Ухвала

від 15.02.2021 по справі 340/1104/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

15 лютого 2021 року

Київ

справа №340/1104/20

адміністративне провадження №К/9901/4313/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Бевзенка В. М., суддів: Чиркіна С. М., Шарапи В. М.,

розглянувши касаційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 01.07.2020 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 21.01.2021 у справі № 340/1104/20 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Гідроенерго" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг про визнання протиправною та скасування постанови, зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

У 2020 році Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Гідроенерго" (далі - позивач) звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (далі - відповідач), в якому просило:

- визнати протиправною та скасувати постанову відповідача № 1255 від 11.10.2019;

- зобов`язати відповідача встановити зелений тариф на виробництво електричної енергії Великозаліснянською гідроелектростанцією позивачу відповідно до Закону України Про альтернативні джерела енергії , з 01.04.2018 та коефіцієнтом зеленого тарифу з урахуванням введення в експлуатацію Великозаліснянської гідроелектростанції від 23.12.2013.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 01.07.2020, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 21.01.2021 позовну заяву задоволено частково:

- визнано протиправною та скасовано постанову відповідача від 11.10.2019 № 2155;

- зобов`язано відповідача встановити "зелений" тариф на виробництво електричної енергії Великозаліснянською гідроелектростанцією згідно заяви позивача від 13.02.2018;

- у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішенням відповідач оскаржив їх у касаційному порядку.

Протоколом автоматизованого розподілу справи між суддями для розгляду касаційної скарги визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Бевзенка В. М., суддів Чиркіна С. М., Шарапу В. М.

Разом з тим, судді Бевзенко В. М., Чиркін С. М., Шарапа В. М., з посиланням на наявність підстав, визначених пунктом 5 частини 1 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), заявили самовідводи щодо участі у розгляді цієї касаційної скарги.

Відповідно до ч. 1 ст. 31 КАС України, визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених в частині 2 статті 18 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ.

Наказом Державної судової адміністрації України від 21.12.2018 № 622 затверджено Загальний класифікатор спеціалізацій суддів та категорій справ (далі - Класифікатор).

Також, рішенням зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 19.07.2019 № 22 затверджені Роз`яснення щодо віднесення адміністративних справ до категорій справ відповідно до Загального класифікатора спеціалізацій суддів та категорій справ, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 21.12.2018 № 622 (далі - Роз`яснення).

При надходженні справи до Верховного Суду і її автоматизованого розподілу між суддями, останній була присвоєна категорія, визначена у пункті 108060100 Класифікатора Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо електроенергетики (крім ядерної енергетики); енергозбереження, альтернативних джерел енергії, комбінованого виробництва електричної і теплової енергії .

В той же час, відповідно до вказаних вище роз`яснень, п. 108020000- 108120000 Класифікатора передбачають спори з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо державного регулювання цін і тарифів тощо. Тому, спір щодо встановлення зеленого тарифу на виробництво електричної енергії відноситься до спору щодо державного регулювання цін і тарифів (пункт 108040000 Класифікатора), а не до підкатегорії спори щодо електроенергетики (підпункт 108060100 Класифікатора).

Тому, враховуючи предмет даного спору, обставини справи і суб`єктний склад її учасників, зважаючи на вказані позивачем підстави цієї позовної заяви та характер спірних правовідносин, таку слід віднести до категорії "спори щодо державного регулювання цін і тарифів" (п.108040000 Класифікатора).

Своєю чергою, рішенням зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 14.01.2019 № 1, зі змінами, внесеними рішенням зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 27.12.2019 № 33 "Про внесення змін до Спеціалізації суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді та судових палат Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду", визначено спеціалізацію суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді та судових палат Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду згідно з додатком.

Підпунктом 3.8 п. 3 додатку до названого вище рішення у тій же редакції визначено, що судді Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян спеціалізуються на розгляді, зокрема, таких категорій адміністративних справ: справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики (коди 108030000- 108040000, 108090000, 108120000 Класифікатора).

Отже, на розгляді цієї справи спеціалізуються судді Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян.

