Ухвала

від 26.04.2021 по справі 915/184/20

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

26 квітня 2021 року м. ОдесаСправа № 915/184/20 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі:

головуючого судді Савицького Я.Ф.,

суддів Головея В.М. ,

Разюк Г.П. ,

розглянувши заяву Заступника керівника Миколаївської обласної прокуратури про повернення судового збору за подання апеляційної скарги

на рішення Господарського суду Миколаївської області

від 15 жовтня 2020 року (повний текст складено 26.10.2020р.)

по справі № 915/184/20

за позовом заступника прокурора Миколаївської області в інтересах держави в особі Миколаївської міської ради

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Буцефал"

про розірвання договору оренди землі та повернення земельної ділянки, -

В С Т А Н О В И В:

Заступник керівника Миколаївської обласної прокуратури звернувся до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою щодо скасування рішення Господарського суду Миколаївської області від 15.10.2020р. по справі №915/184/20 та ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю "Буцефал" про розірвання договору оренди землі та повернення земельної ділянки.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.11.2020р. апеляційну скаргу Заступника керівника Миколаївської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Миколаївської області від 15.10.2020р. у справі №915/184/20 залишено без руху, встановлено апелянту строк для усунення недоліків виявлених при поданні апеляційної скарги шляхом надання до суду доказів сплати судового збору, у встановленому законодавством порядку і розмірі.

На виконання вимог вказаної ухвали, 15.12.2020р. від Заступника керівника Миколаївської обласної прокуратури до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої апелянтом додано докази сплати судового збору у розмірі 50 136,24 грн., а саме: платіжні доручення №2006 від 18.11.2020р. на суму 6 306 грн. та №2084 від 01.12.2020р. на суму 43 830,24 грн.

Тому, ухвалою суду апеляційної інстанції від 21.12.2020р. у справі №915/184/20 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою прокурора.

За результатами апеляційного перегляду справи №915/184/20, Південно-західним апеляційним господарським судом 17.02.2021р. винесено постанову, якою рішення Господарського суду Миколаївської області від 15.10.2020р. у справі №915/184/20 залишено без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

25.03.2021р. від Заступника керівника обласної прокуратури до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла заява про повернення судового збору у розмірі 43 830,24 грн., який прокурор вважає надлишково сплаченим.

Обґрунтовуючи вказану заяву, прокурор посилається на правову позицію Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, яка викладена у постанові від 02.12.2020р. у справі №905/105/20, згідно з якою позовна вимога прокурора про зобов`язання повернути земельну ділянку має немайновий характер, оскільки є вимогою про виконання обов`язку в натурі (повернення належної орендодавцеві земельної ділянки); об`єктом вимоги є дія зобов`язаної сторони, що не піддається грошовій (вартісній) оцінці, а вирішення спору не вплине на склад майна сторін спору та не змінить власника майна.

З огляду на те, що позовна заява прокурора у справі №915/184/20 містить 2 вимоги немайнового характеру (дострокове розірвання договору оренди землі та зобов`язання повернути земельну ділянку), Заступник керівника Миколаївської обласної прокуратури вважає, що оскаржуючи рішення суду першої інстанції, з урахуванням вимог Закону України Про судовий збір , апелянт повинен був сплатити 6 306 грн. судового збору ((2 102 грн. - 1 прожитковий мінімум для працездатних осіб за кожну немайнову вимогу * 2) * 150%)), а не 50 136,24 грн., які сплачено прокуратурою на виконання ухвали Південно - західного апеляційного господарського суду від 25.11.2020р.

30.03.2021р. матеріали справи №915/184/20 витребувані апеляційним судом із Господарського суду Миколаївської області.

