Вирок

від 17.02.2021 по справі 493/210/19

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

17.02.2021

Справа № 493/210/19

Провадження 1-кп/522/1022/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2021 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

за участю секретарів судового засідання - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Одесі обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42018161010000324 від 16.07.2018 р. відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Антрацит, Луганської області, громадянина України, українця, колишнього начальника Балтського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурорів - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,

ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ,

захисників - ОСОБА_15 , ОСОБА_16 ,

обвинуваченого - ОСОБА_4 ,

ВСТАНОВИВ:

Згідно формулювання обвинувачення, органом досудового розслідування ОСОБА_4 обвинувачується у тому, що він, перебуваючи на посаді начальника Балтського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області, тобто являючись відповідно до п.2 примітки до ст. 368 КК України, п.2 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про державну службу» службовою особою, яка займає відповідальне становище, у порушення статей 3, 8, 19, 29, 68 Конституції України, статей 3, 22 Закону України «Про запобігання корупції», ст.ст. 1, 2, 3, 18, 23, 24 Закону України «Про Національну поліцію», 18.07.2018 р. близько 16 год. 30 хв., перебуваючи за адресою: АДРЕСА_3 , діючи умисно, з корисливих мотивів та метою особистого збагачення безпосередньо одержав на його незаконну вимогу від керівника ТОВ «АМЕТІСТ-2011» (код ЄДРПОУ 37549590) громадянина ОСОБА_17 неправомірну вигоду матеріального характеру у вигляді грошових коштів у розмірі 10 000 грн. за невчинення в його інтересах дій з використанням наданої ОСОБА_4 влади та службового становища, а саме: не перешкоджання законній господарській діяльності ТОВ «АМЕТІСТ-2011», шляхом безпідставної зупинки транспортних засобів, які здійснювали перевезення металобрухту ТОВ «АМЕТІСТ-2011» підлеглими ОСОБА_4 співробітниками групи швидкого реагування Балтського ВП ГУНП в Одеській області, не притягнення водіїв, з надуманих підстав, до кримінальної чи адміністративної відповідальності, а також не здійснення вилучення металобрухту, як нібито незаконно отриманого вказаним суб`єктом господарювання.

Такі дії ОСОБА_4 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.3 ст. 368 КК України тобто одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди для себе, за невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст. 368 КК України не визнав та пояснив, що

14.07.2014 р. він був призначений на посаду начальника Балтського відділу поліції ГУНП в Одеській області. В його функціональні обов`язки входило керівництво Балтським відділом поліції і координація діяльності його відділень, а саме ОСОБА_18 , Любашівського та Савранського.

За родом служби йому довелося познайомитися з керівниками або представниками фірм, які здійснюють прийом брухту чорного та кольорових металів на території м. Балти і району. Одним з керівників такої фірми був ОСОБА_19 , а його представником в м. Балті з його слів був ОСОБА_20 .

Приблизно в серпні 2017 р. працівниками Балтського відділу поліції був задокументований факт здійснення незаконних операцій з металобрухтом громадянином з села Новопіль (Ухожани) було порушено кримінальну справу за ст. 213 КК України і за рішенням суду на даного громадянина було накладено штраф і конфіскація. В цей час він познайомився з громадянином ОСОБА_21 , так як це була його незаконна точка з прийому металобрухту, і він намагався з ним ОСОБА_4 , вирішити питання щодо безперешкодного займання ОСОБА_17 збору металобрухту, на що він ОСОБА_4 відповів, що тільки через кримінальну справу та через суд, а потім нехай робить документи на дану і інші точки. Тоді вони обмінялися телефонами і ОСОБА_22 сказав, що у м. Балті у нього є одна офіційна точка, де його представником працює ОСОБА_20 , який під`їде до нього познайомитись і буде тримати зв`язок по крадіжках металобрухту і розкриттю злочинів пов`язаних з їх крадіжками.

За рік роботи в м. Балті він з ОСОБА_23 декілька разів розмовляв по телефону та зустрічався до липня 2018 р., а з ОСОБА_24 розмовляв частіше та зустрічався з ним на майданчику коли була інформація по крадіжках металобрухту.

Коли він ОСОБА_4 зустрічався з ОСОБА_21 до липня 2018 р., останній хотів монополізувати прийом металобрухту і видавити конкурентів з м. Балти та інших районів, а також возити незаконно або напівзаконно без оформлення всіх відповідних документів металобрухт по території обслуговування Балтського відділу поліції щоб його ніхто не зупиняв і не чіпав, на що він ОСОБА_4 говорив, що він за законний прийом металобрухту. В зв`язку з чим на думку його, ОСОБА_4 , ОСОБА_22 вирішив організувати провокацію хабара і зняття його з посади, щоб він не заважав.

Тому ОСОБА_22 з кінця травня 2018 р. до липня 2018 р. періодично йому дзвонив на месенджер (мобільний додаток) Ватсап і просив побачитися нібито з якихось важливих питань. Однак, він ОСОБА_4 не хотів з ОСОБА_21 зустрічатись.

11.07.2018 р. йому подзвонив ОСОБА_22 на месенджер (мобільний додаток) Ватсап і попросив про термінову зустріч та сказав, що йому обов`язково потрібно з ним зустрітися, і що він буде чекати скільки потрібно і нікуди не поїде поки не зустрінеться. Розуміючи, що ОСОБА_22 не відчепиться надав згоду на зустріч. У другій половині дня він під`їхав на майданчик в АДРЕСА_3 , де зустрівся з ОСОБА_25 та ОСОБА_26 , який невдовзі пішов займатися своїми справами. В подальшому ОСОБА_27 намагався з`ясувати суму гонорара ОСОБА_4 за безперешкодний проїзд автомобілів ОСОБА_28 , на що він ОСОБА_4 відмовився обговорювати такі питання.

План ОСОБА_28 полягав у тому, що він хотів стати єдиним підприємцем в м. Балті та інших районах обслуговування Балтським відділом поліції і диктувати всім ціни і умови роботи, а також вивозити крадений та інший метал без документів, прикриваючись, що всі питання він повирішував з начальником поліції.

В подальшому приблизно в понеділок чи вівторок йому ОСОБА_4 зателефонував на телефон в додатку «Ватсап» ОСОБА_29 та сказав, що на цьому тижні знову хоче до нього під`їхати і побачитися, що він все обдумав і хоче запропонувати якийсь новий але законний план його роботи та надання інформації хто здійснює крадіжки і розкрадання металобрухту на що він ОСОБА_4 надав згоду та вони домовилися, що коли ОСОБА_22 буде в м. Балті або проїздом то попередньо зателефонує і якщо він буду на місці, то під`їде до них на майданчик в м. Балті.

18.07.2018 р. коли він ОСОБА_4 був на робочому місці, приблизно до обіду йому на телефон в додатку «Ватсап» зателефонував ОСОБА_22 , та сказав що хоче зайти до нього на роботу. Він ОСОБА_4 відповів, що як звільниться то під`їде до них на майданчик в м. Балті. Через кілька годин взявши водія райвідділу з машиною приблизно о 16 год. під`їхав до ОСОБА_28 на майданчик. Приїхавши на місце, водій залишився чекати його на дорозі біля майданчика, а він зайшов на територію де його зустрів ОСОБА_22 та ОСОБА_30 ОСОБА_22 переговоривши на вулиці хвилину або дві запропонував йому, ОСОБА_4 увійти до підсобки. Коли вони зайшли ОСОБА_22 почав пропонувати грошові кошти за які він з ним нібито домовлявся щоб його машини їздили зі спеціальними написами щоб їх ніхто не зупиняв, а також за металобрухт, який у нього вилучили з вагами за рішенням суду. Через деякий час до них в підсобку увійшов ОСОБА_31 , який займався своїми справами. Коли він, ОСОБА_4 збирався покинути територію майданчика, ОСОБА_22 , дістав з портфеля якісь грошові кошти та почав їх рахувати. ОСОБА_4 гадав, що це кошти на закупівлю металобрухту або для розрахування з

