Постанова

від 10.02.2021 по справі 173/2070/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

10 лютого 2021 року м. Київ

справа № 173/2070/19

провадження № 61-13964св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Висоцької В. С. (суддя-доповідач),

суддів: Грушицького А. І., Литвиненко І. В., Петрова Є. В., Ткачука О. С.,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Боровківської сільської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області, треті особи: Верхньодніпровська районна державна адміністрація Дніпропетровської області, Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, про визнання права на земельну частку (пай), за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 30 вересня 2019 року у складі судді Петрюк Т. М. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 16 червня 2020 року у складі колегії суддів: Красвітіної Т. П., Свистунової О. В., Єлізаренко І. А.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Боровківська сільська рада Верхньодніпровського району Дніпропетровської області,

треті особи:Верхньодніпровська районна державна адміністрація Дніпропетровської області, Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області,

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

1. У серпні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Боровківської сільської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області, треті особи: Верхньодніпровська районна державна адміністрація Дніпропетровської області, Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області (далі - ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області), з позовом,

у якому просив визнати за ним право на земельну ділянку (пай) площею

5,96 умовних кадастрових гектарів, із земель невитребуваних паїв КСП Нива , які розташовані на території Боровківської сільської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області, згідно

з державним актом на право колективної власності КСП Нива

від 01 грудня 1995 року та додатком № 1 до зазначеного державного акту - списком громадян членів КСП Нива , про визнання права на земельну частку (пай).

2. Позовна заява мотивована тим, що 01 липня 1990 року він був прийнятий на роботу в члени КСП Шлях до комунізму Верхньодніпровського району Дніпропетровської області слюсарем (наказ від 10 липня 1990 року № 2). 01 січня 1993 року КСП Шлях до комунізму перейменовано в КСП Нива .

3. 30 грудня 1994 року позивача звільнено з КСП Нива у зв`язку з призовом у лави Збройних Сил України.

4. 3 26 жовтня 1994 року по 28 червня 1996 року позивач проходив строкову військову службу в Збройних Силах України, що підтверджується записами в його трудовій книжці.

5. У червні 2019 року позивач дізнався, що він має право на земельну частку (пай) за рахунок землі, переданої у колективну власність

КСП Нива , як колишній член КСП.

6. У липні 2019 року ОСОБА_1 отримав лист відділу ГУ Держгеокадастру у Верхньодніпровському районі Дніпропетровської області від 16 липня

2019 року, в якому зазначено, що він значиться в списках осіб, які мають право на земельну частку (пай), що є додатком до державного акту на право колективної власності КСП Нива від 01 грудня 1995 року, але не значиться у книзі сертифікатів на право на земельну частку (пай), що видаються членам КСП Нива , і сертифікат на його ім`я на земельну частку (пай) не виготовлявся.

7. Позивач вважав, що будучи членом КСП Нива Верхньодніпровського району Дніпропетровської області, він має право на земельну частку (пай) при розпаюванні земель КСП Нива Верхньодніпровського району Дніпропетровської області, оскільки був включений до списку осіб, що мають право на земельну частку (пай).

8. Посилаючись на наведені обставини, позивач просив позов задовольнити.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

9. Рішенням Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від ЗО вересня 2019 року у задоволенні позову відмовлено.

10. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що у позивача не виникло право на отримання земельної ділянки (паю), так як останній на час паювання земель КСП Нива не працював та не був членом КСП, а також не досяг пенсійного віку. Суд першої інстанції також дійшов висновку, що позивач був помилково включений до списків осіб, що мають право на отримання земельної ділянки (паю) даного господарства.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

11. Постановою Дніпровського апеляційного суду від 16 червня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від

30 вересня 2019 року залишено без змін.

12. Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції встановив, що на день видачі державного акту на право колективної власності на землю від 15 травня 1995 року позивач не був членом вищевказаного КСП Нива , після проходження військової служби у вересні 1996 року позивач не повернувся на роботу до КСП Нива , а відтак дійшов правильного висновку про недоведеність права позивача на частку (пай) у КСП Нива та правомірно відмовив у задоволенні позову, тому підстави для скасування оскаржуваного рішення відсутні.

