Рішення

від 14.12.2020 по справі 460/5312/20

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

14 грудня 2020 року м. Рівне №460/5312/20

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді О.М. Дудар, за участю секретаря судового засідання А.М. Юрчук, сторін та інших осіб, які беруть участь у справі

позивача: представник Крючков В.О.,

відповідача: представник Федченко О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАДАР ТОЙС" доПоліської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення, В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ВАДАР ТОЙС" (далі - ТОВ "ВАДАР ТОЙС", позивач) звернулося з позовом до Поліської митниці Держмитслужби (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 09.06.2020 №UA204000/2020/000110/2.

Позов обґрунтовано тим, що відповідач, володіючи всіма необхідними документами та відомостями для проведення процедури декларування товарів, протиправно виніс рішення про коригування митної вартості товарів.

Ухвалою суду від 03.08.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження та вирішено розгляд справи провести за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 01.09.2020 та встановлено відповідачу строк для подання відзиву.

Підготовче засідання 01.09.2020 відкладено за клопотанням представника позивача на 29.09.2020.

04.09.2020 (у межах встановленого судом строку) Поліською митницею Держмитслужби подано відзив на позовну заяву, за змістом якого дії посадових осіб митниці при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості відповідають приписам законодавства, а тому підстави для скасування спірного рішення про коригування митної вартості відсутні.

25.09.2020 від позивача надійшла відповідь на відзив, за змістом якої жодних документів. які б підтверджували визначену митним органом митну вартість товару, відповідач не надає. Заперечення, викладені у відзиві, є безпідставними та не повинні братися судом до уваги.

Ухвалою суду від 29.09.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 27.10.2020.

Судове засідання 27.10.2020 відкладено у зв`язку з неявкою представника відповідача на 23.11.2020.

У судовому засіданні 23.11.2020 оголошено перерву у зв`язку з витребуванням додаткових доказів до 14.12.2020.

У судовому засіданні 14.12.2020 закінчено розгляд справи з ухваленням судового рішення.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві та пояснив суду, що декларантом було подано усі необхідні для правильного визначення митної вартості задекларованого товару документи, які наведені в ч.2 ст.53 Митного кодексу України, проте відповідачем безпідставно обрано резервний метод визначення митної вартості.

Зазначив, що у діях та рішеннях Поліської митниці Держмитслужби вбачається неузгодженість та невідповідність, адже, не володіючи інформацією щодо ціни імпортованих товарів, митний орган виніс рішення про коригування митної вартості товару та визначив митну вартість на підставі не підтверджених відомостей.

Просив суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача у судовому засіданні прти позову заперечив з підстав. викладених у відзиві на позовну заяву. Суду пояснив, що при проведенні контролю правильності визначення декларантом митної вартості товару, заявленого до митного оформлення, встановлено, що надані декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товару документи не містять усіх необхідних даних відповідно до обраного методу визначення митної вартості.

Крім того, в зазначених документах виявлені окремі розбіжності. З метою підтвердження заявленого рівня митної вартості імпортованого товару декларанту направлено електронне повідомлення про необхідність надання додаткових документів. У зв`язку з ненаданням усіх витребовуваних митницею додаткових документів та за результатом проведеної процедури консультації з декларантом було прийнято рішення про коригування митної вартості та сформовано картку відмови.

Оскільки спірне рішення є правомірним, обґрунтованим та прийняте в межах наданої законом компетенції, просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Заслухавши представників сторін, дослідивши письмові докази, суд встановив наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 05 травня 2020 року між Хіміко-косметичною оптовою базою Анна Скора (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВАДАР ТОЙС" (Покупець) укладено контракт №VT 20-05-01 (далі - Контракт) (т.1 - а.а.с.50-53).

Відповідно до п.1.1 розділу 1 "Предмет контракту" Контракту, Продавець продає, а Покупець купує на умовах DAP (Луцьк) Україна, ІНКОТЕРМС-2010 (якщо інше не узгоджено Сторонами) непродовольчі товари (надалі - Товари) в асортименті, згідно з пакувальним листом, що є невід`ємною частиною Контракту.

Згідно з п.2.1 розділу 2 "Ціни на товари і загальна сума контракту" Контракту, ціни на Товари встановлюються в PLN і включають в себе вартість Товару, тари, упаковки, маркування, вантажно-розвантажувальних робіт, завантаження на транспортний засіб (п.3.3 Контракту), інші витрати згідно з узгодженим Сторонами базисом поставки згідно з ІНКОТЕРМС-2010.

За змістом розділу 5 "Умови оплати" Контракту, оплата поставлених Товарів здійснюється Покупцем банківським переказом двома способами: передоплата за Товар банківським переказом на рахунок Продавця; оплата по факту після отримання Товару банківським переказом на рахунок Продавця.

На виконання Контракту Товариству з обмеженою відповідальністю "ВАДАР ТОЙС" здійснено поставку товару, митне оформлення якого відбувалося у Поліській митниці Держмитслужби.

До митного оформлення позивачем було оформлено та подано на митний пост "Луцьк" Поліської митниці Держмитслужби митну декларацію від 04.06.2020 №UA204120/2020/041511 (т.1 - а.а.с.155-158) з наступними документами: пакувальний лист від 20.05.2020 №00004/2020/BELZ; рахунок-фактура від 20.05.2020 №0001/2020; рахунок-фактура (інвойс) від 20.05.2020 №00004/2020/BELZ; автотранспортна накладна від 01.06.2020; зовнішньоекономічний договір (контракт) від 05.05.2020 №VT 20-05-01; довіреність від 28.05.2020; копія митної декларації країни відправлення від 01.06.2020 №20PL301010Е0428416 (т.1 - а.а.с.34-53, 204-215).

Проводячи контроль правильності визначення декларантом митної вартості заявлених до митного оформлення товарів, відповідач виявив у поданих документах розбіжності та неточності.

У зв`язку з цим, з метою підтвердження заявленого рівня митної вартості імпортованого товару, 04.06.2020 позивачу було направлене електронне повідомлення щодо необхідності надання додаткових документів (т.1 - а.с.149).

Зазначеним повідомленням позивачу пропонувалося надати:

1) виписку з бухгалтерської документації продавця стосовно механізму формування цін на товари на заявлених комерційних умовах поставки;

2) договори (угоди, контракти) із третіми особами, пов`язаними з контрактом про поставку товарів (за наявності);

3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

ТОВ "ВАДАР ТОЙС" листом від 05.06.2020 №6/04 було надіслано Поліській митниці Держмитслужби повідомлення про надання додаткових документів та пояснень, до якого долучено виписку про механізм формування цін від продавця з перекладом та експертний висновок, підготовлений у Республіці Польща (т.1 - а.а.с.59-100, 182-195).

За результатами аналізу документів, поданих декларантом для митного оформлення, 09.06.2020 Поліською митницею Держмитслужби прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA204000/2020/000110/2 (т.1 - а.а.с.19-22), яким відкориговано митну вартість імпортованих Товариством з обмеженою відповідальністю "ВАДАР ТОЙС" товарів, в тому числі:

- товар 5/1 - Мило, поверхнево-активні органічні речовини, мийні засоби, засоби для прання, миття (включаючи допоміжні мийні засоби), розфасовані для роздрібної торгівлі: - спрей-очищувач Gallus Spray Grill для видалення жиру та бруду з плит, духовок, грилю та інших столових приборів, в пластикових пляшках. Не містить озоноруйнівних речовин. Не в аерозольній упаковці. Склад: гідроксид натрію не більше 2%, неіоногенні ПАР не більше 5%, фосфонати не більше 5%. Місткість 750мл, 30 упаковок по 12 штук в кожній. Всього 360 штук. - Засіб для прання, рідкий мийний засіб у вигляді гелю Gallus Zel 4L, розфасований в пластикові каністри. Склад: 5-15% аніонні поверхнево-активні речовини, 5-15% неіоногенні поверхнево- активні речовини, парфум консервант (метилхлорізотіазолінон, метилізотіазолінон, 2-бром, 2-нітропропан-1,3-діол), ензими, відбілювачі, Не містить абразивних порошків. Не містить озоноруйнівних речовин. Не в аерозольній упаковці. Місткість - 4L, 40 упаковок по 4 шт в кожній. Всього - 160 шт. Торговельна марка - Gallus, виробник - Gallus, країна виробник Європейський Союз, - за ціною 4336,01 злотих замість 2972,3 злотих, як заявлено декларантом;

- товар 6/1 - Засоби для догляду з волоссям, розфасовані для роздрібної торгівлі:- Шампунь Gallus 1L, фасований в пластикові пляшки. Склад: аква, лауретсульфат натрію, хлорид натрію, гліцерин, кокамідопропіл бетаїн, кокоат гліцерину, парфум, сополімер акрилату, лимонна кислота, полікватерній - 7, алантоїн, ніацинамід, гідролізований кератин, глюконолактон, сорбат калію, натрієвий спирт, каприліловий спирт, глюконат кальцію, метилхлороізотоазолінон, метилізотіазолінон, барвник (СІ 16255). Не містить озоноруйнівних речовин. Не в аерозольній упаковці. Місткість - 1000мл. 30 упаковок по 8 пляшок в кожній. Всього 240 штук. Торговельна марка - Gallus, виробник - Gallus, країна виробник - Європейський Союз, - за ціною 1134,11 злотих замість 1102,5 злотих, як заявлено декларантом;

- товар 7/1 - Мило, поверхнево-активні органічні речовини, мийні засоби, розфасовані для роздрібної торгівлі - Побутовий засіб для миття посуду Ludwik у пластикових плашках, форма виготовлення - рідина. Склад - 5-15% аніонних речовин, не більш 5% амфотерних поверхнево-активних речовин, консервант (метилхлороізотіазолінон, метилізотіазолінон, 2 - бром, 2-нітропропан -1,3- діол), барвник (С1 42080, С1 19140) композиція аромату. Не містить озоноруйнівних речовин, не в аерозольній упаковці. Місткість - 1000 мл., 18 упаковок по 12 пляшок в кожній, всього - 216 штук. Торговельна марка - Ludwik, виробник - Ludwik, країна виробник - Європейський Союз, - за ціною 1020,70 злотих замість 755,1 злотих, як заявлено декларантом;

- товар 8/1 - Мило, поверхнево-активні органічні речовини, мийні засоби, засоби для прання, миття (включаючи допоміжні мийні засоби), розфасовані для роздрібної торгівлі: Засіб для прання, рідкий ополіскувач Wirek 2L, фасований в пластикові пляшки. Склад: 5-15% катіонні поверхнево-активні речовини, консервант (метилхлороізотіазолінон, метилізіотіазолінон, 2-бром, 2-нітропропан-1, 3-діол), ароматична композиція, бутилфеніл метилпропінал, гексил цинамал, ізометиліон. Не містить абразивних порошків. Не містить озоноруйнівних речовин, не в аерозольній упаковці. Місткість 2Л, 30 упаковок по 9шт. в кожній. Всього 270 штук. Засіб для прання, рідкий, мийний засіб Wirek 4L, фасований в пластикові каністри. Склад 5- 15% неіногенні поверхнево-активні речовини, консервант (бензоат натрію), хлористий натрій, ароматична композиція, збагачувачі, ензими. Не містить абразивних порошків. Не містить озоноруйнівних речовин. Не в аерозольній упаковці. Місткість 4Л, 30 упаковок по 5 шт в кожній. Всього 150 штук. Торговельна марка Wirek, виробник - Wirek, країна виробник - Європейський Союз, - за ціною 5431,92 злотих замість 2517,00 злотих, як заявлено декларантом;

- товар 10/1 - Мило, поверхнево-активні органічні речовини, мийні засоби, засоби для прання, миття (включаючи допоміжні мийні засоби), розфасовані для роздрібної торгівлі: Засіб для прання, гель для прання Passion Gold Zel 3wl - 2л, фасований в пластикові пляшки. Склад: 5-15% аніонні поверхнево-активні речовини, не більше 5% фосфати, сіль екта, парфум, консервант (бензизотіазолінон, метилізотіазолінон). Не містить абразивних порошків. Не містить озоноруйнівних речовин. Не в аерозольній упаковці. Місткість - 2Л, 48 упаковок по 6 шт в кожній, всього - 288 шт. Торговельна марка - Passion Gold, виробник - Passion Gold, країна виробник - Європейський Союз, - за ціною 2744,55 злотих замість 1802,88 злотих, як заявлено декларантом;

- товар 11/1 - Мило, поверхнево-активні органічні речовини, мийні засоби, засоби для прання, миття (включаючи допоміжні мийні засоби) розфасовані для роздрібної торгівлі: Пральний порошок Bryza 6кг, фасований в полімерні упаковки. Склад: 15- 30% зеоліти, 5-15% аніонні поверхнево-активні речовини, відбілюючі речовини на основі кисню, не більше 5%, неіоногенні поверхнево-активні речовини, відбілювач оптичний, полікарбоксилати, ензими, ароматична композиція, цитронеллол, гексил цинамал, бутилфеніл метилпропіонал. Не в аерозольній упаковці. Місткість - 6 кг, всього - 460 шт. Торговельна марка - Bryza, виробник - Bryza, країна виробник - Європейський Союз, - за ціною 13042,28 злотих замість 9752,00 злотих, як заявлено декларантом.

Зазначеним рішенням відповідач не визнав заявлену декларантом митну вартість товару, визначену за основним методом - за ціною договору (контракту), застосувавши резервний метод визначення митної вартості товару.

Поліською митницею Держмитслужби було оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, якою відмовлено ТОВ "ВАДАР ТОЙС" у митному оформлені (випуску) товарів за митною декларацією від 04.06.2020 №UA204120/2020/041511 (т.1 - а.а.с.23-24).

Випуск декларованого позивачем товару у вільний обіг здійснено за митною декларацією від 09.06.2020 №UA204120/2020/042650, з урахуванням ч.5 ст.7 Митного кодексу України (т.1 - а.а.с.25-33).

Вважаючи прийняте Поліською митницею Держмитслужби рішення про коригування митної вартості протиправним, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Відповідно до ч.1 ст.318 Митного кодексу України, митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.

Згідно з ч.3 ст.318 Митного кодексу України, митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Частиною 2 статті 321 Митного кодексу України, передбачено, що у разі ввезення на митну територію України товарів, транспортних засобів комерційного призначення митний контроль розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України.

Перебування товарів, транспортних засобів комерційного призначення під митним контролем закінчується: у разі ввезення на митну територію України - після закінчення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, за винятком митних режимів, які передбачають перебування під митним контролем протягом усього часу дії митного режиму (п.1 ч.6 ст.321 Митного кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст.248 Митного кодексу України, митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Згідно з ч.1 ст.49 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частинами 1, 2 ст.51 Митного кодексу України, визначено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою (ч.1 ст.52 Митного кодексу України).

У випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (ч.1, 2 ст.53 Митного кодексу України ).

Частиною 3 статті 53 Митного кодексу України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до ч.1 ст.54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Згідно з ч.2 ст.54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Частиною 3 статті 54 Митного кодексу України встановлено, що за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (ч.6 ст.54 Митного кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст.55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно з ч.1 ст.57 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до ч.ч.2, 3, 4 ст.57 Митного кодексу України, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Згідно з ч.ч.4, 5 ст.58 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Частиною 11 статті 58 Митного кодексу України передбачено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті.

Розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню (ч. 9 ст.58 Митного кодексу України).

Відповідно до ч.2 ст.58 Митного кодексу України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Згідно з ч.ч.11, 12 ст.264 Митного кодексу України, орган доходів і зборів відмовляє у прийнятті митної декларації виключно з таких підстав: 1) митна декларація не містить усіх відомостей або подана без документів, передбачених статтею 335 цього Кодексу; 2) електронна митна декларація не містить встановлених законодавством обов`язкових реквізитів; 3) митну декларацію подано з порушенням інших вимог, встановлених цим Кодексом.

У разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи органу доходів і зборів.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Судом встановлено, що спірне рішення про коригування митної вартості товарів від 09.06.2020 №UA204000/2020/000110/2 прийняте відповідачем з наступних підстав:

1) декларантом не подано всіх додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.ч.2-4 ст.53 Митного кодексу України та відповідно до ч.5 ст.54 Митного кодексу України;

2) подані до митного оформлення та додатково документи містять неточності та розбіжності:

- платіжне доручення від 28.05.2020 №0408004 в графі 70 "призначення платежу" містить посилання лише на контракт від 05.05.2020 №VT 20-05-01, без посилання на реквізити проформи рахунку та інвойсу, та не може бути кореспондоване із даною партією товарів;

- копія митної декларації країни експорту - Республіки Польща від 01.06.2020 MRN 20PL3010E0428416 містить інформацію щодо назв та вагових характеристик імпортованих товарів, проте вартісні показники (загальна сума за МД - 123950PLN) відрізняються від інформації, яка міститься у наданих декларантом документах (FAKTURA VAT nr 00004/2020/BELZ від 20.05.2020 та FAKTURA PROFORMA nr 0001/2020 від 20.05.2020) - 26888,28PLN;

- копія виправної експортної митної декларації не містить реєстраційного номера та будь-яких інших відміток митних органів Республіки Польща, які б свідчили про прийняття в роботу заяви польського декларанта щодо внесення змін до митної декларації від 01.06.2020 MRN 20PL3010E0428416 та фактичного внесення змін;

- числові значення вартостей у наданій копії виправної експортної декларації із врахуванням умов поставки згідно з умовами контракту від 05.05.2020 №VT 20-05-01 відрізняються від інформації, яка міститься у наданих декларантом документах (FAKTURA VAT nr 00004/2020/BELZ від 20.05.2020 та FAKTURA PROFORMA nr 0001/2020 від 20.05.2020);

3) митниця володіє інформацією стосовно вартості товарів, схожих за призначенням, країною виробництва, країною експорту, виробниками та торгівельними марками:

- товар №5 - митна декларація від 06.06.2020 №UA209170/2020/37830 - 1,21дол.США/кг;

- товар №6 - митна декларація від 15.05.2020 №UA209170/2020/31351 - 1,20дол.США/кг;

- товар №7 - митна декларація від 13.05.2020 №UA209170/2020/11326 - 1,20дол.США/кг;

- товар №8 - митна декларація від 05.06.2020 №UA209170/2020/37740 - 1,21дол.США/кг;

- товар №10 - митна декларація від 05.06.2020 №UA209140/2020/48480 - 1,21дол.США/кг;

- товар №11 - митна декларація від 20.05.2020 №UA209170/2020/32395 - 1,20дол.США/кг.

Крім того, у спірному рішенні зазначено, що заявлена декларантом митна вартість може бути визнана митницею за умови надання додаткових документів: висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; виписки з бухгалтерської документації продавця стосовно формування вартості імпортованих товарів на заявлених комерційних умовах поставки; документів, що містять відомості про торгівельну марку та виробника імпортованих товарів.

Судом встановлено, що основні документи, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів, тобто ті, які визначені у частинах 1-2 статті 53 Митного кодексу України, позивач митному органу надав.

Зокрема, у рахунку-фактурі вказана ціна 26 888,28 польських злотих, тобто ціна, яка і було заявлена до митного оформлення за імпортований товар.

Додатково позивачем надавалося платіжне доручення від 28.05.2020 №12 про сплату Хіміко-косметичній оптовій базі Анна Скора 26888,26 польських злотих як оплату за імпортовані товари (т.1 - а.с.54).

Згідно з вказаним платіжним дорученням, оплата проведена належним чином та в повному обсязі, про що свідчить відмітка банку про проведення платежу. У наданому платіжному дорученні у графі "сума" є відомості про 26888,28 польських злотих. Тобто, сума відповідає заявленій позивачем до митного оформлення митній вартості імпортованих товарів. І відправник, і отримувач кореспондуються між собою, їх правовідносини підтверджені зовнішньоекономічним контрактом від 05.05.2020 №VT 20-05-01.

Суд зазначає, що зміст інформації, яка помилково не була вказана, митний орган може встановити на основі відомостей з інших документів, що міститься у цьому ж документі, або інформації з інших документів, пов`язаних із цим документом поданих до митного контролю. Відповідно, наявність помилки у документі не впливає на його доказову силу

Таким чином, незазначення у платіжному дорученні у графі 70 "призначення платежу" номера рахунку-фактури жодним чином не свідчить про неправильно визначену митну вартість імпортованих товарів, адже сума у платіжному дорученні кореспондується з усіма поданими до митного оформлення документами та відповідає заявленій митній вартості.

Крім того, підпунктом 1.1. розділу 1 Контракту передбачено умови поставки - DAP (Луцьк) Україна, ІНКОТЕРМС-2010.

Суд зазначає, що згідно з умовами поставки DAP Інкотермс 2010 продавець зобов`язаний оплатити витрати і фрахт, необхідні для доставки товару в зазначений пункт призначення, виконати експортне митне оформлення для вивезення товару з оплатою експортних мит і інших зборів у країні відправлення, однак продавець не зобов`язаний виконувати митні формальності для ввезення товару, сплачувати імпортні мита або виконувати інші імпортні митні процедури при ввезенні.

Ціна DAP (DAP ргісе) означає, що контрактна (інвойсова або митна) ціна за товар включає в себе суму вартості самого товару, експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів і вартості доставки (фрахту) до зазначеного пункту призначення.

Це означає, що ціна, визначена в рахунках-фактурах (інвойсах) включає в себе усі необхідні платежі, а тому обов`язок надавати додаткові документи щодо підтвердження вартості страхування чи транспортування імпортованого товару у ТОВ "ВАДАР ТОЙС" відсутній.

Поряд з цим, у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Умови оплати безпосередньо ціни товару не стосуються та не можуть у зв`язку із цим бути самостійною підставою для відмови у визнанні митної вартості. За наявності документів, що достовірно підтверджують митну вартість задекларованого товару, сама по собі оплата коштів за відсутності доказів підроблення відомостей та недоведеності обставин порушення вимог законодавства при придбанні певного товару, недодання до митного оформлення касового ордеру, касового чеку чи іншого документа про прийняття визначеної суми готівкою не може класифікуватися як обставина, що свідчить про штучне формування позивачем показників митної вартості.

Такий висновок суду узгоджується з правовою позицією Верховного суду, викладеною у постанові від 04.06.2020 у справі №1.380.2019.001823.

Суд зазначає, що ТОВ "ВАДАР ТОЙС" подавалася виправлена митна декларація країни відправлення із зазначенням суми 26888,28 польських злотих, яка містить усі ідентифікуючі ознаки імпортованого позивачем товару.

Коригування вартісних показників у експортній декларації від 01.06.2020 MRN 20PL3010E0428416 підтверджується листом Митно-податкового управління в Бялій Подлясьці (Республіка Польща) від 28.07.2020 (т.2 - а.а.с.12-17).

Суд звертає увагу на те, що усі товаросупровідні документи, що подавалися до митного оформлення не містять жодних слідів підчистки, пошкодження, підробки, що виключає будь-які сумніви щодо визначення позивачем митної вартості імпортованого товару.

Суд враховує, що наведені норми митного законодавства зобов`язують суб`єкта владних повноважень, тобто безпосередньо митний орган. зазначити та відобразити у своєму рішенні конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також, достатньо обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей, зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності, і лише за умови наявності сумнівів у повності/достовірності інформації, наданої декларантом, які мають певне вираження, тобто, можуть бути обґрунтовані/доведені, а не загальні, лише з посиланням на наявність права митного органу перевіряти задекларовані суб`єктом господарювання зобов`язання.

У спірномиу рішенні про коригування митної вартості товарів відсутні будь- які конкретні обставини, які б однозначно стверджували про наявність сумнівів, причин неможливості визначення заявленої позивачем митної вартості імпортованого товару. Відповідачем також не вказано, в чому саме полягає неможливість перевірки заявленої позивачем митної вартості товарів.

Суд зазначає, що у переліку, визначеному ст.53 Митного кодексу України, відсутні документи, що підтверджують торговельну марку та виробника товарів. Зазначені відомості жодним чином не впливають на числові та вартісні показники митної вартості декларованого товару.

Судом досліджено усі надані позивачем до митного оформлення документи. У своїй сукупності останні дають можливість однозначно дійти висновку про правильність визначення митної вартості імпортованого товару за основним методом.

Отже, суд дійшов висновку, що твердження митного органу про надання декларантом неточних та неповних відомостей щодо числових значень складових митної вартості товарів є безпідставними та необґрунтованими.

Щодо визначення митної вартості оцінюваних товарів на основі інформації про вартість подібних товарів, суд зазначає наступне.

Зі змісту рішення про коригування митної вартості товарів від 09.06.2020 №UA204000/2020/000110/2 вбачається, що митну вартість задекларованих товарів відповідачем визначено на підставі вартостей товарів, схожих за призначенням, країною виробництва, країною експорту, виробниками та торгівельними марками, митна вартість яких визнана іншими митницями, із розрахунку:

- товар №5 - митна декларація від 06.06.2020 №UA209170/2020/37830 - 1,21дол.США/кг;

- товар №6 - митна декларація від 15.05.2020 №UA209170/2020/31351 - 1,20дол.США/кг;

- товар №7 - митна декларація від 13.05.2020 №UA209170/2020/11326 - 1,20дол.США/кг;

- товар №8 - митна декларація від 05.06.2020 №UA209170/2020/37740 - 1,21дол.США/кг;

- товар №10 - митна декларація від 05.06.2020 №UA209140/2020/48480 - 1,21дол.США/кг;

- товар №11 - митна декларація від 20.05.2020 №UA209170/2020/32395 - 1,20дол.США/кг.

Зазначені митні декларації були долучені відповідачем до матеріалів справи та досліджені судом під час розгляду справи (т.2 - а.а.с.24-37).

Суд зазначає, що коригування митної вартості, визначеної позивачем, із використанням вартостей товарів, що містяться у вказаних деклараціях, є безпідставним, оскільки такі товари не є подібними (не мають подібних характеристик та не складаються з подібних компонентів, встановити їх якість за даними інформаційної бази митного органу не вбачається можливим).

Поряд з цим, той факт, що рівень задекларованої митної вартості товару значно нижчий від рівня митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, сам собою не може бути підставою для витребування додаткових документів; цей факт є лише підставою для поглибленої перевірки повноти та достовірності документів. Лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 Митного кодексу України, є підставою для витребування додаткових документів.

Наявність в інформаційній системі митного органу є інформації про те, що товар, який задекларовано однією особою, іншими особами розмитнювався за відмінною вартістю, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення митним органом контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за резервним методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому інші обставини можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, вага, наявність знижок тощо).

Суд зазначає, що витребовувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитися у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст.53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Такі висновки містяться у постанові Верховного Суду України від 31.03.2015 у справі №21-53а15, які відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України враховуються при виборі та застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Враховуючи те, що позивачем було надано митному органу всі підтверджуючі митну вартість товарів документи згідно з ч.2 ст.53 Митного кодексу України, відповідач безпідставно виніс рішення про коригування митної вартості товарів.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У сукупності викладеного, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не обґрунтував обставини щодо правомірності прийнятих ним рішень, а позивач довів ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Отже, вимоги позивача правомірні, обґрунтовані і підлягають до задоволення повністю.

Згідно з ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною 1 статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Судом встановлено, що за подання адміністративного позову ТОВ "ВАДАР ТОЙС" згідно з платіжним дорученням від 20.07.2020 №12 сплачено судовий збір у сумі 2102,00грн (т.1 - а.с.123), який підлягає до стягнення з відповідача.

Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь 2700,00грн фактично понесених витрат на професійну правничу (правову) допомогу.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (частина 2 статті 134 КАС України).

За змістом ч.3 ст.134 КАС України для цілей судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч.4 ст.134 КАС України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Аналіз наведених правових норм свідчить про те, що стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень підлягають сплаті в порядку компенсації документально підтверджені судові витрати, до складу яких входять, у тому числі, витрати, пов`язані з оплатою правничої допомоги.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано договір про надання правової допомоги від 16.07.2020 №25/08/20, укладений між ТОВ "ВАДАР ТОЙС" та адвокатом Крючковим Віталієм Олексійовичем, ордер від 17.079.2020 серії АС №1001404, рахунок-фактуру від 16.07.2020 №000000-214 на суму 2700,00грн, акт здачі-приймання робіт (наданих послуг) від 17.07.2020 №1-000000214 на суму 2700,00грн до договору про надання правової допомоги від 16.06.2020, платіжне доручення від 20.07.2020 №11 на суму 2700,00грн (т.1 - а.а.с.117-119, 102, 120-122).

Таким чином, судові витрати позивача на професійну правничу допомогу, надану адвокатом Крючковим В.О., підтверджуються належними і допустимим доказами.

Як зазначено в абз.268 Рішення Європейського суду з прав людини від 23.01.2014 у справі "East/WestAllianceLimited" проти України" (заява №19336/04): "Згідно з практикою Суду, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі "Ботацці проти Італії" [ВП], заява N34884/97, п.30, ECHR 1999-V)".

З огляду на викладене, з урахуванням складності справи та наданих позивачем доказів понесення витрат на правничу допомогу, суд вважає цілком обґрунтованою вартість послуг адвоката, які є співмірними з наданими адвокатом послугами, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, відповідно до умов договору про надання правничої допомоги.

Таким чином, враховуючи повне задоволення позовних вимог, судові витрати, що складаються із судового збору та витрат на правничу допомогу, суд стягує на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАДАР ТОЙС" до Поліської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Поліської митниці Держмитслужби від 09.06.2020 №UA204000/2020/000110/2 про коригування митної вартості товарів.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАДАР ТОЙС" за рахунок бюджетних асигнувань, суб`єкта владних повноважень, Поліської митниці Держмитслужби, судові витрати у сумі 4802,00грн (2102,00грн - судовий збір, 2700,00грн - витрати на професійну правничу допомогу).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справу розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ВАДАР ТОЙС" (вул.Набережна, буд.31, с.Вичавки, Демидівський район, Рівненська область, 35220, код за ЄДРПОУ 42441869).

Відповідач: Поліська митниця Держмитслужби (вул.Соборна, буд.104, м.Рівне, 33028, код за ЄДРПОУ 43350097).

Повне рішення у зв`язку з відпусткою головуючої судді складено 16 січня 2021 року.

Суддя О.М. Дудар