ОСОБА_32 подальшому ОСОБА_22 почав без слів і будь-яких пояснень намагатися засунути йому ОСОБА_4 зазначені грошові кошти в праву кишеню джинсів, а після того як він ОСОБА_4 відмовився, ОСОБА_22 намагався всунути їх йому в руки та поклали на телефон, який він тримав в руках. Це була пачка купюрами по 200 грн., тоді він зрозумів, що це якась провокація готується, в цей час грошові кошти впали на підлогу. Він поклав телефон у праву кишеню штанів, після чого настала тиша, та вони стояли і дивилися один на одного, а ОСОБА_31 робив щось біля вікна. Через невеликий проміжок часу в приміщення вбігло кілька людей в цивільній формі одягу та в камуфляжі, які повалили його ОСОБА_4 на підлогу обличчям вниз та кричали, що вони співробітники СБУ, особи в камуфляжі були озброєні автоматами. Коли він ОСОБА_4 лежав на підлозі спочатку обличчям вниз на нього наділі кайданки та з`єднали руки на спині, сказавши лежати. Приблизно через хвилину у вказане підсобне приміщення увійшли співробітники які представились співробітники військової прокуратури, співробітники СБУ та двоє людей, які представились понятими. На прохання його ОСОБА_4 його посадили на підлогу та сказали, що він ОСОБА_4 отримав хабар і почали проводити слідчий дії, спочатку обшук приміщення, потім огляд, а потім склали протокол його затримання. В самому кінці надали можливість зателефонувати дружині. Тобто з моменту затримання пройшло біля години часу. При цьому, на його ОСОБА_4 прохання ніхто адвоката не надавав. Під час проведення всіх зазначеним слідчих дій він ОСОБА_4 неодноразово заявляв клопотання про надання йому адвоката та говорив, що це провокація з боку ОСОБА_28 , однак ніхто його не слухав.

Після проведення обшуку, його ОСОБА_4 огляду і затримання по ст. 208 КПК України всі поїхали проводити обшук його, ОСОБА_4 кабінету в відділ поліції, а він ОСОБА_4 з прокурором поїхали проводити обшук його кімнати в гуртожитку. В ході обшуку вказаного приміщення нічого не знайшли і не вилучили. Йому ОСОБА_4 дали переодягнутися в інший одяг, а джинси забрали з собою, при ньому їх поклали в поліетиленовий пакет який він сам надав та забрали з собою не опечатуючи і без підписів понятих. Після цього, він ОСОБА_4 разом з прокурором і співробітниками СБУ, що його охороняли на їхньому автомобілі приїхали до райвідділу де вже проводили обшук, хоча він ОСОБА_4 в цей час сидів у машині зі співробітниками СБУ та чекав.

Після всіх дій на різних машинах, він, ОСОБА_4 з співробітниками управління СБУ, а решта на інших машинах поїхали в м. Одесу. По прибуттю в військову прокуратуру гарнізону в м. Одесі, як він пізніше дізнався це була адреса Армійська 18, до нього підійшов адвокат ОСОБА_15 та сказав, що він буде представляти його законні інтереси в цій справі. Вони підписали папери, і тільки з цього часу, приблизно 22 год. або 23 год. 18.07.2018 р. приблизно через 6 або 7 год. він ОСОБА_4 почав отримувати юридичну допомогу. На його, ОСОБА_4 думку саме з цього часу перестали порушуватися його законні права та інтереси як громадянина України, а до цього всі дії, які проводились були грубим порушенням його, ОСОБА_4 Конституційних прав, а також інших міжнародних норм та КПК України, було порушено норми, а саме презумпції невинуватості, право на захист і на користування з моменту фактичного затримання послугами адвоката, а також право на дзвінок відразу в момент затримання.

Крім того він, ОСОБА_4 зазначив, що ніхто не бачив ніякої передачі грошей від ОСОБА_17 до ОСОБА_4 .

З приводу свічіння руки і кишені джинсів, він, ОСОБА_4 вважає, що у ОСОБА_17 перед зустріччю, вітанням руками, а потім намаганням передати гроші руки були обробленні хімічною речовиною.

Оскільки ОСОБА_33 з ним, ОСОБА_4 вітався спочатку і тиснув руку, а руки у ОСОБА_17 вже були в спеціальній хімічній речовині та після того як він намагався йому їх всунути в праву кишеню штанів і в руки, що було на помічених грошах, а ліва рука світилась оскільки після його затримували йому з`єднували руки в наручниках разом і сліди спеціальної хімічної речовини залишилися і на іншій руці.

Згідно ст. 8 Конституції України: в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Згідно ст. 22 КПК України: кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими КПК України.

Сторона обвинувачення, на підтвердження вини ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України, посилається на досліджені безпосередньо у судовому засіданні докази, зокрема:

- показання свідка ОСОБА_34 який будучи допитаними у судовому засіданні, показав, що він зі своїм другом ОСОБА_35 йшли додому, приблизно о 2-й годині дня біля залізно-дорожнього вокзалу в м. Котовськ (Подольськ) до них підійшли співробітники СБУ та попросили бути понятими при проведені слідчих дій. Потім вони пішли в управління СБУ в м. Котовськ (Подольськ), зайшли до кабінету де помічали грошові кошти 10-ть чи 20-ть тисяч грн., точно не пам`ятає. Дані грошові кошти віддали ОСОБА_36 . Потім він ОСОБА_37 , його приятель ОСОБА_38 та співробітники СБУ сіли в машину приблизно о 16:00 год., виїхали з СБУ та поїхали до м. Балти до пункту прийому металолому в Савранський район. Після чого, на місці прийому металолому його та ОСОБА_39 запросили до кімнати в якій був ОСОБА_4 . Коли зайшли то він ОСОБА_37 побачив, що ОСОБА_4 сидить на підлозі у кайданках та поруч з ним на відстані витягнутої руки на полу лежали грошові кошти, які були скручені. Також в приміщенні перебував ОСОБА_19 . Потім грошові кошти номіналом по 200 грн. у сумі 10-ть тис. грн. почали просвічувати. Також співробітниками СБУ було вилучено телефон та гроші. Все фіксувалось на відеокамеру, зйомка велась непреривно. У ОСОБА_4 просвічували руки та штани, на яких були видні зелені цятки. Самого моменту передачі грошових коштів ОСОБА_4 він не бачив. Після затримання ОСОБА_4 він з ОСОБА_35 та співробітниками СБУ поїхали до райвідділку в кабінет ОСОБА_4 , де в присутності заступника ОСОБА_4 та ще приблизно 6 осіб був проведений обшук кабінету, в ході якого знайшли гроші у сумі приблизно 55 тис грн. та пістолет в сейфі. В подальшому пізно ввечері його повезли до м. Одеси, де провели допит. Пізно ввечері, після допиту їх повезли додому співробітники СБУ. Більше його ОСОБА_34 для допиту не викликали.

- показання свідка ОСОБА_39 який будучи допитаними у судовому засіданні, показав, що він з другом ОСОБА_40 йшли біля залізно-дорожнього вокзалу в м. Котовськ (Подольськ) де до них підійшли співробітники СБУ та попросили бути понятими. Їх запросили до СБУ в м. Котовськ (Подольськ) де в кабінеті помічали грошові кошти, які після перерахунку співробітниками, були вручені заявнику ОСОБА_41 . Потім він ОСОБА_38 , з ОСОБА_40 та співробітниками СБУ сіли в автомобіль та поїхали в м. Балту на вул. Савранську. Коли приїхали до пункту прийому металолому там вже був автомобіль поліції. Вони постояли приблизно 10 хвилин на вулиці, після чого його ОСОБА_39 та ОСОБА_34 запросили до приміщення, в якому він побачив ОСОБА_4 який сидів на підлозі, руки у нього були ззаду, в кайданках чи ні він не пам`ятає. Біля ОСОБА_4 на підлозі були грошові кошти, купюри були номіналом по 200 грн. У ОСОБА_4 просвічували руки і кармани, в результаті чого були виявлені плями на пальцях та на брюках. ОСОБА_4 говорив, що то не його грошові кошти. Потім з кожної купюри переписували номера. Під час проведення слідчих дій ОСОБА_19 час від часу заходив та виходив. Потім поїхали до райвідділку на обшук кабінету ОСОБА_4 , участь у якому приймав заступник ОСОБА_4 та ще 5-ть чоловік, обшук проводили двоє чоловіків. В ході обшуку було виявлено грошові кошти (були долари та гривні), чеки. Потім вони поїхали в м. Одеса для допиту в прокуратурі, його допитали окремо від ОСОБА_34 два прокурора. Вночі він добрався до залізно-дорожнього вокзалу та на поїзді поїхав додому. Приїхав до дому приблизно о 7-й год. ранку та о 8:00 8:30 год. вже був на роботі. В м. Одеса викликали двічі для надання показів. Також за участі понятих та ще двох осіб разом з поліцейським було проведено слідчий експеримент.

