ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18.01.2021м. ДніпроСправа № 904/4857/20
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Назаренко Н.Г. за участю секретаря судового засідання Головахи К.К., розглянувши справу
за позовом Фізичної особи-підприємця Ясашного Віктора Васильовича, м. Ковель, Волинська область
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ Машин", м. Дніпро
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Інтер-Ліс", м. Кременчук
про стягнення заборгованості у сумі 44 392,92 грн. за договором про організацію перевезення
Представники:
від позивача - не з`явився
від відповідача - не з`явився
від третьої особи - не з`явився
СУТЬ СПОРУ:
Фізична особа - підприємець Ясашний Віктор Васильович звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ Машин" заборгованості у сумі 44 392,92 грн. за договором про організацію перевезення.
Рішенням господарського суду від 14.12.2020 позовні вимоги задоволено та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ Машин" на користь Фізичної особи-підприємця Ясашного Віктора Володимировича суму основного боргу у розмірі 44 392,92 грн. та 2 102,00 грн. - витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору.
05.01.2021 від позивача надійшла заява про стягнення витрат на професійну правничу допомогою у сумі 4 000,00 грн.
Ухвалою від 11.01.2021 призначено судове засідання на 18.01.2021 для розгляду заяви про стягнення витрат на правничу допомогу.
Сторони у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду заяви повідомлені належним чином.
Відповідач заперечень щодо суми витрат на правничу допомогу не надав.
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку про задоволення заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, на підставі наступного.
Згідно зі статтею 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об`єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.
Вирішуючи питання про такий розподіл, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.
Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.
Згідно зі статтею 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фінансовий розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумний та враховувати витрачений адвокатом час.
З матеріалів справи вбачається, що 14.08.2020 між адвокатом Зуб Василем Васильовичем (далі - адвокат) та Фізичною особою-підприємцем Ясашним Віктором Васильовичем (далі - клієнт, позивача) укладено договір про надання правової (правничої) допомоги №22/08-20 (далі - договір).
Пунктом 2.1. якого встановлено, що клієнт в порядку та на умовах, визначених цим договором доручає, а адвокат бере на себе зобов`язання надавати йому за плату правову (правничу) допомогу щодо здійснення представництва і захисту прав та інтересів клієнта та надання йому необхідної правової (правничої) допомоги при провадженні цивільних, адміністративних, господарських та кримінальних справах, захисту інтересів клієнта та надання йому необхідної правової (правничої) допомоги при провадженні цивільних, адміністративних, господарських та кримінальних справ, захисту інтересів клієнта у кримінальному провадженні, у справах про адміністративні правопорушення, справах про порушення митних правил, захисту інтересів клієнта у судах всіх інстанції та юрисдикцій, представляти інтереси клієнта в органах державної влади в підприємствах установах та організаціях, незалежно від галузевої належності форми власності та підпорядкування, представляти інтереси клієнта перед фізичними особами, з усіх питань, що відносяться до клієнта.
Відповідно до п. 2.1. договору адвокат бере на себе зобов`язання по наданню ФОП Ясашному Віктору Васильовичу такої правової допомоги: надає Клієнту правову допомогу та представляє його інтереси у справі про стягнення заборгованості з ТОВ "Світ Машин".
21.12.2020 сторонами підписано Акт надання послуг до договору про надання правової (правничої) допомоги від 14.08.2020 № 22/08-20, відповідно до якого в рамках договору про надання правової (правничої) допомоги від 14.08.2020 № 22/08-20 сторони підтверджують, що адвокатом здійснено підготовку процесуальних документів ФОП Ясашного В.В., як позивача у справі № 904/4857/20 за позовом Фізичної особи -підприємця Ясашного Віктора Васильовича до Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ Машин", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Інтер-Ліс" про стягнення заборгованості у сумі 44 392,92 грн., що розглядається у Господарському суді Дніпропетровської області та забезпечено юридичний супровід клієнту по вказаній справі.
Згідно наданих послуг: послуг з підготовки процесуальних документів та юридичного супроводу сторони погодили гонорар адвоката у розмірі 4 000,00 грн.
Сторони погодили, що клієнт сплатив на рахунок адвоката вищезазначену грошову суму відповідно до п. 4.1. договору про надання правової (правничої) допомоги від 14.08.2020 № 22/08-20.
Позивачем на рахунок адвокат перераховано 4 000,00 грн., що підтверджується квитанцією від 20.08.2020.
У відповідності до п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно зі ст. 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Водночас за змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Зі змісту пункту 6 статті 126 ГПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині 4 статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат.
Разом з тим, аналіз наведених норм частини 4 статті 126 ГПК України, а також норм статті 129 цього кодексу, дає підстави для висновку що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.
У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
У розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд оцінює поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Зокрема відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" також зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Так, відповідно до статті 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Зазначена позиція викладена в постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 24.10.2019 по справі № 905/1795/18, від 07.11.2019 по справі № 905/1795/18, від 08.04.2020 по справі № 922/2685/19.
Відповідач заперечень щодо суми витрат на правничу допомогу до суду не надав.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Приписами статі 74 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
На підставі викладеного, суд вважає, що сума витрат на правничу допомогу заявлена позивачем є обґрунтованою, доведеною та підлягає стягненню у повному обсязі.
Керуючись статтями 126, 129, 234, 235, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
Заяву Фізичної особи-підприємця Ясашного Віктора Васильовича - задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ Машин" (49051, м. Дніпро, вул. Столєтова, буд. 11 А, код ЄДРПОУ 42868804) на користь Фізичної особи-підприємця Ясашного Віктора Васильовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) 4 000,00 грн. - витрат на правничу допомогу, про що видати наказ, після набрання додатковим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судові рішення у справі набирають законної сили відповідно до ст.ст. 241, 284 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Додаткове рішення підписано - 25.01.2021.
Суддя Н.Г. Назаренко
Суд | Господарський суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 18.01.2021 |
Оприлюднено | 17.02.2021 |
Номер документу | 94930464 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Назаренко Наталія Григорівна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Назаренко Наталія Григорівна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Назаренко Наталія Григорівна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Назаренко Наталія Григорівна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Назаренко Наталія Григорівна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Назаренко Наталія Григорівна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Назаренко Наталія Григорівна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Назаренко Наталія Григорівна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Назаренко Наталія Григорівна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Назаренко Наталія Григорівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні