Ухвала

від 30.03.2021 по справі 279/3588/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

30 березня 2021 року

м. Київ

справа № 279/3588/20

провадження № 61-3997ск21

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Мартєва С. Ю.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Житомирського апеляційного суду від 10 лютого 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Малого приватного підприємства Мета , ОСОБА_2 , Комунального підприємства Коростенської міської ради Творче об`єднання Коростеньмедіа про захист честі, гідності та ділової репутації,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Малого приватного підприємства Мета (далі - МПП Мета ), ОСОБА_2 , Комунального підприємства Коростенської міської ради Творче об`єднання Коростеньмедіа (далі - КП Коростенської міської ради Творче об`єднання Коростеньмедіа ), в якому просив:

- визнати недостовірною інформацію, розповсюджену директором

МПП Мета ОСОБА_2 про те, що відносно МПП Мета було здійснено рейдерське захоплення складських приміщень, що цьому рейдерському захопленню здійснюють заступництво співробітники прокуратури та що таке рейдерське захоплення здійснив ОСОБА_1 ;

- визнати такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію

ОСОБА_1 інформацію, розповсюджену директором МПП Мета

ОСОБА_2 про те, що відносно МПП Мета було здійснено рейдерське захоплення складських приміщень, що цьому рейдерському захопленню здійснюють заступництво співробітники прокуратури та що таке рейдерське захоплення здійснив ОСОБА_1 ;

- зобов`язати МПП та ОСОБА_2 , КП Коростенської міської ради Творче об`єднання Коростеньмедіа спростувати вказану інформацію шляхом оприлюднення резолютивної частини рішення на сторінці соціальної мережі Facebook, за інтернет посиланням ІНФОРМАЦІЯ_1, адміністратором якої є

КП Коростенської міської ради Творче об`єднання Коростеньмедіа .

Рішенням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області

від 22 жовтня 2020 року (у складі судді Волкової Н. Я.) позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано недостовірною та такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1 інформацію, поширену директором МПП Мета ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 під час зустрічі мешканців міста Коростеня Житомирської області з міським головою міста Коростеня ОСОБА_3 , головою Житомирської обласної державної адміністрації ОСОБА_6, заступником прокурора Житомирської області ОСОБА_4, начальником Головного управління національної поліції в Житомирській області ОСОБА_5, заступником начальника Служби безпеки України у Житомирській області ОСОБА_7, головою Коростенської районної державної адміністрації ОСОБА_8 про те, що відносно МПП Мета було здійснено рейдерське захоплення складських приміщень, що цьому рейдерському захопленню здійснюють заступництво співробітники прокуратури та що таке рейдерське захоплення здійснив ОСОБА_1 .

Зобов`язано МПП Мета , ОСОБА_2 , КП Коростенської міської ради Творче об`єднання Коростеньмедіа (код ЄДРПОУ 37486122) спростувати інформацію про те, що відносно МПП Мета було здійснено рейдерське захоплення складських приміщень, що цьому рейдерському захопленню здійснюють заступництво співробітники прокуратури та що таке рейдерське захоплення здійснив ОСОБА_1 , шляхом оприлюднення резолютивної частини рішення на сторінці соціальної мережі Facebook за інтернет посиланням ІНФОРМАЦІЯ_1, адміністратором якої є КП Коростенської міської ради Творче об`єднання Коростеньмедіа .

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постановою Житомирського апеляційного суду від 10 лютого 2021 року

(у складі колегії суддів: Шевчук А. М., Талько О. Б., Коломієць О. С.) рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області

від 22 жовтня 2020 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким

у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

09 березня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду

з касаційною скаргою на постанову Житомирського апеляційного суду

від 10 лютого 2021 року, в якій заявник просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції і залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню.

Відповідно до пункту 8 частини статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини ), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви.

Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, враховуючи те, що провадження здійснюється судом після розгляду справи судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 жовтня 2020 року у справі № 127/18513/18 (провадження № 14-145цс20) вказала, що касаційний перегляд вважається екстраординарним з огляду на специфіку повноважень суду касаційної інстанції з точки зору обмеження виключно питаннями права та більшим ступенем формальності процедур. У ЦПК України визначено баланс між такими гарантіями права на справедливий судовий розгляд, як право на розгляд справи судом, встановленим законом (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини

і основоположних свобод), та принципом остаточності судових рішень

resjudicata , фактично закріплено перехід до моделі обмеженої касації, що реалізується за допомогою введення процесуальних фільтрів з метою підвищення ефективності касаційного провадження.

Пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України передбачено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Ухвалою Коростенського міськрайонного суду Житомирської області

від 26 серпня 2020 року справу № 279/3588/20 визнано малозначною та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Предметом позову в цій справі є захист честі, гідності та ділової репутації, визнання поширеної інформації недостовірною та зобов`язання спростувати поширену інформацію.

Європейський суд з прав людини вказує, що було б важко погодитись з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов`язаним з помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховним Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином

(рішення у справі Зубац проти Хорватії , заява № 40160/1, від 05 квітня 2018 року).

Отже, справа є незначної складності та не належить до виключень з цієї категорії, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України.

Разом з тим, касаційна скарга містить посилання на те, що дана справа потребує перегляду Верховним Судом на підставі підпунктів а , б , в пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України , оскільки касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа має виняткове значення для ОСОБА_1 .

Доводи щодо наявності підстав для відкриття касаційного провадження, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів вважає необґрунтованими та не вбачає підстав для відкриття касаційного провадження у малозначній справі, оскільки зазначені доводи зводяться до заперечення встановлених судом апеляційної інстанції обставин справи з одночасним тлумаченням стороною власного їх викладення, зводиться до спроби переконати суд у необхідності втрутитися у зміст рішення, ухваленого апеляційним судом, й в цілому до заперечення результату розгляду справи, однак Верховний Суд не може ставити під сумнів законність рішення суду апеляційної інстанції тільки через те, що таке рішення оскаржено і скаржник вважає його незаконним, а тому підстав для відкриття касаційного провадження у даній справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 немає.

Верховним Судом досліджено та взято до уваги: предмет позову, складність справи, доводи касаційної скарги, а також значення справи для сторін і суспільства, практику розгляду справ з даної категорії.

Європейський суд з прав людини зазначає, що застосування критерію малозначності справи у справі було передбачуваним, справа була розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявник не продемонстрував наявності інших виключних обставин, які могли вимагати касаційного розгляду справи (рішення у справі Азюковська проти України , від 09 жовтня 2018 року, заява № 47921/08 ).

Суд зазначає, що учасники судового процесу мають розуміти, що визначені підпунктами а , б , в , г пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України випадки є виключенням із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань як від заінтересованих осіб,

так і від Суду, оскільки в іншому випадку принцип правової визначеності буде порушено.

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини с статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

З урахуванням наведеного, оскільки касаційну скаргу подано на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню,

у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

Зазначення у постанові Житомирського апеляційного суду від 10 лютого 2021 року про можливість її оскарження в касаційному порядку не є підставою для перегляду справи судом касаційної інстанції, оскільки такий перегляд не відповідатиме положенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у частині права особи на розгляд справи судом, встановленим законом.

З наведених обставин не потребує окремого розгляду питання дотримання особою, яка подала касаційну скаргу, вимог статей 390 та 392 ЦПК України.

Одночасно суд роз`яснює вимоги пункту 3 частини першої статті 7 Закону України Про судовий збір , відповідно до якого сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі.

Керуючись статтею 129 Конституції України, статями 19, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою

ОСОБА_1 на постанову Житомирського апеляційного суду від 10 лютого 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Малого приватного підприємства Мета , ОСОБА_2 , Комунального підприємства Коростенської міської ради Творче об`єднання Коростеньмедіа про захист честі, гідності та ділової репутації відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.

Судді: І. М. Фаловська

С. О. Карпенко

С. Ю. Мартєв