Рішення

від 01.03.2010 по справі 6/84

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  6/84

01.03.10

За позовом                 Заступника військового прокурора Дарницького гарнізону в інтересах держави в особі

1.          Міністерства оборони України

2.          Військової частині А-2215

До                                           Приватного підприємства «Виробничо-комерційної фірми»                                                              «Автопостач»

Про                             стягнення 9091,86 грн.

                                                                                                    Суддя Ковтун С.А.

Представники сторін:

не з`явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Заступник військового прокурора Дарницького гарнізону звернувся до господарського суду міста Києва в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та військової частині А-2215 до приватного підприємства «ВКФ «Автопостач» про стягнення 9091,86 грн.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем свого обов’язку щодо сплати орендних платежів.

Ухвалою суду від 25.01.2010 р. було порушено провадження у справі № 6/84 та призначено розгляд останньої на 01.03.2010 р..

Відповідач відзиву на позов не подав, представника в судове засідання не направив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

За таких обставин, суд вважає за можливе на підставі ст. 75 ГПК України розглянути справу у відсутності відповідача за наявними матеріалами.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

01.009.2009 р. між військовою частиною А-2215 (орендодавцем) та приватним підприємством «Автопостач»(орендарем) було укладено договір оренди № 68 (далі Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме військове майно - нежитлові приміщення площею 215 м2, будівлю № 179 (солдатська їдальня) (далі –Майно) військового містечка №1, яке розташоване за адресою: Київська область, м. Бориспіль, Соцмістечко, що знаходиться на балансі в/ч А-2215 та обліковується в Київському КЕУ, вартість якого визначена згідно з актом оцінки та станом на 20.02.2006 р. і становить 118900 грн.

Згідно з п. 1.2 Договору назване в п. 1.1 нерухоме майно передається орендарю для розміщення адміністративних (офісних), побутових (для проживання людей), складських та виробничих приміщень орендаря.

Відповідно до п. 3.1 Договору (в редакції додаткової угоди № 15 від 01.03.2007 р.) орендна плата встановлена за базовий місяць на рівні 1783 грн.

Згідно з п. 10.1 Договору (в редакції додаткової угоди № 33 від 02.07.2007 р.) цей договір діє з 02.07.2007 р. строком на 2 роки 11 місяців до 01.06.2010 р..

Відповідно до наданого в матеріали справи розрахунку, відповідачем не виконані зобов’язання по сплаті орендної плати за листопад 2008 р., березень –жовтень 2009 р. на загальну суму 9091,86 грн.

Станом на день розгляду справи оплата здійснена не була.

Статтями 11, 509 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, в силу зобов’язання одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Згідно з приписами статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Факт не оплати відповідачем орендних платежів позивачу належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приймаючи рішення, суд зобов’язаний керуватись наданими сторонами доказами.

Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги позивача до останнього підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма» «Автопостач»(м. Київ, пр-т Правди, 80 літ. А, код 24923502) на користь військової частини А-2215 (Київська область, Бориспільський район, Соцмістечко, 1, код 23570059) 9091,86 грн. заборгованості.

Стягнути з приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма» «Автопостач»(м. Київ, пр-т Правди, 80 літ. А, код 24923502) в дохід Державного бюджету України 102 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя                                                                                           С.А. Ковтун

          Рішення підписано 02.04.2010 р.