УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15лютого2021 року
м. Київ
справа № 663/1109/14-к
провадження № 51 1240ск 18
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 , який діє в інтересах засудженого ОСОБА_5 , на ухвалу Херсонського апеляційного суду від 09 листопада 2020 року про повернення апеляційної скарги,
встановив:
Вироком Скадовського районного суду Херсонської області від 11 серпня 2015 року ОСОБА_5 засуджено за ч. 5 ст. 368 КК до покарання у виді 8 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням функцій представника влади та місцевого самоврядування, строком на 2 роки з конфіскацією Ѕ частини майна, що є його власністю.
Не погоджуючись із вказаним вироком місцевого суду, захисник ОСОБА_4 , поза межами строку на апеляційне оскарження, подав до апеляційного суду апеляційну скаргу та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження вироку суду першої інстанції.
Ухвалою Херсонського апеляційного суду від 09 листопада 2020 року відмовлено захиснику ОСОБА_4 в задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, а апеляційну скаргу повернуто.
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_4 , посилаючись, на його думку, на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляду у суді апеляційної інстанції.
Обґрунтовуючи свої вимоги скаржник вказує, що оскаржувана ухвала прийнята незаконним складом суду. Зазначає, суд безпідставно відмовив в задоволенні його клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження вироку місцевого суду.
Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів вбачається, що підстав для задоволення скарги немає.
Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК апеляційна скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку апеляційного оскарження і суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
Частиною 1 ст. 117 КПК встановлено, що пропущений із поважних причин строк має бути поновлено за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду. Поняття поважних причин пропуску строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду. Зокрема, під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у визначений законом строк.
При цьому такі обставини мають бути підтверджені належними фактичними даними.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 27 березня 2019 року у справі № 127/17092/18, особа, яка бажає подати апеляційну скаргу, має діяти сумлінно для того, щоб ефективно реалізувати своє право. Хоча ст. 117 КПК містить норму щодо поновлення пропущеного строку, але це можливо лише в разі наявності поважних причин пропуску такого строку. Тому при вирішенні питання про поновлення пропущеного строку, у тому числі й строку на апеляційне оскарження, до уваги мають братися: тривалість самого процесуального строку; час, який минув з дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об`єктивно перешкоджали особі реалізувати своє право (повноваження) в межах визначеного процесуального строку; поведінку особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску) та інші доречні обставини.
Як убачається з доданої до касаційної скарги копії ухвали апеляційного суду, захисник ОСОБА_4 , не погоджуючись з вироком Скадовського районного суду Херсонської області від 11 серпня 2015 року щодо ОСОБА_5 , поза межами строку на апеляційне оскарження, а саме 15 жовтня 2020 року, подав апеляційну скаргу, тобто після закінчення строку апеляційного оскарження. В поданій апеляційній скарзі адвокат просить поновити йому строк на апеляційне оскарження, оскільки набув статус адвоката 18 червня 2020 року, а договір про надання правової допомоги укладений 03 липня 2020 року, і лише 03 липня 2020 року ним отримано відомості про порушення таємниці нарадчої кімнати. Також захисник вказує що на розгляді в судах першої інстанції перебувають справи щодо ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , а тому вважає наявними підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження вироку місцевого суду щодо його підзахисного.
Відмовляючи у задоволенні клопотання захисника про поновлення йому строку на апеляційне оскарження, апеляційний суд виходив з того, що захисник не навів переконливих доводів щодо наявності поважних причин пропуску ним строку апеляційного оскарження ухвали місцевого суду. При цьому суд апеляційної інстанції зазначив, що у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_5 було використано всі законні способи реалізації права на захист ОСОБА_5 на оскарження судових рішень в апеляційній та касаційній інстанціях.
Також, зазначений суд зазначив, що обставини на які посилається сторона захисту, а саме залучення його до участі у кримінальному провадженні 03 липня 2020 року, як нового захисника - засудженого ОСОБА_5 та отримання ним відомостей щодо порушення таємниці нарадчої кімнати, не є підставою для початку перебігу нового строку апеляційного оскарження вказаного вироку місцевого суду після спливу більше п`яти років ухвалення обвинувального вироку.
Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про те, що апеляційна скарга ОСОБА_4 відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК підлягає поверненню, оскільки захисником не наведено причин, які свідчать про поважність пропуску ним зазначеного строку.
Щодо посилання захисника ОСОБА_4 , що оскаржувана ухвала прийнята незаконним складом суду, колегія суддів звертає увагу на таке.
Відповідно до положень ст. 80 КПК за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, дізнавач, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов`язані заявити самовідвід. За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні. Заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження. Заяви про відвід під час досудового розслідування подаються одразу після встановлення підстав для такого відводу. Заяви про відвід під час судового провадження подаються до початку судового розгляду. Подання заяви про відвід після початку судового розгляду допускається лише у випадках, якщо підстава для відводу стала відома після початку судового розгляду. Відвід повинен бути вмотивованим.
Як убачається з Єдиного державного реєстру судових рішень, ухвалою Херсонського апеляційного суду від 09 листопада 2020 року було задоволено самовідвід судді ОСОБА_8 , оскільки вона 15 січня 2016 року у складі колегії суддів судової палати: ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 приймала участь у розгляді вказаного кримінального провадження. Після чого апеляційну скаргу захисника було передано на повторний перерозподіл.
Враховуючи вищенаведене, судом апеляційної інстанції жодних порушень вимог статей 75, 76 КПК не було допущено.
З урахуванням наведеного Верховний Суд дійшов висновку, що ухвала апеляційного суду постановлена відповідно до вимог кримінального процесуального закону.
Суд вважає, що касаційна скарга ОСОБА_4 не містить доводів на спростування висновків апеляційного суду, наведених в ухвалі цього суду на обґрунтування прийнятого рішення.
Враховуючи викладене, з касаційної скарги та наданих до неї судових рішень колегія суддів не вбачає підстав для її задоволення.
Керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК, Верховний Суд
постановив:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою захисника ОСОБА_4 , який діє в інтересах засудженого ОСОБА_5 , на ухвалу Херсонського апеляційного суду від 09 листопада 2020 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Суд | Касаційний кримінальний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 15.02.2021 |
Оприлюднено | 27.01.2023 |
Номер документу | 94905373 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Злочини у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов'язаної з наданням публічних послуг Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою |
Кримінальне
Касаційний кримінальний суд Верховного Суду
Стороженко Сергій Олександрович
Кримінальне
Касаційний кримінальний суд Верховного Суду
Стороженко Сергій Олександрович
Кримінальне
Касаційний кримінальний суд Верховного Суду
Яковлєва Світлана Володимирівна
Кримінальне
Касаційний кримінальний суд Верховного Суду
Яковлєва Світлана Володимирівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні