Постанова від 08.02.2021 по справі 914/883/19

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" лютого 2021 р. Справа №914/883/19

м. Львів

Західний апеляційний господарський суд в складі колегії:

Головуючий суддя: Бойко С.М.,

суддів: Матущака О.І.,

Якімець Г.Г.,

секретар судового засідання Харів М.Ю.,

явка представників сторін:

від боржника (позивача за первісним позовом) - не з`явився;

від стягувача (відповідача за первісним позовом) - не з`явився;

від органу ДВС - не з`явився;

розглянув апеляційну скаргу акціонерного товариства «Українська залізниця» від імені якого діє Регіональна філія «Львівська залізниця» АТ «Укрзалізниця» за № НЮ-1664 від 12.06.2020

на ухвалу Господарського суду Львівської області від 25.05.2020 суддя: Трускавецький В.П. м. Львів, повний текст ухвали складено - 01.06.2020

про відстрочення виконання рішення суду

у справі № 914/883/19

за позовом приватного підприємства «Виробниче об`єднання Габіони Захід Україна»

до відповідача регіональної філії «Львівська залізниця» АТ «Укрзалізниця»

про стягнення 4170270,93 грн. (з яких: 3766638,00 грн. заборгованість, 290031,13 грн. пеня, 23202,49 грн. три відсотки річних та 90399,31 грн. інфляційні втрати)

та за зустрічним позовом регіональної філії «Львівська залізниця» АТ «Укрзалізниця»

до відповідача приватного підприємства «Виробниче об`єднання Габіони Захід Україна»

про стягнення 1119720,00 грн. (з яких: 335916,00 грн. пеня та 783804,00 грн. штраф),

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст заяви про відстрочку виконання рішення суду .

31.03.2020 позивач за первісним позовом, посилаючись на ст. 331 ГПК України, подав місцевому господарському суду заяву про відстрочку виконання постанови Західного апеляційного господарського суду від 23.12.2019 в справі № 914/883/19 в частині стягнення з підприємства 218'845,32 грн пені, 520'139,34 грн штрафу та 11'084,77 грн. відшкодування витрат на оплату судового збору до 23.12.2020. Також, заявник просить відкласти провадження примусового виконання рішення до вирішення питання в суді щодо відстрочення виконання рішення.

В обґрунтування заяви посилається на ті обставини, що за даними балансу на квітень 2020 року приватного підприємства «Виробниче об`єднання Габіони Захід Україна» є збитковим. Неможливість вчасного виконання ПП Виробниче об`єднання Габіони Захід Україна зобов`язань за договором зумовлене невиконанням контрагентом (стягувачем) обов`язку по оплаті за виконані роботи. Приватне підприємство неодноразово повідомляло РФ Львівська залізниця про вимушене призупинення робіт у зв`язку з невиконанням обов`язків з оплати за виконані роботи. А також зверталось із проханням про продовження строку виконання робіт. Таким чином, враховуючи великі об`єми робіт та високу вартість матеріалів підприємство не мало об`єктивної можливості виконувати роботи, передбачені договором, без вчасної оплати за них замовником. Тому вважає, що ступінь вини боржника у даній справі не є значною та зумовлена в першу чергу невиконанням зобов`язання стягувачем.

Також, заявник вказує, що у майбутньому матиме фінансові можливості виконати судове рішення у даній справі, адже 26.03.2020 ним укладено договір № БРО-14-003, за умовами якого останній, як виконавець, зобов`язується виконати роботи по виготовленню робочого проекту, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити такі роботи.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 25.05.2020 заяву боржника - приватного підприємства Виробниче об`єднання Габіони захід Україна задоволено частково. Відстрочено виконання постанови Західного апеляційного господарського суду від 23.12.2019 у справі № 914/883/19 в частині стягнення з приватного підприємства Виробниче об`єднання Габіони захід Україна на користь регіональної філії Львівська залізниця акціонерного товариства Українська залізниця 218'845,32 грн пені, 520'139,34 грн штрафу та 11'084,77 грн відшкодування витрат на оплату судового збору суду на 9 (дев`ять) місяців з дня ухвалення постанови до 23 вересня 2020 року включно. У задоволенні решти вимог за заявою відмовлено.

