Ухвала

від 02.04.2021 по справі 904/4094/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

02 квітня 2021 року

м. Київ

Справа № 904/4094/20

Верховний Суд у складі суддів Касаційного господарського суду:

Огородніка К.М.- головуючого , Жукова В.С., Ткаченко Н.Г.

перевіривши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпро Агро Груп"

на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.11.2020 року

та на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 18.02.2021 року

у справі № 904/4094/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпро Агро Груп"

до відповідача-1: Департаменту економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради

до відповідача-2: Державної казначейської служби України

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на боці відповідача Шевченківська державна податкова інспекція Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області

про стягнення 96 985,39 грн., -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 19.11.2020 року в задоволенні позову, відмовлено.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 18.02.2021 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпро Агро Груп" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.11.2020 у справі №904/4094/20, залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.11.2020 у справі №904/4094/20, залишено без змін. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладено на Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпро Агро Груп".

До Верховного Суду надійшла касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпро Агро Груп" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.11.2020 року та на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 18.02.2021 року у справі № 904/4094/20, в якій просить суд скасувати оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій; ухвалити нове рішення яким стягнути з Державної казначейської служби України за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом безспірного списання є єдиного казначейського рахунку на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпро Агро Груп" у рахунок відшкодування матеріальної шкоди (збитків), завданої Департаментом економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради 96 985,39 грн..

Здійснивши перевірку матеріалів касаційної скарги на відповідність вимогам Господарського процесуального кодексу України, Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, з огляду на наступне.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

За приписами п. 1 частини першої ст. 293 ГПК України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 287 цього Кодексу не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Згідно з частини п`ятої ст. 12 ГПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За змістом частини сьомої зазначеної статті для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Так, статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2020 рік встановлено у 2020 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2020 року - 2 102 грн.

Статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2021 рік встановлено у 2021 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2021 року - 2 270 грн.

У п. 1 частини першої ст. 163 ГПК України зазначено, що у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Предметом позову у даній справі є стягнення матеріальної шкоди у сумі 96 985, 39 грн., що є менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб як у 2020 році - 210 200 грн. так і в 2021 році - 227 000 грн., а тому у розумінні ГПК України ця справа є малозначною.

Водночас п. 2 частини третьої ст. 287 ГПК України передбачено випадки наявності підстав для перегляду у касаційному порядку малозначної справи, а саме: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Колегія суддів звертає увагу скаржника, що в силу зазначеної вище вимоги пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України випадки відкриття касаційного провадження у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, залежать виключно від обставин конкретної справи та значення кожної з них для формування єдиної правозастосовчої практики.

Такими чином, законодавець обмежив можливість касаційного оскарження судових рішень у названій категорії господарських справ, поставивши можливість такого оскарження в залежність від імовірності значення ухваленого за наслідком касаційного провадження судового рішення для формування практики застосування відповідних правових норм та наявності обставин конкретної справи, передбачених підпунктами а - г пункту 2 частини третьою статті 287 ГПК України.

У той же час необхідність відкриття касаційного провадження у справі скаржник обґрунтовує тим, що судом апеляційної інстанції не враховано висновки Верховного Суду викладені в постановах від 28.08.2019 року у справі №336/3056/18 та від 16.03.2020 року у справі № 613/814/16-ц, а тому касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Колегія суддів вважає, що доводи наведені в касаційній скарзі Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпро Агро Груп" не приймаються, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 300 ГПК України суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції згідно з ч. 2 ст. 300 ГПК України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію "суду права", що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є "судом фактів".

Зазначені у касаційній скарзі доводи зводяться до заперечення встановлених судами обставин справи з одночасним тлумаченням стороною власного викладення обставин справи, до переоцінки доказів, які були здійсненні судами під час розгляду справи по суті і в цілому до заперечення результату розгляду справи.

Верховний Суд зазначає, що незгода із судовими рішеннями судів попередніх інстанцій не свідчить про їх незаконність і про винятковість справи для Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпро Агро Груп" як і не може вказувати на таку обставину негативні наслідки для скаржника прийняття цих судових рішень, оскільки настання таких наслідків у випадку прийняття судових рішень не на користь однієї із сторін справи є звичайним передбаченим процесуальним законом процесом.

Визначені підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України випадки є виключенням із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, оскільки в іншому випадку принцип правової визначеності буде порушено.

При цьому використання оціночних чинників, як-то: суспільний інтерес , значення для формування єдиної правозастосовчої практики , малозначні справи тощо не повинні викликати думку про наявність певних ризиків, адже, виходячи із статусу Верховного Суду, у деяких випадках вирішення питання про можливість касаційного оскарження має відноситися до його дискреційних повноважень, оскільки розгляд скарг касаційним судом покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення розгляду заради розгляду .

Верховний Суд у визначенні правового питання як такого, що має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, виходить з того, що таке правове питання має бути головним або основним питанням правозастосовчої практики на сучасному етапі її розвитку й становлення, воно повинно мати одночасно винятково актуальне значення для її формування. Такі ознаки визначаються предметом спору, значущістю для держави й суспільства у цілому правового питання, що постало перед практикою його застосування.

Верховним Судом під час аналізу доводів та аргументів касаційної скарги також взято до уваги: предмет позову, правову природу спірних правовідносин, складність справи, чинне на час виникнення спірних правовідносин законодавство, факт розгляду даної справи судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, та сталу судову практику щодо застосування норм права.

Право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, спрямовані на недопущення безладного перебігу судового процесу (за змістом рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі Пелевін проти України ).

Касаційний господарський суд зазначає, що учасники судового процесу мають розуміти, що визначені підпунктами а - г пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України випадки є виключенням із загального правила, й необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, оскільки в іншому випадку буде порушено принцип правової визначеності . Однак, вказана касаційна скарга не містить належних обґрунтувань, які могли б підпадати під дію підпунктів а - г пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України, а суд з власної ініціативи таких умов також не вбачає. До того ж зазначені у касаційній скарзі доводи зводяться до заперечення встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи з одночасним тлумаченням стороною власного їх викладення, й в цілому до заперечення результату розгляду справи судом, а тому підстав для відкриття касаційного провадження у даній справі немає.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.10.1996 "Справа "Леваж Престасьон Сервіс проти Франції" (Levages Prestations Services v. France, заява №21920/93, пункт 48) вказано, що зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, роль якого обмежено перевіркою правильності застосування норм закону, процесуальні процедури в такому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється після його розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Інші обґрунтовані доводи, за наявності яких Верховний Суд може відкрити касаційне провадження у малозначній справі, заявником не зазначено.

З огляду на наведене, Верховний Суд визнає, що винятки, зазначені у пункті 2 частини третьої статті 287 ГПК України , заявником не обґрунтовані.

Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпро Агро Груп" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.11.2020 року та на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 18.02.2021 року у справі № 904/4094/20, оскільки вона подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

На підставі викладеного та керуючись статтями 163, 234, 235, 287, 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпро Агро Груп" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.11.2020 року та на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 18.02.2021 року у справі № 904/4094/20.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий, суддя Огороднік К.М.

Судді Жуков С.В.

Ткаченко Н.Г.