Постанова

від 17.02.2021 по справі 915/184/20

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2021 року м. ОдесаСправа № 915/184/20 м. Одеса, проспект Шевченка, 29, зал судових засідань Південно-західного апеляційного господарського суду №6

Південно-західний апеляційний господарський суд у складі:

головуючого судді Савицького Я.Ф.,

суддів Головея В.М.,

Разюк Г.П.,

секретар судового засідання - Бебик А.М.

за участю представників учасників судового процесу:

від прокуратури: Коломійчук І.О., за посвідченням;

від Миколаївської міської ради: не з`явився;

від ТОВ Буцефал : Гарасюта І.О., за ордером;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Заступника керівника Миколаївської обласної прокуратури

на рішення Господарського суду Миколаївської області

від 15 жовтня 2020 року (повний текст складено 26.10.2020р.)

по справі № 915/184/20

за позовом заступника прокурора Миколаївської області в інтересах держави в особі Миколаївської міської ради

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Буцефал»

про розірвання договору оренди землі та повернення земельної ділянки, -

суддя суду першої інстанції: Ткаченко О.В.,

час та місце винесення рішення: 15.10.2020р., м. Миколаїв, вул. Адміральська, 22, Господарський суд Миколаївської області

Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.

В судовому засіданні 17.02.2021р. відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2020р. Заступник прокурора Миколаївської області (прокурор) в інтересах держави в особі Миколаївської міської ради (позивач) звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою, в якій просить розірвати укладений 30.07.2018р. між Миколаївською міською радою та ТОВ «Буцефал» договір оренди землі №11476 достроково та зобов`язати ТОВ Буцефал повернути Миколаївській міській раді земельну ділянку площею 612 кв.м. по вул. Потьомкінській, 114 у місті Миколаєві.

В обґрунтування позовних вимог, прокурор посилався на те, що відповідачем порушено умови договору в частині обов`язку розпочати будівництво та завершити його протягом дії цього договору (п.8.4 договору оренди землі), що має наслідком наявність підстав для розірвання цього договору в судовому порядку.

Крім того,прокурор зазначив, що ТОВ Буцефал здійснює експлуатацію земельної ділянки не за цільовим призначенням, оскільки відповідач не розпочав будівництво нового об`єкту, а здійснює добудову вже існуючого самовільно збудованого об`єкту нерухомості, наявність підстав для знесення якого була встановлена рішенням суду у справі №16/679/08.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 15.10.2020р. у справі №915/184/20 (суддя Ткаченко О.В.) у задоволенні позову заступника прокурора Миколаївської області в інтересах держави в особі Миколаївської міської ради відмовлено.

У вказаному рішенні суд першої інстанції дійшов висновку, що надані суду докази не можуть бути підставою для задоволення позову, оскільки не підтверджують порушень, наведених прокурором, з боку ТОВ Буцефал .

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Заступник керівника Миколаївської обласної прокуратури звернувся до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Миколаївської області від 15.10.2020р. по справі №915/184/20 та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги є аналогічними доводам позовної заяви.

Так, Заступник керівника Миколаївської обласної прокуратури, обґрунтовуючи апеляційну скаргу зазначає, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права і наголошує на тому, що ТОВ Буцефал здійснює не будівництво, а саме добудову об`єкта нерухомості, що підлягає знесенню на підставі рішення суду у справі №16/679/08.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.12.2020р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Заступника керівника Миколаївської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Миколаївської області від 15.10.2020р. у справі №915/184/20; розгляд справи призначено на 03.02.2021р. о 14:00 год.

12.01.2021р. від Товариства з обмеженою відповідальністю Буцефал до суду апеляційної інстанції надійшов відзив на апеляційну скаргу, яким відповідач не погоджується з її доводами, просить залишити оскаржуване рішення без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.02.2021р. у судовому засіданні оголошено перерву до 17.02.2021р. о 12:45 год.