Ухвала місцевого суду мотивована наявністю підстав викладених в ч.4 ст.331 ГПК України, а саме ступінь вини відповідача у виникненні спору; - невчасна оплата за виконані роботи контрагентом, що призвела до необхідності залучення кредитних коштів (ціна договору складає 11'197'200,00 грн.); - нарахування банком штрафних санкцій за прострочення повернення коштів; - пандемія Covid-19, яка негативно впливає на економічну активність в Україні.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги .

В апеляційній скарзі акціонерне товариство «Українська залізниця» від імені якого діє Регіональна філія «Львівська залізниця» АТ «Укрзалізниця» просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, в зв`язку з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи та недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

Стягувач зазначає, що при вирішення питання про відстрочення виконання судового рішення, судом першої інстанції не було враховано інтересів апелянта та поставлено його у складне матеріальне становище.

Суд залишив поза увагою, що боржник не оскаржив постанови державного виконавця Залізничного ВДВС, якими накладено арешт на все майно та кошти боржника.

В судове засідання представники учасників справи не з`явились.

Згідно з ст. 269 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, дослідивши наведені в апеляційній скарзі доводи і заперечення, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судом першої інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Встановлені судом обставини .

Рішенням Господарського суду Львівської області від 02.09.2019 первісний позов задоволено частково, стягнуто з РФ Львівська залізниця АТ Українська залізниця на користь ПП Виробниче об`єднання Габіони Захід Україна 3'766'638,00 грн. основного боргу, 285'335,73 грн пені, 23'202,49 грн три відсотки річних, 52'902,43 грн інфляційних втрат та 61'922,26 грн - відшкодування витрат на оплату судового збору, 7'721,22 грн відшкодування витрати на професійну правничу допомогу, в задоволенні решти вимог за первісним позовом відмовлено. Зустрічний позов задоволено частково, стягнуто з ПП Виробниче об`єднання Габіони Захід Україна на користь РФ Львівська залізниця АТ Українська залізниця 33'591,60 грн пені, 78'380,40 грн - штрафу та 16'795,80 грн - відшкодування витрат на оплату судового збору, в задоволенні решти вимог за зустрічним позовом відмовлено.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 23.12.2019, яка у подальшому залишена без змін постановою Верховного Суду від 04.03.2020, рішення Господарського суду Львівської області від 02.09.2019 в частині первісного позову залишено без змін. Скасовано в частині зустрічного позову та прийнято нове рішення в цій частині. Зустрічний позов задоволено частково, стягнуто з ПП Виробниче об`єднання Габіони Захід Україна на користь РФ Львівська залізниця АТ Українська залізниця 218'845,32 грн - пені, 520'139,34 грн - штрафу та 11'084,77 грн - відшкодування витрат на оплату судового збору, в задоволенні решти вимог за зустрічним позовом відмовлено. Стягнуто з ПП Виробниче об`єднання Габіони Захід Україна на користь РФ Львівська залізниця АТ Українська залізниця 16'627,16 грн судового збору за розгляд апеляційної скарги.

17.01.2020 на виконання постанови Західного апеляційного господарського суду у справі №914/883/19 РФ Львівська залізниця ПАТ Українська залізниця згідно з платіжними дорученням № 2485474, № 2485486, № 2485511, № 2485501, № 2485494 та № 2485524 сплачено ПП Виробниче об`єднання Габіони Захід Україна кошти у загальному розмірі 4'197'722,13 грн.

23.01.2020 на виконання постанови Західного апеляційного господарського суду від 23.12.2019 видано відповідні накази.

Предметом апеляційного оскарження є ухвала суду першої інстанції про відстрочку виконання рішення суду в частині стягнення за зустрічним позовом.

Відповідно до ч.1 ст.331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення.

За приписами п.п.7.1.1 п.7.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 12.10.2012, відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.

Норми п.7.2 цієї ж постанови є аналогічними до положень ч.4 ст.331 ГПК України та передбачають, що, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення; 4) щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Положеннями ч.5 ст.331 ГПК України зазначається, що розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

У ч. 1 ст. 33 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення.

Як встановлено апеляційним судом при розгляді питання про відстрочку виконання рішення, судом першої інстанції, враховано обставини передбачені вимогами ч.4 ст.331 ГПК України, а саме, ступінь вини відповідача у виникненні спору; - невчасна оплата за виконані роботи контрагентом, що призвела до необхідності залучення кредитних коштів (ціна договору складає 11'197'200,00 грн); - нарахування банком штрафних санкцій за прострочення повернення коштів; - пандемія Covid-19, яка негативно впливає на економічну активність в Україні.

