Постанова

від 09.08.2021 по справі 560/6532/20

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/6532/20

Головуючий у 1-й інстанції: Михайлов О.О.

Суддя-доповідач: Сушко О.О.

09 серпня 2021 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сушка О.О.

суддів: Залімського І. Г. Мацького Є.М.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 лютого 2021 року (м. Хмельницький) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Хмельницькій області від 05.08.2020 №0052269-5605-2215 про нарахування податкового зобов`язання щодо сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2019 рік в сумі 6285,37 грн; податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Хмельницькій області від 05.08.2020 №0052270-5605-2215 про нарахування податкового зобов`язання щодо сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2018 рік в сумі 28037,91 грн; податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Хмельницькій області від 05.08.2020 №0052271-5605-2215 про нарахування податкового зобов`язання щодо сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2017 рік в сумі 24099,2 грн.

Відповідно до рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 лютого 2021 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з вказаним рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів та вимог апеляційної скарги у відповідності до ч. 1 ст. 308 КАС України, дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що позивач має право власності на будівлю складу, розташовану за адресою Хмельницька область, Старокостянтинівський район, с/рада Пашковецька, автодорога Городище-Рівне-Старокостянтинів, 302км+20м; відповідно до технічного паспорту площа будівлі складу складає 753,1 метрів квадратних.

На підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54, підпункту 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 ПК України 05.08.2020 відповідач прийняв податкові повідомлення-рішення №0052269-5605-2215, №0052270-5605-2215, №0052271-5605-2215, якими визначив позивачу суму податкового зобов`язання по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2019 рік в сумі 6285,37 грн, за 2018 рік в сумі 28037,91 грн, за 2017 рік в сумі 24099,2 грн відповідно.

Суд першої інстанції при ухваленні оскарженого рішення виходив з наявності підстав для звільнення позивача як від сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в порядку п. ж п. п. 266.2.2 п.266.2 ст. 266 Податкового кодексу України, а відтак наявності підстав для задоволення адміністративного позову.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Так, згідно статті 265 ПК України податок на майно складається, зокрема, з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

В силу пп. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 ПК України, платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (пп. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 ПК України).

За змістом пункту 266.3 ст. 266 ПК України базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, втому числі його часток.

Підпунктом 266.3.2 пункту 266.3 сг. 266 ПК України визначено, що база оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

Отже, за загальним правилом, об`єкти житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх частки, які перебувають у власності фізичних осіб, є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що звільняється від сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, оскільки будинок складу, який належить йому на праві власності, відноситься до будівель (споруд), призначених для використання у сільськогосподарській діяльності, якою він займається, а відтак, в силу приписів підпункту "ж" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України (далі - ПК України), не є об`єктом оподаткування.

З цього приводу колегія суддів дійшла наступного висновку.

Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

В силу приписів пп. 14.1.235 п. 14.1 ст. 14 ПК України сільськогосподарський товаровиробник для цілей глави 1 розділу XIV цього Кодексу - юридична особа незалежно від організаційно-правової форми, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання.

Згідно з п. 5.2. ст. 5 ПК України г разі якщо поняття, терміни, правили та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення нього Кодексу.

Отже, правовою підставою для застосування до особи пільги зі сплати податку на нерухоме майно у вигляді звільнення від його сплати є одночасна сукупність наступних умов: 1) використання споруди безпосередньо у сільськогосподарській діяльності: 2) особа має бути сільськогосподарським товаровиробником.

При цьому, слід враховувати, що ПК України регламентує правовий статус сільськогосподарського товаровиробника виключно, як юридичної особи і жодної альтернативи податковим законодавством не передбачено. Позивач не зареєстрований як юридична особа.

Відтак, ПК України чітко врегульовано випадки, якщо положення інших нормативно-правових актів суперечать його положенням, та визначено, що в такому випадку застосовуються норми саме Податкового кодексу для цілей оподаткування.

Згідно абз. 2 ст. 1 Закону України "Про сільськогосподарський перепис" від 23.09.2008 №575- VI. виробники сільськогосподарської продукції - юридичні особи всіх організаційно-правових форм господарювання та їх відокремлені підрозділи, фізичні особи (фізичні особи - підприємці, домогосподарства), які займаються сільськогосподарською діяльністю, передбаченою класифікацією видів економічної діяльності, мають у володінні, користуванні або розпорядженні землі сільськогосподарського призначення чи сільськогосподарських тварин.

Таким чином, посилання суду першої інстанції на ст. 1 Закону України "Про сільськогосподарський перепис" від 23.09.2008 №575-VI є неналежним, оскільки вказаний нормативно-правовий акт визначає правові, організаційні та економічні основи підготовки і проведення сільськогосподарського перепису, оброблення, узагальнення, поширення та використання його результатів, а також регулює відносини суб`єктів сільськогосподарського перепису, визначає їх права, обов`язки та відповідальність, установлює гарантії держави щодо захисту конфіденційної інформації, отриманої у процесі проведення сільськогосподарського перепису.

Тому, вказаний закон регулює інші суспільні відносини та не може застосовуватися до спірних правовідносин у сфері встановлення, нарахування та сплати податкового зобов`язання.

Відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженого наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 17.08.2000 №507 (далі - ДК 018-2000), будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності віднесено до підрозділу "Будівлі нежитлові" клас 1271 "Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства". Цей клас включає будівлі для використання в сільськогосподарській діяльності, наприклад, корівники, стайні, свинарники, кошари, кінні заводи, собачі розплідники, птахофабрики, зерносховища, склади та надвірні будівлі, підвали, винокурні, винні ємності, теплиці, сільськогосподарські силоси та ін.

Позивач з 10.11.2005 зареєстрований фізичною особою підприємцем та визначено вид діяльності - 31.09 Виробництво інших меблів .

У позовній заяви, позивач зазначав, що склад будівля, площею 753,1 кв.м розташована за адресою Хмельницька область, Старокостянтинівський р-н., Пашковецька с/рада, автодорога Городище-Рівне-Старокостянтинів 302 км + 20 м 6, фактично є будівлями сільськогосподарського товаровиробника та призначена для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності, а тому не підлягають оподаткуванню на підставі пп. ж пп.266.2.2 п.266.2 ст. 266 ПК України

Слід звернути увагу, що матеріали справи не містять жодних доказів фактичного здійснення позивачем сільськогосподарської діяльності та використання безпосередньо у такій діяльності будівель: вирощування квітів, розсади, цибулин, та садженців квітів, кущів плодових дерев загальною площею 753,1 кв.м., розташоване за адресою Хмельницька область, Старокостянтинівський р-н., Пашковецька с/рада, автодорога Городище-Рівне-Старокостянтинів 302 км т 20 м 6.

Крім того, доказів вирощування, зберігання квітів, розсади овочів та садженців, а також фактів реалізації такої продукції та використання належних позивачу нежитлових приміщень при здійсненні вказаної сільськогосподарської діяльності, як і доказів провадження такої діяльності, позивачем не надано.

З огляду на викладені обставини справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для скасування рішення суду першої інстанції з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області задовольнити повністю.

Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 лютого 2021 року скасувати.

Прийняти нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає, як така, що розглянута за правилами спрощеного провадження, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий Сушко О.О. Судді Залімський І. Г. Мацький Є.М.