Постанова

від 26.08.2021 по справі 491/1155/19

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/7285/21

Номер справи місцевого суду: 491/1155/19

Головуючий у першій інстанції Гуревський В. К.

Доповідач Заїкін А. П.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.08.2021 року м. Одеса

Єдиний унікальний номер судової справи: 491/1155/19

Номер провадження: 22-ц/813/7285/21

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

- головуючого судді - Заїкіна А.П. (суддя - доповідач),

- суддів - Князюка О.В., Погорєлової С.О.,

за участю секретаря судового засідання - Рибачук О.І.,

учасники справи:

- позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Украгросоюз ЛТД ,

- відповідачі - 1) Приватне підприємство Агрос-Юг , 2) ОСОБА_1 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Украгросоюз ЛТД до Приватного підприємства Агрос-Юг , ОСОБА_1 про визнання договору оренди недійсним, визнання додаткової угоди укладеною, за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Украгросоюз ЛТД на рішення Малиновського районного суду м. Одеси, ухвалене у складі судді Гуревського В.К. 16 лютого 2021 року, повний тест рішення складений 16 лютого 2021 року,

встановив:

2. Описова частина

2.1 Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2019 року ТОВ Украгросоюз ЛТД звернулось до Малиновського районного суду м. Одеси із вищезазначеним позовом, в якому просить: 1) визнати недійсним договір оренди №03-2019, який був укладений 01.02.2019 року між ОСОБА_1 та ПП Агрос-Юг ; 2) визнати укладеною додаткову угоду до договору оренди землі від 26.09.2007 р., укладеного між ОСОБА_1 та позивачем, в редакції додаткової угоди, що викладена в позовній заяві.

ТОВ Украгросоюз ЛТД обґрунтовує свої вимоги тим, що 26.09.2007 р. між ДП Украгросоюз (зараз - ТОВ Украгросоюз ЛТД ) та ОСОБА_1 був укладений договір оренди землі б/н, за умовами якого ОСОБА_1 передала ДП Украгросоюз у строкове платне користування (строком на 5 років) земельну ділянку сільськогосподарського призначення на території Долинської сільської ради Ананьївського району Одеської області, яка розташована - масив № НОМЕР_1 , ділянка № НОМЕР_2 , загальною площею - 6,50 га., кадастровий номер земельної ділянки 5120281400:01:002:0232.

Договір оренди землі був зареєстрований у Ананьївському райвідділі Одеської регіональної філії ДП Центр ДЗК , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 04.06.2009 року за №040951200284.

10.09.2008 р. між ДП Украгросоюз та ОСОБА_1 була укладена додаткова угода до договору оренди землі від 26.09.2007 р., зареєстрована в Ананьївському райвідділі Одеської регіональної філії ДП Центр ДЗК , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 04.06.2009 року за №040951200284.

Додатковою угодою пункт 8 договору оренди викладено в наступній редакції: Договір укладено на строк до 31.12.2018 р.. Після закінчення строку договору орендар має переважне право на поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію .

Додатковою угодою було також збільшено розмір орендної плати до 2% від вартості земельної ділянки - 1 205,46 грн. на рік.

29.05.2018 р. за ДП Украгросоюз в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно було зареєстровано право оренди земельної ділянки на підставі договору оренди від 26.09.2007 р. та додаткової угоди від 10.09.2008 р., номер запису 26423697, строк дії права оренди - до 31.12.2018 р..

30.11.2018 р. позивач направив ОСОБА_1 лист-повідомлення №143 від 28.11.2018 р. про поновлення договору оренди земельної ділянки від 26.09.2007 р. з проектом додаткової угоди.

Проте, ОСОБА_1 відмовляється від продовження орендних правовідносин без обґрунтування підстав, чим порушує переважне право позивача на поновлення договору оренди.