Також, судами з`ясовано, що основним видом економічної діяльності боржника є спеціалізовані будівельні роботи, підвид будівництво водних споруд, стягувача - надання послуг з перевезення пасажирів, вантажів, тощо.

За умовами договору №Л/П-18872/НЮ від 03.09.2018, який був укладений між сторонами у справі, боржник за зустрічним позовом зобов`язався виконати роботи з капітального ремонту підпірної стінки на 75 км дільниці Делятин - Рахів, а стягувач за зустрічним позовом прийняти та оплатити виконані роботи.

За порушення строків виконання робіт з заявника у судовому порядку стягнуто 218'845,32 грн пені, 520'139,34 грн штрафу та 11'084,77 грн відшкодування витрат на оплату судового збору.

Другим відділ державної виконавчої служби у місті Чернівці Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) 17.02.2020 відкрито виконавче провадження ВП № 61296370 та ВП № 61296680 про стягнення з ПП Виробниче об`єднання Габіони Захід Україна на користь РФ Львівська залізниця АТ Українська залізниця вказаних вище сум та 16'627,16 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги. У виконавчих провадженнях накладено арешт на рахунки боржника.

Апеляційним господарським судом встановлено, що строк дії укладеного між сторонами договору закінчився 31.03.2019, а тому обґрунтованими є доводи апелянта про те, що стягнення сум штрафних санкцій не матиме наслідок у вигляді повного припинення робіт за договором. Такі висновки місцевого господарського суду ґрунтуються на припущеннях.

При цьому апелянт правильно вказує на те, що з метою виконання судового рішення за первісним позовом 17.01.2020 ним сплачено на рахунок ПП Виробниче об`єднання Габіони Захід Україна грошові кошти в сумі 4 197 722,13 грн., а тому обґрунтованими є доводи про те, що боржник мав фінансову можливість виконати свої зобов`язання перед стягувачем. Зазначеного судом першої інстанції враховано не було.

Перевіряючи питання щодо дотримання балансу інтересів сторін в даному випадку апеляційний господарський суд дослідив мету укладеного між сторонами договору, та можливий негативний вплив на права стягувача (позивача за зустрічним позовом) у зв`язку із відстроченням виконання рішення.

З аналізу змісту договору та мети діяльності стягувача вбачається, що в останнього є необхідність у капітальному ремонті підпірної стінки на 75 км дільниці Делятин - Рахів для належного виконання завдань з перевезення, що є одним із основних видів діяльності Залізниці. Натомість боржником за зустрічним позовом не наведено,а місцевим господарським судом не перевірено які докази підтверджують те, що відстрочення стягнення штрафних санкцій за порушення строків виконання робіт сприятиме пришвидшенню робіт за спірним договором. Окрім того обґрунтованими є доводи апелянта про те, що він буде позбавлений законного права користуватися своїми грошовими коштами. Доказів, які б підтверджували, що призупинено нормальне функціонування боржника за зустрічним позовом не суду не надано, а тому такі ґрунтуються на припущеннях.

Апеляційний господарський суд відхиляє покликання на наявність складного фінансового та економічного становища боржника (відповідача за зустрічним позовом), оскільки надані ним докази не підтверджують наявність виключних підстав для відстрочення рішення суду, які передбачені процесуальним законом.

Покликання ПП Виробниче об`єднання Габіони Захід Україна не має наміру ухилятися від виконання судового рішення ґрунтується на припущеннях, атому помилково враховано судом першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Вирішуючи питання про відстрочку судового рішення, суд повинен врахувати, що за певних обставин затримка з виконанням судового рішення може бути виправданою. Слід врахувати те, що існування заборгованості, підтверджене обов`язковими та такими, що підлягають виконанню, судовими рішеннями, надає особі, на чию користь воно було винесено, легітимні сподівання на те, що заборгованість буде йому сплачено та така заборгованість становить майно цієї особи у розумінні ст. 1 Першого протоколу до Конвенції (див. рішення у справі Пономарьов проти України від 3 квітня 2008 року, заява № 3236/03, п. 43), з метою недопущення порушення гарантованих Конституцією України та Конвенцією права на справедливий суд та права на повагу до приватної власності суд, який надає відстрочку у виконанні рішення, у кожному конкретному випадку повинен встановити:

1) чи затримка у виконанні рішення зумовлена особливими і непереборними обставинами;

2) чи передбачена домовленістю сторін чи у національному законодавстві компенсація потерпілій стороні за затримку виконання рішення, ухваленого на його користь судового рішення, та індексації присудженої суми;

3) чи не є період виконання рішення надмірно тривалим для стягувача як потерпілої сторони;

4) чи дотримано справедливий баланс інтересів сторін у спорі.

