Постанова

від 09.02.2021 по справі 380/3103/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2021 рокуЛьвівСправа № 380/3103/20 пров. № А/857/15299/20

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Гудима Л.Я.,

суддів: Довгополова О.М., Гуляка В.В.,

за участю секретаря судового засідання: Копанишин Х.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та в м. Севастополі на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2020 року, головуючий суддя - Кухар Н.А., ухвалене о 12:23 год. у м. Львові, повний текст якого складено 30.10.2020 року, у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Комторг-Сервіс" до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та в м. Севастополі, Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов"язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

В квітні 2020 року позивач - ПП "Комторг-Сервіс" звернулося в суд з позовом до ГУ ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та в м. Севастополі, ГУ ДПС у Львівській області, в якому просило визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та в м. Севастополі щодо не проведення списання безнадійного податкового боргу в сумі 87 613,70 грн з плати за землю, розташовану на території ВЕЗ «Крим» за адресою м. Євпаторія вул. Інтернаціональна, буд. 88, нарахованого за період з 20 лютого 2014 по 31 грудня 2014 року; зобов`язати Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та в м. Севастополі списати Приватному підприємству "Комторг-Сервіс" безнадійний податковий борг в сумі 87 613,70 грн з плати за землю, розташовану на території ВЕЗ «Крим» за адресою м. Євпаторія вул. Інтернаціональна, буд 88, нарахованого за період з 20 лютого 2014 по 31 грудня 2014 року, внести відповідні коригування в інтегровану картку платника за неосновним місцем обліку та передати відповідну інформацію податковому органу за основним місцем обліку; зобов`язати Головне управління ДПС у Львівській області внести в необхідні дані щодо списання податкового боргу Приватного підприємства "Комторг-Сервіс" в інтегровану картку платника за основним місцем обліку та передати відомості про відсутність заборгованості Приватного підприємства "Комторг-Сервіс" зі сплати податків і зборів до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

В обґрунтування своїх позовних вимог посилалося на те, що на підставі витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 15.02.2013 року № 529631, ним подано до Євпаторійської ОДПІ ГУ Міндоходів в АРК податкову декларацію з сплати за землю за 2014 рік щодо сплати земельного податку. Позивачем самостійно задекларовано до сплати земельний податок в розмірі 8 767,75 грн. щомісяця на загальну суму 105 213,00 грн., яку потрібно було сплачувати до 30 числа кожного місяця. За січень та лютий 2014 року ним сплачено земельний податок в сумі 8 767,75 грн. З березня 2014 року сплачувати земельний податок позивач не міг через події пов`язані з тимчасовою окупацією Криму. Наявність податкового боргу, який на даний час обліковується, як несплачені податкові зобов`язання в інформаційних базах даних ДПС України, перешкоджає позивачеві здійснити припинення підприємницької діяльності на підставі рішення засновника №29/11/2017. Наміри врегулювання питання щодо списання вказаного податкового боргу не призвели до дієвих результатів, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2020 року адміністративний позов задоволено частково; визнано протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та в м. Севастополі щодо не проведення списання безнадійного податкового боргу Приватного підприємства "Комторг-Сервіс" в сумі 87 613,70 грн з плати за землю, розташовану на території ВЕЗ «Крим» за адресою м. Євпаторія вул. Інтернаціональна, буд. 88, нарахованого за період з 20 лютого 2014 по 31 грудня 2014 року; зобов`язано Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та в м. Севастополі (73026, пр.Ушакова,75, м. Херсон) списати Приватному підприємству "Комторг-Сервіс" (79040, вул. Городоцька, 359, м. Львів) безнадійний податковий борг в сумі 87 613,70 грн з плати за землю, розташовану на території ВЕЗ «Крим» за адресою м. Євпаторія вул. Інтернаціональна, буд 88, нарахованого за період з 20 лютого 2014 по 31 грудня 2014 року; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, ГУ ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та в м. Севастополі оскаржило його в апеляційному порядку, яке, покликаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Свою апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що згідно ст. 101 ПК України передбачена можливість визнання податкового боргу безнадійним та проведення процедури його списання у зв»язку зі спливом строку давності 1095 діб. Однак, абз. 12 п 12.3 ст.12 Закону України «Про створення вільної економічної зони "Крим" та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України» від 12 серпня 2014 року № 1636-VII зупинено застосування до платників податків із місцезнаходженням на території ВЕЗ «Крим» норм статей 59,60,87-101,124,126,129 ПК України. Просить відмовити у задоволення позову.

В судовому засіданні представник відповідача - ГУ ДПС у Львівській області підтримав подану апеляційну скаргу, вважає оскаржене рішення суду в частині задоволених позовних вимог незаконним та повністю підтримав доводи, зазначені у апеляційній скарзі.

Представник позивача заперечив проти апеляційної скарги, вважає оскаржене рішення суду законним та обґрунтованим та просив апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників позивача та відповідача - ГУ ДПС у Львівській області, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що подана апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 15.02.2013 року між ПП «Фараон» та позивачем був укладений договір купівлі-продажу нерухомого майна (а.с. 172-176), відповідно до якого покупець прийняв у власність торгово-розважальний центр, що знаходиться за адресою: м. Євпаторія вул. Інтернаціональна, буд 88. Об`єкт продажу розташований на земельній ділянці, яка перебуває в платному користуванні ПП «Фараон» відповідно до договору оренди земельної ділянки від 17.12.2007 року строком на 49 років до 14.11.2056 року.

13.02.2014 року позивачем було складено податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2014 рік, якою визначено до сплати щомісяця земельний податок в розмірі 8 767,75 грн., а всього на суму 105 213,00 грн. (а.с.49-51).

Позивачем здійснено сплату податку за землю за січень та лютий 2014 року згідно квитанцій ( а.с. 181,182).

Станом на час звернення позивача до суду з даними позовом заборгованість з податку на землю за період березень - грудень 2014 року складає 87 613,70 грн.

У зв`язку з тимчасовою окупацією АРК, офіційною датою початку якої, відповідно до ч. 2 ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15 квітня 2014 року № 1207-VII є 20.02.2014 року, позивач з об`єктивних причин втратив можливість використання орендованої земельної ділянки та відповідно сплачувати земельний податок, який відповідно до ст. 8 Податкового кодексу України має зараховуватись до бюджетів органів місцевого самоврядування.

Протягом 2019 року позивач неодноразово звертався до відповідачів з приводу врегулювання питання щодо списання податкового боргу з податку на землю, яке не вирішено на час звернення до суду.

Задовольняючи частково адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що ніяких додаткових вимог для таких юридичних осіб, що змінили своє місцезнаходження з тимчасово окупованої території на іншу територію України, для списання сум податкового боргу, який виник з 20.02.2014 року, положення п. 15.1 ст. 15 розділу ІІ Закону України «Про створення вільної економічної зони "Крим" та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України» від 12 серпня 2014 року № 1636-VII не передбачають. Тобто це мало б здійснюватися в автоматичному порядку.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи з огляду на наступне.

Законом України "Про створення вільної економічної зони "Крим" та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України" № 1636-VII від 12 серпня 2014 року (далі - Закон №1636 ) підпунктом 2 пункту 5 Прикінцевих положень, підрозділ 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України доповнено пунктом 26 такого змісту: "На період дії Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" цей Кодекс застосовується з урахуванням особливостей, визначених Законом України "Про створення вільної економічної зони "Крим" та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України" № 1636-VII від 12 серпня 2014 року".

Згідно із пунктом 12.1. ст. 12 Закону №1636 початком тимчасової окупації території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя вважається дата набрання чинності Резолюцією №68/262 Сесії Генеральної Асамблеї Організації Об`єднаних Націй від 27 березня 2014 року про підтримку територіальної цілісності України.

Підпунктом 11 пункту 12.3 ст. 12 Закону №1636 передбачено, що до платників податків, які станом на початок тимчасової окупації мали місцезнаходження на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, не застосовуються починаючи з першого числа місяця, в якому набрала чинності Резолюція №68/262 Сесії Генеральної Асамблеї Організації Об`єднаних Націй від 27 березня 2014 року про підтримку територіальної цілісності України, фінансові та штрафні санкції за порушення вимог порядку подання, обчислення, правильності заповнення податкових декларацій (податкової звітності) та повноти сплати сум податків і зборів.

Також, пунктом 15.1. ст. 15 Закону №1636 встановлено, що будь-якій юридичній особі - резиденту України, яка змінює (змінила) своє місцезнаходження з тимчасово окупованої території на іншу територію України: а) списується податковий борг, суми розстрочених (відстрочених) грошових зобов`язань за будь-якими податками (зборами, обов`язковими платежами), що виникли з моменту тимчасової окупації.

Враховуючи наведені норми та обставини справи колегія суддів погоджується з висновком суду попередньої інстанції про те, що ніяких додаткових вимог для таких юридичних осіб, що змінили своє місцезнаходження з тимчасово окупованої території на іншу територію України, для списання сум податкового боргу, який виник з 20.02.2014 року, положення п. 15.1 ст. 15 розділу ІІ Закону 1636 не передбачають, тобто це мало б здійснюватися в автоматичному порядку, чого відповідачем не було зроблено.

Таким чином вірним є висновок суду попередньої інстанції про часткове задоволення позовних вимог.

У відповідності до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З огляду на наведене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстав для скасування рішення колегія суддів не знаходить і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та в м. Севастополі залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2020 року у справі №380/3103/20 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Л. Я. Гудим судді О. М. Довгополов В. В. Гуляк

Повний текст постанови складено 15.02.2021 року.