Постанова

від 10.02.2021 по справі 279/3588/20

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №279/3588/20 Головуючий у 1-й інст. Волкова Н. Я.

Категорія 58 Доповідач Шевчук А. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2021 року Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючої судді Шевчук А.М.,

суддів: Талько О.Б., Коломієць О.С.,

за участі секретаря судового засідання Баліцької Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі

цивільну справу № 279/3588/20 за позовом ОСОБА_1 до Малого приватного підприємства Мета , ОСОБА_2 , Комунального підприємства Коростенської міської ради Творче об`єднання Коростеньмедіа про захист честі, гідності та ділової репутації

за апеляційними скаргами Малого приватного підприємства Мета та ОСОБА_2

на рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 22 жовтня 2020 року , яке ухвалене під головуванням судді Волкової Н.Я. у м. Коростені,

в с т а н о в и в:

У липні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Малого приватного підприємства Мета (далі - МПП Мета ), ОСОБА_2 та Комунального підприємства Коростенської міської ради Творче об`єднання Коростеньмедіа (далі - КП ТО Коростеньмедіа ). Просив: визнати недостовірною інформацію, розповсюджену директором МПП Мета ОСОБА_2 , про те, що відносно МПП Мета було здійснено рейдерське захоплення складських приміщень, що цьому рейдерському захопленню здійснюють заступництво співробітники прокуратури та що таке рейдерське захоплення здійснив ОСОБА_1 ; визнати такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1 , інформацію, розповсюджену директором МПП Мета ОСОБА_2 , про те, що відносно МПП Мета було здійснено рейдерське захоплення складських приміщень, що цьому рейдерському захопленню здійснюють заступництво співробітники прокуратури та що таке рейдерське захоплення здійснив ОСОБА_1 ; зобов`язати МПП та ОСОБА_2 , КП ТО Коростеньмедіа спростувати вказану інформацію шляхом оприлюднення резолютивної частини рішення на сторінці соціальної мережі Facebook, за інтернет посиланням ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністратором якої є КП ТО Коростеньмедіа .

Свої вимоги обґрунтовував тим, що 17 липня 2020 року директор МПП Мета ОСОБА_2 виступила під час відкритої зустрічі коростенців із міським головою м. ОСОБА_3 , головою Житомирської обласної державної адміністрації ОСОБА_4 , заступником прокурора Житомирської області ОСОБА_5 , начальником Головного управління Національної поліції в Житомирській області ОСОБА_6 , заступником начальника СБУ у Житомирській області ОСОБА_7 , головою Коростенської районної державної адміністрації ОСОБА_8 , представниками ЗМІ та сказала дослівно наступне: ОСОБА_9 , директор фірми Мета . У нас на підприємстві було здійснено рейдерське захоплення складських приміщень…Здійснюють заступництво цьому співробітники прокуратури. Здійснив рейдерське захоплення такий - пан ОСОБА_1 , котрий є директором Коростенський завод Трансмаш . Саме ця організація здійснила рейдерське захоплення. Ми зверталися до Міністерства юстиції України, зокрема, в комісію протидії рейдерству. Комісія своїм рішенням підтвердила, що це було рейдерське захоплення… Калініна разом з ОСОБА_10 - бездіяльність. Є рішення Мін`юсту, що приміщення ніколи їм не належало .

Виступ ОСОБА_2 було оприлюднено на інтернет сторінці соціальної мережі Facebook, за інтернет посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка належить КП ТО Коростеньмедіа , під назвою Зустріч голови ОДА ОСОБА_11 , представників силових структур з громадськістю у м.Коростеня , яке станом на ІНФОРМАЦІЯ_3 осіб.

Також даний виступ ОСОБА_2 було оприлюднено на іншій інтернет-сторінці соціальної мережі Facebook інформаційного порталу ОСОБА_12 за інтернет посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_4 із дописом: Члена виконкому Коростенської міської ради ОСОБА_13 звинуватили у рейдерстві та розповіли про його родинні зв`язки в прокуратурі. Сьогодні в Коростені,17 липня, голова Житомирської ОДА ОСОБА_14 разом із головою Коростенської ОСОБА_15 ( ОСОБА_16 ), мером ОСОБА_3 , керівниками силових структур області, провели робочу зустріч з громадським активом та представниками ЗМІ. Мета робочої зустрічі - обговорення проблемних питань регіону, зокрема резонансних подій, протиправних дій чи бездіяльності правоохоронних органів або силових структур районного рівня, які потребують вирішення на рівні області чи держави. На даній зустрічі виступила директор підприємства Мета , яка розповіла про рейдерське захоплення складських приміщень її підприємства. Докладніше дивіться у відео .

