Постанова

від 23.06.2021 по справі 173/2070/19

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/4114/21 Справа № 173/2070/19 Суддя у 1-й інстанції - Петрюк Т. М. Суддя у 2-й інстанції - Ткаченко І. Ю.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 червня 2021 року Дніпровський Апеляційний суд у складі: головуючого - судді Ткаченко І.Ю.

суддів - Деркач Н.М., Макарова М.О.

за участю секретаря - Піменової М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу

за позовом ОСОБА_1 до Боровківської сільської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області, треті особи: Верхньодніпровська районна державна адміністрація Дніпропетровської області, Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, про визнання права на земельну частку (пай)

за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 30 вересня 2019 року,

В С Т А Н О В И В:

19 серпня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом, посилаючись на те, що 01.07.1990 року він був прийнятий на роботу в члени КСП Шлях до комунізму Верхньодніпровського району Дніпропетровської області слюсарем (наказ № 2 від 10.07.1990 року). 01 січня 1993 року, КСП Шлях до комунізму було перейменовано в КСП Нива . 30 грудня 1994 року позивач був звільнений з КСП Нива в зв`язку з призовом у лави Збройних Сил України, наказ № 4 від 30.12.1994 року. З 26.10.1994 року по 28.06.1996 року позивач проходив строкову військову службу в Збройних Силах України, що підтверджується записами в його трудовій книжці. В червні 2019 року позивач дізнався від свого знайомого, який раніше також працював в КСП Нива , що позивач має право на земельну частку (пай) за рахунок землі, переданої у колективну власність КСП Нива , як колишній член КСП. В липні 2019 року ОСОБА_1 було отримано лист відділу ГУ Держгеокадастру у Верхньодніпровському районі Дніпропетровської області від 16.07.2019 року, в якому було зазначено, що він значиться в списках осіб, що мають право на земельну частку (пай), який є додатком до Державного акту на право колективної власності КСП Нива , серія І-ДП №000016 від 01.12.1995 року, але не значиться у книзі сертифікатів на право на земельну частку (пай), що видаються членам КСП Нива , і сертифікат на його ім`я на земельну частку (пай) не виготовлявся. Позивач вважає, що будучи членом КСП Нива Верхньодніпровського району Дніпропетровської області, він має право на земельну частку (пай) при розпаюванні земель КСП Нива Верхньодніпровського району Дніпропетровської області, оскільки був включений до списку осіб, що мають право на земельну частку (пай). Тому, позивач просив визнати за ним право на земельну частку (пай), площею 5,96 умовних кадастрових гектарах, із земель невитребуваних паїв КСП Нива , які розташовані на території Боровківської сільської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області, згідно з державним актом на право колективної власності КСП Нива серія І-ДП №000016 від 01.12.1995 року та додатком №1 до зазначеного державного акту - списком громадян членів КСП Нива (а.с.2-4).

Рішенням Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 30 вересня 2019 року, з урахуванням ухвали Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 24 грудня 2019 року про виправлення описки, відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання права на земельну частку (пай) (а.с.19-22, 45).

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неповне з`ясування обставин справи, що мають значення для справи, порушення норм процесуального та неправильне застосування норм матеріального права, ставить питання про скасування оскаржуваного рішення та ухвалення нового про задоволення позовних вимог у повному обсязі (а.с.29-31).

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 16 червня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишено без задоволення. Рішення Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 30 вересня 2019 року - залишити без змін (а.с.76-78).

Постановою Верховного Суду від 10 лютого 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Постанову Дніпровського апеляційного суду від 16 червня 2020 року скасовано. Справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції (а.с. 113-117).

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, з урахуванням Постанови Верховного Суду від 10 лютого 2021 року, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити.

Судом першої інстанції встановлено, що 01 липня 1990 року позивач прийнятий в члени КСП Шлях до комунізму на посаду слюсаря Верхньодніпровського району Дніпропетровської області (наказ від 10 липня 1990 року № 2), про що заведено трудову книжку колгоспника (а.с.7).

01 січня 1993 року КСП Шлях до комунізму було перейменовано в КСП Нива .

30 грудня 1994 року ОСОБА_1 звільнений з членів КСП Нива у зв`язку з призовом на строкову військову службу у Збройних Силах України (наказ № 4 від 30 грудня 1994 року).

Військову строкову службу позивач проходив з 26 жовтня 1994 року по 28 червня 1996 року.

Паювання земель КСП Нива проводилось у травні 1995 року.

Державний акт на право колективної власності на землю КСП Нива виданий 15 травня 1995 року, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю (а.с.8).

Згідно додатку №1 до державного акту про право колективної власності на землю від 15 травня 1995 року, ОСОБА_1 внесений до списку громадян - членів КСП, що додається до державного акту на право колективної власності на землю КСП Нива (а.с.9).

ОСОБА_1 не значиться у книзі сертифікатів на право власності на земельну ділянку (пай), що видаються членам КСП Нива Верхньодніпровського району Дніпропетровської області, що підтверджується листом відділу у Верхньодніпровському районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 16 липня 2019 року (а.с.10).

Відповідно до записів у трудовій книжці позивач після проходження військової служби у вересні 1996 року не повернувся на роботу до КСП Нива , а був прийнятий на роботу на інше підприємство.

Відмовляючи у задоволені позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що у позивача не виникло право на отримання земельної ділянки (паю), так як останній на час паювання земель КСП Нива не працював та не був членом КСП, а також не досяг пенсійного віку. Суд першої інстанції також дійшов висновку, що позивач був помилково включений до списків осіб, що мають право на отримання земельної ділянки (паю) даного господарства.

Проте погодитися з таким висновком суду, колегія суддів не може.

Відповідно до частин першої та другої статті 2 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) від 05 червня 2003 року № 899-ІV основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

3а пунктом 2 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акту на право колективної власності на землю.

За змістом статей 22, 23 ЗК України (у редакції 1990 року) особа набуває право на земельний пай за наявності трьох умов: перебування в членах КСП на час паювання; включення до списку осіб, доданого до державного акту на право колективної власності на землю; одержання КСП цього акту.

Член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акту на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акту, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК України, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай).

Частиною другою статті 89 ЦПК України встановлено, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Відповідно до частини третьої статті 12 та частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. У протилежному разі, за умови недоведеності тих чи інших обставин суд вправі винести рішення по справі на користь протилежної сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов`язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі.

Умовою отримання права на земельну частку (пай) із земель колективної власності є членство особи у відповідному сільськогосподарському підприємстві на момент передачі землі в колективну власність, яке є підставою для включення особи до списку осіб, що додається до державного акту на право колективної власності на землю.

Скасовуючи постанову апеляційного суду, Верховний Суд зазначив, що апеляційний суд залишив поза увагою, що питання набуття та припинення членства в колективному сільськогосподарському підприємстві регулюється статутом підприємства. Статут КСП Нива не досліджувався місцевим судом на предмет порядку припинення членства в даному підприємстві.

Відповідно до пункту 6 Примірного статуту колгоспу, затвердженого 25 березня 1988 року Четвертим Всесоюзним з`їздом колгоспників членство в колгоспі зберігається за колгоспниками, які припинили роботу у випадку проходження дійсної строкової військової служби.

Згідно записів трудової книжки колгоспника позивача у період з 26 жовтня 1994 року по 28 червня 1996 року він проходив строкову військову службу.

Та обставина, що після служби позивач працював на іншому підприємстві вирішального значення не має.

Апеляційним судом встановлено, що позивач не був виключений із членів колгоспу (добровільний вихід із колгоспу або з інших причин) станом на час видачі КСП Нива державного акту на право колективної власності на землю.

Зазначене також підтверджується архівною довідкою від 29 жовтня 2019 року, відповідно до якої ОСОБА_1 зазначений в книгах обліку розрахунку по оплаті праці за вихододні в 1990-1994 роках. У 1996 році ОСОБА_1 в книгах обліку розрахунку по оплаті праці зазначений, але заробітна плата не нараховувалась (а. с. 32).

У трудовій книжці колгоспника не зазначено, що разом зі звільненням його з членів КСП Нива у зв`язку з призовом на строкову військову службу у Збройних Силах України вирішувалось питання про його виключення з членів колгоспу.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів дійшла висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі, ураховуючи, що позивач, як встановлено по справі, був членом колишнього КСП Нива , включений до списку, що додається до Державного акту на право колективної власності на землю, набув право на земельну частку (пай), проте не отримав відповідний правовстановлюючий документ, який посвідчує таке право - сертифікат на земельну частку (пай), апеляційний суд вважає, що позов ОСОБА_1 слід задовольнити, визнавши за ним право на земельну частку (пай) площею 5, 96 умовних кадастрових гектарах, із земель не витребуваних паїв КСП «Нива» , які розташовані на території Боровківської сільської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області, згідно з державним актом на право колективної власності КСП «Нива» серія І-ДП № 000016 від 01.12.1995 року та додатком № 1 до зазначеного державного акту - списком громадян членів КСП «Нива» . Відповідно до позовних вимог, судові витрати у вигляді сплаченого позивачем судового збору покладаються на ОСОБА_1 .

Беручи до уваги неправильне застосування районним судом норм матеріального права, апеляційний суд, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України, скасовує рішення суду першої інстанції і ухвалює нове рішення із задоволенням позову з підстав, наведених вище.

Керуючись ст. 259, 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити .

Рішення Верхньодніпровського районного суджу Дніпропетровської області від 30 вересня 2019 року - скасувати .

Позов ОСОБА_1 до Боровківської сільської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області, треті особи: Верхньодніпровська районна державна адміністрація Дніпропетровської області, Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, про визнання права на земельну частку (пай) - задовольнити .

Визнати за ОСОБА_1 право на земельну частку (пай) площею 5, 96 умовних кадастрових гектарах, із земель не витребуваних паїв КСП «Нива» , які розташовані на території Боровківської сільської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області, згідно з державним актом на право колективної власності КСП «Нива» серія І-ДП № 000016 від 01.12.1995 року та додатком № 1 до зазначеного державного акту - списком громадян членів КСП «Нива» .

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Судді :