Рішення

від 03.02.2021 по справі 908/3048/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 35/183/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.02.2021 Справа № 908/3048/20

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Топчій О.А.,

за участю секретаря судового засідання Авраменко К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні господарську справу

за позовом Державної екологічної інспекції Південного округу (73003, м. Херсон, пров. Козацький, б. 10; адреса для листування: 69035, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, буд. 72а)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Акватоп» (69068, м. Запоріжжя, пр. Моторобудівників, б. 56, приміщ. 10)

про стягнення коштів

за участю представників сторін:

від позивача : Галагуз М.О., витяг з ЄДР;

від відповідача: Макаренко В.М., ордер серія АР№1030632 від 07.12.2020.

СУТЬ СПОРУ:

25.11.2020 до Господарського суду Запорізької області звернувся позивач Державна екологічна інспекція у Запорізькій області з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Акватоп» про відшкодування шкоди, завданої державі порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища у розмірі 90892,92 грн.

25.11.2020 автоматизованою системою документообігу Господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справі присвоєно єдиний унікальний номер 908/3048/20, справу передано на розгляд судді Топчій О.А.

Ухвалою суду від 26.11.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №908/3048/20, присвоєно справі номер провадження 35/183/20. Постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.

08.12.2020 від відповідача надійшла заява про розгляд справи №908/3048/20 в судовому засіданні з повідомленням сторін.

Ухвалою суду від 14.12.2020 суд ухвалив перейти до розгляду справи №908/3048/20 за правилами загального позовного провадження, починаючи зі стадії підготовчого провадження. Призначено підготовче засідання на 12.01.2021.

Ухвалою суду від 12.01.2021 здійснено процесуальне правонаступництво у справі №908/3048/20, замінено позивача у справі - Державну екологічну інспекцію у Запорізькій області на Державну екологічну інспекцію Південного округу (код ЄДРПОУ 43877338), підготовче засідання відкладено на 19.01.2021.

Ухвалою суду від 19.01.2021 закрито підготовче провадження у справі №908/3048/20 та призначено справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні 03.02.2021.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що Державною екологічною інспекцією у Запорізькій області у період з 29.05.2019 по 30.05.2019 здійснено позапланову перевірку дотримання ТОВ Акватоп вимог природоохоронного законодавства, про що за результатами вказаної перевірки складено акт №133/237/04 від 30.05.2019.

В ході здійснення заходу державного нагляду (контролю) встановлено, що Товариством не дотримано ліміту забору та використання води з підземних джерел (свердловина № 1313(19)), а саме: ліміт використання води згідно дозволу на спеціальне водокористування № 269/ЗП/49д-18 від 18.04.2018 терміном дії з 18.04.2018 по 18.04.2023 становить 18,18 м3/добу, тоді як фактично 20.02.2019, 21.02.2019, 22.02.2019, 25.02.2019, 07.03.2019, 11.03.2019, 12.03.2019, 13.03.2019, 14.03.2019, 15.03.2019, 19.03.2019, 20.03.2019, 21.03.2019, 26.03.2019, 01.04.2019, 02.04.2019, 03.04.2019, 04.04.2019, 08.04.2019, 09.04.2019, 10.04.2019 використано ЗО м3/добу, 27.02.2019, 04.03.2019, 06.03.2019, 05.04.2019, 11.04.2019 використано 25 м3/добу, що є порушенням статей 44, 49 Водного кодексу України.

На підставі журналу обліку водоспоживання (водовідведення) водовимірювальними приладами та обладнаннями Відповідача з артезіанських свердловин, відповідно до Методики, сума заподіяних з боку Товариства державі збитків становить 90 892,92 грн.

Інспекцією на адресу відповідача направлено претензію від 04.12.2019 №4898/12 з вимогою відшкодувати завдану державі шкоду.

Однак, відповідач шкоду у розмірі 90 892,92 грн. не відшкодував, відповіді на претензію про відшкодування заподіяної державі шкоди не надав, що і стало причиною звернення до суду з позовом до відповідача про стягнення шкоди, завданої державі Товариством внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив задовольнити їх у повному обсязі.

16.12.2020 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування заперечень відповідач посилається на те, що, що для підтвердження об`єму використаної води позивачем надано копію журналу обліку водоспоживання (водовідведення) водовимірювальними приладами та обладнанням № 8 типової форми № ПОД-11, яка затверджена наказом Держкомстату України від 27.07.1998 №264. Проте, наказом Державної служби статистики України від 28.03.2016 № 50, визнано таким, що втратив чинність вказаний вище наказ. Тобто з цього часу статистична звітність за формою №ПОД-11 не ведеться, державний облік та аналіз стану водокористування здійснюється шляхом подання водокористувачами звітів про водокористування. Інформація, що міститься у звіті, є первинними даними про водокористування. Дозволом на спеціальне водокористування №269/ЗП/49д-18 від 18.04.2018 водокористувачу ТОВ «Акватоп» встановлено ліміти забору води - 18,18 м.куб. на добу і 2,08 тисяч м.куб. на рік. Згідно з поданим до Басейнового управління водних ресурсів річок Приазов`я звітом про використання води за 2019 рік за формою №2ТП-водгосп, фактично ТОВ «Акватоп» у 2019 році використало 1,7 тисяч м.куб. Отже, відповідно до даних первинної документації перевищення встановленого ліміту водокористування відсутнє.

12.01.2021 від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено, що аргументи відповідача про втрату чинності наказу Державного комітету статистики України від 27.07.1998 № 264 «Про затвердження типових форм первинного обліку» ніяким чином не спростовують факту введення ТОВ «Акватоп» первинного обліку водокористування згідно наданого під час перевірки журналу обліку водоспоживання (водовідведення) водовимірювальними приладами № 8. У період з 10.02.2020 по 21.02.2020 позивачем проведено позапланову перевірку дотримання ТОВ «Акватоп» вимог природоохоронного законодавства. За результатами вказаної перевірки 30.05.2019 складено акт позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства №133/237/04, яким встановлено недотримання ліміту забору та використання відповідачем води з підземних джерел (свердловина № 1313(19)), що є порушенням статей 44, 49 Водного кодексу України. Відповідно до Методики відповідачу нарахована сума заподіяних збитків у розмірі 90892,92 грн.

16.01.2021 відповідачем подано заперечення на відповідь на відзив, в яких зазначає, що копія журналу обліку водоспоживання (водовідведення) водовимірювальними приладами та обладнанням №8 не є первинним документом, первинними даними є інформація, що міститься у звіті про використання води за формою 2ТП-водгосп (річна).

Просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

В судому засіданні 03.02.2021 судом, в порядку ст. 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення, судом оголошено, що повний текст рішення буде складено протягом 10 днів.

Розгляд справи відповідно до вимог ст. 222 ГПК України здійснювався за допомогою звукозаписувального технічного засобу, а саме, програмно - апаратного комплексу «Акорд» .

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

УСТАНОВИВ:

В період з 29 по 30 травня 2019 року Державною екологічною інспекцією у Запорізькій області (надалі - Інспекція) на підставі наказу Інспекції від 28.05.2019 №237 проведено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства у частині охорони водних ресурсів та надр ТОВ Акватоп .

За результатами даної перевірки Інспекцією складено акт №133/237/04 від 30.05.2019, в якому зазначено наступні порушення:

1. Відсутні документи, що посвідчують державну реєстрацію права власності чи права користування земельною ділянкою, що знаходиться у користуванні ТОВ АКВАТОП за адресою: 71716, Запорізька обл., Токмацький р-н, с. Левадне, вул. Травнева, 1-А (кадастровий номер: 2325280800:01:002:0005). Порушення ст.. 125, 126 ЗКУ, ч. 3 ст. 3 ЗУ №1952;

2. У період з 09.06.2015 по 21.10.2015 включно, ТОВ АКВАТОП здійснював користування ділянкою надр з метою геологічного вивчення, у тому числі з дослідно-промислової розробки мінеральної природної столової води ділянки родовища Молочанське свердловина № 1313 (19) без спеціального дозволу на користування надрами. Починаючи з 12.03.2019 ТОВ АКВАТОП здійснює користування ділянкою надр з метою геологічного вивчення, у тому числі з дослідно-промислової розробки мінеральної природної столової води ділянки родовища Молочанське свердловина № 1313 (19) без спеціального дозволу на користування надрами. Порушення ч. 1 ст. 19 КУпН;

3. 20.02.2019, 21.02.2019, 22.02.2019, 25.02.2019, 07.03.2019, 11.03.2019, 12.03.2019, 13.03.2019, 14.03.2019, 15.03.2019, 19.03.2019, 20.03.2019, 21.03.2019, 26.03.2019, 01.04.2019, 02.04.2019, 03.04.2019, 04.04.2019, 08.04.2019, 09.04.2019, 10.04.2019 не дотримано ліміту забору та використання води з підземних джерел (свердловина №1313(19), а саме: ліміт використання води згідно дозволу на спеціальне водокористування становить 18,18 м3/добу, тоді як фактично використовується 30 м3/добу; 27.02.2019, 04.03.2019, 06.03.2019, 05.04.2019, 11.04.2019 не дотримано ліміту забору та використання води з підземних джерел (свердловина №1313(19), а саме: ліміт використання води згідно дозволу на спеціальне водокористування становить 18,18 м3/добу, тоді як фактично використовується 25 м3/добу, що є порушенням умов спеціального водокористування, передбачених дозволом на спеціальне водокористування № 269/ЗП/49д-18 від 18.04.2018. Порушення п. 1,3 ч. 1 ст. 44 ВКУ; п. 6 ч. 3 ст. 110 ВКУ; умови спеціального водокористування, передбачені дозволом на спеціальне водокористування №269/ЗП/49д-18 від 18.04.2018;

4. Виявлено недостовірність данних обліку води, а саме: на час перевірки фактичні показники витратоміра на свердловині складають 13295, тоді як у журналі обліку водоспоживання на кінець травня 2019 року зазначено 13235. Порушення п. 7 ч. 1 ст. 44 ВКУ.

Також в акті перевірки зазначено наступне:

Надано спеціальний дозвіл на користування надрами № 3819 від 08.06.2010 на геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку мінеральних природних столових вод, затвердження запасів ДКЗ України на ділянці Молочанського родовища (свердловина № 1313 (19)) у Токмацькому районі, Запорізької області. Строк дії спеціального дозволу на користування надрами продовжено до 08.06.2020 року. Угода про умови користування ділянкою надр від 28.07.2015 № 3815 є невідємною частиною спеціального дозволу на користування надрами і визначає умови користування ділянкою надр. Термін дії спеціального дозволу на користування надрами №3819 від 08.06.2010 закінчився 08.06.2015 року. 22.10.2015 термін дії спеціального дозволу на користування надрами №3819 було продовжено. У період з 09.06.2015 по 21.10.2015 включно, ТОВ АКВАТОП здійснював користування ділянкою надр з метою геологічного вивчення, у тому числі з дослідно-промислової розробки мінеральної природної столової води ділянки родовища Молочанське свердловина № 1313 (19) за відсутності спеціального дозволу на користування надрами.

Відповідно до наказу №76 від 11.03.2019 Державної служби геології та надр України було зупинено дію спеціального дозволу на користування надрами № 3819 ТОВ АКВАТОП . Починаючи з 12.03.2019 ТОВ АКВАТОП здійснює користування ділянкою надр з метою геологічного вивчення, у тому числі з дослідно-промислової розробки мінеральної природної столової води ділянки родовища Молочанське свердловина № 1313 (19) за відсутності спеціального дозволу на користування надрами.

ТОВ АКВАТОП надано журнал обліку водоспоживання (водовідведення) водовимірювальними приладами та обладнаннями № 4 розпочатого з 02.01.2015, закінченого 31.12.2015 (артезіанська свердловина №1313 (19); журнал обліку водоспоживання (водовідведення) водовимірювальними приладами та обладнаннями № 5 розпочатого з 04.01.2016, закінченого 30.12.2016 (артезіанська свердловина №1313 (19); журнал обліку водоспоживання (водовідведення) водовимірювальними приладами та обладнаннями № 6 розпочатого з 01.01.2017, закінченого 29.12.2017 (артезіанська свердловина №1313 (19); журнал обліку водоспоживання (водовідведення) водовимірювальними приладами та обладнаннями № 7 розпочатого з 01.01.2018, закінченого 31.12.2018 (артезіанська свердловина №1313 (19); журнал обліку водоспоживання (водовідведення) водовимірювальними приладами та обладнаннями № 8 розпочатого з 01.01.2019 (артезіанська свердловина №1313 (19). Паспорт водоміру МТК-ЦА з повіркою. Паспорт артезіанської свердловини № 1313 (19) складеного КП Південукргеологія . Звіти про використання води за 2015, 2016, 2017, 2018рокизафоромою№2ТП-водгосп. .