Вказана вище інформація принижує його ( ОСОБА_1 ) честь, гідність та ділову репутацію, а також формує негативний імідж, публічно ображає перед невизначеним колом осіб. Інформація стала загальнодоступною для невизначеного кола осіб інтернету і на майбутнє, адже ОСОБА_2 звинуватила особисто його, як фізичну особу, у рейдерському захоплені належних МПП Мета складських приміщень . Негативна та неправдива інформація була повідомлена, крім коростенців, іншим користувачам інтернету та керівництву області, включаючи представників силового блоку, з метою ініціювання на нього ( ОСОБА_1 ) тиску та впливу на слідство у кримінальному провадженні №12020060060000264, внесеному до ЄРДР 18 березня 2010 року за ч.3 ст.365-2 КК України, щоб не пред`явити підозри винним особам.

Фактично ОСОБА_2 звинуватила його у вчиненні злочинів, але при цьому не навела конкретних даних із посиланням на відповідні офіційні документи через їх відсутність. Стверджувала, що МЮУ констатувало факт вчинення ним рейдерського захоплення майна МПП Мета , але дане звинувачення спростовується наказами Міністерства юстиції України, один з яких є предметом судового перегляду. Вважає, що інформація, яка принижує його честь, гідність та ділову репутацію, публічно ображає його перед невизначеним колом осіб, є неправдивою та підлягає спростуванню відповідачами.

Рішенням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 22 жовтня 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено в повному обсязі та вирішено питання судових витрат.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції ОСОБА_2 та МПП Мета подали апеляційні скарги. Посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просять рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позивачу відмовити в задоволенні позову. Скаржники посилаються на те, що ОСОБА_2 не звинувачувала ОСОБА_1 у жодному злочинні, а лише піддавала критиці обставини, внаслідок яких відбулася перереєстрація прав на нерухоме майно, надаючи свою суб`єктивну оцінку з прив`язкою до поняття рейдерство , як вона його для себе розуміє та за яке відсутнє будь-яке покарання. Інформація, яку бажає спростувати ОСОБА_1 , не містить фактичних даних, а є лише вираженням суб`єктивної думки та поглядів, направлених на критичну оцінку певних подій, тобто є оціночними судженнями. Крім того, ОСОБА_1 входить до персонального складу виконкому Коростенської міської ради VII скликання, а також є головою Коростенської міської організації політичної партії Союз лівих сил , тобто, публічною особою за діями якої протягом тривалого часу стежить суспільство та позивач повинен бути готовий до публічного обговорення його особи. Критика в бік ОСОБА_1 має більш широке поняття, аніж критика інших осіб, які не входять до складу виконавчого органу місцевого самоврядування. Зазначають, що суд помилково оцінив звернення ОСОБА_2 як виступ з промовою , не врахувавши положення Закону України Про звернення громадян . В усному зверненні ОСОБА_2 уточнила, що рейдерське захоплення здійснено ТзОВ Коростенський завод Трансмаш , а отже ОСОБА_1 не є належним позивачем у даній справі.

ОСОБА_1 подав відзив на апеляційні скарги, в якому просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційні скарги - без задоволення. Зокрема наголошує на тому, що промова - це усний виступ із метою висвітлення певної інформації. У даних правовідносинах він не виступав як публічна особа, оскільки ОСОБА_2 під час виступу не зазначалися його публічні статуси, а мова йшла виключно про ОСОБА_17 , як фізичну особу.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до положень ст.367 ЦПК України, колегія суддів апеляційного суду доходить висновку, що апеляційні скарги підлягають до задоволення з наступних підстав.

Згідно зі статтею 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Відповідно до змісту статті 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації.

Статтею 201 ЦК України передбачено, що честь, гідність і ділова репутація є особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством.

Згідно зі статтями 297, 299 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі, на недоторканність своєї ділової репутації.

Відповідно до частини першої ст.277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації. Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені). Спростування поширеної недостовірної інформації повинно здійснюватися незалежно від вини особи, яка її поширила.

Поряд із цим, відповідно до ст.40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

У пункті 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи роз`яснено, що суди повинні мати на увазі, що у випадку, коли особа звертається до органів із заявою, в якій міститися та чи інша інформація, і в разі, якщо цей орган компетентний перевірити таку інформацію та надати відповідь, проте в ході перевірки інформація не знайшла свого підтвердження, вказана обставина не може сама по собі бути підставою для задоволення позову, оскільки у такому випадку мала місце реалізація особою конституційного права, передбаченого статтею 40 Конституції, а не поширення недостовірної інформації.