У судовому засіданні 17.02.2021р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Згідно зі ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши доводи та вимоги апеляційної скарги, заслухавши представника позивача, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, за результатами земельних торгів з продажу права оренди земельної ділянки комунальної власності, які відбулись 27.07.2018 року та переможцем яких визначено ТОВ «Буцефал» (орендар), між останнім та Миколаївською міською радою (орендодавець) 30.07.2018 року був укладений договір оренди землі №11476, відповідно до умов якого, Миколаївська міська рада на підставі протоколу від 27.07.2018р. №1 проведення земельних торгів з продажу права оренди на земельну ділянку комунальної власності передала, а ТОВ «Буцефал» прийняло в оренду земельну ділянку площею 0,0612 га з кадастровим номером 4810137200:09:073:0022, місце розташування земельної ділянки - м.Миколаїв, вул. Потьомкінська, 114.

Договір оренди землі №11476 від 30.07.2018р. (далі - Договір ) зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (запис №27270850).

Об`єктом оренди є тільки земельна ділянка. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки згідно з витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 30.05.2018р. становить 2088144,0 грн. Земельна ділянка, яка передається в оренду, не має недоліків, що можуть перешкоджати її ефективному використанню.

Відповідно до п. 1.1.та п. 5.1. Договору земельна ділянка надана відповідачу для будівництва та обслуговування торгово-офісного центру.

За п. 5.2. Договору цільове призначення земельної ділянки - В.03.07. Для будівництва та обслуговування будівель торгівлі .

Матеріали справи свідчать, що після відведення земельної ділянки по вул. Потьомкінській, 114 у м. Миколаєві в оренду, позивачем 19.12.2019р. було отримано містобудівні умови та обмеження для проектування будівництва та розроблено проектну документацію з будівництва офісного центру, яка була затверджена у встановленому законом порядку, про що свідчить експертний звіт щодо розгляду проектної документації №15-0065-19 від 25.06.2019р., затверджений ДП Укрдержбудекспертиза у Миколаївській області.

В подальшому, ТОВ Буцефал було отримано дозвіл на виконання будівельних робіт з будівництва офісного центру по вул. Потьомкінській, 114,114/1 у м. Миколаєві №МК 112192491104 від 06.09.2019р., копія якого наявна у матеріалах справи.

Розділом 8 договору його учасники узгодили права та обов`язки сторін, зокрема: 1) право орендодавця вимагати від орендаря припинення або дострокового розірвання цього договору у випадках: порушення законодавства; виникнення необхідності відведення земельної ділянки на інші цілі згідно з Генпланом розвитку міста; у випадку несплати/несвоєчасної сплати, більш ніж 6 місяців/ орендних платежів; у випадку зміни орендарем цільового призначення або функціонального використання земельної ділянки; здійснення самочинного будівництва; порушення строків початку та завершення забудови земельної ділянки; не здійснення будівництва в період дії договору протягом трьох років; здійснення без згоди орендодавця передачі або відчуження права користування земельною ділянкою третім особам тощо; 2) обов`язок орендодавця передати у користування земельну ділянку у стані, що відповідає умовам цього договору та придатну для використання за цільовим призначенням, а також 3) обов`язок орендаря приступити до використання земельної ділянки після державної реєстрації права оренди та одержання дозволу на будівництво, розпочати та завершити будівництво протягом дії цього договору, ефективно використовувати земельну ділянку відповідно до її цільового призначення та функціонального використання.

Відповідно до умов п.11.4 договору його дія припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених цим договором; внаслідок випадкового знищення. Пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню; у разі неотримання відповідного документу, який надає право на початок будівельних робіт та не закінчення будівництва протягом дії договору; невикористання земельної ділянки для забудови протягом трьох років підряд, а також з інших підстав, визначених законом.

Також, місцевим господарським судом встановлено, що обмеження забудови земельної ділянки - не зареєстровані. На земельній ділянці знаходиться незавершений будівництвом об`єкт, який був придбаний відповідачем у ПП «Інвестстрой Плюс» на підставі договору купівлі-продажу від 01.01.2009р. та який за твердженням прокурора добудовується відповідачем.

При цьому, згідно рішення господарського суду Миколаївської області від 22.04.2009р. у справі №16/679/08 ПП «Інвестстрой-Плюс» зобов`язане знести за власний рахунок самовільно збудовані капітальні споруди по вул. Потьомкінській, 114 в м.Миколаєві.

