Постанова

від 15.02.2021 по справі 914/1248/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2021 року

м. Київ

Справа № 914/1248/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Уркевича В. Ю. - головуючого, Мачульського Г. М., Краснова Є. В.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу заступника керівника Львівської обласної прокуратури

на ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 07.12.2020 (головуючий Желік М. Б., судді Галушко Н. А., Орищин Г. В.) у справі

за позовом Фермерського господарства Здирський Віталій Миколайович

до Судововишнянської міської ради Мостиського району Львівської області

про визнання поновленим договору оренди землі, скасування запису про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, скасування державної реєстрації земельної ділянки,

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Підстави звернення прокурора з апеляційною скаргою

1. Фермерське господарство Здирський Віталій Миколайович (далі - ФГ Здирський Віталій Миколайович , позивач) звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до Судововишнянської міської ради Мостиського району Львівської області (далі - Судововишнянська міськрада, відповідач) про визнання поновленим договору оренди землі, скасування запису про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, скасування державної реєстрації земельної ділянки.

2. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 17.08.2020 у справі № 914/1248/20 задоволено заяву ФГ Здирський Віталій Миколайович та Судововишнянської міськради про затвердження мирової угоди у справі № 914/1248/20, затверджено мирову угоду від 13.08.2020, укладену між ФГ Здирський Віталій Миколайович та Судововишнянською міськрадою у справі № 914/1248/20 у редакції, викладеній в резолютивній частині ухвали, провадження у справі закрито.

3. За змістом ухвали мирова угода укладена сторонами з метою врегулювання спору на основі взаємних поступок і стосується поновлення договору оренди землі від 26.07.2005, укладеного між Мостиською районною державною адміністрацією і ФГ Здирський Віталій Миколайович та зареєстрованого у Мостиському районному відділі Львівської регіональної філії Центру державного земельного кадастру, про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 26.07.2005 № 04:05:454:00033.

4. 01.12.2020 до Західного апеляційного господарського суду звернувся заступник керівника Львівської обласної прокуратури (далі - прокурор) із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Львівської області від 17.08.2020 у справі № 914/1248/20 та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

5. Обґрунтовуючи право на звернення до суду із апеляційною скаргою на судове рішення, прокурор стверджував, що суд затвердив мирову угоду, укладену на шкоду інтересам територіальної громади міста Судова Вишня.

6. Прокурор визначив органом, уповноваженим здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, Судововишнянську міськраду, яка є відповідачем у справі.

7. При цьому оскільки орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, виступає в справі відповідачем, прокурор зазначив, що звертається до суду з апеляційною скаргою за захистом державних інтересів самостійно.

8. Прокурор також вказав, що неналежне здійснення органом місцевого самоврядування покладених на нього обов`язків щодо представництва інтересів територіальної громади полягає в укладенні мирової угоди, якою поновлено договір оренди землі між позивачем та відповідачем на додатково визначених умовах, що суперечать інтересам територіальної громади, а також у непослідовній процесуальній поведінці Судововишнянської міськради під час розгляду справи.

9. Зокрема, укладення мирової угоди, згідно з якою сторони погодились поновити договір оренди земельної ділянки з порушенням норм Закону України Про оренду землі , Земельного кодексу України та Цивільного кодексу України, призвело до недоотримання бюджетом значних коштів внаслідок відсутності в додатковій угоді зазначення нового розміру вартості земельної ділянки та непроведення аукціону з продажу спірної земельної ділянки.

10. Судововишнянська міськрада у відзиві на позовну заяву та поясненнях на заяву про уточнення позовних вимог заперечувала проти задоволення позовних вимог про поновлення договору оренди спірної земельної ділянки, оскільки спірну земельну ділянку було включено до переліку ділянок комунальної власності для підготовки лоту для проведення земельних торгів у формі аукціону для передачі її в оренду на земельних торгах. Перед початком судового засідання 17.08.2020 представник відповідача подав місцевому господарському суду клопотання про відкладення розгляду справи, однак цього ж дня подав ще одне клопотання про помилковість попереднього клопотання. Цього ж дня в судовому засіданні затверджено мирову угоду, яка повністю суперечила попередній та послідовній правовій позиції Судововишнянської міськради.

11. Прокурор зазначив, що звертається з апеляційною скаргою про скасування ухвали Господарського суду Львівської області, якою затверджено мирову угоду, укладену на шкоду територіальній громаді, реалізуючи надані законом представницькі повноваження з метою захисту інтересів держави у сфері земельних відносин.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

12. Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 07.12.2020 апеляційну скаргу прокурора на ухвалу Господарського суду Львівської області від 17.08.2020 у справі №914/1248/20 повернуто на підставі пункту 1 частини п`ятої статті 260 Господарського процесуального кодексу України.

13. Судове рішення мотивовано тим, що наявність підстав для представництва прокурором інтересів держави у цій справі є необґрунтованою.

14. Суд апеляційної інстанції вказав, що підставою для представництва інтересів територіальної громади міста Судова Вишня прокурор зазначає неналежне здійснення такого представництва Судововишнянською міськрадою, та водночас зазначає, що вступає у справу самостійно у зв`язку з відсутністю будь-якого іншого органу, уповноваженого державою представляти інтереси територіальної громади.

15. При цьому в апеляційній скарзі прокурор не зазначає про дотримання процедури, передбаченої абзацами третім і четвертим частини четвертої статті 23 Закону України Про прокуратуру , матеріали скарги не містять доказів її дотримання.

16. Натомість у цій справі прокурор вступає у справу, порушену за заявою іншої особи, та предметом якої є позовні вимоги до органу, уповноваженого державною здійснювати захист інтересів територіальної громади, на стадії апеляційного оскарження.

17. У такому випадку процесуальний статус прокурора у справі буде невизначеним, адже до складу учасників господарської справи входять сторони і треті особи.

18. Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що прокурор не наділений повноваженнями визначити процесуальну поведінку відповідача у господарській справі неналежною і самостійно звернутись з апеляційною скаргою фактично на захист інтересів такого відповідача.

19. Також у цьому випадку у прокурора відсутнє право подання апеляційної скарги як особи, що не брала участі у справі, якщо суд вирішив питання про її права, інтереси чи обов`язки (статті 254 Господарського процесуального кодексу України), оскільки Судововишнянська міськрада як представник інтересів територіальної громади міста Судова Вишня є відповідачем та брала участь у справі під час розгляду в суді першої інстанції.

Короткий зміст наведених у касаційній скарзі вимог

20. У січні 2021 року до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга прокурора, в якій скаржник просить ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 07.12.2020 у справі № 914/1248/20 скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Рух касаційної скарги

21. Відповідно до витягу із протоколу автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 13.01.2021 касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: Уркевич В. Ю. - головуючий (суддя-доповідач), Мачульський Г. М., Краснов Є. В.

22. Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду ухвалою від 16.01.2021 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою прокурора на ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 07.12.2020 у справі № 914/1248/20, постановив здійснити перегляд оскаржуваного рішення у письмовому провадженні, надав учасникам справи строк для подання відзиву до 06.02.2021 та витребував із Господарського суду Львівської області та/або Західного апеляційного господарського суду матеріали справи № 914/1248/20.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи касаційної скарги

23. Обґрунтовуючи касаційну скаргу, скаржник зазначає, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовано норми статті 24 Закону України Про прокуратуру , порушено норми статей 53, 174, 260 Господарського процесуального кодексу України.

24. Прокурор вважає, що апеляційний господарський суд помилково послався на норми частини четвертої статті 53 та пункту 4 частини п`ятої статті 174 Господарського процесуального кодексу України, які застосовується при залишенні позовної заяви без руху або поверненні позовної заяви, а не апеляційної скарги.

25. Скаржник вказує, що питання щодо подання апеляційної скарги прокурором врегульовано частиною третьою статті 53 Господарського процесуального кодексу України, а процесуальний статус прокурора при вступі у справу шляхом подання апеляційної скарги узгоджується з приписами частини третьої статті 254 Господарського процесуального кодексу України і в такому разі прокурор набуває статусу учасника справи.

26. Прокурор зазначає, що у цій справі позовні вимоги заявлено до Судововишнянської міськради, яка, поновивши договір оренди шляхом укладення мирової угоди, діяла всупереч інтересам територіальної громади міста та відповідно і держави, а внаслідок затвердження мирової угоди позивач ФГ Здирський Віталій Миколайович протиправно набуло право оренди на земельну ділянку, в тому числі без проведення земельних торгів.

