Рішення

від 17.02.2021 по справі 308/1775/21

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/1775/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 лютого 2021 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі головуючої судді Голяни О.В., за участю секретаря судового засідання - Тимко М.В., перекладача Сідак Ю.В., представника позивача Радь О.І., відповідача ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), представника відповідача адвоката Луневського Є.О., розглянувши у режимі відеоконференції у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді справу за адміністративним позовом головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області /Закарпатська область, м. Ужгород, Грибоєдова, 12 а/ до ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Федеративної Республіки Нігерії /Чернігівський ПТПІ ДМС України Розсудів , АДРЕСА_1/ про продовження строку тримання в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства з метою забезпечення примусового видворення,-

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

11 лютого 2021 року головне управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області /Закарпатська область, м. Ужгород, Грибоєдова, 12 а /звернулося в суд з адміністративним позовом до ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Федеративної Республіки Нігерії, місце знаходження: Чернігівський ПТПІ ДМС України Розсудів , АДРЕСА_1 , про продовження строку тримання в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства з метою забезпечення примусового видворення.

В обґрунтування позову зазначає, що 19.08.2020 року Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області у справі №308/8302/20 винесено рішення про затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, строком на 6 (шість) місяців та примусове видворення з України громадянина Федеративної Республіки Нігерії ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ). На виконання вище вказаного рішення суду відповідача 20.08.2020 року поміщено до Чернігівського пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні ДМС України. Після затримання відповідача він виявив намір особисто за власні кошти придбати авіаквиток для виїзду за межі території України, однак 22.09.2020 року у відповідача закінчився строк дії його закордонного паспорту. Станом на 11.02.2021 року у громадянина Федеративної Республіки Нігерії ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) відсутній документ, що дає йому право на виїзд з України, що унеможливлює реалізацію прийнятого Ужгородським міськрайонним судом рішення про примусове видворення.

Оскільки строк затримання відповідача закінчується, позивач просить продовжити строк затримання відповідача на шість місяців.

Заяви, клопотання учасників справи

11.02.2021 року представник відповідача адвокат Калинич О.І. подала заяву про відкладання розгляду справи у зв`язку з необхідністю ознайомлення з матеріалами адміністративного позову.

Процесуальні дії у справі

11 лютого 2021 року ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області відкрито провадження у справі та призначено розгляд за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні з повідомленням сторін та за їх обов`язковою участю; забезпечено проведення судового засідання в режимі відеоконференції, проведення відеоконференції доручено провести Чернігівському пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які не законно перебувають в Україні ДМС України.

Ухвалою суду від 11.02.2021 року заява представника відповідача адвоката Калинич О.І. була задоволення, розгляд справи відкладено на 16.02.2021 року.

Пояснення сторін в судовому засіданні

У судовому засіданні представник позивача Радь О.І. позовні вимоги підтримав в повному обсязі, пояснення надав аналогічні викладеним в позовній заяві, просив позов задовольнити в повному обсязі. Додав, що у відповідач не може підтвердити наявність у нього коштів на придбання авіаквитка. Паспорт громадянина Федеративної Республіки Нігерії відповідач надав вже після прийняття Ужгородським міськрайонним судом 19.08.2020 року рішення про затримання та видворення.

Відповідач у судовому засіданні позов не визнав, пояснив що має намір покинути територію України, придбавши авіаквиток за власні кошти.

Представник відповідача адвокат Луневський Є.О. проти задоволення адміністративного позову заперечив, послався на те, що відповідач співпрацював під час процедури його ідентифікації, активних дій щодо ідентифікації особи відповідача позивач не вчиняв, підстави для продовження строку затримання відсутні.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин

Громадянина Федеративної Республіки Нігерії ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , було затримано 19 серпня 2020 року о 20 год. 38 хв. /протокол №МЗК 000005 від 19.08.2020 року, а.с.14/.

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 19.08.2020 року у справі №308/8302/20 громадянина Федеративної Республіки Нігерії ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , примусово видворено за межі України; одночасно затримано вказану особу з метою ідентифікації та забезпечення видворення за межі території України на строк, достатній для виконання судового рішення, але який не може перевищувати шість місяців /а.с7-11/.

Рішенням начальника управління у справах іноземців та осіб без громадянства Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області вирішено помістити громадянина Федеративної Республіки Нігерії ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) у пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні Розсудів для подальшого виконання рішення про примусове видворення /а.с13/.

20.08.2020 року громадянина Федеративної Республіки Нігерії ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , було передано до Чернігівського пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні /акт приймання - передавання іноземця або особи без громадянства /а.с.12/.

09.11.2020 року Головне управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області звернулося з заявою до Чернігівського ПТПІ з заявою, де зазначено про закінчення терміну дії паспорту громадянина Федеративної Республіки Нігерії ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), просить посприяти в заповненні заяви - анкети та заяви на виготовлення свідоцтва на повернення в Нігерію /а.с17/.

13.11.2020 року у відповідь на лист Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області Чернігівський ПТПІ надав заяву - анкету, заяву на виготовлення свідоцтва про повернення в Нігерію, фотокартки /а.с18/.

23.11.2020 року Головне управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області звернулося до Посольства Нігерії в Україні з заявою про виготовлення свідоцтва на повернення гр. ОСОБА_1 , просить підтвердити громадянство ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) /а.с.19/

15.01.2021 року Головне управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області звернулося до Чернігівського ПТПІ, в якій просить проінформувати громадянина Федеративної Республіки Нігерії ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) про можливість придбання авіаквитка для повернення до Нігерії самостійно. Також в заяві зазначено, що відділом організації запобігання нелегальної міграції, реадмісії та видворення ГУ ДМС України в Закарпатській області направлено необхідні документи до Посольства Нігерії в Україні для виготовлення свідоцтва на повернення громадянину Нігерії ОСОБА_1 , яке зі слів працівника консульської установи станом на 15.01.2021 року виготовлено, але отримати дане свідоцтво можливо тільки за наявності авіаквитка /а.с. 20/.

19.01.2021 року Чернігівський ПТПІ надіслало лист на адресу Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області, де повідомлено, що придбати авіаквиток самостійно громадянин Нігерії ОСОБА_1 відмовляється у зв`язку з відсутністю коштів /а.с.21/.

Відповідно до власноручно написаної заяви /з перекладом/ на ім`я начальника ГУ ДМС України в Закарпатській області громадянин Нігерії ОСОБА_1 повідомляє, що не має можливості придбати авіаквиток /а.с.22-23/.

Оцінка суду

Із змісту статті 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства (далі - Закон № 3773-VI) визначає правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні, та встановлює порядок їх в`їзду в Україну та виїзду з України.

Відповідно до п. п. 7, 14, 15 ч. 1 ст. 1 Закону № 3773-VI іноземці та особи без громадянства, які перебувають на території України на законних підставах, - іноземці та особи без громадянства, які в установленому законодавством чи міжнародним договором України порядку в`їхали в Україну та постійно або тимчасово проживають на її території, або тимчасово перебувають в Україні. Нелегальний мігрант - іноземець або особа без громадянства, які перетнули державний кордон поза пунктами пропуску або в пунктах пропуску, але з уникненням прикордонного контролю і невідкладно не звернулися із заявою про надання статусу біженця чи отримання притулку в Україні, а також іноземець або особа без громадянства, які законно прибули в Україну, але після закінчення визначеного їм терміну перебування втратили підстави для подальшого перебування та ухиляються від виїзду з України. Особа без громадянства - особа, яка не розглядається як громадянин будь-якою державою в силу дії її закону.