Посилаючись на наявний у матеріалах справи експертний звіт щодо об`єкту будівництва «Нове будівництво торгово-офісного центру по вул. Потьомкінській, 114, 114/1 в м.Миколаєві» , відповідно до якого метою будівництва є, зокрема, добудова та приведення у відповідність до сучасних пожежних, санітарно-гігієнічних, екологічних, технологічних вимог, а також зміна інженерного обладнання, інженерних систем будівлі, прокурор вважає, що відповідач всупереч умовам договору фактично здійснюватиме добудову (реконструкцію) вже існуючого об`єкту нерухомого майна, яке повинно бути знесеним за вищевказаним рішенням суду, а не будівництво нового торгово-офісного центру.

Проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при винесені рішення, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду дійшла наступних висновків.

Як свідчать матеріали справи та встановлено судом першої інстанції, позивачем було дотримано всі вимоги чинного законодавства щодо відведення земельної ділянки площею 612 кв.м. з кадастровим номером 4810137200:09:073:0022 по вул. Потьомкінській, 114 у м. Миколаєві в оренду через процедуру земельних торгів, а також отримані всі необхідні документи для початку та проведення будівельних робіт.

Однак, прокурор вважає, що ТОВ Буцефал не виконує умови договору з огляду на те, що відповідачем фактично здійснюється добудова все існуючого об`єкту нерухомості, що, на думку позивача є реконструкцією, а не новим будівництвом, тому що нове будівництво - це зведення нового спорудження без використання залишкового ресурсу.

Відповідно до п. 3.21. Державних будівельних норм України А.2.2-3:2014 Склад та зміст проектної документації на будівництво (далі - ДБН України ), реконструкція - це перебудова введеного в експлуатацію в установленому порядку об`єкта будівництва, що передбачає зміну його геометричних розмірів та/або функціонального призначення, внаслідок чого відбувається зміна основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність тощо), забезпечується удосконалення виробництва, підвищення його техніко-економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та якості послуг. Реконструкція передбачає повне або часткове збереження елементів несучих і огороджувальних конструкцій та призупинення на час виконання робіт експлуатації об`єкту в цілому або його частин (за умови їх автономності).

Як зазначає саме прокурор, а також визначено у договорі оренди землі, на земельній ділянці знаходиться незавершений будівництвом об`єкт, щодо якого відсутні будь-які документи, підтверджуючі введення його в експлуатацію в установленому законом порядку. Відтак, твердження прокурора про те, що ТОВ Буцефал здійснює саме реконструкцію об`єкту незавершеного будівництва на земельній ділянці по вул. Потьомкінській, 114 у м. Миколаєві є хибним.

Окремо, судова колегія звертає увагу, що відповідно до п. 3.2 ДБН України А2.2.-3-2014 будівництвом є нове будівництво, реконструкція, капітальний ремонт та технічне переоснащення об`єктів будівництва. Тобто, поняття будівництво включає в себе як нове будівництво, так і реконструкцію, капітальний ремонт та технічне переоснащення об`єктів будівництва.

Отже, навіть, якщо припустити, що відповідач здійснював на земельній ділянці реконструкцію введеного в експлуатацію об`єкта будівництва, ці дії не можна було б розцінювати, як істотне порушення умов договору оренди землі, тому що реконструкція, як один з різновидів будівництва, не суперечить цільовому призначенню В.03.07. Для будівництва та обслуговування будівель торгівлі , відповідно до Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженого наказом Державного комітету України із земельних ресурсів 23.07.2010р. № 548.

Схожа правова позиція міститься у постанові Верховного суду України від 31.07.2019р. у справі №806/5308/15, відповідно до якої зміна виду використання земельної ділянки в межах однієї категорії земель (за виключенням земель сільськогосподарського призначення та земель оборони), здійснюється її власником (користувачем) самостійно та не потребує зміни цільового призначення земельної ділянки, розробки проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, його затвердження, тощо.

Умовами Договору оренди землі від 30.07.2018р. №11476 відповідачу була надана земельна ділянка саме для будівництва та обслуговування торгово-офісного центру (п.п.1.1., 5.1. Договору).

Судова колегія звертає увагу, що у матеріалах справи не міститься будь-яких застережень щодо здійснення якогось визначеного виду будівництва або зобов`язань відповідача здійснити саме нове будівництво об`єкту. Умови Договору оренди таких застережень також не містять.

