Рішення

від 14.01.2021 по справі 910/15871/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

14.01.2021Справа № 910/15871/19

Господарський суд міста Києва у складі судді ДЖАРТИ В.В. , за участі секретаря судового засідання Рєпкіної Ю .Є., розглянувши в судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бі Еф Джі Промоушен"

до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Південно-Західна залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця"

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "А-Два"

про визнання протиправними дій та визнання укладеними додаткові угоди,

Представники учасників процесу згідно протоколу від 14.01.2021,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У листопаді 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Бі Еф Джі Промоушен" (далі - позивач, Товариство) звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Південно-Західна залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - відповідач, Залізниця) з вимогами про:

- визнання протиправними дій відповідача, що полягають у включенні до переліку конкурсу "Про надання послуг з розміщення рекламних засобів на територіях АТ "Укрзалізниця" в місті Києві" визначеного Додатком № 1 до Умов проведення конкурсу, місць (точок) розміщення рекламних засобів за адресами:

- вулиця Миколи Грінченка від мосту Дружби Народів;

- проспект Повітрофлотський 2 (Київ-Волинський);

- Залізничне шосе/вулиця Тимірязєвська (Щит);

- Столичне шосе (04-0113-01), які використовує у своїй діяльності та своєчасно оплачує позивач відповідно до Договору № ПЗ/ПЧ-З-195 547/НЮ від 28.03.2019;

- визнання недійсними результатів конкурсу "Про надання послуг з розміщення рекламних засобів на територіях акціонерного товариства "Українська залізниця" в місті Києві" у зв`язку з невідповідність дій відповідача у проведення спірної закупівлі послуг вимогам Закону України "Про публічні закупівлі"

- визнання додаткової угоди № б/№ до договору ПЗ/ДН-6-1906 від 25.03.2019 про надання рекламних послуг укладеною з травня 2019 року у редакції, запропонованій Товариством з обмеженою відповідальністю "Бі Еф Джі Промоушен", згідно якої п. 6.1 договору викладено у такій редакції: "Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 30.05.2024. Умови даного Договору застосовуються до відносин, які виникли з 01.01.2019 та Додаткові угоди № б/№ до Договору №№ ПЗ/ПЧ-2-195542/НЮ від 28.03.2019, П3/П4-2-195542/НЮ від 28.03.2019, ПЗ/ПЧ-3-195529/НЮ від 27.03.2019; № П38/ПЧ-2-195542/НЮ від 28.03.2019; № ПЗ/ПЧ-3-195547/НЮ від 28.03.2019 та № П3/РПЦ-195623/НЮ від 09.04.2019 про надання рекламних послуг, укладеними з липня 2019 року у редакції, запропонованій Товариством з обмеженою відповідальністю "Бі Еф Джі Промоушен", згідно якої п.6.1 договору викладено у такій редакції: "Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 30.06.2024. Умови даного Договору застосовуються до відносин, які виникли з 01.01.2019.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.11.2019 позовну заяву залишено без руху у зв`язку з недотриманням вимог щодо надання позивачем доказів сплати судового збору у встановленому Законом України "Про судовий збір" розмірі та встановлено строк для усунення недоліків.

13.11.2019 до канцелярії суду позивачем було подано заяву про забезпечення позову.

Ухвалою Господарського суду від 20.11.2019 у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Бі Еф Джі Промоушен" про забезпечення позову в справі № 910/15871/19 відмовлено повністю.

29.11.2019 до канцелярії суду надійшла заява про усунення недоліків, до якої було долучено платіжне доручення № 813 від 25.11.2019 про сплату судового збору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.12.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в справі № 910/15871/19, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 09.01.2020 та встановлено строки для подання відзиву, відповіді на відзив, заперечень на відповідь на відзив та інших доказів.

У судовому засіданні 09.01.2020 було оголошено перерву до 22.01.2020.

За наслідками підготовчого засідання 22.01.2020 суд ухвалив відкласти підготовче засідання у справі на 12.02.2020.

За наслідками судового засідання 12.02.2020 судом була постановлена ухвала, якою було задоволено клопотання позивача про залучення до участі у справі третьої особи та залучено Товариство з обмеженою відповідальністю "А-Два", а також частково задоволено клопотання позивача про витребування, витребувано належним чином завірену копію рішення щодо проведення Конкурсу та належним чином завірену копію Договору про надання рекламних послуг. Вказаною ухвалою також був продовжений строк підготовчого провадження до 11.03.2020 (включно). Розгляд справи був відкладений на 04.03.2020.

