Постанова

від 15.02.2021 по справі 2340/4486/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 2340/4486/18 Суддя (судді) першої інстанції: В.А. Гайдаш

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2021 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Єгорової Н.М.,

суддів - Сорочка Є.О., Федотова І.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги Комунального підприємства Міський водоканал та Виконавчого комітету Золотоніської міської ради на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2020 року у справі за адміністративним позовом Комунального некомерційного підприємства Золотоніська районна багатопрофільна лікарня Золотоніської районної ради до Виконавчого комітету Золотоніської міської ради, за участю третіх осіб: Комунального підприємства Міський водоканал , Приватного підприємства Сільвер Фуд , про визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету, -

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2018 року позивач звернувся до суду з позовною заявою до Виконавчого комітету Золотоніської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Приватне підприємство Сільвер Фуд , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Комунальне підприємство Міський водоканал, в якій просив визнати протиправним та скасувати рішення від 20 червня 2018 року № 203 Про затвердження Місцевих правил прийняття стічних вод до системи водовідведення м. Золотоноша .

В заяві про уточнення позовних вимог позивач просив суд визнати протиправним та скасувати рішення від 21 лютого 2019 року №73 Про затвердження Місцевих правил прийняття стічних вод до системи водовідведення м. Золотоноша .

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2020 року позов задоволено повністю.

Визнано протиправним та нечинним рішення виконавчого комітету Золотоніської міської ради від 20 червня 2018 № 203 Про затвердження Місцевих правил прийняття стічних вод до системи водовідведення м. Золотоноша .

Визнано протиправним та нечинним рішення виконавчого комітету Золотоніської міської ради від 21 лютого 2019 № 73 Про затвердження Місцевих правил прийняття стічних вод до системи водовідведення м. Золотоноша .

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що у матеріалах адміністративної справи відсутні:

- докази внесення регуляторним органом до планів діяльності на 2018 рік та 2019 рік проектів рішень відповідача від 20 червня 2018 року №203 (надалі - рішення №203) та від 21 лютого 2019 року №73 (надалі - рішення №73) про затвердження Місцевих правил прийняття стічних вод до системи водовідведення м.Золотоноша ;

- докази завчасного оприлюднення у встановленому порядку у засобах масової інформації або шляхом розміщення на офіційній сторінці Золотоніської міської ради (http://zolo.gov.ua), або у мережі Інтернет проектів Місцевих правил прийняття стічних вод до системи водовідведення м. Золотоноша;

- звіти про проведені громадські обговорення проекту Місцевих правил приймання стічних вод у систему водовідведення м. Золотоноша, тобто, не приймалися відповідні пропозиції та зауваження від громадськості.

Таким чином, недотримання виконавчим комітетом Золотоніської міської ради процедури розробки проектів регуляторних нормативно-правових актів під час затвердження Місцевих правил прийняття стічних вод до системи водовідведення м. Золотоноша, процедури оприлюднення їх проектів, ненадання можливості прийняти участь в обговоренні проектів та наданні своїх пропозицій, призвело до порушення прав та інтересів позивача, як медичного закладу, який здійснює скиди стічних вод у систему водовідведення м. Золотоноша.

Судом першої інстанції також встановлено, що положення Місцевих правил прийняття стічних вод до системи водовідведення м. Золотоноша (рішення від 20 червня 2018 року №203) не у повній мірі відповідають приписам, які зазначені у Наказі Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 01 грудня 2017 року № 316 затверджено Правила приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення та Порядок визначення розміру плати, що справляється за понаднормативні скиди стічних вод до систем централізованого водовідведення (далі - Наказ № 316).

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Комунальне підприємство Міський водоканал подало апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, а також на неповне з`ясування фактичних обставин справи.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що позивач не надав жодного доказу на підтвердження порушення його прав відповідачем.

В позовній заяві від 10 жовтня 2018 року зазначена лише одна позовна вимога про визнання протиправним та скасування рішення виконавчого комітету Золотоніської міської ради № 203 від 20 червня 2018 року Про затвердження Місцевих правил прийняття стічних вод до системи водовідведення м. Золотоноша . 17 квітня 2020 року позивач звернувся до суду першої інстанції з заявою про уточнення позовних вимог в адміністративній справі, в якій також просив суд визнати протиправним та скасувати рішення виконавчого комітету Золотоніської міської ради від 21 лютого 2019 року Про затвердження місцевих правил прийняття стічних вод до системи водовідведення м. Золотоноша .