Згідно з ч. ч. 1-2 ст. 29 Конституції України кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Статтею 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: a) законне ув`язнення особи після засудження її компетентним судом; b) законний арешт або затримання особи за невиконання законного припису суду або для забезпечення виконання будь-якого обов`язку, встановленого законом; c) законний арешт або затримання особи, здійснене з метою до провадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення; d) затримання неповнолітнього на підставі законного рішення з метою застосування наглядових заходів виховного характеру або законне затримання неповнолітнього з метою до провадження його до компетентного органу; e) законне затримання осіб для запобігання поширенню інфекційних захворювань, законне затримання психічнохворих, алкоголіків або наркоманів чи бродяг; f) законний арешт або затримання особи з метою запобігання її недозволеному в`їзду в країну чи особи, щодо якої провадиться процедура депортації або екстрадиції.

Відповідно до ч. 4 ст. 30 Закону № 3773-VI визначено, що іноземці та особи без громадянства, які не мають законних підстав для перебування на території України, затримані в установленому порядку та підлягають примусовому видворенню за межі України, у тому числі прийняті відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію, розміщуються в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, протягом строку, необхідного для їх ідентифікації та забезпечення примусового видворення (реадмісії) за межі України, але не більше, як на 18 місяців.

Відповідно до приписів ч. ч. 11, 13 ст. 289 КАС України строк затримання іноземців та осіб без громадянства в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, становить шість місяців. За наявності умов, за яких неможливо ідентифікувати іноземця або особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи у зазначений строк або прийняти рішення за заявою про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, цей строк може бути продовжений, але не більш як на вісімнадцять місяців.

Умовами, за яких неможливо ідентифікувати іноземця чи особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи, є:

1) відсутність співпраці з боку іноземця або особи без громадянства під час процедури його ідентифікації;

2) неодержання інформації з країни громадянської належності іноземця або країни походження особи без громадянства чи документів, необхідних для ідентифікації особи.

Вказаний перелік є чітко визначеним та не містить широкого тлумачення або альтернативного застосування.

Пунктом 1 Розділу VІ Порядок дій з ідентифікації та документування іноземців Інструкції № 353/271/150, передбачено зокрема, що якщо іноземець не має документів, що посвідчують особу, орган ДМС, орган охорони державного кордону України, орган СБУ вживають заходів щодо його ідентифікації та документування. З цією метою до дипломатичних представництв або консульських установ держави походження іноземця надсилаються відповідні запити, до яких долучаються кольорові фотокартки на кожну особу, заповнені анкети визначеного консульською установою зразка та інші відомо мості про іноземця, які дають змогу встановити особу та підтвердити громадянство. У разі відсутності акредитованого в Україні дипломатичного представництва або консульської установи країни походження іноземця запити до компетентних органів відповідної країни щодо його ідентифікації надсилаються через Департамент консульської служби МЗС. Якщо від компетентних органів країни походження іноземця не надходить відповідь, запити щодо його ідентифікації надсилаються через Департамент консульської служби МЗС України повторно.

Системний аналіз викладених законодавчих положень надає підстави стверджувати, що видворення іноземного громадянина, який не має жодних документів, за межі України обумовлює необхідність встановлення його особи, тобто, чіткої ідентифікації компетентними органами країни походження та наявність офіційної відповіді з дипломатичних/консульських органів відповідної країни для належного виконання рішення суду про видворення іноземця.

З цією метою до дипломатичних представництв або консульських установ держави походження іноземця надсилаються відповідні запити, до яких долучаються кольорові фотокартки на кожну особу, заповнені анкети визначеного консульською установою зразка та інші відомості про іноземця, які дають змогу встановити особу та підтвердити громадянство.

Визначальним при розгляді даної справи є встановлення активних дій з боку позивача для забезпечення ідентифікації з метою уникнення безпідставного обмеження свободи особи.

В матеріалах справи містить копія паспорту громадянина Нігерії, строк якого закінчився 22 вересня 2020 року, але який був дійсний станом на момент затримання відповідача 19.08.2020 року, що давало позивачу можливість ідентифікувати особу та виконати рішення суду про видворення.

