Постанова

від 16.02.2021 по справі 300/1386/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2021 рокуЛьвівСправа № 300/1386/20 пров. № А/857/14303/20

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Коваля Р.Й.,

суддів Гудима Л.Я.,

Ільчишин Н.В.,

розглянувши у письмовому провадженні у м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю КВВ Сервіс-2014 на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2020 року (прийняте в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження у м. Івано-Франківську суддею Бошовським Т.І.) в адміністративній справі № 300/1386/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю КВВ Сервіс-2014 до Управління Держпраці в Івано-Франківській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу,

В С Т А Н О В И В :

У червні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю КВВ Сервіс-2014 (далі - ТОВ КВВ Сервіс-2014 , Товариство) звернулося до Івано-Франківського окружного адміністративного суду із вказаним позовом та просило визнати протиправною і скасувати постанову Управління Держпраці в Івано-Франківській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами за № 2-ФС від 09.01.2020, яким на Товариство накладено штраф у розмірі 125 190,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовувало тим, що оскаржувана постанова прийнята відповідачем протиправно та без урахування всіх обставин, які мали значення для її прийняття, при тому, що Товариством не було допущено порушення вимог статті 24 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), оскільки державні інспектори при проведенні перевірки дійшли помилкового висновку про використання праці неоформленого працівника. 27.11.2019 працівники Головного управління ДПС в Івано-Франківській області здійснили перевірку ТОВ КВВ Сервіс-2014 , проте не зробили відповідного запису в журналі реєстрації перевірки контролюючих органів. Також ця перевірка проводилась о 12:30 год., тобто під час обідньої перерви на підприємстві, коли до працівника Товариства ОСОБА_1 прийшов його родич ОСОБА_2 , який безкоштовно допомагав порізати дві дошки. ОСОБА_2 повідомив представників контролюючого органу про обставини свого перебування на підприємстві, а також те, що його офіційне місце роботи ТОВ Хімоптторг в місті Умань. Факт роботи ОСОБА_2 в ТОВ Хімоптторг на посаді директора з 22.02.2006 по теперішній час підтверджується довідкою № 29/11-1 від 29.11.2019. Працівники Головного управління ДПС в Івано-Франківській області не взяли до уваги пояснення останнього; також, в оскаржуваній постанові було зазначено акт перевірки № 316/09-19-33-06/39518810 від 27.11.2019, хоча дата вказаного акта - 29.11.2019.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2020 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись із зазначеним рішенням, його оскаржило ТОВ КВВ Сервіс-2014 , яке вважає, що рішення суду першої інстанції незаконне та необґрунтоване, ухвалене в результаті неналежної оцінки аргументів і доказів позивача та невірного встановлення обставин у справі. Тому просило скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення, яким його позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. Вимоги апеляційної скарги загалом обґрунтовує тими ж доводами, що й вимоги позовної заяви.

Відповідно до частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у зв`язку з розглядом справи у письмовому провадженні фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судом, ТОВ КВВ Сервіс-2014 зареєстроване як юридична особа 28.11.2014; основний вид діяльності - 45.20 Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів , що підтверджуються випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 10 - 12).

У період з 27.11.2019 по 29.11.2019 представники Головного управління ДПС в Івано-Франківській області провели фактичну перевірку Товариства з питань дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами). Перевірка проводилась в цеху для розпилювання деревини (пилорами), розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

За результатами зазначеної перевірки представники Головного управління ДПС в Івано-Франківській області склали акт № 316/09-19-33-06/39518810 від 29.11.2019, яким встановлено порушення статтей 21 - 24 КЗпП України, а саме: на робочому місці знаходилось троє працівників, двоє з яких виконували роботу з розпилювання дошки на столярному станку; ОСОБА_1 відмовився від надання письмових пояснень,

Згідно наданих документів та інформаційної бази даних Головного управління ДПС в Івано-Франківській області ОСОБА_1 оформлений в ТОВ КВВ Сервіс-2014 згідно вимог чинного законодавства; ОСОБА_3 оформлений в ТОВ КВВ Сервіс-2014 на посаді директора. Встановлено використання праці одного найманого працівника без належного оформлення з ним трудових відносин, який на території пилорами ТОВ КВВ Сервіс-2014 в робочому одязі виконував роботу по розпилюванню дошки на столярному станку. Так, ОСОБА_2 разом з ОСОБА_1 виконували роботу по розпилюванню дошки на столярному станку. Згідно інформаційної бази даних Головного управління ДПС в Івано-Франківській області щодо ОСОБА_2 повідомлення про прийняття на роботу станом на 29.11.2019 не подавалося, наказ про прийняття його на роботу не надано (а.с. 71 - 72).

До акта перевірки № 316/09-19-33-06/39518810 від 29.11.2019 долучено пояснення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с. 73 - 74).

Акт перевірки № 316/09-19-33-06/39518810 від 29.11.2019 підписав та отримав один примірник директор ТОВ КВВ Сервіс-2014 .

04.12.2019 позивач направив Головному управлінню ДПС в Івано-Франківській області заперечення на акт перевірки № 316/09-19-33-06/39518810 від 29.11.2019 (а.с. 9).

Головне управління ДПС в Івано-Франківській області листом № 1446/9/09-19-33-06 від 04.12.2019 направило Управлінню Держпраці в Івано-Франківській області завірені копії матеріалів фактичної перевірки ТОВ КВВ Сервіс-2014 з питань дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) для вжиття заходів згідно вимог чинного законодавства (а.с. 70).

Управління Держпраці в Івано-Франківській області листом № 05-07/15-10/7333 від 09.12.2019 повідомило позивача, що справа про накладення штрафу розглядається у 45-тиденний строк з дня, що настає за днем одержання уповноваженою особою вищезазначених документів, шляхом направлення листа за адресою державної реєстрації юридичної особи: АДРЕСА_2 , який повернувся з довідкою установи зв`язку про причини повернення: за закінченням встановленого строку зберігання (а.с. 75).

18.12.2019 Управління Держпраці в Івано-Франківській області листом № 05-07/15-10/7604 звернулось до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області, в якому просило підтвердити факт працевлаштування ОСОБА_2 у ТОВ Хімоптторг , а саме наявність поданих звітів з єдиного соціального внеску та податку на доходи з фізичних осіб за 2019 рік та сплату податків за дану фізичну особу (а.с. 79).

Головне управління ДПС в Івано-Франківській області листом № 05-07/15-10/7604 від 24.12.2019 повідомило Управління Держпраці в Івано-Франківській області, що проведеним аналізом баз даних ДПС України встановлено, що директором ТОВ Хімоптторг зареєстрований ОСОБА_2 , проте протягом останніх трьох років підприємство звітності з єдиного соціального внеску та податку на доходи фізичних осіб до Головного управління ДПС у Черкаській області не подавало і відповідні податки та збори не сплачувало (а.с. 86).

09.01.2020 за результатами розгляду справи про накладення штрафу Управління Держпраці в Івано-Франківській області прийняло постанову № 2-ФС, якою застосувало до ТОВ КВВ Сервіс-2014 штраф в розмірі 125 190,00 грн за виявлені порушення вимог статтей 21 - 24 КЗпП України, відповідальність за які передбачено абзацом другим частини другої статті 265 КЗпП України (а.с. 81).

Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивач оскаржив його до суду.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції мотивував його тим, що оскаржувана постанова про накладення штрафу прийнята уповноваженою посадовою особою Управління Держпраці в Івано-Франківській області в межах своїх повноважень, з дотриманням порядку його накладення, є законною і скасуванню не підлягає.

Такі висновки суду першої інстанції, на переконання колегії суддів апеляційного суду, відповідають нормам матеріального права, фактичним обставинам справи і є правильними з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами-підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України від 05.04.2007 № 877-V Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (далі - Закон № 877), частиною четвертою статті 2 якого визначено, що заходи контролю здійснюються, зокрема: органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

За приписами частини одинадцятої статті 4 Закону № 877 плановий чи позаплановий захід щодо суб`єкта господарювання - юридичної особи має здійснюватися у присутності керівника або особи, уповноваженої керівником. Плановий чи позаплановий захід щодо фізичної особи - підприємця має здійснюватися за його присутності або за присутності уповноваженої ним особи.

Відповідно до частини першої статті 7 Закону № 877 для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки. На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 295 від 26.04.2017 (далі - Порядок № 295), відповідно до пункту якого державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюються у формі проведення інспекційних відвідувань або невиїзних інспектувань інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.

За вимогами пунктів 8, 9 Порядку № 295 про проведення інспекційного відвідування інспектор праці повідомляє об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі.

Під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред`явити об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення.

Відповідно до пунктів 15 - 20, 23 Порядку № 295 за рішенням керівника органу контролю або його заступника, погодженим з об`єктом відвідування, інспектори праці за наявності підстав, визначених підпунктами 1, 4-7 пункту 5 цього Порядку, можуть проводити невиїзні інспектування у приміщенні відповідного органу контролю на підставі документів та пояснень, наданих об`єктом відвідування.

У разі створення об`єктом відвідування перешкод у діяльності інспектора праці (відмова у допуску до проведення відвідування (ненадання інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування; перешкода в реалізації інших прав, передбачених пунктом 11 цього Порядку), відсутності об`єкта відвідування або уповноваженої ним особи за місцезнаходженням (адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, інших документах, що стали підставою для проведення відвідування), відсутності документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, складається акт про неможливість проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування із зазначенням відповідних причин, який за можливості підписується керівником об`єкта відвідування або іншою уповноваженою особою.

Копія акта, зазначеного у пункті 16 цього Порядку, надсилається органам, яким підпорядкований об`єкт відвідування (за наявності), для вжиття заходів з усунення перешкод і забезпечення присутності об`єкта відвідування за своїм місцезнаходженням.

У разі відсутності документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, об`єкту відвідування надсилається копія акта про неможливість проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування та письмова вимога із зазначенням строку поновлення документів. На час виконання такої вимоги строк проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування зупиняється.

За результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення.

Акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником об`єкта відвідування або його уповноваженим представником.

Один примірник акта залишається в об`єкта відвідування.

Припис є обов`язковою для виконання у визначені строки письмовою вимогою інспектора праці про усунення об`єктом відвідування порушень законодавства про працю, виявлених під час інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

Згідно з частинами першою, другою, четвертою статті 265 КЗпП України посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Юридичні та фізичні особи-підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі, зокрема, фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України та частинами другою - сьомою статті 53 Закону України Про зайнятість населення (далі - штрафи) визначає Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 р. № 509 (далі - Порядок № 509).

Відповідно до абзацу другого пункту 2 Порядку № 509 штрафи можуть бути накладені на підставі:

рішення суду про оформлення трудових відносин із працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу в разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, в установі, організації;

акта, складеного за результатами заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю або зайнятість населення, здійсненого у зв`язку з невиконанням вимог припису;

акта, складеного за результатами заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю, у ході якого виявлено факти використання праці неоформлених працівників;

акта про неможливість проведення інспекційного відвідування/невиїзного інспектування;

акта перевірки ДПС, її територіального органу, у ході якої виявлені порушення законодавства про працю.

За вимогами пунктів 6, 7 Порядку № 509 про розгляд справи уповноважені посадові особи письмово повідомляють суб`єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п`ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

Справа розглядається за участю представника суб`єкта господарювання або роботодавця, щодо якого її порушено. Справу може бути розглянуто без участі такого представника у разі, коли його поінформовано відповідно до пункту 6 цього Порядку і від нього не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення її розгляду.

З наведеного видно, що штраф може бути застосовано на підставі акта перевірки територіального органу ДПС, у ході якої виявлені порушення законодавства про працю, а тому доводи апелянта про те, що докази, на підставі яких на суб`єкта господарювання може бути накладено штраф, мають бути отримані під час інспекційного відвідування, призначеного та проведеного згідно Порядку № 295, або під час підготовки до його проведення, яка здійснюється після призначення інспекційного відвідування є помилковими.

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Трудовий договір, відповідно до приписів частини першої статті 21 КЗпП України, - угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Відповідно до частини першої статті 23 КЗпП України трудовий договір може бути: безстроковим, що укладається на невизначений строк; на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; таким, що укладається на час виконання певної роботи.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частина третя статті 24 КЗпП України).

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 № 413 Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу , повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів: засобами електронного зв`язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису; на паперових носіях разом з копією в електронній формі; на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п`ятьма особами. Інформація, що міститься у повідомленні про прийняття працівника на роботу, вноситься до реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб відповідно до Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування .

З наведеного видно, що забороняється, а також є підставою для застосування штрафних санкцій, передбачених абзацом другим частини другої статті 265 КЗпП України виключно сукупність факту допущення без укладення трудового договору до роботи особи, яка за характером виконуваних робіт виконує трудову функцію, що у сукупності з іншими притаманними ознаками надає їй статусу працівника, а підприємство щодо неї є суб`єктом, яке використовує саме її найману працю у розумінні КЗпП України та наявність факту неповідомлення контролюючого органу про прийняття працівника на роботу й несплати відповідних податкових зобов`язань. При цьому, відносини між сторонами фактично є такими, що регулюються законодавством про працю, сторони розуміють цей факт, але жодним чином не оформляють своїх відносин, у першу чергу, з мотивів ухилення від сплати податків та інших обов`язкових платежів.

Як видно із акта перевірки територіального органу ДПС, у ході якої виявлені порушення позивачем законодавства про працю, а саме допущення працівника до роботи без укладення трудового договору та не подання повідомлення про прийняття працівника на роботу до територіального органу ДПС за місцем обліку його, як платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Доводи апелянта про те, що ОСОБА_2 з 22.02.2006 по теперішній час працює в ТОВ Хімоптторг на посаді директора, колегія суддів апеляційного суду до уваги не приймає, оскільки це не спростовую фактичного допуску ОСОБА_2 до роботи на пилорамі ТОВ КВВ Сервіс-2014 , який за характером виконуваних робіт виконував трудову функцію, що надає йому статусу працівника, який допущений до виконання робіт без укладення трудового договору про що також не повідомлено контролюючий орган.

Відповідно до частини першої статті 72, частин першої та другої статті 76 та частини першої статті 77 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Всупереч цим приписам, позивач не надав до суду достатніх та належних доказів, які б підтверджували його доводи та спростовували доводи відповідача та встановлені під час перевірки обставини.

Разом з тим, відповідач, який є суб`єктом владних повноважень надав достатніх доказів та навів достатніх доводів на спростування тверджень позивача і наданих ним доказів.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За таких обставин колегія суддів приходить до переконання, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини у справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, та погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність задоволення позовних вимог.

Статтею 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням викладеного, рішення суду першої інстанції є законним, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують, тому підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст.ст. 229, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю КВВ Сервіс-2014 залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2020 року в адміністративній справі № 300/1386/20 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя Р. Й. Коваль судді Л. Я. Гудим Н. В. Ільчишин