Персональний склад судових палат Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду визначено рішенням зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 20.05.2019 № 14, зі змінами та доповненнями, що внесені рішенням зборів суддів Верховного Суду від 16.04.2020 № 6, відповідно до якого судді Бевзенко В. М., Чиркін С. М., Шарапа В. М., входять до складу судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав й, відповідно, не перебувають у складі судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян, судді якої спеціалізуються на розгляді справ, зокрема, у спорах щодо державного регулювання цін і тарифів (п. 108040000 Класифікатора).

Частиною 1 ст. 39 КАС України передбачено, що за наявності підстав, зазначених у статтях 36 - 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.

У п. 5 ч. 1 ст. 36 КАС України встановлено, що суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого ст. 31 цього Кодексу.

Питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі (ч. 1 ст. 40 КАС України).

Сталою є практика заявлення суддями самовідводів у випадку порушення порядку визначення суддів для розгляду справи, зокрема без урахування спеціалізації, в ухвалах, від 15.05.2019 у справі № 813/2585/18, від 25.10.2019 у справі № 1.380.2019.000473, від 26.03.2020 у справі № 814/917/17 та від 02.04.2020 у справі № 806/136/17.

При прийнятті рішення про самовідвід, суд також враховує практику Європейського суду з прав людини, який виходить з того що суд розглядається як такий, що завжди має бути заснований на законних підставах, оскільки у протилежному випадку він не буде володіти легітимністю, що є необхідною ознакою для розгляду справ у демократичному суспільстві ( Lavents v. Latvia , № 58442/00, пункт 81); фраза заснований на законних підставах означає не лише законні підстави для існування суду, а також відповідність суду специфічним правилам, що регламентують його діяльність ( Сокуренко і Стригун проти України , № 29458/04 та № 29465/04, пункт 24). Закон у значенні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) включає не лише законодавство щодо заснування і компетенцію судових органів, а також будь-яке інше положення національного законодавства, яке в разі його порушення спричинило б незаконну участь одного чи більше суддів у розгляді справи ( DMD Group, a.s. v. Slovakia , № 19334/03, пункт 59).

Метою розгляду однакової категорії справ у межах судів однієї палати є, серед іншого, забезпечення єдності судової практики.

Європейська комісія за демократію через право (Венеціанська комісія) виходить з того, що принцип правової визначеності (legal certainty) має важливе значення для довіри до судової системи і верховенства права; правова визначеність також сприяє розвитку та економічного прогресу; необхідно, щоб суди, особливо вищі суди, створювали механізми для запобігання конфліктам та забезпечення узгодженості їхньої судової практики (Доповідь Венеціанської комісії № 512/2009 "Про верховенство права" (Venice Commission: the Rule of Law), що була прийнята на 86-му пленарному засіданні 25-26 березня 2011 року на основі зауважень її членів П`єтера Ван Дзіка (Нідерланди), Грет Халлер (Швейцарія), Джефрі Джоуела (Сполучене Королівство), Каарло Туорі (Фінляндія); п. 44-50).

Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що заяви суддів Бевзенка В. М., Чиркіна С. М., Шарапи В. М. про самовідвід підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 31, 36 - 40 КАС України, Суд

УХВАЛИВ:

Задовольнити заяви про самовідвід суддів Верховного Суду Бевзенка В. М., Чиркіна С. М., Шарапи В. М. у справі № 340/1104/20.

Відвести суддів Касаційного адміністративного суду Бевзенка В. М., Чиркіна С. М., Шарапу В. М. від розгляду справи № 340/1104/20.

Матеріали справи № 340/1104/20 передати до Секретаріату Касаційного адміністративного суду для визначення складу суду в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, Положенням про автоматизовану систему документообігу суду та Тимчасовими засадами використання автоматизованої системи документообігу суду для визначення складу суду у Верховному Суді.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та не оскаржується.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і не оскаржується.

Суддя-доповідач В. М. Бевзенко

Судді С. М. Чиркін

В. М. Шарапа