Рішення

від 17.02.2021 по справі 560/6532/20

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 560/6532/20

РІШЕННЯ

іменем України

17 лютого 2021 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Михайлова О.О.

розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Хмельницькій області, в якій просить суд визнати протиправним та скасувати:

- податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Хмельницькій області від 05.08.2020 №0052269-5605-2215 про нарахування податкового зобов`язання щодо сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2019 рік в сумі 6285,37 грн;

- податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Хмельницькій області від 05.08.2020 №0052270-5605-2215 про нарахування податкового зобов`язання щодо сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2018 рік в сумі 28037,91 грн;

- податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Хмельницькій області від 05.08.2020 №0052271-5605-2215 про нарахування податкового зобов`язання щодо сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2017 рік в сумі 24099,2 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилаєся на безпідставність рішень податкового органу про нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, оскільки будинок складу, який належить йому на праві власності, відноситься до будівель (споруд), призначених для використання у сільськогосподарській діяльності, а відтак, в силу приписів підпункту "ж" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України (далі - ПК України), не є об`єктом оподаткування.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 23.10.2020 відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідач надіслав до суду відзив, в якому зазначив, що правовою підставою для застосування до особи пільги зі сплати податку на нерухоме майно у вигляді звільнення від його сплати є одночасна сукупність наступних умов: 1) використання споруди безпосередньо у сільськогосподарській діяльності; 2) особа має бути сільськогосподарським товаровиробником. оскільки позивач не надав доказів фактичного здійснення сільськогосподарської діяльності та використання безпосередньо у такій діяльності будівель, просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Судом встановлено, що позивач має право власності на будівлю складу, розташовану за адресою Хмельницька область, Старокостянтинівський район, с/рада Пашковецька, автодорога Городище-Рівне-Старокостянтинів, 302км+20м; відповідно до технічного паспорту площа будівлі складу складає 753,1 метрів квадратних.

На підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54, підпункту 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 ПК України 05.08.2020 відповідач прийняв податкові повідомлення-рішення №0052269-5605-2215, №0052270-5605-2215, №0052271-5605-2215, якими визначив позивачу суму податкового зобов`язання по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2019 рік в сумі 6285,37 грн, за 2018 рік в сумі 28037,91 грн, за 2017 рік в сумі 24099,2 грн відповідно.

В частині 2 статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28 грудня 2014 року №71-VIII запроваджено новий місцевий податок, а саме податок на майно, який складається з трьох різновидів: транспортний податок, податок на майно, відмінне від земельної ділянки, та плата за землю.

За правилами підпункту 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 ПК України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (підпункт 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 ПК України).

Відповідно до підпункту 266.3.1 пункту 266.3 статті 266 ПК України базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

Відповідно до статті 10 ПК України податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є місцевим податком.

За змістом підпункту 266.4.2 пункту 266.4 статті 266 ПК України органи місцевого самоврядування до 25 грудня року, що передує звітному, подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням об`єкта житлової та/або нежитлової нерухомості інформацію щодо ставок та наданих пільг юридичним та/або фізичним особам зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Згідно з підпунктом 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 ПК України ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року (підпункт 266.6.1. пункту 266.2 статті 266 ПК України).

У даній справі спірним є питання застосування підпункту "ж" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України до об`єкту нерухомого майна, що належать позивачу на праві власності.

Відповідно до підпункту "ж" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 цього Кодексу (в редакції, що діяла до ) не є об`єктом оподаткування будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності.

Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів" підпункт "ж" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України викладено в новій редакції: будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу "Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства" (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.

Відповідно до пункту 30.1 статті 30 Податкового кодексу України податкова пільга - передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов`язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених пунктом 30.2 цієї статті.

За визначенням підпункту 14.1.235 пункту 14.1 статті 14 ПК України сільськогосподарський товаровиробник для цілей глави 1 розділу XIV цього Кодексу - юридична особа незалежно від організаційно-правової форми або фізична особа - підприємець, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання.

Застереження в підпункті 14.1.235 щодо цілей глави 1 розділу XIV ПК України не означає, що у інших випадках, передбачених цим Кодексом, термін "сільськогосподарський товаровиробник" має інше змістовне навантаження.

Визначення "сільськогосподарський товаровиробник" також міститься у статті 1 Закону України "Про стимулювання розвитку сільського господарства на період 2001 - 2004 років" від 18 січня 2001 року N 2238-ІІІ, сільськогосподарський товаровиробник - фізична або юридична особа, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції, переробкою власновиробленої сільськогосподарської продукції та її реалізацією.

Крім того, законодавцем, з метою визнання осіб такими, що займаються сільськогосподарською діяльністю, вживається також поняття "виробники сільськогосподарської продукції".

Згідно з абзацом другим статті 1 Закону України "Про сільськогосподарський перепис" від 23 вересня 2008 року N 575-VI виробники сільськогосподарської продукції - юридичні особи всіх організаційно-правових форм господарювання та їх відокремлені підрозділи, фізичні особи (фізичні особи - підприємці, домогосподарства), які займаються сільськогосподарською діяльністю, передбаченою класифікацією видів економічної діяльності, мають у володінні, користуванні або розпорядженні землі сільськогосподарського призначення чи сільськогосподарських тварин.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про особисте селянське господарство" особисте селянське господарство - це господарська діяльність, яка проводиться без створення юридичної особи фізичною особою індивідуально або особами, які перебувають у сімейних чи родинних відносинах і спільно проживають, з метою задоволення особистих потреб шляхом виробництва, переробки і споживання сільськогосподарської продукції, реалізації її надлишків та надання послуг з використанням майна особистого селянського господарства, у тому числі й у сфері сільського зеленого туризму.

Згідно зі статтею 3 Закону України "Про особисте селянське господарство" дія цього Закону поширюється на фізичних осіб, яким у встановленому законом порядку передано у власність або оренду земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства.

У власності позивача перебуває земельна ділянка площею 0,5 га кадастровий номер 6824286400:04:015:0008 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства.

На підтвердження свого статусу сільськогосподарського виробника позивач надав до суду довідку сільського голови Пашковецької сільської ради №275 від 16 жовтня 2020 року та фото етапів вирощування рослин.

При цьому суд зазначає, що відповідно до Порядку обліку особистих селянських господарств сільськими, селищними та міськими радами, затвердженого Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 14 квітня 2017 року №572, саме сільська рада здійснює облік особистих селянських господарств.

Враховуючи встановлені обставини справи, суд дійшов висновку, що будівля складу, розташована за адресою Хмельницька область, Старокостянтинівський район, с/рада Пашковецька, автодорога Городище-Рівне-Старокостянтинів, 302км+20м, фактично є нерухомістю сільськогосподарського товаровиробника, відтак не є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в силу положень пункту "ж" підпункту 266.2.2. пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України.

Аналогічний правовий висновок зазначений у постановах Верховного Суду 04 грудня 2018 року у справі № 649/593/16-а, від 24 квітня 2020 року у справі №540/2206/19.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що податкові повідомлення-рішення від 05.08.2020 №0052269-5605-2215, №0052270-5605-2215, №0052271-5605-2215 є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином відшкодуванню підлягає сума сплаченого позивачем судового збору у розмірі 840,80 грн.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 05.08.2020 №0052269-5605-2215, №0052270-5605-2215, №0052271-5605-2215.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 40 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Хмельницькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) Відповідач:Головне управління ДПС у Хмельницькій області (вул. Пилипчука, 17, м.Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , ідентифікаційний номер - 43142957)

Головуючий суддя О.О. Михайлов