірми "Яна" надійшов відзив на позовну заяву (вх.№30446 від 29.12.2020), в якому просила суд застосувати позовну давність тривалістю у три роки та відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Зазначила, що з акту перевірки наявності, стану та умов зберігання майна, складеного 28.08.2017 під час чергової перевірки відповідальними працівниками банку, вбачається, що територія, на якій розташовано цех, зі сторони вул. Кірова обнесена металевим парканом з воротами, через які здійснюється вхід та виїзд на територію. Доступ до будівлі представникам банку не надано. Через паркан видно наявність цеху у стані, що зовні не відрізняється від попередніх оглядів (ознак руйнації, добудов - не зафіксовано). Перевіркою встановлено, що предмет іпотеки є в наявності. Крім того іпотекодавцем здійснені заходи по заміні власника нежитлової будівлі. Порівняльний аналіз термінів "довідався" та "міг довідатися", що містяться в статті 261 ЦК України, на думку представника 3-ї особи, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх майнових прав. Зазначила, що інформація про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження, що міститься у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, є відкритою та загальнодоступною.

06.01.2021 через канцелярію господарського суду Харківської області представник позивача надала заперечення (вх.№220 від 06.01.2021) на письмові пояснення Приватної фірми "Яна". Зазначила, що документальні доказами, що містяться в матеріалах справи є належними та допустимими доказами в розумінні статей 73, 76, 79 Господарського процесуального кодексу, які в своїй сукупності встановлюють наявність обставин (фактів), а саме: період, коли банк довідався про порушення свого права. Так, супровідний лист головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області за №53527789/13 від 20.02.2020 на адресу AT "Укрексімбанк", яким надано копію оскаржуваного Акту - документа, виданий ТОВ "АКТУАЛЬ" за № 040/09/2016 від 08.09.2016. Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна за № 156346243 від 14.02.2019. Акт державного виконавця від 14.08.2019 у виконавчому провадженні ВП№53527783, яким встановлено, що нежитлова будівля, цех по виробництву будівельних матеріалів, загальною площею 891,6 кв.м., за вказаною адресою фактично не знищено; крім того, зазначена будівля за своєю формою, технічними властивостями відповідає предмету іпотеки. Таким чином інформація, яка зазначена в довідці ТОВ "АКТУАЛЬ" від 08.09.2016 за №040/09'2016 щодо знищення предмета іпотеки не відповідає дійсності. Вважає, що висновки ПФ "ЯНА" щодо презумпції можливості та обов`язку банку знати про стан своїх майнових прав як підстави для застосування терміну "міг довідатися" в розумінні статті 261 Цивільного кодексу України є необґрунтованими, оскільки жодним чинним нормативним актом та умовами Іпотечного договору не встановлено обов`язку іпотекодержателя постійно отримувати інформацію з Державного реєстру прав (яка, до речі, є платною та потребує спеціальної умови - використання електронного цифрового підпису чи іншого засобу ідентифікації). Крім того, на думку представника позивача, висновки ПФ "ЯНА", що на підставі частини 1 статті 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли держава в особі її органів як суб`єктів владних повноважень довідалася або могла довідатися про порушення прав і законних інтересів - не відповідають нормам чинного законодавства України.

Разом з цим, 06.01.2021 через канцелярію господарського суду Харківської області від директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Актуаль" надійшла заява (вх.№226 від 06.01.2021) про застосування спливу строків позовної давності. Вважає, що інформація про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження, що міститься у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, є відкритою та загальнодоступною. Для фізичних та юридичних осіб інформація за об`єктом нерухомого майна та суб`єктом речового права надається в електронній формі через офіційний веб-сайт Міністерства юстиції України (https://minjust.gov.ua) за умови ідентифікації такої особи (фізичної або юридичної) з використанням електронного цифрового підпису чи іншого альтернативного засобу ідентифікації особи або в паперовій формі державним реєстратором. А відповідно до п.п.2.1.1. п.2.1. іпотечного договору №6807Z59, іпотекодержатель має право перевірити документально та в натурі наявність, розмір, стан і умови зберігання, користування предметом іпотеки. Порівняльний аналіз термінів "довідався" та "міг довідатися", що містяться в статті 261 ЦК України, на думку 1-го відповідача, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх майнових прав.

Протокольною ухвалою господарського суду Харківської області від 30.12.2020 підготовче засідання відкладено на 06.01.2021.

В підготовчому судовому засіданні 06.01.2021 без виходу до нарадчої кімнати судом було постановлено ухвалу із занесенням її до протоколу судового засідання про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 27.01.2021.

Протокольною ухвалою господарського суду Харківської області від 27.01.2021 оголошено перерву у судовому засіданні та призначено дату наступного судового засідання на 03.02.2021.

Присутня в судовому засіданні 03.02.2021 представник позивача позовні вимоги підтримала та позов просила задовольнити в повному обсязі. Наголосила, що посилання ПФ "ЯНА" на п.7.4. постанови Верховного Суду від 16.03.2020 у справі №5023/197/12 за позовом банку до ПФ "ЯНА" про звернення стягнення на предмет іпотеки, відповідно до якого "На особистому прийомі громадян представник стягувача Сухачов О.О. повідомив, що інформація, яка вказана у довідці ТОВ "АКТУАЛЬ" від 08.09.2016 №040/09/2016, не відповідає дійсності. Зазначила, що нерухоме майно боржника фактично не знищено. 14.08.2019 з виходом за адресою: вул. Кірова (Соборна), 1-Б, с. Циркуни, Харківський район, Харківська область державним виконавцем у присутності двох співробітників Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" обстежено земельну ділянку за вказаною адресою та складено акт державного виконавця від 14.08.2019." - навпаки підтверджує період (в межах загального трирічного строку позовної давності), коли банк довідався про порушення свого права. Зазначає, що в п.7.5. відповідної постанови Верховного Суду від 16.03.2020 у справі № 5023/197/12 встановлено, що інформація, яка вказана у довідці ТОВ "Актуаль" від 08.09.2016 №040/09/2016 не відповідає дійсності, а нерухоме майно боржника станом на 14.08.2019 фактично не знищено. А відтак, на думку представника позивача, саме ці обставини встановлені рішенням суду в господарській справі, що набрало законної сили, у якій беруть участь ті самі особи та є підставою звільнення від доказування в розумінні приписів статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Присутня в судовому засіданні 03.02.2021 представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Актуаль" та Приватної фірми "Яна" проти задоволення позовних вимог заперечувала. Просила суд застосувати позовну давність тривалістю в три роки та в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. Наголосила, що початком перебігу строку позовної давності для юридичної або фізичної особи є день, коли особа дізналась/могла довідатись про внесення записів про припинення права власності на об`єкт іпотеки, погашення іпотеки та обтяження та закриття об 'єкта нерухомого майна, в даному випадку зазначені відомості були внесені 12.09.2016 та 15.09.2016. Вважає, враховуючи, що відомості, які містяться Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно є відкритими та загальнодоступними, що позовна давність, у межах якої могли бути заявлені позовні вимоги, сплинула 16.09.2019.

Представник Печенізької районної державної адміністрації Харківської області в судове засідання 03.02.2021 не з`явився, своїм правом, наданим відповідно до ст.165 ГПК України, не скористався, відзив на позов не надав.

Так, ухвали суду про відкриття провадження у справі від 06.10.2020, про відкладення підготовчого засідання від 28.10.2020, 25.11.2020, 16.12.2020 та 30.12.2020, про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті від 06.01.2021, про перерву у судовому засіданні від 27.01.2021, а також про задоволення заяви представника позивача про зміну предмета позову від 16.12.2020, були направлені на адресу 2-го відповідача - 62801, Харківська область, Печенізький район, смт. Печеніги, вул. Незалежності, 48, яка збігається із адресою, зазначеною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.41 т.1) як адреса місцезнаходження юридичної особи. Як вбачається з поштових повідомлень, повернутих на адресу суду, відповідна кореспонденція була отримана 2-м відповідачем 08.10.2020, 03.11.2020, 27.11.2020, 22.12.20202, 23.12.2020, 05.01.2021, 13.01.2021 та 02.02.2021 відповідно.

Так, процесуальні документи у цій справі направлялись всім учасникам судового процесу, що підтверджуються штампом канцелярії на зворотній стороні відповідного документу.

Враховуючи положення ст.ст.13,74 ГПК України, якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів і заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу по суті.

При цьому, всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог та судом дотримано під час розгляду справи, обумовлені чинним Господарським процесуальним кодексом України процесуальні строки для звернення із заявами по суті справи та іншими заявами з процесуальних питань.

Відповідно до ст. 219 ГПК України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 03.02.2021 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши промови представників сторін у судових дебатах, суд встановив наступне.

27.03.2007 між Акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України" (іпотекодержатель) та Приватною фірмою "Яна" (іпотекодавець) було укладено іпотечний договір №6807Z59, посвідчений приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Десятниченко О.В. (надалі - Іпотечний договір) (а.с.26-29 т.1).

Відповідно до п.1.1. Іпотечного договору, іпотекою за цим договором забезпечуються всі вимоги іпотекодержателя, що випливають із Генеральної угоди №6807N4 від 27.03.2007, укладеної між іпотекодержателем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Тімекс" (надалі-боржник), відповідно до якої іпотекодержатель, при виконанні боржником певних її умов, надає боржнику кредити з загальним лімітом заборгованості 2 100 000,00 дол. США на визначених зазначеною Генеральною угодою умовах, (далі - Угода) строком погашення 25 березня 2010 року.

Предметом іпотеки, що є забезпеченням викладених в Угоді зобов`язань боржника, є нерухоме майно (далі - предмет іпотеки):

- цех по виробництву будівельних матеріалів загальною площею 891,6 кв. м., що знаходиться за адресою: Харківська обл., Харківський район, с. Циркуни, вул.Кірова, 1-Б.

Право власності на предмет іпотеки підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно №б/н від 11.03.2003, виданого Харківською районною державною адміністрацією Харківської області на підставі розпорядження Харківської районної державної адміністрації Харківської області від 06.02.02.2003 №48, зареєстрованого в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно 27.03.2003 Комунальним підприємством "Харківське районне бюро технічної інвентаризації" за реєстраційним №262996, згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №240904 від 27.03.2003.

За даними витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно, виданого КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" №14002724 від 23.03.2007, предмет іпотеки має загальну площу 891,60 кв. м., загальною вартістю 62 530,00 грн.

За домовленістю сторін станом на дату укладення цього договору загальна заставна вартість предмету іпотеки складає 375 000,00 грн.

Вартість предмета іпотеки, що визначена сторонами, може змінюватись з урахуванням положень п.п.2.1.8. п.2.1. ст.2 цього договору (п.1.3.Іпотечного договору).

Предмет іпотеки залишається у володінні й користуванні іпотекодавця (п.1.5.Іпотечного договору).

У випадку невиконання або неналежного виконання боржником відповідних положень Угоди та\або невиконання або неналежного виконання іпотекодавцем відповідних положень цього договору, іпотекодержатель має право отримати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами (п.1.6.Іпотечного договору).

Відповідно до п.1.8. Іпотечного договору, відчуження предмета іпотеки іпотекодавцем дозволяється лише за письмовою згодою іпотекодержателя.

Іпотекодержатель має право перевіряти документально та в натурі наявність, розмір, стан і умови збереження та користування предметом іпотеки за умови попереднього письмового повідомлення іпотекодавця (п.2.1.1.Іпотечного договору).

Відповідно до п.2.3. Іпотечного договору, іпотекодавець має право, зокрема:

- володіти та користуватися предметом іпотеки відповідно до його призначення і за умови його збереження. Іпотекодавець не має права використовувати предмет іпотеки для будь-яких інших цілей без письмової згоди нате іпотекодержателя;

- зводити, знищувати, проводити капітальний ремонт будівлі (споруди) розташованої на земельній ділянці, що є предметом іпотеки за цим договором, здійснювати істотні поліпшення предмета іпотеки, а також передавати предмет іпотеки у спільну діяльність лише за письмовою згодою іпотекодержателя.

Відповідно до п.2.4. Іпотечного договору, іпотекодавець зобов`язаний, зокрема:

- не здійснювати дій, які спричиняють зменшення вартості та якості Предмета іпотеки;

- без письмової згоди іпотекодержателя не здійснювати дій, пов`язаних із зміною права власності на предмет іпотеки або його частину, а також дій, пов`язаних з передачею предмета іпотеки третім особам;

- у випадку загибелі або втрати у будь-який спосіб предмета іпотеки або його частини, не пізніше наступного робочого дня повідомити про це іпотекодержателя й у термін не пізніше 20 днів надати аналогічну за вартістю та якістю заміну предмета іпотеки чи, незалежно від настання терміну, виконати у повному обсязі зобов`язання за Угодою.

