Постанова

від 16.02.2021 по справі 160/522/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

16 лютого 2021 року м. Дніпросправа № 160/522/20

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Головко О.В. (доповідач),

суддів: Суховарова А.В., Ясенової Т.І.,

за участю секретаря судового засідання Троянова А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі апеляційну скаргу Державної податкової служби України

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 березня 2020 року (суддя Кальник В.В.) в адміністративній справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ЕЛІФ ДНІПРО

до Державної податкової служби України

про визнання протиправною та скасування індивідуальної податкової консультації, -

в с т а н о в и в :

До суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю ЕЛІФ ДНІПРО , в якому позивач просить визнати протиправною та скасувати індивідуальну податкову консультацію Державної податкової служби України від 03.12.2019 № 1679/6/99-00-04-0 01-15/ІПК.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 березня 2020 року позов задоволено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам справи та нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла таких висновків.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що ТОВ ЕЛІФ ДНІПРО 08.11.2019 звернувся до ДПС України щодо отримання індивідуальної податкової консультації з питань: чи необхідно отримувати ліцензію на зберігання пального, якщо фактично таким місцем зберігання є автоцистерна, напівпричеп цистерна, яка використовується виключно для переміщення власного пального на потреби власного споживання; які документи необхідно подавати для отримання ліцензії на зберігання пального, якщо фактично таким місцем зберігання є автоцистерна (напівпричеп цистерна), яка може знаходитись в різних місцях (на різних територіях, земельних ділянках) в залежності від місця здійснення підрядних робіт.

Необхідність в отриманні індивідуальної податкової консультації виникла у зв`язку з тим, що Законом України № 2628 внесено зміни, зокрема, до Закону № 481/95-ВР, відповідно до яких з 01.07.2019 запроваджено ліцензування діяльності усіх суб`єктів господарювання, які здійснюють зберігання пального. Разом з тим ТОВ ЕЛІФ ДНІПРО здійснює господарську діяльність, в рамках якої надає підрядні (субпідрядні) послуги з використання спеціалізованої будівельної техніки. Для власної господарської діяльності та забезпечення безперервної роботи будівельної техніки запланована оренда автоцистерни або напівпричепу цистерни для доставки палива на місця безпосереднього здійснення господарської діяльності. Товариство орендує навантажувач колісний КАТЕRPILLАR 950Н, 10 самоскидів БелАЗ та купує дизельне паливо для використання виключно в рамках власної господарської діяльності, пов`язаної з наданням послуг спеціалізованою технікою. При цьому ТОВ ЕЛІФ ДНІПРО не є власником або користувачем земельних ділянок, на яких проводяться відповідні роботи.

ДПС України надала позивачу податкову консультацію №1679/6/44-00-04-01-01-15/15/ІПК від 03.12.2019, в якій надано роз`яснення вимог чинного законодавства, а саме Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів № 481.

Надаючи оцінку обґрунтованості та правомірності оскаржуваної податкової консультації, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до пп. 14.1.172-1 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України індивідуальна податкова консультація - роз`яснення контролюючого органу, надане платнику податків щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, та зареєстроване в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій.

Статтею 52 Податкового кодексу України передбачено, що за зверненням платників податків контролюючі органи надають їм безоплатно індивідуальні податкові консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 25 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

За вибором платника податків індивідуальна податкова консультація надається в усній або письмовій формі. Індивідуальна податкова консультація, надана в письмовій формі, обов`язково повинна містити назву - податкова консультація, реєстраційний номер в єдиній базі індивідуальних податкових консультацій, опис питань, що порушуються платником податків, з урахуванням фактичних обставин, зазначених у зверненні платника податків, обґрунтування застосування норм законодавства та висновок з питань практичного використання таких норм законодавства.

За приписами ст. 53 ПК України платник податків може оскаржити до суду наказ про затвердження узагальнюючої податкової консультації або надану йому індивідуальну податкову консультацію як правовий акт індивідуальної дії, викладені в письмовій формі, які, на думку такого платника податків, суперечать нормам або змісту відповідного податку чи збору.

Скасування судом наказу про затвердження узагальнюючої податкової консультації або індивідуальної податкової консультації є підставою для надання нової податкової консультації з урахуванням висновків суду.

Аналіз викладених норм права дає можливість дійти висновку, що індивідуальна податкова консультація надається платнику податків для правильності застосування конкретної норми закону або нормативно-правового акту з питань адміністрування податків чи зборів безпосередньо у його податковому обліку при здійсненні ним господарської діяльності, має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому така консультація надана. При цьому, надаючи податкову консультацію, контролюючий орган не встановлює (змінює чи припиняє) відповідну норму законодавства, а лише надає роз`яснення щодо практичного її застосування.

Метою податкової консультації є викладення (роз`яснення) платнику податків офіційного розуміння контролюючим органом змісту правової норми з питань оподаткування для забезпечення правильного її застосування.

Податкова консультація обов`язково повинна містити опис питань, що порушуються платником податків, з урахуванням фактичних обставин, вказаних у зверненні платника податків, обґрунтування застосування норм законодавства та висновок з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства.

При наданні неякісної та/або незаконної податкової консультації, контролюючий орган порушує право платника податків на отримання інформації про практичне застосування норм законодавства та позбавляє права у вигляді отримання консультації, яка могла б дозволити платнику податків застосовувати норму податкового законодавства певним чином без ризику притягнення до відповідальності. Тобто, надана податкова консультація, яка містить цитати нормативно-правових актів, але не містить висновків або рекомендацій щодо їх застосування для конкретного платника, який звернувся за таким роз`ясненням, підлягає скасуванню.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28 січня 2020 року в адміністративній справі № 804/8131/16.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що відповідачем при відповіді на друге питання запиту перелічено перелік документів, які платник податків зобов`язаний подати для отримання ліцензії на право зберігання пального, до яких відносяться, зокрема, документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, на якій розташований об`єкт зберігання пального, тоді як під час звернення до податкового органу для отримання індивідуальної податкової консультації позивач звернув увагу, що він не є власником або користувачем земельних ділянок, на яких проводяться роботи.

Таким чином, враховуючи, що оскаржувана індивідуальна податкова консультація №1679/6/44-00-04-01-01-15/15/ІПК від 03.12.2019 не містить повної обґрунтованої відповіді на поставлене позивачем питання, яке викладене в листі № 5 від 08.11.2019, фактично складається лише з переліку правових норм, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про недотримання відповідачем вимог податкового законодавства, що є підставою для скасування необґрунтованої індивідуальної податкової консультації.

Враховуючи сукупність викладених обставин, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що судом першої інстанції рішення ухвалено з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, підстави для його скасування відсутні. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Керуючись ст.ст. 243, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Державної податкової служби України залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 березня 2020 року в адміністративній справі № 160/522/20 залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з 16 лютого 2021 року та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.

Повна постанова складена 16 лютого 2021 року.

Головуючий - суддя О.В. Головко

суддя А.В. Суховаров

суддя Т.І. Ясенова