У випадку звернення особи із заявою до правоохоронних органів судам слід враховувати висновки, викладені у Рішенні Конституційного Суду України від 10 квітня 2003 року №8-рп/2003 (справа про поширення відомостей).

17 липня 2020 року відбулася зустріч керівників області, міста та району, а також правоохоронних органів області із жителями міста Коростеня та району. На зустрічі ОСОБА_2 , яка є директором Малого приватного підприємств Мета , звернулася до керівників прокуратури та національної поліції області із усним зверненням щодо стану досудового розслідування у кримінальних провадженнях, розпочатих за заявою директора ТзОВ Коростенський завод Трансмаш ОСОБА_1 та за її заявою, як керівника МПП Мета , за фактами здійснення реєстрації прав на нерухоме майно. Фактично вона скаржилася на неефективне та необ`єктивне досудове розслідування кримінальних проваджень, процесуальне керівництво у яких здійснюється працівниками прокуратури Житомирської області.

Нормами ст.5 Закону України Про звернення громадян передбачена можливість усного звернення. На переконання ОСОБА_2 відсутнє належне реагування працівників прокуратури та поліції на її неодноразові звернення, які усі приєднані до матеріалів кримінального провадження, розпочатого за заявою ОСОБА_1 .

При цьому будь-якої фіксації при усному зверненні до керівництва області та міста, у тому числі правоохоронних структур, ОСОБА_2 або МПП Мета (поширювачем інформації, яку подає посадова особа при виконанні своїх посадових обов`язків, вважається юридична особа, у якій вона працює) не здійснювали та у мережі інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку не поширювали.

Разом із тим, юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову про захист честі, гідності та ділової репутації, є сукупність таких обставин: а)поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б)поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в)поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г)поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право. Лише всі зазначені обставини у сукупності можуть бути підставою для задоволення позову.

У силу статті 277 ЦК України не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.

Відповідно до частини другої ст.30 Закону України Про інформацію оціночним судженням, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Згідно зі статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та Протоколів №2,4,7,11 до Конвенції, кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Здійснення цих свобод, оскільки воно пов`язане з обов`язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для охорони порядку або запобігання злочинам, для охорони здоров`я або моралі, для захисту репутації або прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або підтримання авторитету і безсторонності суду і є необхідним в демократичному суспільстві.

Як зазначено в рішеннях Європейського суду з прав людини (справа Лінгенса, Де Гаєс і Гійзельс, Гудвіна, Прагер і Обершлік) свобода вираження поглядів, гарантована пунктом 1 статті 10 Конвенції, становить одну з основних підвалин демократичного суспільства й одну з принципових умов його розвитку та умов реалізації кожної особи. Такими є вимоги плюралізму терпимості й широти поглядів, без яких демократичне суспільство неможливе.

Втручання в свободу вираження власних думок та поглядів порушує свободу висловлення думки в трьох випадках: якщо воно здійснено не на підстав закону; якщо воно не переслідує допустимої мети; якщо воно порушує баланс між метою, заради якої здійснено втручання, і свободою вираження думки.

Правдивість оціночних суджень не припускає можливості доказування, і оціночні судження дійсно слід відрізняти від фактів, існування яких може бути підтверджене. Оцінка може бути побудована на фактах, що вважаються загальновідомими; висловлення підтверджені джерелом; посилання на незалежне дослідження.

Отже, фактичні твердження та оціночні судження є різними поняттями, а розмежування цих термінів лежить в основі захисту права на честь та гідність, як особистих немайнових прав.

Національне законодавство не містить такого поняття як рейдерство , а тому позивач не звинувачений у жодному правопорушенні, а висновок суду першої інстанції із цього приводу є помилковим, оскільки не грунтуються на положеннях чинного законодавства. ОСОБА_2 висловилася критично щодо обставин, внаслідок яких відбулася перереєстрація прав на нерухоме майно та надала обставинам свою суб`єктивну оцінку, як вона їх розуміє: Комісія протидії рейдерству Мін`юсту підтвердила, що було рейдерське захоплення …винесла рішення скасувати всі дії… Рішення Мінюсту, що приміщення ніколи ОСОБА_18 не належало .

У апеляційній скарзі ОСОБА_2 наголошує на тому, що свої оціночні судження та висловлення про рейдерство побудувала на основі наказу Міністерства юстиції України щодо незаконності реєстраційних дій, яку вона не намагалася достовірно обґрунтувати. Вона наводила підґрунтя виникнення в неї суб`єктивної думки про дії та зазначила джерело появи у неї суб`єктивної оцінки діям.

Перехоплення оперативного управління МПП Мета , внесення змін до його установчих документів, інсценування бізнес-конфлікту не має місця, що додатково доводить ту обставину, що ОСОБА_2 надала свою суб`єктивну оцінку такому поняттю як рейдерство .

Із огляду на викладене вище, позивачем не доведено факт поширення ОСОБА_2 та МПП Мета недостовірної інформації, а також того, що внаслідок суб`єктивних суджень та оцінки щодо позивача були порушені його особисті немайнові права. Інформація, яку намагається спростувати позивач, не містить фактичних даних, а є вираженням суб`єктивної думки ОСОБА_2 і поглядів, спрямованих на критичну оцінку певних подій, тобто є оціночними судженнями, які не підлягають спростуванню та доведенню стосовно їх правдивості.

Окрім того, поширення інформації стосовно публічних осіб, вирішення справ про захист їх гідності, честі чи ділової репутації має свої особливості. При цьому слід враховувати положення Декларації про свободу політичних дебатів у засобах масової інформації, схваленої 12 лютого 2004 року на 872-му засіданні Комітету Міністрів Ради Європи, а також рекомендації, що містяться у засіданні Комітету Міністрів Ради Європи, а також рекомендації, що містяться у Резолюції 1165 (1998) Парламентської Асамблеї Ради Європи про право на недоторканість приватного життя.

Зокрема, у названій Резолюції зазначається, що публічними фігурами є особи, які обіймають державні посади і (або) користуються державними ресурсами, а також усі ті, хто відіграє певну роль у суспільному житті (у галузі політики, економіки, мистецтва, соціальній сфері, спорті чи в будь-якій іншій галузі).

На час проведення зустрічі керівництва із громадськістю (17 липня 2020 року) позивач входив до персонального складу виконавчого комітету Коростенської міської ради VII скликання та був членом виконкому відповідної ради.

У статтях 3,4,6 Декларації вказується, шо оскільки політичні діячі та посадові особи, які обіймають публічні посади або здійснюють публічну владу на місцевому, регіональному, національному чи міжнародному рівнях, вирішили апелювати до довіри громадськості та погодилися виставляти себе на публічне політичне обговорення, то вони підлягають ретельному громадському контролю і потенційно можуть зазнати гострої та сильної громадської критики у засобах масової інформації з приводу того, як вони виконували або виконують свої функції. При цьому зазначені діячі та особи не повинні мати більшого захисту своєї репутації та інших прав порівняно з іншими особами. У зв`язку з цим, межа допустимої критики щодо політичного діяча чи іншої публічної особи є значно ширшою, ніж окремої пересічної особи. Публічні особи неминуче відкриваються для прискіпливого висвітлення їх слів та вчинків і повинні це усвідомлювати.

Із урахуванням наведених норм матеріального права, прецедентної практики Європейського суду з прав людини, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про задоволення позову, оскільки прийняв оціночні судження за констатацію фактів та розцінив звернення до компетентного органу, який уповноважений перевіряти інформацію, як поширення недостовірної інформації. Звернення до уповноважених осіб не носило явного злого умислу . Висловлювання ОСОБА_2 не можна витлумачити як такі, що містять фактичні данні, оскільки вони є оцінкою дій і не містять ствердження про порушення позивачем законодавства чи моральних принципів, а лише дають можливість проаналізувати та сприйняти зміст інформації.

Відповідно до норм ст.376 ЦПК України невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права є підставами для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, яким позивачу відмовляється у задоволенні позову.

Відповідно до ст.141 ЦПК України судові витрати, понесені скаржниками за подання апеляційних скарг покладаються на позивача, оскільки судове рішення ухвалюється не на його користь.

Керуючись ст.ст.259,268,367-368,374,376,381-384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційні скарги Малого приватного підприємства Мета та ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 22 жовтня 2020 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову до Малого приватного підприємства Мета , ОСОБА_2 , Комунального підприємства Коростенської міської ради Творче об`єднання Коростеньмедіа про захист честі, гідності та ділової репутації.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) на користь Малого приватного підприємства Мета (код ЄДРПОУ 13580401; Житомирська обл., м.Коростень, вул. Ш.Алейхема, 62) 3 783,60 грн. судового збору.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ; АДРЕСА_2 ) 3 783,60 грн. судового збору.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуюча Судді:

Повний текст постанови складений 15 лютого 2021 року.