Відповідно до положень ст. 1 Закону України «Про землеустрій» цільове призначення земельної ділянки - використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку.

Отже, основою для визначення цільового призначення земельної ділянки є її належність до відповідної категорії земель і відповідного способу використання. Поділ земельного фонду країни на категорії передбачено Земельного кодексу України.

Порядок використання зазначеної категорії земель регламентовано статтею 39 Земельного кодексу України, відповідно до якої використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм.

Поняття "використання земельної ділянки не за цільовим призначенням" стосується тих випадків, коли на земельній ділянці з певним цільовим призначенням проводиться діяльність, яка виходить за межі цільового призначення та передбачає фактичне використання такої ділянки.

Таким чином, нецільовим використанням земельної ділянки з категорії земель житлової та громадської забудови є її використання за іншим призначенням, всупереч генеральному плану населеного пункту, іншій містобудівній документації, плану земельно-господарського устрою тощо, тобто всупереч земельному законодавству України.

Аналогічну правову позицію виклав Верховний Суд у справі № 915/47/17 (постанова від 04.02.2020р.).

Частиною 5 ст. 20 Земельного кодексу України визначено, що види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою. Отже, зміна виду використання земельної ділянки в межах однієї категорії земель (за винятком земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) здійснюється її власником (користувачем) самостійно.

Як вже зазначалось вище, умовами спірного Договору оренди визначено цільове призначення земельної ділянки - В.03.07 Для будівництва і обслуговування будівель торгівлі .

Відповідно до п.п. 1.1 - 1.3 Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів 23.07.2010р. №548, Класифікація видів цільового призначення земель (далі - КВЦПЗ) розроблена відповідно до Земельного кодексу України, Закону України «Про землеустрій» та Положення про Державний комітет України із земельних ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.03.2008р. №224. Код та цільове призначення земель застосовуються для забезпечення обліку земельних ділянок за видами цільового призначення у державному земельному кадастрі. КВЦПЗ застосовується для використання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, організаціями, підприємствами, установами для ведення обліку земель та формування звітності із земельних ресурсів.

Секція В вказаної Класифікації визначає землі житлової та громадської забудови. Так, категорія секції В - 03.07 визначає землі для будівництва та обслуговування будівель торгівлі.

Як свідчать Містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкту будівництва, затверджені наказом Управління містобудування та архітектури Миколаївської міської ради від 19.12.2018р. №155/17-5514, копія яких міститься у матеріалах справи, замовник - ТОВ «Буцефал» здійснюватиме будівництво торговельно-офісного центру за адресою м.Миколаїв, вул. Потьомкінська, 114, 114/1.

Відповідно до експертного звіту щодо розгляду проектної документації за робочим проектом «Нове будівництво офісного центру по вул. Потьомкінській, 114, 114/1 в м.Миколаєві» №15-0065-19, з якого вбачається, що за результатами розгляду проектної документації і зняття зауважень встановлено, що зазначена документація розроблена відповідно до вихідних даних на проектування з дотриманням вимог до міцності, надійності та довговічності об`єкта будівництва, його експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, у тому числі вимог з питань створення умов для безперешкодного доступу осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення, санітарного і епідеміологічного благополуччя населення, екології, пожежної безпеки, енергозбереження і може бути затверджена в установленому порядку з технічними показниками згідно з переліком (а.с.103-104).

Крім того, ТОВ Буцефал отримав дозвіл від 06.09.2019р. №МК 112192491104 на виконання будівельних робіт на здійснення будівництва офісного центру по вул. Потьомкінській, 114, 114/1 в м.Миколаєві (а.с.105).

Таким чином, твердження прокурора, що ТОВ Буцефал проводить добудову (реконструкцію) об`єкту незавершеного будівництва на земельній ділянці по вул. Потьомкінській, 114 у м. Миколаєві, так само, як і твердження щодо нецільового використання земельної ділянки, що є предметом договору оренди землі, а також посилання на істотне порушення умов договору оренди відповідачем, не підтверджені жодними доказами, а тому судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог у даній справі.

Щодо посилання прокурора на справу №16/679/08 судова колегія зазначає наступне.