- показання свідка начальника групи сектору реагування патрульної поліції № 2 Балтського ВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_42 , який будучи допитаними у судовому засіданні, показав, що в липні 2018 р. працював начальником сектору в Балтському відділу поліції, де прямим керівником був ОСОБА_4 , який надав сугубо робочі вказівки. Вказівок конкретно щодо перевірки ТОВ «Аметіст» ОСОБА_4 не давав. Влітку 2017 р. була сильна спека і перевірялися машини щодо дотримання теплових режимів, щодо порушників складалися протоколи.

- показання свідка інспектора СРПП № 2 Балтського ВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_43 , який будучи допитаними у судовому засіданні, показав, що він працює в Балтському відділені поліції. Влітку 2017 через місто поїхав автомобіль з металобрухтом. Коли його наздогнали, здійснили перевірку. У зв`язку з тим, що на той час був тепловий режим, який порушив водій, склали відповідний протокол. Конкретних вказівок щодо притягнення до адміністративної відповідальності цього автомобілю не було.

- показаннями свідка оперуповноваженого ГВ БКОЗ УСБУ в Одеській області ОСОБА_44 , який будучи допитаними у судовому засіданні, показав, що:

18.07.2018 р. він на підставі доручень слідчого або прокурора був залучений для забезпечення оперативного супроводу під час проведення слідчих дій в м. Балта, Одеської області, а саме: огляд місця події, освідування особи. Окрім нього в даних слідчих діях приймали участь співробітники підрозділу в якому він проходить службу, співробітники спеціальних операцій системи СБУ, співробітники військової прокуратури та ОСОБА_4 . Оперативне супроводження вказаних матеріалів, здійснював співробітник їхнього підрозділу ОСОБА_45 . Коли зайшли до приміщення співробітники спецпідрозділу були біля ОСОБА_4 який був у положенні між сидячим та лежачим в кайданках та вони не давали можливості йому покинути приміщення. В подальшому почали проводити процесуальні дії. Під час перебування на місці подій він не чув, щоб надходили вказівки від прокурора або слідчого щодо затримання ОСОБА_4 в порядку ст. 208 КПК України. Також пояснив, що документи на залучення осіб спецпризначення мають гриф таємно. Крім того, додав, що ОСОБА_46 приїхав до ОСОБА_17 на службовому автомобілі із співробітником поліції озброєним автоматом Калашникова, а тому і було силове затримання ОСОБА_4 , у якого можливо знаходилась зброя.

- показаннями свідка оперуповноваженого ГВ БКОЗ УСБУ в Одеській області ОСОБА_47 , який будучи допитаними у судовому засіданні, показав, що на адресу їхнього управління надійшло доручення на проведення негласних слідчих розшукових дій, а також постанова про визначення підслідності з військової прокуратури підписана прокурором ОСОБА_5 . Дане доручення керівником відділу було розписано на його ім`я та йому було делеговано виковувати необхідні слідчі розшукові дії. В подальшому він разом з ОСОБА_48 , ОСОБА_49 та шістьма співробітниками ОСОБА_50 на підставі доручення та постанови військової прокуратури приймав участь у проведенні слідчих дій. Перед затриманням ОСОБА_4 він з іншими співробітниками перебували неподалік місця зустрічі ОСОБА_4 та ОСОБА_17 якому при понятих було вручено 20 тис. грн. Данні кошти були виділені їхньому відділу на документування протиправних дій згідно даного кримінального провадження, Фінансовим відділом СБУ в Одеській області.

При цьому, ОСОБА_17 для документування протиправної діяльності нічого не вручалося, окрім того, що його було перевдягнуто в їх речі і можливо в речах були задіяні спеціальні технічні засоби для фіксування того, що відбувається навколо. Спеціальні технічні засоби під протокол не вручалися. Після передачі ОСОБА_17 грошових коштів ОСОБА_4 він дав команду, що працюємо.

Після чого, четверо співробітників Альфа зробили роззброєння співробітника поліції у якого був автомат, а двоє пішли до ОСОБА_4 . ОСОБА_4 тримав руки в кишеннях, в цей час співробітники ОСОБА_50 положили його на землю та в зв`язку із супротивом одягли кайданки до того як прокурор повідомив ОСОБА_4 , що його затримано в порядку ст. 208 КПК України. Також додав, що вказівок на затримання в порядку ст. 208 КПК України не було. Співробітників ОСОБА_50 було залучено з метою захисту співробітників УСБУ, слідчого та прокурора. При цьому у його присутності грошові кошти не передавались.

Приблизно через два три дні, ОСОБА_17 повернув 10 тис. грн. Після проведення слідчих дій він склав відповідні протоколи на основі отриманих ним носіїв інформації на дисках CD-R, які надійшли з підрозділу УТД СБУ в Одеській області відповідно до КПК України та внутрішніх документів. Протокол контролю за вчиненням злочину складений на основі попередньо складених ним протоколів, результати негласних слідчих дій і відкритого фіксування не було, тому ОСОБА_4 не було запрошено до їхньої установи для ознайомлення з протоколом. Як було залучено ОСОБА_17 до проведення конфіденційного співробітництва йому не відомо.

Аудіо- відео- фіксацію розмови ОСОБА_17 та ОСОБА_4 проводив відділ оперативного документування. Поміткою грошових коштів займався він ОСОБА_45 . Аудіо та відеоконтроль отримали по ухвалі суду і на основі цих ухвал були виписані завдання, які далі були направлені до підрозділу оперативного документування.

На запитання щодо вручення ОСОБА_17 20000 грн., а не 10000 грн., свідок пояснив, що під час досудового розслідування пройшла інформація про вимагання 20000 грн.

- показання свідка ОСОБА_51 , який будучи допитаними у судовому засіданні, показав, що основна задача при виконанні завдання це забезпечення безпеки слідчої групи. Коли приїхали на місце то там був водій ОСОБА_4 у якого була при собі зброя. Коли зайшли до приміщення, ОСОБА_4 попередили, що працює СБУ, але він поліз у кишені, у якій могла бути зброя і він вирішив здійснити фізичний захват для того щоб нічого не загрожувало слідчій групі та надягнув на ОСОБА_4 кайданки. З кишені ОСОБА_4 дістав грошові кошти та викинув їх. Команди для затримання ОСОБА_4 не було, але він побачив загрозу для слідчої групи та дав команду на затримання.

- рапортом оперуповноваженого 2 відділу ГВ БКОЗ УСБУ в Одеській області ОСОБА_47 від 16.07.2018 р., про виявлення злочину у якому зазначено, що начальник Балтського ВП ГУНП в Одеській області вимагає від громадянина ОСОБА_17 неправомірну вигоду у розмірі 10000 грн.;

- заявою громадянина ОСОБА_17 від 16.07.2018 про вчинення злочину у якій зазначено, що начальник Балтського ВП ГУНП в Одеській області вимагає у ОСОБА_17 неправомірну вигоду за не перешкоджання законній підприємницькій діяльності ТОВ «Аметіст-2011» в розмірі 10000 грн.;

- заявою громадянина ОСОБА_17 від 16.07.2018 про долучення до матеріалів кримінального провадження аудіозапису телефонної розмови між ОСОБА_17 та начальником Балтського ВП ГУНП в Одеській області;

При цьому, слід зазначити, що аудіозапис телефонної розмови між ОСОБА_17 та начальником Балтського ВП ГУНП в Одеській області прокурором суду надано не було, як і не було надано доказів вимагання 20000 грн., які були надані ОСОБА_17 для надання їх у якості хабара.

- протоколом огляду та вручення грошових коштів від 18.07.2018, яким засвідчено факт вручення громадянину ОСОБА_17 грошових коштів у сумі 20000 грн. з метою їх подальшої передачі ОСОБА_52 для перевірки дійсних намірів останнього в одержанні неправомірної вигоди, що судом не приймається як доказ, оскільки заява про вчинення злочину була написана ОСОБА_17 на вимагання 10000 грн., що свідчить про неправомірну видачу 20000 грн. і про провокацію хабара зі сторони органу досудового розслідування.

- протоколом обшуку приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 під час якого виявлено та у подальшому вилучено 50 купюр номіналом 200 грн., а саме 10000 грн. на яких виявлено яскраве жовто-зелене свічіння.

Виходячи з заяви про вчинення злочину ОСОБА_17 пише про вимагання у нього 10000 грн., однак йому було вручено 20000 грн., хоча передати ОСОБА_4 , ОСОБА_17 повинен був 10000 грн., що свідчить про провокацію передачі грошових коштів зі сторони правоохоронних органів та ОСОБА_17 , а саме провокацію хабара.

- протоколом освідування особи ОСОБА_4 від 18.07.2018 у якому зазначено, що під час проведення освідування ОСОБА_4 на долонях останнього виявлено характерно виражене жовто-зелене свічіння;

- протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 18.07.2018;

- пам`яткою про права та обов`язки, яка була вручена після проведення процесуальних дій без підпису адвоката від 18.07.2018 р.;

- протоколом отримання добровільно наданого предмету від 19.07.2018, яким засвідчено факт повернення ОСОБА_17 10 тис. грн. оперуповноваженому ГВБКОЗ УСБУ в Одеській області;

- висновком експерта № 18-3388 від 26.09.2018, яким підтверджено що на грошових коштах виявлених та вилучених під час проведення обшуку 18.07.2018, на змивах з долонь ОСОБА_4 та на джинсах синього кольору вилучених у ОСОБА_4 міститься спец барвник - люмінесцентний порошок та сліди спец барвника, які мають спільну загально родову приналежність з наданим в якості зразка спеціальної речовини «Світлячок-М»;

- висновком експерта № 18-3634 від 05.10.2018, яким підтверджено, що грошові кошти виявлені та вилучені під час проведення обшуку 18.07.2018 є грошовими банкнотами Національного банку України;

- висновком експерта № 18-3975 від 10.01.2019, яким підтверджено присутність на наданих відео та аудіо записах ОСОБА_4 , а також у ньому міститься дослівний зміст розмови між ОСОБА_4 та ОСОБА_17 ;

- протоколом проведення слідчого експерименту від 02.08.2018 з ОСОБА_17 під час якого, останній пояснив, як він під час розмови з ОСОБА_4 передав йому неправомірну вигоду у розмірі 10 тис. грн. за не перешкоджання підприємницькій діяльності ТОВ «Аметіст-2011».

Однак,слідчим відповіднодо ст.240КПК України,з метою перевірки і уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, відтворення дій, обстановки, обставин певної події, проведення необхідних дослідів чи випробувань, слідчий експеримент фактично не проводився, так як ОСОБА_17 надавав свої пояснення, що відповідно до рішення Верховного суду №688/756/18 слід розцінювати як повторний допит і не може мати в суді доказового значення з огляду на ч.4 ст. 95 КПК України.

- протоколом проведення слідчого експерименту від 02.08.2018 з свідком ОСОБА_53 під час якого, останній показав, що він був присутній під час розмови ОСОБА_17 та ОСОБА_4 , а також приймав участь у проведені обшуку приміщення під час якого віднайдено 10 тис. грн. на яких містилось яскраве жовто-зелене свічіня, а також під час освідування ОСОБА_4 під час якого на долонях останнього виявлено яскраво жовто- зелене свічіння. Вказане також підтверджено протоколами проведення слідчого експерименту від 02.08.2018 з свідками ОСОБА_35 та ОСОБА_34 ;

Однак,слідчим відповіднодо ст.240КПК України,з метою перевірки і уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, відтворення дій, обстановки, обставин певної події, проведення необхідних дослідів чи випробувань, слідчий експеримент фактично не проводився, так як ОСОБА_54 , ОСОБА_38 та ОСОБА_37 надавали свої пояснення, що відповідно до рішення Верховного суду №688/756/18 слід розцінювати як повторний допит і не може мати в суді доказового значення з огляду на ч.4 ст. 95 КПК України.

- протоколами за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій №65/4/4849т; №65/4/4850т; №65/4/4851т, від 30.07.2018 р., якими було відтворено переговори між ОСОБА_17 та ОСОБА_4 , де жодного разу не було сказано за передавання грошових коштів ОСОБА_17 ОСОБА_4 .

Прокурор вважав, що обставини вчинення ОСОБА_4 злочину, викладені в обвинувальному акті, знайшли своє підтвердження під час судового засідання, дії обвинуваченого вірно кваліфіковані за ч.3 ст. 368 КК України, клопотання захисника щодо визнання ряду доказів недопустимими вважав не обґрунтованими, оскільки органом досудового розслідування вимог КПК України порушено не було.

Захисник - адвокат ОСОБА_15 вважав, що відносно обвинуваченого ОСОБА_4 слід ухвалити виправдувальний вирок, у зв`язку з недоведеністю його вини, неповнотою та невірністю висновків досудового слідства, наполягав на визнанні ряду доказів недопустимими з підстав порушення органом досудового розслідування норм КПК України та вважав, що з боку працівників правоохоронних органів мала місце провокація.

Обвинувачений ОСОБА_4 , не визнаючи своєї вини за пред`явленим йому обвинуваченням, посилаючись на наявність ознак провокації щодо нього, просив його виправдати.

Одержання неправомірної вигоди, як ознака об`єктивної сторони злочину, відповідальність за який встановлена ч. 3 ст. 368 КК України, передбачає будь-який спосіб її прийняття службовою особою особисто або через посередника. Відповідальність за одержання неправомірної вигоди настає лише за умови, якщо службова особа одержала її за виконання чи невиконання будь-якої дії з використанням свого службового становища.

З цих положень закону, по-перше, випливає, що за неправомірну вигоду службова особа може вчинити активні дії або може утриматись від їх вчинення (бездіяльність).

По-друге, як дія, так і бездіяльність, які обумовлені неправомірною вигодою, службова особа могла чи повинна була вчинити з використанням наданої їй влади, покладених на неї організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов`язків. Інакше кажучи, діяння, вчинене винним за неправомірну вигоду, повинне бути пов`язане з його службовим становищем. До таких відноситься не тільки дії, що безпосередньо входять до кола службових повноважень службової особи, але й ті, які вона хоча й не уповноважена була здійснювати, однак завдяки своєму службовому становищу могла вжити необхідних заходів для їх вчинення іншими службовими особами.

Сторони кримінального провадження у змагальному процесі реалізували, таким чином, перед судом свої права і мали можливість доведення суду своїх аргументів щодо допустимості, належності, достатності доказів, зібраних по справі, а також можливості їх використання судом при прийнятті рішення за результатами судового розгляду.

Розглянувши повно і всебічно кримінальне провадження, проаналізувавши та оцінивши докази з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, для прийняття відповідного процесуального рішення, у тому числі перевіривши і оцінивши доводи учасників судового провадження, суд дійшов наступного.

Посилання сторони захисту на те, що всі процесуальні та слідчі дії по здійсненню досудового розслідування працівниками військової прокурату Одеського гарнізону Південного регіону України та СВ УСБУ в Одеській області в межах кримінального провадження №42018161010000324 є незаконними з огляду на їх здійснення неповноваженими органами, в зв`язку з чим постанови заступника військового прокурора Південного регіону України ОСОБА_55 , а саме на:

- Постанову від 16.07.2018 р., про визначення групи прокурорів у кримінальному провадженні №42018161010000324;

- Постанову від 16.07.2018 р., про доручення здійснення досудового розслідування кримінального правопорушення у кримінальному провадженні №42018161010000324;

- Постанову від 16.07.2018 р., про визначення групи прокурорів у кримінальному провадженні №42018161010000325;

- Постанову від 16.07.2018 р., про доручення здійснення досудового розслідування кримінального правопорушення у кримінальному провадженні №42018161010000325, є незаконними, а усі докази отриманні в результаті проведення досудового розслідування кримінального провадження №42018161010000324, які були одержані в незаконній спосіб, а саме, не уповноваженими на те особами та проводили слідчі дії, включно до моменту передачі вказаного кримінального провадження для проведення досудового слідства в слідчий орган Державного бюро розслідувань є недопустимими доказами на підставі ч. 2 ст. 86, п. 2 ч. 3 ст. 87 КПК України, що тягне за собою неможливість посилання на них судом при ухваленні вироку, суд не приймає до уваги виходячи з наступного.

Відповідно до ч.2 ст. 15 Закону України «Про прокуратуру» прокурори в Україні мають єдиний статус незалежно від місця прокуратури в системі прокуратури України чи адміністративної посади, яку прокурор обіймає у прокуратурі.

Таким чином, відповідно до ч. 2 ст. 36 КПК України прокурори військової прокуратури Одеського гарнізону Південного регіону України були уповноважені на здійснення процесуального керівництва у кримінальних провадженнях №42018161010000324 та №42018161010000325 та проведення у них слідчих дій.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 15 Закону України «Про прокуратуру» прокурором органу прокуратури є заступник керівника регіональної прокуратури (у тому числі військової прокуратури на правах регіональної).

Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження, є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Статті 9 та 28 КПК України зобов`язують прокурора, слідчого всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень в розумні строки.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 218 КПК України досудове розслідування здійснюється слідчим того органу досудового розслідування, під юрисдикцією якого знаходиться місце вчинення кримінального правопорушення. Якщо слідчому із заяви, повідомлення або інших джерел стало відомо про обставини, які можуть свідчити про кримінальне правопорушення, розслідування якого не віднесене до його компетенції, він проводить розслідування доти, доки прокурор не визначить іншу підслідність.

Згідно ч. 5 ст. 36 КПК України керівник регіональної прокуратури своєю вмотивованою постановою має право доручити здійсненнядосудового розслідуваннябудь-якогокримінального правопорушенняіншому органудосудового розслідування, у тому числі слідчому підрозділу вищого рівня в межах одного органу, у разі неефективного досудового розслідування.

У зв`язку з неможливістю здійснення ефективного досудового розслідування слідчими органів державного бюро розслідувань через те, що слідчі підрозділи вказаного органу не розпочали своє функціонування, з метою захисту суспільства та держави від кримінального правопорушення, забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування кримінального правопорушення у розумні строки та ефективного виконання завдань кримінального провадження, здійснення досудового розслідування кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, у кримінальному провадженні №42018161010000324 та №42018161010000325 постановами заступника військового прокурора Південного регіону України було доручено слідчим слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Одеській області.

Слід зазначити, що потерпілий ОСОБА_17 на судові виклики в судове засідання не з`явився та надав заяву в якій зазначив, що не бажає надавати покази суду на підставі ст. 56 КПК України, чим реалізував своє право на відмову від давання показів відносно себе, членів сім`ї та близьких родичів, які також закріплені ст. 63 Конституції України.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 246, ст. 275КПК України за рішенням слідчого чи прокурора до проведення негласних слідчих (розшукових) дій можуть залучатися інші особи. Під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій слідчий має право використовувати інформацію, отриману внаслідок конфіденційного співробітництва з іншими особами, або залучати цих осіб до проведення негласних слідчих (розшукових) дій у випадках, передбачених КПК України.

Відповідно до пунктів 4.12.4 та 4.12.5 Зводу відомостей, які становлять державну таємницю, затвердженого наказом Служби безпеки України за №440 від 12 серпня 2005 року, відомості про факт або методи проведення негласних слідчих розшукових дій та відомості, що дають змогу ідентифікувати особу, місце або річ, щодо якої проводиться чи планується проведення НСРД, розголошення яких створює загрозу національним інтересам і безпеці, становлять державну таємницю.

Для проведення негласних слідчих (розшукових) дій був залучений потерпілий ОСОБА_17 , у зв`язку з чим у нього була відібрана зава (письмова згода) на добровільне залучення до проведення НСРД.

Відповідно до ч. 2, п. 1 ч. 3 ст.104КПК України у випадку фіксування процесуальної дії під час досудового розслідування за допомогою технічних засобів про це зазначається у протоколі. Відповідно до ч. 1 ст.252КПК України фіксація ходу і результатів негласних слідчих (розшукових) дій повинна відповідати загальним правилам фіксації кримінального провадження, передбаченим КПК України. За результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії складається протокол, до якого в разі необхідності долучаються додатки.

Згідно із п. 1.11.2 Інструкції про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні аудіо-, відеоконтроль особи (ст. 260 КПК України) полягає в негласній (без відома особи) фіксації та обробці із використанням технічних засобів розмови цієї особи або інших звуків, рухів, дій, пов`язаних з її діяльністю або місцем перебування тощо.

Системний аналіз вказаних норм чинного закону свідчить про те, що при проведенні такого виду негласних слідчих (розшукових) дій як аудіо-, відеоконтроль особи, обов`язково повинен бути складений протокол вручення, а потім і протокол повернення засобів аудіо-, відеоконтролю, які повинні, зокрема, містити характеристики технічних засобів фіксації та носіїв інформації, котрі застосовуються при проведенні процесуальної дії, що в подальшому дає змогу суду оцінити отримані в результаті проведення аудіо-, відеоконтролю особи докази з точки зору їх допустимості.

Проте, стороною обвинувачення протоколи вручення та протоколи повернення засобів аудіо-, відеоконтролю за результатами проведення таких негласних слідчих (розшукових) дій як аудіо-, відеоконтроль особи суду надано не було.

Як в своїх показах вказав оперуповноважений ГВ БКОЗ УСБУ в Одеській області ОСОБА_56 , що ОСОБА_17 було перевдягнуто в їх речі в яких на думку свідка могли бути в строєні технічні засоби негласних слідчих дій, що є порушенням норм КПК України щодо вручення, оснащення засобами негласного контролю за особою, що є порушенням вказаних вище норм КПК України.

Відповідно до ч.3 ст. 107 КПК України у матеріалах кримінального провадження зберігаються оригінальні примірники технічних носіїв інформації зафіксованої процесуальної дії, резервні копії яких зберігаються окремо. Згідно тексту протоколів, матеріали негласної слідчої дії надійшли з ВОД УСБУ в Одеській області і знаходяться на компакт-диску типу DVD-R «Verbatim», реєстр. №65/4/52-1002 від 18.07.2018 р., та згідно ст.ст. 104, 252 КПК України проводиться огляд саме вказаного компакт-диску, який не є первинним носієм інформації, що в судовому засіданні підтвердив прокурор.

Відповідно до ч.2 ст. 266 КПК України технічні засоби, що застосовувалися під час проведення НСРД, а також первинні носії отриманої інформації повинні зберігатися до набрання законної сили вироком суду. Однак, органом досудового розслідування така вимога Закону дотримана не була, так як до суду не надано первинні носії інформації, з зазначенням їх технічних характеристик. Також не підтверджено з яким технічним засобом та яким чином було здійснено перенесення аудіо та відео запис зустрічей ОСОБА_4 та ОСОБА_17 , які фіксувалися в ході проведення негласних слідчих (розшукових) дій.

Окремо слід зазначити, що відповідно до ч.1 ст. 106 КПК України, протокол під час досудового розслідування складається слідчим або прокурором, які проводять відповідну процесуальну дію, під час її проведення або безпосередньо після її закінчення.

Згідно ч.3 ст. 252 КПК України, протоколи про проведення негласних слідчих (розшукових) дій з додатками не пізніше ніж через двадцять чотири години з моменту припинення зазначених негласних слідчих (розшукових) дій передаються прокурору.

Слід зазначити, що припинення негласних слідчих (розшукових) дій у даному кримінальному провадженні відбулося 18.07.2018 р. з затриманням ОСОБА_4 .

Однак, в порушення зазначених норм КПК України протоколи за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії №65/4/4849т; №65/4/4850т; №65/4/4851т, складено лише 30.07.2018 р.

На підставі ч.3 ст. 252 КПК України, вищезазначені обставини, дають підстави для визнання протоколу зарезультатами проведеннянегласної слідчої(розшукової)дії №65/4/4849твід 30.07.2018р.у виглядіаудіо контрольособи відносно ОСОБА_4 від 30липня 2018р.;протоколу зарезультатами проведеннянегласної слідчої(розшукової)дії №65/4/4850твід 30.07.2018р.у виглядіаудіо контрольособи відносно ОСОБА_17 від 30липня 2018р.;протоколу зарезультатами проведеннянегласної слідчої(розшукової)дії №65/4/4851твід 30.07.2018р.у виглядіаудіо-відеоконтроль особивідносно ОСОБА_4 від 30липня 2018р., які отримані при проведенні негласних слідчих (розшукових) дій, недопустимими доказами.

Також в зазначених протоколах не зазначено характеристики технічних засобів, що використовувались, умови та порядок їх використання.

Згідно ч.3 ст. 271 КПК України під час підготовки та проведення заходів з контролю за вчиненням злочину забороняється провокувати (підбурювати) особу на вчинення цього злочину з метою його подальшого викриття, допомагаючи особі вчинити злочин, який вона би не вчинила, якби слідчий цьому не сприяв, або з цією самою метою впливати на її поведінку насильством, погрозами, шантажем. Здобуті в такий спосіб речі і документи не можуть бути використані у кримінальному провадженні як доказ.

Що стосується посилань сторони захисту на порушення права на захист ОСОБА_4 під час його затримання, проведення обшуку господарського приміщення від 18.07.2018 р. та проведення освідування особи від 18.07.2018 р., слід зазначити наступне.

Згідно ст. 63 Конституції України підозрюваний, обвинувачений чи підсудний має право на захист.

