Постанова

від 09.02.2021 по справі 920/236/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" лютого 2021 р. Справа№ 920/236/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Куксова В.В.

суддів: Шаптали Є.Ю.

Чорногуза М.Г.

при секретарі Пнюшкову В.Г.

за участю представників учасників справи: згідно протоколу судового засідання від 09.02.2021.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Битицької сільської ради Сумського району Сумської області

на рішення Господарського суду Сумської області

від 05.11.2020 (повний текст складено 16.11.2020)

у справі №920/236/20 (суддя Котельницька В.Л.)

за позовом Битицької сільської ради Сумського району Сумської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛСК-11"

про розірвання договору,

ВСТАНОВИВ:

Битицька сільська рада Сумського району Сумської області (далі - позивач, скаржник) звернулася до Господарського суду Сумської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛСК-11" (далі - відповідач), відповідно до якої просить суд розірвати договір на управління спадщиною від 24.04.2015, укладений між Битицькою сільською радою Сумського району Сумської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛСК-11", за яким Товариству з обмеженою відповідальністю "ЛСК-11" було передано земельні ділянки (паї), зазначені у Додатку № 1 до договору на управління спадщиною від 24.04.2015 за номерами №27, № 175, № 187, № 265, № 282, № 193, № 321, № 324, № 277, № 189, № 278, № 289, №174, № 154, № 284, № 141, № 144, № 137, № 143, № 139, № 146, № 65, № 179, №354, № 176, № 71, № 72, № 166, № 73, № 363, № 75, № 359, № 355, № 301, № 378, № 380, № 382, № 100, № 388, № 387, № 390, № 110, № 104, № 184, № 197, № 113, №122, № 200, № 201, № 248, № 129, № 204, № 103, № 210, № 218, № 212, № 315, №23, № 24, № 219, № 391, № 221, № 220, № 159, № 228, № 232, № 225, № 33, № 32, № 36, № 39, № 234, № 235, № 30, № 29, № 379, № 255, № 162, № 254, загальною площею 245,29 га.

Рішенням Господарського суду Сумської області від 05.11.2020 в задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, Битицька сільська рада Сумського району Сумської області звернулася до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Сумської області від 05.11.2020 у справі №920/236/20 повністю та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Підставою для скасування рішення суду скаржник зазначив, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального та порушено норми процесуального права.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що укладений між сторонами спору договір регламентується нормами книги VI ЦК України "Спадкове право", регулювання спадкових відносин не відноситься до виключних повноважень сільської ради відповідно до ст. 26 ЗУ "Про місцеве самоврядування", а тому рішення Битицької сільської ради про розірвання договору на управління спадщиною відсутнє як таке, що не передбачене діючим законодавством.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.12.2020 апеляційну скаргу скарги Битицької сільської ради Сумського району Сумської області на рішення Господарського суду Сумської області від 05.11.2020 у справі №920/236/20 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя (судді-доповідача) Куксова В.В., судді Шаптали Є.Ю., Чорногуза М.Г.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.12.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Битицької сільської ради Сумського району Сумської області на рішення Господарського суду Сумської області від 05.11.2020 у справі №920/236/20. Призначено справу до розгляду на 09.02.2021.

11.01.2021 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого останній просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Сумської області від 05.11.2020 у справі №920/236/20 без змін.

В судовому засіданні 09.02.2021 представник відповідача заперечив проти доводів викладених в апеляційній скарзі з урахуванням пояснень на апеляційну скаргу поданих під час апеляційного провадження, та просив відмовити в її задоволенні, а рішення Господарського суду Сумської області від 05.11.2020 у справі №920/236/20 залишити без змін.

Позивач в судове засідання не з`явився.

Частиною 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).

Оскільки явка учасників апеляційного провадження в судові засідання не була визнана обов`язковою, зважаючи на наявні в матеріалах справи докази належного повідомлення позивача про місце, дату і час судового розгляду, а також враховуючи те, що судочинство здійснюється, зокрема, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими їм процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні, суд апеляційної інстанції вирішив розглядати дану справу за відсутності позивача та його повноважених представників за наявними у справі матеріалами.

В судовому засіданні 09.02.2021 було оголошено вступну та резолютивну частини постанови суду.

У відповідності до вимог ч. ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, заслухавши пояснення представника відповідача, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та перевірено колегією суддів, відповідно до рішення 37 сесії 6 скликання Битицької сільської ради від 26.01.2015 надано дозвіл Товариству з обмеженою відповідальністю "ЛСК-11" на управління спадщиною земельних ділянок (паїв), що знаходяться на території Битицької сільської ради Сумського району в кількості 133 паїв, у тому числі ріллі 180,45 га, сіножаті - 233,08 га для утримання та догляду, з метою підтримання її у належному стані, з урахуванням норм сівозміни та збереження родючості ґрунтів/

24.04.2015 між Битицькою сільською радою Сумського району Сумської області (установник управління, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛСК-111" (управитель, відповідач) укладено договір на управління спадщиною (договір на управління спадщиною від 24.04.2015).

Пунктом 1.1. договору на управління спадщиною від 24.04.2015 встановлено, що позивач передає, а відповідач приймає в управління майно, яке потребує утримання (догляду) згідно акта приймання-передачі, що додається, та є невід`ємною частиною цього договору, а саме земельні ділянки, що знаходяться на території Битицької сільської ради Сумського району Сумської області, на які відкрилася спадщина.

Перелік земельних ділянок, що передаються відповідачу, зазначений в додатку до договору, що є невід`ємною частиною (п. 1.2. договору на управління спадщиною від 24.04.2015).

Відповідно до п. 2.1. договору на управління спадщиною від 24.04.2015 позивач зобов`язується передати в управління відповідачу земельні ділянки згідно додатку по акту прийому-передачі; своєчасно повідомляти відповідача про появу спадкоємців або прийняття спадщини.

Разом з тим, позивачу за зазначеним договором, відповідно до п. 2.2. в т.ч.: надано право в односторонньому порядку розірвати договір, у разі порушення відповідачем чинного законодавства з охорони земель та обов`язків по оплаті, відповідно до діючого законодавства, земельних ділянок, що знаходяться в управлінні.

Пунктом 2.3 договору на управління спадщиною від 24.04.2015 встановлено обов`язки відповідача, серед яких - обов`язок сплачувати плату за користування земельними ділянками шляхом внесення грошових коштів у розмірі 156703,53 грн. в рік, що становить 3% від нормативно грошової оцінки, до 30 грудня звітного року на розрахунковий рахунок Битицької сільської ради вказаний в п. 9 даного Договору. У разі зменшення чи збільшення розміру земельних ділянок розмір оплати по даному договору підлягає зменшенню або збільшенню.

Відповідно до пунктів 5.2. та 5.3. договору на управління спадщиною від 24.04.2015 по кожному факту появи спадкоємця або виконавця заповіту на земельну ділянку складається акт передачі земельної ділянки цим особам чи укладання з ними договорів оренди на ці земельні ділянки. Відповідні зміни про зменшення чи збільшення загальної площі земельних ділянок, що знаходяться в управлінні, відображаються в додатку до договору.

Розділом 6 договору на управління спадщиною від 24.04.2015 встановлено, що зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди, щодо зміни умов договору, спір розв`язується в судовому порядку (п. 6.1.). Дія договору припиняється у разі: появи спадкоємців та оформлення права власності на земельні ділянки, або виконавців заповіту; переходу земельної ділянки у комунальну або державну власність.

Додатком №1 до договору на управління спадщиною від 24.04.2015 визначено список земельних ділянок померлих громадян, які передаються в управління Товариству з обмеженою відповідальністю "ЛСК-11" загальною кількістю 133 земельних ділянки, серед яких 180,45 га ріллі та 233,08 га сіножаті.

Зазначені земельні ділянки 24.04.2015 були передані в управління відповідачу за актом прийому-передачі земельних ділянок по договору на управління спадщиною від 24.04.2015.

Листом Управління Держгеокадастру у Сумській області від 10.02.2016 №793/86-16 повідомлено позивача щодо грошової оцінки земельних ділянок на території Битицької сільської ради.

Станом на 29.12.2017 між сторонами спору складено акт звірки, за яким кількість не витребуваних та не успадкованих земельних ділянок (паїв) на території Битицької сільської ради, управителем яких є ТОВ "ЛСК-11" становить 79 земельних ділянок загальною площею 245,29 га, серед яких: 106,92 га рілля та 138,37 га сіножаті.

В додатку до зазначеного акта звірки вказані такі земельні ділянки (паї): №27, №175, №187, №265, №282, №193, №321, №324, №277, №189, №278, №289, №174, №154, №284, №141, №144, №137, №143, №139, №146, №65, №179, №354, №167, №71, №72, №166, №73, №363, №75, №359, №355, №301, №378, №380, №382, №100, №388, №387, №390, №110, №104, №184, №197, №113, №122, №200, №201, №248, №129, №204, №103, №210, №218, №212, №315, №23, №24, №219, №391, №221, №220, №159, №228, №232, №225, №33, №32, №36, №39, №234, №235, №30, №29, №379, №255, №162, №254.

В 2018 році відповідач неодноразово звертався до позивача з метою проведення звірки щодо кількості земельних ділянок, які фактично знаходяться в користуванні відповідача. Так, 29.01.2018 відповідач направив на адресу позивача лист, в якому повідомив Битицьку сільську раду про те, що було оформлено спадщину після наступних громадян: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 . Копії документів, які підтверджують оформлення спадщини зазначених осіб додано до даного листа та зазначено про необхідність внесення змін до додатку № 1, який є невід`ємною частиною договору на управління спадщиною.

04.05.2018 відповідач звернувся до позивача з листом, відповідно до якого просив провести звірку між Битицькою сільською радою та ТОВ "ЛСК-11" по виконанню зобов`язань по договору на управління спадщиною від 24.04.2015 до 14.05.2018.

13.12.2018 ТОВ "ЛСК-11" звернулось до позивача з листом, у якому просило надати рахунок від Битицької сільської ради для сплати коштів за період - 2018 рік за договором від 24.04.2015.

20.01.2020 позивач надіслав відповідачу лист № 02-26/19, за яким просив відповідача провести в термін 10 діб звірку не витребуваних та не успадкованих паїв за 2018-2019 роки, та надати інформацію щодо площі використовуваних земельних ділянок за договором успадкованої спадщини, з пред`явленням договорів.

Згідно листа відповідача від 24.01.2020 № 24/01/2020, останній повідомив позивача, що інформація про кількість та площі земельних ділянок, що перебувають в користуванні ТОВ "ЛСК-11" міститься в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, дані якого є відкритими та доступні для перегляду всім користувачам, в т.ч. Битицькій сільській раді. У разі володіння позивачем додатковою інформацією про земельні ділянки, дані про які відсутні у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, відповідач просив позивача додати відповідні земельні ділянки до акту звірки та два примірники підписаного акту надіслати на адресу: 40000, м Суми, вул. Соборна, буд. 29Д.

Відповідно до листа Битицької сільської ради від 29.01.2020 № 39 позивач повідомив відповідача, що згідно з Довідки показників нормативно грошової оцінки сільськогосподарських угідь в Сумській області станом на 01.01.2020 та договору на управління спадщиною від 24.04.2015 за користування земельними ділянками ТОВ "ЛСК-11" повинно сплатити: 113016,07 грн. (85941,23 грн. - рілля; 27074,84 грн. - сіножаті).

12.02.2020 позивач надіслав відповідачу лист № 02-26168, згідно з яким Битицька сільська рада зазначила, що відповідач протягом 2018 та 2019 років ухилявся від проведення звірки, не надав інформації щодо зміни площі земельних ділянок, що знаходяться в управлінні товариства та не сплатив борг: за 2017 рік - 9812,18 грн.; за 2018 рік - 40976,64 грн.; за 2019 рік - 63856,11 грн. У зв`язку з чим позивач повідомив відповідача, на підставі п. 2.2. договору, про розірвання договору на управління спадщиною від 24.04.2015 в односторонньому порядку з 04.03.2020 та просив підписати акти про повернення відповідних земельних ділянок.

24.02.2020 відповідач, у відповідь на зазначений лист позивача, надіслав листа, у якому зазначив, що у ТОВ "ЛСК-11" в користуванні перебуває 43 земельні ділянки, загальний розмір яких складається з ріллі - 50,1121 га та сіножаті - 63,1808 га. Відповідач готовий підписати акт звірки. З урахуванням фактичної кількості земельних ділянок, що перебувають в користуванні товариства. Щодо земельних ділянок, на які було набуто право власності, відповідач звернув увагу позивача, що в листі від 12.02.2020 було зазначено, що дана інформація перебуває у вільному доступі і отримати її можливо через електронний сервіс - Державний реєстр речових прав на нерухоме майно або Публічну кадастрову карту України. Також, відповідач повідомив позивача, що станом на 01.01.2020, з метою виконання умов договору від 24.04.2015, на рахунок Битицької сільської ради ним було перераховано 50399,02 грн. за 2019 рік.

Відповідно до довідки Битицької сільської ради від 05.03.2020 № 02-261107 за період з 2017 по 2019 роки ТОВ "ЛСК-11" сплачено позивачу 209 353,50 грн. коштів за користування земельними ділянками (95 679,00 грн. за 2017 рік; 64 514,54 грн. за 2018 рік; 49 159,96 грн. за 2019 рік).

Згідно довідки від 10.03.2020 № 109 Битицької сільської ради заборгованість відповідача за період з 2017 року по 2019 рік склала 61 223,39 грн.

За даними позивача (довідка від 27.04.2020 № 175) станом на 01.01.2020 ТОВ "ЛСК-11" використовує не витребувані та не успадковані паї для сільськогосподарського товарного виробництва на території Битицької сільської ради Сумського району Сумської області площею: 70,6789 га - рілля, 88,9379 га - сіножаті.

Ухвалюючи рішення суд першої інстанції керувався тим, що позивачем не надано доказів волевиявлення Битицької сільської ради Сумського району Сумської області, яке зафіксоване у прийнятому на пленарному засіданні рішенні, про дострокове розірвання спірного Договору, укладеного між позивачем та відповідачем, та не доведено факту порушення зобов`язань за договором на управління спадщиною від 24.04.2015 з боку відповідача, у зв`язку із чим суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Розглянувши апеляційну скаргу Битицької сільської ради Сумського району Сумської області, колегія суддів дійшла висновку, що вона не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способом захисту цивільних прав та інтересів згідно п. 7 ч. 2 ст. 16 ЦК України може бути припинення правовідношення.

Ст. 19 Конституції України, ст. 24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що органи місцевого самоврядування та посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією України, Законами України, актами Президента України, а також іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 25 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

За приписами п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування Україні" до повноважень сільської ради належить, зокрема, вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин, які розглядаються виключно на пленарних засіданнях.

Згідно зі ст. 12 Земельного кодексу України (далі ЗК України) до повноважень міських, селищних, сільських рад, як органів місцевого самоврядування у галузі земельних відносин на їх території, належать, зокрема, розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; вирішення земельних спорів; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

З огляду на те, що предметом спірного Договору є земельні ділянки, що находяться на території Битицької сільської ради, які не витребувані та не успадковані, питання щодо розпорядження ними у відповідності до вимог п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та ст. 1285 ЦК країни (у редакції чинній на момент виникнення правовідносин) мають вирішуватися Битицькою сільською радою виключно на пленарних засіданнях.

Враховуючи положення ч.ч. 1, 2, 3 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільська рада, як орган місцевого самоврядування, у межах наданих йому повноважень та у встановленій законодавством формі наділений правом фіксувати волевиявлення ради шляхом прийняття про те відповідного рішення, яке підлягає реалізації радою відповідно до положень законодавства.

Водночас, судова колегія звертає увагу, що укладенню спірного Договору передувало прийняття Битицькою сільською радою на пленарному засіданні рішення про надання дозволу ТОВ "ЛСК - 11" на управління спадщиною земельних ділянок (паїв).

В той же час, скаржником не надано доказів волевиявлення Битицької сільської ради, яке зафіксоване у прийнятому на пленарному засіданні рішенні, про дострокове розірвання спірного Договору, укладеного між позивачем та відповідачем.

Аналогічний висновок викладений в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16.07.2019 у справі №920/482/18.

З огляду на вищевикладене, доводи скаржника, що укладений між сторонами спору договір регламентується нормами книги VI ЦК України "Спадкове право", регулювання спадкових відносин не відноситься до виключних повноважень сільської ради відповідно до ст. 26 ЗУ "Про місцеве самоврядування", а тому рішення Битицької сільської ради про розірвання договору на управління спадщиною відсутнє як таке, що не передбачене діючим законодавством, судовою колегією відхиляються.

Відповідно до положень ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором.

Договором передбачено його розірвання у випадку порушення обов`язків по оплаті за ним.

Разом з тим, колегія судів погоджується із висновком суду першої інстанції, що позивачем не обґрунтовано, яка саме сума заборгованості утворилась у відповідача за період 2017-2019 років на підставі договору на управління спадщиною від 24.04.2015, та не підтверджена кількість земельних ділянок, яка фактично перебувала у ТОВ "ЛСК-11" в управлінні в 2017-2019 роках, хоча обов`язок повідомляти відповідача про появу спадкоємців або прийняття спадщини покладений пунктом 2.1. зазначеного договору саме на установника управління - позивача у справі - Битицьку сільську раду Сумського району Сумської області, що в свою чергу відповідно до п. 2.3 договору є підставою для зменшення розміру оплати по даному договору, і, як встановлено судовою колегією вище, саме позивач в зазначений період ухилявся від проведення звірки між Битицькою сільською радою та ТОВ "ЛСК-11" щодо виконання зобов`язань по договору на управління спадщиною від 24.04.2015 та визначення фактичної кількості земельних ділянок, які перебували в управлінні відповідача.

Враховуючи, все вищевикладене в сукупності, а також те, що скаржником не надано доказів волевиявлення Битицької сільської ради, яке зафіксоване у прийнятому на пленарному засіданні рішенні, про дострокове розірвання спірного Договору, укладеного між позивачем та відповідачем, та не доведено факту порушення зобов`язань за договором на управління спадщиною від 24.04.2015 з боку відповідача, суд першої інстанції дійшов правомірного та обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Згідно зі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд враховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у контексті конкретних обставин справи.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсним обставинам справи і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду Сумської області від 05.11.2020 у справі №920/236/20 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи. Доводи апеляційної скарги щодо неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження в суді апеляційної інстанції.

Згідно з ст. 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.

За змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі "Кузнєцов та інші проти Російської Федерації" зазначено, що одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції.

Така позиція є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Проніна проти України") і з неї випливає, що ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Так, у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини зазначає, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Відповідно до ст. ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга Битицької сільської ради Сумського району Сумської області на рішення Господарського суду Сумської області від 05.11.2020 у справі №920/236/20 є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 277, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В

Апеляційну скаргу Битицької сільської ради Сумського району Сумської області - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Сумської області від 05.11.2020 у справі №920/236/20 - залишити без змін.

Матеріали справи №920/236/20 повернути до господарського суду першої інстанції.

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ГПК України.

Повний текст постанови складено 17.02.2021.

Головуючий суддя В.В. Куксов

Судді Є.Ю. Шаптала

М.Г. Чорногуз