27. Прокурор вважає, що самостійно звертаючись до суду з апеляційною скаргою, мав не тільки право, але й обов`язок захистити інтереси держави у спірних правовідносинах.

28. Разом з тим прокурор вказує, що у даних правовідносинах відсутній орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції, а укладення договору оренди без проведення аукціону, зміна предмета оренди, недоотримання місцевим бюджетом коштів за оренду земельної ділянки порушує інтереси власника майна - територіальної громади на ефективне використання комунального майна та спричиняє недонадходження коштів до місцевого бюджету.

Позиція учасників справи

29. 08.02.2021 представником ФГ Здирський Віталій Миколайович електронною поштою направлено відзив на касаційну скаргу.

30. Відповідно до частини першої статті 295 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право подати до суду касаційної інстанції відзив на касаційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом касаційної інстанції в ухвалі про відкриття касаційного провадження.

31. Згідно зі статтею 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

32. Як було зазначено вище, ухвалою Верховного Суду від 16.01.2021 визначено строк для подання відзиву на касаційну скаргу з доказами про надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи до 06.02.2021.

33. Оскільки відзив на касаційну скаргу фактично поданий позивачем з порушенням строку, визначеного частиною другою статті 295 Господарського процесуального кодексу України, причин пропуску даного строку у відзиві не наведено, клопотання про продовження строку на його подання не заявлено, суд залишає вказаний відзив без розгляду.

34. Судововишнянська міськрада не скористалася своїм правом відповідно до статті 295 Господарського процесуального кодексу України та не подала до суду касаційної інстанції письмовий відзив на касаційну скаргу.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

35. Відповідно до частини першої статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

36. Згідно з абзацом 2 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

37. Обґрунтовуючи касаційну скаргу, прокурор посилається на те, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовано норми статті 24 Закону України Про прокуратуру , порушено норми статей 53, 174, 260 Господарського процесуального кодексу України.

38. Дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.

39. Як було зазначено вище, до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду Львівської області від 17.08.2020 у справі №914/1248/20 звернувся прокурор.

40. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

41. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (частина третя статті 4 Господарського процесуального кодексу України).

42. Згідно зі статтею 1 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII Про прокуратуру прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції, зокрема, з метою захисту загальних інтересів суспільства та держави.

43. Пунктом 3 частини першої статті 131-1 Конституції України передбачено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

44. Відповідно до частини третьої статті 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

45. Згідно із частиною третьою статті 24 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII Про прокуратуру (в редакції, чинній на момент подання апеляційної скарги) право подання апеляційної чи касаційної скарги на судове рішення в цивільній, адміністративній, господарській справі надається прокурору, який брав участь у судовому розгляді, а також незалежно від участі в розгляді справи прокурору вищого рівня: Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам обласних та окружних прокуратур, першим заступникам та заступникам керівників обласних прокуратур, керівнику, заступникам керівника, керівникам підрозділів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

46. Оскільки апеляційну скаргу на ухвалу Господарського суду Львівської області від 17.08.2020 у справі №914/1248/20 подав заступник керівника Львівської обласної прокуратури, вимога частини третьої статті 24 Закону України Про прокуратуру була дотримана.

47. Подібна правова позиція щодо права прокурора на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №553/2759/18 (провадження №14-643цс19).

48. Статтею 23 Закону України Про прокуратуру (у вказаній редакції), визначено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом (частина перша). Прокурор здійснює представництво в суді інтересів громадянина (громадянина України, іноземця або особи без громадянства) у випадках, якщо така особа не спроможна самостійно захистити свої порушені чи оспорювані права або реалізувати процесуальні повноваження через недосягнення повноліття, недієздатність або обмежену дієздатність, а законні представники або органи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси такої особи, не здійснюють або неналежним чином здійснюють її захист. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті (частина друга). Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті (абзаци 1, 2 частини третьої). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу (абзаци 1- 3 частини четвертої).

49. Відповідно до частини четвертої статті 53 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

50. Водночас у розумінні положень пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) прокурор може представляти інтереси держави в суді тільки у виключних випадках, які прямо передбачені законом. При цьому розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України).

51. Оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, тому суд згідно з принципом jura novit curia ( суд знає закони ) під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (пункт 50 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц (провадження № 14-104цс19).

52. Велика Палата Верховного Суду в постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 (провадження № 12-194гс19) вказала, що господарсько-правовий спір між компетентним органом, в особі якого позов подано прокурором в інтересах держави, та відповідачем не є спором між прокурором і відповідним органом, а також не є тим процесом, в якому розглядається обвинувачення прокурором посадових осіб відповідного органу у протиправній бездіяльності (пункт 42 постанови). У випадку звернення прокурора з позовом до суду в інтересах держави в особі компетентного органу фактичним позивачем є держава, і саме вона набуває процесуальної дієздатності та є учасником справи (пункт 51 постанови).

53. У постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 (провадження № 12-194гс19) Велика Палата Верховного Суду також звернула увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно (пункти 45, 47 постанови).

54. Крім того, у пункті 38 постанови від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17 (провадження № 14-317цс19) Велика Палата Верховного Суду вказала, що за певних обставин прокурор може звертатися до суду в інтересах держави і в особі органу місцевого самоврядування, зокрема тоді, коли цей орган є стороною правочину, про недійсність якого стверджує прокурор. Оскільки таку позовну вимогу вправі заявити, зокрема, будь-яка сторона правочину, відповідний орган як така сторона може бути позивачем. У такій ситуації прокурор для представництва інтересів держави в особі компетентного органу як сторони правочину має продемонструвати, що цей орган не здійснює або неналежним чином здійснює захист відповідних інтересів, не реагуючи на повідомлення прокурора про наявність підстав для звернення до суду (абзац третій частини четвертої статті 23 Закону України Про прокуратуру ; див. також висновки, висловлені Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 (пункти 77- 83)).

55. ЄСПЛ звертав увагу на те, що підтримка, яка надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, у тих випадках, коли відповідне правопорушення зачіпає інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави (див. mutatis mutandis рішення у справі Менчинська проти Росії (Menchinskaya v. Russia від 15.01.2009, заява № 42454/02, § 35).

56. Як вказав суд апеляційної інстанції, Судововишнянська міськрада здійснює представництво територіальної громади міста Судова Вишня як власника земельної ділянки, що є об`єктом спірного договору оренди.

57. Оскільки предметом позову у справі № 914/1248/20, зокрема, є визнання поновленим договору оренди землі, а представництво територіальної громади міста Судова Вишня як власника земельної ділянки здійснює Судововишнянська міськрада, суд касаційної інстанції вважає, що прокурор правильно визначив органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Судововишнянську міськраду, яка є відповідачем у справі.

58. Разом з тим твердження прокурора про те, що оскільки орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, виступає у справі відповідачем, то прокурор звертається до суду з апеляційною скаргою за захистом державних інтересів самостійно, є помилковим.

59. Як зазначив суд апеляційної інстанції, підставою для представництва інтересів територіальної громади міста Судова Вишня прокурор зазначає неналежне здійснення такого представництва Судововишнянською міськрадою, та водночас зазначає, що вступає у справу самостійно у зв`язку з відсутністю будь-якого іншого органу, уповноваженого державою представляти інтереси територіальної громади.

60. Відповідно до абзацу першого частини третьої статті 23 Закону України Про прокуратуру прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу. Подібний правовий висновок викладено також і у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц (провадження № 14-104цс19) (пункт 37).

61. Якщо підставою для представництва інтересів держави прокурор зазначає неналежне здійснення компетентним органом захисту інтересів, прокурор повинен довести, а суд перевірити дотримання процедури, передбаченої абзацами третім і четвертим частини четвертої статті 23 Закону України Про прокуратуру (попереднє повідомлення компетентного органу про намір звернутись до суду). У такому випадку прокурор набуває процесуального статусу сторони.

62. Якщо ж підставою для представництва інтересів держави прокурор зазначив відсутність органу, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, цей довід прокурора суд повинен перевірити незалежно від того, чи надав прокурор докази вчинення ним дій, спрямованих на встановлення відповідного органу. У такому випадку прокурор набуває статусу позивача.

63. Подібні правові висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17 (провадження № 14-317цс19) (пункти 33, 34), на яку посилається прокурор.

64. Як правильно зазначив суд апеляційної інстанції, у цій справі прокурор вступає у справу, порушену за заявою іншої особи, та предметом якої є позовні вимоги до органу, уповноваженого державною здійснювати захист інтересів територіальної громади, на стадії апеляційного оскарження.

65. У такому випадку процесуальний статус прокурора у справі буде невизначеним, адже до складу учасників господарської справи входять сторони і треті особи.

66. З урахуванням викладеного є обґрунтованим висновок колегії суддів апеляційного господарського суду, що прокурор не наділений повноваженнями визначити процесуальну поведінку відповідача у господарській справі неналежною і самостійно звернутись з апеляційною скаргою фактично на захист інтересів такого відповідача.

67. Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду також погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що у цьому випадку у прокурора відсутнє право подання апеляційної скарги як особи, що не брала участі у справі, якщо суд вирішив питання про її права, інтереси чи обов`язки (частина третя статті 254 Господарського процесуального кодексу України), оскільки порядок подання прокурором апеляційної скарги врегульовано статтею 53 Господарського процесуального кодексу України.

68. Крім того, статтею 23 Закону України Про прокуратуру визначено, що прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень (абзац 3 частини четвертої).

69. У постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 (провадження № 12-194гс19) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк. Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України Про прокуратуру , прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо (пункти 37- 40 постанови).

70. При цьому прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України Про прокуратуру , і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим (пункт 43 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 (провадження № 12-194гс19).

71. Разом з тим, як правильно вказав суд апеляційної інстанції, в апеляційній скарзі прокурор не зазначає про дотримання процедури, передбаченої абзацами третім і четвертим частини четвертої статті 23 Закону України Про прокуратуру , матеріали скарги не містять доказів її дотримання.

72. Відповідно до пункту 1 частини п`ятої статті 260 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо апеляційна скарга подана особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.

73. Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком апеляційного господарського суду, що наявність підстав для представництва прокурором інтересів держави у справі за позовом ФГ Здирський Віталій Миколайович до Судововишнянської міськради про визнання поновленим договору оренди землі, скасування запису про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, скасування державної реєстрації земельної ділянки є необґрунтованою, а тому апеляційна скарга підлягає поверненню без розгляду.

74. Щодо доводів прокурора про те, що апеляційний господарський суд помилково послався на пункт 4 частини п`ятої статті 174 Господарського процесуального кодексу України, які застосовується при залишенні позовної заяви без руху або поверненні позовної заяви, а не апеляційної скарги, колегія суддів зазначає таке.

75. Статтею 174 Господарського процесуального кодексу України визначені підстави залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви.

76. Разом з тим відповідно до частини другої статті 260 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

77. Пункт 4 частини п`ятої статті 174 Господарського процесуального кодексу України визначає, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи також у разі, якщо відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави або для звернення до суду особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

78. Повертаючи апеляційну скаргу прокурора, суд апеляційної інстанції послався як на пункт 4 частини п`ятої статті 174 Господарського процесуального кодексу України, так і на пункт 1 частини п`ятої статті 260 Господарського процесуального кодексу України.

79. Натомість стаття 174 Господарського процесуального кодексу України застосовується лише при поверненні позовної заяви, тому апеляційний господарський суд повинен був застосувати тільки статтю 260 Господарського процесуального кодексу України, яка є спеціальною для врегулювання повернення апеляційної скарги, у зв`язку з чим доводи прокурора в цій частині є обґрунтованими.

80. Разом з тим помилковість застосування судом апеляційної інстанції пункту 4 частини п`ятої статті 174 Господарського процесуального кодексу України у спірних правовідносинах не призвела до ухвалення неправильного судового рішення за результатами розгляду апеляційної скарги прокурора.

81. За таких обставин, перевіривши застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених судами фактичних обставин справи та в межах наведених у касаційній скарзі прокурора доводів, Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість скарги та про відсутність підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

82. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

83. Згідно з положеннями статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

84. Зважаючи на викладене, касаційну скаргу прокурора слід залишити без задоволення, а ухвалу суду апеляційної інстанції - без змін.

Щодо судових витрат

85. За змістом пункту 2 частини четвертої статті 129 Господарського процесуального кодексу України у разі відмови в позові судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на позивача.

86. З огляду на висновок Верховного Суду про залишення касаційної скарги без задоволення судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу Заступника керівника Львівської обласної прокуратури залишити без задоволення.

2. Ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 07.12.2020 у справі №914/1248/20 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя В. Ю. Уркевич

Судді: Г. М. Мачульський

Є. В. Краснов