Згідно ст. 209 КПК України, особа є затриманою з моменту, коли вона силою або через підкорення наказу змушена залишатися поряд із уповноваженою службовою особою чи в приміщенні, визначеному уповноваженою службовою особою.

Відповідно до положень ч.ч. 1, 3 ст. 42 КПК України, підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

З моментузатримання,а самесилового утриманняособи,підозрюваний маєправо: знати,у вчиненніякого кримінальногоправопорушення йогопідозрюють,обвинувачують; бутичітко ісвоєчасно повідомленимпро своїправа,передбачені цимКодексом,а такожотримати їхроз`яснення; на першу вимогу мати захисника і побачення з ним до першого допиту з дотриманням умов, що забезпечують конфіденційність спілкування; на участь захисника у проведенні допиту та інших процесуальних дій.

Згідно ст. 209 КПК України, особа є затриманою з моменту, коли вона силою або через підкорення наказу змушена залишатися поряд із уповноваженою службовою особою чи в приміщенні, визначеному уповноваженою службовою особою.

Згідно ч.4 ст. 208 КПК України уповноважена службова особа, що здійснила затримання особи, повинна негайно повідомити затриманому зрозумілою для нього мовою підстави затримання та у вчиненні якого злочину він підозрюється, а також роз`яснити право мати захисника, отримувати медичну допомогу, давати пояснення, показання або не говорити нічого з приводу підозри проти нього, негайно повідомити інших осіб про його затримання і місце перебування відповідно до положень статті 213 цього Кодексу, вимагати перевірку обґрунтованості затримання та інші процесуальні права, передбачені КПК України.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 213 КПК України уповноважена службова особа, що здійснила затримання, зобов`язана надати затриманій особі можливість негайно повідомити про своє затримання та місце перебування близьких родичів, членів сім`ї чи інших осіб за вибором цієї особи.

Уповноважена службова особа, що здійснила затримання, зобов`язана негайно повідомити про це орган (установу), уповноважений законом на надання безоплатної правової допомоги. У разі неприбуття в установлений законом строк захисника, призначеного органом (установою), уповноваженим законом на надання безоплатної правової допомоги, уповноважена службова особа негайно повідомляє про це відповідний орган (установу), уповноважений законом на надання безоплатної правової допомоги.

Однак в порушення зазначених норм КПК України, ОСОБА_4 після фактичного його затримання о 16 год. 33 хв. 18.07.2018 р., не було роз`яснено право мати захисника, чим грубо порушено його конституційне право на захист. Слід зазначити, що при затриманні ОСОБА_4 , останньому права не роз`яснювались та не надавалась можливість ними скористатися. Не було роз`яснено право на мовчання, а навпаки прокурором ОСОБА_5 задавались запитання затриманому на які він у безпорадному стані відповідав, намагаючись здійснити свій захист.

Слід зазначити, що моментом затримання ОСОБА_4 є фактично час коли на нього силою, було вдягнено кайданки та змушено залишатися поряд із уповноваженою службовою особою, яка проводила необхідні слідчі дії.

Відповідно до тексту протоколу затримання ОСОБА_4 , дата та час фактичного затримання особи вказано 18.07.2018 р. о 16 год. 36 хв., у господарському приміщенні ТОВ «Аметіст - 2011», за адресою: Одеська область, м. Балта, вул. Савранська, 5. Однак, зазначена слідча дія була розпочата о 17 год. 33 хв., з перервою для складання протоколу з 17 год. 49 хв. 18.07.2018 р. по 01 г.00 хв. 19.07.2018 р., та після перерви з 01 год. 00 хв. до 02 год. 00 хв. продовжено запис.

В судовому засіданні в тому числі під час перегляду відеозапису було встановлено, що ОСОБА_4 фактично був затриманий о 16 г. 33 хв. та з ним без роз`яснення його прав, проводився обшук приміщення, освідування особи, та фактично оголошенні були права та обов`язки о 17 год. 33 хв.

Однак, повідомлення підстави затримання ОСОБА_4 та у вчиненні якого злочину він підозрюється, а також роз`яснення права мати захисника, отримати медичну допомогу, давати пояснення, показання, або не говорити нічого з приводу підозри проти нього, негайно повідомити родичів та інших осіб про його затримання і місце перебування, фактично відбулося о 17 год. 33 хв. 18.07.2018 р., тобто через одну годину після його затримання, та проведення слідчих дій з ним, чим було порушено його права передбачені КПК України та Конституцією України.

Під час перегляду відео про проведення слідчих дій з затриманим ОСОБА_4 останній неодноразово прохав надати йому захисника та прямо запитав прокурора ОСОБА_5 , - про те, що «А може мені захисника?», - на що прокурор відповів, - «захисника буде надано пізніше зараз тривають слідчі дії», що вказує на нехтування прокурором прав та законних інтересів затриманого ОСОБА_4 .

Слід зазначити, що в протоколі затримання відображено те, що під час цієї слідчої дії застосовувалась відеокамера Canon із флеш-носієм серійний номер 31628-0090-А00LF. Однак, в ньому відсутні характеристики, модель, серійний номер, що ставить під сумнів походження відеозапису та його оригінальність. Також в протоколі не зазначено тип, та марку флеш-носія на якому окрім затримання ОСОБА_4 , містяться файли з іншими слідчими діями, а саме обшуку та освідування особи, що в свою чергу ставить під сумнів оригінальність відеозаписів які знаходяться на флеш-носії.

Згідно з тексту протоколу затримання, у відповідності до вимог ст. 213 КПК України затриманому ОСОБА_4 надано можливість повідомити членів родини чи близьких про його затримання та 18.07.2019 р. о 17 год. 45 хв. ОСОБА_4 зателефонував своїй дружині, ОСОБА_57 .

Також в даному протоколі зазначено, що органу (установі), уповноваженим законом на надання безоплатної правової допомоги - Одеському обласному центру надання безоплатної вторинної правової допомоги повідомлено про затримання ОСОБА_4 о 17 год. 46 хв. 18.07.2018 р.

В протоколі затримання також зазначено, що флеш-носій серійний номер 31628-0090-А00LF, є додатком до протоколу. Однак, не незрозуміло до якого саме протоколу слідчої дії (протоколу затримання, протоколу обшуку чи освідування особи) відноситься даний флеш-носій як додаток, оскільки на нього є посилання у трьох зазначених протоколах та в жодному з них, не виготовлений додаток відповідно до норм КПК України, та не опечатаний належним чином.

Відповідно до ст.ст. 104, 105 КПК України, додатки виготовляється до кожної слідчої дії окремо, та є невід`ємною частиною протоколу в якому зафіксовано проведення слідчої дії, що судом також вважається не дотриманням норм КПК України і що є також недопустимим.

Суд визнає ці докази не допустимими, неналежними, складеними в порушення норм КПК України на захист затриманого. Однак фактичні обставини щодо затримання особи не роз`яснення прав та обов`язків, його заяви щодо надання адвоката, суд вважає доведеними та приймає їх до уваги, оскільки вони підтверджують порушення права на захист затриманого ОСОБА_4 .

При цьому в період часу з 16 год. 33 хв. по 17 год. 33 хв. 18.07.2018 р. до моменту фактичного роз`яснення ОСОБА_4 його процесуальних прав, органом досудового розслідування було проведено

- обшук приміщення за адресою: АДРЕСА_3 , за добровільною згодою громадянина ОСОБА_17 , який будучи директором ТОВ «Аметіст 2011» орендує господарське приміщення, який відповідно до протоколу обшуку було розпочато о 16 год. 36 хв. 18.07.2018 р. перерва для складання протоколу з 17 год. 13 хв. по 00 год. 13 хв. 19.08.2018 р. закінчено 00 год. 30 хв. 19.07.2018 р.;

- освідування ОСОБА_4 , яке відповідно до протоколу розпочалось о 17 год. 14 хв. 18.07.2018 р., перерва для складання протоколу з 17 год. 13 хв. по 00 год. 31 хв. 19.08.2018 р. закінчено 00 год. 50 хв. 19.07.2018 р.