За наслідками підготовчого засідання 04.03.2020 суд ухвалив задовольнити клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Бі Еф Джі Промоушен" про зупинення провадження в справі та зупинити провадження у справі № 910/15871/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бі Еф Джі Промоушен" до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Південно-Західна залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", за участі третьої особи, яка не заявляє вимог щодо предмета спору про визнання протиправними дій до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 910/2577/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БІ ЕФ ДЖІ ПРОМОУШЕН" до Акціонерного товариства "Українська залізниця" про визнання недійсним та скасування рішення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.11.2020 поновлено провадження у справі, продовжено розгляд справи зі стадії підготовчого провадження, підготовче судове засідання призначено на 09.12.2020.

07.12.2020 до канцелярії суду представником позивача подано клопотання про витребування доказів та про відкладення судового засідання.

У підготовче засідання 09.12.2020 прибув представник відповідача та надав пояснення.

За наслідками підготовчого засідання 09.12.2020 судом була постановлена ухвала, якою у задоволенні клопотання позивача про витребування доказів було відмовлено. Також вказаною ухвалою було закрите підготовче провадження та призначений розгляд справи по суті в судовому засіданні 14.01.2021.

Під час судового засідання 14.01.2021 судом були долучені до матеріалів справи докази, надані відповідачем, зокрема, копію постанови Північного апеляційного господарського суду від 09.11.2020 у справі № 910/2577/20, повний текст якої складений 28.12.2020, що унеможливило подання даного документа до суду раніше.

Надалі у судовому засіданні судом було залишено без розгляду на підставі частини 2 статті 207 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог, подану до суду 12.01.2021.

Така процесуальна дія суду була вчинена з огляду на наступне.

Приписами статті 46 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання.

Як вказано судом вище ухвалою суду від 09.12.2020 було закрите підготовче засідання та призначений розгляд справи по суті. Тобто, позивачем заява про зменшення позовних вимог була подана поза строком, встановленим процесуальним законом.

Надалі в судовому засіданні 14.01.2021 представник позивача просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини та факти, викладені в позові та відповіді на відзив.

Представники відповідача під час судового засідання проти задоволення позову заперечували з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Третя особа не направила своїх представників для участі в судовому засіданні, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином.

Відповідно статті 233 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

Звертаючись із позовом до суду, Товариство зазначає, що співпрацює з Акціонерним товариством "Українська залізниця", в особі регіональної філії "Південно- Західна залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" та проводить рекламні кампанії на рекламних місцях та територіях Залізниці.

15.02.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю БІ ЕФ ДЖІ Промоушен та Акціонерним товариством Українська залізниця , в особі регіональної філії "Південно- Західна залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" був укладений Договір під № 115/114-3-175143/НЮ про надання рекламних послуг.

У подальшому, у зв`язку з внесенням змін до зазначеного вище договору, сторонами у справі укладались додаткові угоди до договору та було підписано ряд нових договір з виробничими підрозділами, відповідно до п. 1.1. яких Виконавець проводить рекламні кампанії в інтересах Замовника на Рекламних місцях та Територіях, що належать Виконавцю, а Замовник приймає та оплачує такі послуги Виконавцю в порядку та на умовах, передбачених даним Договором. Умови проведення кожної окремої рекламної кампанії, а саме: тип реклами, тип спеціальних конструкцій, адресна програма, період та вартість проведення рекламної кампанії, оплата послуг Виконавця, кількість місць для розміщення, а також особливі умови проведення рекламної кампанії визначаються Договорами та в Додатках чи/або Додаткових угодах.

На підтвердження вказаних обставин, Товариство надало до суду копії договорів № 115/114-3-175143/НЮ від 15.02.2017, П3/ДН-6-1906 від 25.03.2019, П3/П4-2-195542/НЮ від 28.03.2019, П3/ПЧ-3-195529/НЮ від 27.03.2019, № П38/ПЧ-2-195542/НЮ від 28.03.2019, № П3/ПЧ-3-195547/НЮ від 28.03.2019, № ПЗ/РПЦ-195623/НЮ від 09.04.2019.

Так, згідно перелічених вище договорів AT " Українська залізниця" в особі регіональної філії Південно-Західна залізниця акціонерного товариства Українська залізниця розміщує рекламні конструкції Товариство на території та об`єктах залізничного транспорту у м. Києві та Київській області, а саме:

1) згідно договору № ПЗ/ДН-6-1906 від 25.03.2019 на:

- низовій складовій залізнично-автомобільного мостового переходу через р. Дніпро розміщення банеру у напрямку руху по вул. Березняківська до мосту Патона. Розмір рекламної площини - (3,0 х 18,0)м 2 ;

- по вул. Набережно-Печерська дорога, 10-А, на в`їзді до автовокзалу Видубичі , біля шлагбаума - Двосторонній щит. Розмір кожної рекламної площини - (3,0 х 6,0)м 2 ;

2) згідно договору № П3/П4-2-195542/НЮ від 28.03.2019 на:

- односторонньому щиті у м. Київ, Дарницьке шосе, на перехресті з вул. Григоренка. Розмір рекламної площини - (3,0 х 12,0)м 2 ;

- м. Київ, вул. Автозаводська, залізничний міст, в напрямку до центру міста. Розміщення банеру, в кількості 1 одиниця, на штучній споруді (по центру мосту). Розмір рекламної площини (3,0 х 18,0)м 2 ;

3) згідно договору ПЗ/ПЧ-З-195529/НЮ від 27.03.2019 на:

- з лівого боку залізничного переїзду двосторонній щит, в кількості 2 одиниці, в напрямку до вул. Тургенїївська у м. Ірпінь, 27 км ПК 7 Розмір кожної рекламної площини- (3,0 х 6,0)м 2 ;

- м. Вишневе, залізничний переїзд, 867 км ПК 3,4. Щити двосторонні, в кількості 5 одиниць праворуч та ліворуч залізничного переїзду, в напрямку до вул. Т.Чорновола та вул. Л. Українки. Розмір кожної рекламної площини -(3,0 х 6,0)м 2 ;

- м. Боярка, 897 км ПК 3, залізничний переїзд. Щит двосторонній, в кількості 1 одиниця, з правого боку залізничного переїзду, в напрямку до вул. Жовтнева. Розмір рекламної площини - (3,0 х 6,0)м 2 ;

- с. Тарасівка, 876 км ПК 3, залізничний переїзд. Щит односторонній, в кількості 1 одиниця, з лівого боку залізничного переїзду, в напрямку до вул. Т. Шевченко. Розмір рекламної площини - (3,0 х 6,0)м 2 ;

4) згідно договору ПЗ/ПЧ-З-195547/НЮ від 28.03.2019 за адресою:

- м. Київ, перегон станції Київ-Волинський - станції Вишневе, 864 км ПК 5 (вздовж дороги від Повітрофлотського проспекту до Кільцевої дороги, 60 м від АЗС Талісман );

- м. Київ, вул. М. Грінченка (перехрестя з вул. Кіровоградська), 853 км ПК 2 та 853 км ПК 2+90м, та вул. М. Грінченка (за мостом Дружби Народів в напрямку вулиці Саперно- Слобідська), 852 км ПК 6 на дільниці Протасів Яр - Київ-Московський. Щити двосторонні, типу птах , в кількості 3 одиниці, в напрямку вул. М. Грінченка. Розмір кожної рекламної площини - (3,0 х 6,0)м 2 ;

- м. Київ, перегон станції Київ-Волинський - станції Вишневе, 864 км ПК 3-4 (вздовж дороги від Повітрофлотського проспекту до Кільцевої дороги. Щити двосторонні типу птах , в кількості 5 одиниць. Розмір кожної рекламної площини - (3,0 х 6,0)м 2 ;

- м. Київ, Столичне шосе (навпроти АЗС ТНК), 2 км + 90 м., м. Київ, Столичне шосе, 2 км + 240 м.; м. Київ, Столичне шосе, 2 км + 333 м.; м. Київ, Столичне шосе, 2 км + 483 м.; на дільниці Київ-Московський - П. Кривоноса. Щити двосторонні, в кількості 4 одиниці. Розмір кожної рекламної площини - (3,0 х 6,0)м 2 ;

