Рішення

від 02.02.2021 по справі 738/1369/19

МЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 738/1369/19

№ провадження 2/738/1/2021

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 лютого 2021 року м. Мена

Менський районний суд Чернігівської області в складі:

судді - Волошиної Н.В. ,

з участю секретаря судового засідання - Донець Г.В.,

представника позивача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_1 та заяву представника відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_2 про стягнення судових витрат у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та поділ спільного майна подружжя

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Менського районного суду Чернігівської області від 14 січня 2021 року частково задоволені позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та поділ спільного майна подружжя, стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 144414 (сто сорок чотири тисячі чотириста чотирнадцять) гривень 50 копійок грошової компенсації вартості Ѕ частки легкового автомобіля марки RENAULT TRAFIC , 2015 року випуску, VIN код НОМЕР_1 , діючий реєстраційний номер НОМЕР_2 ; визнано за ОСОБА_3 та ОСОБА_4 право власності по Ѕ частині гладкоствольної зброї марки Сайга-410 , № НОМЕР_3 , калібру 410, в задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено; стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 1444 (одна тисяча чотириста сорок чотири) гривні 09 копійок судового збору.

19 січня 2021 року представник позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_1 подав до Менського районного суду Чернігівської області заяву про стягнення судових витрат, а саме витрат на професійну правничу допомогу та витрат, пов`язаних з проведенням експертизи, просив стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 понесені нею судові витрати, а саме витрати на професійну правничу допомогу на загальну суму 67221,45 грн., витрати, пов`язані з проведенням експертизи у розмірі 2198 грн.

Також 19 січня 2021 року надійшла заява від представника відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_2 про відшкодування витрат на правову допомогу у розмірі 12450 грн..

Згідно з частиною третьою статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з положеннями статті 246 ЦПК України якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог; у такому випадку суд ухвалює додаткове рішення в порядку передбаченому статтею 270 ЦПК України.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 270 ЦПК України додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

У ЦПК України визначено види судових витрат.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (частини перша - друга статті 133 ЦПК України).

Згідно з положенням пункту 3 частини другої статті 141 ЦПК України у разі часткового задоволення позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При прийнятті 14 січня 2021 року рішення судом було вирішено питання лише щодо розподілу судового збору.

Як убачається з матеріалів справи, представником позивача ОСОБА_3 був адвокат Карась А.А., який діяв на підставі ордеру серії ЧН №086753 та договору про надання професійної правничої допомоги №06/06/19-ц від 06 червня 2019 року.

Останній до закінчення судових дебатів у справі зробив заяву про наміри подати докази понесення судових витрат позивачем у строк, визначений частиною 8 статті 141 ЦПК України.

На підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу адвокатом Карасем А.А. до заяви про стягнення судових витрат було додано договір про надання професійної правничої допомоги №10/01/20-ц від 10 січня 2020 року, укладений між ОСОБА_3 та Адвокатським бюро Андрій Карась та Партнери в особі керуючого бюро - адвоката - Карася А.А., розрахунок витрат на оплату послуг адвоката від 18 січня 2021 року з детальним описом робіт (наданих послуг), акт №АО-01-01-21 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 18 січня 2021 року, квитанцію №01-06/19 від 06 червня 2019 року про оплату ОСОБА_3 адвокату Карасю А.А. за договором 06/06/19ц - 15000 грн., квитанцію №01-01/21 від 18 січня 2021 року про оплату ОСОБА_3 адвокату Карасю А.А. за договором 01/01/20ц - 10000 грн., оригінали чеків на пальне за 2019 рік, чек на пальне за 2021 рік, чеки про направлення поштових відправлень.

Як вбачається з договору про надання професійної правничої допомоги від 06 червня 2019 року №06/06/19-ц, укладеного між адвокатом Карасем А.А. (Виконавець) та ОСОБА_3 (Замовник), Виконавець зобов`язується надати Замовнику юридичні послуги щодо захисту та представництва інтересів ОСОБА_3 при наданні консультацій, складанні правової позиції, написання позовної заяви, інших заяв та участі у судових засіданнях по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання права власності на поділ майна подружжя (п.1.1.); сторони домовились що для обчислення гонорару за послуги адвоката встановлюється погодинна оплата (п.5.1.).