Пояснення, зауваження або заперечення щодо проведеного заходу та складеного акта, що мають місце з боку суб`єкта господарювання: відсутні.

30.05.2019 відносно директора ТОВ Акватоп ОСОБА_1 складено протокол №009772 про адміністративне правопорушення про порушення статей 44, 110 Водного кодексу України. ОСОБА_1 від підпису протоколу відмовився, про що зроблено відповідний запис у протоколі. Другий екземпляр протоколу №009772 отримав, про що свідчить підпис ОСОБА_1 у протоколі.

05.06.2019 старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Запорізької області О.Є. Бойко винесено припис, відповідно до якого зобов`язано відповідача усунути порушення природоохоронного законодавства, виявлених під час перевірки та надано строк для усунення порушень. Припис направлено відповідачеві рекомендованим листом з повідомлення про вручення 06.06.2019, про що зроблено відповідний запис у приписі.

13.06.2019 державним інспектором з охорони навколишнього середовища Запорізької області винесено постанову №000755/01/04 про накладення адміністративного стягнення, відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 60 КУпАП та накладено траф у розмірі 136,00 грн.

Копія постанови надіслана ОСОБА_1 рекомендованим листом з повідомлення 18.06.2019, про що свідчить відмітка у постанові.

Доказів оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності директора ТОВ Акватоп відповідачем не надано.

Інспекцією на адресу ТОВ Акватоп було надіслано претензію №4898/12 від 04.12.2019 на суму 90 892,92 грн. До претензії додано розрахунок розміру шкоди, заподіяної державі ТОВ Акватоп у разі перевищення встановлених у дозволі на спеціальне водокористування лімітів.

Про отримання претензії відповідачем свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

Однак, Відповідач шкоду у розмірі 90 892,92 грн. не відшкодував, відповіді на претензію про відшкодування заподіяної державі шкоди не надав, що стало підставою для звернення до суду з вимогою стягнути з відповідача завдану шкоду у примусовому порядку.

Розмір відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, зокрема, у разі здійснення забору води без дозволу на спеціальне водокористування та спеціального дозволу на користування надрами здійснено позивачем на підставі Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженою наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища і ядерної безпеки України від 20.07.2009 № 389, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.08.2009 № 767/16783 (далі - Методика).

Розглядаючи спір по суті, господарський суд враховує наступне.

За приписами частини 1 статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України є обов`язком держави (стаття 16 Конституції України).

Відповідно до статей 66, 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Частиною першою статті 149, статтею 151 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання використовують у господарській діяльності природні ресурси в порядку спеціального або загального природокористування відповідно до цього Кодексу та інших законів. Суб`єктам господарювання для здійснення господарської діяльності надаються в користування на підставі спеціальних дозволів (рішень) уповноважених державою органів земля та інші природні ресурси (в тому числі за плату або на інших умовах). Порядок надання у користування природних ресурсів громадянам і юридичним особам для здійснення господарської діяльності встановлюється земельним, водним, лісовим та іншим спеціальним законодавством.

Водним кодексом України передбачено, що всі води (водні об`єкти) на території України є національним надбанням народу України, однією з природних основ екологічного розвитку і соціального добробуту.

Стаття 109 Водного кодексу України передбачає, що спори з питань використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів розглядаються державними органами охорони навколишнього природного середовища, водного господарства, геології, місцевими Радами, судом або третейським судом у порядку, встановленому законодавством.

Згідно частини 1 статті 5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Відповідно до статті 2 Водного кодексу України завданням водного законодавства є регулювання правових відносин з метою забезпечення збереження, науково обґрунтованого, раціонального використання вод для потреб населення і галузей економіки, відтворення водних ресурсів, охорони вод від забруднення, засмічення та вичерпання, запобігання шкідливим діям вод та ліквідації їх наслідків, поліпшення стану водних об`єктів, а також охорони прав підприємств, установ, організацій і громадян на водокористування.

В силу вимог статті 19 Водного кодексу України державний контроль за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів здійснюється Кабінетом Міністрів України, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, іншими державними органами відповідно до законодавства України.

