Постанова

від 18.02.2021 по справі 904/4094/20

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.02.2021 місто Дніпро Справа № 904/4094/20

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів : головуючого судді Орєшкіної Е.В. (доповідач),

суддів Подобєда І.М., Широбокової Л.П.,

розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпро Агро Груп" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.11.2020 (повний текст оформлений 26.11.2020, суддя Манько Г.В.) у справі №904/4094/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпро Агро Груп", м. Дніпро

до відповідача-1: Департаменту економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради, м. Дніпро

до відповідача-2: Державної казначейської служби України, м. Київ

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на боці відповідача Шевченківська державна податкова інспекція Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, м. Дніпро

про стягнення 96 985,39 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпро Агро Груп" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Державної казначейської служби України за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом безспірного списання з єдиного казначейського рахунку на свою користь у рахунок відшкодування матеріальної шкоди (збитків), завданої Департаментом економіки, фінансів та міського бюджету Дніпропетровської міської ради, 96 985,39 грн.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 19.11.2020 у справі №904/4094/20 в задоволенні позову відмовлено.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, під час розгляду справи встановлена протиправна бездіяльність Департаменту економіки, фінансів та міського бюджету Дніпропетровської міської ради, яка полягає у невиконанні висновку Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про повернення на розрахунковий рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпро Агро Груп" помилково сплачених коштів в сумі 103 086 грн. Цивільне право позивача було порушено відповідачем-1, наслідком чого є завдання збитків. Департамент економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради, як юридична особа, відповідальна за спричинення збитків позивачу, несе відповідальність коштами місцевого бюджету.

Місцевий господарський суд дійшов до висновку, що прохальна частина позовної заяви містить вимогу про стягнення з Державної казначейської служби України за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом безспірного списання з єдиного казначейського рахунку на користь позивача у рахунок відшкодування матеріальної шкоди (збитків), завданої Департаментом економіки, фінансів та міського бюджету Дніпропетровської міської ради грошових коштів, що суперечить приписам статей 5, 7 Бюджетного кодексу України та є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

Не погодившись із рішенням місцевого господарського суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпро Агро Груп" звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, якою просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.11.2020 у справі №904/4094/20; ухвалити нове рішення, яким стягнути з Державної казначейської служби України за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом безспірного списання з єдиного казначейського рахунку на користь Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпро Агро Груп" у рахунок відшкодування матеріальної шкоди (збитків), завданої Департаментом економіки, фінансів та міського бюджету Дніпропетровської міської ради, 96 985,39 грн.

Апеляційна скарга мотивована тим, що встановивши порушення прав позивача та встановивши наявність шкоди, завданої відповідачем-1, місцевий господарський суд позбавив можливості позивача захистити свої права, відмовивши у задоволенні позову, який пред`явлено до двох відповідачів. Апелянт зазначає, що у позовній заяві вказано двох відповідачів, однак вимоги сформульовані лише до Державної казначейської служби України, окремих вимог до Департаменту економіки, фінансів та міського бюджету Дніпропетровської міської ради не заявлено. Вказує, що позовні вимоги ним були сформовані з урахуванням останньої судової практики, яка склалась станом на час подання позову.

На думку апелянта, надто суворе дотримання місцевим господарським судом правил процесуального законодавства у даному випадку фактично позбавило права позивача можливості реалізувати своє право на стягнення матеріальної шкоди, що свідчить про надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства, оскільки застосовані судом обмеження не повинні обмежувати чи зменшувати право доступу до суду таким чином або до такої міри, що порушується сама сутність права.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 18.12.2020 (колегією суддів у складі головуючого судді Орєшкіної Е.В. (доповідач), суддів Подобєда І.М., Широбокової Л.П.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпро Агро Груп" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.11.2020 у справі №904/4094/20; розгляд скарги призначений у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи, в порядку письмового провадження.

01.02.2021 від Департаменту економіки, фінансів та міського бюджету Дніпропетровської міської ради надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач-1 проти задоволення апеляційної скарги заперечує та просить залишити рішення місцевого господарського суду без змін. Відповідач-1 зазначає, що рішенням Дніпропетровського адміністративного окружного суду від 04.02.2019 у справі №160/9593/18 Департамент економіки, фінансів та міського бюджету Дніпропетровської міської ради зобов`язано погодити висновок Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 27.11.2018 №2677-07 про повернення помилково сплачених коштів в сумі 103 086,00 грн., а не безпосереднє стягнення коштів. Між тим, висновок від 27.11.2018 №2677-07 на погодження до відповідача-1 не надходив, рішення адміністративного суду від 04.02.2019 у справі №160/9593/18 до примусового виконання не пред`являлось. Водночас, грошові кошти у сумі 99 805,14 грн. на підставі інших трьох висновків №101686-51 від 21.05.2019, №104089-51 від 04.06.2019. №106072-51 від 26.06.2019 повернуті позивачу повністю у строки, які надавали можливість позивачу своєчасно розрахуватися зі своїми контрагентами за договором №9 від 07.09.2018.

За доводами Департаменту економіки, фінансів та міського бюджету Дніпропетровської міської ради позивачем не доведено причинно-наслідкового зв`язку між рішенням Дніпропетровського адміністративного окружного суду від 04.02.2019 у справі №160/9593/18 та фактом повернення коштів, що виключає наявність підстав для настання цивільної відповідальності у вигляді збитків.

Державна казначейська служба України та Шевченківська державна податкова інспекція Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області відзиву на апеляційну скаргу не надали, про розгляд справи повідомлялися шляхом направлення копії ухвали Центрального апеляційного господарського суду від 18.12.2020 на електронні адреси Державної казначейської служби України (office@treasury.gov.ua), Шевченківської державної податкової інспекція Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області (dp.dpi462.official@tax.gov.ua) та шляхом розміщення оголошення на офіційному сайті Центрального апеляційного господарського суду.

Відповідно до частини 1 статті 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи (частина 10 статті 270 Господарського процесуального кодексу України)

Враховуючи, що ціна позову у даній справі не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, апелянтом не наведено конкретних обставин справи, які перешкоджали б розгляду апеляційної скарги, апеляційний господарський суд здійснює перегляд оскаржуваного рішення суду першої інстанції без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.

Апеляційний господарський суд, дослідивши наявні у справі докази, перевіривши правильність висновків місцевого господарського суду, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Як встановлено господарським судом та підтверджується матеріалами справи, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі №160/9593/18 встановлено, що 02.11.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпро Агро Груп" відповідно до платіжного доручення №182 було помилково перераховано платіж в сумі 103 086,00 грн.

05.11.2018 листопада 2018 Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпро Агро Груп" звернулося із заявою від 02.11.2018 до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про повернення помилково перерахованої суми у розмірі 103 086,00 грн.

27.11.2018 Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області склала висновок про повернення на розрахунковий рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпро Агро Груп" помилково сплачених коштів податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати (кбк 11010100) в сумі 103 086,00 грн. та направило його для погодження до Департаменту економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради.

Листом від 30.11.2018 №3/14-602 Фінансово-економічним департаментом Дніпропетровської міської ради висновок від 27.11.2018 №2677-07 про повернення на розрахунковий рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпро Агро Груп" помилково сплачених коштів податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати (кбк 11010100) в сумі 103 086,00 грн. повернуто без виконання. У вказано листі зазначено, що з метою запобігання втрат міського бюджету, Фінансово-економічний департамент Дніпропетровської міської ради просить Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області згідно із статтею 43 Податкового кодексу України запропонувати платникам податків подати заяви із зміною напрямку перерахування зазначених коштів в рахунок податків бюджету міста Дніпра.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпро Агро Груп" не погодилося із відмовою погодити висновок від 27.11.2018 №2677-07 та звернулося з адміністративним позовом про визнання протиправною бездіяльність Департаменту економіки, фінансів та міського бюджету Дніпропетровської міської ради, яка полягає у невиконанні висновку Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 27.11.2018 р. №2677-07 про повернення на розрахунковий рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпро Агро Груп" помилково сплачених коштів в сумі 103 086,00 грн. та стягнення з Управління державної казначейської служби України у Шевченківському районі м. Дніпра коштів в сумі 103 086,00 грн. на свою користь.

Дніпропетровський адміністративний окружний суд справі №160/9593/18 дійшов до висновку що Департаментом економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради допущено протиправну бездіяльність щодо невиконання вимог пункту 8 Порядку № 1146 від 15.12.2015 року у погодженні отриманого висновку від 27.11.2018 №2677-07.

Вирішуючи питання щодо вимог про стягнення коштів з Управління державної казначейської служби України у Шевченківському районі м. Дніпра, Дніпропетровський окружний адміністративний суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні вказаних вимог, з огляду на те, що до Управління Державної казначейської служби України у Шевченківському районі м. Дніпра висновок Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області вів 27.11.2018 №2677-07 про повернення на розрахунковий рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпро Агро Груп" помилково сплачених коштів в сумі 103086,00 грн. не надходив, що позбавило права здійснити передбачені законодавством повноваження по поверненню помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів.

Рішенням Дніпропетровського адміністративного окружного суду від 04.02.2019 у справі №160/9593/18 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпро Агро Груп" задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність Департаменту економіки, фінансів та міського бюджету Дніпропетровської міської ради, яка полягає у невиконанні висновку Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 27.11.2018 №2677-07 про повернення на розрахунковий рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпро Агро Груп" помилково сплачених коштів в сумі 103 086,00 грн.; зобов`язано Департамент економіки, фінансів та міського бюджету Дніпропетровської міської ради погодити висновок Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 27.11.2018 №2677-07 про повернення на розрахунковий рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпро Агро Груп" помилково сплачених коштів в сумі 103 086,00 грн. та повернути висновок відповідному органу ДФС.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області у справі 904/5463/19 від 13.04.2020 встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "-ОМІКРОН-" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпро Агро Груп" укладений договір №9 поставки товару від 07.09.2018, відповідно до умов якого постачальник зобов`язується поставити товар, а покупець - прийняти і сплатити вартість товару на умовах, в обсягах і кількості, зазначених в узгоджених і належним чином підписаних сторонами специфікаціях, які є невід`ємною частиною договору.

Між сторонами підписано специфікацію до договору від 07.09.2018, за умовами якої позивач зобов`язався поставити відповідачу насіння соняшнику на загальну суму 98 600,00 грн. На виконання умов укладеного між сторонами договору позивач передав відповідачу товар, що підтверджується видатковою накладною №1-10 від 25.10.2018, на суму 98 600,00 грн. та актом приймання-передачі товару від 25.10.2018 яким підтверджено, що постачальник відвантажив покупцю товар згідно договору №9 поставки товару від 07.09.2018 та специфікації до нього від 07.09.2018 у повному обсязі на загальну суму 98 600,00грн. Видаткові накладні підписані представниками обох сторін та скріплені відповідними печатками підприємств.

Строк оплати поставки за видатковою накладною №1-10 від 25.10.2018 настав 05.11.2018.

Відповідач здійснив оплату товару у повному обсязі, однак з порушенням строку оплати, а саме: 05.06.2019 у сумі 39 500,00 грн., 24.06.2019 у сумі 39 500,00грн., 01.08.2019 у сумі 19 600,00 грн.

Відповідно до пункту 4.5 договору у разі порушення строків оплати товару покупець зобов`язаний сплатити постачальникові штраф у розмірі 25% від вартості неоплаченого товару за кожен місяць прострочення виконання зобов`язання. Пунктом 4.7 договору визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання стороною припиняється через рік від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 13.04.2020 у справі №904/5463/19 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "-ОМІКРОН-" задоволено частково: з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпро Агро Груп" стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "-ОМІКРОН-" 94 620,00 грн. штрафу, 2 365,39 грн. судового збору; в решті позовних вимог відмовлено.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпро Агро Груп" посилається на те, що порушення строків оплати за договором поставки товару №9 від 07.09.2018 за видатковою накладною №1-10 від 25.10.2018 відбулася внаслідок протиправної бездіяльності Департаменту економіки, фінансів та міського бюджету Дніпропетровської міської ради, яка полягає у невиконанні висновку Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 27.11.2018 №2677-07 про повернення на розрахунковий рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпро Агро Груп" помилково сплачених коштів в сумі 103 086,00 грн., що, в свою чергу, призвело до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпро Агро Груп" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "-ОМІКРОН-" 94 620,00 грн. штрафу та 2 365,39 грн. судового збору.

Предметом спору є стягнення збитків у розмірі 96 985,39 грн., які складаються із: 94 620,00 грн. штрафу та 2 365,39 грн. судового збору, стягнутих на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "-ОМІКРОН-" на підставі рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.04.2020 у справі №904/5463/19.

Статтею 56 Конституції України кожному гарантовано право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, згідно з частиною другої цієї статті, є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

За приписами статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, заподіяна майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану органом державної влади, зокрема органами дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, визначені статтею 1176 Цивільного кодексу України. Ці підстави характеризуються особливостями суб`єктного складу заподіювачів шкоди, серед яких законодавець виокремлює посадових чи службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органи досудового розслідування, прокуратури або суду, та особливим способом заподіяння шкоди. Сукупність цих умов і є підставою покладення цивільної відповідальності за завдану шкоду саме на державу.

Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою лише у випадках вчинення незаконних дій, вичерпний перелік яких охоплюється частиною 1 статті 1176 Цивільного кодексу України, а саме у випадку незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт.

За відсутності підстав для застосування частини 1 статті 1176 Цивільного кодексу України в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила частини шостої цієї статті - така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами (статті 1173, 1174 Цивільного кодексу України).

Шкода, завдана фізичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю посадової особи органу державної влади при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується на підставі статті 1174 Цивільного кодексу України.

Статті 1173, 1174 Цивільного кодексу України є спеціальними і передбачають певні особливості, характерні для розгляду справ про деліктну відповідальність органів державної влади та посадових осіб, які відмінні від загальних правил деліктної відповідальності. Так, зокрема, цими правовими нормами передбачено, що для застосування відповідальності посадових осіб та органів державної влади наявність їх вини не є обов`язковою. Втім, цими нормами не заперечується обов`язковість наявності інших елементів складу цивільного правопорушення, які є обов`язковими для доказування у спорах про стягнення збитків.

Необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох умов: неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою, і довести наявність цих умов має позивач, який звернувся з позовом про стягнення шкоди на підставі статті 1173 Цивільного кодексу України.

Збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує його інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також неодержаних кредитором доходів, які б він одержав, якби зобов`язання було виконано боржником.

Чинним законодавством України обов`язок доведення факту наявності таких збитків та їх розмір, а також причинно-наслідковий зв`язок між правопорушенням і збитками покладено на позивача.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.02.2019 у справі №160/9593/18 встановлено протиправну бездіяльність Департаменту економіки, фінансів та міського бюджету Дніпропетровської міської ради, яка полягає у не виконанні висновку Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 27.11.2018 №2677-07 про повернення на розрахунковий рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпро Агро Груп" помилково сплачених коштів в сумі 103 086,00 грн. та встановлено, що до Управління Державної казначейської служби України у Шевченківському районі м. Дніпра висновок Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області вів 27.11.2018 №2677-07 про повернення на розрахунковий рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпро Агро Груп" помилково сплачених коштів в сумі 103 086,00 грн. не надходив, відтак Управління позбавлено права здійснити передбачені законодавством повноваження по поверненню помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів.

Таким чином, Державною казначейською службою України не приймалось незаконних рішень щодо позивача, не відбувалась незаконна бездіяльність та не завдавалась будь - яка шкода, тому позовні вимоги щодо відповідача-2 є безпідставними.

Водночас, встановлена протиправна бездіяльність Департаменту економіки, фінансів та міського бюджету Дніпропетровської міської ради, яка полягає у не виконанні висновку Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про повернення на розрахунковий рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпро Агро Груп" помилково сплачених коштів в сумі 103 086 грн.

Згідно із витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань Департамент економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради є органом місцевого самоврядування.

Відповідно до статті 5 Бюджетного кодексу України бюджетна система України складається з державного бюджету та місцевих бюджетів. Місцевими бюджетами є бюджет Автономної Республіки Крим, обласні, районні бюджети та бюджети місцевого самоврядування.

Згідно зі статтею 7 Бюджетного кодексу України Державний бюджет України та місцеві бюджети є самостійними. Держава коштами державного бюджету не несе відповідальності за бюджетні зобов`язання органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування.

Департамент економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради, як юридична особа, відповідальна за спричинення збитків позивачу, несе відповідальність коштами місцевого бюджету.

Між тим, прохальна частина позовної заяви містить вимогу про стягнення з Державної казначейської служби України за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом безспірного списання з єдиного казначейського рахунку на користь позивача у рахунок відшкодування матеріальної шкоди (збитків), завданої Департаментом економіки, фінансів та міського бюджету Дніпропетровської міської ради грошових коштів, що суперечить приписам статей 5, 7 Бюджетного кодексу України, тому місцевий господарський суд дійшов до висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні позову.

Апелянт не погоджується із таким висновком місцевого господарського суду, посилаючись на те, що встановивши порушення прав позивача та встановивши наявність шкоди, завданої відповідачем-1, місцевий господарський суд позбавив можливості позивача захистити свої права, відмовивши у задоволенні позову, який пред`явлено до двох відповідачів. Апелянт зазначає, що у позовній заяві вказано двох відповідачів, однак вимоги сформульовані лише до Державної казначейської служби України, окремих вимог до Департаменту економіки, фінансів та міського бюджету Дніпропетровської міської ради не заявлено. Вказує, що позовні вимоги ним були сформовані з урахуванням останньої судової практики, яка склалась станом на час подання позову.

На думку апелянта, надто суворе дотримання місцевим господарським судом правил процесуального законодавства у даному випадку фактично позбавило права позивача можливості реалізувати своє право на стягнення матеріальної шкоди, що свідчить про надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства, оскільки застосовані судом обмеження не повинні обмежувати чи зменшувати право доступу до суду таким чином або до такої міри, що порушується сама сутність права.

Відповідно до статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

З наведеного вбачається, що саме позивач має право розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

В позовній заяві Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпро Агро Груп" вказано двох відповідачів: Департамент економіки, фінансів та міського бюджету Дніпропетровської міської ради та Державну казначейську службу України, однак позовні вимоги заявлені про стягнення з Державної казначейської служби України за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом безспірного списання з єдиного казначейського рахунку на свою користь у рахунок відшкодування матеріальної шкоди (збитків), завданої Департаментом економіки, фінансів та міського бюджету Дніпропетровської міської ради, 96 985,39 грн.

Враховуючи, що позивачем фактично заявлені вимоги про стягнення збитків з відповідача-2 Державної казначейської служби України, під час розгляду справи позивачем не уточнялися позовні вимоги, апеляційний господарський суд погоджується із висновком місцевого господарського суду про те, що вимога про стягнення з Державної казначейської служби України за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом безспірного списання з єдиного казначейського рахунку на користь позивача у рахунок відшкодування матеріальної шкоди (збитків), завданої Департаментом економіки, фінансів та міського бюджету Дніпропетровської міської ради грошових коштів, суперечить приписам статей 5, 7 Бюджетного кодексу України, що є підставою для відмови у задоволенні позову.

Апеляційний господарський суд зазначає, що предметом спору є стягнення збитків, заподіяних внаслідок протиправної бездіяльності Департаменту економіки, фінансів та міського бюджету Дніпропетровської міської ради, яка полягає у невиконанні висновку Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про повернення на розрахунковий рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпро Агро Груп" помилково сплачених коштів в сумі 103 086 грн.

Для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; наявності збитків; причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками.

З урахуванням викладеного, апеляційний господарський суд погоджується із місцевим господарським судом, що за встановленої відсутності протиправної бездіяльності Державної казначейської служби України, вимога про стягнення з Державної казначейської служби України за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом безспірного списання з єдиного казначейського рахунку на користь позивача у рахунок відшкодування матеріальної шкоди (збитків), завданої Департаментом економіки, фінансів та міського бюджету Дніпропетровської міської ради грошових коштів, суперечить приписам статей 5, 7 Бюджетного кодексу України та не підлягає задоволенню.

Апеляційний господарський суд не погоджується із доводами апелянта про те, що місцевим господарським судом застосовано надмірний формалізм, що фактично позбавило позивача можливості реалізувати своє право на стягнення матеріальної шкоди з огляду на приписи статті 14 Господарського процесуального кодексу України.

За встановлених обставин апеляційний господарський суд погоджується із висновком місцевого господарського суду про наявність підстав для відмови у задоволенні позову.

Відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи встановлені вище обставини справи, зазначені положення законодавства, апеляційний господарський суд відхиляє доводи апелянта, наведені в обґрунтування апеляційної скарги.

Таким чином, апеляційний господарський суд вбачає підстави, передбачені статтею 276 Господарського процесуального кодексу України, для залишення рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційних скарг - без задоволення.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

З огляду на викладене та керуючись ст. 129, ст. 275, ст. 276, ст. 282, ст. 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпро Агро Груп" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.11.2020 у справі №904/4094/20 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.11.2020 у справі №904/4094/20 залишити без змін.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпро Агро Груп".

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, зазначених у пункті 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено - 18.02.2021.

Головуючий суддя Е.В. Орєшкіна

Суддя І.М. Подобєд

Суддя Л.П. Широбокова

У зв`язку з припиненням відправлення поштової кореспонденції в Центральному апеляційному господарському суді, про що складений акт від 23.11.2020, копії постанови Центрального апеляційного господарського суду від 18.02.2021 у справі №904/4094/20 поштою не надсилаються.

Надіслати копії цієї постанови на електронні адреси Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпро Агро Груп" (arbitr_i_k@ukr.net), Департаменту економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради (02feddnepr@gmail.com), Державної казначейської служби України (office@treasury.gov.ua), Шевченківської державної податкової інспекція Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області (dp.dpi462.official@tax.gov.ua).