Відтак, подавши заяву від 17 квітня 2020 року про уточнення позовних вимог позивач по суті заявив новий позов в рамках цієї справи, що не відповідає вимогам ч. 1 ст. 47 КАС України, тому заява про уточнення позовних вимог підлягала поверненню, але і інших підстав ніж ті, що зазначені судом в ухвалі від 17 квітня 2020 року.

Але незважаючи на це, рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2020 року визнано протиправними та нечинними обидва рішення виконкому: як № 203, так і № 73.

Також КП Міський водоканал звертає увагу на суперечності у встановлених судом першої інстанції обставинах, який встановивши, що місцеві правила не у повній мірі відповідають приписам Наказу № 316, одночасно послався на п. 4 цього Наказу, який встановлює, що вказані правила є базовими, а конкретна територіальна громада на підставі них розробляє свої, що й було зроблено виконавчим комітетом Золотоніської міської ради.

Верховний Суд у постанові від 22 вересня 2020 року у справі № 400/1916/19 зробив такий висновок щодо застосування норм права: Останній абзац пункту і розділу 4 Правил приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення та Порядку визначення розміру плати, що справляється за понаднормативні скиди стічних вод до систем централізованого водовідведення, затверджені Наказом №316, передбачає, що розрахунок ДК забруднюючих речовин у стічних водах споживачів проводить для кожних КОС виробника або для кожного і каналізаційних колекторів, які відводять стічні води до цих очисних споруд.

Місцеві правила приймання затверджуються органами самоврядування та є обов`язковими для виробників та споживачів. Таким чином місцеві правила самостійно визначають ДК забруднюючих речовин, враховуючи місцеві особливості.

Але незважаючи на названу правову позицію Верховного Сулу, окружний суд протлумачив вказану норму на власний розсуд.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Виконавчий комітет Золотоніської міської ради також подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, а також на неповне з`ясування фактичних обставин справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, та на невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що рішенням суду від 15 вересня 2020 року визнано протиправними та нечинними обидва рішення виконкому: як № 203, так і № 73, що свідчить про вихід судом за межі позовних вимог без зазначення причин та обґрунтування такого виходу.

Вказане призвело до позбавлення відповідача права на спростування доводів щодо незаконності рішення виконкому № 73, яке не було предметом позову.

Подана позивачем 17 квітня 2020 року заява про уточнення предмета позовних вимог не могла бути задоволена судом за результатами розгляду справи в день прийняття рішення, оскільки ухвалою суду першої інстанції 17 квітня 2020 року її було повернено заявнику.

Повернення судом заяви про уточнення позовних вимог зумовило відсутність необхідності подання відповідачем відзиву, пояснень або доказів на підтвердження дотримання процедури прийняття рішення виконавчого комітету Золотоніської міської ради №73 від 21 лютого 2019. Відповідачу був взагалі невідомий той факт, що вказане рішення є предметом оскарження у цій справі.

Разом з тим, згідно ч. 3 ст. 47 КАС України зміна предмета або підстав позову при новому розгляді справи допускається в строки, встановлені частиною першою цієї статті, лише у випадку, якщо це необхідно для захисту прав позивача у зв`язку із зміною фактичних обставин справи, що сталася після закінчення підготовчого засідання, або, якщо справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження - початку першого судового засідання при первісному розгляді справи.

Рішення виконавчого комітету Золотоніської міської ради № 73 прийнято 21 лютого 2019 року. Підготовче засідання під час попереднього судового розгляду закінчено 27 лютого 2019 року. Таким чином, прийняття рішення виконавчим комітетом Золотоніської міської ради № 73 не змінило фактичних обставин справи після підготовчого засідання, а відповідно зміна предмету позову не допустима. А також посилається на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові № 922/404/19 від 09 липня 2020 року, про те, що ч. 1 ст. 47 КАС України не містить такого поняття, як уточнення предмету позовних вимог, а допускає зміну предмету або підстав позову, збільшення або зменшення позовних вимог.

Відповідач також акцентує увагу на безпідставності висновків суду, що не надання відповідачем відзиву є визнанням позову, з огляду на таке.

По-перше, представник відповідача - адвокат Король O.A. неодноразово прибував у судове засідання та повідомляв про те, що сторона відповідача заперечує щодо задоволення позовних вимог у повному обсязі.

По-друге, враховуючи ту обставину, що позовні вимоги були заявлені лише щодо скасування рішення виконавчого комітету № 203, стороною відповідача не подавався та й не повинен був подаватися, відзив та докази, що підтверджують дотримання процедури прийняття рішення №73.

Більш того, представник відповідача - адвокат Король O.A. 15 вересня 2020 року (у день розгляду справи по суті) направляв на адресу суду заяву, в якій просив відкласти засідання, у зв`язку із зайнятістю в іншому процесі, на що суд взагалі не звернув увагу.

В той же час, участь у засіданні 15 вересня 2020 року мала визначальне значення, оскільки розгляд справи фактично проведено за одне засідання, і лише в цьому засідання відповідач міг виявити ту обставину, що справа слухається за двома позовними вимогами.

Окрім того, як і КП Міський водоканал , звертає увагу на протиріччя у встановлених судом першої інстанції обставинах, який встановивши, що місцеві правила не у повній мірі відповідають приписам Наказу № 316, одночасно послався на п. 4 цього Наказу, який встановлює, що вказані правила є базовими, а конкретна територіальна громада на підставі них розробляє свої, що й було зроблено виконавчим комітетом Золотоніської міської ради.

Не відповідають дійсності й твердження суду першої інстанції щодо недотримання виконавчим комітетом Золотоніської міської ради процедури розробки проектів регуляторних нормативно-правових актів під час затвердження Місцевих правил прийняття стічних вод до системи водовідведення м. Золотоноша, процедури оприлюднення їх проектів, надання можливості прийняти участь в обговоренні проектів та наданні своїх пропозицій.

На офіційному сайті Золотоніської міської ради (zolo.gov.ua) у розділі регуляторна політика, підрозділ Оприлюднення проектів регуляторних актів та аналізу регуляторного впливу, як проект Правил, так і проект Рішення з іншими додатками, оприлюднені. Громадські слухання проводилися 07 лютого 2019 року. При цьому, як вбачається із протоколу громадських слухань, головний лікар Золотоніської ЦРЛ - Примак C.B. та його заступник Козлов С.М. були особисто присутніми на громадських слуханнях та виступали на них. Залишена поза увагою суду і та обставина, що публікації в місцевій газеті Златокрай від 31 січня 2019 року.

Також судом вказано на необхідну наявність плану діяльності з підготовки проектів регуляторних актів. Вказаний план наявний у відповідача. Під час підготовки оскаржуваних Правил та Рішення, до нього вносилися зміни, про що свідчить відповідне розпорядження міського голови № 11 від 21 січня 2019 року.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач, посилаючись на те, що вимоги апеляційної скарги є необґрунтовані, просить в її задоволенні відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Приватне підприємство Сільвер Фуд заяву про приєднання до апеляційних скарг або відзив на апеляційні скарги не надало.

Відповідно до частини 1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційних скарг та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги необхідно задовольнити, а рішення суду першої інстанції - скасувати, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що рішенням виконавчого комітету Золотоніської міської ради від 20 червня 2018 року №203 затверджено Місцеві правила прийняття стічних вод до системи водовідведення м. Золотоноша .

Рішенням виконавчого комітету Золотоніської міської ради від №73 21 лютого 2019 року затверджено Місцеві правила прийняття стічних вод до системи водовідведення м. Золотоноша та скасовано з 01 березня 2019 року дію попереднього рішення від 20 червня 2018 року №203 Про затвердження Місцевих правил прийняття стічних вод до системи водовідведення м. Золотоноша .

Оскаржувані рішення виконавчого комітету Золотоніської міської ради про затвердження Місцевих правил приймання стічних вод до системи водовідведення м.Золотоноша є регуляторними актами, які регулюють господарські відносини у сфері приймання КП Міський водоканал стічних вод від підприємств (установ, організацій) міста Золотоноша.

Проекти Місцевих правил прийняття стічних вод до системи водовідведення м. Золотоноша не були оприлюднені у засобах масової інформації або шляхом розміщення на офіційній сторінці Золотоніської міської ради (http://zolo.gov.ua), або у мережі Інтернет.

Відсутні докази оприлюднення Місцевих правил прийняття стічних вод до системи водовідведення м. Золотоноша у спосіб, передбачений статтею 13 Закону №1160-IV, що суперечить приписам ст. 7 Закону України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності .

Згідно листа виконавчого комітету Золотоніської міської ради від 28 січня 2019 року №257 у відповідача відсутні письмові відомості та копії підтверджуючих документів щодо оприлюднення в засобах масової інформації або на офіційній сторінці Золотоніського міськвиконкому проекту рішення виконавчого комітету про затвердження Місцевих правил приймання стічних вод до системи водовідведення за 2018 рік, відсутній План діяльності з підготовки проектів регуляторних актів на 2018 рік та аналіз регуляторного впливу рішення Золотоніського міськвиконкому від 20 червня 2018 року №203.

Виконавчим комітетом Золотоніської міської ради не забезпечено вільний доступ юридичних осіб, зокрема, позивача, до розробки й затвердження Місцевих правил прийняття стічних вод до системи водовідведення м. Золотоноша, що позбавило позивача можливості вносити свої пропозиції чи зауваження з приводу окремих положень вказаного нормативного акту, який стосується діяльності комунального некомерційного підприємства Золотоніська районна багатопрофільна лікарня Золотоніської районної ради.

Виконавчим комітетом Золотоніської міської ради не було організовано громадські слухання у процесі оцінки впливу на довкілля під час прийняття Місцевих правил приймання стічних вод у систему водовідведення м. Золотоноша.

До того ж відповідачем не надано до матеріалів адміністративної справи жодного звіту про проведене громадське обговорення проекту Місцевих правил приймання стічних вод у систему водовідведення м. Золотоноша.

Судом першої інстанції також встановлено, що положення Місцевих правил прийняття стічних вод до системи водовідведення м. Золотоноша (рішення №203) не у повній мірі відповідають приписам, які зазначені у Наказі №316, зокрема: Місцевими правилами прийняття стічних вод до системи водовідведення м. Золотоноша у таблиці №1 передбачено речовину Залізо , ГДК якого 0,5 мг/л, однак Наказом №316 передбачено показник Залізо , ГДК якого 3,0 мг/дм3; Місцевими правилами прийняття стічних вод до системи водовідведення м. Золотоноша передбачено речовину Сульфати , ГДК -70,0 мг/л, однак Наказом №316 передбачено показник Сульфати , ГДК якого - 400 мг/дм3; Місцевими правилами прийняття стічних вод до системи водовідведення м. Золотоноша передбачено речовину Азот амонійний , ГДК -14,0 мг/л, однак Наказом №316 передбачено показник Азот (сума азоту органічного та амонійного), ГДК якого -50,0 мг/дм3; Місцевими правилами прийняття стічних вод до системи водовідведення м. Золотоноша передбачено речовини Нітрати , Нітрити , Фосфати , Мінералізація , однак у Наказі №316 взагалі відсутні вказані показники; Місцевими правилами прийняття стічних вод до системи водовідведення м. Золотоноша передбачено речовину РН , ГДК - 6,5-8,5, однак Наказом №316 передбаченого показник Реакція середовища (рН) 6,5 -9,0 од.

Крім того Місцевими правилами прийняття стічних вод до системи водовідведення м. Золотоноша передбачено процедуру відбору проб, де в другому абзаці вказано, що за результатами відбору проб стічних вод споживача, складається Акт про відбір для лабораторного дослідження стічних вод з фіксуванням інформації, однак всупереч Наказу №316 не передбачено фіксування інформації щодо відібраної проби, а саме: об`єм проби, тип матеріалу тари, її об`єм, процедура попередньої обробки проби, відомості про особу, яка відібрала пробу.

На підставі вищевикладених обставин суд дійшов висновку, що рішення виконавчого комітету Золотоніської міської ради №203 та №73 Про затвердження Місцевих правил прийняття стічних вод до системи водовідведення м.Золотоноша є протиправними.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів враховує наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 25 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Пунктом 10 статті 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні передбачено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень.

Відповідно до Закону України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності (далі Закон №1160-IV) регуляторним актом є акт прийнятий уповноваженим регуляторним органом нормативно-правовий акт, який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб`єктами господарювання; прийнятий уповноваженим регуляторним органом інший офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, застосовується неодноразово та щодо невизначеного кола осіб і який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб`єктами господарювання, незалежно від того, чи вважається цей документ відповідно до закону, що регулює відносини у певній сфері, нормативно-правовим актом

Позивач є суб`єктом правовідносин, у яких застосовано рішення виконавчого комітету, яким затверджено Місцеві правила прийняття стічних вод до системи водовідведення м.Золотоноша, відповідно позивач наділений правом оскарження такого акта.

Статтею 8 Закону № 1160 встановлено, що стосовно кожного проекту регуляторного акта його розробником готується аналіз регуляторного впливу.

Аналіз регуляторного впливу готується до оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень та пропозицій.

Розробник проекту регуляторного акта при підготовці аналізу регуляторного впливу повинен:

визначити та проаналізувати проблему, яку пропонується розв`язати шляхом державного регулювання господарських відносин, а також оцінити важливість цієї проблеми;

обґрунтувати, чому визначена проблема не може бути розв`язана за допомогою ринкових механізмів і потребує державного регулювання;

обґрунтувати, чому визначена проблема не може бути розв`язана за допомогою діючих регуляторних актів, та розглянути можливість внесення змін до них;

визначити очікувані результати прийняття запропонованого регуляторного акта, у тому числі здійснити розрахунок очікуваних витрат та вигод суб`єктів господарювання, громадян та держави внаслідок дії регуляторного акта; визначити цілі державного регулювання;

визначити та оцінити усі прийнятні альтернативні способи досягнення встановлених цілей, у тому числі ті з них, які не передбачають безпосереднього державного регулювання господарських відносин;

аргументувати переваги обраного способу досягнення встановлених цілей;

описати механізми і заходи, які забезпечать розв`язання визначеної проблеми шляхом прийняття запропонованого регуляторного акта;

обґрунтувати можливість досягнення встановлених цілей у разі прийняття запропонованого регуляторного акта;

обґрунтовано довести, що досягнення запропонованим регуляторним актом встановлених цілей є можливим з найменшими витратами для суб`єктів господарювання, громадян та держави;

обґрунтовано довести, що вигоди, які виникатимуть внаслідок дії запропонованого регуляторного акта, виправдовують відповідні витрати у випадку, якщо витрати та/або вигоди не можуть бути кількісно визначені;

оцінити можливість впровадження та виконання вимог регуляторного акта залежно від ресурсів, якими розпоряджаються органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи, які повинні впроваджувати або виконувати ці вимоги;

оцінити ризик впливу зовнішніх чинників на дію запропонованого регуляторного акта;

обґрунтувати запропонований строк чинності регуляторного акта; визначити показники результативності регуляторного акта;

визначити заходи, за допомогою яких буде здійснюватися відстеження результативності регуляторного акта в разі його прийняття.

Відповідно до ст. 13 Закону №1160-ІV план діяльності регуляторного органу з підготовки проектів регуляторних актів та зміни до нього оприлюднюються шляхом опублікування в друкованих засобах масової інформації цього регуляторного органу, а у разі їх відсутності - у друкованих засобах масової інформації, визначених цим регуляторним органом, та/або шляхом розміщення плану та змін до нього на офіційній сторінці відповідного регуляторного органу в мережі Інтернет.

Повідомлення про оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень і пропозицій, проект регуляторного акта та відповідний аналіз регуляторного впливу оприлюднюються шляхом опублікування в друкованих засобах масової інформації розробника цього проекту, а у разі їх відсутності - у друкованих засобах масової інформації, визначених розробником цього проекту, та/або шляхом розміщення на офіційній сторінці розробника проекту регуляторного акта в мережі Інтернет.

Звіт про відстеження результативності регуляторного акта оприлюднюється шляхом опублікування в друкованих засобах масової інформації регуляторного органу, який прийняв цей регуляторний акт, а у разі їх відсутності - у друкованих засобах масової інформації, визначених цим регуляторним органом, та/або шляхом розміщення на офіційній сторінці цього регуляторного органу в мережі Інтернет.

При визначенні регуляторними органами друкованих засобів масової інформації, в яких публікуються документи, зазначені у частинах першій - третій цієї статті: надається перевага офіційним друкованим засобам масової інформації; забезпечується відповідність сфери компетенції регуляторного органу на відповідній території сфері розповсюдження друкованого засобу масової інформації.

Якщо в межах адміністративно-територіальної одиниці чи в населеному пункті не розповсюджуються друковані засоби масової інформації, а місцеві органи виконавчої влади, територіальні органи центральних органів виконавчої влади, органи та посадові особи місцевого самоврядування не мають своїх офіційних сторінок у мережі Інтернет, документи, зазначені у частинах першій - третій цієї статті, можуть оприлюднюватися у будь-який інший спосіб, який гарантує доведення інформації до мешканців відповідної адміністративно-територіальної одиниці чи до відповідної територіальної громади.

Витрати, пов`язані з оприлюдненням документів, зазначених у частинах першій - третій цієї статті, фінансуються за рахунок розробників проектів регуляторних актів або регуляторних органів, які оприлюднюють ці документи.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що 21 січня 2019 року розпорядженням Золотінського міського голови № 11 були внесені зміни до розпорядження від 07 грудня 2018 року №176 Про затвердження плану діяльності з підготовки проектів регуляторних актів на 2019 рік , згідно яких поставлено до плану діяльності підготовки проектів регуляторних актів на І квартал 2019 року затвердження Місцевих правил прийняття стічних вод до системи водовідведення м. Золотоноша.

Згідно публікації в місцевій газеті Златокрай від 31 січня 2019 року міськвиконком повідомив про проведення 07 лютого 2019 року о 16-00 в міському Будинку культури (м. Золотоноша, вул. Садовий проїзд, 4) громадських слухань по проекту Місцевих правил прийняття стічних вод до системи водовідведення м. Золотоноша.

Згідно протоколу громадських слухань від 07 лютого 2019 року були присутніми - головний лікар Золотоніської ЦРЛ - Примак C.B. та його заступник Козлов С.М. були особисто та виступали на них.

На офіційному сайті Золотоніської міської ради (zolo.gov.ua) у розділі регуляторна політика, підрозділ Оприлюднення проектів регуляторних актів та аналізу регуляторного впливу оприлюднено проект Правил і проект Рішення з додатками.

Згідно публікації в місцевій газеті Златокрай від 28 лютого 2019 року повідомлено про прийняття виконавчим комітетом рішення від 21 лютого 2019 року №73 Про затвердження Місцевих правил прийняття стічних вод до системи водовідведення м. Золотоноша .

Викладене беззаперечно вказує, що твердження позивача та висновки суду першої інстанції за результатами дослідження доказів спростовуються наявними в матеріалах справи письмовими доказами.

Згідно частини сьомої статті 9 Закону України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності усі зауваження і пропозиції щодо проекту регуляторного акта та відповідного аналізу регуляторного впливу, одержані протягом встановленого строку, підлягають обов`язковому розгляду розробником цього проекту. За результатами цього розгляду розробник проекту регуляторного акта повністю чи частково враховує одержані зауваження і пропозиції або мотивовано їх відхиляє.

Окремо, слід зазначити, що безпосередньо представник позивача на громадських слуханнях висловив позицію щодо проекту регуляторного акту та аналізу регуляторного впливу в контексті відсутності коштів для сплати штрафів у разі перевищення норм встановленим цим актом.

Разом з тим, Законом № 1160-IV не встановлено обов`язку відповідача повторно оприлюднювати регуляторні акти за наслідками розгляду пропозицій та зауважень до таких регуляторних актів, в тому числі винесених членами виконавчого комітету на засіданнях.

Відповідно до статті 4 Закону № 1160-IV одним з принципів державної регуляторної політики є прозорість та врахування громадської думки - відкритість для фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань дій регуляторних органів на всіх етапах їх регуляторної діяльності, обов`язковий розгляд регуляторними органами ініціатив, зауважень та пропозицій, наданих у встановленому законом порядку фізичними та юридичними особами, їх об`єднаннями, обов`язковість і своєчасність доведення прийнятих регуляторних актів до відома фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань, інформування громадськості про здійснення регуляторної діяльності.

Суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що оскаржувані правила прийнято з дотриманням принципів державної регуляторної політики. Всі доводи позивача щодо порушення принципів державної регуляторної політики спростовані доказами у справі.

Суд також звертає увагу на той факт, що зміни у показниках, про які стверджує суд першої інстанції, в рішенні №73 порівняно із рішенням №203 не відбулось. Крім того, відмінність показників забруднюючих речовин у рішенні виконкому та їх зміна у бік зменшення від розміру встановленого Наказом №316, є належною формою реалізації відповідачем, як суб`єктом владних повноважень своїх управлінських функцій. Такі дії відповідають не тільки Законам, але і положенням Розділів 4, 7 Регламенту роботи виконавчих органів ради.

Місцеві правила встановлюють однакові вимоги до скиду споживачем та/або субспоживачем стічних вод.

Таким чином, зниження норми для позивача по забруднюючим показниками - це приведення гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин до сучасних вимог Державних правил приймання, що не містять будь-яких винятків за суб`єктним складом, видом господарської діяльності, точкою водозабору, тощо.

Відповідно до пункту 4 розділу 1 Правил приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення, затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 316 на підставі цих Правил виробник розробляє Місцеві правила приймання, в яких враховують місцеві особливості приймання та очищення стічних вод, а також визначають ДК забруднюючих речовин, що можуть скидати до системи централізованого водовідведення. Місцеві правила приймання затверджуються органами самоврядування та є обов`язковими для виробників та споживачів.

Таким чином місцеві Правила самостійно визначають ДК забруднюючих речовин, враховуючи місцеві особливості.

Місцеві правила прийняті з урахуванням вимог Закону України Про питну воду. Питне водопостачання та водовідведення та Державних правил приймання. Положення цих нормативно-правових актів не надають можливості при розробці та затвердженні Місцевих правил при визначенні ДК забруднюючих речовин у стічних водах споживачів, робити винятки для будь-кого через обставини, які зазначені у позові та скаргах.

Конституція України передбачає, що Забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи - катастрофи планетарного масштабу, збереження генофонду Українського народу є обов`язком держави (стаття 16) та що Кожен має право на безпечне для життя і здоров`я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди. (стаття 50).

Тотожні висновки висловлені Верховним Судом у постановах від 22 вересня 2020 року у справі № 400/1916/19 та від 15 вересня 2020 року справа № 2340/4486/18.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції було неповно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, а також а також порушено принцип офіційного з`ясування обставин справи, що стало підставою для неправильного вирішення справи, що є підставою для задоволення апеляційних скарг та скасування рішення суду першої інстанції з прийняттям нового рішення про відмову у задоволені позовних вимог у повному обсязі.

В свою чергу, матеріалами справи також підтверджуються, викладені апелянтами обставини про те, що рішенням суду від 15 вересня 2020 року визнано протиправними та нечинними обидва рішення виконкому: як № 203, так і № 73, в той час коли подана позивачем 17 квітня 2020 року заява про уточнення предмета позовних вимог була повернена заявнику ухвалою суду першої інстанції 17 квітня 2020 року.

Колегія суддів, погоджується з доводами апеляційних скарг, що послідовність вчинених судом першої інстанції процесуальних дій нівелювала можливість позивача скористатись правом на подання відзиву, пояснень та доказів на їх підтвердження. І дійсно призвело до позбавлення права відповідача на спростування доводів щодо незаконності рішення виконкому № 73.

У справі Bellet v. France Суд зазначив, що стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права .

Отже, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Одним з основних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який, зокрема, вимагає дотримання норм, які регламентують строки подання скарг.

У той же час, такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби правового захисту (рішення у справі Мельник проти України №23436/03).

У рішенні Стагно проти Бельгії Європейський Суд з прав людини дійшов до висновку, що при застосуванні законодавчого строку давності національні суди мають приймати до уваги конкретні обставини справи, таким чином, щоб обмеження на доступ до суду було пропорційним щодо цілі забезпечення правової визначеності та належного здійснення правосуддя (Stagno v. Belgium № 1062/07).

Вказане порушення норм процесуального права також є самостійною підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Приписи п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 317 КАС України визначають, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 311, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційні скарги Комунального підприємства Міський водоканал та Виконавчого комітету Золотоніської міської ради - задовольнити.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2020 року - скасувати.

Прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову Комунального некомерційного підприємства Золотоніська районна багатопрофільна лікарня Золотоніської районної ради до Виконавчого комітету Золотоніської міської ради, за участю третіх осіб: Комунального підприємства Міський водоканал , Приватного підприємства Сільвер Фуд , про визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету - відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів, з урахуванням положень ст. 329 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя:Н.М. Єгорова Судді:Є.О. Сорочко І.В. Федотов