Ухвала

від 13.07.2021 по справі 908/3048/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

13 липня 2021 року

м. Київ

Справа № 908/3048/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Банаська О. О. - головуючого, Білоуса В. В., Погребняка В. Я.

розглянув матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Акватоп"

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 01.06.2021

у складі колегії суддів Широбокової Л. П. (головуючої), Орєшкіної Е. В., Подобєда І. М.

та на рішення Господарського суду Запорізької області від 03.02.2021

у складі судді Топчій О. А.

у справі за позовом Державної екологічної інспекції Південного округу

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Акватоп"

про стягнення коштів в сумі 90 892,92 грн

ВСТАНОВИВ:

18.06.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "Акватоп" поштовим відправленням звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 01.06.2021 та на рішення Господарського суду Запорізької області від 03.02.2021 у справі № 908/3048/20.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 908/3048/20 визначено колегію суддів у складі: Банаська О. О. - головуючого, Пєскова В. Г., Погребняка В. Я., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 01.07.2021.

У зв`язку з перебуванням судді Пєскова В. Г. у відпустці, автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 908/3048/20 визначено колегію суддів у складі: Банаська О. О. - головуючого, Білоуса В. В., Погребняка В. Я., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 12.07.2021.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, зважаючи на таке.

Згідно з пунктом 8 частини першої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

За приписами пункту 1 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Згідно з частиною сьомої статті 12 ГПК України розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Суд зазначає, що в даному випадку об`єктом оскарження є рішення Господарського суду Запорізької області від 03.02.2021 у справі № 908/3048/20, залишене без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 01.06.2021, яким задоволено позов Державної екологічної інспекції Південного регіону та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Акватоп" шкоду, завдану державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства в розмірі 90 892,92 грн .

Оскільки, як встановлено з оскаржуваних судових рішень, позов Державної екологічної інспекції Південного регіону до суду першої інстанції подано у 2020 році, відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня було встановлено у розмірі 2 102,00 грн.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 163 ГПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Відтак, предметом позову у цій справі є стягнення 90 892,92 грн, що є меншим ніж сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а тому у розумінні наведених вище положень ГПК України справа № 908/3048/20 є малозначною.

Рекомендацією № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995 державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 Рекомендації, скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23.10.1996; "Brualla Gomes de la Torre v. Spain" від 19.12.1997).

Отже, Верховному Суду надано право використовувати процесуальний фільтр, закріплений у статті 293 ГПК України, що узгоджується з положеннями статті 129 Конституції України, завданнями та принципами господарського судочинства.

Колегія суддів, проаналізувавши зміст касаційної скарги звертає увагу, що звертаючись до суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Акватоп", обґрунтовуючи необхідність відкриття касаційного провадження у малозначній справі та в якості підстави подання касаційної скарги зазначає підпункти "а", "б" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України та пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України.

Так, вказуючи, що справа має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, скаржник посилається на те, що правова позиція у цій справі стосується широкого кола водокористувачів та суб`єктів господарської діяльності позаяк Центральний апеляційний господарський суд фактично встановив, що: будь-який документ є первинним документом; стаття 91 ГПК України не застосовується якщо оригінал доказу не наданий і його копія не засвідчена, якщо про нього є згадка в іншому документі; не встановлення нормативно-правовими актами форми і періодичності ведення первинної документації з водокористування та водовідведення не звільняє відповідача від обов`язку ведення первинного обліку водокористування.

Також, скаржник щодо обставин, визначених підпунктом "б" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України зазначає, що при оскарженні скаржником в суді адміністративної юрисдикції результатів проведеної перевірки, судом помилково визнано факт надання скаржником екологічній інспекції в ході перевірки копію журналу обліку водоспоживання.

Щодо вказаних обставин, суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові зазначив, що як вбачається з матеріалів справи, зазначена копія журналу дійсно не засвідчена належним чином. Разом з тим журнал обліку водоспоживання (водовідведення) водовимірювальними приладами та обладнаннями № 8, розпочатого з 01.01.2019 (артезіанська свердловина №1313 (19), був наданий позивачу саме відповідачем , про що зазначено в акті перевірки . Також відповідачем під час розгляду справи в суді першої інстанції не надано оригіналу цього журналу . Також, відповідачем не спростовано даних, зафіксованих у ньому та в такому разі застосування пункту 2 частини шостої статті 91 ГПК України, на який посилається відповідач, є неможливим.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції звернув увагу, що відповідач в апеляційній скарзі посилається на те, що ним оскаржено до адміністративного суду припис № 038/133/237/04 від 05.06.2019, складений на підставі проведеної перевірки. Так, згідно даних Єдиного державного реєстру судових рішень 28.07.2020 Запорізьким окружним адміністративним судом прийнято рішення про відмову у задоволенні позову про визнання протиправним та скасування припису № 038/133/237/04 від 05.06.2019. Інформація щодо відкриття апеляційного провадження на це рішення у реєстрі відсутня.

Суд касаційної інстанції зазначає, що станом на дату подання касаційної скарги в Єдиному державному реєстрі судових рішень відсутня інформація щодо скасування результатів проведеної перевірки, на які є посилання в оскаржуваній постанові апеляційного господарського суду.

Розглянувши наведені доводи щодо наявності правових підстав для розгляду цієї справи у касаційному порядку, суд вважає їх необґрунтованими оскільки фундаментальне значення для формування правозастосовчої практики означає, що скаржник у своїй касаційній скарзі ставить на вирішення суду касаційної інстанції проблему, яка, у випадку відкриття касаційного провадження Верховним Судом, впливатиме на широку масу спорів, створюючи тривалий у часі, відмінний від минулого підхід до вирішення актуальної правової проблеми (аналогічний правовий висновок викладений в ухвалах Верховного Суду від 04.03.2021 у справі № 922/1990/20, від 10.03.2021 у справі № 904/3935/20, від 10.03.2021 у справі № 911/239/20 тощо).

Подана касаційна скарга фактично зводиться до спроби переконати суд у необхідності переглянути зміст судових рішень, однак Верховний Суд не може ставити під сумнів законність судових рішень попередніх інстанцій тільки через те, що такі рішення скаржник вважає незаконними. Вивчивши доводи та твердження скаржника, Верховний Суд дійшов висновку, що викладені у касаційній скарзі питання потребують дослідження та оцінки доказів у даній справі, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

Верховним Судом під час аналізу доводів та аргументів касаційної скарги також взято до уваги: предмет позову, правову природу спірних правовідносин, складність справи, чинне на час виникнення спірних правовідносин законодавство, факт розгляду даної справи судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію та враховано межі, порядок та повноваження апеляційного суду щодо розгляду справи.

Колегія суддів відзначає, що незгода із рішеннями судів попередніх інстанцій не свідчить автоматично про неправильність застосування або порушення норм матеріального/процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, як і не може вказувати на таку обставину, як негативні наслідки для скаржника внаслідок прийняття цих рішень, оскільки настання таких наслідків у випадку прийняття судового рішення не на користь позивача/відповідача є звичайним передбачуваним процесом.

Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію "суду права", що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є "судом фактів" (аналогічний правовий висновок викладений в ухвалі Верховного Суду від 22.03.2021 у справі № 922/3160/19).

Разом з тим, доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі зводяться до висловлення незгоди з прийнятими судовими рішеннями, викладення власного бачення у питанні застосування правових норм, є проханням про повторний перегляд справи та переоцінку встановлених судами попередніх інстанцій обставин, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду".

Учасники судового процесу повинні розуміти, що визначені підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України випадки є винятком із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, як від заінтересованих осіб, так і від суду, оскільки в іншому випадку принцип "правової визначеності" буде порушено (аналогічний правовий висновок викладений в ухвалах Верховного Суду від 16.03.2021 у справі № 916/2438/19, від 22.03.2021 у справі № 918/551/19).

До того ж тягар доказування наявності підстав, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 287 ГПК України, покладається на скаржника. Проте наявності таких випадків з обставин даної справи не вбачається, а скаржником не наведено та не обґрунтовано.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 293 ГПК України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Беручи до уваги вищевказане, з огляду на принципи господарського судочинства (змагальності та диспозитивності, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом) колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження у справі № 908/3048/20 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Акватоп" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 01.06.2021 та на рішення Господарського суду Запорізької області від 03.02.2021.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 12, 163, 234, 235, 287, пунктом 1 частини першої статті 293, статтею 326 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду

УХВАЛИВ:

1 . Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Акватоп" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 01.06.2021 та на рішення Господарського суду Запорізької області від 03.02.2021 у справі № 908/3048/20.

2 . Копію цієї ухвали, оригінал касаційної скарги із доданими до скарги матеріалами надіслати Товариству з обмеженою відповідальністю "Акватоп".

3 . Копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.

Головуючий О. О. Банасько

Судді В. В. Білоус

В. Я. Погребняк