Постанова

від 28.07.2021 по справі 460/5312/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2021 рокуЛьвівСправа № 460/5312/20 пров. № А/857/9026/21

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Онишкевича Т.В.,

суддів Іщук Л.П., Обрізка І.М.,

з участю секретаря судових засідань Волошин М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові у режимі відеоконференції апеляційну скаргу Поліської митниці Держмитслужби на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2020 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ВАДАР ТОЙС до Поліської митниці Держмитслужби про скасування рішення,

суддя у І інстанції Дудар О.М.,

час ухвалення судового рішення 14 год 35 хв,

місце ухвалення судового рішення м. Рівне,

дата складення повного тексту рішення 16 січня 2021 року,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2020 року Товариства з обмеженою відповідальністю ВАДАР ТОЙС (далі - ТОВ ВАДАР ТОЙС ) звернулося до суду із адміністративним позовом, у якому просило визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 09 червня 2020 №UA204000/2020/000110/2 (далі - Рішення) Поліської митниці Держмитслужби (далі - Митниця).

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2020 року у справі № 460/7626/20 позов задоволено. При цьому суд першої інстанції виходив із того, що ТОВ ВАДАР ТОЙС було надано митному органу всі підтверджуючі митну вартість товарів документи згідно з вимогами частини 2 статті 53 Митного кодексу України (далі - МК), однак відповідач безпідставно виніс рішення про коригування митної вартості товарів.

У апеляційній скарзі Митниця просила скасувати рішення суду першої інстанції та у задоволенні позову ТОВ ВАДАР ТОЙС відмовити.

Свої апеляційні вимоги обґрунтовує тим, що до митного оформлення за митною декларацією (далі - МД) від 04 червня 2020 року № UA204120/2020/041511 позивачем було заявлено товари Мило, поверхнево-активні органічні речовини, мийні засоби, засоби для прання, миття (включаючи допоміжні мийні засоби), засоби по догляду за гігієною ротової порожнини та волоссям за основним методом визначення митної вартості на рівні 182681,66 грн.

При проведенні контролю правильності визначення декларантом митної вартості товарів встановлено, що документи, подані декларантом позивача до митного оформлення товару містять розбіжності та неточності, а саме:

1. платіжне доручення в іноземній валюті від 28 травня 2020 року №0408004 графі 70 призначення платежу містить посилання лише на контракт від 05 травня 2020 року № VТ 20-05-01, без посилання на реквізити проформи рахунку та інвойсу, та не може бути кореспондоване із даною партією товарів.

2. у копії митної декларації країни експорту - Республіки Польща від 01 червня 2020 року MRN 20PL301010E0428416 вартісні показники відрізняються від інформації, яка міститься у наданих декларантом документах.

Декларанту позивача було направлено електронне повідомлення щодо необхідності надання додаткових документів відповідно до приписів частини 3 статті 53 МК.

На письмову вимогу Митниці декларантом надіслано 08 червня 2020 року лист від 05 червня 2020 року про надання пояснень та додаткових документів, який містить прохання прийняти рішення без врахування термінів, визначених статтею 53 МК.

За результатом проведеної відповідно до положень частини 4 статті 57 МК процедури консультації з декларантом та у зв`язку із відсутністю у декларанта та митниці прийнятної до застосування інформації, що унеможливлює визначення митної вартості шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 МК, митну вартість товару скориговано із застосуванням шостого (резервного) методу визначення митної вартості згідно з положеннями статті 64 МК.

Відтак, 09 червня 2020 року Митницею прийнято оспорюване Рішення, яким митну вартість товарів визначено на підставі вартостей товарів, схожих за призначенням, країною виробництва, країною експорту, виробниками та торгівельними марками, митна вартість яких визнана іншими митницями.

Випуск товару у вільний обіг здійснено за МД від 09 червня 2020 року №UA204120/2020/042650 з урахуванням приписів частини 7 статі 55 МК. Сума додатково нарахованих митних платежів становить 16638,01 грн.

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ ВАДАР ТОЙС підтримало доводи, викладені у оскаржуваному судовому рішенні, заперечило обґрунтованість апеляційних вимог та просило залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Наполягає на тому що підтвердило митну вартість імпортованих товарів належними та достатніми доказами, усі числові відомості узгоджуються між собою, тому не повинні викликати будь-яких сумнівів.

Зважаючи на умови поставки і на положення зовнішньоекономічного контракту відповідальність за усі невідповідності чи неточності у товаросупровідних документах несе відправник товару, тобто компанія HURTOWNIA CHEMICZNO-KOSMETYCZNA ANNA SKORA.

Товариством подавалась виправлена митна декларація країни відправлення із зазначенням суми - 26888,28 PLN, яка містить усіідентифікуючі ознаки імпортованого нами товару. У матеріалах справи є рішення керівника митно-податкового управління в Бялій Подлясьці (переклад надавався), на підставі отриманого листа-звернення від декларанта з підстави ненавмисного зазначення не тієї валюти, яким постановлено виправити дані, що містяться у митній декларації №20PL301010Е0428416 від 01.06.2020.

Усі товаросупровідні документи, що подавалися до митного оформлення не містять ніяких слідів підчистки, пошкодження, підробки, що також виключає будь-які сумніви при визначенні нами митної вартості імпортованого товару.

Представник Митниці у режимі відеоконференції у судовому засіданні підтримав подану апеляційну скаргу доводами, аналогічними до тих, що зазначені у її тексті. Просив скасувати рішення суду першої інстанції та у задоволенні позову ТОВ ВАДАР ТОЙС відмовити.

Представник ТОВ ВАДАР ТОЙС у ході апеляційного розгляду заперечив обґрунтованість вимог апелянта доводами, викладеними у відзиві на апеляційну скаргу. Просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вимог апелянта, виходячи із такого.

Як безспірно встановлено судом першої інстанції та слідує з матеріалів справи, 05 травня 2020 року між Хіміко-косметичною оптовою базою Анна Скора (Продавець) та ТОВ ВАДАР ТОЙС (Покупець) укладено контракт №VT 20-05-01 (далі - Контракт), за умовами якого Продавець продає, а Покупець купує на умовах DAP (Луцьк) Україна, ІНКОТЕРМС-2010 (якщо інше не узгоджено Сторонами) непродовольчі товари (далі - Товар) у асортименті згідно з пакувальним листом, що є невід`ємною частиною Контракту. Ціни на Товари встановлюються в PLN і включають в себе вартість Товару, тари, упаковки, маркування, вантажно-розвантажувальних робіт, завантаження на транспортний засіб, інші витрати згідно з узгодженим Сторонами базисом поставки згідно з ІНКОТЕРМС-2010. Оплата поставлених Товарів здійснюється Покупцем банківським переказом двома способами: передоплата за Товар банківським переказом на рахунок Продавця; оплата по факту після отримання Товару банківським переказом на рахунок Продавця.

На виконання вказаного Контракту було здійснено поставку товару ТОВ ВАДАР ТОЙС , митне оформлення якого проводилося Митницею.

Так, до митного оформлення ТОВ ВАДАР ТОЙС було подано на митний пост Луцьк Митниці митну декларацію (далі - МД) від 04 червня 2020 року №UA204120/2020/041511, до якої додано:

пакувальний лист від 20 травня 2020 року №00004/2020/BELZ;

рахунок-фактуру від 20 травня 2020 року №0001/2020;

рахунок-фактуру (інвойс) від 20 травня2020 року №00004/2020/BELZ;

автотранспортну накладну від 01 червня 2020 року;

Контракт від 05 травня 2020 року №VT 20-05-01;

довіреність від 28 травня 2020 року;

копію митної декларації країни відправлення від 01 червня 2020 року №20PL301010Е0428416.

Під час здійснення контролю правильності визначення декларантом митної вартості заявлених до митного оформлення товарів Митницею було зроблено висновок про наявність у поданих ТОВ ВАДАР ТОЙС документах розбіжностей та неточностей.

З метою підтвердження заявленого рівня митної вартості товару позивачу 04 червня 2020 року Митницею було надіслано електронне повідомлення про необхідність надання додаткових документів, у якому пропонувалося надати:

1) виписку з бухгалтерської документації продавця стосовно механізму формування цін на товари на заявлених комерційних умовах поставки;

2) договори (угоди, контракти) із третіми особами, пов`язаними з контрактом про поставку товарів (за наявності);

3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

05 червня 2020 року листом №6/04 ТОВ ВАДАР ТОЙС надіслало Митниці повідомлення про надання додаткових документів та пояснень, до якого долучило виписку про механізм формування цін від продавця з перекладом та експертний висновок, підготовлений у Республіці Польща.

За наслідками опрацювання поданих позивачем документів 09 червня 2020 року Митниця прийняла Рішення, яким відкоригувала митну вартість імпортованих ТОВ ВАДАР ТОЙС товарів із застосуванням замість обраного декларантом основного методу визначення митної вартості (за ціною договору (контракту) резервного методу визначення митної вартості товару. а саме:

- товар 5/1 - Мило, поверхнево-активні органічні речовини, мийні засоби, засоби для прання, миття (включаючи допоміжні мийні засоби), розфасовані для роздрібної торгівлі: - спрей-очищувач Gallus Spray Grill для видалення жиру та бруду з плит, духовок, грилю та інших столових приборів, в пластикових пляшках. Не містить озоноруйнівних речовин. Не в аерозольній упаковці. Склад: гідроксид натрію не більше 2%, неіоногенні ПАР не більше 5%, фосфонати не більше 5%. Місткість 750мл, 30 упаковок по 12 штук в кожній. Всього 360 штук. - Засіб для прання, рідкий мийний засіб у вигляді гелю Gallus Zel 4L, розфасований в пластикові каністри. Склад: 5-15% аніонні поверхнево-активні речовини, 5-15% неіоногенні поверхнево- активні речовини, парфум консервант (метилхлорізотіазолінон, метилізотіазолінон, 2-бром, 2-нітропропан-1,3-діол), ензими, відбілювачі, Не містить абразивних порошків. Не містить озоноруйнівних речовин. Не в аерозольній упаковці. Місткість - 4L, 40 упаковок по 4 шт в кожній. Всього - 160 шт. Торговельна марка - Gallus, виробник - Gallus, країна виробник Європейський Союз, - за ціною 4336,01 PLN замість 2972,3 PLN, як заявлено декларантом;

- товар 6/1 - Засоби для догляду з волоссям, розфасовані для роздрібної торгівлі:- Шампунь Gallus 1L, фасований в пластикові пляшки. Склад: аква, лауретсульфат натрію, хлорид натрію, гліцерин, кокамідопропіл бетаїн, кокоат гліцерину, парфум, сополімер акрилату, лимонна кислота, полікватерній - 7, алантоїн, ніацинамід, гідролізований кератин, глюконолактон, сорбат калію, натрієвий спирт, каприліловий спирт, глюконат кальцію, метилхлороізотоазолінон, метилізотіазолінон, барвник (СІ 16255). Не містить озоноруйнівних речовин. Не в аерозольній упаковці. Місткість - 1000мл. 30 упаковок по 8 пляшок в кожній. Всього 240 штук. Торговельна марка - Gallus, виробник - Gallus, країна виробник - Європейський Союз, - за ціною 1134,11 PLN замість 1102,5 PLN, як заявлено декларантом;

- товар 7/1 - Мило, поверхнево-активні органічні речовини, мийні засоби, розфасовані для роздрібної торгівлі - Побутовий засіб для миття посуду Ludwik у пластикових плашках, форма виготовлення - рідина. Склад - 5-15% аніонних речовин, не більш 5% амфотерних поверхнево-активних речовин, консервант (метилхлороізотіазолінон, метилізотіазолінон, 2 - бром, 2-нітропропан -1,3- діол), барвник (С1 42080, С1 19140) композиція аромату. Не містить озоноруйнівних речовин, не в аерозольній упаковці. Місткість - 1000 мл., 18 упаковок по 12 пляшок в кожній, всього - 216 штук. Торговельна марка - Ludwik, виробник - Ludwik, країна виробник - Європейський Союз, - за ціною 1020,70 PLN замість 755,1 PLN, як заявлено декларантом;

- товар 8/1 - Мило, поверхнево-активні органічні речовини, мийні засоби, засоби для прання, миття (включаючи допоміжні мийні засоби), розфасовані для роздрібної торгівлі: Засіб для прання, рідкий ополіскувач Wirek 2L, фасований в пластикові пляшки. Склад: 5-15% катіонні поверхнево-активні речовини, консервант (метилхлороізотіазолінон, метилізіотіазолінон, 2-бром, 2-нітропропан-1, 3-діол), ароматична композиція, бутилфеніл метилпропінал, гексил цинамал, ізометиліон. Не містить абразивних порошків. Не містить озоноруйнівних речовин, не в аерозольній упаковці. Місткість 2Л, 30 упаковок по 9шт. в кожній. Всього 270 штук. Засіб для прання, рідкий, мийний засіб Wirek 4L, фасований в пластикові каністри. Склад 5-15% неіногенні поверхнево-активні речовини, консервант (бензоат натрію), хлористий натрій, ароматична композиція, збагачувачі, ензими. Не містить абразивних порошків. Не містить озоноруйнівних речовин. Не в аерозольній упаковці. Місткість 4Л, 30 упаковок по 5 шт в кожній. Всього 150 штук. Торговельна марка Wirek, виробник - Wirek, країна виробник - Європейський Союз, - за ціною 5431,92 PLN замість 2517,00 PLN, як заявлено декларантом;

- товар 10/1 - Мило, поверхнево-активні органічні речовини, мийні засоби, засоби для прання, миття (включаючи допоміжні мийні засоби), розфасовані для роздрібної торгівлі: Засіб для прання, гель для прання Passion Gold Zel 3wl - 2л, фасований в пластикові пляшки. Склад: 5-15% аніонні поверхнево-активні речовини, не більше 5% фосфати, сіль екта, парфум, консервант (бензизотіазолінон, метилізотіазолінон). Не містить абразивних порошків. Не містить озоноруйнівних речовин. Не в аерозольній упаковці. Місткість - 2Л, 48 упаковок по 6 шт в кожній, всього - 288 шт. Торговельна марка - Passion Gold, виробник - Passion Gold, країна виробник - Європейський Союз, - за ціною 2744,55 PLN замість 1802,88 PLN, як заявлено декларантом;

- товар 11/1 - Мило, поверхнево-активні органічні речовини, мийні засоби, засоби для прання, миття (включаючи допоміжні мийні засоби) розфасовані для роздрібної торгівлі: Пральний порошок Bryza 6кг, фасований в полімерні упаковки. Склад: 15- 30% зеоліти, 5-15% аніонні поверхнево-активні речовини, відбілюючі речовини на основі кисню, не більше 5%, неіоногенні поверхнево-активні речовини, відбілювач оптичний, полікарбоксилати, ензими, ароматична композиція, цитронеллол, гексил цинамал, бутилфеніл метилпропіонал. Не в аерозольній упаковці. Місткість - 6 кг, всього - 460 шт. Торговельна марка - Bryza, виробник - Bryza, країна виробник - Європейський Союз, - за ціною 13042,28 PLN замість 9752,00 PLN, як заявлено декларантом.

Відтак, Митницею було оформлено картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, якою відмовлено ТОВ ВАДАР ТОЙС у митному оформлені (випуску) товарів за МД від 04 червня 2020 №UA204120/2020/041511. У подальшому випуск імпортованого позивачем товару у вільний обіг було здійснено за МД від 09 червня 2020 року №UA204120/2020/042650 на підставі частини 7 статті 55 МК.

ТОВ ВАДАР ТОЙС не погодилося із Рішенням від 09 червня 2020 року Митниці про коригування митної вартості та звернулося до адміністративного суду із позовною заявою, що розглядається.

При наданні правової оцінки правильності вирішення судом першої інстанції цього публічно-правового спору оскаржуваним рішенням та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції виходить із такого.

Частиною 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно з приписами частини 3 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Приписами частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із положеннями пункту 24 частини 1 статті 4 МК митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Відповідно до приписів статей 49, 50 МК митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Згідно із частинами 4, 5 статті 58 МК митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Частиною 3 статті 318 МК встановлено, що митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Як визначено у статті 50 МК, що відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Згідно із частиною 1 статті 51, частиною 1 та 2 статті 52 МК митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант який заявляє митну вартість товару зобов`язаний подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Згідно із частинами 1 та 2 статті 53 МК у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, що встановлені частиною 2 зазначеної статті є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до частини 3 статті 53 МК у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, які як: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Приписами частин 1 та 2 статті 54 МК передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 2 частини 5 вказаної статті МК органу доходів і зборів, з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, надано право письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Згідно із частиною 4 статті 53 МК у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; розрахунок ціни (калькуляцію).

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (частина 6 статті 54 МК).

У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина 7 статті 54 МК).

Відповідно до частини 1 статті 55 МК рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Приписами статті 57 МК передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Окрім того, відповідно до частини 6 статті 53 МК декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

При цьому, на переконання апеляційного суду, наведені правові норми дають підстави для висновку, що органи доходів і зборів при реалізації свої повноважень щодо контролю за правильністю обчислення митної вартості декларантом мають право витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості, однак лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей через неповноту поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідність характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою з огляду на те, що саме із цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування ним додаткових документів у декларанта та вчинення наступні дії, спрямованих на визначення дійсної митної вартості товарів.

Однак, витребуванню підлягають не всі документи, що передбачені приписами статті 53 МК, а лише ті, що надають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості. Відтак, ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення органом доходів і зборів іншої митної вартості лише тоді, коли подані декларантом документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Відтак, на думку апеляційного суду, митний орган зобов`язаний зазначати конкретні обставини, що викликали обґрунтовані сумніви у правильності визначення митної вартості декларантом, а також причини неможливості її перевірки на підставі наданих декларантом документів, обґрунтувавши як необхідність перевірки спірних відомостей, так і вказавши документи, надання яких може усунути такі сумніви.

Таким чином, відсутність у рішенні про коригування митної вартості товарів інформації з належним обґрунтуванням того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про його протиправність.

Суд апеляційної інстанції наголошує на тому, що виходячи із приписів частини 2 статті 55 МК та вимог наказу Міністерства фінансів України № 598 від 24 травня 2012 року Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору рішення про коригування митної вартості товару має містити обґрунтування причин, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються. Зазначення в рішенні лише формальних посилань на неможливість перевірки задекларованої митної вартості суперечить наведеним вимогам законодавства.

При цьому у оспорюваному Рішенні відсутні пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо, також відсутня докладна інформація та джерела, які використовувались митним органом при її визначенні, а лише зазначено, що коригування митної вартості ґрунтується на раніше визначених митними органами митних вартостях.

На переконання апеляційного суду, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Відсутність у оспорюваному Рішенні обґрунтувань розрахунку скоригованої митної вартості є самостійною підставою для його скасування (Постанова Верховного Суду від 21 грудня 2018 року у справі № 815/1670/17).

Водночас апеляційний суд звертає увагу на те, що наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку окремо.

Сам факт ненадання позивачем додатково затребуваних документів, які підтверджують митну вартість товару, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за обраним декларантом методом на підставі поданих документів, не є достатнім для висновку про наявність підстав для її коригування митним органом.

Апеляційний суд погоджується із судом першої інстанції у тому, що митним органом не надано доказів на спростування визначеної позивачем вартості товару, а саме по собі зазначення відповідачем у оспорюваних Рішеннях про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товарів та рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, без наведення детальних пояснень щодо зроблених коригувань, порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості тощо, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або підставою для незастосування обраного ним методу її визначення.

Суд першої інстанції підставно дійшов висновку про те, що основні документи, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів, визначені у частинах 1-2 статті 53 МК, митному органу позивачем були надані (FAKTURA VAT nr 00004/2020/BELZ від 20 травня 2020 року та FAKTURA PROFORMA nr 0001/2020 від 20 травня 2020 року містили ціну товару у 26888,28 PLN, платіжне доручення від 28 травня 2020 року №12 про сплату Хіміко-косметичній оптовій базі Анна Скора 26888,26 PLN, як оплату за імпортовані товари).

Одночасно слід погодитися із думкою суду першої інстанції про те, що незазначення у платіжному дорученні у графі 70 призначення платежу номера рахунку-фактури не свідчить про неправильно визначену митну вартість імпортованих позивачем товарів, оскільки узгоджується з іншими документами, що були подані до митного оформлення товару.

Окрім того, на думку апеляційного суду, судом першої інстанції обґрунтовано було враховано те, що ТОВ ВАДАР ТОЙС було надано виправлену митну декларацію країни відправлення від 01 червня 2020 року MRN 20PL3010E0428416 із зазначенням суми 26888,28 PLN і коригування вартісних показників у цій декларації підтверджено листом Митно-податкового управління в Бялій Подлясьці (Республіка Польща) від 28 липня 2020 року, що свідчить про безпідставність відповідних доводів апелянта.

При наданні оцінки обґрунтованості оспорюваного Рішення суд першої інстанції слушно звернув увагу на те, що митну вартість задекларованих ТОВ ВАДАР ТОЙС товарів Митницею було визначено на підставі вартостей товарів, які відповідач вважав схожих за призначенням, країною виробництва, країною експорту, виробниками та торгівельними марками, митна вартість яких визнана іншими митницями. Разом із тим, зазначені у відповідних митних деклараціях товари не є подібними (не мають подібних характеристик та не складаються з подібних компонентів, встановити їх якість за даними інформаційної бази митного органу неможливо).

Водночас апеляційний суд звертає увагу на те, що адміністративний суд, керуючись принципом верховенства права, має розглядати право не як закон чи систему нормативних актів, а як втілення справедливості. Суд має спрямовувати своє провадження на досягнення справедливості, що і є правосуддям.

Відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Частиною 2 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відтак, апеляційний суд вважає за можливе врахувати позицію Європейського суду з прав людини, яку він висловив у справі Федорченко та Лозенко проти України (заява № 387/03, 20 вересня 2012 року, п.53), відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення поза розумними сумнівом , тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.

У пункті 110 рішення Європейського суду з прав людини Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції (Vastberga taxi Aktiebolag and Vulic v. Sweden № 36985/97) Європейський суду з прав людини визначив, що …адміністративні справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення штрафних санкцій має саме суб`єкт владних повноважень .

Хоча ця справа стосується податкового спору, на переконання апеляційного суду, у ній закладено один з основних принципів забезпечення вирішення спорів у публічно-правовій сфері, зокрема, між суб`єктом приватного права і суб`єктом владних повноважень, який передбачає, що останній зобов`язаний забезпечити доведення в суді правомірності свого рішення, дії або бездіяльності, оскільки, в протилежному випадку, презюмується, що вони є протиправними.

У пункті 70 рішення Європейського суду з прав людини від 20 жовтня 2011 року у справі Рисовський проти України Суд зазначив, що принцип належного урядування , зокрема передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому, на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість уникати виконання своїх обов`язків.

Відтак, на переконання апеляційного суду, відповідачем не доведено наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товарів за першим (основним) методом, що свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованого позивачем товару та протиправність прийнятого відповідачем оспорюваного Рішення.

Підсумовуючи наведене, на переконання апеляційного суду, доводи апеляційної скарги, наведені на спростування висновків суду першої інстанції, не містять належного обґрунтування чи фактичних обставин, які б були безпідставно залишені без розгляду судом першої інстанції.

Порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права поза межами вимог апелянта та доводів, викладених у апеляційній скарзі, у ході апеляційного розгляду справи встановлено не було.

З огляду на викладене суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції, вирішуючи цей публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Підстав для зміни розподілу судових витрат за наслідками апеляційного перегляду справи у відповідності до вимог частини 6 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України немає.

Керуючись статтями 241, 243, 308, 310, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ :

апеляційну скаргу Поліської митниці Держмитслужби залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2020 року у справі № 460/5312/20 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Т. В. Онишкевич судді Л. П. Іщук І. М. Обрізко Постанова у повному обсязі складена 30 липня 2021 року.