Згідно з договором про надання професійної правничої допомоги від 10 січня 2020 року №10/01/20ц, укладеним між адвокатом Карасем А.А. (Адвокатське бюро) та ОСОБА_3 (Клієнт), Клієнт доручає, а Адвокатське бюро приймає на себе зобов`язання з надання правової допомоги (пункт 2.1.): представляє у встановленому порядку інтереси Клієнта щодо захисту та представництва інтересів ОСОБА_3 при наданні консультацій, складанні правової позиції, написання позовної заяви, інших заяв та участі у судових засіданнях по цивільній справі №738/1369/19, підписувати та подавати документи в цій справі, в тому числі і позовну заяву в Менському районному суді Чернігівської області. Вартість наданих юридичних послуг Адвокатське бюро визначає за погодженням з Клієнтом після одержання від Клієнта замовлення на надання юридичної допомоги, виставляє Клієнту відповідний рахунок (п.4.1.). Сторони домовились що для обчислення гонорару встановлюється погодинна оплата, але не менше розміру фіксованої суми гонорару. Оплата за годину праці адвоката не може бути меншою ніж зазначено у Рекомендаціях щодо застосування мінімальних ставок адвокатського гонорару, затвердженими рішенням Ради адвокатів Чернігівської області від 10.01.2020 №84, а саме 50% від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на день оплати. Сторони погодили виплату фіксованої суми гонорару (винагороди) за надання Адвокатським бюро правничої допомоги в суді першої інстанції вказаної в Договорі і визначеної Дорученням, у розмірі 8000 грн (п.4.3.). Сторони домовились, що гонорар за другий та наступні судодні становить 2500 грн (п.4.4.). Гонорар за прийняття рішення на користь Клієнта становить 10% від суми задоволених позовних вимог (пункт 4.5.).

Згідно з розрахунком витрат на оплату послуг адвоката, що включає опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, адвокатом Карасем А.А. на виконання умов договорів про надання професійної правничої допомоги від 06 червня 2019 року №06/06/19-ц та від 10 січня 2020 року №10/01/20-ц, позивачу були надані юридичні послуги на загальну суму 67221,45 грн (23,5 години - 49172,50 грн.; 9 судових засідань протягом 2020-2021 років - 22500 грн; 10% від суми задоволених позовних вимог - 14441,45 грн; витрати, понесені у зв`язку з виконанням даної угоди: поштові та транспортні витрати (п.4.9.) - 2912,50 грн.

Згідно з квитанціями №01-06/19 від 06 червня 2019 року та №01/01/21 від 18 січня 2021 року адвокатом Карасем А.А. прийнято від ОСОБА_3 на підставі договорів про надання професійної правничої допомоги від 06 червня 2019 року №06/06/19ц та від 10 січня 2020 року №10/01/20ц кошти у сумі 15000,00 грн. та 10000,00 грн. відповідно (том 3, а.с.61-62).

У позовній заяві зазначено, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, складається із судового збору у розмірі 2573,22 грн та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 15000 грн..

Представник відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_2 заперечував проти стягнення з його довірителя такої суми витрат на професійну правничу допомогу, зазначивши, що представником позивача - адвокатом Карасем А.А. сума витрат на професійну правничу допомогу значно завищена, умовами договору про надання професійної правничої допомоги передбачено як погодинну оплату за надані послуги адвокатом, так і оплату за судодні, що, на його думку, є неприпустимим, окрім того, зазначив, що сума заявленого представником позивача гонорару становить майже 40 % від задоволеної суми позову. На думку представника відповідача адекватним та співмірним із складністю справи є розмір витрат на професійну правничу допомогу у даній справі до 15000 грн..

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява N 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року N 5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон N 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону N 5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону N 5076-VI).

Відповідно до статті 19 Закону N 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є:

- надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону N 5076-VI).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

- розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Підсумовуючи, можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

З урахуванням критеріїв співмірності, складності справи та обсягу і складності виконаної адвокатом роботи та значимості таких дій у справі виходячи з її конкретних обставин, суд вважає, що зазначені представником позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 67221,45 грн. є завищеними та не є належним чином обґрунтованими, що суперечить принципу розподілу судових витрат.

Так, ціна позову становить 226737 грн, представником позивача заявлено до стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу адвоката 67221,45 грн, що становить майже 30 % від ціни позову.

Натомість, вирішуючи питання про співмірність заявлених до стягнення вказаних вище витрат на професійну правничу допомогу адвоката та ціни позову, критерії пропорційності та розумності, суд вважає, що вказаним критеріям відповідає сума, що дорівнює 10% від ціни позову.

Враховуючи, що вимоги позивача задоволені частково на суму 144414 грн і вказана сума від ціни позову складає 63,69 %, то у відсотковому співвідношенні до розміру задоволених позовних вимог підлягає до стягнення 42813,34 грн витрат на професійну правничу допомогу, що також становить майже 19 % від ціни позову.

Ураховуючи характер виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, суд дійшов висновку про необхідність зменшити їх розмір, виходячи з наступного.

Відповідно до роз`яснень, наведених у п.48 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах від 17.10.2014 року № 10 визначено, що підстави, межі та порядок відшкодування судових витрат на правову допомогу, надану в суді регламентованого ЦПК України. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені.

Матеріалами цивільної справи спростовуються доводи представника позивача щодо його участі у 2019 році у судових засіданнях загальною тривалістю 4,5 години та протягом 2020-2021 років у 9 судових засіданнях.

Так, з протоколів судових засідань вбачається, що всього у праві було призначено 19 судових засідань, які неодноразово відкладалися як за клопотаннями представника відповідача, так і представника позивача, з участю представника позивача - адвоката Карася А.А. у 2019 році відбулося 5 судових засідань загальною тривалістю 1 година 40 хвилин, у 2020 році - 4 судові засідання, та 1 судове засідання у 2021 році.

За умовами пункту 4.5. договору про надання професійної правничої допомоги №10/01/20ц від 10 січня 2020 року сторони домовились, що гонорар за прийняття рішення на користь Клієнта становить 10 відсотків від суми задоволених позовних вимог.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 вирішила виключну правову проблему щодо можливості віднесення до судових витрат гонорару успіху адвоката, зазначивши, що домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату "гонорару успіху", у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Також суд звертає увагу на те, що частина із наданих послуг не може бути віднесена саме до правничої допомоги.

Згідно з пунктом 4.9 договору про професійну правничу допомогу від 10 січня 2020 року до витрат, понесених у зв`язку з виконанням даної угоди адвокатське бюро відносить поштові та транспортні витрати.

Виходячи з аналізу статей 1 та 19 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність , якими передбачені види адвокатської діяльності, поштові та транспортні витрати не можуть бути віднесені до жодного з видів правничої допомоги, а тому, зазначені витрати не можуть бути відшкодовані у якості витрат на професійну правничу допомогу.

Водночас з тим, відповідно до статті 138 ЦПК України витрати, пов`язані з переїздом до іншого населеного пункту сторін та їхніх представників, а також найманням житла, несуть сторони.

Представником позивача надані фіскальні чеки на придбання пального у 2019 році на загальну суму 695 грн та у 2021 році на суму 460 грн, натомість жодного документального підтвердження на понесення витрат, пов`язаних з переїздом до іншого населеного пункту сторін та їх представників у 2020 році не надано.

За таких обставин, суд дійшов висновку про зменшення розміру заявлених представником позивача ОСОБА_3 - адвокатом Карасем А.А. судових витрат до 25000 грн, які є співмірними зі складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг у суді, починаючи з 2019 року, відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.

При цьому, суд врахував заперечення представника відповідача щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, загальні засади цивільного законодавства та критерії такого відшкодування.

Що стосується витрат, пов`язаних з проведенням експертизи, то відповідно до пункту 3 частини 2 статті 141 ЦПК України, вони підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме у розмірі 1399 грн.

Як убачається з матеріалів справи, представником відповідача ОСОБА_4 був адвокат Нестеренко С.О., який діяв на підставі ордеру серії ЧН №090666 від 21 серпня 2019 року.

При вирішенні заяви представника відповідача про стягнення витрат на правничу допомогу, представник позивача - адвокат Карась А.А. просив відмовити в задоволенні такої заяви, посилаючись на те, що ОСОБА_2 не надано своєчасно суду доказів про понесені судові витрати, зокрема у матеріалах справи відсутній договір про надання правничої допомоги.

Рішення Менського районного суду Чернігівської області у справі ухвалено 14 січня 2021 року.

До закінчення судових дебатів представник відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_2 , як і представник позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_1 , заявив про те, що докази про понесені судові витрати його довірителем, будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду. При цьому строк для подачі таких доказів закінчувався 19 січня 2021 року включно.

З матеріалів справи вбачається, що заява про стягнення витрат на професійну правничу допомогу подана адвокатом Нестеренком С.О. 19 січня 2021 року, тобто у строк, передбачений положенням статті 141 ЦПК України.

Станом на час ухвалення судом рішення у матеріалах справи на підтвердження повноважень представника відповідача - адвоката Нестеренка С.О. був лише вказаний ордер про надання правової допомоги, з якого вбачається, що надання правової допомоги ОСОБА_4 здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги від 20 серпня 2019 року (том 1, а.с. 89).

Про укладення адвокатом Нестеренко С.О. та ОСОБА_4 договору про надання правової допомоги саме 20 серпня 2019 року свідчить також заява адвоката Нестеренка С.О. про відкладення розгляду справи (том 1, а.с.80), в якій зазначено, що між ним та ОСОБА_4 укладено угоду про надання правничої допомоги у даній справі 20 серпня 2019 року.

За таких обставин, наданий в судовому засіданні 02 лютого 2021 року адвокатом Нестеренком С.О. договір про надання правової допомоги від 15 грудня 2018 року, укладений між ним та ОСОБА_4 , суд не бере до уваги, окрім того, цей договір укладений до звернення ОСОБА_3 до суду з позовом до ОСОБА_4 , у матеріалах справи відсутні будь-які посилання на нього, а тому заявлене адвокатом Нестеренком С.О. клопотання про поновлення пропущеного строку для його подання, оскільки він не знав, що у матеріалах справи відсутній цей договір, на думку суду, є необґрунтованим.

Дослідивши додані до заяви про стягнення витрат на правову допомогу розрахунок (Акт виконаних робіт) оплати роботи (послуг) адвоката за надання правової допомоги про розмір коштів, що підлягають виплаті адвокату за надання професійної правничої допомоги у даній справі з описом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) від 18 січня 2021 року та квитанцію до прибуткового касового ордеру від 18 січня 2020 року, згідно з якою адвокатом Нестеренко С.О. прийнято від ОСОБА_4 на підставі договору про надання правової допомоги 12450 грн, необхідно зазначити таке.

Відшкодуванню підлягають лише витрати, які є документально підтвердженими. Сторона, яка заявляє до відшкодування ці витрати, зобов`язана довести належними та допустимими доказами обґрунтованість цих витрат, зокрема їх розмір.

До заяви про стягнення витрат на правову допомогу адвокатом Нестеренко С.О. не додано договору про надання правової допомоги та додаткової угоди до нього, на яку посилається адвокат Нестеренко С.О. у розрахунку, згідно з умовами яких визначено розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу.

Такі документи не були подані і впродовж усього розгляду справи.

Враховуючи відсутність у матеріалах справи доказів на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу після ухвалення судового рішення, а також порушення порядку та строків для подання відповідних доказів, можна стверджувати про відсутність підстав для розгляду поданих документів, а саме квитанції до прибуткового касового ордера від 18.01.2020 року та розрахунку (Акту виконаних робіт) оплати роботи (послуг) адвоката за надання правової допомоги від 18 січня 2021року.

У зв`язку з цим суд вважає, що заяву представника відповідача про стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 12450 грн необхідно залишити без розгляду, оскільки докази на понесення таких витрат не подані у строк, встановлений частиною восьмою статті 141 ЦПК України.

Керуючись статтями 133, 137, 138, 141, 246, 259, 270 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Заяву представника позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_1 про стягнення судових витрат у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та поділ спільного майна подружжя - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 25 000 (двадцять п`ять тисяч) гривень витрат на професійну правничу допомогу.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 1399 (одну тисячу триста дев`яносто дев`ять) гривень 91 коп. витрат, пов`язаних із проведенням експертизи.

В задоволенні іншої частини заяви - відмовити.

Заяву представника відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_2 про стягнення судових витрат у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та поділ спільного майна подружжя - залишити без розгляду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Чернігівського апеляційного суду через Менський районний суд Чернігівської області.

Позивач: ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_4 .

Відповідач: ОСОБА_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_5 .

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору:

ОСОБА_5 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 , місце проживання: АДРЕСА_4 .

ОСОБА_6 , місце проживання: АДРЕСА_5 .

ОСОБА_7 , місце проживання: АДРЕСА_4 .

Повний текст додаткового рішення виготовлений 12 лютого 2021 року.

Суддя Н.В. Волошина