Відповідно до статті 34 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" завдання контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища полягають у забезпеченні додержання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища всіма державними органами, підприємствами, установами та організаціями, незалежно від форм власності і підпорядкування, а також громадянами.

Спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу (пункт 9 частини першої статті 44, стаття 49 Водного кодексу України).

Статтями 16, 19, 21 Кодексу України про надра передбачено, що користування надрами, у тому числі видобування підземних прісних вод, здійснюється на підставі спеціального дозволу на користування надрами.

Прісні підземні води - це природний ресурс із подвійним правовим режимом, а тому, використовуючи підземні води, слід керуватися і водним законодавством, і законодавством про надра.

Отже, чинним законодавством передбачено обов`язок отримання господарюючими суб`єктами як дозволу на спеціальне водокористування, так і спеціального дозволу на користування ділянкою надр. При цьому, спеціальний дозвіл на користування надрами дає право на видобування підземних вод, а дозвіл на спеціальне водокористування - право на їх використання.

Як визначено пунктом 6 частини 3 статті 110 Водного кодексу України відповідальність за порушення водного господарства несуть особи, винні у недотриманні умов дозволу або порушення правил спеціального водокористування.

Відповідно до статті 111 Водного кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов`язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.

Згідно приписів статті 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.

Відповідно до статті 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

З огляду на важливість реального захисту довкілля, неприпустимим є обмежене тлумачення чинного законодавства України, частиною якого є Орхуська конвенція, стосовно права на звернення до суду за захистом охоронюваного законом інтересу у сфері гарантування екологічної безпеки.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 10.05.2011 у справі "Дубецька та інші проти України" (заява № 30499/03) дійшов висновку, що "п. 105. Посилаючись на свою судову практику, Суд зазначає, що ні стаття 8, ні будь-які інші положення Конвенції не гарантують права на охорону природного екологічного середовища як такого (див. рішення у справі "Кіртатос проти Греції", заява № 41666/98, пункт 52, ECHR 2003-VI). Також жодного питання не виникне, якщо оскаржувана шкода є незначною у порівнянні з небезпекою навколишнього середовища, притаманною життю в кожному сучасному місті. Однак може мати місце небезпідставна скарга за статтею 8 там, де екологічна небезпека досягає такого серйозного рівня, що призводить до суттєвого перешкоджання здатності заявника користуватися своїм житлом, мати приватне чи сімейне життя. Оцінка такого мінімального рівня є відносною і залежить від усіх обставин справи, таких як інтенсивність та тривалість шкідливого впливу та його фізичний чи психологічний вплив на здоров`я або якість життя особи."

Принципи, які застосовуються до оцінки відповідальності держави за статтею 8 Конвенції в екологічних справах, загалом схожі незалежно від того, чи розглядається справа з точки зору прямого втручання, чи позитивного обов`язку регулювати приватну діяльність (див. рішення у справі "Хеттон та інші проти Сполученого Королівства" (Hatton and Others v. the United Kingdom) [ВП], заява № 36022/97, пункт 98, ECHR 2003VIII, та рішення у справі "Фадєєва проти Росії" (Fadeyeva v. Russia).

Європейський суд з прав людини звертає увагу, що у справах, що стосуються екологічних питань, державі мають надаватися широкі межі розсуду та можливість вибору між різними способами та засобами дотримання своїх зобов`язань. Основне питання Суду полягає в тому, чи вдалось державі дотримати справедливого балансу між конкуруючими інтересами осіб, що зазнали впливу, та суспільства в цілому (див. рішення у справі "Хеттон та інші проти Сполученого Королівства" (Hatton and Others v. the United Kingdom), пп. 100, 119 та 123).

Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 №389 затверджено Методику розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів (надалі - Методика).

Пунктами 1.3., 1.4. Методики визначено, що ця Методика встановлює єдині вимоги до визначення збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів фізичними особами, фізичними особами - підприємцями та юридичними особами. Методика застосовується державними інспекторами України з охорони навколишнього природного середовища та державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища відповідних територій (далі - державні інспектори) при розрахунку розмірів збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, які виявлені за результатами державного контролю за додержанням вимог фізичними особами, фізичними особами - підприємцями та юридичними особами природоохоронного законодавства.

Пунктом 9.1. Методики визначено, що розрахунок розміру відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів за відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), у разі перевищення встановлених у дозволі на спеціальне водокористування лімітів, здійснюється за формулою: Зсам = 5хWхТар (грн.), де W - об`єм води, що використана самовільно без дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), у разі перевищення встановлених у дозволі на спеціальне водокористування лімітів, м1; Тар - розмір, аналогічний ставці рентної плати за спеціальне використання води, встановленої статтею 255 Податкового кодексу України, на дату виявлення порушення (для поверхневих, підземних, шахтних, кар`єрних та дренажних вод - грн/100 м-3, води для потреб гідроенергетики та рибництва - грн/10000 м-3, води, яка входить до складу напоїв, - грн/м-3). Для води з лиманів Тар аналогічний ставці рентної плати за спеціальне використання поверхневих вод для показника "Інші водні об`єкти", встановленої статтею 255 Податкового кодексу України, на дату виявлення порушення.

Доказів скасування чи оспорювання відповідачем акта перевірки №133/237/04 від 30.05.2019 складеного ДЕІ у Запорізькій області щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у судовому порядку матеріали справи не містять.

З Дозволу на спеціальне водокористування від 18.04.2018 №269/ЗП/49д-18 вбачається, що однією з умов спеціального водокористування є ведення документації на діючі підземні джерела водопостачання (журнал обліку водовикористання, аналіз води). Відомості щодо природоохоронних заходів:

1. Дотримуватись встановлених лімітів забору та використання води. Вести облік забору та використання води.

2. Вести первинний облік забору та використання води. Проводити державну повірку лічильника води тощо.

Згідно п. 9.2. Методики фактичний об`єм води, що використана самовільно без дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), у разі перевищення встановлених у дозволі на спеціальне водокористування лімітів визначається на основі даних: первинної документації, статистичної звітності, ліміту забору та використання води, індивідуальних норм водоспоживання та водовідведення або довідки фізичної особи - підприємця або юридичної особи за підписом керівництва, завіреної печаткою (за наявності).

Отже розрахунок розміру завданої шкоди може бути проведено не лише на підставі довідки підприємства, а й згідно первинної документації обліку спожитої води (журналів), статистичної звітності (Звіти про водокористування за формою №2ТП-водгосп (річна)).

Господарський суд приймає до уваги те, що долучення до акта перевірки виписок/витягів/копій відповідної первинної документації (журналів), формою акта чи законодавством не передбачено.

Окрім того, ч. 6 ст. 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" визначено основні відомості, які має містити акт складений посадовою особою органу державного нагляду (контролю) за результатами здійснення планового або позапланового заходу, а саме: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

При складенні Акта від 30.05.2019, ДЕІ у Запорізькій області дотримано вищезазначених вимог, та внесено відповідні відомості. Сам акт перевірки не скасовано та не встановлено його недійсність. Державною регуляторною службою України не рекомендовано ДЕІ у Запорізькій області скасувати відповідний акт перевірки. Викладені в акті обставини та порушення не спростовано.

В зв`язку із чим господарський суд приймає в якості належного, достовірного та допустимого доказу порушення ТОВ Акватоп вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища шляхом недотримання ліміту забору та використання води.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд дійшов висновку, що розрахунок розміру відшкодування збитків, здійснений на підставі матеріалів перевірки та Методики на суму 90 892,92 грн є належним, здійсненим відповідно до відомостей зафіксованих у акті перевірки.

Відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно зі статтею 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим права фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення:

а) Неправомірність поведінки особи. Неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, яка не відповідає вимогам закону, внаслідок якої завдано шкоду, якщо завдавач шкоди не був уповноважений на такі дії.

б) Наявність шкоди. Під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права. У правовідносинах, що розглядаються, шкода - це фактично міра відповідальності.

в) Причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов`язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди.

г) Остання складова - вина завдавача шкоди, але за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону, обов`язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини.

Тобто, в даному випадку, зважаючи на заявлені позовні вимоги, мова йде про шкоду/збитки, яку завдано саме у зв`язку з недотриманням вимог закону (природоохоронного законодавства) і відповідно в силу прямої вказівки закону настає відповідальність у вигляді шкоди.

