Постанова

від 01.06.2021 по справі 908/3048/20

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.06.2021 року Справа № 908/3048/20

м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 65

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Широбокової Л.П. (доповідач),

суддів Орєшкіної Е.В., Подобєда І.М.

розглянувши в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Акватоп» на рішення Господарського суду Запорізької області від 03.02.2021 у справі №908/3048/20 (суддя Топчій О.А., повне рішення складено 16.02.2021)

за позовом Державної екологічної інспекції Південного округу, м. Херсон

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Акватоп» , м. Запоріжжя

про стягнення коштів в сумі 90892,92 грн

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та рішення суду.

У листопаді 2020 року до Господарського суду Запорізької області звернувся позивач Державна екологічна інспекція у Запорізькій області з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Акватоп» про відшкодування шкоди, завданої державі порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища у сумі 90892,92 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем вимог природоохоронного законодавства в частині недотримання ліміту забору та використання води з підземних джерел (свердловина №1313(19)), що є порушенням ст. ст. 44, 49 Водного кодексу України.

Відповідач у поданому відзиві та запереченнях на відповідь на відзив проти позову заперечив, зазначив, що копія журналу обліку водоспоживання (водовідведення) водовимірювальними приладами та обладнанням №8 не є первинним документом в силу втрати чинності наказу Держкомстату України №264 від 27.07.1998, первинними даними є інформація, що міститься у звіті про використання води за формою 2ТП-водгосп (річна), згідно якого відповідачем у 2019 році використано 1,7 тисяч м. куб. води при дозволених йому 2,08 тисяч м. куб. на рік. Отже, відповідно до даних первинної документації перевищення встановленого ліміту водокористування відсутнє та у задоволенні позову слід відмовити.

У відповіді на відзив позивач проти аргументів відповідача заперечив, зазначив, що втрата чинності наказу Державного комітету статистики України від 27.07.1998 № 264 «Про затвердження типових форм первинного обліку» ніяким чином не спростовує факт ведення ТОВ «Акватоп» первинного обліку водокористування згідно наданого під час перевірки журналу обліку водоспоживання (водовідведення) водовимірювальними приладами №8. Порушення зафіксовано в акті позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства №133/237/04 від 30.05.2019, яким встановлено недотримання ліміту забору та використання відповідачем води з підземних джерел (свердловина № 1313(19)), що є порушенням статей 44, 49 Водного кодексу України. Тому, є правомірним стягнення з відповідача суми заподіяних збитків у розмірі 90892,92 грн, розрахованих відповідно до Методики розрахунків розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів.

Ухвалою суду від 12.01.2021 здійснено процесуальне правонаступництво у справі №908/3048/20, замінено позивача у справі - Державну екологічну інспекцію у Запорізькій області на Державну екологічну інспекцію Південного округу.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 03.02.2021 у справі №908/3048/20 (суддя Топчій О.А.) позов задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Акватоп» до Державного бюджету України шкоду, завдану державі порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, у сумі 90892,92 грн. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Акватоп» на користь Державної екологічної інспекції Південного округу судовий збір у розмірі 2102,00 грн.

Рішення суду мотивовано правомірністю та доведеністю позовних вимог та відсутністю належних доказів, які б спростовували вину відповідача у вчиненому правопорушенні.

Доводи та вимоги апеляційної скарги.

