Рішення

від 06.04.2010 по справі 3/83

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  3/83

06.04.10

За позовом     Заступника прокурора Подільського району міста Києва в інтересах держави в

                        особі 1. Подільської районної у місті Києві ради та 2. Комунального

                        підприємства «Оренда»

До                       Громадської організації «Спортивний клуб греко-римської боротьби «Самсон»

Про                        стягнення 30 825,30 грн., розірвання договору оренди № 6840/07 від

                        20.06.2007 та звільнення приміщення

Суддя Сівакова В.В.

Представники сторін:

Від прокуратури        Тєлічко І.В. –помічник прокурора

Від позивача 1            Мороз Д.С. –по дов. № 86 від 11.02.2010

Від позивача 2            Мотузюк О.Л. –по дов. № 150 від 24.03.2010

Від відповідача           не з‘явився

СУТЬ СПОРУ :

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Заступника прокурора Подільського району міста Києва в інтересах держави в особі 1. Подільської районної у місті Києві ради та 2. Комунального підприємства «Оренда»про стягнення з Громадської організації «Спортивний клуб греко-римської боротьби «Самсон»30 825,30 грн. заборгованості по орендній платі; про розірвання договору оренди № 6840/07 від 20.06.2007 та зобов‘язання відповідача передати Комунальному підприємству «Оренда»за актом прийому-передачі приміщення площею 219,40 кв. м. за адресою м. Київ, вул. Сирецька, 36 літ. А.

Прокуратурою в судовому засіданні 06.04.2010 подано заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої прокуратура просить стягнути з відповідача 30 825,30 грн. заборгованості по договору та зобов‘язання відповідача передати позивачу 2 за актом прийому-передачі приміщення площею 219,40 кв. м. за адресою м. Київ, вул. Сирецька, 36, літ. А.

Представник позивача 1 в судовому засіданні 06.04.2010 позовні вимоги, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, підтримує повністю та просить позов Заступника прокурора Подільського району міста Києва задовольнити.

Позивач 2  у поданих 06.04.2010 в судовому засіданні письмових поясненнях, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, позовні вимоги підтримує повністю та просить позов Заступника прокурора Подільського району міста Києва задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з‘явився, письмовий відзив на позов не надав,                    не виконав вимог суду викладених в ухвалі про порушення провадження у справі  від  24.02.2010 та ухвалах від 11.03.2010, від 25.03.2010.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення.

Ухвала суду надсилалась за адресою, що зазначена в позовній заяві та є юридичною адресою згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців станом на 15.03.2010 : м. Київ, вул. Рейтарська, 13, літ. А та за адресою об‘єкта оренди : м. Київ, вул. Сирецька, 36 літ. А.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві. (роз’яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02 - 5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року»(пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з’ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Слід також зазначити, що вищезгаданий інформаційний лист відправляє до пункту 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році»(із змінами від 08.04.2008), в якому зазначається, що  примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній»і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань  про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засідання 06.04.2010, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України за згодою представників прокуратури та позивачів 1 і 2, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників прокуратури та позивачів 1 і 2, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

20.06.2007 між Комунальним підприємством «Оренда»(орендодавець) та  Громадською організацією «Спортивний клуб греко-римської боротьби «Самсон»(орендар) було укладено договір № 6840/07 оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади Подільського району м. Києва  (далі договір).

           Відповідно до п. 1.1. договору орендодавець на підставі розпорядження Подільської районної у місті Києві державної адміністрації № 923 від 20.06.2007 передав, а орендар прийняв в оренду підвальне приміщення площею 219,40 кв. м., що знаходиться за адресою м. Київ, вул. Сирецька, 36 літ. А для розміщення спортивного залу, що підтверджується актом прийому-передачі від 20.06.2007.

Спір виник в зв’язку з тим, що прокуратура та позивачі вважають, що відповідачем в порушення умов договору не було у повному обсязі сплачено вартість наданих послуг оренди  за період з  травня 2009 року по січень 2010 року, в зв’язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем 2 в розмірі 30 825,30 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги прокуратури підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

У відповідності до приписів ст. 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»термін, на який укладається договір оренди є істотною умовою договору оренди.

Відповідно до ч.1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Пунктом 6.2. договору встановлено, що строк його дії складає з 20.06.2007 по 19.06.2008.

Відповідно до п. 2 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»у  разі  відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Положеннями статті 764 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо наймач продовжує користуватись майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Як вбачається з матеріалів справи позивач листом 2 № 157 від 26.06.2008 повідомив відповідача про закінчення дії договору оренди № 6840/07 від 20.06.2008 на нежиле приміщення по вул. Сирецькій, 36 літ. А і дія його припиняється, в зв‘язку з чим пропонував звільнити вказане приміщення та передати його за актом приймання-передачі позивачу 2.

Відповідно до п. 6.5. договору даний договір припиняється в разі закінчення строку на який його було укладено.

Враховуючи викладене договір № 6840/07 від 20.06.2007 припинив свою дію 19.06.2008.

Згідно п. 6.3. договору укладення повторного договору оренди на вказане приміщення можливе лише в разі надання розпорядчих документів (розпорядження Подільської районної у м. Києві державної адміністрації).

Згідно із ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини   підприємства   з іншими підприємствами, організаціями і громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»орендою є засноване на договорі строкове платне  користування майном,  необхідним  орендареві  для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Тобто, згідно із положеннями чинного законодавства України правовою підставою користування певним майном є відповідний договір оренди.

Матеріали справи свідчать про те, що відповідних розпорядчих документів відповідачу надано не було, нового договору оренди на спірне приміщення укладено також не було.

Таким чином, відповідач безпідставно займає спірне нежитлове приміщення, чим заважає позивачу 2 здійснювати господарську діяльність в зазначеному приміщенні.

Відповідно до п. 2 ст. 26 та п. 1 ст. 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»договір оренди припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено, а орендар зобов’язаний повернути орендодавцеві об’єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Пунктом 2 ст. 291 Господарського кодексу України визначено, що договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Згідно п. 5.8. договору у разі розірвання договору оренди, закінченні строку його дії та відмови орендаря від оренди орендар зобов‘язаний повернути орендоване приміщення орендодавцю по акту у стані, в якому перебував об‘єкт оренди на момент передачі його в оренду, з урахування всіх здійснених орендарем поліпшень, які неможливо відокремити від об‘єкта без заподіяння йому шкоди, з урахуванням зносу за період строку дії договору оренди.

Відповідно до п. 1 статті 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов’язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона бала одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Зважаючи на вищевказане, вимоги прокуратури щодо виселення відповідача з нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою: м. Київ,  вул. Сирецька, 36 літ. А площею 219,40 кв. м. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ч. 3 статті 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

У відповідності до п. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України з наймача справляється плата, за користування майном, розмір, якої встановлюється договором оренди.

Згідно п. 1.4. договору за користування орендованим приміщенням орендар сплачує орендодавцю орендну плату, місячний розмір якої встановлений у відповідності до Методики розрахунку орендної плати затвердженої рішенням Подільської районної у м. Києві ради від 22.06.2006 № 31 та на момент початку дії договору становить разом з ПДВ 2 868,04 грн. розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається з урахуванням індексу інфляції за поточний місяць (п. 1.6. договору).

Пунктом 2.4. договору встановлено, що орендар зобов‘язаний вносити орендну плату та комунальні платежі в повному обсязі, незалежно від наслідків господарської діяльності, не пізніше 30 числа поточного місяця на рахунок орендодавця.

Згідно п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо  у  зобов'язанні  встановлений  строк  (термін)  його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Однак, відповідач в порушення умов договору об‘єкт оренди не звільнив та продовжує користуватись приміщенням без внесення орендної плати, в результаті чого виникла заборгованість і яка, як вбачається з наданого позивачем розрахунку за період з травня 2009 року по січень 2010 року, складає  30 825,30 грн.

Відповідно до п. 3. ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»орендар  зобов’язаний  вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст. 525 Цивільного кодексу України), якщо інше не встановлено договором або законом.

Вважаючи на те, що відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами, а тому підтвердженням виконання орендарем свого обов’язку щодо передачі об’єкта оренди позивачу є підписаний обома сторонами акт приймання-передачі орендованого приміщення.

В матеріалах справи такий акт відсутній.

Отже, відповідач користується житловим приміщенням загальною площею 219,40 кв. м. у будинку № 36 літ. А на вул. Сирецькій, а тому зобов’язаний згідно розділу  договору та ч. 5. ст. 762 Цивільного кодексу України, сплачувати за таке користування оренду плату.  

З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості зі сплати орендної плати у розмірі 30 825,30 грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача в доход Державного бюджету України.

Керуючись  ст. ст. 49, 82-85 ГПК України,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Зобов‘язати Громадську організацію «Спортивний клуб греко-римської боротьби «Самсон»(м. Київ, вул. Рейтарська, 13, літ. А, код ЄДРПОУ 26549597) звільнити нежитлові приміщення площею 219,40 кв. м., що знаходяться за адресою м. Київ, вул. Сирецька, 36 літ. А передавши зазначене приміщення Комунальному підприємству «Оренда»(м. Київ, вул. Костянтинівська, 2/1, код ЄДРПОУ 31840749) шляхом виселення.

3. Стягнути  з Громадської організації «Спортивний клуб греко-римської боротьби «Самсон»(м. Київ, вул. Рейтарська, 13, літ. А, код ЄДРПОУ 26549597) в доход Державного бюджету України 393 (триста дев’яносто три) грн. 25 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя

В.В. Сівакова

Рішення підписано 07.04.2010