Взаємні права й обов`язки іпотекодавця та іпотекодержателя за цим договором виникають з моменту його нотаріально посвідчення (п.4.1. Іпотечного договору).

Іпотека припиняється у разі:

- припинення зобов`язань за Угодою;

- реалізації предмета іпотеки відповідно до умов цього договору;

- набуття іпотекодержателом права власності на предмет іпотеки;

- інших підстав, передбачених чинним законодавством України (п.4.2. Іпотечного договору).

Відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законом порядку (п.4.3. Іпотечного договору).

Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 9 Закону України "Про іпотеку", іпотекодавець має право відчужувати предмет іпотеки виключно на підставі згоди іпотекодержателя.

Частиною 5 статті 5 Закону України "Про іпотеку", у разі якщо іпотекодавцем предмет іпотеки було реконструйовано або щодо нього було проведено самочинне будівництво (у тому числі, але не виключно, споруджено нові будівлі, споруди тощо на земельній ділянці, що належить іпотекодавцю на праві власності чи перебуває в його користуванні), всі реконструйовані, новостворені об`єкти нерухомості вважаються предметом іпотеки відповідно до іпотечного договору.

Відповідно до частин 1-2 статті 23 Закону України "Про іпотеку", у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов`язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

Як стверджує позивач, в порушення умов Іпотечного договору та Закону України "Про іпотеку", без згоди банку, який є іпотекодержателем за цим договором, здійснено дії, щодо переходу права власності на предмет іпотеки від іпотекодавця ПФ "ЯНА" до фізичної особи ОСОБА_1 на підставі Рішення Харківського районного суду Харківської області від 21.10.2010 по справі №2-6396/10, яке в послідуючому скасовано рішенням Апеляційного суду Харківської області від 21.01.2016.

Як вбачається з матеріалів справи, прокурор Київського району м. Харкова в інтересах держави в особі Публічного акціонерного товариства Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії Акціонерного товариства "Укрексімбанк" в м. Харкові звернувся до господарського суду Харківської області із позовною заявою щодо звернення стягнення на предмет іпотеки, зокрема, за іпотечним договором №6807Z59 від 27.03.2007.

Рішенням господарського суду Харківської області від 26.03.2012 по справі №5023/197/12 задоволено позов прокурора Київського району м. Харкова в інтересах держави в особі Публічного акціонерного товариства Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії Акціонерного товариства "Укрексімбанк" в м. Харкові до Приватної фірми "ЯНА" (а.с.30-33 т.1).

Зокрема, звернуто стягнення на цех по виробництву будівельних матеріалів загальною площею 891,6 кв.м., що знаходиться за адресою: Харківська обл., Харківський район, с. Циркуни, вул. Кірова, буд. 1-Б з застосуванням способу реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів за початковою ціною продажу предмету іпотеки в розмірі 375 000,00 грн. для задоволення вимог Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" в м. Харкові по погашенню заборгованості в розмірі 2 098 179,67 дол. США/ 16 764 035,93 грн. за кредитом та відсотками та в розмірі 846,31 грн. за комісію за управління кредитом.

На виконання вищезазначеного рішення суду 10.04.2012 видано відповідний наказ (а.с.34 т.1).

Як зазначає позивач, примусове виконання зазначеного судового рішення здійснювалось в рамках виконавчого провадження №53527783.

Як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень, у липні 2012 року прокурор Київського району міста Харкова в інтересах держави в особі Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якому просив суд визнати право іпотеки Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" в місті Харкові на цех по виробництву будівельних матеріалів, загальною площею 891,6 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та є предметом іпотеки за іпотечним договором №6807Z59 від 27 березня 2007 року, посвідченим приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_4 за реєстровим № 1570, право власності на який зареєстровано за відповідачем ОСОБА_1; звернути стягнення на цех по виробництву будівельних матеріалів, загальною площею 891,6 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та є предметом іпотеки за іпотечним договором №6807Z59 від 27 березня 2007 року, посвідченим приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_4 за реєстровим № 1570, із застосуванням способу реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів за початковою ціною продажу предмету іпотеки в розмірі 375000,00 гривень - для задоволення вимог Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" в місті Харкові в розмірі 2096976,60 доларів США (що відповідно до офіційного курсу, встановленого НБУ, станом на 05 червня 2012 року, складає 16760085,48 гривень) для погашення заборгованості за кредитом та відсотками, в розмірі 846,31 гривень - для погашення заборгованості за несплаченою комісією та в розмірі 18750,00 гривень - для погашення штрафу.

Рішенням Харківського районного суду Харківської області по справі №635/6831/14-ц від 02.02.2015 в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Рішенням Апеляційного суду Харківської області від 10.06.2015 по справі №635/6831/14-ц, рішення Харківського районного суду Харківської області по справі №635/6831/14-ц від 02.02.2015 скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов банку до ОСОБА_1 задоволено частково. Зокрема, визнано права власності та про звернення стягнення на предмет іпотеки за Іпотечним договором цех по виробництву будівельних матеріалів, загальною площею 891,6 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.35-38 т.1).

На виконання вищезазначеного рішення 06.07.2015 видано відповідний виконавчий лист (а.с.39 т.1).

Як вбачається з матеріалів справи, примусове виконання зазначеного судового рішення здійснювалось в рамках виконавчого провадження №48748210.

20.05.2016 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві та, відповідно, повернуто виконавчий лист (а.с.40-40А т.1).

Відповідно до постанови головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про повернення виконавчого документа, 14.03.2016 до відділу надійшов лист відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області від 26.02.2016, до якого додано: акт державного виконавця від 24.02.2016 про те, що державному виконавцю надано копію рішення Апеляційного суду Харківської області №2-6396/10 від 21.01.2016, яким скасовано рішення Харківського районного суду Харківської області по справі №2-6396/10 віл 21,10,2010 про визнання права власності за ОСОБА_1 на нежитлову будівлю - цех по виробництву будівельних матеріалів загальною площею 891,6 кв.м, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Окрім цього, надано інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна від 02.02.2016, з якої вбачається, що відомості про право власності на об`єкт нерухомого майна, а саме: нежитлова будівля, цех по виробництву будівельних матеріалів загальною площею 891,6 кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , відсутні.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна №156346243 від 14.02.2019 (а.с.41-66 т.1), об`єкт нерухомого майна (предмет іпотеки) - нежитлова будівля, цех по виробництву будівельних матеріалів, загальною площею 891,6 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 838950363251, номер запису про право власності 13150499, зокрема:

- об`єкт нерухомого майна закрито (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 838950363251): дата державної реєстрації: 15.09.2016; підстава: знищення об`єкта нерухомого майна довідка, серія та номер: 040/09/2016, виданий 08.09.2016, видавник: ТОВ "АКТУАЛЬ"; відомості внесено до реєстру: 15.09.2016, Зоткін Сергій Володимирович , Печенізька районна державна адміністрація Харківської області, індексний номер рішення: 31404956;

- право власності припинено (номер запису про право власності: 13150499): дата державної реєстрації: 12.09.2016; підстава: довідка, серія та номер: 040/09/2016, видани 08.09.2016, видавник: ТОВ "АКТУАЛЬ"; відомості внесено до реєстру: 15.09.2016, Зоткін Сергій Володимирович , Печенізька районна державна адміністрація Харківської області, індексний номер рішення: 31402490;

- іпотека погашена (номер запису про іпотеку: 13094111): дата державної реєстрації: 12.09.2016; підстава: знищення об`єкта нерухомого майна довідка, серія та номер: 040/09/2016, виданий 08.09.2016, видавник: ТОВ "АКТУАЛЬ"; відомості внесено до реєстру: 15.09.2016 Зоткін Сергій Володимирович, Печенізька районна державна адміністрація Харківської області, індексний номер рішення:31402490;

- обтяження погашено (номер запису про обтяження: 13094055): дата державної реєстрації: 12.09.2016; підстава: знищення об`єкта нерухомого майна довідка, серія та номер: 040/09/2016, виданий 08.09.2016, видавник: ТОВ "АКТУАЛЬ"; відомості внесено до реєстру: 15.09.2016 Зоткін Сергій Володимирович, Печенізька районна державна адміністрація Харківської області, індексний номер рішення: 31402490.

Як вбачається з акту №040/09/2016 від 08.09.2016, виданого ТОВ "Актуаль", при обстеженні нежитлової будівлі літ. "А-2" (цех по виробництву будівельних матеріалів) загальною площею 891,6 кв. м. з господарськими будівлями та спорудами: каналізаційний колодязь літ. "Б", зливна яма літ. "В", за адресою: АДРЕСА_1 встановлено, що об`єкт нерухомого майна фактично знищено (а.с.67 т.1).

Проте, як зазначає позивач, такі відомості щодо знищення предмету іпотеки не відповідають дійсним обставинам справи, оскільки спростовуються документами, що складені після видання оскаржуваного Акту, які в своїй сукупності встановлюють наявність предмета іпотеки.

Так на підтвердження зазначеного позивачем надано наступні документи:

- Акт державного виконавця від 14.08.2019 у виконавчому провадженні ВП №53527783, яким встановлено, що право власності ПФ "ЯНА" на нежитлову будівлю, цех по виробництву будівельних матеріалів, загальною площею 891,6 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 83895036325Ю було припинено на підставі довідки ТОВ "АКТУАЛЬ" від 08.09.2016 за №040/09/2016. Виходом за адресою: АДРЕСА_1 , державним виконавцем 14.08.2019 обстежено земельну ділянку за вказаною адресою та встановлено, що нежитлова будівля, цех по виробництву будівельних матеріалів, загальною площею 891,6 кв.м., за вказаною адресою фактично не знищено. Крім того, зазначена будівля за своєю формою, технічними властивостями відповідає предмету іпотеки. Таким чином, інформація, яка зазначена в довідці ТОВ "АКТУАЛЬ" від 08.09.2016 за №040/09/2016 щодо знищення предмета іпотеки не відповідає дійсності (а.с.68-69 т.1);

- Постанова про поверення виконавчого документа стягувану від 06.07.2020 у ВП№53527783, відповідно до якої державним виконавцем встановлено, що у боржника ПФ "ЯНА" відсутнє майно (предмет іпотеки), на яке звертається стягнення (а.с.70-71 т.1);

- Акт перевірки наявності, стану та умов зберігання майна, складений 28.08.2017 під час чергової перевірки відповідальними працівниками банку, відповідно до якого, зокрема, доступ до будівлі представникам банку не надано. Через паркан видно наявність цеху у стані, що зовні не відрізняється від попередніх оглядів (ознак руйнації, добудов і т.і. - не зафіксовано). Перевіркою підтверджено, що предмет іпотеки є в наявності (а.с.72 т.1).

Разом з актом перевірки наявності, стану та умов зберігання майна, складеного 28.08.2017, позивачем надано фотозвіт за 28.08.2017 (а.с.72 т.1).

Як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень, державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області Бардін І.С. подав до суду подання від 21.08.2019 №20095 про вирішення питання щодо звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку.

Згідно з поданням державний виконавець просив суд:

- звернути стягнення на нежитлову будівлю (розташовану на земельній ділянці [ІКК (район: Харківський; КОАТУУ: 6325185000; Зона:03; Квартал: 008); Район (Область: Харківська; Район: Харківський; КОАТУУ: 6325100000); Область (Харківська; КОАТУУ: 6300000000)], яка оточена (межує з) земельною ділянкою із кадастровим номером: 6325185000:03:008:0495) - цех по виробництву будівельних матеріалів загальною площею 891,6 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 838950363251, право власності на яке було припинено 12.09.2016 (індексний номер рішення: 31402490) державним реєстратором Печенізької районної державної адміністрації Харківської області Зоткіним С.В. на підставі довідки Товариства з обмеженою відповідальністю "АКТУАЛЬ" від 08.09.2016 № 040/09/2016.

- звернути стягнення на вказане вище нерухоме майно як на предмет іпотеки (за іпотечним договором від 27.03.2007), що фактично належить Приватній фірмі "Яна" (після припинення державної реєстрації права власності) для задоволення вимог АТ "Державний експортно-імпортний банк України" в розмірі 2 098 179,67 дол. США/16764035,93 грн. за кредитом, відсотками та в розмірі 846,31 грн за комісію за управління кредитом.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду по справі №5023/197/12 від 16.03.2020 (а.с.217-221 т.1) встановлено, що:

- на особистому прийомі громадян представник стягувача Сухачов О.О. повідомив, що інформація, яка вказана у довідці ТОВ "АКТУАЛЬ" від 08.09.2016 №040/09/2016, не відповідає дійсності. Зазначив, що нерухоме майно боржника фактично не знищено. 14.08.2019 з виходом за адресою: вул. Кірова (Соборна), 1-Б, с. Циркуни, Харківський район, Харківська область державним виконавцем у присутності двох співробітників Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" обстежено земельну ділянку за вказаною адресою та складено акт державного виконавця від 14.08.2019;