Також позивач вважає, що укладений 01.02.2019 р. між ОСОБА_1 та ПП Агрос-Юг договір оренди №03-2019 цієї ж самої земельної ділянки порушує переважне право позивача на поновлення договору оренди, а тому на підставі ч. ч. 1, 3 ст. 215 ЦК України просить визнати вказаний договір оренди землі недійсним (Т. 1, а. с. 2 - 7).

2.2 Позиція відповідача в суді першої інстанції

У відзиві на позовну заяву адвокат Свида Катерина Пилипівна, діюча від імені Приватного підприємства Агрос-Юг , ОСОБА_1 просить відмовити у задоволені позовних вимог.

Адвокат Свида Катерина Пилипівна зазначає, що листами від 31.05.2018 р., 31.07.2018 р., 05.12.2018 р., 12.12.2018 р. ОСОБА_1 повідомляла ДП Украгросоюз про відсутність наміру підписувати додаткову угоду про поновлення договору оренди від 26.09.2007 р., вимагала негайно повернути їй земельну ділянку.

Листом від 17.01.2019 р. ОСОБА_1 також попереджала позивача про неприпустимість використання належної їй земельної ділянки після закінчення договору оренди.

Оскільки сторони не досягли згоди щодо поновлення договору оренди та додаткова угода до договору не була укладена сторонами у місячний строк, як цього вимагає частина 8 статті 33 Закону України Про оренду землі , то переважне право орендаря, передбачене частинами 1-5 статті 33 Закону України Про оренду землі , припинилось. Договір оренди землі припинив свою дію, у зв`язку із закінченням строку, на який його було укладено.

При цьому, наявність завчасного повідомлення ОСОБА_1 позивача про небажання продовжувати договірні відносини оренди землі, закінчення строку договору оренди, виникнення обов`язку повернути землю у зв`язку із закінченням строку договірних відносин, надали ОСОБА_1 можливість укладення нового договору оренди землі з ПП Агрос-Юг .

На момент укладення оспорюваного договору № 03-2019 від 01.02.2019 р. з ПП Агрос-Юг , ТОВ Украгросоюз ЛТД вже не було землекористувачем належної ОСОБА_1 земельної ділянки. Договір оренди від 26.09.2007 р. припинив свою дію у зв`язку з закінченням строку, на який його було укладено. Переважне право ТОВ Украгросоюз ЛТД на укладення договору оренди припинилося (Т. 1, а. с. 56 - 59).

2.3 Позиція позивача щодо доводів відзиву відповідача на позов

У відповіді на відзив адвокат Литвиненко Ганна Мірчівна, діюча від імені Товариства з обмеженою відповідальністю Украгросоюз ЛТД , зазначає, що позивач здійснив аналіз судової практики та послався на прийнятність і для нього умов договору, на яких був укладений договір оренди №03-2019 від 01.02.2019 р. між ОСОБА_1 та ПП Агрос-Юг .

При цьому, представник позивача зазначиає, що у зв`язку із введенням на території України карантину для запобігання поширенню коронавірусної хвороби, він не міг вчасно підготувати та направити відповідь на відзив на позовну заяву у встановлені строки. Тому, просить суд поновити строк для подання відповіді на відзив (Т. 1, а. с. 118 - 123).

2.4 Короткий зміст рішення суду першої інстанції, мотивування його висновків

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 16 лютого 2021 року відмовлено у задоволенні вищевказаного позову товариства з обмеженою відповідальністю Украгросоюз ЛТД до приватного підприємства Агрос-Юг , ОСОБА_1 про визнання договору недійсним та визнання додаткової угоди укладеною.

Рішення суду мотивоване тим, що після припинення дії договору з позивачем, ОСОБА_1 мала право розпоряджатися належною їй земельною ділянкою на власний розсуд, у тому числі передати її в оренду ПП Агрос-Юг , яке запропонувало кращі умови договору. ОСОБА_1 листами попередила позивача про небажання продовжити дію договору оренди землі. Позивач неналежним чином виконував умови договору оренди землі щодо сплати орендної плати у встановлені договором строки. Зміст договору оренди землі від 26.09.2007 р., укладеного між ДП Украгросоюз (зараз - ТОВ Украгросоюз ЛТД ) та ОСОБА_1 , різниться від змісту додаткової угоди, зокрема щодо розміру орендної плати та строку його дії. Договір №03-2019 з ПП Агрос-Юг був укладений 01.02.2019 р., коли строк дії договору оренди від 26.09.2007 р. закінчився. Переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припинилося. Тобто, права ТОВ Украгросоюз ЛТД оскаржуваним договором не порушені, підстави для визнання недійсним договору оренди №03-2019 від 01.02.2019 р. відсутні (Т. 1, а. с. 139 - 154).

2.5 Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі адвокат Гук Вячеслав Сергійович, діючий від імені Товариства з обмеженою відповідальністю Украгросоюз ЛТД , просить скасувати рішення Малиновського районного суду міста Одеси від 16 лютого 2021 року. Ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

2.5 Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішення ухвалено судом першої інстанції при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи, з порушенням норм процесуального права, неправильному застосуванні норм матеріального права.

Апелянт вказує на те, що: 1) ОСОБА_1 зробила посилання на незгоду в поновленні Договору оренди землі від 01.10.2008 року, в той час як з нею було укладено договір оренди землі від 26.07.2017 року; 2) жодного правового обґрунтування підстав відмови в укладанні додаткової угоди про поновлення Договору оренди землі в листі-повідомленні ОСОБА_1 не міститься; 3) у листі-повідомленні йде посилання на не підписання двох екземплярів Додатковї угоди не ОСОБА_1 , а ОСОБА_2 ; 4) лист-повідомлення від 12.12.2018 року не можна вважати таким, який складений та направлений орендодавцем із дотримання вимог ч. 5 ст. 33 Закону України Про оренду землі , оскільки ОСОБА_1 не було узгоджено з орендарем істотні умови договору та не було підписано додаткову угоду, а лише безпідставно відмовлено в поновленні договору; 5) договір укладено на строк до 31.12.2018 р.. Після закінчення строку договору орендар має переважне право на поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію (Т. 1, а. с. 180 - 187).

2.6 Узагальнені доводи сторін в апеляційному суді

У відзиві на апеляційну скаргу адвокат Свида Катерина Пилипівна, діюча від імені Приватного підприємства Агрос-Юг , просить залишити апеляційну скаргу без задоволення. Рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Адвокат Свида Катерина Пилипівна зазначає, що виникнення у орендаря переважного права перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі) та його реалізація напряму пов`язується з належним виконанням ним своїх обов`язків за умовами договору.

Відсутність заперечень орендодавця щодо розміру та строків сплати орендної плати

протягом строку дії договору оренди не звільняє позивача від доведення належного виконання

умов договору оренди у суді при вирішенні питання наявності або відсутності в орендаря

переважного права на поновлення договору оренди.

Тим більше, що сам позивач надав суду докази, які спростовують належне виконання

ним умов договору в частині сплати орендної плати.

Так, на підтвердження здійснення орендної плати за договором оренди від 26.09.2007 р.

позивач надав до суду докази направлення 30.11.2018 на адресу ОСОБА_1 поштового

переказу грошових котів у розмірі - 4 817,12 грн..

Орендна плата згідно з п. 11 договору оренди вноситься один раз на рік до 1.12 поточного

року.

Пунктом 3 Додаткової угоди від 10.09.2008 р. до договору оренди передбачено, що орендна

плата за договором сплачується у гривнях у розмірі - 1 205,46 грн., період сплати - вересень-листопад.

Виходячи з вказаних умов договору оренди та додаткової угоди, поштовий переказ від

30.11.2015 року в розмірі - 4 817,12 грн. свідчить про одноразову сплату позивачем орендної

плати у листопаді 2018 року за чотири роки користування земельною ділянкою (4 х

1 205,46 грн. = 4 821,84), що є на 4,72 грн. меншою від тієї, що позивач повинен був сплатити за договором.