- м. Київ, залізничний переїзд 5 км. пк 2 на дільниці Київ-Московський - П.Кривоноса. Щити двосторонні, в кількості 2 одиниці праворуч та ліворуч залізничного переїзду, в напрямку до проспекту Науки. Розмір кожної рекламної площини - (3,0 х 6,0)м 2 ;

- м. Київ, Дніпропетровське шосе, 10 км ПК 3-7, на дільниці П. Кривоноса - Підгірці (вздовж колії біля автобусної зупинки Лісники ). Щити двосторонні, типу птах , в кількості 4 одиниці, розмір кожної рекламної площини - (3,0 х 6,0)м 2 ;

- м. Київ Залізничне шосе 849 км ПК 7 + 10 м., на дільниці Київ-Московський - Дарниця (на перехресті з вул. Тімірязєвська). Щит двосторонній, типу птах , в кількості 1 одиниця. Розмір рекламної площини - (3,0 х 6,0) м 2 ;

5) згідно Договору ПЗ/РПЦ-195623/НЮ від 09.04.2019 на:

- м. Київ, вул. Привокзальна, 3, вокзал Дарниця, територія за парканом з недобудованим будинком. Розміщення двостороннього щита. Розмір кожної рекламної площини - (3,0х6,0)м 2 .

Термін дії Договорів № ПЗ/П4-2-195542/НЮ від 28.03.2019, ПЗ/ПЧ-З-195529/НЮ від 27.03.2019, № П38/ПЧ-2-195542/НЮ від 28.03.2019, ПЗ/ПЧ-З-195547/НЮ від 28.03.2019 та договір № П3/РПЦ-195623/НЮ від 09.04.2019 - до 30.04.2019 та може бути пролонгованими за погодженням Сторін (пункти 6.1, 6.2).

Як стверджує позивач, у силу приписів статті 651, 654 Цивільного кодексу України та статті 188 Господарського кодексу України, враховуючи положення вказаних правочинів, до договорів були внесені зміни, а саме: договору № ПЗ/П4-3 195547/НЮ від 28.03.2019 (відповідно до додаткової угоди №1 від 17.05.2019), договору № ПЗ/П4-3-195529/НЮ від 27.03.2019 (відповідно до додаткової угоди №1 від 17.05.2019), договору № П3/ДН-6-1906/НЮ від 25.03.2019 (відповідно до додаткової угоди №1 від 07.05.2019), договору № П3/РПЦ- 195623/НЮ від 09.04.2019 (відповідно до додаткової угоди №1 від 15.04.2019), договору № ПЗ/П4-2-195542/НЮ від 28.03.2019 (відповідно до додаткової угоди №1 від 14.05.2019) у частині продовження терміну їх дії та надання рекламних послуг включно до 30.06.2019.

Водночас, у Товариства був наявний намір продовжувати подальшу співпрацю із Залізницею, що зумовило скерування на адресу відповідача листа від 13.06.2019 № 45 щодо продовження терміну дії договорів, термін яких закінчується 30.06.2019 шляхом укладання відповідної додаткової угоди.

Листом від 03.07.2019 № ЦКМ-13/1516 департамент майнової політики Залізниці надав відповідь на вищезазначений лист позивача, в якому повідомив, що ним був опрацьований лист ТОВ від 13.06.2019 № 45 щодо продовження терміну дії договорів про надання рекламних послуг. А також зазначалось: Товариство є самостійною юридичною особою та має право від свого імені вчиняти будь-які правочини та укладати будь-які договори, набувати майнові та немайнові права, нести обов`язки. Управління поточною діяльністю AT " Українська залізниця" здійснюється колегіальним виконавчим органом Товариства, яким є правління. Відповідно, правлінням Товариства було прийнято рішення про надання дозволу регіональним філіям на підписання (пролонгацію) договорів з надання рекламних послуг та додаткових угод до них терміном до 30.06.2019, за умови щоквартального індексу інфляції. У випадку прийняття рішення щодо надання дозволу на пролонгацію договорів про надання рекламних послуг та додаткових угод до них на території та об`єктах ПАТ " Укрзалізниця" після 30.06.2019 Вас буде повідомлено додатково структурними підрозділами Товариства .

Оскільки станом на день подання позову додаткові угоди про продовження терміну дії договорів та строку надання рекламних послуг підписані не були, Товариство звернулось із даним позовом до суду, в якому просило визнати укладеними додаткові угоди до договорів, не викладаючи самі умови даних додаткових угод у прохальній частині позову.

Водночас, виробничі підрозділи регіональної філії "Південно-Західна залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" листами № 2165 від 10.10.2019, № п-4-2-21/213 від 11.10.2019 та № ДН-6-Б/714, №ЦКМ. 13/2846, №ЦКМ-13/2864 від 25.10.2019 повідомили позивача, що у зв`язку з проведенням 27.09.2019 конкурсу Про надання послуг з розміщення рекламних засобів на територіях AT Укрзалізниця в місті Києві та оголошенням переможця - необхідно в термін до 01.11.2019 демонтувати всі власні надземні конструкції, які були встановлені на території регіональної філії "Південно- Західна залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" у межах Києва та згідно зазначених договорів про надання рекламних послуг.

Позивач також просить суд визнати протиправними дії відповідача, що полягають у включенні до переліку конкурсу Про надання послуг з розміщення рекламних засобів на територіях AT Укрзалізниця в місті Києві , визначеного в додатку №1 до Умов проведення конкурсу, місць (точок) розміщення рекламних засобів за адресами: вул. Миколи Грінченка від мост. Дружби народів; Залізничне шосе/вул. Тимірязівська (Щит); Столичне шосе (04-013-01), які використовує у своїй діяльності Товариство відповідно до договору № ПЗ/ПЧ-З-195547/НЮ від 28.03.2019 і як наслідок визнати недійсними результати конкурсу Про надання послуг з розміщення рекламних засобів на територіях AT Укрзалізниця в місті Києві у зв`язку з невідповідністю дій Залізниці у проведенні спірної закупівлі послуг вимогам Закону України Про публічні закупівлі .

Відповідач, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, зазначає у своєму відзиві, що ініціювання позивачем внесення відповідних змін до спірних договорів не можна розцінювати, як переважне право встановлене законом, оскільки спірні договори укладені між сторонами за своєю правовою природою є договорами про надання послуг у відносинах, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами, а саме розміщення рекламних засобів на території та об`єктах Залізниці, що використовуються Товариством для доведення зовнішньої реклами до споживача, і немає жодних правових підстав для визнання укладеним додаткові угоди, обов`язковість укладення яких не передбачена законом, що в свою чергу суперечить загальним засадам цивільного законодавства про свободу договору та не ґрунтується на вимогах закону. Крім того, Залізниця зазначає, що основним і єдиним критерієм, яким керувався відповідач при прийнятті рішення щодо проведення спірного конкурсу було отримання максимального прибутку від надання права на розміщення рекламних засобів на територіях AT Укрзалізниця в місті Києві. Тобто в даному випадку відповідач не проводив закупівлю послуг для власних потреб, а навпаки пропонував свої послуги, визначивши мінімальний розмір своєї гарантованої винагороди за один місяць надання послуг. Таким чином, ЗУ Про публічні закупівлі до даної процедури відбору змовників не застосовується, як помилково вважає позивач, а відтак не може бути порушено і норми даного закону, який регулює саме правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб замовників, що передбачає відповідне фінансування витрат на певні послуги, роботи і товари. З огляду на викладене Залізниця вважає, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог позивача, який не надав переконливих доказів, які б свідчили про порушення відповідачем його прав та законних інтересів.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд відзначає наступне.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Договори та інші правочини є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків.

Основною особливістю цивільних правовідносин є те, що вони засновані на рівності, автономії волі, майновій і організаційній відокремленості її суб`єктів.

Водночас, цивільні правовідносини виникають, змінюються або припиняються тільки з настанням певних життєвих обставин, що визначаються законодавством, тобто з настанням певних юридичних фактів. Юридичними фактами, як фактами реальної дійсності, є лише ті, з якими норми законодавства пов`язують виникнення, зміну або припинення цивільних правовідносин. Саме юридичні факти є умовою виникнення і динаміки (зміни та припинення) цивільних правовідносин.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочин є видом юридичних актів у цивільно-правовій сфері. За вольовою ознакою правочин, як юридичний факт, відноситься до юридичних правомірних дій, що спрямовані на досягнення правового результату (ст. 202 Цивільного кодексу України).

Для виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин може бути передбачена необхідність не одного, а кількох юридичних фактів, тобто їх сукупність. У такому випадку підставою для виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин необхідна наявність юридичного складу.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач здійснює підприємницьку діяльність в сфері розміщення реклами, в тому числі як замовник послуг відповідача на підтвердження чого надано копії наступних договорів № ПЗ/ДН-6-1906 від 25.03.2019, № ПЗ/ПЧ-2-195542/НЮ від 28.03.2019, № ПЗ/ПЧ-3-195529/НЮ від 27.03.2019, № ПЗ/ПЧ-3-195547/НЮ від 28.03.2019, № П3/РПЦ-195623/НЮ від 09.04.2019 та додаткові угоди до них, згідно яких позивач розміщує рекламні конструкції на території та об`єктах залізничного транспорту в місті Києві. Строк дії вказаних вище договорів, укладених між позивачем та відповідачем, з урахуванням додаткових угод, закінчився 30.06.2019.

Надалі, 21.08.2019 правлінням відповідача прийнято рішення, оформлене протоколом №4-47/79 Ком.т, яким, зокрема:

15.1. Затверджено перелік місць для надання послуг з розміщення рекламних засобів на територіях AT "Укрзалізниця" в місті Києві згідно з додатком 10 до протоколу.

15.2. Погоджено проведення конкурсу про надання послуг з розміщення рекламних засобів на територіях AT "Укрзалізниця" в місті Києві на 43 місця (двома лотами).

15.3. Затверджено умови проведення конкурсу про надання послуг з розміщення рекламних засобів на територіях AT "Укрзалізниця" в місті Києві згідно з додатком 11 до протоколу.

15.4. Погоджено пропозицію Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) щодо вилучення із конкурсу 37 рекламних місць та вирішено запропонувати рекламним агентствам подальшу співпрацю з AT "Укрзалізниця" на підставі ціноутворення, яке буде сформовано за результатами проведених конкурсів на 43 місця (двома лотами), з застосуванням (урахуванням) коефіцієнта 0,3.

Також, в матеріалах справи наявний перелік місць для надання послуг з розміщення рекламних засобів на території АТ "Укрзалізниця", в якому наявна наступна інформація: №п/п, місце розташування (адреса розташування) РЗ, тип РЗ, кількість площин РЗ (од.), розмір рекламного поля РЗ (м), площа рекламного поля РМ (м), вартість УЗ 1 кв.м грн з ПДВ, зональність міста, вартість УЗ за РЗ грн з ПДВ, лот.

04.10.2019 за результатами проведення 27.09.2019 вищевказаного конкурсу визначено переможця - ТОВ "А-Два", як учасника який запропонував найбільшу ціну (гарантовану винагороду).

Із протоколу засідання комісії з проведення конкурсу про надання послуг з розміщення рекламних засобів на територіях AT "Укрзалізниця" в місті Києві від 04.10.2019 участь в ньому приймали 10 компаній, а саме: ТОВ "Прайм-Груп", ТОВ "Еко ХХІ Століття", ТОВ "Юніпол Оутдор", ТОВ "Алего", ТОВ "А-Два", ТОВ "Телерадіокомпанія "ТіВіз Україна", ТОВ "КІВ І К", ПП "Рекламна агенція ХК", ТОВ "БігБорд", ТОВ "Ліфт Альянс".

Позивач вважає, що включення до переліку місць для надання послуг з розміщення рекламних засобів на території АТ "Укрзалізниця" місця, на яких розміщалась реклама позивачем є неправомірним и діями Залізниці, а також визнати недійсними результати проведеного конкурсу з підстав невідповідності Закону України Про публічні закупівлі .