13. Факт внесення ОСОБА_1 до списку громадян-членів КСП, що додається до державного акту на право колективної власності на землю КСП Нива за ВД №0014, - не спростовує вищевикладених висновків суду, оскільки, як встановлено місцевим судом, на час видачі державного акту на право колективної власності на землю від 15 травня 1995 року позивач не був членом КСП Нива .

Короткий зміст вимог касаційної скарги

14. У касаційній скарзі, поданій у вересні 2020 року, ОСОБА_1 просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

15. Касаційна скарга мотивована тим, що висновки судів, що позивач не мав права на включення до такого списку і відповідно на отримання земельного паю, є необґрунтованими та ґрунтуються на припущеннях

16. Судами попередніх інстанцій не враховано та не надано належної оцінки тим обставинам, що під час призову позивача на військову службу, ним не подавалось заяв про виключення із членів КСП Нива , і такого виключення з членів КСП законодавством України не передбачалось, оскільки обумовлювалось лише звільнення з роботи в такому випадку.

17. Зазначення позивача в списку громадян членів КСП (додаток № 1 до акту) підтверджує той факт, що правління КСП Нива вважало ОСОБА_1 членом цього КСП, та спростовує висновки судів про його виключення із членів КСП на час видачі державного акту про колективну власність і помилкового внесення до вказаного списку.

18. Касаційна скарга містить посилання на те, що під час вирішення даного спору, судом не враховано висновки Верховного Суду та не дано належної оцінки тим обставинам, що під час проходження строкової військової служби позивач залишався членом КСП, і саме в цей час КСП був отриманий державний акт про право колективної власності на землю.

19. Суди попередніх інстанцій не врахували, що відповідно до пункту 6 Примірного Статуту колгоспу, прийнятого четвертим Всесоюзним з`їздом колгоспників 25 березня 1988 року, членство в колгоспі, зберігається за особами, які тимчасово вибули із колгоспу, у випадках: проходження дійсної строкової служби. Та обставина, що позивач після проходження строкової військової служби в збройних силах не повернувся працювати до КСП Нива в даному випадку правового значення не мас, оскільки при видачі державного акту на право колективної власності КСП Нива , він був включений до списку осіб членів цього КСП, а тому, має право на земельну частку (пай) за рахунок землі, відведеної у колективну власність членам КСП.

20. Заявник указує, що час розпаювання земельних паїв між членами КСП, вже після того, як позивач перестав бути членом КСП, не має значення для виникнення у нього права на таку земельну частку (пай), оскільки закон пов`язує виникнення права на земельну частку (пай) виключно з видачею державного акту КСП, а не з часом розпаювання земель КСП між його членами, на що помилково послався суд першої інстанції.

Доводи інших учасників справи

21. Інші учасники справи відзиву щодо вимог і змісту касаційної скарги до суду не направили.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

22. Ухвалою Верховного Суду від 08 жовтня 2020 року поновлено

ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження судових рішень, відкрито касаційне провадження у справі, справу витребувано з суду першої інстанції.

23. Ухвалою Верховного Суду від 02 лютого 2021 року справу призначено до розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

24. 01 липня 1990 року позивач прийнятий в члени КСП Шлях до комунізму на посаду слюсаря Верхньодніпровського району Дніпропетровської області (наказ від 10 липня 1990 року № 2), про що заведено трудову книжку колгоспника.

25. 01 січня 1993 року КСП Шлях до комунізму було перейменовано в КСП Нива .

26. 30 грудня 1994 року ОСОБА_1 звільнений з членів КСП Нива у зв`язку з призовом на строкову військову службу у Збройних Силах України (наказ № 4 від 30 грудня 1994 року).

27. Військову строкову службу позивач проходив з 26 жовтня 1994 року по 28 червня 1996 року.

28. Паювання земель КСП Нива проводилось у травні 1995 року.

29. Державний акт на право колективної власності на землю КСП Нива виданий 15 травня 1995 року, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю.

30. Згідно додатку №1 до державного акту про право колективної власності на землю від 15 травня 1995 року, ОСОБА_1 внесений до списку громадян - членів КСП, що додається до державного акту на право колективної власності на землю КСП Нива .

31. ОСОБА_1 не значиться у книзі сертифікатів на право власності на земельну ділянку (пай), що видаються членам КСП Нива Верхньодніпровського району Дніпропетровської області, що підтверджується листом відділу у Верхньодніпровському районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 16 липня 2019 року.

32. Відповідно до записів у трудовій книжці позивач після проходження військової служби у вересні 1996 року не повернувся на роботу

до КСП Нива , а був прийнятий на роботу на інше підприємство.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

33. Згідно з частиною третьою статті З ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

34. Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

35. Частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження.

36. Касаційна скарга підлягає чатковому задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

37. Відповідно до частин першої та другої статті 2 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) від 05 червня 2003 року № 899-І Vосновним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

38. 3а пунктом 2 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року

№ 720/95 Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акту на право колективної власності на землю.

39. За змістом статей 22, 23 ЗК України (у редакції 1990 року) особа набуває право на земельний пай за наявності трьох умов: перебування в членах КСП на час паювання; включення до списку осіб, доданого до державного акту на право колективної власності на землю; одержання КСП цього акту.

40. Член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акту на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акту, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК України, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай).

41. Частиною другою статті 89 ЦПК України встановлено, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

42. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

43. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

44. Відповідно до частини третьої статті 12 та частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

45. Сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. У протилежному разі, за умови недоведеності тих чи інших обставин суд вправі винести рішення по справі на користь протилежної сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов`язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі.

46. Умовою отримання права на земельну частку (пай) із земель колективної власності є членство особи у відповідному сільськогосподарському підприємстві на момент передачі землі в колективну власність, яке є підставою для включення особи до списку осіб, що додається до державного акту на право колективної власності на землю.

47. Залишаючи рішення суду першої інстанції без змін, апеляційний суд погодився з висновком місцевого суду про те, що на час видачі

КСП Нива державного акту на право колективної власності на землю позивач не працював та не був членом цього колгоспу.

48. Разом із тим, апеляційний суд залишив поза увагою, що питання набуття та припинення членства в колективному сільськогосподарському підприємстві регулюється статутом підприємства. Статут КСП Нива не досліджувався місцевим судом на предмет порядку припинення членства в даному підприємстві.

49. Відповідно до пункту 6 Примірного статуту колгоспу, затвердженого

25 березня 1988 року Четвертим Всесоюзним з`їздом колгоспників членство в колгоспі зберігається за колгоспниками, які припинили роботу у випадку проходження дійсної строкової військової служби.

50. Згідно записів трудової книжки колгоспника позивача у період з 26 жовтня 1994 року по 28 червня 1996 року він проходив строкову військову службу.

51. Та обставина, що після служби позивач працював на іншому підприємстві вирішального значення не має.

52. Переглядаючи справу, суд апеляційної інстанції не перевірив, чи був позивач виключений із членів колгоспу (добровільний вихід із колгоспу або з інших причин) станом на час видачі КСП Нива державного акту на право колективної власності на землю.

53. Апеляційний суд не дав жодної правової оцінки архівній довідці

від 29 жовтня 2019 року, відповідно до якої ОСОБА_1 зазначений в книгах обліку розрахунку по оплаті праці за вихододні в 1990-1994 роках.

У 1996 році ОСОБА_1 в книгах обліку розрахунку по оплаті праці зазначений, але заробітна плата не нараховувалась (а. с. 32).

54. У трудовій книжці колгоспника не зазначено, що разом зі звільненням його з членів КСП Нива у зв`язку з призовом на строкову військову службу у Збройних Силах України вирішувалось питання про його виключення з членів колгоспу.

55. Наведене вище свідчить про неповне встановлення апеляційним судом фактичних обставин справ, які можуть вплинути на законність прийнятого судом рішення.

56. Усунути наведені вище недоліки на стадії касаційного перегляду з урахуванням повноваження Верховного Суду та меж перегляду справи в касаційній інстанції (стаття 400 ЦПК України), коли необхідно встановлювати фактичні обставини та оцінювати докази, є неможливим.

ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

57. Згідно із пунктом 2 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

58. За таких обставин Верховний Суд зробив висновок, що постанова суду апеляційної інстанції не відповідає вимогам статті 263, частині четвертій статті 411 ЦПК України, не може вважатись законною і обґрунтованою та підлягає скасуванню, а справа передачі на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 400, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ :

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

3. Постанову Дніпровського апеляційного суду від 16 червня 2020 року скасувати.

4. Справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. С. Висоцька

Судді А. І. Грушицький

І. В. Литвиненко

Є. В. Петров

О. С. Ткачук