Після надходження матеріалів справи №915/184/20 до Південно-західного апеляційного господарського суду, дослідивши матеріали справи та розглянувши заяву Заступника керівника Миколаївської обласної прокуратури, судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України Про судовий збір сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Як вбачається з матеріалів справи, розмір судового збору, який підлягав сплаті за подання вказаної апеляційної скарги був визначений ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.11.2020р. При цьому суд апеляційної інстанції виходив з того, що у позовній заяві прокуратури об`єднано 1 вимога немайнового характеру та 1 вимога майнового характеру, тому судом були застосовані правила ч. 3 ст. 6 Закону України Про судовий збір згідно з якими за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Зазначена ухвала суду апеляційної інстанції також мотивована тим, що позовні вимоги про повернення земельної ділянки є майновою вимогою.

Судова колегія звертає увагу, що у позовній заяві до такого висновку дійшов і сам прокурор, розраховуючи суму судового збору, яку сплатив до місцевого господарського суду при подачі відповідного позову.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 4 вказаного Закону в редакції, що була чинна на час звернення позивача до суду, за подання до суду позовної заяви майнового характеру юридичною особою підлягав сплаті судовий збір за ставкою 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За подання до суду позовної заяви немайнового характеру юридичною особою підлягав сплаті судовий збір за ставкою 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01.01.2020р. був визначений у розмірі 2102 грн.

Відповідно до Витягу з технічної документації про нормативно-грошову оцінку земельної ділянки (а.с.36), протоколу проведення земельних торгів з продажу права оренди на земельну ділянку комунальної власності (а.с.25), договору оренди землі (а.с.26), нормативна грошова оцінка спірної земельної ділянки, переданої ТОВ Буцефал , складала 2 088 144,00 грн.

Врахувавши положення пп. 6 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір зі змінами та доповненнями, за якими за подання апеляційної скарги на рішення суду підлягає сплаті судовий збір у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Миколаївської області від 15 жовтня 2020 року підлягає сплаті судовий збір у розмірі 50 136,24 грн. (2102*150%) + ((2 088 144,00 *1,5%)*150%)).

Зазначена ухвала апеляційного суду не була скасована та є чинною.

При цьому, судова колегія звертає увагу на те, що відповідно до ч.2 ст. 260 та ч.4 ст. 174 ГПК України апеляційна скарга повертається судом апеляційної інстанції, якщо особа не усунула недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, в установлений судом строк. Втім, апелянтом були усунені недоліки, вказані в ухвалі суду апеляційної інстанції про залишення апеляційної скарги без руху, що свідчить про згоду скаржника із зазначеними недоліками та сплаченою прокурором сумою судового збору.

Разом з цим, відповідно до статті 255 Господарського процесуального кодексу України не допускається оскарження ухвали про залишення апеляційної скарги без руху та ухвали про відкриття апеляційного провадження окремо від судового рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, прокурором не було висунуто заперечень щодо результатів апеляційного перегляду оскаржуваного ним рішення суду першої інстанції, оскільки постанова Південно-західного апеляційного господарського суду оскаржена не була. А відтак, відсутня і підстава для повернення судового збору.

Водночас, колегія суддів зазначає, що не підлягає у даному випадку відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України врахуванню правова позиція Верховного Суду у складі Об`єднаної палі Касаційного господарського суду, викладена у постанові від 02.12.2020р. у справі №905/105/20, оскільки обставини справи, розглянутої касаційним судом, не є тотожними обставинам справи, що була переглянута судом апеляційної інстанції.

Так, у справі №905/105/20 правовідносини виникли щодо повернення земельної ділянки, строк оренди якої скінчився, тоді як у справі №915/184/20, яка перебувала у провадженні Південно-західного апеляційного суду, прокурор просив достроково розірвати укладений договір та зобов`язати повернути земельну ділянку до закінчення строку оренди.

За таких обставин, практика касаційного суду, на яку посилається заявник, не є релевантною для цієї справи у розумінні ч. 4 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України.

З врахуванням викладеного заява прокурора задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, статтею 7 Закону України "Про судовий збір", Південно-західний апеляційний господарський суд,-

У Х В А Л И В:

Заяву Заступника керівника Миколаївської обласної прокуратури про повернення сплаченого за подачу апеляційної скарги судового збору в сумі 43 830,24 грн. залишити без задоволення.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий суддя Я.Ф. Савицький

Суддя В.М. Головей

Суддя Г.П. Разюк