У рішенні від 07.10.2003 Європейський суд з прав людини у справі "Корнілов проти України" дійшов висновку, що короткі затримки, менше ніж один рік, не вважаються настільки надмірними, щоб піднімати питання про порушення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а у рішенні від 17.09.2002 Європейський суд з прав людини у справі "Крапивницький та інші проти України" зазначив, що навіть 2 роки та 7 місяців не визнавались надмірними і не розглядалися як такі, що суперечать вимогам розумного строку, передбаченим статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Відповідно, виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати (див., наприклад, рішення від 19 березня 1997 року у справі Горнсбі проти Греції, Reports 1997-II, п. 40; рішення у справі Бурдов проти Росії, заява № 59498/00, п. 34, ECHR 2002-III, та рішення від 6 березня 2003 року у справі Ясюнієне проти Литви, заява № 41510/98, п. 27).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Зважаючи на викладене, наведені у апеляційній скарзі доводи про те, що судом першої інстанції не було належним чином досліджено доводи стягувача про відсутність підстав для відстрочки виконання рішення суду знайшли своє підтвердження при перегляді у апеляційному порядку судового рішення, тому враховуються судом як обґрунтовані.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Доводи апеляційної скарги спростовують встановлені місцевим господарським судом обставин по справі та його правильні висновки, а тому апеляційна скарга акціонерного товариства «Українська залізниця» від імені якого діє Регіональна філія «Львівська залізниця» АТ «Укрзалізниця» за № НЮ-1664 від 12.06.2020 підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду Львівської області від 25.05.2020 - скасуванню.

Відповідно до ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Якщо одна із сторін визнала пред`явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 191 цього Кодексу.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи задоволення апеляційної скарги суд дійшов до висновку про необхідність відшкодування з приватного підприємства «Виробниче об`єднання Габіони Захід Україна» на користь акціонерного товариства «Українська залізниця» від імені якого діє Регіональна філія «Львівська залізниця» АТ «Укрзалізниця» судового збору в розмірі 2102,00 грн.

Керуючись ст. ст. 236, 269, 270, 275, 277, 281-284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

апеляційну скаргу акціонерного товариства «Українська залізниця» від імені якого діє Регіональна філія «Львівська залізниця» АТ «Укрзалізниця» за № НЮ-1664 від 12.06.2020 - задоволити.

Ухвалу Господарського суду Львівської області від 25.05.2020 у справі №914/883/19 - скасувати.

Відмовити в задоволенні заяви приватного підприємства «Виробниче об`єднання Габіони Захід Україна» про відстрочку виконання постанови Західного апеляційного господарського суду від 23.12.2019 в справі № 914/883/19 в частині стягнення з підприємства 218'845,32 грн пені, 520'139,34 грн штрафу та 11'084,77 грн. відшкодування витрат на оплату судового збору до 23.12.2020.

Стягнути з приватного підприємства «Виробниче об`єднання Габіони Захід Україна» (вул. Миру, 5/13, м. Чернівці, Чернівецька область, 58009, код ЄДРПОУ - 34519228 ) на користь акціонерного товариства «Українська залізниця» від імені якого діє Регіональна філія «Львівська залізниця» АТ «Укрзалізниця» (вул. Гоголя, 1, м. Львів, 79000, код ЄДРПОУ - 40081195 ) судовий збір в розмірі 2102,00 грн. за подання апеляційної скарги.

Місцевому господарському суду видати наказ в порядку ст. 327 ГПК України.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення згідно зі ст.ст. 286-289 ГПК України.

Справу скерувати на адресу місцевого господарського суду.

Головуючий суддя С.М. Бойко

Судді О.І. Матущак

Інформація заборонена для оприлюднення згідно з пунктом чотири частини першої статті 7 Закону України "Про доступ до судових рішень"

Г.Г. Якімець