- в акті від 14.08.2019 державним виконавцем встановлено, що земельна ділянка зі сторони проїжджої частини огороджена парканом, зі сторони опори ЛЕП паркан відсутній, а тому було можливим виявити, що нежитлова будівля, цех по виробництву будівельних матеріалів загальною площею 891,6 кв.м, що знаходиться за адресою: Харківська область, Харківський район, с. Циркуни, вул. Кірова, 1-Б (вулиця Соборна), фактично не знищена. Відповідно до технічної документації, яка міститься у матеріалах виконавчого провадження, вбачається, що виявлене 14.08.2019 нерухоме майно за своєю формою, технічними властивостями відповідає предмету іпотеки, на який відповідно до рішення суду необхідно звернути стягнення. Інформація, яка вказана у довідці ТОВ "АКТУАЛЬ" від 08.09.2016 № 040/09/2016, не відповідає дійсності, а нерухоме майно боржника станом на 14.08.2019 фактично не знищено.

В свою чергу, 1-й відповідач позов не визнає та просить суд застосувати позовну давність. При цьому, жодних доказів на спростування вищевстановленого 1-м відповідачем не надано.

Згідно із частиною 3 статті 22 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають із господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені законом до їх юрисдикції.

Предметом розгляду в даній справі, є, зокрема, вимоги про скасування державної реєстрації прав щодо об`єкта нерухомого майна.

Статтею 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено поняття державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень як офіційне визнання та підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно зі статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі "Занд проти Австрії" (Zand v. Austria) указав, що словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів". З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, не передбаченої законом.

Приписами п.п.1, 6, 10, 15 ч.1. ст.20 ГПК України встановлено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб`єктів господарювання та їх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення господарської діяльності, крім актів (рішень) суб`єктів владних повноважень, прийнятих на виконання їхніх владних управлінських функцій, та спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем; й інші справи у спорах між суб`єктами господарювання.

Разом з цим, Великою Палатою Верховного Суду по справі №914/2006/17 від 23 травня 2018 року визначено, що справи у спорах за участю державних органів та органів місцевого самоврядування, що виникають з правовідносин, у яких державні органи та органи місцевого самоврядування реалізують повноваження власника майна, а також в інших спорах, які виникають з майнових відносин приватноправового характеру, за відповідності складу сторін спору підвідомчі господарським судам.

Так, судом встановлено, що між сторонами у даній справі відсутні правовідносини щодо адміністрування та підпорядкування, натомість характер спірних правовідносин свідчить про спір сторін щодо законності державної реєстрації права щодо об`єкта нерухомого майна, а отже даний спір підвідомчий господарському суду.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. За положеннями ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

При цьому слід виходити з положень ст.11 ЦК про підстави виникнення цивільних прав і цивільних обов`язків.

Відповідно до зазначених положень, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, передбачених актами цивільного законодавства, Конституцією України та міжнародними договорами України, а також із дій осіб, не передбачених цими актами, але які породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, наприклад, договори та інші правочини, створення речей, творча діяльність, результатом якої є об`єкти права інтелектуальної власності, завдання майнової (матеріальної та моральної) шкоди іншій особі та інші юридичні факти.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду. У випадках, встановлених згаданими актами або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків може бути настання або не настання певної події.

Акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин.

Залежно від компетенції органу, який прийняв такий документ, і характеру та обсягу відносин, що врегульовано ним, акти поділяються на нормативні і такі, що не мають нормативного характеру, тобто індивідуальні.

Нормативний акт - це прийнятий уповноваженим державним чи іншим органом у межах його компетенції офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, носить загальний чи локальний характер та застосовується неодноразово. Що ж до актів ненормативного характеру (індивідуальних актів), то вони породжують права і обов`язки тільки у того суб`єкта (чи визначеного ними певного кола суб`єктів), якому вони адресовані. Форми, найменування і порядок прийняття актів державними чи іншими органами (далі - акти) залежать від місця даного органу в системі відповідних органів та його компетенції і регламентуються Конституцією України ( 254к/96-ВР ), відповідними законами України та положенням (статутом) про такий орган.

Інструкція "Про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна", що затверджена наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України 24 травня 2001 року № 127 (надалі - Інструкція), визначає механізм проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна всіх форм власності, що здійснюють суб`єкти господарювання, і діє на всій території України.

Відповідно до підпункту 1 пункту 5 Інструкції, ця інструкція визначає механізм проведення технічної інвентаризації збудованих (реконструйованих) будинків, господарських будівель та споруд з метою, зокрема, встановлення їх наявності.

Відповідно до пункту 2 Інструкції, суб`єкт господарювання - фізична особа - підприємець або юридична особа, у складі якої працюють один або більше відповідальних виконавців окремих видів робіт (послуг), пов`язаних зі створенням об`єктів архітектури, які пройшли професійну атестацію та отримали кваліфікаційний сертифікат на право виконання робіт із технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна відповідно до Закону України архітектурну діяльність".

Приписи статті 17 Закону України "Про архітектурну діяльність" визначають порядок ліцензування та професійної атестації виконавців робіт (послуг), пов`язаних із створенням об`єктів архітектури, зокрема:

Відповідальні виконавці окремих видів робіт (послуг), пов`язаних із створенням об`єктів архітектури, проходять професійну атестацію. Перелік таких видів робіт (послуг) і порядок професійної атестації встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Громадянам, які пройшли професійну атестацію, видається відповідний кваліфікаційний сертифікат.

Громадяни, які одержали відповідний кваліфікаційний сертифікат, можуть виконувати окремі види робіт (послуг), пов`язані із створенням об`єкта архітектури, без відповідної ліцензії, мають особисту печатку та несуть відповідальність за неналежне конання робіт (послуг), право виконання яких визначено кваліфікаційним сертифікатом, та рушення вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил.

Відомості про особу, яка отримала кваліфікаційний сертифікат, вносяться до реєстру атестованих осіб.

Постановою Кабінету міністрів України від 23 травня 2011 р. N 554 Київ "Про деякі питання професійної атестації відповідальних виконавців окремих видів робіт (послуг), пов`язаних із створенням об`єктів архітектури" затверджено такі нормативні акти:

1. Порядок проведення професійної атестації відповідальних виконавців окремих видів робіт (послуг), пов`язаних із створенням об`єктів архітектури (надалі - Порядок).