Як було встановлено судом, 23.11.2020 року Головне управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області звернулося до Посольства Нігерії в Україні з заявою про виготовлення свідоцтва на повернення гр. ОСОБА_1 , просить підтвердити громадянство ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) /а.с.19/.

Станом на день розгляду справи відповіді не отримано, повторних запитів позивачем зроблено не було.

Проаналізувавши наявні в матеріалах справи документи, суд доходить висновку, що позивачем не доведено та не підтверджено неможливість ідентифікувати відповідача при наявності у останнього паспорта громадянина Нігерії, активні дії з боку позивача для забезпечення ідентифікації відповідача не проводилися, надсилання запиту 23.11.2020 року до Посольства Нігерії та неотримання відповіді впродовж більш ніж трьох місяців не свідчить про вчинення таких активних дій з боку позивача, повторні запити не надсилалися.

Також позивачем не доведено відсутність співпраці з боку громадянина Нігерії під час процедури його ідентифікації, відповідні докази в матеріалах справи відсутні.

Посилання позивача на відсутність коштів для придбання авіаквитка не є підставою для продовження строку затримання відповідача, адже не відносяться до обставин, передбачених приписами ст. 289 КАС України, які є вичерпними.

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до пп. f п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом, зокрема, законний арешт або затримання особи з метою запобігання її недозволеному в`їзду в країну чи особи, щодо якої провадиться процедура депортації або екстрадиції.

Згідно з п.113 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Чахал проти Великобританії" заява №22414/93, будь-яке позбавлення волі відповідно до статті 5 п.1 (f) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, виправдано, тільки поки розглядається питання про висилку. Якщо ця процедура не здійснюється з належною ретельністю, затримання перестає бути допустимим відповідно до статті 5 п.1 (f).

Крім того, продовження строку затримання відповідача, без належних та вичерпних на те підстав, не відповідає ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, адже покладає на відповідача додаткові обов`язки, що мають наслідком обмеження свободи пересування, які відповідно до законодавства, мають забезпечуватись саме з боку держави - відповідним міграційним органом.

Так, п. 1 ст. 5 Конвенції має на увазі фізичну свободу особи, і мета цього положення полягає в недопущенні свавільного позбавлення такої свободи. Перелік винятків стосовно права на свободу, яке гарантує пункт 1 статті 5, є вичерпним, і лише вузьке тлумачення цих винятків відповідатиме меті цього положення.

Європейський суд з прав людини у справі Амюр проти Франції (рішення від 25 червня 1996 року) та у справі Дугуз проти Греції (рішення від 06 березня 2001 року) вказав, що у разі, якщо національне законодавство передбачає можливість позбавлення волі - особливо стосовно іноземного громадянина - шукача притулку - таке законодавство повинно бути максимально чітким і доступним для того, щоб уникнути ризику свавілля.

З огляду на вказані обставини, право на свободу та особисту недоторканність не є абсолютним і може бути обмежене, але тільки на підставах та в порядку, які чітко визначені в законі.

З урахуванням наведеного, даний адміністративний позов не підлягає задоволенню, оскільки позивач не надав суду належних доказів, які б підтверджували факт необхідності продовження затримання громадянина Федеративної Республіки Нігерії ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ).

Керуючись ст. 243, 250, 272, 289, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволені адміністративного позову головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області /Закарпатська область, м. Ужгород, Грибоєдова, 12 а/ до ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Федеративної Республіки Нігерії, місце знаходження: Чернігівський ПТПІ ДМС України Розсудів , АДРЕСА_1 про продовження строку тримання в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства з метою забезпечення примусового видворення - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Головне управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області, 88017, Закарпатська область, м. Ужгород, Грибоєдова, 12 а.

Відповідач: громадянин Федеративної Республіки Нігерії ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), місце знаходження: Чернігівський ПТПІ ДМС України Розсудів , АДРЕСА_1 .

Суддя Голяна О.В.