Суб`єктом відшкодування шкоди є особа, яка її завдала, в даному випадку ТОВ Акватоп .

Частина 2 ст. 1166 ЦК України, встановлює презумпцію вини завдавача шкоди, що означає, що особа, яка завдала шкоду, буде вважатися винною, якщо вона сама не доведе відсутність своєї вини (у зв`язку із наявністю вини іншої особи або у зв`язку із дією об`єктивних обставин).

За результатами дослідження наявних у справі доказів, суд приходить до висновку, що у діях відповідача наявні всі елементи складу правопорушення, зокрема: протиправна поведінка відповідача полягає у здійсненні перевищення ліміту забору та використання води, що підтверджується матеріалами перевірки; наявна сама шкода, яка правомірно розрахована відповідно до "Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону і раціональне використання водних ресурсів", затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 № 389; а також причинний зв`язок, що виражений у заподіяні зазначеної шкоди саме протиправною поведінкою відповідача; вина відповідача.

Факт неправомірної поведінки у даній категорії спорів підтверджується актом перевірки. Так, акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища та його дотримання.

Оскільки, при вирішенні даного спору слід виходити з презумпції вини правопорушника, то саме відповідач повинен довести, що шкоду завдано не з його вини, або ж у діях його працівників відсутня вина у заподіянні шкоди.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 09.10.2018 у справі № 908/4007/15, постанові від 12.10.2018 у справі № 925/119/18, постанові від 12.09.2019 у справі № 908/1092/18, постанові від 12.11.2019 у справі № 914/2436/18.

Відповідач не подав доказів відсутності вини у вчиненні правопорушення.

Крім цього, відповідно до частини 6 статті 75 Господарського процесуального кодексу України, обвинувальний вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду, якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Оскільки в матеріалах даної справи відсутні докази щодо оскарження або скасування постанови про накладення адміністративного стягнення № 000755/01/04 від 13.06.2019 , якою директора ТОВ Акватоп ОСОБА_1 було визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 60 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 136,00 грн, обставини встановлені описовою частиною зазначеної постанови: ТОВ Акватоп на майданчику за адресою: 71716, запорізька обл., Токмацький р-н, с. Левадне, вул. Травнева, 1А допущено порушення правил водокористування тим, що у 2019 році не додержаний ліміт забору та використання води зі свердловини №1313 (18), передбачених дозволом на спеціальне водокористування №269/ЗП/49д-18 від 18.04.2018 та виявлено недостовірність даних обліку води є такими, що не потребують додаткового доказування.

Доказами у справі, відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно з ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах "Трофимчук проти України", "Серявін та інші проти України" обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Судом було вжито усіх заходів для забезпечення реалізації сторонами своїх процесуальних прав та з`ясуванні усіх питань, винесених на його розгляд.

З огляду на викладені обставини, господарський суд вважає, що наявні підстав для стягнення з відповідача шкоди завданої державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства, а позов є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню та стягненню з ТОВ Акватоп 90 892,92 грн.

У відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73, 86, 202, 219, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Акватоп» (69068, м. Запоріжжя, пр. Моторобудівників, б. 56, приміщ. 10, ідентифікаційний код юридичної особи 32116385) до Державного бюджету України шкоду, завдану державі порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, у розмірі 90 892,92 грн (дев`яносто тисяч вісімсот дев`яносто дві гривні 92 коп.) (платіжні реквізити для зарахування шкоди: р/р № UA778999980333189331000008312; код ЄДРПОУ 37942194, код бюджетної класифікації 24062100; отримувач - Управління Дердавної казначейської слубжи України у Томацькому районі Запорізької області/с. Новопетрівка, Токмацький район, Запорізька область; банк отримувача - Казначечейство України (ЕАП).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Акватоп» (69068, м. Запоріжжя, пр. Моторобудівників, б. 56, приміщ. 10, ідентифікаційний код юридичної особи 32116385) на користь Державної екологічної інспекції Південного округу (73003, м. Херсон, пров. Козацький, б. 10; адреса для листування: 69035, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, буд. 72а, ідентифікаційний код юридичної особи 43877338) судовий збір у розмірі 2 102,00 грн (дві тисячі сто дві гривні 00 коп.).

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Запорізької області протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 16.02.2021 року.

Суддя О.А. Топчій