Відповідно до пункту 2 Порядку, відповідальні виконавці окремих видів робіт (послуг), пов`язаних із створенням об`єктів архітектури (далі - виконавці), - архітектор, інженер-проектувальник, інженер технічного нагляду та експерт, які здобули вищу освіту за напрямом професійної атестації відповідно до кваліфікаційних вимог та мають стаж роботи за фахом не менш як роки.

Кваліфікаційний сертифікат - документ установленого зразка, що підтверджує відповідність виконавця кваліфікаційним характеристикам професій працівників та його спроможність виконувати окремі роботи (надавати послуги), пов`язані із створенням об`єктів архітектури, що зазначені в такому документі і належать до видів робіт (послуг), перелік яких затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 №554.

Відповідно до пункту 16 Порядку, виконавці, які одержали кваліфікаційний сертифікат, можуть виконувати окремі види робіт (надавати послуги), пов`язані із створенням об`єкта архітектури, без відповідної ліцензії, несуть відповідальність за неналежне виконання робіт (надання послуг), спроможність виконувати які підтверджена кваліфікаційним сертифікатом, та порушення вимог законодавства, будівельних норм, (державних стандартів і правил.

2. Перелік видів робіт (послуг), пов`язаних із створенням об`єктів архітектури, відповідальні виконавці яких проходять професійну атестацію (надалі - Перелік), відповідно якого до такого переліку належать: виконавці яких проходять професійну атестацію (надалі - Перелік), відповідно до такого переліку належать:

1) Розроблення містобудівної документації.

2) Архітектурне та інженерно-будівельне проектування.

3) Експертиза та обстеження у будівництві.

4) Технічний нагляд.

5) Інжинірингова діяльність у сфері будівництва в частині координації дій всіх учасників будівництва.

Судом встановлено, що оскаржуваний документ, виданий ТОВ "АКТУАЛЬ" за №040/09/2016 від 08.09.2016, підписаний експертом Діптан І.Є. та директором ТОВ "АКТУАЛЬ" ОСОБА_4 , а також скріплений печаткою експерта та ТОВ "АКТУАЛЬ".

Як вбачається з витягу з ЄДРПОУ, до видів діяльності ТОВ "АКТУАЛЬ" належить, зокрема, Код КВЕД 71.11. Діяльність у сфері архітектури (основний) (а.с.104 т.1).

На офіційному сайті Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства (посилання http: //www.minregion.gov.ua/napryamki-diyalnosti/building/pricing/eksperti) розміщено перелік експертів, внесених до Реєстру атестованих осіб, які отримали кваліфікаційний сертифікат, станом на 01.02.2019. зокрема:

Діптан Ігор Євгенійович - будівельний експерт, з відповідними сертифікаційними посвідченнями.

Таким чином, ТОВ "АКТУАЛЬ" є суб`єктом господарювання, у складі якого працює відповідальний виконавець окремих видів робіт (послуг), пов`язаних зі створенням об`єктів архітектури, який пройшов професійну атестацію та отримав кваліфікаційний сертифікат на право виконання робіт із технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна відповідно до Закону України "Про архітектурну діяльність", зокрема, здійснення експертизи та обстеження у будівництві, за результатами виконання/проведення яких видається (приймається) офіційний письмовий документ, що породжує певні правові наслідки.

Приписи статті 4 Закону України "Про архітектурну діяльність" визначають комплекс пов`язаних із створенням об`єкта архітектури, відповідно до яких для створення об`єкта архітектури виконується комплекс робіт, який включає, зокрема, будівництво (нове будівництво, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт) та знесення об`єкта архітектури, архітектурно-будівельний контроль, технічний та авторський нагляди під час здійснення будівництва або зміни (у тому числі шляхом знесення) об`єкта містобудування.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про архітектурну діяльність", об`єкти архітектурної діяльності (об`єкти архітектури) - будинки і споруди житлово-цивільного, пального, промислового та іншого призначення, їх комплекси, об`єкти благоустрою, садово-паркової та ландшафтної архітектури, монументального і монументально - декоративного мистецтва, території (частини територій) адміністративно-територіальних одиниць і населених пунктів.

Інструкція визначає механізм проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна всіх форм власності, що здійснюють суб`єкти господарювання, і діє на території України.

Відповідно до пункту 2 розділу І Інструкції, технічна інвентаризація - комплекс з обмірювання об`єкта нерухомого майна з визначенням його складу, фактичної площі та об`єму, технічного стану та/або з визначенням змін зазначених характеристик за певний д часу (у разі наявності попередньої інвентаризаційної справи) із виготовленням них документів (матеріалів технічної інвентаризації, технічного паспорта) та обов`язковим внесенням відомостей про об`єкт нерухомого майна до Реєстру об`єктів нерухомого майна (після створення цього Реєстру); Відповідно до пункту 5 розділу І Інструкції, ця Інструкція визначає механізм проведення технічної інвентаризації збудованих (реконструйованих) будинків, господарських будівель та споруд з метою, зокрема:

1) встановлення їх наявності.

Відповідно до пункту 7 розділу І Інструкції, технічну інвентаризацію об`єктів нерухомого майна проводять виконавці.

Відповідно до пункту 10 розділу І Інструкції, за результатами проведення технічної інвентаризації складаються інвентаризаційна справа, у тому числі матеріали технічної інвентаризації, технічні паспорти та обов`язково вносяться відомості про об`єкт нерухомого до Реєстру об`єктів нерухомого майна (після створення цього Реєстру).

Таким чином, предмет іпотеки є об`єктом архітектури, встановлення наявності має здійснюватися в ході проведення технічної інвентаризації відповідно до, зокрема, Закону України "Про архітектурну діяльність" та Інструкції "Про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна".

Факт наявності предмету іпотеки підтверджується Актом перевірки наявності, стану та умов зберігання майна, складеного 28.08.2017 під час чергової перевірки відповідальними працівниками банку.

Системний аналіз норм законодавства України дає підстави для визначення офіційного документа, зазначивши, що при встановленні його ознак, слід керуватися такими критеріями: документ має бути складено, видано чи посвідчено відповідною особою в межах її професійної чи службової компетенції за визначеною законом формою та з належними реквізитами; зафіксована в такому документі інформація повинна мати юридично значущий характер підтверджені чи засвідчені нею конкретні події, явища або факти мають спричиняти чи бути здатними спричинити наслідки правового характеру у вигляді виникнення (реалізації), зміни або припинення певних прав та/або обов`язків. Невідповідність документа хоча б одному з наведених критеріїв перешкоджає визнанню його офіційним.