При цьому, порушення права на захист ОСОБА_4 знайшли своє підтвердження в ході перегляду в судовому засіданні під час дослідження доказів, відеозаписів долучених до протоколу слідчих дій, де під час проведення обшуку на відеозапис ОСОБА_4 просив прокурора надати йому адвоката та пояснити його процесуальний статус чи він є затриманою особою, як що ні то просив зняти з нього кайданки. Однак, прокурор запитав ОСОБА_4 , навіщо йому адвокат, та що він потім окремо пояснить процесуальний статус ОСОБА_4 та роз`яснить його права та обов`язки, так як зараз проходить слідча дія обшук. Також на відеозаписі зафіксовано як прокурор на відміну від ОСОБА_4 , роз`яснює ОСОБА_17 право на адвоката, та запитує чи потрібен він йому, а також роз`яснює права та обов`язки понятим.

Тобто під час проведення обшуку відбувалось вибіркове роз`яснення прав його учасникам.

Враховуючи викладене прокурором ОСОБА_5 було порушено право на захист затриманого ОСОБА_4 , що є недопустимим порушенням прав на захист.

Правову позицію ЄСПЧ щодо початкового етапу забезпечення права на захисту кримінальному проваджені викладено, зокрема, у справі «Лучанінова проти України», де зазначено, що «для здійснення обвинуваченим свого права на захист йому зазвичай повинно бути забезпечено можливість отримати ефективну допомогу захисника з самого початку провадження (п.52 рішення ЄСПЧ від 27.11.2008 року у справі «Сальдуз проти Туреччини» та п.90-91 рішення ЄСПЧ від 12.06.2008р. у справі «Яременко проти України». За необхідністю захисника мають призначити офіційно. Проте призначення національними органами захисника не гарантує ефективну правову допомогу (п.65 рішення ЄСПЧ від 19.12.1989 р. у справі «Камазінскі проти Австрії».

Оскільки при проведенні обшуку та освідування ОСОБА_4 18.07.2018 р., було істотно порушено права ОСОБА_4 на захист, суд приходить до висновку, що вказані процесуальні дії та отриманні докази під час даних процесуальних дій є недопустимими доказами.

Відповідно до ст. 104 КПК України у протокол повинен містити характеристики технічних засобів фіксації та носіїв інформації, які застосовуються при проведенні процесуальної дії, умови та порядок їх використання.

Також, згідно протоколу затримання під час цієї слідчої дії застосовувалась відеокамера Canon із флеш-носієм серійний номер 31628-0090-А00LF. Відповідно до ст.104 КПК України у протоколі повинні вказуватись характеристики технічних засобів фіксації та носіїв інформації, які застосовуються, умови та порядок їх використання. В той же час, в протоколі затримання відсутня зазначена інформація (серійний номер), що ставить під сумнів походження відеозапису, його оригінальність. Такі порушення унеможливлюють перевірку судом даних, отриманих за допомогою технічного засобу.

Так, в протоколі зазначена лише назва фірми відеокамери - Canon, без зазначення моделі самої камери та серійного номера.

Згідно протоколу використовувався флеш-носій інформації серійний номер 31628-0090-А00LF (який згідно технічної характеристики може бути перезаписаний до 1000 разів), разом з тим, у порушення вимог п.1 ч.3 ст.104 КПК не зазначено тип, та марку флеш-носія.

В ході перегляду вказаного флеш-носія було встановлено, що на ньому знаходяться ще декілька файлів з іншими слідчими діями, а саме обшуку та освідування особи.

Таким чином, виникає об`єктивний сумнів в оригіналі відеозаписів які знаходяться на флеш-носії, та достовірності інформації яка на них знаходиться.

Не відповідає вимогам ст.ст.105, 106, 107 КПКУ оформлення додатку флеш-носія серійний номер 31628-0090-А00LF, який не був належним чином упакований для забезпечення мети - надійного збереження, та повинен був засвідчений підписами слідчого, спеціаліста, інших осіб, які брали участь у виготовленні таких додатків.

Незрозуміло, до якого саме протоколу слідчої дії відноситься вказаний флеш-носій як додаток. На нього є посилання у трьох протоколах, та в жодному з них, не виготовлений додаток відповідно до норм КПК України, та не опечатаний належним чином.

Відповідно до ст.ст.104, 105 КПК України, додатки виготовляється до кожної слідчої дії окремо, та є невід`ємною частиною протоколу в якому зафіксовано проведення слідчої дії.

Не виконання вказаних вимог КПК України, також є підставою для визнання протоколів слідчих дій як складених з порушенням норм КПК України, а зібрані докази, в ході проведення таких слідчих дій неналежними та недопустимими.

Що стосується досліджених в судовому засіданні доказів сторони обвинувачення, а саме: заяви громадянина ОСОБА_17 від 16.07.2018 про вчинення злочину, заяви громадянина ОСОБА_17 від 16.07.2018 про долучення до матеріалів кримінального провадження аудіозапису телефонної розмови між ОСОБА_17 та начальником Балтського ВП ГУНП в Одеській області, протоколу огляду та вручення грошових коштів від 18.07.2018, яким засвідчено факт вручення громадянину ОСОБА_17 грошових коштів у сумі 20000 грн., то суд вважає, що орган досудового розслідування через ОСОБА_17 в порушення вимог ст. 271 КПК України міг провокувати обвинуваченого на вчинення злочину.

Згідно ч.3 ст. 271 КПК України, під час підготовки та проведення заходів з контролю за вчиненням злочину забороняється провокувати (підбурювати) особу на вчинення злочину з метою його подальшого викриття, допомагаючи особі вчинити злочин, який вона би не вчинила, якби слідчий цьому не сприяв, або з цією самою метою впливати на її поведінку насильством, погрозами, шантажем. Здобуті в такий спосіб речі і документи не можуть бути використані у кримінальному провадженні.

Відповідно до положень ст.86КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому КПК України.

Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

На підставі наведеного вище, суд вважає, що протокол огляду місця події від 12.07.2019 року отриманий з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, в зв`язку з чим суд визнає недопустимим доказом вказаний протокол огляду місця події та зазначені в ньому дані.

За загальним правилом суд вирішує питання допустимості доказів, оцінюючи їх в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення.

У рішенні «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року ЄСПЛ зазначив, що докази, отримані в кримінальному провадженні з порушенням встановленого порядку, призводять до їх несправедливості в цілому, незалежно від доказової сили таких доказів і від того, чи мало їх використання вирішальне значення для засудження обвинуваченого судом.

Посилання сторони захисту на те, що в протоколах слідчих дій, а саме обшуку, освідування особи, затримання ОСОБА_4 , вказана адреса за якою вони проходили: АДРЕСА_3 , яка не відповідає дійсності так як вулиці Савранська в м. Балта не існує, суд приймає до уваги, оскільки згідно листа Балтської міської ради Одеської області від 11.10.2018 р. вулиця Савранська у м. Балта - відсутня, а тому суд приходить до висновку, що проведення обшуку відбувалось за невстановленою адресою та ця слідча дія не може становити доказ оскільки він є недопустимим доказом.

Також суд звертає увагу на те, що

- згідно листа Балтської районної ради Одеської області від 19.10.2018 р., ніяких приміщень, земельних ділянок для здійснення підприємницької діяльності ТОВ «Аметіст 2011» та громадянину ОСОБА_17 не виділялось,

- згідно листа Балтської районної державної адміністрації Одеської області від 16.10.2018 р., районною державною адміністрацією в оренду будь-які приміщення або земельні ділянки, для здійснення підприємницької діяльності, ТОВ «Аметіст 2011» та громадянину ОСОБА_17 не надавались,

- згідно листа Балтської міської ради Одеської області від 16.10.2018 р., приміщення або земельні ділянки, для здійснення підприємницької діяльності ТОВ «Аметіст 2011» та громадянину ОСОБА_17 в оренду або у користування Балтською міською радою Одеської області не надавалось,

- згідно листа Пужайківської сільської ради Балтського району Одеської області від 16.10.2018 р., ТОВ «Аметіст 2011» та громадянину ОСОБА_17 не надавались в оренду будь-які приміщення та земельні ділянки для здійснення підприємницької діяльності,

- згідно листа Піщанської сільської рада Балтського району Одеської області від 12.10.2018 р., ніякі приміщення та земельні ділянки для здійснення підприємницької діяльності ТОВ «Аметіст 2011» та громадянину ОСОБА_17 на території Піщанської сільської ради не надавалься,

- згідно листа Новопольської сільської ради Балтського району Одеської області від 19.10.2018 р., приміщення або земельні ділянки для здійснення підприємницької діяльності ТОВ «Аметіст 2011» та громадянину ОСОБА_17 , в оренду не надавались та не надаються.

Враховуючи зазначені листи, суд приходить до висновку, що ТОВ «АМЕТІСТ-2011» (код ЄДРПОУ 37549590) в особі громадянина ОСОБА_17 на території Балтського району Одеської області, законну господарську діяльність не здійснював.