Так, як вбачається із матеріалів справи, між позивачем та відповідачем велось листування, а саме:

- 12.09.2019 за вих.№65 позивач звертався до Департаменту майнової політики АТ "Укрзалізниця" в якому просив надати інформацію по місцях згідно адресної програми проведення рекламних кампаній якими до цього часу користується та проводить оплату, не зважаючи на відсутність інформації щодо продовження терміну дії договору №П8/ПЧ-2-195542/НЮ від 28.03.2019, а саме чи попадають вони під дію оголошеного конкурсу та надіслати конкурсу документацію в рамках проведення конкурсу "про надання послуг з розміщення рекламних засобів на територіях АТ "Укрзалізниця" в місті Києві;

- 13.09.2019 позивач знову звернувся до відповідача з листом за вих.№ 68, в якому зазначив, що має намір розглянути конкурсну документацію для подальшого прийняття рішення щодо участі в оголошеному конкурсі, в зв`язку з чим просить надіслати її на свою електронну адресу;

- 23.09.2019 листом за № ЦКМ-13/2413 відповідач повідомив позивача про те, що місця, на яких встановлені рекламні носії ТОВ "БІ ЕФ ДЖІ ПРОМОУШЕН" згідно договору №П8/ПЧ-2-195542/НЮ від 28.03.2019 не підпадають під дію оголошення конкурсу "Про надання послуг з розміщення рекламних засобів на територіях АТ "Укрзалізниця" в місті Києві, а також зазначив що 19.09.2019 на електронну адресу позивача направлено конкурсну документацію, а також останню додано до листа;

- 23.09.2019 листом за вих. № 70 позивач повідомив відповідача про те, що після отримання 19.09.2019 на електронну адресу конкурсної документації ним було встановлено, що місця (точки) розміщення рекламних засобів за адресами: вул. Миколи Грінченка від мост. Дружби Народів, просп. Повітрофлотський, 2 (Київ-Волинський), Залізничне шосе/вулиця Тимірязєвська (Щит), Столичне шосе (04-0113-01), співпадають з місцями (точками) розміщення рекламних засобів позивача згідно договору №П8/ПЧ-2-195542/НЮ від 28.03.2019.

Наявне у матеріалах справи листування між позивачем та відповідачем свідчить про те, що позивач був обізнаний про проведення конкурсу, про його умови і перелік місць для надання послуг з розміщення рекламних засобів на території АТ "Укрзалізниця", та, відповідно, не був позбавлений можливості прийняти в ньому участь на загальних підставах.

Частиною 4 статті 75 ГПК України унормовано, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Вищенаведені обставини були предметом дослідження у межах господарської справи № 910/2577/20. За наслідками розгляду вказаної справи Господарським судом міста Києві було ухвалене рішення від 05.08.2020 про відмову в задоволенні позову Товариства про визнання недійсним та скасування рішення відповідача про проведення конкурсу та затвердження умов конкурсу про надання послуг з розміщення рекламних засобів на територіях та об`єктах АТ "Українська залізниця" в місті Києві, оформлене протоколом АТ "Українська залізниця" від 21.08.2019 №Ц-47/79 Ком.т. Вказане рішення залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 09.11.2020.

Дослідивши наявні в матеріалах справи документи, суд дійшов висновку про те, в матеріалах справи відсутні докази направлення позивачем відповідачу пропозицій щодо прийняття участі у конкурсі, натомість чинним законодавством України не передбачено можливості оскарження рішень про проведення конкурсу та затвердження умов конкурсу особами, які не є учасниками такого конкурсу та після його проведення.

При цьому суд відзначає, що дії Залізниці щодо оголошення конкурсу та включення до переліку місць розміщення реклами площ, які перебували в користуванні позивача (надавались послуги з розміщення реклами), жодним чином не позбавляло прав Товариства на прийняття участі в такому конкурсі та не свідчить про порушення прав позивача, беручи до уваги той факт, що строк раніше укладених договорів № ПЗ/ДН-6-1906 від 25.03.2019, № ПЗ/ПЧ-2-195542/НЮ від 28.03.2019, № ПЗ/ПЧ-3-195529/НЮ від 27.03.2019, № ПЗ/ПЧ-3-195547/НЮ від 28.03.2019, № П3/РПЦ-195623/НЮ від 09.04.2019 сплив 30.06.2019.

Згідно зі статтею 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

За змістом статті 15 ЦК України право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу визначено статтею 16 цього Кодексу.

Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

При цьому, під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду відповідно до частини першої статті 16 ЦК України.

Статтею 16 ЦК України, положення якої кореспондуються з положеннями статті 20 Господарського кодексу України (далі - ГК України), встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Вказаними нормами матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним.

Отже, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.01.2019 у справі № 912/1856/16, від 14.05.2019 у справі № 910/11511/18.

Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, судам належить зважати і на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції. Так, у рішенні від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі засоби правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави-учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань.

Крім того, Європейський суд указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Аналіз наведеного дає підстави для висновку, що законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55, 124 Конституції України та статті 13 Конвенції, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Передумовою для захисту прав та охоронюваних законом інтересів особи є наявність такого права або інтересу та порушення або оспорювання їх іншою особою (іншими особами).

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 №18-рп/2004 поняття "охоронюваний законом інтерес" що вживається в законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Суд зазначає, що лише встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення, невизнання або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу в захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог. Реалізація цивільно-правового захисту відбувається шляхом усунення порушень цивільного права чи інтересу, покладення виконання обов`язку по відновленню порушеного права на порушника.

З системного аналізу викладеного суд дійшов висновку про те, що сама по собі наявність у Товариства охоронюваного законом інтересу щодо продовження строку дії укладених раніше договорів, не може бути покладена в основу позовних вимог про визнання дій Залізниці протиправними, що полягають у включенні до переліку місць розміщення реклами засобів розміщення реклами позивачем, а тому в цій частині задоволенню не підлягає.

Відповідач, як окремий суб`єкт господарювання має право без обмежень самостійно здійснювати господарську діяльність, що не суперечить законодавству.

Відповідно до статті 6 Статуту відповідача, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 02.09.2015 №735, метою діяльності є отримання прибутку від провадження підприємницької діяльності, зокрема рекламної діяльності та надання пов`язаних з нею послуг.

Основним і єдиним критерієм, яким керувався відповідач при прийнятті рішення щодо проведення вищеназваного конкурсу було отримання максимального прибутку від надання права на розміщення рекламних засобів на територіях AT Укрзалізниця в місті Києві.

Встановлення порядку проведення конкурсу, допуску чи не допуску до нього того чи іншого учасника, порядок визначення переможця та питання підписання/не підписання з ним договору в силу статті 44 Господарського кодексу України відноситься до компетенції Акціонерного товариства Українська залізниця , є його внутрішньою справою та в силу норм статті 6 Господарського кодексу України втручання в діяльність юридичної особи (Акціонерного товариства Українська залізниця ) є порушенням принципу свободи підприємницької діяльності у межах, визначених законом, стосуються саме можливості Акціонерного товариства Українська залізниця самостійно врегулювати процедуру закупівель, на які не поширюється дія Закону України Про особливості здійснення закупівель в окремих сферах господарської діяльності № 4851-VІ.

Таким чином, ЗУ Про публічні закупівлі до даної процедури відбору змовників не застосовується, як помилково вважає позивач.

З огляду на викладене суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог позивача в частині другої позовної вимоги.

Суд відзначає, що вимоги про визнання укладеними додаткових угод не підлягають задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно частин 1, 2 статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Відповідно до частини 1 статті 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

У вказаній статті йдеться про таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору . Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені вказаною нормою. Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття - "значної міри" позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору . Це (друге) оціночне поняття значно звужує сферу огляду суду.

Істотність порушення визначається виключно за об`єктивними обставинами , що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору . У такому випадку вина (як суб`єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини другої статті 651 ЦК України. Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 26.03.2019 у справі № 910/6690/17.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень (статтею 74 ГПК України).

Приписами статей 76-77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з приписами статей 78-79 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Керуючись викладеним, суд відзначає, що сплив строку дії договорів (30.06.2019) не може вважатися істотним порушенням договору, що унеможливлює застосування такого способу пролонгації договору, як визнання укладеними додаткові угоди в судовому порядку, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

За наведених у сукупності обставин суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

При цьому, суд відзначає, що інші доводи та заперечення сторін не спростовують встановлених судом обставин та не можуть впливати на законність судового рішення. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа "Серявін проти України", § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).

Судові витрати з урахуванням положень статті 129 ГПК України покладаються судом на позивача.

Керуючись статтями 73-80, 86, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Бі Еф Джі Промоушен" до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Південно-Західна залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "А-Два" про визнання протиправними дій та визнання укладеними додаткові угоди відмовити повністю.

2. Судові витрати, пов`язані з розглядом справу, у тому числі й витрати на правову допомогу позивача, покладаються на Товариство з обмеженою відповідальністю "Бі Еф Джі Промоушен".

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 15.02.2021.

СУДДЯ В. В. ДЖАРТИ