Тобто, сам позивач, який для отримання переважного права на укладення договору

оренди на новий строк, мав довести належне виконання договору оренди протягом

всього строку дії договору оренди, надав до суду докази несвоєчасного та в неповному

розмірі сплати орендної плати, тобто неналежного виконання умов договору, що унеможливлює виникнення у такого орендаря переважного права.

Деякі помилки у відповіді ОСОБА_1 від 12.12.2018 не спростовують її наміру

припинити відносини оренди з ДІЇ Украгросоюз . Тим більше, що ОСОБА_1 , починаючи з травня 2018 року неодноразово повідомляла позивача про те, що не продовжуватиме договір оренди (Т. 1, а. с. 203 - 211, Т. 2, а. с. 17 - 19).

ОСОБА_1 не скористалась правом надання відзиву на апеляційну скаргу. Відзив на апеляційну скаргу не надійшов.

2.7 Рух справи в суді апеляційної інстанції

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 23.09.2021 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Украгросоюз ЛТД на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 16 лютого 2021 року (Т. 1, а. с. 198).

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 23.09.2021 року апеляційну скаргу призначено до розгляду у приміщенні Одеського апеляційного суду (Т. 1, а. с. 199).

21.04.2021 року від адвоката Свида Катерини Пилипівні, діючої від імені Приватного підприємства Агрос-Юг , надійшов відзив на апеляційну скаргу (Т. 1, а. с. 203 - 211).

25.06.2021 року від адвоката Свида Катерини Пилипівні, діючої від імені Приватного підприємства Агрос-Юг , надійшов відзив на апеляційну скаргу (Т. 2, а. с. 17 - 19).

У судовому засіданні адвокат Гук Вячеслав Сергійович, діючий від імені Товариства з обмеженою відповідальністю Украгросоюз ЛТД , апеляційну скаргу підтримав. Просив її задовольнити.

У судовому засіданні адвокат Свида Катерина Пилипівна, діюча від імені Приватного підприємства Агрос-Юг , просила залишити апеляційну скаргу без задоволення.

Інші учасники справи у судове засідання не з`явилися. Про дату, час і місце розгляду справи сповіщені належним чином.

Статтею 372 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано поважними.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Таким чином, законодавець передбачив, що явка до апеляційного суду належним чином повідомленого учасника справи не є обов`язковою. Апеляційний суд може розглянути справу за відсутності її учасників. Апеляційний суд може відкласти розгляд справи у разі, коли причини неявки належним чином повідомленого учасника справи будуть визнані апеляційним судом поважними. Таким чином, з врахуванням конкретної ситуації по справі, вирішення питання про розгляд справи або відкладення розгляду справи віднесено до дискреційних повноважень апеляційного суду.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Верховний Суд у постанові від 29 квітня 2020 року у справі № 348/1116/16-ц зазначив, що якщо сторони чи їх представники не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін чи представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні без їх участі за умови їх належного повідомлення про час і місце розгляду справи.

Виходячи з вищевказаного, враховуючи передбачені діючим процесуальним законодавством строки розгляду справи, баланс інтересів учасників справи у якнайшвидшому розгляді справи, освідомленість учасників справи про її розгляд, створення апеляційним судом під час розгляду даної справи умов для реалізації її учасниками принципу змагальності сторін, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду, відсутність клопотань про відкладення розгляду справи, думку учасників справи, які прийняли участь у судовому засіданні, про можливість розгляду справи за відсутності її інших учасників, колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності її інших учасників.

3. Мотивувальна частина

3.1 Позиція апеляційного суду

Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення осіб, які прийняли участь у судовому засіданні, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які апелянт посилається в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при ухваленні рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю Украгросоюз ЛТД не підлягає задоволенню.

3.2 Встановлені судами першої та апеляційної інстанцій та неоспорені обставини по справі. Визначення відповідно до встановлених обставин правовідносин

26.09.2007 р. між ДП Украгросоюз та ОСОБА_1 був укладений договір оренди землі б/н, відповідно до умов якого ОСОБА_1 передала, а ДП Украгросоюз прийняло в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення на території Долинської сільської ради Ананьївського району Одеської області, яка знаходиться: масив № НОМЕР_1 , ділянка № НОМЕР_2 , загальною площею - 6,50 га..

Пунктом 8 договору визначено, що його укладено на п`ять років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право на поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Пунктом 9 договору встановлено, що орендна плата вноситься орендарем у натуральній формі (зерном) у розмірі 1,5% від вартості земельної ділянки.

Як вбачається з напису на договорі, він зареєстрований у Ананьївському райвідділі Одеської регіональної філії ДП Центр ДЗК , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 04.06.2009 року за №040951200284.

Додатковою угодою від 10.09.2008 р. до договору оренди землі від 26.09.2007 р., яка зареєстрована в Ананьївському райвідділі Одеської регіональної філії ДП Центр ДЗК , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 04.06.2009 року за №040951200284, внесено зміни до п. 8 договору щодо строку дії договору. Вказано, що договір укладено на строк до 31.12.2018 р.. Після закінчення строку договору орендар має переважне право на поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Також додатковою угодою було внесено зміни до п. 9 договору щодо розміру орендної плати та зазначено, що орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі - 2% від вартості земельної ділянки.

Додаток до договору викладено у новій редакції, відповідно до якого розмір орендної плати на рік складає - 1 205,46 грн..

29.05.2018 р. на підставі договору оренди від 26.09.2007 р. та додаткової угоди до нього від 10.09.2008 р. право оренди земельної ділянки, кадастровий номер 5120281400:01:002:0232, зареєстровано за ДП Украгросоюз в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису 26423697, строк дії права оренди - до 31.12.2018 р..

Листами від 31.05.2018 р., 31.07.2018 р., 05.12.2018 р. ОСОБА_1 попередила ДП Украгросоюз про небажання продовжувати строк дії договору оренди землі, вказувала на недобросовісність поведінки орендаря щодо реєстрації договору оренди через два роки після його укладення та заборонила засіювати на земельній ділянці озимі культури.

30.11.2018 р. позивач направив ОСОБА_1 лист-повідомлення №143 від 28.11.2018 р. про поновлення договору оренди земельної ділянки від 26.09.2007 р. з проектом додаткової угоди.

У відповідь на лист-повідомлення позивача №143 від 28.11.2018 р. про поновлення договору оренди земельної ділянки 12.12.2018 р. ОСОБА_1 направила лист-повідомлення про відсутність наміру продовжувати орендні правовідносини та повернула непідписаний нею проект додаткової угоди до договору оренди землі від 26.09.2007 р..

Листом від 17.01.2019 р. ОСОБА_1 знову попередила позивача про неприпустимість використання її земельної ділянки після закінчення дії договору.

01.02.2019 р., після припинення договору оренди земельної ділянки від 26.09.2007 р., ОСОБА_1 уклала з ПП Агрос-Юг договір оренди №03-2019 земельної ділянки, кадастровий номер 5120281400:01:002:0232. Право оренди земельної ділянки зареєстровано за ПП Агрос-Юг у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно під записом №30224522 від 05.02.2019 р..

У направленій ОСОБА_1 додатковій угоді містяться інші умови ніж у договорі оренди земельної ділянки від 26.09.2007 р., зокрема щодо строку його дії та розміру орендної плати.

3.3 Доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився/не погодився з висновками суду першої інстанції, та застосовані норми права

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 6 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково наданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Згідно з положеннями ч. ч. 1, 2 та 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються яка на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване рішення суду першої інстанції ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги його висновків не спростовують.

Відповідно до статті 2 Закону України Про оренду землі (із змінами), відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно частини 1 статті 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до частини 1 статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частина 1 статті 93 ЗК України, визначає, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Згідно частини 4 статті 124 ЗК України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем. Підставою для укладення договору оренди може бути цивільно-правовий договір про відчуження права оренди.

Відповідно до положень статті 125 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Крім того, стаття 126 ЗК України, визначає, що право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Аналогічне положення щодо державної реєстрації права оренди земельної ділянки закріплено у частині 5 статті 6 Закону України Про оренду землі .

Диспозиція статті 792 ЦК України, визначає, що за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

Земельна ділянка може передаватись у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Диспозиція статті 48 Конституції України, визначає, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Відповідно до положень частини 1 статті 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно положень статті 33 Закону України Про оренду землі , після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до закінчення строку дії договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніш як за один місяць до закінчення строку дії договору оренди землі. У разі смерті орендодавця до закінчення строку дії договору оренди землі орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це спадкоємця земельної ділянки протягом одного місяця з дня, коли йому стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку. До листа-повідомлення про укладення договору оренди землі на новий строк орендар додає проект договору.

При укладенні договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Відповідно до положень статті 31 Закону України Про оренду землі , договір оренди землі припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч. 1 ст. 12 ЦПК України).

Відповідно до положень ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною першою статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (факті), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України).

У частині першій ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Встановивши обставини справи, дослідивши та оцінивши усі надані сторонами письмові докази й наведені доводи за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Украгросоюз ЛТД" не підлягають задоволенню.

3.4 Мотиви відхилення аргументів, викладених в апеляційній скарзі та прийняття аргументів відзиву на апеляційну скаргу

Відповідно до статті 2 Закону України Про оренду землі (із змінами), відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно положень статті 33 Закону України Про оренду землі , після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.

Предметом доказування відповідно до ч. 2 ст. 77 ЦПК України є обставини, що

підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи

і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Виникнення у орендаря переважного права перед іншими особами на укладення

договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі) та його реалізація

напряму пов`язується з належним виконанням ним своїх обов`язків за умовами договору.

Тобто сам позивач, який для отримання переважного права на укладення договору

оренди на новий строк, має довести належне виконання договору оренди протягом

всього строку дії договору оренди.

На підтвердження здійснення орендної плати за договором оренди від 26.09.2007

року Товариство з обмеженою відповідальністю "Украгросоюз ЛТД" надало до суду докази направлення 30.11.2018 року на адресу ОСОБА_1 поштового переказу грошових котів у розмірі 4817,12 грн.

Орендна плата згідно з п. 11 договору оренди вноситься один раз на рік до 1.12 поточного

року.

Пунктом 3 Додаткової угоди від 10.09.2008 року до договору оренди передбачено, що орендна плата за договором сплачується у гривнях у розмірі - 1 205,46 грн., період сплати: вересень-листопад.

Частиною 1 ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися

належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного

законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту

або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відповідно до

ч. 1 ст. 530 ЦК України підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов`язання згідно з ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є

його невиконання або неналежне виконання з порушенням умов, визначених змістом

зобов`язання (неналежне виконання).

Виходячи з вказаних умов договору оренди та додаткової угоди, поштовий переказ від

30.11.2015 року у розмірі - 4 817,12 грн. свідчить про одноразову сплату позивачем орендної

плати в листопаді 2018 року за чотири роки користування земельною ділянкою.

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до закінчення строку дії договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніш як за один місяць до закінчення строку дії договору оренди землі. У разі смерті орендодавця до закінчення строку дії договору оренди землі орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це спадкоємця земельної ділянки протягом одного місяця з дня, коли йому стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку. До листа-повідомлення про укладення договору оренди землі на новий строк орендар додає проект договору.

При укладенні договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що виходячи з принципів свободи розпорядження власним майном, свободи укладення договору, визначення його умов та вибору контрагента, відсутність волі орендодавця виключає можливість поновлення договору оренди.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 22 вересня 2020 року (справа №917/130/19), для продовження договірних відносин на підставі положень частин 1- 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі" необхідно волевиявлення на це сторін договору, досягнення ними згоди щодо продовження договору із застосуванням переважного права орендаря на продовження договору оренди, у тому числі на змінених умовах.

Крім того, Верховний Суд вказав, що умови договору оренди землі можуть бути змінені лише за згодою сторін, а у разі недосягнення такої домовленості щодо істотних умов переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється; недосягнення сторонами домовленостей щодо істотних умов договору при їх зміні виключає поновлення договору оренди землі з підстав переважного права (частина 4 статті 33 Закону України "Про оренду землі").

Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у справі № 908/2314/18 (постанова від 16.09.2019 року) та Верховним Судом у справі № 923/925/18 (постанова від 27.06.2019 року).

Таким чином, орендар, який претендує на виникнення у нього переважного права на

укладення договору оренди на новий строк (поновлення договору оренди землі) має належним

чином, тобто відповідно до умов, у визначений строк та у встановленому розмірі, виконувати

договірні зобов`язання.

При цьому, належність виконання орендарем умов договору, як однієї з підстав

виникнення переважного права, підлягає доказуванню у справі та має доводитись особою, яка

вимагає поновлення договору, тобто орендарем. Вищенаведене свідчить, що Товариство з обмеженою відповідальністю Украгросоюз ЛТД неналежно виконувало умови договору, що унеможливлює виникнення у такого орендаря переважного права.

30.11.2018 р. позивач направив ОСОБА_1 лист-повідомлення №143 від 28.11.2018 р. про поновлення договору оренди земельної ділянки від 26.09.2007 р. з проектом додаткової угоди.

У відповідь на лист-повідомлення позивача від 28.11.2018 про поновлення договору оренди земельної ділянки від 26.09.2007 з проектом додаткової угоди ОСОБА_1 , повідомила, що вона, як власник земельної ділянки кадастровий номер 5120281400:01:002:0232 не має наміру підписувати додаткову угоду та продовжувати орендні відносини з позивачем.

Деякі помилки у відповіді ОСОБА_1 від 12.12.2018 року не спростовують її наміру

припинити відносини оренди з ДП Украгросоюз , оскільки з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 у липні 2018 року зверталась до ДП Украгросоюз з повідомленням про недобросовісне виконання умов договору орендарем та про відсутність наміру продовжувати строк оренди земельної ділянки.

Також у грудні 2018 року ОСОБА_1 знов зверталась до ДП Украгросоюз з повідомленням про недобросовісне виконання умов договору орендарем та про відсутність наміру продовжувати строк оренди земельної ділянки.

Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї (ч. 2 ст.

14 ЦК України).

На підставі викладеного, при дослідженні фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла до висновку, що ОСОБА_1 не виявила волевиявлення щодо укладення договору оренди землі з Товариством з обмеженою відповідальністю Украгросоюз ЛТД .

Не досягнення сторонами згоди щодо поновлення договору та не укладення у місячний

строк додаткової угоди до договору про його поновлення припиняє переважне право орендаря

на укладення договору оренди (постанова ВС від 15.01.2019 у справі №922/1464/18).

В постанові від 04.12.2019 у справі №689/150/18, залишаючи в силі рішення судів

першої та апеляційної інстанцій про відмову у задоволенні позову про визнання договорів

оренди земельних ділянок поновленими та визнання договорів оренди земельних ділянок

недійсними, Верховний Суд вказав на те, що наявність завчасного повідомлення орендодавцем орендаря про небажання продовжувати договірні відносини щодо оренди землі, закінчення строку договорів оренди, виникнення обов`язку повернути землю у зв`язку з закінченням строку договірних відносин, - дає орендодавцю можливість укладення нових договорів оренди землі з іншим орендарем.

Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що виходячи з принципів свободи

розпорядження власним майном, свободи укладення договору, визначення його умов та

вибору контрагента, відсутність волі орендодавця на поновлення договору оренди землі

виключає можливість визнання поновленим договору оренди.

В постанові від 22.05.2019 у справі №709/1899/17 Верховний Суд зазначив, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Аналогічно й в інших справах №922/1464/18, №454/2313/17, №689/150/18, №312/275/17,

№375/1125/15-ц, №693/9/18 Верховний суд відмовляє у поновленні договору оренди саме через відсутність волі орендодавця на передання земельної ділянки конкретному орендарю на

запропонованих ним умовах, незважаючи на те, що інші умови, а саме: вчасне повідомлення

орендаря про його намір укласти договір на новий строк, а також направлення проекту

додаткової угоди, можуть бути дотримані.

Доводи апелянта, що ОСОБА_1 не надала жодного правового обґрунтування підстав відмови в укладанні додаткової угоди про поновлення Договору оренди землі не заслуговують на увагу, оскільки норми Закону України Про оренду землі не вимагають

від орендодавця надання правового обґрунтування підстав відмови в укладенні додаткової

угоди.

Частиною 5 вказаної статті встановлено, що орендодавець у місячний термін розглядає

надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на

відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору

і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо

земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про

поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення

договору оренди землі орендарю направляться лист-повідомлення про прийняте

орендодавцем рішення.

Так, договір який був укладений між ОСОБА_1 та ДП Украгросоюз не містив кадастрового номеру земельних ділянок, та в проекті договору до листа-повідомлення, було змінено розмір орендної плати, та строк дії договору.

З цього приводу слід зазначити, що згідно положень статті 15 Закону України Про оренду землі , істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); дата укладення та строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Згідно розділу IX Перехідних положень Закону України Про оренду землі , після виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) договір оренди землі переукладається відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку на тих самих умовах, що і раніше укладений, і може бути змінений лише за згодою сторін.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а лише зводяться до переоцінки доказів.

3.5 Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги, з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції

Виходячи з вищезазначеного, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Украгросоюз ЛТД є безпідставними, а тому її треба залишити без задоволення.

Слід також зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення Європейського суду з прав людини у справі Проніна проти України , № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

При цьому, колегією суддів ураховано усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення Європейського суду з прав людини у справі Руїз Торія проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain, п. п. 29 - 30).

Право на обґрунтоване рішення дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (рішення Європейського суду з прав людини у справі Гірвісаарі проти Фінляндії , п. 32.) Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (рішення Європейського суду з прав людини у справі Бюрг та інші проти Франції (Burg and others v. France), (рішення Європейського суду з прав людини у справі Гору проти Греції №2) [ВП], § 41 (Gorou v. Greece no.2).

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 374, статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги залишає судове рішення без змін, а скаргу без задоволення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержання норм матеріального і процесуального права.

За вищевикладених обставин колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є справедливим, законним та обґрунтованим. Судом повно та всебічно досліджені наявні в матеріалах справи докази, їм надана правильна оцінка, порушень норм матеріального та процесуального права не допущено. Підстави для скасування, зміни рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Украгросоюз ЛТД відсутні.

3.6 Порядок та строк касаційного оскарження

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Підстави касаційного оскарження передбачені частиною 2 статті 389 ЦПК України.

Частиною першою статті 390 ЦПК України передбачено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Касаційна скарга подається безпосередньо до суду касаційної інстанції (ст. 391 ЦПК України).

4. Резолютивна частина

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ,

постановив:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Украгросоюз ЛТД - залишити без задоволення.

Рішення Малиновського районного суду міста Одеси від 16 лютого 2021 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у випадках, передбачених частиною другою статті 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повний текст постанови складений 06 вересня 2021 року

Головуючий суддя: А. П. Заїкін

Суддів О. В. Князюк

С. О. Погорєлова