Згідно з ч. 1 ст.86КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Обов`язковим елементом порядку отримання доказів в результаті НСРД є попередній дозвіл уповноважених суб`єктів (слідчого судді, прокурора, слідчого) на їх проведення. Дослідивши матеріали клопотань захисника, в яких просить визнати недопустимими ряд доказів, суд вважає такими, що підлягає задоволенню, адже є порушення норм КПК України у діях органу досудового розслідування, оскільки при поданні клопотання про проведення обшуку не було встановлено адресу за якою проводився обшук, оскільки такої адреси у м. Балта не існує, в зв`язку з чим обшук проведено незаконно.

Відповідно до ч. 2 ст. 94 КПК України, жоден доказ не має наперед встановленої сили.

При постановленні вироку суд за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин кримінального провадження в їх сукупності, керуючись законом, повинен оцінити кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного рішення та вирішення питань, зазначених у ст. 374 КПК України.

Відповідно до статті 62 Конституції України, положення якої знайшли подальшу конкретизацію в статті 17 КПК України, особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Крім того, відповідно до ст.9Конституції України та ст.17Закону України«Про виконаннярішень тазастосування практикиЄвропейського судуз правлюдини» - суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського Суду як джерело права.

Так, практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що деталі обвинувачення у кримінальному процесі мають дуже суттєве значення, а його неконкретність розглядається ЄСПЛ як порушення права на захист (Справа «Маттоціа проти Італії» від 25 липня 2000 року).

Наявність сумнівів не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Irelandv. the United Kingdom), п. 161, Series А заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту».

Доведення «поза розумним сумнівом» відображає максимальний стандарт, що має відношення до питань, що вирішуються, при визначенні кримінальної відповідальності. Ніхто не повинен позбавлятися волі або піддаватися іншому покаранню за рішенням суду, якщо вина такої особи не доведена «поза розумним сумнівом (Sevtap Veznedaroрlu v. Turkey (Севтап Везнедароглу проти Турції).

Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону. Зокрема, у справах, в яких наявність та/або характер умислу має значення для правової кваліфікації діяння, суд у своєму рішення має пояснити, яким чином встановлені ним обставини справи доводять наявність умислу саме такого характеру, який є необхідним елементом складу злочину, і виключають можливу відсутність умислу або інший характер умислу.

Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.

Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.

Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту.

Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням (Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду від 4 липня 2018 року у справі № 688/788/15-к,).

Наведений аналіз наданих в процесі судового розгляду доказів і їх оцінка судом на належність, допустимість, достовірність, і як наслідок можливість їх використання у кримінальному провадженні дозволяють суду зробити висновки про те, що в даному кримінальному провадженні стороною обвинувачення не доведено «поза розумним сумнівом, що ОСОБА_4 вчинено кримінальне правопорушення за ч.3 ст. 368 КК України.

Згідно з вимогами ст.370КПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч.1 ст.373КПК України виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа.

Таким чином, аналізуючи всі досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд приходить до висновку про відсутність достатніх доказів для доведення винуватості ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України і вважає за необхідне, виходячи з принципу презумпції невинуватості (ст.62 Конституції України), виправдати останнього на підставі п.1 ч.1 ст. 373 КПК України, оскільки докази які були надані суду у якості доказів є не належними і не допустимими та носять ознаки провокації (підбурювання) особи на вчинення злочину.

Слід зазначити, що судом було здійснено вихід з нарадчої кімнати в двох випадках, перший у зв`язку з втратою звукозаписів судових засідань, для проведення дослідження доказів у першому випадку і у другому у зв`язку з госпіталізацією головуючого, однак вихід з нарадчої кімнати та поновлення судового розгляду не суперечить загальним засадам кримінального провадження, оскільки оцінка доказів здійснюється саме в нарадчій кімнаті, а за наявності об`єктивних суперечностей, які впливають на вирішення питання щодо винуватості особи, усунути їх можливо лише в результаті відновлення судового розгляду. Наведене, в тому числі сприяє реалізації загальних засад і прийняття рішення поза розумним сумнівом.

Питання щодо накладеного арешту на майно суд вирішує у порядку ст. 174 КПК України.

Питання щодо процесуальних витрат та речових доказів вирішити відповідно до ст.ст. 100, 124 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 100, 124, 174, 271, 368-371, 373, 374, 376 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати невинуватим у пред`явленому обвинувачені за ч.3 ст. 368 КК України та виправдати.

Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 20.07.2018 р. справа №522/12756/18, провадження 1-кс/522/13192/18, а саме з джинсів темно-синього кольору які належать ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 20.07.2018 р. справа №522/12756/18, провадження 1-кс/522/13189/18, а саме з ватно-марлевих пов`язок зі змивами з лівої та правої рук ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 20.07.2018 р. справа №522/12756/18, провадження 1-кс/522/13190/18, а саме з

- купюр виготовлених НБУ номіналом 200 грн., у кількості 50 штук, з наступними серіями та номерами: УЖ 5385570; КК 6675541; ЄИ 6713219; ПЗ 1826590; ЄЩ 3392255; УЗ 6372727; УФ 1191543; ПЄ 3043396; УЗ 5081544; ПЗ 4070716; КБ 2589311; ПД 2716653; ВШ 1986711; ХЖ 3660899; ЄГ 6790998; АЄ 4607809; ПЄ 8009963; ТД 5096889; ЄЦ 2606144; ЄГ 2230291; СЖ 4592015; ТД 461094; АГ 9334844; ЄГ 8078892; ЄЗ 8854077; ЕЦ 6974078; ЄЮ 6365255; ПГ 8706611; ЄЦ 9565803; КК 5424597; УК 8933450; ТД 3203201; СЛ 5258475; ТД 7109748; ТИ 0906485; СД 5887606; УВ 3558717; КК 6048758; ТВ 0300085; ЕИ 3019614; ЄД 7724856; КМ 2063540; ЄХ 1297424; МВ 0991229; ГЕ 0803015; ЕГ 6413430; УП 2480937; ЄХ 3234432; ЗЗ 3787583; КЗ 3269949;

- мобільного телефону чорного кольору «Samsung S8».

Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 20.07.2018 р. справа №522/12756/18, провадження 1-кс/522/13191/18, а саме з

- 26000 (двадцять шість тисяч) гривень;

- 550 доларів США;

- пластикових банківських карток №№ НОМЕР_1 та НОМЕР_2 ;

- сім-картка «Київстар» з № НОМЕР_3 ;

- диктофона Ritmix з серійним № rr1002013124C1947 4Gb;

- послужної картки до військового квитка серії НОМЕР_4 вид. на ім`я ОСОБА_4 ;

- свідоцтво серії НОМЕР_5 ;

- трудової книжки ОСОБА_4 ;

- 23 шт. клаптикових паперів із друкованими написами «Талон на ДТ 5 литров» та відтиск гербової печатки ГУ НП в Одеській області;

- 29 шт. клаптикових паперів із друкованими написами «Талон на А-925 литров» та відтиск гербової печатки ГУ НП в Одеській області;

- мобільного телефону чорного кольору марки «Sony» ІМЕІ НОМЕР_6 із мобільним номером телефону НОМЕР_7 ;

- НОМЕР_8 (двадцять одну тисячу триста) гривень виявлених та вилучених з сейфу ОСОБА_4 .

Речові докази відповідно до

- постанови про визнання предметів речовими доказами від 13.09.2018 р., а саме: грошові кошти у сумі 550 доларів США, 47 300 грн., після вступу вироку в законну силу повернути ОСОБА_4 ,

- постанови про визнання предметів речовими доказами від 08.11.2018 р., а саме:

ватні тампони та зразок із спец барвником, які поміщено до трьох окремих паперових конвертів білого кольору, після вступу вироку в законну силу - знищити,

джинси темно-синього кольору, які належать ОСОБА_4 , після вступу вироку в законну силу повернути ОСОБА_4 ,

- постанови про визнання предметів речовими доказами від 08.11.2018 р., а саме: грошові кошти у сумі 10 000 грн., після вступу вироку в законну силу повернути в дохід держави,

Судові витрати за проведення експертиз згідно акту № 18-3388 в сумі 5720 грн., згідно акту №18-3634 в сумі 6864 грн., згідно акту №18-3975 в сумі 5720 грн. покласти за рахунок держави.

Вирок може бути оскаржений шляхом подачі апеляційної скарги через Приморський районний суд м. Одеси в Одеський апеляційний суд протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя: