Рішення

від 16.02.2021 по справі 491/1155/19

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

16 лютого 2021 року м. Одеса

Справа № 491/1155/19

Провадження № 2/521/18/21

Малиновський районний суд міста Одеси в складі:

головуючого - судді Гуревського В.К.

за секретаря - Тішкіна Р.Г.,

Учасники справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Украгросоюз ЛТД

Відповідач - Приватне підприємство Агрос-Юг

Відповідач - Унтілова Людмила Пилипівна

Представник ПП Агрос-Юг , ОСОБА_1 - адвокат Свида Катерина Володимирівна

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одеса цивільну справу за позовом ТОВ Украгросоюз ЛТД до ПП Агрос-Юг , ОСОБА_1 , про визнання договору оренди недійсним, визнання додаткової угоди укладеною -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ТОВ Украгросоюз ЛТД звернувся до суду з позовом до ПП Агрос-Юг , ОСОБА_1 , про визнання недійсним договору оренди №03-2019, який був укладений 01.02.2019 між ОСОБА_1 та ПП Агрос-Юг , та визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі від 26.09.2007 р., укладеного між ОСОБА_1 та позивачем, в редакції додаткової угоди, що викладена в позовній заяві.

Позовна заява подана на підставі ст. ст. 108, 203, 215 ЦК України, ст. 95 ЗК України, Закону України Про оренду землі .

Ухвалою Ананьївського районного суду Одеської області від 18.12.2019 р. справу №491/1155/19 на підставі ст. 27, ч. 15 ст. 28, п.1 ч. 1 ст. 31, ч. 9 ст. 187 ЦПК України було передано за територіальною підсудністю до Роздільнянського районного суду Одеської області.

Ухвалою Роздільнянського районного суду Одеської області від 11.02.2020 р. відкрито провадження у справі.

02.03.2020 р. від ПП Агрос-Юг до суду надійшов відзив на позов.

02.03.2020 р. представником позивача ОСОБА_2 подано клопотання про передачу справи до іншого суду за підсудністю.

Ухвалою Роздільнянського районного суду Одеської області від 03.03.2020 р. цивільну справу №491/1155/19 на підставі ст. 27. ч. 15 ст. 28, п. 1 ч. 1 ст. 31, ч. 9 ст. 187 ЦПК України передано за територіальною підсудністю до Київського районного суду м. Одеси за місцем реєстрації співвідповідача ОСОБА_1 .

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 09.04.2020 р. цивільну справу за позовом ТОВ Украгросоюз ЛТД прийнято до провадження.

Враховуючи, що згідно з відомостями відділу адресної довідкової роботи ГУ ДМС України в Одеській області відповідач ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , вказана адреса територіально відноситься до Малиновського районного суду м. Одеси, тому ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 16.06.2020 р. справу було передано на розгляд Малиновському районному суду м. Одеси.

Жодна з вказаних поставно судів в апеляційному порядку не оскаржувалася.

Згідно протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями від 03 липня 2020 року справу передано до розгляду судді Гуревському В.К.

Приймаючи до провадження цивільну справу суддя вважав, що справу направлено до Малиновського районного суду м. Одеси з порушенням правил виключної підсудності, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

При цьому, ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 08.07.2020 р. справу №491/1155/19 було прийнято до провадження, оскільки відповідно до вимог ст. 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 26.09.2007 р. між ДП Украгросоюз (зараз ТОВ Украгросоюз ЛТД ) та ОСОБА_1 був укладений договір оренди землі б/н, згідно з умовами якого ОСОБА_1 передала ДП Украгросоюз в строкове платне користування (строком на 5 років) земельну ділянку сільськогосподарського призначення на території Долинської сільської ради Ананьївського району Одеської області, яка розташована: масив № НОМЕР_1 , ділянка № НОМЕР_2 , загальною площею 6,50 га, кадастровий номер земельної ділянки 5120281400:01:002:0232.

Договір оренди землі був зареєстрований у Ананьївському райвідділі Одеської регіональної філії ДП Центр ДЗК , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 04.06.2009 року за №040951200284.

10.09.2008 р. між ДП Украгросоюз та ОСОБА_1 була укладена додаткова угода до договору оренди землі від 26.09.2007 р., зареєстрована в Ананьївському райвідділі Одеської регіональної філії ДП Центр ДЗК , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 04.06.2009 року за №040951200284.

Додатковою угодою пункт 8 договору оренди викладено в наступній редакції: Договір укладено на строк до 31.12.2018р. Після закінчення строку договору орендар має переважне право на поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію .

Додатковою угодою було також збільшено розмір орендної плати до 2% від вартості земельної ділянки - 1205,46 грн. на рік.

29.05.2018 р. за ДП Украгросоюз в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно було зареєстровано право оренди земельної ділянки на підставі договору оренди від 26.09.2007 р. та додаткової угоди від 10.09.2008 р., номер запису 26423697, строк дії права оренди - до 31.12.2018 р.

30.11.2018 р. позивач направив ОСОБА_1 лист-повідомлення №143 від 28.11.2018 р. про поновлення договору оренди земельної ділянки від 26.09.2007 р. з проектом додаткової угоди.

Проте ОСОБА_1 відмовляється від продовження орендних правовідносин без обґрунтування підстав, чим порушує переважне право позивача на поновлення договору оренди.

Позивач просить суд на підставі ч. ч. 1-5 ст. 33 Закону України Про оренду землі визнати укладеною додаткову угоду до договору оренди від 26.09.2007 р. у запропонованій позивачем редакції.

Також позивач вважає, що укладений 01.02.2019 р. між ОСОБА_1 та ПП Агрос-Юг договір оренди №03-2019 цієї ж самої земельної ділянки порушує переважне право позивача на поновлення договору оренди, а тому на підставі ч. ч. 1, 3 ст. 215 ЦК України просить визнати недійсним договір оренди землі від 01.02.2019 р., укладений між ОСОБА_1 та ПП Агрос-Юг , про оренду земельної ділянки кадастровий номер 5120281400:01:002:0232, право оренди земельної ділянки за яким зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно під записом №30224522 від 05.02.2019.

Відповідачі ПП Агрос-Юг та ОСОБА_1 позов не визнали.

Представник відповідачів адвокат Свида К.В. 02.03.2020 р. подала до суду відзив на позов, в якому проти задоволення позову заперечувала, зазначила, що листами від 31.05.2018 р., 31.07.2018 р., 05.12.2018 р., 12.12.2018 р. ОСОБА_1 повідомляла ДП Украгросоюз про відсутність наміру підписувати додаткову угоду про поновлення договору оренди від 26.09.2007 р., вимагала негайно повернути їй земельну ділянку.

Листом від 17.01.2019 р. ОСОБА_1 також попереджала позивача про неприпустимість використання належної їй земельної ділянки після закінчення договору оренди.

Оскільки сторони не досягли згоди щодо поновлення договору оренди та додаткова угода до договору не була укладена сторонами у місячний строк, як цього вимагає частина 8 статті 33 Закону України Про оренду землі , то переважне право орендаря, передбачене частинами 1-5 статті 33 Закону України Про оренду землі припинилось, договір оренди припинив свою дію, в зв`язку із закінченням строку, на який його було укладено.

При цьому наявність завчасного повідомлення ОСОБА_1 позивача про небажання продовжувати договірні відносини оренди землі, закінчення строку договору оренди, виникнення обов`язку повернути землю у зв`язку з закінченням строку договірних відносин, - дали ОСОБА_1 можливість укладення нового договору оренди землі з ПП Агрос-Юг .

На момент укладення оспорюваного договору № 03-2019 від 01.02.2019 р. з ПП Агрос-Юг , ТОВ Украгросоюз ЛТД вже не було землекористувачем належної ОСОБА_1 земельної ділянки, договір оренди від 26.09.2007 р. припинив свою дію у зв`язку з закінченням строку, на який його було укладено, а переважне право ТОВ Украгросоюз ЛТД на укладення договору оренди припинилося.

13.10.2020 р. до суду від представника позивача адвоката Литвиненко Г.М. разом з заявою про проведення судового засідання, призначеного на 13.10.2020 р. об 11:45 год, у відсутність позивача, надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, в якій позивач здійснив аналіз судової практики та послався на прийнятність і для нього також умов договору, на яких був укладений договір оренди №03-2019 від 01.02.2019 р. між ОСОБА_1 та ПП Агрос-Юг .

При цьому представник позивача зазначив, що у зв`язку з введенням на території України карантину для запобігання поширенню коронавірусної хвороби, він не міг вчасно підготувати та направити відповідь на відзив на позовну заяву у встановлені строки, тому просив суд поновити строк для подання відповіді на відзив.

Суд не приймає вказане твердження до уваги, враховуючи, що протягом всього часу дії карантину на території України відділення АТ Укрпошта не припиняли працювати, а також те, що позивач отримував поштову кореспонденцію, а представник позивача подавав всі процесуальні документи до суду засобами електронної пошти, тому наведені причини пропущення процесуального строку є необґрунтованими.

Також 13.10.2020 р. на адресу електронної пошти суду від представника відповідачів адвоката Свиди К.В. надійшли заперечення, в яких представник посилається на практику Верховного Суду щодо неможливості поновлення договору оренди відповідно до ч. ч. 1-5 Закону України Про оренду землі за відсутності волевиявлення власника земельної ділянки та не досягнення згоди щодо істотних умов договору оренди.

Ухвалою від 13.10.2020 р. було закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

В судові засідання, призначені на 24.11.2020 р. та 09.02.2021 р. позивач не з`явився, представник відповідачів у зв`язку з відсутністю позивача подав до суду заяву про розгляд справи на підставі наявних у ній матеріалів, проти задоволення позову заперечував.

Судом встановлені такі фактичні обставини на підставі представлених сторонами письмових доказів.

26.09.2007 р. між ДП Украгросоюз та ОСОБА_1 був укладений договір оренди землі б/н, відповідно до умов якого ОСОБА_1 передала, а ДП Украгросоюз прийняло в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення на території Долинської сільської ради Ананьївського району Одеської області, яка знаходиться: масив № НОМЕР_1 , ділянка № НОМЕР_2 , загальною площею 6,50 га.

Пунктом 8 договору визначено, що його укладено на п`ять років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право на поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Пунктом 9 договору встановлено, що орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 1,5% від вартості Державного акту натурою - зерна 1,5% від вартості земельної ділянки.

Як вбачається з напису на договорі, він зареєстрований у Ананьївському райвідділі Одеської регіональної філії ДП Центр ДЗК , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 04.06.2009 року за №040951200284.

Додатковою угодою від 10.09.2008 р. до договору оренди землі від 26.09.2007 р., яка зареєстрована в Ананьївському райвідділі Одеської регіональної філії ДП Центр ДЗК , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 04.06.2009 року за №040951200284, внесено зміни до п. 8 договору щодо строку дії договору, вказано, що договір укладено на строк до 31.12.2018 р. Після закінчення строку договору орендар має переважне право на поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Також додатковою угодою було внесено зміни до п. 9 договору щодо розміру орендної плати та зазначено, що орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 2% від вартості земельної ділянки.

Додаток до договору викладено у новій редакції, відповідно до якого розмір орендної плати на рік складає 1205,46 грн.

29.05.2018 р. на підставі договору оренди від 26.09.2007 р. та додаткової угоди до нього від 10.09.2008 р. право оренди земельної ділянки, кадастровий номер 5120281400:01:002:0232, зареєстровано за ДП Украгросоюз в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису 26423697, строк дії права оренди - до 31.12.2018 р.

Листами від 31.05.2018 р., 31.07.2018 р., 05.12.2018 р. ОСОБА_1 попередила ДП Украгросоюз про небажання продовжувати строк дії договору оренди землі, вказувала на недобросовісність поведінки орендаря щодо реєстрації договору оренди через два роки після його укладення та заборонила засіювати на земельній ділянці озимі культури.

30.11.2018 р. позивач направив ОСОБА_1 лист-повідомлення №143 від 28.11.2018 р. про поновлення договору оренди земельної ділянки від 26.09.2007 р. з проектом додаткової угоди.

У відповідь на лист-повідомлення позивача №143 від 28.11.2018 р. про поновлення договору оренди земельної ділянки 12.12.2018 р. ОСОБА_1 направила лист-повідомлення про відсутність наміру продовжувати орендні правовідносини та повернула непідписаний нею проект додаткової угоди до договору оренди землі від 26.09.2007 р.

Листом від 17.01.2019 р. ОСОБА_1 знову попередила позивача про неприпустимість використання її земельної ділянки після закінчення дії договору.

Отже, орендодавець неодноразово до закінчення строку дії договору оренди, а також після припинення договору висловлювала свою незгоду на поновлення договору оренди землі з позивачем.

01.02.2019 р., після припинення договору оренди земельної ділянки від 26.09.2007 р., ОСОБА_1 уклала договір оренди №03-2019 цієї земельної ділянки з ПП Агрос-Юг , кадастровий номер 5120281400:01:002:0232, право оренди земельної ділянки зареєстровано за ПП Агрос-Юг у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно під записом №30224522 від 05.02.2019 р.

Позивач просив суд визнати укладеною додаткову угоду до договору оренди землі відповідно до ч. ч. 1-5 Закону України Про оренду землі , вважаючи, що має переважне право на поновлення договору оренди.

Відповідно до ч. ч. 1-5 ст. 33 Закону України Про оренду землі (в редакції закону, яка діяла на момент закінчення строку дії договору оренди) по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

З аналізу наведених норм вбачається, що для визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди згідно необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належно виконує свої обов`язки за договором; орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення.

Частиною 1 ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов`язання згідно з ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або неналежне виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Отже, під належним виконанням умов договору оренди розуміється в тому числі вчасна та у повному обсязі сплата орендарем передбаченої договором орендної плати.

Орендна плата згідно з п. 11 договору оренди вноситься один раз на рік до 1.12 поточного року.

Відповідно до п. 3 Додаткової угоди від 10.09.2008 р. до договору оренди орендна плата за договором сплачується у гривнях у розмірі 1205,46 грн., період сплати - вересень листопад.

На підтвердження належного виконання умов договору оренди від 26.09.2007 р. позивач надав суду докази направлення 30.11.2018 р. на адресу ОСОБА_1 поштового переказу грошових коштів у розмірі 4817,12 грн.

Вказана сума поштового переказу свідчить про сплату позивачем орендної плати в листопаді 2018 року за чотири роки користування земельною ділянкою (4х1205,46 грн. = 4821,84) і є на 4,72 грн. меншою від тієї, що позивач повинен був сплатити з цей період за договором.

Тобто оплата орендарем здійснювалась не лише з порушенням передбачених договором строків (раз на чотири роки), але й у меншому розмірі, ніж передбачено договором, що вважається неналежним виконанням умов договору оренди та не надає відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України Про оренду землі ТОВ Украгросоюз ЛТД переважного права перед іншими особами вимагати укладення договору оренди землі на новий строк.

Суд також враховує, що позивач користувався належною ОСОБА_1 земельною ділянкою з 26.09.2007 р. до 31.12.2018 р., тобто більше одинадцяти років. Натомість суду надав докази сплати лише за чотири роки користування, що здійснена з простроченням та в меншому розмірі.

Доказів належного виконання умов договору за весь час користування земельною ділянкою на підставі договору оренди від 26.09.2007 р. позивач не надав.

Таким чином, направлення позивачем 30.11.2018 р. на адресу ОСОБА_1 поштового переказу у розмірі 4817,12 грн. не є доказом належного виконання орендарем умов договору оренди землі та не може враховуватись судом як підстава для виникнення у позивача переважного права на поновлення договору оренди землі.

Суд враховує, що відповідно до ч. 2 ст. 33 Закону України Про оренду землі зміна умов договору оренди при його поновленні відбувається виключно за згодою сторін.

Це також відповідає іншим положенням законодавства щодо свободи власника розпоряджатися своїм майном, свободи особи на укладення договору та визначення його умов.

Нормами ст. 41 Конституції України, ст. ст. 316, 319, 373 ЦК України передбачено право власника самостійно визначати спосіб та порядок користування й розпорядження належним йому на праві власності майном, в тому числі на свій розсуд обирати контрагента за договором та визначати умови договору з ним.

Частиною 1 ст. 16 Закону України Про оренду землі передбачено, що укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку.

Частиною 1 ст. 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Суд дослідив умови додаткової угоди до договору оренди від 26.09.2007 р., яку позивач направляв ОСОБА_1 в якості додатку до листа-повідомлення №143 від 28.11.2018 р., та умови додаткової угоди, яку позивач просить суд визнати укладеною. Зміст вказаних угод є абсолютно різним, в тому числі щодо істотних умов договору оренди, таких як строк дії договору та орендна плата.

Тобто позивач просить суд визнати укладеною додаткову угоду в редакції, яку позивач не пропонував орендодавцю для розгляду та яку орендодавець не погоджував, що є недопустимим.

ОСОБА_1 неодноразово задовго до закінчення строку дії договору оренди, а також у відповідь на направлений їх позивачем лист-повідомлення заявляла про відсутність наміру продовжувати договір оренди з позивачем.

Відсутність волі орендодавця на поновлення строку дії договору очевидна.

Сторони не досягли згоди щодо поновлення договору та додаткова угода до договору про його поновлення не була укладена сторонами у місячний строк, як цього вимагала ч. 8 ст.33 Закону України Про оренду землі , переважне право орендаря, передбачене ч.ч. 1-5 вказаної статті припинилось, договір оренди припинив свою дію в зв`язку із закінченням строку, на який його було укладено, відповідно до положень ст. 31 Закону України Про оренду землі .

Відсутність волевиявлення орендодавця та недосягнення сторонами домовленості щодо істотних умов договору вказує на відсутність підстав для визнання договору оренди земельної ділянки поновленим.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд (постанови від 06.12.2019 р. у справі №454/2313/17, від 17.10.2018 р. у справі №379/338/16-ц, від 06.04.2020 р. у справі №378/382/18, від 22.09.2020 р. у справі №917/130/19, від 10.06.2019 р. у справі №313/435/17).

При цьому Верховний Суд в постанові від 22.05.2019 р. у справі №709/1899/17 вказав на відсутність в орендодавця обов`язку обґрунтовувати свою відмову в поновленні договору оренди.

Верховний Суд у справі №272/440/18 також вказав на те, що у разі незгоди орендодавця у поновленні договору оренди, направленої орендарю у місячний строк до закінчення строку його дії, переважне право на укладення договору оренди землі припиняється, тому що переважне право орендаря на укладення договору оренди землі на новий строк, не може домінувати над виключним правом орендодавця, як власника земельної ділянки, щодо користування та розпорядження нею на власний розсуд після закінчення строку дії договору оренди землі.

Укладання договору оренди не може бути примусом і передбачає право, а не обов`язок на переукладення договору оренди, враховуючи при цьому положення ст. ст. 6, 627 ЦК України щодо свободи договору.

З урахуванням норм ст. ст. 319, 626 ЦК України реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена ч. 1 ст. 33 Закону України Про оренду землі , можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури та наявності волевиявлення сторін.

На це неодноразово вказував Верховний Суд в постановах від 27.06.2019 р. у справі №312/275/17, від 22.05.2019 р. у справі №709/1899/17, від 16.01.2019 р. у справі №375/1125/15-ц, від 21.11.2018 р. у справі №693/9/18.

Враховуючи, що позивач не довів суду належного виконання ним умов договору оренди землі від 26.09.2007 р., враховуючи відсутність волевиявлення ОСОБА_1 на поновлення строку дії договору, неузгодження сторонами істотних умов договору, які орендар пропонував орендодавцю, невідповідність запропонованих умов договору тим умовам, які позивач виклав в своїх позовних вимогах, суд вважає за необхідне у задоволенні вимоги про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі від 26.09.2007 р. між ОСОБА_1 та ТОВ Украгросоюз ЛТД відмовити.

Як наслідок, не підлягає задоволенню і вимога позивача про визнання недійсним договору оренди землі №03-2019 від 01.02.2019 р., укладеного між ОСОБА_1 та ПП Агрос-Юг , оскільки земельна ділянка була передана ОСОБА_1 в оренду ПП Агрос-Юг після того, як 31.12.2018 р. договір оренди з позивачем припинив свою дію у зв`язку з закінченням строку, на який його було укладено.

Після припинення дії договору, 29.01.2019 р. ОСОБА_1 звернулася до Центру надання адміністративних послуг Ананьївської РДА Одеської області із заявою про зняття з реєстрації договору оренди земельної ділянки від 26.09.2007 р., укладеного з ДП Украгросюз та зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 29.05.2018 р. за №26423597.

Тобто після припинення дії договору з позивачем, ОСОБА_1 мала право розпоряджатися належною їй земельною ділянкою на власний розсуд, в тому числі передати її в оренду ПП Агрос-Юг , яке запропонувало кращі умови договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Кожна особа відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Тому особа повинна довести (а суд встановити), що їй належать права, свободи або законні інтереси, за захистом яких вона звернулася до суду. Права, свободи та законні інтереси, які належать конкретній особі (особам) є предметом судового захисту.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Статтею 16 цього Кодексу передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 55 Конституції України передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Натомість гарантоване ст. 55 Конституції України право на захист можливе лише у разі його порушення, тому логічною вимогою при захисті такого права є обґрунтування такого порушення. Порушення права має бути реальним, стосуватися індивідуально вираженого права або інтересу особи, яка стверджує про його порушення, а саме право - конкретизоване у законах України.

Розпорядження своїм правом на захист полягає в наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Установивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, про захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорювання і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу в захисті, встановивши безпідставність та (або) необґрунтованість заявлених вимог.

Під час розгляду справи суд повинен встановити, чи має місце порушення прав позивача, адже без цього не можна виконати завдання цивільного судочинства. Якщо позивач не довів факту порушення особисто своїх прав, то навіть у разі, якщо дії відповідача були протиправними, підстав для задоволення позову немає.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті і є підставами для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Враховуючи, що договір №03-2019 з ПП Агрос-Юг був укладений 01.02.2019 р., коли строк дії договору оренди від 26.09.2007 р. закінчився, переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припинилося, тобто права ТОВ Украгросоюз ЛТД оскаржуваним договором не порушені, підстави для визнання недійсним договору оренди №03-2019 від 01.02.2019 р. відсутні.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. В разі оголошення лише вступної та резолютивної частини рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Керуючись ст. ст. 41, 55 Конституції України, ст. ст.6, 15, 16, 215, 316, 319, 373, 526, 530, 610, 626, 627, 628 Цивільного кодексу України, ст. ст. 16, 31, 33 Закону України Про оренду землі , ст. ст.2, 4, 13, 81, 89, 95, 141, 263, 265, 268, 272, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю Украгросоюз ЛТД (ідент. код 30818378, адреса: Одеська обл., Ананьївський р-н, с.Долинське) до приватного підприємства Агрос-Юг (ідент. код 35993399, адреса: Одеська обл., Роздільнянський р-н, с.Кучурган, вул. Філатова, буд. 26), ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ) про визнання договору недійсним та визнання додаткової угоди укладеною - відмовити.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання до Одеського апеляційного суду через суд першої інстанції апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного судового рішення.

Рішення суду у повному обсязі складено 16 лютого 2021 року.

СУДДЯ: Гуревський В.К.