Ухвала

від 15.02.2021 по справі 902/50/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

15 лютого 2021 р. Справа № 902/50/20

Господарський суд Вінницької області у складі: головуючий суддя Тісецький С.С., секретар судового засідання Поцалюк Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в режимі відеоконференції

за заявою: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 )

про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність

за участю представників

боржника: Максименка К.М., за ордером

АТ "Альфа Банк": Муса В.П.

арбітражного керуючого Мельник І.А.

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Господарського суду Вінницької області перебуває справа за заявою ОСОБА_1 про неплатоспроможність.

Ухвалою суду від 03.09.2020 року було відкрито провадження у даній справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 . Введено процедуру реструктуризації боргів боржника. Призначено керуючим реструктуризацією у справі арбітражного керуючого Мельник І.А.

08.09.2020 року сформовано оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 .

На сайті ВГСУ оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність опубліковано 09.09.2020 року за № 65209.

08.10.2020 року до суду від ГУ ДПС у м. Києві надійшла заява про визнання кредитором з грошовими вимогами в розмірі 4 757,82 грн. (здана на відправку до органу поштового зв`язку 05.10.2020 року).

Ухвалою суду від 12.10.2020 року відкладено вирішення питання про прийняття заяви ГУ ДПС у м. Києві про визнання кредитором з грошовими вимогами до боржника у справі № 902/50/20, до повернення матеріалів справи до Господарського суду Вінницької області.

26.10.2020 року до суду від арбітражного керуючого надійшов звіт № 02-01/20-76 від 22.10.2020 року про надіслані кредиторам боржника повідомлень про результати розгляду грошових вимог, зокрема, згідно якого вимоги ГУ ДПС у м. Києві визнаються у повному обсязі.

30.12.2020 року, під час перебування судді Тісецького С.С. у відпустці, до суду надійшли матеріали справи № 902/50/20.

11.01.2021 року суддя Тісецький С.С. приступив до роботи.

Ухвалою від 11.01.2021 року відмовлено в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору. Повідомлено ГУ ДПС у м. Києві про недоліки виявлені судом при огляді заяви про визнання кредитором з грошовими вимогами до боржника, зокрема, щодо відсутності доказів сплати судового збору за подання до суду кредиторської заяви. Зобов`язано заявника усунути недоліки виявлені судом при огляді заяви про визнання грошових вимог в строк до 29.01.2021 року.

27.01.2021 року до суду від ГУ ДПС у м. Києві надійшов лист про усунення недоліків заяви, до якого додано платіжне доручення № 5968 від 09.10.2020 року (з системи дистанційного обслуговування "Клієнт Казначейства-Казначейство").

Ухвалою суду від 29.01.2021 року призначено заяву ГУ ДПС у м. Києві б/н та без дати (вх. № 01-36/726/20) про визнання кредитором з грошовими вимогами до боржника у справі до розгляду в судовому засіданні на 15.02.2021 року.

05.02.2021 року до суду від арбітражного керуючого надійшло пояснення № 02-01/20-49 від 04.02.2021 року щодо кредиторської заяви ГУ ДПС у м. Києві, згідно якого заявлені вимоги до боржника визнаються повністю.

09.02.2021 року від представника ГУ ДПС у м. Києві надійшло клопотання про участь в судовому засіданні 15.02.2021 року в режимі відеоконференції через Господарський суд м. Києва.

Ухвалою від 10.02.2021 року відмовлено в задоволенні клопотання представника ГУ ДПС у м. Києві про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою від 12.02.2021 року задоволено заяву представника АТ "Альфа-Банк" та клопотання арбітражного керуючого Мельник І.А. про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, за допомогою системи відеоконференцзв`язку "EasyCon". Ухвалено забезпечити участь представника АТ "Альфа-Банк" Муса В.П. та арбітражного керуючого Мельник І.А. в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

В судове засідання на визначену дату з`явились арбітражний керуючий, представники боржника та АТ "Альфа Банк". Заявник повноважного представника в судове засідання не направив.

Арбітражний керуючий підтримала позицію, викладену у поданому до суду повідомленні про результати розгляду кредиторських вимог ГУ ДПС у м. Києві та зазначила про визнання заявлених вимог у повному обсязі.

Представники боржника не заперечив щодо визнання згаданих кредиторських вимог та зазначив, що у боржника відсутні докази на підтвердження здійснення сплати ЄСВ.

Представник АТ "Альфа-Банк" не заперечив щодо визнання згаданих кредиторських вимог.

Суд, заслухавши пояснення учасників справи, розглянувши подану кредиторську заяву та надані докази, встановив наступне.

За змістом заяви, доданих до неї доказів та наявних матеріалів справи вбачається, відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань Соколовський Олександр Іванович 26.04.2002 року зареєстрований фізичною особою-підприємцем, а 26.12.2016 року було внесено запис про припинення діяльності за власним рішенням.

10.05.2002 року Державна податкова інспекція у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві взяла на облік як платника єдиного внеску ФОП Соколовського О.І.

Станом на 24.09.2020 року за боржником обліковується заборгованість в розмірі 4 757,82 грн., що виникла у зв`язку з несплатою податкового боргу за платежами, що контролюються органами державної податкової служби.

Згідно доданих до заяви детального розрахунку та ІКП за 2016-2020 роки, борг з ЄСВ у розмірі 4 757,82 грн. виник згідно наступного:

19.01.2016 року проведено операцію нарахування єдиного внеску на суму 1 312,18 грн.; 19.04.2016 року проведено операцію нарахування єдиного внеску на суму 909,48 грн. за 1 квартал 2016 року; 19.07.2016 року проведено операцію нарахування єдиного внеску на суму 941,16 грн. за 2 квартал 2016 року; 19.10.2016 року проведено операцію нарахування єдиного внеску на суму 957,00 грн. за 3 квартал 2016 року; 19.01.2017 року проведено операцію нарахування єдиного внеску на суму 638,00 грн. за жовтень та листопад 2016 року.

Відносини у сфері державної політики з адміністрування єдиного внеску регулюються Законом України "Про збір та облік єдиного внеску па загальнообов`язкове державне соціальне страхування", частиною другою якого визначено, що винятково цим Законом визначаються принципи збору та ведення обліку єдиного внеску, платники єдиного внеску, порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску.

Пунктом 4 ч. 1 ст. 4 Закону встановлено, що платником єдиного внеску є фізичній особі-підприємці, в тому числі і ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Єдиний внесок для фізичних осіб-підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, нараховується на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом. При цьому, сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (п. 3 ч.1 ст. 7 цього Закону).

Мінімальний страховий внесок це сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця (п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону).

Максимальна величина бази нарахування єдиного внеску - це максимальна сума доходу застрахованої особи на місяць, що дорівнює 25 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом, на яку нараховується єдиний внесок (п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону).

Згідно з абз. 1 ч. 5 ст. 8 Закону, єдиний внесок для фізичних осіб- підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, встановлюється у розмірі 22 % до визначеної ст. 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

Фізичні особи-підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний квартал до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок (абз. 3 ч.8 ст. 9 Закону).

Платники єдиного внеску зобов`язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок (пп. 1 п. 2 ст. 6 Закону).

Частиною 12 ст. 9 Закону встановлено, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Таким чином, якщо громадянин України зареєстрований у встановленому законом порядку фізичною особою-підприємцем та з дати реєстрації обрав спрощену систему оподаткування, обов`язок щодо сплати єдиного внеску виникає з дати державної реєстрації відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" та набуття таким громадянином статусу платника єдиного внеску.

Отже, у боржника з дати його державної реєстрації як фізичної особи-підприємця до дати внесення запису про припинення діяльності існував обов`язок щодо сплати єдиного внеску у встановленому чинним законодавством порядку.

Доказів на підтвердження сплати заборгованості по ЄСВ до суду не надано.

З врахуванням встановлених обставин, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідно ч. 6 ст. 12 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

21.10.2019 року введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу, з дня введення в дію цього Кодексу визнано таким, що втратив чинність, зокрема, Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

За змістом ч. 3 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

В силу ч. 1, ч. 2 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

За змістом ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ст. 113 КУ з процедур банкрутства, провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КУ з процедур банкрутства, подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.

За змістом ст. 1 КУ з процедур банкрутства, кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.

Згідно ч.ч. 2, 4 ст. 133 КУ з процедур банкрутства, витрати, пов`язані з провадженням у справі про неплатоспроможність (витрати на оплату судового збору, сплату винагороди і відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов`язаних з виконанням ним своїх повноважень, оплату послуг спеціалістів для проведення оцінки майнових об`єктів, що підлягають продажу, а також витрати на проведення аукціону), відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.

Вимоги кредиторів, включені до реєстру вимог кредиторів, задовольняються у такій черговості: 1) у першу чергу задовольняються вимоги до боржника щодо сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи, сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; 2) у другу чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів) та проводяться розрахунки з іншими кредиторами; 3) у третю чергу сплачуються неустойки (штраф, пеня), внесені до реєстру вимог кредиторів.

Згідно ч. 1 ст. 45 КУ з процедур банкрутства, конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Враховуючи наведені вище обставини та положення закону, заява ГУ ДПС у м.Києві про визнання грошових вимог до боржника подана в межах строку встановленого КУ з процедур банкрутства, підлягає задоволенню, а заявлені кредиторські вимоги в розмірі 4 757,82 грн. - визнанню у повному обсязі.

Крім того, визнанню підлягають вимоги в розмірі 4 204,00 грн. - судового збору за подання заяви про визнання кредитором.

Керуючись ст.ст. 1, 2, 9 (ч. 4), 45, 113, 133 КУ з процедур банкрутства, ст.ст. 2, 3, 13, 18, 42, 73, 74, 76-79, 86, 232, 234, 235, 236 ГПК кодексу України, суд -

У Х В А Л И В :

1. Задоволити заяву ГУ ДПС у м. Києві б/н та без дати (вх.№ 01-36/726/20) про визнання грошових вимог до боржника у справі №902/50/20, повністю.

2. Визнати грошові вимоги Головного Управління ДПС у м. Києві (вул.Шолуденка, 33/19, м. Київ, 04116; код ЄДРПОУ 43141267) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 : поштова адреса: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) по справі №902/50/20 у розмірі 4 757,82 грн. боргу (перша черга задоволення) та 4 204,00 грн. - витрати на сплату судового збору за подання кредиторської заяви (підлягають відшкодуванню позачергово до задоволення вимог кредиторів).

3. У зв`язку з відсутністю фінансування суду на відправлення вихідної поштової кореспонденції вказану ухвалу надіслати на відомі суду адреси електронної пошти: ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_1 ; представнику боржника - адвокату Максименку К.М. - ІНФОРМАЦІЯ_2 , арбітражному керуючому Мельник І.А. - ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ІНФОРМАЦІЯ_4 ; АТ "Альфа-Банк" - ccd@alfabank.kiev.ua; представнику АТ "Альфа-Банк" Мусу В.П. - ІНФОРМАЦІЯ_6, представнику ОСОБА_2 - адвокату Єгорову С.О. - ІНФОРМАЦІЯ_5, ГУ ДПС у м. Києві - kyiv.official@tax.gov.ua.

Згідно ч. 4 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства, ухвали та постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, прийняті господарським судом у справі про банкрутство, набирають законної сили з моменту їх прийняття, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 254-256, підпункту 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Тісецький С.С.

віддрук. прим.:

1 - до справи