Дійсно, відповідно до рішення Господарського суду від 22.04.2009р. у справі №16/679/08, було зобов`язано Приватне підприємство Інвестстрой-Плюс (код ЄДРПОУ 33367984) знести за власний рахунок самовільно збудовані капітальні споруди по вул. Потьомкінській, 114 в м. Миколаєві.

Але, як вбачається з дати набрання законної сили вказаним рішенням (22.04.2009р.) станом на дату розгляду справи №915/184/20 минуло більше 10 років.

Матеріали справи не містять доказів виконання судового рішення у справі №16/679/08.

За твердженням відповідача, виконавчі провадження щодо примусового виконання рішення про знесення самовільно збудованих капітальних споруд по вул. Потьомкінській, 114 в м. Миколаєві були завершені у зв`язку з неможливістю виконання судового рішення.

Доказів зворотного матеріали справи №915/184/20 не містять.

Крім того, судова колегія звертає увагу, що строк пред`явлення виконавчого документа до виконання сплинув.

Судова колегія критично ставиться до зауваження апелянта, що наявність самовільно збудованої капітальної споруди на земельній ділянці комунальної власності порушує права власника цієї земельної ділянки - територіальної громади міста Миколаєва, оскільки, ані прокурором, ані позивачем у цієї справі - Миколаївською міською радою не зазначено, яким саме чином порушується права та законні інтереси орендодавця.

Що стосується права власності, то прокурором правильно зазначено, що жодна особа не набуває права власності на самочинно збудований об`єкт, таке будівництво не може бути законною підставою для виникнення права власності на нерухомість.

Водночас, апеляційний суд зазначає, що при розгляді справи №16/679/08, на яку посилається апелянт, Господарським судом Миколаївської області було залучено ТОВ Буцефал в якості другого відповідача, оскільки між ПП Інвестстрой-Плюс та ТОВ Буцефал було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, що знаходиться по вул. Потьомкінській, 114 у м. Миколаєві.

При перегляді рішення Господарського суду Миколаївської області від 22.04.2009р. у справі №16/679/08 Одеським апеляційним господарським судом у своїй постанові від 14.07.2009р., яку було залишено без змін постановою Вищого господарського суду України від 26.11.2009р., було зроблено висновок про те, що ТОВ Буцефал є власником будівельних матеріалів, з яких створений спірний об`єкт незавершеного будівництва.

При цьому, відповідно до ч.1 ст.331 Цивільного кодексу України, право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі.

Частиною 1 ст. 332 Цивільного кодексу України встановлено, що переробкою є використання однієї речі (матеріалу), в результаті чого створюється нова річ.

Аналізуючи наведені приписи Закону, можна дійти висновку, що ТОВ Буцефал , будучи власником будівельних матеріалів, з яких було створено об`єкт незавершеного будівництва, в процесі здійснення будівельних робіт на земельній ділянці по вул. Потьомкінська, 114 у м. Миколаєві створить нову річ, в розумінні діючого законодавства, та набуде право власності на таку річ після завершення будівництва, прийняття об`єкта до експлуатації та державної реєстрації (ч.2 ст. 331 Цивільного кодексу України).

В силу приписів статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За таких обставин, судова колегія доходить висновку, що відсутні підстави для задоволення вимог щодо дострокового розірвання договору оренди землі з підстав невиконання умов останнього щодо обов`язку ТОВ Буцефал розпочати будівництво та завершити його протягом дії цього договору, оскільки позивачем не доведено існування умов, необхідних для такого задоволення, а матеріалами справи підтверджується здійснення відповідачем відповідних дій щодо будівництва спірного об`єкту нерухомості. Також, не вбачається підстав для повернення ТОВ Буцефал Миколаївській міській раді земельної ділянки площею 612 кв.м. по вул. Потьомкінській, 114 у місті Миколаєві.

Пунктом 1 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення Господарського суду Миколаївської області від 15.10.2020р. у справі №915/184/20 винесено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, що дає підстави для залишення його без змін.

З огляду на те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі сплати судового збору за подання та розгляд апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Рішення Господарського суду Миколаївської області від 15.10.2020р. у справі №915/184/20 залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Постанова відповідно до ст. 284 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у 20-денний строк.

Повний текст складено 18.02.2021р.

Головуючий суддя Савицький Я.Ф.

Суддя Головей В.М.

Суддя Разюк Г.П.