Рішення

від 11.02.2021 по справі 577/1076/20

КОНОТОПСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 577/1076/20

Провадження № 2/577/34/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 лютого 2021 року Конотопський міськрайонний суд Сумської області

в складі:

головуючого судді Кравченка В.О.

з участю секретаря Мирошниченко Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Конотопі за правилами загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Кондратенко Максим Миколайович, до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Конотопської районної державної адміністрації Сумської області про визнання правочину недійсним, скасування рішення про державну реєстрацію речового права,-

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Кондратенко М.М., який представляє інтереси ОСОБА_1 , звернувся до суду з вищевказаним позовом, у якому просить визнати недійсним Договір №10 про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) від 03.02.2004 року, укладений між ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_3 , та ОСОБА_2 , скасувати запис про інше речове право №20468385 від 13.05.2017 р., що зроблений на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний № 35248658 від 18.05.2017 року, вчинений державним реєстратором Конотопської РДА Сумської обл. Гагіною А.О. в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

На обґрунтування вимог у позові вказано, що на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-СМ №026963, виданого 11.04.2002 року Підлипенською сільською радою, ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 5,8033 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території м. Конотоп с. Підлипне.

Отримавши вперше Інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №143935471 від 05.11.2018 року позивач дізнався, що 13.05.2017 року державним реєстратором Конотопської районної державної адміністрації Сумської області Гагіною А.О. внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про інше речове право за №20468385 відносно належної йому земельної ділянки.

Відповідно до даного запису видом іншого речового майна є право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб на підставі Договору емфітевзису, серія та номер №10, виданого 03.02.2004 року, видавник Латіна Н.М.

Про існування даного договору емфітевзису ОСОБА_1 не знав та знати не міг, оскільки його не укладав.

Згідно наведеного Договору від імені власника земельної ділянки ОСОБА_1 діяв ОСОБА_3 на підставі Довіреності, посвідченої державним нотаріусом Конотопської міської державної нотаріальної контори Ничвидюк Н.А. від 18.06.2001 року, а від імені емфітевта - ОСОБА_2 .

Оспорюючи Договір емфітевзису позивач послався на перевищення ОСОБА_3 наданих у Довіреності повноважень, зазначивши, що у відповідності до даного Доручення уповноважував ОСОБА_3 розпоряджатися належним правом на земельну частку (пай) в КСП Ювілейний м. Конотопа, Сумської області, згідно Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії СМ №0226038, виданого 08.05.1997 року Конотопською міською радою, укладати щодо нього всі дозволені чинним законодавством України угоди. Крім того, виділити згідно вказаного сертифікату земельну ділянку в натурі (на місцевості), одержати державний акт на право приватної власності на землю, розпоряджатися державною земельною ділянкою, укладати щодо неї усі дозволені законом угоди, продавати, обміняти чи передати в оренду.

Тобто, за даною Довіреністю відповідач ОСОБА_3 не був наділений правом укладати договір емфітевзису щодо земельної ділянки позивача, що є підставою для визнання Договору емфітевзису недійсним.

Представник позивача адвокат Кондратенко М.М. подав клопотання про розгляд справи за його та позивача відсутності, вимоги підтримує.

Представник відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 адвокат Бушта В.О. також звернулася із заявою про розгляд справи без їх участі.

У відзиві на позовну заяву відповідач ОСОБА_3 просить відмовити у задоволенні позову, при цьому вказує, що діяв в межах повноважень викладених у нотаріально посвідченому Дорученні наданим ОСОБА_1 , зокрема мав право укладати угоди щодо земельної ділянки останнього, в тому числі договору емфітевзису, який у подальшому був зареєстрований державним реєстратором (а.с.49-52).

Відповідач ОСОБА_2 правом надання письмового відзиву не скористалася, разом з тим подала клопотання про застосування строків позовної давності (а.с.76-79).

Конотопська РДА просить розглянути справу за відсутності їх представника, при винесенні рішення покладаються на розсуд суду (а.с.70).

Суд, ознайомившись з представленими доказами приходить до такого висновку.

Положеннями ч.1 ст.4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 5 ЦПК передбачено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 395 ЦК України (тут і далі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) речовими правами на чуже майно є, зокрема, право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис).

Частиною 1 ст. 407 ЦК України передбачено, що право користування чужою земельною ділянкою встановлюється договором між власником земельної ділянки і особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (далі землекористувач).

Згідно положень ч. 4 ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

За правилом ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, відповідно до яких зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

У частині ч. 1 ст. 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частинами 1, 3 ст. 237 ЦК України передбачено, що представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Представник може бути уповноважений на вчинення лише тих правочинів, право на вчинення яких має особа, яку він представляє (ч. 1 ст. 238 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Відповідно до ст. 62 ЦК УРСР (тут і далі у редакції, чинній на момент вчинення доручення 18.06.2001 року) передбачено, що угода, укладена однією особою (представником) від імені другої особи (яку представляють) в силу повноваження, що ґрунтується на довіреності, законі або адміністративному акті, безпосередньо створює, змінює і припиняє цивільні права і обов`язки особи, яку представляють.

Повноваження можуть також випливати з обстановки, в якій діє представник (продавець в роздрібній торгівлі, касир тощо).

Представник не може укладати угоди від імені особи, яку він представляє, ні у відношенні себе особисто, ні у відношенні другої особи, представником якої він одночасно є.

Не допускається укладення через представника угоди, яка за своїм характером може бути укладена лише особисто, а так само інших угод, зазначених у законі.

У ст. 63 ЦК УРСР зазначено, що угода, укладена від імені другої особи особою, не уповноваженою на укладення угоди або з перевищенням повноважень, створює, змінює і припиняє цивільні права і обов`язки для особи, яку представляють, лише в разі дальшого схвалення угоди цією особою.

Наступне схвалення угоди особою, яку представляють, робить угоду дійсною з моменту її укладення.

Звертаючись до суду з позовом про визнання недійсним договору від 03.02.2004 року № 10 про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб та скасування рішення про державну реєстрацію іншого речового права, ОСОБА_1 зазначив, що про існування оспорюваного правочину, укладеного ОСОБА_3 , який діяв від його імені на підставі довіреності від 18.06.2001 року, з ОСОБА_2 він не знав. Про це дізнався лише 05.11.2018 року, коли отримав Інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Наведені доводи позивача нічим не спростовані, а тому клопотання відповідача ОСОБА_2 про застосування строку позовної давності, враховуючи дату набрання чинності оспорюваного Договору - 03.02.2004 року, не підлягає задоволенню, оскільки з даним позовом ОСОБА_1 , за відсутності якого був укладений цей Договір, звернувся до суду в межах трирічного строку позовної давності з моменту коли дізнався про порушення свого права та про особу, яка його порушила (ст.ст. 256, 257, 261 ЦК).

Із матеріалів справи видно, що на підставі Державного акту на право приватної власності на землю, серії ІІ-СМ №026963, виданого 11.04.2002 року Підлипенською сільською радою ОСОБА_1 є власником спірної земельної ділянки, площею 5,8033 га (а.с.12-14).

03.02.2004 року між ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_3 діючого на підставі Довіреності посвідченої державним нотаріусом Конотопської міської державної нотаріальної контори Ничвидюк Н.А. 18.06.2001 року, зареєстровано в реєстрі за №1-2731, та ОСОБА_2 був укладений Договір №10 про надання права користування вищевказаною земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) (а.с.34-37).

13.05.2017 року державним реєстратором Конотопської РДА Сумської обл. Гагіною А.О. внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про інше речове право за № 20468385 відносно спірної земельної ділянки на основі вказаного договору про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) (а.с.12-14).

Зі змісту доручення від 18.06.2001 року вбачається, що ОСОБА_1 доручив ОСОБА_3 розпоряджатися належним йому правом на земельну частку (пай) у КСП Ювілейний м. Конотоп Сумської області, згідно сертифікату на земельну частку (пай) серії СМ № 0226038, виданого Конотопською міською радою 08.05.1997 р., укладати щодо нього всі дозволені чинним законодавством України угоди. Крім того, уповноважив ОСОБА_3 виділити згідно вказаного сертифікату, земельну ділянку в натурі, (на місцевості), одержати державний акт на право приватної власності на землю, розпоряджатися державною земельною ділянкою, укладати щодо неї усі дозволені угоди, продавати, обміняти чи передати в оренду, бути його представником у відповідних установах та організаціях при вирішенні вказаних питань, подавати від його імені заяви, одержувати необхідні довідки та документи, підписуватись за нього, виконувати всі інші дії та формальності, пов`язані з цим дорученням. Доручення дійсне три роки (а.с.15).

Аналізуючи зміст довіреності від 18.06.2001 року суд звертає увагу на те, що зазначена довіреність видана з дотриманням положень статей 62, 64, 65, 67 ЦК УРСР (у редакції, чинній на момент її вчинення), не припинена та не скасована довірителем, а відтак, відповідно до викладених у ній положень, наділяла повіреного певними правами.

Зокрема, ОСОБА_1 надав повноваження ОСОБА_3 розпоряджатися державною земельною ділянкою, укладати щодо неї усі дозволені законом угоди, продавати, обміняти, чи передати в оренду .

Закріплене у цій довіреності право повіреного розпоряджатися земельною ділянкою означало можливість вирішувати її долю шляхом вчинення дій, які передбачені нормами законодавства, зокрема, вчинення правочинів з третіми особами щодо обміну, продажу чи передачі в оренду спірної земельної ділянки.

Отже, ОСОБА_3 не був наділений повноваженнями на укладення оспорюваного договору про надання права безоплатного користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб, оскільки до переліку повноважень, визначених довіреністю, таке право не входило. Зазначений у довіреності вислів розпоряджатися державною земельною ділянкою є загальним про надання повноважень, який був уточнений та в довіреності було визначено які саме угоди, дозволені законом, міг укладати ОСОБА_3 від імені ОСОБА_1 продавати, обміняти чи передати в оренду, бути його представником у відповідних установах та організаціях, при вирішенні вказаних питань, подавати від його імені заяви, одержувати необхідні довідки та документи, підписуватись за нього та виконувати всі інші дії та формальності, пов`язані з цим дорученням .

З огляду на викладене слід дійти висновку, що повірений на підставі довіреності мав право вчиняти лише ті дії, які зазначені та конкретизовані у тексті довіреності та на які його уповноважив довіритель.

Відповідно до статті 67 ЦК УРСР строк дії довіреності не може перевищувати трьох років. Якщо строк у довіреності не зазначений, вона зберігає силу протягом одного року з дня її вчинення. Посвідчена державним нотаріусом довіреність, що призначається для вчинення дій за кордоном і не містить вказівки про строк її чинності, зберігає силу до її скасування особою, яка видала довіреність.

Довіреність, в якій не зазначена дата її вчинення, недійсна.

У довіреності від 18.06.2001 року зазначено строк її чинності три роки, отже, ОСОБА_3 мав право вчиняти дії, які зазначені у тексті довіреності, виключно до 18.06.2004 року.

Крім того, суд звертає увагу на те, що на момент вчинення довіреності, 18.06.2001 року, ЦК УРСР не передбачав можливість укладення договору про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис). Відтак, у 2001 році ОСОБА_1 не міг уповноважити ОСОБА_3 на вчинення дій, яких сам не мав права вчиняти.

За таких обставин оспорюваний Договір від 03.02.2001 року є недійсним, оскільки вчинений ОСОБА_3 за відсутності повноважень на його вчинення.

Згідно положень ст.141 ЦПК у разі задоволення вимог належно підтверджені судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 203, 215, 237, 241, 631, 640 ЦК України, ст.ст. 1, 3, 5, 7, 9-13, 81, 89, 137, 141, 263-265 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати недійсним Договір №10 про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) від 03.02.2004 року укладений між ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_3 , та ОСОБА_2 .

Скасувати запис про інше речове право №20468385 від 13.05.2017 року, що зроблений на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обмежень (з відкриттям розділу), індексний номер 35248658 від 18.05.2017 року, що вчинений державним реєстратором Конотопської районної державної адміністрації Сумської області Гагіною Альбіною Олександрівною в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

В рахунок відшкодування судових витрат стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , з кожного, на користь ОСОБА_1 по 840 грн. 80 коп.

Рішення може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду через Конотопський міськрайонний суд Сумської області протягом 30 днів з дня його складання.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги на рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Кравченко В. О.