Ухвала

від 08.02.2021 по справі 160/348/20

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

08 лютого 2021 року Справа №160/348/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Врони О.В., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Любимівка" про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення по справі №160/348/20 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Любимівка" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ :

18.01.2021 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Любимівка" про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення по справі №160/348/20.

В обґрунтування вказаної заяви Товариство з обмеженою відповідальністю "Любимівка" зазначило, що рішення суду у даній справі набрало законної сили 14.09.2020 року, між тим з моменту набуття чинності та на сьогоднішній день рішення суду відповідачем не виконано.

Відповідно до ч. 3 ст. 166 КАС України - заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

За викладених обставин, враховуючи приписи ст. 382 КАС України, заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Любимівка" розглянуто за наявними в справі матеріалами, в порядку письмового провадження.

При вирішенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Любимівка" про встановлення контролю за виконанням судового рішення, суд виходить з наступного.

Відповідно статті 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Положеннями ст. 370 КАС України передбачено: судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Отже, рішення суду, яке набрало законної сили є обов`язковим для учасників справи.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.03.2020 по справі №160/348/20 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Любимівка" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії задоволено.

Визнано протиправним та скасувано рішення Комісії ГУ ДПС в Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №1373835/30718177 від 20.12.2019 року про відмову у реєстрації податкової накладної №18 від 28.11.2019 року.

Визнано протиправним та скасувано рішення Комісії ГУ ДПС в Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №1403844/30718177 від 24.12.2019 року про відмову у реєстрації податкової накладної №17 від 28.11.2019 року.

Визнано протиправним та скасувано рішення комісії ДПС з питань розгляду скарг №45973/30718177/2 від 28.12.2019 року про відмову у реєстрації податкової накладної №18 від 28.11.2019 року.

Визнати протиправним та скасувано рішення комісії ДПС з питань розгляду скарг №46230/30718177/2 від 28.12.2019 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 17 від 28.11.2019 року.

Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 28.11.2019 року № 18, подану Товариством з обмеженою відповідальністю "Любимівка", датою її фактичного отримання.

Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 28.11.2019 року № 17, подану Товариством з обмеженою відповідальністю "Любимівка", датою її фактичного отримання.

Стягнуто на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Любимівка" (вул.Садова, буд. 2, с. Любимівка, Дніпровський район, Дніпропетровська область, 52042, код ЄДРПОУ 30718177) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, буд. 17-А, м. Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ 43145015) судовий збір у розмірі 3153 грн. 00 коп.

Стягнуто на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Любимівка" (вул.Садова, буд. 2, с. Любимівка, Дніпровський район, Дніпропетровська область, 52042, код ЄДРПОУ 30718177) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (Львівська площа, буд. 8, м.Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) судовий збір у розмірі 3153 грн. 00 коп.

Особливості судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративних справах врегульовано статтею 382 Кодексу адміністративного судочинства України.

Частиною 1 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частина 2 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відтак, аналіз статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України свідчить про те, що зобов`язання суб`єкта владних повноважень - відповідача подати звіт про виконання судового рішення є однією із форм судового контролю за виконанням ухваленого судового рішення та може бути застосовано судом під час прийняття рішення у справі.

Такий контроль здійснюється судом шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, надати звіт про виконання судового рішення, після його надходження - розгляду поданого звіту, а за наслідками розгляду поданого звіту або в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту або накладенням штрафу на керівника такого суб`єкта владних повноважень.

Водночас, застосування інституту судового контролю є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об`єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.

Аналогічні висновки містить постанова Верховного Суду від 31.07.2018 р. у справі №235/7638/16-а.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Європейський Суд з прав людини звертав увагу, що судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні (рішення у справі Скордіно проти Італії (Scordino v. Italy). Таким чином, виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом (рішення у справі Сіка проти Словаччини (Sika v. Slovaki), № 2132/02, пп. 24-27, від 13.06.2006, пп. 18 рішення Ліпісвіцька проти України №11944/05 від 12.05.2011).

Крім того, у рішеннях Європейського Суду з прав людини у справах Бурдов проти Росії від 07.05.2002, Ромашов проти України від 27.07.2004, Шаренок проти України від 22.02.2004 зазначається, що право на судовий захист було б ілюзорним, якби правова система держави дозволяла щоб остаточне зобов`язувальне рішення залишалося бездієвим на шкоду одній із сторін; виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має вважатися невід`ємною частиною судового процесу.

Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі Сокур проти України (Sokur v. Ukraine), №29439/02, від 26.04.2005, та у справі Крищук проти України (Kryshchuk v. Ukraine), №1811/06, від 19.02.2009).

Аналіз зазначених вище рішень Європейського Суду з прав людини свідчить про те, що з метою забезпечення права особи на ефективний судовий захист в адміністративному судочинстві існує інститут судового контролю за виконанням судового рішення. Судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню такої постанови суду та відновленню порушених прав особи-позивача.

Верховний Суд у постанові від 20.02.2019 року у справі №806/2143/15 звертає увагу, що норма статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України має на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставою її застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Наявність у Кодексі адміністративного судочинства України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувана шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому статтею 382 Кодексу адміністративного судочинства України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Рішення суду, яке набрало законної сили є обов`язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України Про виконавче провадження . Судовий контроль у формі зобов`язання подати звіт, також є формою забезпечення виконання судових рішень.

Суд наголошує, що завершальною стадією судового провадження з примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) є виконавче провадження (стаття 1 Закону України Про виконавче провадження).

При цьому, у разі відсутності добровільного виконання судових рішень, приписами Закону України Про виконавче провадження врегульований порядок дій та заходів, що спрямовані на примусове виконання таких рішень.

У відповідності до ст. 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Таким чином, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.03.2020 року по справі №160/348/20 набрало законної сили 14.09.2020 року.

16.09.2020 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом на виконання рішення видані виконавчі листи по справі №160/348/20.

Відповідно до положень ст. 372 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом України Про виконавче провадження .

Згідно із приписами ч. 1 ст. 1 Закону України Про виконавче провадження , виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження, та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, визначений цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

У частині 1 статті 11 Закону України Про виконавче провадження йдеться про те, що державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Отже, заходи примусового виконання рішень здійснюються у спосіб та в порядку, які встановлені Законом України "Про виконавче провадження".

Як було зазначено вище, з метою виконання судового рішення у справі №160/348/20 позивачу були видані виконавчі листи, які останній має право пред`явити до виконання.

З матеріалів заяви встановлено, що Постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції від 06.10.2020 року відкрито виконавче провадження (ВП №63113009) про примусове виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.03.2020 року у справі №160/348/20. Постановою від 08.12.2020 року на боржника - Державну податкову службу України накладено штраф в розмірі 5 100,00 гривень та повторно зобов`язано виконати рішення суду в десятиденний строк. У зв`язку з повторним невиконанням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.03.2020 року по справі №160/348/20 згідно постанови головного державного виконавця від 06.01.2021 року на боржника повторно накладено штраф в розмірі 10 200,00 гривень за невиконання без поважних причин боржником рішення суду. Таким чином, судом встановлено, що на момент розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Любимівка" про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення по справі №160/348/20 відкрито виконавче провадження, доказів щодо виконання вищезазначених виконавчих листів суду не надані. Тобто, у суду відсутні дані щодо закінчення примусового виконання рішення суду від 10.03.2020 року

Враховуючи наведене, суд не знаходить достатніх підстав на час розгляду заяви для встановлення судового контролю за виконанням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.03.2020 по справі №160/348/20 шляхом зобов`язання Державної податкової служби України подати звіт про його виконання.

З урахуванням викладеного, суд не вбачає підстав для задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Любимівка" про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.

У зв`язку із перебуванням судді Врони О.В. у щорічній основній відпустці, ухвала винесена у перший робочий день судді.

Керуючись ст. ст. 241, 243, 248, 382 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Любимівка" про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення по справі №160/348/20 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Любимівка" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 КАС України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295, 297 КАС України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VIІ Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Врона