Надаючи правову оцінку належної відповідності акту - документа виданий ТОВ "АКТУАЛЬ" за №040/09/2016 від 08.09.2016, господарський суд констатує наступне.

ТОВ "АКТУАЛЬ" є суб`єктом господарювання в розумінні приписів Інструкції "Про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна", у складі якого працює відповідальний виконавець окремих видів робіт (послуг), пов`язаних зі створенням об`єктів архітектури, який пройшов професійну атестацію та отримав кваліфікаційний сертифікат на право виконання робіт із технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна відповідно до Закону України "Про архітектурну діяльність" - експерт Діптан І.Є., який має кваліфікаційний сертифікат відповідального виконавця окремих видів робіт (послуг), пов`язаних зі створенням об`єкта архітектури, виданий Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства.

Документ виданий 08.09.2016 за №040/09/2016 від ТОВ "АКТУАЛЬ", є актом ненормативного характеру (індивідуальним актом), тобто офіційним письмовим документом, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин.

Видання (прийняття) ТОВ "АКТУАЛЬ" документу від 08.09.2016 за №040/09/2016 порушує права та охоронювані законом інтереси позивача, як іпотекодержателя, 100% акцій якого знаходяться у власності держави, що унеможливлює задоволенню останнім своїх законних кредиторських вимог.

Беручи до уваги, що Актом державного виконавця від 14.08.2019 у виконавчому провадженні ВП№53527783 встановлено, інформація, яка зазначена в акті ТОВ "АКТУАЛЬ" від 08.09.2016 за №040/09/2016 щодо знищення предмета іпотеки не відповідає дійсності, то оскаржуваний документ від 08.09.2016 за №040/09/2016, виданий ТОВ "АКТУАЛЬ"", не відображає дійсний стан такої нерухомості, а відтак не відповідає вимогам зазначених вище норм чинного законодавства.

Враховуючи вищевикладене, в процесі повного і всебічного з`ясування обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки аргументам учасників справи, суд дійшов висновку що позовна вимога публічного АТ "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" в м. Харкові в частині про визнання недійсним акту - документу виданого ТОВ "АКТУАЛЬ" за №040/09/2016 від 08.09.2016 підлягає задоволенню.

Разом з тим, за визначенням ст.2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (далі за текстом Закон) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) - єдина державна інформаційна система, що містить відомості про права на нерухоме майно, їх обтяження, а також про об`єкти та суб`єктів цих прав.

Відповідно до ч.1 ст.15 зазначеного Закону, державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку:

1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви;

2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень;

3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації;

4) внесення записів до Державного реєстру прав;

5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону;

6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Частиною 1 статті 20 розділу IV Проведення державної реєстрації прав Закону встановлено, що заява на проведення реєстраційних дій та оригінали документів, необхідних для проведення таких дій, подаються заявником у паперовій або електронній формі у випадках, передбачених законодавством.

Відповідно до приписів п.3 ч.1 ст 2 Закону, банк, як іпотекодержатель (особа, в інтересах якої встановлено, змінено або припинено іпотеку, або уповноважені ними особи) може бути заявником в розумінні Закону лише у разі подання документів для проведення державної реєстрації набуття, зміни або припинення іпотеки.

Частинами 2, 5 статті 26 Закону передбачено, що у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" п.2 ч.6 ст.37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Внесення змін до записів Державного реєстру прав, зупинення реєстраційних дій, внесення запису про скасування державної реєстрації прав або скасування рішення державного реєстратора здійснюються у порядку, передбаченому для державної реєстрації прав (крім випадків, коли такі дії здійснюються у порядку, передбаченому статтею 37 цього Закону).

Враховуючи вищевикладене, оскільки судом задоволено позовну вимогу публічного АТ "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" в м. Харкові в частині визнання недійсним акту - документу виданого ТОВ "АКТУАЛЬ" за №040/09/2016 від 08.09.206, що підтверджував факт знищення предмета іпотеки та був підставою для внесення державним реєстратором Печенізької районної державної адміністрації Харківської області спірних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про припинення права власності, закриття об`єктів нерухомого майна, погашення іпотеки та обтяження, зазначені обставини є підставами для задоволення позову та, відповідно, скасування таких реєстраційних дій.

Щодо заявленої вимоги представника 1-го відповідача та 3-ї особи про застосування строку позовної давності, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

При цьому перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).

Відповідно до частини 5 статті 261 ЦК України за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

За зобов`язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред`явити вимогу про виконання зобов`язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

Позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі (частина 1 статті 259 ЦК України).

В пункті 2.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 №10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" зазначено, що частиною третьою статті 267 ЦК України передбачена можливість застосування позовної давності, у тому числі й спеціальної, лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення судом. Законом не встановлено вимог щодо форми заяви сторони про сплив позовної давності. Відтак її може бути викладено у відзиві на позов або у вигляді окремого клопотання, письмового чи усного. В останньому випадку воно обов`язково має бути зазначене в протоколі судового засідання (пункт 6 частини другої статті 81-1 ГПК); господарський суд може також запропонувати відповідачеві викласти таку заяву в письмовій формі та долучити її до матеріалів справи.

Пунктом 2.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 №10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" визначено, що перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення. Позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але за приписом частини п`ятої статті 267 ЦК України позивач вправі отримати судовий захист у разі визнання поважними причин пропуску позовної давності.

Разом з тим, пунктом 2.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" передбачено, що якщо позовні вимоги господарським судом визнано обґрунтованими, а стороною у справі заявлено про сплив позовної давності, то суд зобов`язаний застосувати до спірних правовідносин положення статті 267 ЦК України та вирішити питання про наслідки такого спливу (тобто або відмовити в позові у зв`язку зі спливом позовної давності, або, за наявності поважних причин її пропущення, - захистити порушене право, але в будь-якому разі вирішити спір з посиланням на зазначену норму ЦК України).

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (статті 257 Цивільного кодексу України).

Початок перебігу позовної давності обчислюється за правилами статті 261 Цивільного кодексу України, частина перша якої пов`язує його з днем, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Отже, для визначення моменту виникнення права на позов важливим є як об`єктивні (сам факт порушення права), так і суб`єктивні (особа дізналася або повинна була дізнатися про це порушення) моменти.

При цьому, за змістом зазначеної норми (статті 261 Цивільного кодексу України) законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об`єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.

Якщо встановити день, коли особа довідалась про порушення права або про особу, яка його порушила, неможливо, або наявні докази того, що особа не знала про порушення права, хоч за наявних умов повинна була знати про це, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа повинна була довідатися про порушення свого права.

Під можливістю довідатись про порушення права або про особу, яка його порушила, в цьому випадку слід розуміти передбачувану неминучість інформування особи про такі обставини, або існування в особи певних зобов`язань, як міри належної поведінки, в результаті виконання яких вона мала б змогу дізнатись про відповідні протиправні дії та того, хто їх вчинив.

Отже, при визначенні початку перебігу строку позовної давності суду слід з`ясовувати та враховувати обставини як щодо моменту, коли особа довідалась, так і щодо моменту, коли особа могла дізнатися (мала можливість дізнатися) про порушення свого права в їх сукупності, як обов`язкових складових визначення початку перебігу позовної давності.

На думку 1-го відповідача та 3-ї особи, інформація про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження, що міститься у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, є відкритою та загальнодоступною. А відповідно до п.п.2.1.1. п.2.1. іпотечного договору №6807Z59, іпотекодержатель має право перевірити документально та в натурі наявність, розмір, стан і умови зберігання, користування предметом іпотеки.

Суд відхиляє посилання 1-го відповідача та 3-ї особи, як підставу для застосування позовної давності те, що позивач мав доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, оскільки інформація про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження, що міститься у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно є відкритою та загальнодоступною, а отже позивач мав змогу довідатись про порушення його права.

Так, позивач мав змогу отримувати інформацію, що міститься у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Проте, в даному реєстрі містилась інформація внесена реєстратором на підставі акту за №040/09/2016 від 08.09.2016, виданого директором ТОВ "АКТУАЛЬ" та експертом, який пройшов професійну атестацію та отримав кваліфікаційний сертифікат на право виконання робіт із технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна відповідно до Закону України "Про архітектурну діяльність", зокрема, здійснення експертизи та обстеження у будівництві, за результатами виконання/проведення яких і видавався (приймався) офіційний письмовий документ за №040/09/2016 від 08.09.2016, що й породив відповідні правові наслідки.

Таким чином, оскільки записи в реєстрі вносилися на підставі акту за №040/09/2016 від 08.09.2016, який видавався, зокрема, уповноваженим на те експертом, то з інформації, що міститься в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно позивач не міг довідатися про наявне порушення його права.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем та державним виконавцем вчинено низку дій для встановлення обставин, які свідчать про невідповідність акту виданого ТОВ "АКТУАЛЬ" за №040/09/2016 від 08.09.2016 дійсності.

Суд вважає безпідставними та необґрунтованими посилання представника 1-го відповідача та 3-ї особи на Постанову Верховного Суду від 16.03.2020 по справі №5023/197/12, як на підставу для застосування позовної давності, оскільки саме з цієї Постанови Верховного Суду від 16.03.2020 по справі №5023/197/1 вбачається, що відповідне порушення позивачем встановлено саме після 14.08.2019.

Разом з тим, суд приймає до уваги, що доступу до будівлі позивач не мав, а територія на якій розташований цех обнесена металевим парканом. Даний факт підтверджується матеріалами справи.

Враховуючи вищевикладене, суд не вбачає підстав для застосування позовної давності.

Стосовно обраного позивачем, як зацікавленою особою, способу захисту, суд звертає увагу на визначення можливої ефективності такого способу з точки зору ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Так, у п. 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, Суд указав на те, що за деяких обставин вимоги ст. 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за ст. 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02).

Іншими словами, у кінцевому результаті ефективний засіб повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Відповідно до вимог частини 1 статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту статті 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1,2,3 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

Гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання, в першу чергу, національного законодавства та оцінки національними судами (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010 року).

Питання справедливості розгляду не обов`язково постає у разі відсутності будь-яких інших матеріалів на підтвердження отриманих доказів, слід мати на увазі, що у разі, якщо доказ має дуже вагомий характер і якщо відсутній ризик його недостовірності, необхідність у підтверджувальних доказах відповідно зменшується (рішення Європейського суду з прав людини у справі Яременко проти України, no. 32092/02 від 12.06.2008 року).

Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

На підставі викладеного та керуючись статтями 4, 20, 73, 74, 86, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Актуаль", Печенізької районної державної адміністрації Харківської області, 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів Приватна фірма "Яна", про визнання недійсним акта, скасування реєстрації прав та зобов`язання внести записи до Державного реєстру прав - задовольнити.

Визнати недійсним акт - документ, виданий ТОВ "АКТУАЛЬ" за №040/09/2016 від 08.09.2016.

Скасувати записи про державну реєстрацію прав в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо об`єкта нерухомого майна (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 838950363251), а саме:

1) об`єкт нерухомого майна закрито (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 838950363251): дата державної реєстрації: 15.09.2016; підстава: знищення об`єкта нерухомого майна довідка, серія та номер: 040/09/2016, виданий 08.09.2016, видавник: ТОВ "АКТУАЛЬ"; відомості внесено до реєстру: 15.09.2016, Зоткін Сергій Володимирович , Печенізька районна державна адміністрація Харківської області, індексний номер рішення: 1404956;

2) право власності припинено (номер запису про право власності: 13150499): дата державної реєстрації: 12.09.2016; підстава: довідка, серія та номер: 040/09/2016, виданий 08.09.2016, видавник: ТОВ "АКТУАЛЬ"; відомості внесено до реєстру: 15.09.2016, Зоткін Сергій Володимирович , Печенізька районна державна адміністрація Харківської області, індексний номер рішення: 31402490;

3) іпотека погашена (номер запису про іпотеку: 13094111): дата державної реєстрації: 12.09.2016; підстава: знищення об`єкта нерухомого майна довідка, серія та номер: 040/09/2016, виданий 08.09.2016, видавник: ТОВ "АКТУАЛЬ"; відомості внесено до реєстру: 15.09.2016, Зоткін Сергій Володимирович , Печенізька районна державна адміністрація Харківської області, індексний номер рішення:31402490;

4) обтяження погашено (номер запису про обтяження: 13094055): дата державної реєстрації: 12.09.2016; підстава: знищення об`єкта нерухомого майна довідка, серія та номер: 040/09/2016, виданий 08.09.2016, видавник: ТОВ "АКТУАЛЬ"; відомості внесено до реєстру: 15.09.2016 Зоткін Сергій Володимирович, Печенізька районна державна адміністрація Харківської області, індексний номер рішення: 31402490.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень Кодексу.

Повне рішення складено "15" лютого 2021 р.

Суддя Т.О. Пономаренко