Не погодившись із зазначеним рішенням суду, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернувся відповідач, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив рішення суду скасувати, прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

В обґрунтування апеляційної скарги посилався на наступне:

- судом прийнято неналежний доказ вчинення порушення законодавства, а саме: журнал обліку водоспоживання (водовідведення) водовимірювальними приладами та обладнанням №8, форма якого затверджена наказом Держкомстату України №264 від 27.07.1998, який втратив чинність;

- відповідно до даних первинної документації (звіту про використання води за 2019 рік) перевищення встановленого ліміту водокористування у 2019 році відсутнє;

- копія журналу водоспоживання ТОВ Акватоп не засвідчена у встановленому законом порядку та не може бути належним доказом;

- правопорушення є недоведеним належними та допустимими доказами та саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність поведінки та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою, відповідач повинен довести відсутність своєї вини;

- акт перевірки не є предметом оскарження.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи від 23.03.2021 для розгляду апеляційної скарги визначено колегію суддів у складі головуючого судді Широбокової Л.П., суддів Орєшкіної Е.В., Подобєда І.М.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 29.03.2021 зазначеною колегією суддів відкрито апеляційне провадження, розгляд апеляційної скарги визначено проводити в порядку письмового провадження без виклику (повідомлення) сторін. Позивачу у строк до 26.04.2021 запропоновано надати відзив на апеляційну скаргу.

Від позивача відзив на апеляційну скаргу до суду не надійшов, справа розглядається за наявними матеріалами.

Обставини справи, встановлені апеляційним судом.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд встановив наступне.

У період з 29 по 30 травня 2019 року Державною екологічною інспекцією у Запорізькій області (надалі - Інспекція) на підставі наказу Інспекції від 28.05.2019 №237 проведено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства у частині охорони водних ресурсів та надр ТОВ «Акватоп» .

За результатами даної перевірки Інспекцією складено акт №133/237/04 від 30.05.2019, в якому зафіксовано в тому числі такі порушення: 20.02.2019, 21.02.2019, 22.02.2019, 25.02.2019, 07.03.2019, 11.03.2019, 12.03.2019, 13.03.2019, 14.03.2019, 15.03.2019, 19.03.2019, 20.03.2019, 21.03.2019, 26.03.2019, 01.04.2019, 02.04.2019, 03.04.2019, 04.04.2019, 08.04.2019, 09.04.2019, 10.04.2019 не дотримано ліміту забору та використання води з підземних джерел (свердловина №1313(19), а саме: ліміт використання води згідно дозволу на спеціальне водокористування становить 18,18 м3/добу, тоді як фактично використовується 30 м3/добу; 27.02.2019, 04.03.2019, 06.03.2019, 05.04.2019, 11.04.2019 не дотримано ліміту забору та використання води з підземних джерел (свердловина №1313(19), а саме: ліміт використання води згідно дозволу на спеціальне водокористування становить 18,18 м3/добу, тоді як фактично використовується 25 м3/добу, що є порушенням умов спеціального водокористування, передбачених дозволом на спеціальне водокористування № 269/ЗП/49д-18 від 18.04.2018.

Виявлене є порушенням п. 1,3 ч. 1 ст. 44 Водного кодексу України, п. 6 ч. 3 ст. 110 Водного кодексу України; умов спеціального водокористування, передбачених дозволом на спеціальне водокористування №269/ЗП/49д-18 від 18.04.2018 (а.с. 14 ).

Від надання пояснень та підписання акту перевірки №133/237/04 від 30.05.2019 директор відповідача Рудик Д.А. відмовився.

30.05.2019 відносно директора ТОВ «Акватоп» Рудик Д.А. складено протокол №009772 про адміністративне правопорушення про порушення статей 44, 110 Водного кодексу України. ОСОБА_1 від підпису протоколу відмовився, про що зроблено відповідний запис у протоколі. Другий екземпляр протоколу №009772 отримав, про що свідчить підпис ОСОБА_1 у протоколі.

05.06.2019 старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Запорізької області О.Є. Бойко винесено припис, відповідно до якого зобов`язано відповідача усунути порушення природоохоронного законодавства, виявлені під час перевірки та надано строк для усунення порушень. Припис направлено відповідачу рекомендованим листом з повідомлення про вручення 06.06.2019, про що зроблено відповідний запис у приписі.

13.06.2019 державним інспектором з охорони навколишнього середовища Запорізької області Бойко О.Є. винесено постанову №000755/01/04 про накладення адміністративного стягнення, відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 60 КУпАП та накладено штраф у розмірі 136,00 грн.

Копія постанови надіслана ОСОБА_1 рекомендованим листом з повідомлення 18.06.2019, про що свідчить відмітка у постанові.

Доказів оскарження цієї постанови відповідачем не надано.

Інспекцією на адресу ТОВ «Акватоп» було надіслано претензію №4898/12 від 04.12.2019 на суму 90 892,92 грн. До претензії додано розрахунок розміру шкоди, заподіяної державі ТОВ «Акватоп» у зв`язку з перевищенням встановлених у дозволі на спеціальне водокористування лімітів.

Однак, відповідач шкоду у розмірі 90 892,92 грн не відшкодував, відповіді на претензію про відшкодування заподіяної державі шкоди не надав, що стало підставою для звернення із даним позовом.

Застосоване законодавство та висновки апеляційного суду.

За приписами частини 1 статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України є обов`язком держави (стаття 16 Конституції України).

Відповідно до статей 66, 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Частиною першою статті 149, статтею 151 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання використовують у господарській діяльності природні ресурси в порядку спеціального або загального природокористування відповідно до цього Кодексу та інших законів. Суб`єктам господарювання для здійснення господарської діяльності надаються в користування на підставі спеціальних дозволів (рішень) уповноважених державою органів земля та інші природні ресурси (в тому числі за плату або на інших умовах). Порядок надання у користування природних ресурсів громадянам і юридичним особам для здійснення господарської діяльності встановлюється земельним, водним, лісовим та іншим спеціальним законодавством.

Водним кодексом України передбачено, що всі води (водні об`єкти) на території України є національним надбанням народу України, однією з природних основ екологічного розвитку і соціального добробуту.

Стаття 109 Водного кодексу України передбачає, що спори з питань використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів розглядаються державними органами охорони навколишнього природного середовища, водного господарства, геології, місцевими Радами, судом або третейським судом у порядку, встановленому законодавством.

Згідно частини 1 статті 5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Відповідно до статті 34 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" завдання контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища полягають у забезпеченні додержання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища всіма державними органами, підприємствами, установами та організаціями, незалежно від форм власності і підпорядкування, а також громадянами.

Спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу (пункт 9 частини першої статті 44, стаття 49 Водного кодексу України).

Статтями 16, 19, 21 Кодексу України про надра передбачено, що користування надрами, у тому числі видобування підземних прісних вод, здійснюється на підставі спеціального дозволу на користування надрами.

Отже, чинним законодавством передбачено обов`язок отримання господарюючими суб`єктами як дозволу на спеціальне водокористування, так і спеціального дозволу на користування ділянкою надр. При цьому, спеціальний дозвіл на користування надрами дає право на видобування підземних вод, а дозвіл на спеціальне водокористування - право на їх використання.

Як визначено пунктом 6 частини 3 статті 110 Водного кодексу України відповідальність за порушення водного господарства несуть особи, винні у недотриманні умов дозволу або порушення правил спеціального водокористування.

Відповідно до статті 111 Водного кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов`язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.

Згідно приписів статті 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.

Відповідно до статті 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачу був виданий дозвіл на спеціальне водокористування від 18.04.2018 №269/ЗП/49д-18, згідно якого на свердловину №1313(19), розташовану в с. Левадне, басейн р. Молочна, район басейну р. Приазовья (джерело - свердловина 60/А30/молочні ) встановлені ліміти забору води: 18,18 м 3 /добу, 2,08 тис. м 3 /рік. Також, цим дозволом визначені умови спеціального водокористування, зокрема, дотримуватися вимог водного законодавства, в тому числі ст. 44 Водного кодексу України, вести регулярний та первинний облік води, яка відбирається (термін виконання - постійно). Строк дії дозволу: з 18.04.2018 року до 18.04.2023 року.

Перевіркою встановлено перевищення відповідачем добових лімітів використання води, а саме: 20.02.2019, 21.02.2019, 22.02.2019, 25.02.2019, 07.03.2019, 11.03.2019, 12.03.2019, 13.03.2019, 14.03.2019, 15.03.2019, 19.03.2019, 20.03.2019, 21.03.2019, 26.03.2019, 01.04.2019, 02.04.2019, 03.04.2019, 04.04.2019, 08.04.2019, 09.04.2019, 10.04.2019 не дотримано ліміту забору та використання води з підземних джерел (свердловина №1313(19), а саме: ліміт використання води згідно дозволу на спеціальне водокористування становить 18,18 м3/добу, тоді як фактично використовується 30 м3/добу; 27.02.2019, 04.03.2019, 06.03.2019, 05.04.2019, 11.04.2019 не дотримано ліміту забору та використання води з підземних джерел (свердловина №1313(19), а саме: ліміт використання води згідно дозволу на спеціальне водокористування становить 18,18 м3/добу, тоді як фактично використовується 25 м3/добу, що є порушенням умов спеціального водокористування, передбачених дозволом на спеціальне водокористування № 269/ЗП/49д-18 від 18.04.2018.

Як зазначено в акті перевірки, відповідач надав для вивчення наступні документи: журнал обліку водоспоживання (водовідведення) водовимірювальними приладами та обладнаннями №4, розпочатого з 02.01.2015, закінченого 31.12.2015 (артезіанська свердловина №1313 (19); журнал обліку водоспоживання (водовідведення) водовимірювальними приладами та обладнаннями №5, розпочатого з 04.01.2016, закінченого 30.12.2016 (артезіанська свердловина №1313 (19); журнал обліку водоспоживання (водовідведення) водовимірювальними приладами та обладнаннями №6, розпочатого з 01.01.2017, закінченого 29.12.2017 (артезіанська свердловина №1313 (19); журнал обліку водоспоживання (водовідведення) водовимірювальними приладами та обладнаннями №7, розпочатого з 01.01.2018, закінченого 31.12.2018 (артезіанська свердловина №1313 (19); журнал обліку водоспоживання (водовідведення) водовимірювальними приладами та обладнаннями №8, розпочатого з 01.01.2019 (артезіанська свердловина №1313 (19). Паспорт водоміру МТК-ЦА з повіркою. Паспорт артезіанської свердловини №1313 (19), складеного КП «Південукргеологія» . Звіти про використання води за 2015, 2016, 2017, 2018 роки за формою №2ТП-водгосп.

Перевищення добових лімітів, що є предметом спору, встановлено на підставі даних, що зафіксовані у наданому відповідачем журналі обліку водоспоживання (водовідведення) водовимірювальними приладами та обладнаннями №8, типова форма №ПОД-11 затверджена наказом Держкомстату України 27.07.1998 №264. До матеріалів справи долучена ксерокопія цього журналу.

Відповідач посилається на те, що зазначений журнал не може бути належним і допустимим доказом у справі, бо він не містить інформації про посадових осіб підприємства, які заповнювали і перевіряли журнал, він не прошитий і не скріплений печаткою, з наданої копії неможливо встановити взаємозв`язок титульної сторінки з іншими аркушами.

Крім того, наказом Державної служби статистики України від 28.03.2016 №50 визнано таким, що втратив чинність наказ Державного комітету статистики України від 27.07.1998 №264 Про затвердження типових форм первинного обліку з 01.04.2016. Тому, з цієї дати статистична звітність за формою №ПОД-11 не ведеться та відповідні дані Журналу не є первинною документацією або статистичною звітністю. У 2019 році відповідачем добова статистична звітність за формою №ПОД-11 не велась.

Відповідно до ст. 91 ГПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.

Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу.

Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Як вбачається з матеріалів справи, зазначена копія журналу дійсно не засвідчена належним чином. Разом з тим журнал обліку водоспоживання (водовідведення) водовимірювальними приладами та обладнаннями №8, розпочатого з 01.01.2019 (артезіанська свердловина №1313 (19), був наданий позивачу саме відповідачем, про що зазначено в акті перевірки. Також відповідачем під час розгляду справи в суді першої інстанції не надано оригіналу цього журналу. Тому, відповідачем не спростовано даних, зафіксованих у ньому та в такому разі застосування п.2 ч. 6 ст. 91 ГПК України, на який посилається відповідач, є неможливим.

Як зазначено вище, у дозволі на спеціальне водокористування від 18.04.2018 №269/ЗП/49д-18 в умовах спеціального водокористування зазначено, що відповідач постійно має дотримуватися встановлених лімітів забору та використання води. Вести облік забору та використання води, в тому числі первинний.

Згідно ст. 44 Водного кодексу України, дотримання вимог якої також є обов`язком водокористувача, зазначено, що водокористувачі зобов`язані здійснювати засобами вимірювальної техніки, у тому числі автоматизованими, облік забору та використання води, контроль за якістю і кількістю скинутих у водні об`єкти зворотних вод і забруднюючих речовин та за якістю води водних об`єктів у контрольних створах, а також подавати відповідним органам звіти в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законодавчими актами тощо.

Таким чином, обов`язок ведення обліку забору води покладений саме на відповідача.

Відповідачем надано звітність про використання води за 2019 рік (а.с. 58-60), згідно якого усього забрано води за рік - 1,7 тис. м 3 .

Втім, предметом спору є саме перевищення добових заборів води відповідачем за період з 20.02.2019 по 10.04.2019, а не річних.

Єдині правила ведення державного обліку водокористування, які є обов`язковими для фізичних та юридичних осіб, встановлені Порядком ведення державного обліку водокористування, затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 16 березня 2015 року №78 (далі - Порядок).

Пункт 1.3 Порядку наголошує на тому, що державний облік водокористування здійснюється шляхом подання водокористувачами звітів про використання води за формою № 2-ТП (водгосп) (річна).

Згідно з пунктом 1.7 Порядку звіт складається на основі даних первинного обліку водокористування згідно з показниками засобів вимірювальної техніки, результатів вимірювань показників якості води (не менше ніж один раз на квартал), які подаються до організацій, що належать до сфери управління Держводагентства, разом зі Звітом

Відповідно до пункту 1.15 Порядку аналіз достовірності звітних даних здійснюється на підставі наданих водокористувачами даних первинного обліку водокористування та результатів хімічних аналізів води, дозволів на спеціальне водокористування, а також нормативних розрахунків водокористування та водовідведення.

З врахуванням зазначених нормативних положень вбачається, що не встановлення на сьогодні нормативно-правовими актами форми і періодичності ведення первинної документації з водокористування та водовідведення не звільняє відповідача від обов`язку ведення первинного обліку водокористування.

З матеріалів справи вбачається ведення відповідачем первинного обліку згідно журналу обліку водоспоживання (водовідведення) водовимірювальними приладами №8, розпочатого 01.01.2019.

Зазначений документ було надано ТОВ Акватоп , про що зазначено в акті перевірки в розділі І. Загальна інформація про проведення заходу державного нагляду (контролю).

З врахуванням зазначеного, вбачається, що аргументи відповідача про втрату чинності наказу Державного комітету статистики України від 27.07.1998 №264 Про затвердження типових форм первинного обліку ніяким чином не спростовують факту ведення ТОВ Акватоп первинного обліку водокористування згідно наданого під час перевірки журналу обліку водоспоживання (водовідведення) водовимірювальними приладами №8.

Також, відповідно до ст. 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для справи.

Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 №389 затверджено Методику розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів (надалі - Методика).

Пунктами 1.3., 1.4. Методики визначено, що ця Методика встановлює єдині вимоги до визначення збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів фізичними особами, фізичними особами - підприємцями та юридичними особами. Методика застосовується державними інспекторами України з охорони навколишнього природного середовища та державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища відповідних територій (далі - державні інспектори) при розрахунку розмірів збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, які виявлені за результатами державного контролю за додержанням вимог фізичними особами, фізичними особами - підприємцями та юридичними особами природоохоронного законодавства.

Пунктом 9.1. Методики визначено, що розрахунок розміру відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів за відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), у разі перевищення встановлених у дозволі на спеціальне водокористування лімітів, здійснюється за формулою: Зсам = 5хWхТар (грн.), де W - об`єм води, що використана самовільно без дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), у разі перевищення встановлених у дозволі на спеціальне водокористування лімітів, м1; Тар - розмір, аналогічний ставці рентної плати за спеціальне використання води, встановленої статтею 255 Податкового кодексу України, на дату виявлення порушення (для поверхневих, підземних, шахтних, кар`єрних та дренажних вод - грн/100 м-3, води для потреб гідроенергетики та рибництва - грн/10000 м-3, води, яка входить до складу напоїв, - грн/м-3). Для води з лиманів Тар аналогічний ставці рентної плати за спеціальне використання поверхневих вод для показника "Інші водні об`єкти", встановленої статтею 255 Податкового кодексу України, на дату виявлення порушення.

Дослідивши розрахунок розміру відшкодування збитків, доданий позивачем до позовної заяви, суд вважає його правомірним та таким, що відповідає встановленим обставинам.

Відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно зі статтею 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим права фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: неправомірність поведінки, наявність шкоди, причинний зв`язок між протиправною поведінкою і шкодою, вина завдавача шкоди.

Частина 2 ст. 1166 ЦК України, встановлює презумпцію вини завдавача шкоди, що означає, що особа, яка завдала шкоду, буде вважатися винною, якщо вона сама не доведе відсутність своєї вини (у зв`язку із наявністю вини іншої особи або у зв`язку із дією об`єктивних обставин).

Відповідач не надав доказів відсутності вини у вчиненні правопорушення та суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що у діях відповідача наявні всі елементи складу правопорушення, зокрема: протиправна поведінка відповідача полягає у здійсненні перевищення ліміту добового забору та використання води, що підтверджується матеріалами перевірки; наявна сама шкода, яка правомірно розрахована відповідно до "Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону і раціональне використання водних ресурсів", затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 №389; а також причинний зв`язок, що виражений у заподіяні зазначеної шкоди саме протиправною поведінкою відповідача; вина відповідача.

Таким чином, судова колегія апеляційного суду вважає доводи апеляційної скарги безпідставними, а оскаржуване рішення таким, що відповідає фактичним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, тому підстави, передбачені ст. 277 ГПК України для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення Господарського суду Запорізької області у даній справі відсутні.

Відповідач в апеляційній скарзі посилається на те, що ним оскаржено до адміністративного суду припис №038/133/237/04 від 05.06.2019, складений на підставі проведеної перевірки.

Згідно даних Єдиного державного реєстру судових рішень 28.07.2020 Запорізьким окружним адміністративним судом прийнято рішення про відмову у задоволенні позову про визнання протиправним та скасування припису №038/133/237/04 від 05.06.2019. Інформація щодо відкриття апеляційного провадження на це рішення у реєстрі відсутня.

Тому, порушення процедури проведення перевірки не доведено, а виявлення правопорушень не спростовано.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Акватоп» на рішення Господарського суду Запорізької області від 03.02.2021 у справі №908/3048/20 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 03.02.2021 у справі №908/3048/20 залишити без змін.

Судові витрати, пов`язані з розглядом цієї апеляційної скарги, покладаються на апелянта - Товариство з обмеженою відповідальністю «Акватоп» .

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню, крім випадків, передбачених п.2 ч.3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Л.П. Широбокова

Суддя Е.В. Орєшкіна

Суддя І.М. Подобєд