УХВАЛА
09 березня 2021 року
м. Київ
справа № 340/1104/20
адміністративне провадження № К/9901/4313/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :
судді-доповідача - Данилевич Н.А.,
суддів: Мацедонської В.Е., Уханенка С.А.
перевірив касаційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 01 липня 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2021 року у справі № 340/1104/20 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Гідроенерго" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг про визнання протиправною та скасування постанови, зобов`язання вчинити дії,
УСТАНОВИВ :
09 лютого 2021 року касаційна скарга надійшла до Верховного Суду, як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України.
Протоколом автоматизованого розподілу справи між суддями для розгляду касаційної скарги визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Бевзенка В. М., суддів Чиркіна С. М., Шарапу В. М.
Разом з тим, судді Бевзенко В. М., Чиркін С. М., Шарапа В. М., з посиланням на наявність підстав, визначених пунктом 5 частини 1 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), заявили самовідводи щодо участі у розгляді цієї касаційної скарги.
Ухвалою Верховного Суду від 15 лютого 2021 року було задоволено заяви про самовідвід суддів Верховного Суду Бевзенка В. М., Чиркіна С. М., Шарапи В. М. у справі № 340/1104/20 та відведено суддів Касаційного адміністративного суду Бевзенка В. М., Чиркіна С. М., Шарапу В. М. від розгляду справи № 340/1104/20.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 17.02.2021 для розгляду касаційної скарги у справі № 340/1104/20 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Данилевич Н.А., суддів Мацедонської В.Е., Уханенка С.А.
У 2020 році Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Гідроенерго" (далі - позивач) звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (далі - відповідач), в якому просило:
- визнати протиправною та скасувати постанову відповідача № 1255 від 11.10.2019;
- зобов`язати відповідача встановити зелений тариф на виробництво електричної енергії Великозаліснянською гідроелектростанцією позивачу відповідно до Закону України Про альтернативні джерела енергії , з 01.04.2018 та коефіцієнтом зеленого тарифу з урахуванням введення в експлуатацію Великозаліснянської гідроелектростанції від 23.12.2013.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 01.07.2020, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 21.01.2021 позовну заяву задоволено частково:
- визнано протиправною та скасовано постанову відповідача від 11.10.2019 № 2155;
- зобов`язано відповідача встановити "зелений" тариф на виробництво електричної енергії Великозаліснянською гідроелектростанцією згідно заяви позивача від 13.02.2018;
- у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження, Верховний Суд зазначає наступне.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно із частиною першою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз указаних положень дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Водночас, пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Частиною шостою статті 12 КАС України регламентовано перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності, зокрема інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у виключному порядку (частина четверта статті 12 КАС України), а також через складність та інші обставини (частина третя статті 12 КАС України).
Згідно з положеннями частини четвертої статті 12 КАС України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Положення вказаної правової норми процесуального закону узгоджуються з приписами частини четвертої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, яка відносить справи в аналогічних спорах до переліку справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Проаналізувавши встановлені судами обставини справи, предмет спору та обраний позивачем спосіб захисту його прав, доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про те, що характер спірних правовідносин, предмет і категорія спору, коло учасників спірних правовідносин, правозастосовна практика, що складалася з приводу спорів цієї категорії, відсутність ознак, які відрізняють цю касаційну скаргу від інших, дають підстави вважати, що судові рішення, які ухвалені у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Гідроенерго" в порядку спрощеного позовного провадження, не підлягають касаційному оскарженню.
У цій справі, суд першої інстанції, врахувавши вимоги частин третьої та четвертої статті 257 КАС України, розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження. Таким чином, відсутні підстави, за яких цю справу не можна було розглядати за правилами спрощеного провадження.
Оскаржуючи судове рішення, прийняте в порядку спрощеного позовного провадження, скаржник зазначає про наявність виняткових обставин, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.
У касаційній скарзі відповідач зазначає, що справа має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу та становить значний суспільний інтерес враховуючи необхідність забезпечення енергетичної безпеки України та недопущення порушень інтересів держави та інших учасників ринку електричної енергії, регулятором на ринку якої є відповідач.
Твердження заявника касаційної скарги, що справа становить значний суспільний інтерес не підтверджені належними доказами та не обґрунтовані обставинами, які б виділяли вимоги скаржника у цій справі в якусь особливу категорію спорів або свідчили про наявність заінтересованості необмеженої кількості осіб в результатах розгляду саме цієї справи.
Також скаржник не обґрунтував в чому саме полягає виняткове значення із зазначенням новітніх, проблемних, засадничих, раніше ґрунтовно не досліджуваних питань права, відповідь касаційного суду на які мала б надати нового, уніфікованого розуміння та застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб`єктів правовідносин.
Таким чином, позивач у касаційній скарзі не довів підстав, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, за яких оскаржувані рішення підлягають перегляду в касаційному порядку.
Інші, наведені у касаційній скарзі доводи та мотиви не дають підстав для висновку, що судові рішення, постановлені у зазначеній справі, можливо віднести до випадків, передбачених пунктом пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Враховуючи викладене, Суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.
На підставі викладеного, керуючись пунктом 2 частини п`ятої статті 328, пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд,
УХВАЛИВ :
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 01 липня 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2021 року у справі № 340/1104/20 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Гідроенерго" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг про визнання протиправною та скасування постанови, зобов`язання вчинити дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Н.А. Данилевич
Судді В.Е. Мацедонська
С.А. Уханенко
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 09.03.2021 |
Оприлюднено | 11.03.2021 |
Номер документу | 95409411 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Данилевич Н.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні