Постанова

від 12.08.2021 по справі 914/1248/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2021 року

м. Київ

справа № 914/1248/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Уркевича В. Ю. - головуючого, Мачульського Г. М., Краснова Є. В.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу заступника керівника Львівської обласної прокуратури

на ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 09.06.2021 (головуючий Желік М. Б., судді Орищин Г. В., Галушко Н. А.) у справі

за позовом Фермерського господарства Здирський Віталій Миколайович

до Судововишнянської міської ради Мостиського району Львівської області

про визнання поновленим договору оренди землі, скасування запису про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, скасування державної реєстрації земельної ділянки,

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Обставини звернення прокурора з апеляційною скаргою

1. Фермерське господарство Здирський Віталій Миколайович (далі - ФГ Здирський Віталій Миколайович , позивач) звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до Судововишнянської міської ради Мостиського району Львівської області (далі - Судововишнянська міськрада, відповідач) про визнання поновленим договору оренди землі, скасування запису про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, скасування державної реєстрації земельної ділянки.

2. Господарський суд Львівської області ухвалою від 17.08.2020 у справі № 914/1248/20 задовольнив заяву ФГ Здирський Віталій Миколайович та Судововишнянської міськради про затвердження мирової угоди у справі № 914/1248/20, затвердив мирову угоду від 13.08.2020, укладену між ФГ Здирський Віталій Миколайович та Судововишнянською міськрадою у справі № 914/1248/20 у редакції, викладеній в резолютивній частині ухвали, провадження у справі закрив.

3. За змістом ухвали мирова угода укладена сторонами з метою врегулювання спору на основі взаємних поступок і стосується поновлення договору оренди землі від 26.07.2005, укладеного між Мостиською районною державною адміністрацією і ФГ Здирський Віталій Миколайович та зареєстрованого у Мостиському районному відділі Львівської регіональної філії Центру державного земельного кадастру, про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 26.07.2005 № 04:05:454:00033.

4. 01.12.2020 до Західного апеляційного господарського суду звернувся заступник керівника Львівської обласної прокуратури (далі - прокурор) із апеляційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалу Господарського суду Львівської області від 17.08.2020 у справі № 914/1248/20 та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

5. Західний апеляційний господарський суд ухвалою від 07.12.2020 повернув апеляційну скаргу прокурора на ухвалу Господарського суду Львівської області від 17.08.2020 у справі № 914/1248/20 на підставі пункту 1 частини п`ятої статті 260 Господарського процесуального кодексу України.

6. Верховний Суд постановою від 15.02.2021 ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 07.12.2020 залишив без змін.

7. 11.05.2021 на поштову адресу Західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга прокурора на ухвалу Господарського суду Львівської області від 17.08.2020 у справі № 914/1248/20, в якій скаржник просив поновити строк на апеляційне оскарження ухвали про затвердження мирової угоди від 17.08.2020 у справі № 914/1248/20, скасувати оскаржену ухвалу і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

8. Обґрунтовуючи право на звернення до суду із апеляційною скаргою на судове рішення, прокурор стверджував, що суд затвердив мирову угоду, укладену на шкоду інтересам територіальної громади міста Судова Вишня.

9. Прокурор визначив органом, уповноваженим здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, Судововишнянську міськраду.

10. В апеляційній скарзі прокурор зазначив, що спір у справі № 914/1248/20 порушує інтереси територіальної громади як законного власника земельної ділянки, поновлення договору оренди якої є предметом господарського спору, а відсутність належного владного контролю на вказаному напрямі створює сприятливі умови для незаконного використання земель.

11. Обґрунтовуючи неналежний захист Судововишнянською міськрадою інтересів територіальної громади у спірних правовідносинах, прокурор вказує, що укладення мирової угоди, якою сторони погодились поновити договір оренди земельної ділянки з порушенням норм Закону України Про оренду землі , Земельного та Цивільного кодексів України, призвело до недоотримання в бюджет значних коштів внаслідок не зазначення в додатковій угоді нового розміру вартості земельної ділянки та непроведення аукціону з продажу права оренди спірної земельної ділянки. Про намір поновити договір оренди земельної ділянки Судововишнянській міськраді було відомо ще із січня 2020 року, оскільки позивач у справі ФГ Здирський Віталій Миколайович звертався з відповідними заявами. Міська рада відмовляла позивачу у такому поновленні, а під час розгляду справи в суді першої інстанції у заявах по суті спору заперечувала проти задоволення позовних вимог. Однак в останньому судовому засіданні повністю змінила свою позицію, підписавши мирову угоду на шкоду територіальній громаді, інтереси якої міська рада представляла.

12. Шкода інтересам територіальної громади полягає в тому, що мировою угодою погоджено поновлення договору оренди без врахування того, що орендована позивачем земельна ділянка та ділянка, яка є предметом спору, є різними об`єктами оренди; нормативна грошова оцінка земельної ділянки на день затвердження мирової угоди була в сім разів вищою від нормативної грошової оцінки, зазначеної в договорі оренди 2005 року; спірну земельну ділянку включено до переліку ділянок комунальної власності для підготовки лоту для проведення земельних торгів у формі аукціону з метою продажу права оренди, укладено договір з Приватним підприємством Фірма СОМГІЗ (далі - ПП Фірма СОМГІЗ ) про підготовку лоту до проведення та про організацію торгів у формі аукціону, на що витрачено бюджетні кошти у розмірі 24 тис. грн.

13. Прокурор вважає, що незвернення Судововишнянської міськради до суду з апеляційною скаргою, яка б передбачала належний та ефективний спосіб захисту порушених прав, свідчить про неналежний спосіб захисту порушених інтересів територіальної громади уповноваженим органом та є правовою підставою для звернення прокуратури до суду із цією апеляційною скаргою.

14. Львівська обласна прокуратура в порядку статті 23 Закону України Про прокуратуру звернулась до Судововишнянської міськради із листом від 11.03.2021 про самостійне оскарження радою ухвали Господарського суду Львівської області від 17.08.2020, однак орган місцевого самоврядування листом від 12.04.2021, який надійшов до Львівської обласної прокуратури 19.04.2021, повідомив, що підстав для оскарження не вбачає, що на думку прокурора, з урахуванням правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, свідчить про неналежне здійснення радою своїх повноважень протягом розумного строку.

15. Прокурор також вказує, що неналежність захисту інтересів територіальної громади у сфері захисту права комунальної власності на землю, які у даному випадку збігаються з інтересами держави, має прояв в неналежній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень та підтверджує наявність виключного випадку для звернення прокурора з позовом до суду. В цьому випадку прокурор не виступає альтернативним суб`єктом звернення до суду, оскільки суб`єкт владних повноважень хоча і має повноваження захистити інтереси держави, не звернувся за захистом порушеного права, а отже, здійснює його неефективно упродовж значного періоду часу.

16. Як докази про належне дотримання вимог частини четвертої статті 23 Закону України Про прокуратуру до апеляційної скарги додано лист Львівської обласної прокуратури від 11.03.2021 № 15/1-463вих21, адресований Судововишнянській міськраді, з вимогою вирішити питання щодо оскарження ухвали Господарського суду Львівської області від 17.08.2020, відповідь Судововишнянської міськради від 12.04.2021 № 477/02-18 про те, що орган місцевого самоврядування не вбачає підстав для оскарження ухвали Господарського суду Львівської області від 17.08.2020, та лист Львівської обласної прокуратури від 30.04.2021 № 15/1-784вих21 з повідомленням Судововишнянської міськради про намір оскаржити в апеляційному порядку ухвалу Господарського суду Львівської області від 17.08.2020.

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

17. Західний апеляційний господарський суд ухвалою від 09.06.2021 закрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою прокурора на ухвалу Господарського суду Львівської області від 17.08.2020 у справі № 914/1248/20 на підставі пункту 2 частини першої статті 264 Господарського процесуального кодексу України.

18. Судове рішення мотивовано тим, що прокурором не доведено підстав для представництва інтересів держави в особі Судововишнянської міськради, яка є відповідачем у справі за позовом ФГ Здирський Віталій Миколайович про визнання поновленим договору оренди землі, скасування запису про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, скасування державної реєстрації земельної ділянки на стадії апеляційного провадження, зокрема, прокурором не доведено обставин неналежного здійснення уповноваженим державою органом захисту інтересів держави в особі територіальної громади міста Судова Вишня та загалом обставин порушення інтересів територіальної громади постановленням оскаржуваної ухвали Господарського суду Львівської області від 17.08.2020, якою було затверджено мирову угоду у справі.

Короткий зміст наведених у касаційній скарзі вимог

19. У липні 2021 року до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга прокурора, в якій скаржник просить ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 09.06.2021 у справі № 914/1248/20 скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи касаційної скарги

20. Обґрунтовуючи касаційну скаргу, скаржник вважає, що судове рішення прийняте з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

21. На думку прокурора, суд апеляційної інстанції помилково закрив апеляційне провадження на підставі пункту 2 частини першої статті 264 Господарського процесуального кодексу України, оскільки в апеляційній скарзі прокурором викладено низку доводів неналежного здійснення Судововишнянською міськрадою своїх повноважень в частині представництва інтересів громади, а тому обґрунтованості звернення з цих підстав до суду прокурором в інтересах держави в особі міської ради, тому суд за наслідками розгляду апеляційної справи мав прийняти судове рішення відповідно до статті 275 Господарського процесуального кодексу України.

22. Скаржник вказує, що незвернення Судововишнянської міськради до суду з апеляційною скаргою, яка б передбачала належний та ефективний захист порушених прав, свідчить про неналежний спосіб захисту порушених інтересів територіальної громади уповноваженим органом та є правовою підставою для звернення прокурора до суду із цією апеляційною скаргою.

23. Прокурор вважає, що у даному випадку не виступає як альтернативний суб`єкт звернення до суду, оскільки згаданий суб`єкт владних повноважень, хоча і має повноваження захистити інтереси держави, не звернувся за захистом порушеного права, отже, здійснює його неефективно упродовж значного періоду часу.

24. Прокурор вказує, що ФГ Здирський Віталій Миколайович 23.06.2015 звернулося до неналежного власника земельної ділянки - Мостиської районної державної адміністрації із додатковою угодою до договору оренди землі та, не отримавши відповіді і підписаного примірника додаткової угоди до 2019 року, нікуди більше не зверталося. Тобто ФГ Здирський Віталій Миколайович порушило процедуру поновлення договору та укладення додаткової угоди, тому вважати вказаний договір поновленим не можна.

25. Крім того, виходячи з умов мирової угоди, укладеної між ФГ Здирський Віталій Миколайович та Судововишнянською міськрадою, змінено об`єкт оренди, оскільки змінено площу земельної ділянки з 29,2950 га до 30,4529 га та її межі, що є недопустимим для поновлення договору оренди, виходячи із частини дванадцятої статті 33 Закону України Про оренду землі , а також не враховано таку істотну умову договору, як орендна плата.

26. З урахуванням зазначеного скаржник вважає, що судом першої інстанції на порушення частини п`ятої статті 192 Господарського процесуального кодексу України затверджено мирову угоду, яка суперечить нормам Закону України Про оренду землі , Земельного та Цивільного кодексів України, а також порушує права і охоронювані інтереси територіальної громади, які Судововишнянська міськрада мала б належним чином представляти, у тому числі в частині продажу права оренди земельної ділянки у формі аукціону як новоствореної земельної ділянки, що має наслідком значне недоотримання місцевим бюджетом коштів.

Позиція учасників справи

27. 05.08.2021 (згідно з протоколом створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису) від представника ФГ Здирський Віталій Миколайович надійшов відзив на касаційну скаргу.

28. 10.08.2021 до Верховного Суду також надійшов відзив на касаційну скаргу (аналогічного змісту), направлений представником ФГ Здирський Віталій Миколайович засобами поштового зв`язку 05.08.2021 (згідно з поштовими відмітками на конверті).

29. Позивач вказує, що доводи скаржника про те, що затвердження мирової угоди порушує права територіальної громади у зв`язку із заниженням розміру орендної плати, є необґрунтованими, оскільки ухвалою суду першої інстанції про затвердження мирової угоди питання щодо розміру орендної плати взагалі не вирішувалося.

30. ФГ Здирський Віталій Миколайович зазначає, що земельна ділянка площею 29,2950 га, що є об`єктом оренди згідно з договором оренди землі від 26.07.2005, та земельна ділянка площею 30,4529 га, кадастровий номер 4622482400:10:000:0178, яка зазначена у мировій угоді, є однією і тією ж земельною ділянкою. Усі відмінності між вказаними земельними ділянками зумовлені проведенням інвентаризації земельних ділянок державної власності та складенням відповідної технічної документації, в тому числі на орендовану позивачем земельну ділянку без будь-яких суттєвих змін самої ділянки: поділу, об`єднання раніше сформованих земельних ділянок тощо.

31. Крім того, позивач вважає, що у даному випадку у прокурора відсутнє право на подання апеляційної скарги як особи, що не брала участі у справі, якщо суд вирішив питання про її права, інтереси чи обов`язки (частина третя статті 254 Господарського процесуального кодексу України), а Судововишнянська міськрада наділена самостійними повноваженнями на звернення із відповідною апеляційною скаргою та є самостійним представником інтересів територіальної громади, які в даній справі не порушені.

32. З урахуванням наведеного ФГ Здирський Віталій Миколайович просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду апеляційної інстанції - без змін.

33. Судововишнянська міськрада не скористалася своїм правом відповідно до статті 295 Господарського процесуального кодексу України та не подала до суду касаційної інстанції письмовий відзив на касаційну скаргу.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

34. Відповідно до частини першої статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

35. Згідно з абзацом 2 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

36. Верховний Суд дослідив наведені у касаційній скарзі доводи, перевірив на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права та вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

37. Як було зазначено вище, до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду Львівської області від 17.08.2020 у справі № 914/1248/20 звернувся прокурор.

38. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

39. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (частина третя статті 4 Господарського процесуального кодексу України).

40. Згідно зі статтею 1 Закону України від 14.10.2014 № 1697-VII Про прокуратуру прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції, зокрема, з метою захисту загальних інтересів суспільства та держави.

41. Пунктом 3 частини першої статті 131-1 Конституції України передбачено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

42. Відповідно до частини третьої статті 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

43. Згідно із частиною третьою статті 24 Закону України Про прокуратуру (в редакції, чинній на момент подання апеляційної скарги) право подання апеляційної чи касаційної скарги на судове рішення в цивільній, адміністративній, господарській справі надається прокурору, який брав участь у судовому розгляді, а також незалежно від участі в розгляді справи прокурору вищого рівня: Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам обласних та окружних прокуратур, першим заступникам та заступникам керівників обласних прокуратур, керівнику, заступникам керівника, керівникам підрозділів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

44. Оскільки апеляційну скаргу на ухвалу Господарського суду Львівської області від 17.08.2020 у справі № 914/1248/20 подав заступник керівника Львівської обласної прокуратури, вимога частини третьої статті 24 Закону України Про прокуратуру була дотримана.

45. Подібна правова позиція щодо права прокурора на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 553/2759/18 (провадження № 14-643цс19).

46. Статтею 23 Закону України Про прокуратуру (у вказаній редакції) визначено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом (частина перша). Прокурор здійснює представництво в суді інтересів громадянина (громадянина України, іноземця або особи без громадянства) у випадках, якщо така особа не спроможна самостійно захистити свої порушені чи оспорювані права або реалізувати процесуальні повноваження через недосягнення повноліття, недієздатність або обмежену дієздатність, а законні представники або органи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси такої особи, не здійснюють або неналежним чином здійснюють її захист. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті (частина друга). Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті (абзаци 1, 2 частини третьої). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу (абзаци 1- 3 частини четвертої).

47. Відповідно до частини четвертої статті 53 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

48. Суд апеляційної інстанції встановив, що матеріалами апеляційної скарги підтверджується дотримання прокурором, який не брав участі під час розгляду справи в суді першої інстанції, вимог частини четвертої статті 23 Закону України Про прокуратуру щодо повідомлення відповідного суб`єкта владних повноважень про звернення до суду з метою захисту його інтересів.

49. Апеляційний господарський суд також зазначив, що прокурор правильно визначив органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, Судововишнянську міськраду, яка є відповідачем у справі, оскільки предметом позову у справі № 914/1248/20 є визнання поновленим договору оренди землі, а представництво територіальної громади міста Судова Вишня як власника земельної ділянки здійснює Судововишнянська міськрада.

50. Водночас суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що прокурором не доведено порушення інтересів держави та необхідність їх захисту у справі № 914/1248/20.

51. Верховний Суд погоджується з вказаним висновком апеляційного господарського суду з огляду на таке.

52. У розумінні положень пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) прокурор може представляти інтереси держави в суді тільки у виключних випадках, які прямо передбачені законом. При цьому розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України).

53. Оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, тому суд згідно з принципом jura novit curia ( суд знає закони ) під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (пункт 50 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц (провадження № 14-104цс19).

54. У постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 (провадження № 12-194гс19) Велика Палата Верховного Суду також звернула увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно (пункти 45, 47 постанови).

55. ЄСПЛ звертав увагу на те, що підтримка, яка надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, у тих випадках, коли відповідне правопорушення зачіпає інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави (див. mutatis mutandis рішення у справі Менчинська проти Росії (Menchinskaya v. Russia) від 15.01.2009, заява № 42454/02, § 35).

56. Суд апеляційної інстанції вказав, що відповідно до частини першої статті 192 Господарського процесуального кодексу України мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов`язків сторін.

57. Тобто інститут мирової угоди передбачає в будь-якому випадку зміну процесуальної поведінки сторін, яка полягає у вчиненні дій, наслідком яких є взаємні поступки з метою досягнення мирного врегулювання спору.

58. Тому твердження прокурора про те, що сторона - відповідач у справі, Судововишнянська міськрада, різко змінила процесуальну поведінку, змінивши правову позицію щодо заперечення позовних вимог на позицію щодо укладення мирової угоди, не свідчить про те, що відповідач у справі неналежним чином здійснює захист інтересів держави.

59. Колегія суддів апеляційної інстанції зазначила, що прокурор не наділений повноваженнями визначати процесуальну поведінку відповідача у господарській справі неналежною і самостійно звернутись з апеляційною скаргою фактично на захист інтересів такого відповідача.

60. Щодо доводів прокурора про те, що самі умови мирової угоди порушують право територіальної громади на ефективне використання землі, то апеляційний господарський суд вказав, що у листі Судововишнянської міськради від 12.04.2021 № 477/02-18 на запит Львівської обласної прокуратури, долученому до апеляційної скарги, міською радою за запитом прокурора було з`ясовано, що на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України від 31.01.2018 № 60 Питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об`єднаних територіальних громад 27.09.2018 Головним управлінням Держгеокадастру у Львівській області відповідно до наказу від 25.09.2018 № 13-4873/16-18-СГ передано актом приймання-передачі земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність Судововишнянської міськради загальною площею 987,1983 га, в тому числі земельну ділянку площею 30,4529 га, що є об`єктом оренди, під кадастровим номером, аналогічним кадастровому номеру земельної ділянки площею 29,2950 га, які є однією і тією ж земельною ділянкою, з незначними розбіжностями меж.

61. Звідси при укладенні мирової угоди ФГ Здирський Віталій Миколайович було передано земельну ділянку тієї площі, яка була передана Судововишнянській міськраді згідно з вказаним актом приймання-передачі із земель державної власності у комунальну власність.

62. Відхиляючи доводи прокурора про те, що поновлення договору на тих самих умовах щодо іншого об`єкта оренди (з розбіжностями в межах) неможливе, суд апеляційної інстанції звернув увагу на те, що у мировій угоді сторони погодились, що земельна ділянка площею 29,2950 га, що є об`єктом оренди згідно з договором оренди землі від 26.07.2005, та земельна ділянка площею 30,4529 га, кадастровий номер 4622482400:10:000:0178, є однією земельною ділянкою з незначними розбіжностями меж, та обумовили укладення додаткової угоди з метою вирішення розбіжностей. Текст додаткової угоди про внесення змін до преамбули поновленого договору оренди викладений у пункті 6 мирової угоди.

63. Відповідно до абзацу 2 частини першої статті 192 Господарського процесуального кодексу України у мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, якщо мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб.

64. Щодо доводів скаржника про витрати, проведені з державного бюджету на підготовку лоту та організацію торгів з метою продажу права оренди на спірну земельну ділянку, колегія суддів суду апеляційної інстанції взяла до уваги докази, надані позивачем разом з відзивом на апеляційну скаргу, про відшкодування понесених міською радою витрат, здійснене позивачем на виконання пункту 7 мирової угоди, відповідно до якого сторони домовились, що у зв`язку із визнанням поновленим договору оренди землі від 26.07.2005 з урахуванням уточнених характеристик об`єкта оренди, зокрема, щодо розташування земельної ділянки, її площі, площі ріллі, а також у зв`язку із розробкою Судововишнянською міськрадою проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 30,4529 га, кадастровий номер 4622482400:10:000:0178, із зміною цільового призначення (для ведення товарного сільськогосподарського виробництва) для проведення земельних торгів у формі аукціону з продажу права оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення, ФГ Здирський Віталій Миколайович бере на себе зобов`язання оплатити послуги ПП Фірма СОМГІЗ , що були надані Судововишнянській міськраді на підставі договору про підготовку лоту до проведення та про організацію і проведення земельних торгів у формі аукціону з продажу права оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення від 21.05.2020 № 210520/10-0, у розмірі 24 480,00 грн.

65. Крім того, апеляційний господарський суд щодо посилання прокурора на невигідний для територіальної громади розмір орендної плати, визначений у поновленому відповідно до мирової угоди договорі оренди, зазначив, що внесення змін до договору оренди в частині орендної плати не було предметом спору в цій справі, а сторони договору не позбавлені права ініціювати відповідні зміни.

66. За таких обставин Верховний Суд вважає, що колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла обґрунтованого висновку про те, що прокурором не доведено підстав для представництва інтересів держави в особі Судововишнянської міськради, яка є відповідачем у цій справі, на стадії апеляційного провадження, зокрема, прокурором не доведено обставин неналежного здійснення уповноваженим державою органом захисту інтересів держави в особі територіальної громади міста Судова Вишня та загалом обставин порушення інтересів територіальної громади постановленням оскаржуваної ухвали Господарського суду Львівської області від 17.08.2020, якою було затверджено мирову угоду у справі.

67. Щодо доводів ФГ Здирський Віталій Миколайович про те, що у цьому випадку у прокурора відсутнє право на подання апеляційної скарги як особи, що не брала участі у справі, якщо суд вирішив питання про її права, інтереси чи обов`язки (частина третя статті 254 Господарського процесуального кодексу України), наведених у відзиві на касаційну скаргу, суд касаційної інстанції зазначає, що порядок подання прокурором апеляційної скарги врегульовано статтею 53 Господарського процесуального кодексу України, тобто прокурор мав право звернутися з апеляційною скаргою у цій справі.

68. При цьому Верховний Суд звертає увагу на те, що ні апеляційну, ні касаційну скарги прокурор не обґрунтовує нормами частини третьої статті 254 Господарського процесуального кодексу України.

69. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 (провадження № 12-194гс19 (пункт 54)) дійшла висновку, що якщо суд установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави вже після відкриття провадження у справі, то позовну заяву прокурора слід вважати такою, що підписана особою, яка не має права її підписувати.

70. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 264 Господарського процесуального України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження виявилося, що апеляційну скаргу не підписано, подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, або підписано особою, яка не має права її підписувати.

71. З огляду на відсутність підстав для представництва інтересів відповідача у справі прокурором, який не брав участі під час розгляду справи у суді першої інстанції, шляхом подання апеляційної скарги на судове рішення, апеляційний господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про закриття апеляційного провадження.

72. Перевіривши застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених судом фактичних обставин справи та в межах наведених у касаційній скарзі прокурора доводів, Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість скарги та про відсутність підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

73. За змістом частин першої, третьої статті 304 Господарського процесуального кодексу України ухвали судів першої та апеляційної інстанцій можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктами 2 і 3 частини першої статті 287 цього Кодексу. Касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

74. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

75. Згідно з положеннями статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

76. Зважаючи на викладене, касаційну скаргу прокурора слід залишити без задоволення, а ухвалу суду апеляційної інстанції - без змін.

Щодо судових витрат

77. З огляду на висновок Верховного Суду про залишення касаційної скарги без задоволення судові витрати, понесені у зв`язку з розглядом справи в суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу заступника керівника Львівської обласної прокуратури залишити без задоволення.

2. Ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 09.06.2021 у справі № 914/1248/20 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя В. Ю. Уркевич

Судді: Г. М. Мачульський

Є. В. Краснов