Рішення

від 12.02.2021 по справі 464/8386/16-ц

СИХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 464/8386/16-ц

пр.№ 2/464/498/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.02.2021 року м.Львів

Сихівський районний суд м. Львова

суддя Тімченко О.В.

справа № 464/8386/16-ц

учасники справи:

позивач Сихівська районна адміністрація Львівської міської ради

відповідач ОСОБА_1

відповідач ОСОБА_2

відповідач ОСОБА_3

третя особа Львівська міська рада

третя особа Львівське комунальне підприємство Житловик-С

третя особа Акціонерне товариство Львівський хімічний завод

вимоги: про демонтаж самочинно побудованої прибудови до гаража-майстерні

представники учасників справи:

представники позивача: Саракун Ю.М., Матковська О.В., Кузів О.М.

представник третьої особи ЛМР Кадикало Р.Є., Синьовський Б.В.

представник третьої особи ПАТ ЛХЗ Прімєрова Н.Г.

представник відповідачів - адвокат Білик П.Б.

представник відповідача ОСОБА_3 - адвокат Марусяк В.Я.

Стислий виклад позицій сторін

Позивач у листопаді 2016 року звернувся до Сихівського районного суду м.Львова із позовною заявою, в якій з уточненням вимог просить зобов`язати відповідачів демонтувати по АДРЕСА_1 самочинно приєднані приміщення 10/11,5 кв.м та 11/6,7 кв.м, самочинно долучені приміщення 1/120,5 кв.м, 8/3,1 кв.м, 9/3,0 кв.м згідно з поверховим планом. Покликається, що таке будівництво на орендованій земельній ділянці без отримання згоди Львівської міської ради як власника земельної ділянки проведено без дотримання встановленого законодавством порядку та є самочинним, а тому підлягає знесенню.

Представником відповідачів - адвокатом Біликом П.Б. подано письмові заперечення, в яких просить застосувати строк позовної давності, відмовити у задоволенні позову за безпідставністю та необґрунтованістю: реконструкція гаражу-майстерні здійснена у 2008 році ОСОБА_4 , який помер 2011 році; знесення самочинного будівництва є крайньою мірою, однак добудова не порушує права інших осіб, не суперечить суспільним інтересам, не містить істотних відхилень будівельних норм і правил, інших норм. У судові засідання відповідачі, будучи повідомленими , не з`явилися, що не перешкоджає розгляду справи.

Третьою особою АТ ЛХЗ подано письмові пояснення, в яких заявлений позов підтримує.

Третя особа ЛКП "Житловик-С" повідомлена про судове засідання, однак її представник до суду не з`явився, що не перешкоджає розгляду справи.

При розгляді справи у судових засіданнях представники позивача, третіх осіб АТ ЛХЗ та ЛМР позов підтримали та просять задоволити.

Процесуальні дії у справі

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу справу передано на розгляд судді ОСОБА_5 .

Ухвалою суду від 02 грудня 2016 року відкрито провадження у справі з призначенням справи до судового розгляду у судове засідання.

29 січня 2018 року та 26 лютого 2018 року постановлено ухвали про витребування доказів.

Ухвалою суду від 14 травня 2018 року провадження у справі закрито.

Постановою Апеляційного суду Львівської області від 11 вересня 2018 року ухвалу про закриття провадження у справі скасовано, а справу повернуто для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу справу передано на розгляд судді Тімченко О.В.

Ухвалою суду від 18 жовтня 2018 року прийнято справу до розгляду за правилами загального позовного провадження з призначенням розгляду справи у судове засідання.

Ухвалою суду від 19 грудня 2018 року зупинено провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі в порядку цивільного судочинства.

Ухвалою суду від 07 вересня 2020 року поновлено провадження у справі з призначенням судового засідання.

Мотиви та висновки суду

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ст.13 ЦПК України). Згідно із ст.ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Наявними у справі письмовими доказами підтверджується та учасниками справи визнаються наступні обставини.

Згідно із договором купівлі-продажу від 10 вересня 1997 року, посвідченим приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Попович Г.І. (зареєстровано в реєстрі за № 6802), ВАТ Львівський хімічний завод продав, а ОСОБА_4 купив гараж-майстерню загальною площею 163,6 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 .

22 червня 2006 року між Львівською міською радою (орендодавець) та ОСОБА_4 (орендар) укладено договір оренди землі, згідно з яким останньому на АДРЕСА_1 в оренду земельну ділянку площею 0,0463 га для обслуговування гаража-майстерні, кадастровий номер 4610136800:03:004:0009 ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 ).

Свідоцтвом про право на спадщину за законом, виданим 13 березня 2012 року державним нотаріусом Другої львівської державної нотаріальної контори, посвідчено, що спадкоємцями після смерті ОСОБА_4 на спадщину - гаража-майстерні по АДРЕСА_1 площею 166,2 кв.м у відповідних частках є: мати ОСОБА_3 (1/4 частки у спадщині), донька ОСОБА_1 (3/8 часток у спадщині), донька ОСОБА_2 (3/8 часток у спадщині).

Згідно із договором оренди землі від 15 травня 2015 року, укладеним між Львівською міської радою (орендодавець) та відповідачами (орендарі), останнім передано в оренду земельну ділянку, розташовану по АДРЕСА_1 , загальною площею 0,0463 га, кадастровий номер 4610136800:03:004:0009, для обслуговування споруди гаражі-майстерні. Сторонами договору обумовлено умови збереження стану об`єкта оренди: забороняється самовільна забудова земельної ділянки.

Актом Львівського комунального підприємства Житловик-С від 26 жовтня 2016 року встановлено факт розташування незаконної прибудови до автомобільної майстерні по АДРЕСА_1 . Співвласниками даного приміщення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 жодних підтверджуючих документів на законність даної прибудови представлено не було.

У 2017 році державним реєстратором Біраком Є.В. було проведено державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно, а саме: гараж-майстерню загальною площею 311,0 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 : на 1/4 частки - за ОСОБА_3 , 3/8 частки - за ОСОБА_1 та 3/8 частки - за ОСОБА_2 .

Оскільки позивачем заявлено вимогу про зобов`язання відповідачів демонтувати самочинні прибудови, то до спірних правовідносин слід застосувати положення ст.376 ЦК України.

За даними приписами житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил (ч.1). Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього (ч.2). Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно (ч.3). Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок (ч.4). На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб (ч.5). Особа, яка здійснила самочинне будівництво, має право на відшкодування витрат на будівництво, якщо право власності на нерухоме майно визнано за власником (користувачем) земельної ділянки, на якій воно розміщене (ч.6). У разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов`язана відшкодувати витрати, пов`язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану (ч.7).

За положеннями ч.2 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

У провадженні Сихівського районного суду м.Львова перебувала цивільна справа № 464/3201/18 за позовом Львівської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , з участю третіх осіб: державного реєстратора Обласного комунального підприємства Львівської міської ради Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки бірака Євгенія Васильовича, Акціонерного товариства Львівський хімічний завод , Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради про скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

Рішенням Сихівського районного суду м.Львова від 15 листопада 2019 року залишеним без змін постановою Львівського апеляційного суду від 15 червня 2020 року, скасовано державну реєстрацію права власності нерухомого майна, а саме: гараж - майстерня загальною площею 311 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , здійснену державним реєстратором Біраком Євгенієм Васильовичем (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1173603346101) на 1/4 частки, яка належить ОСОБА_3 (номер запису про право власності № 19031510), 3/8 частки, яка належить ОСОБА_1 (номер запису про право власності № 19031567) та 3/8 частки, яка належить ОСОБА_2 (номер запису про право власності № 19031639).

Судові рішення у справі № 464/3201/18 набрали законної сили, а засадами судочинства, в тому числі цивільного, є обов`язковість судового рішення (ст.129 Конституції України, ст.ст.2, 18 ЦПК України).

Згаданими судовими рішеннями встановлено наявність самочинно збудованого майна площею 144,8 кв.м, зокрема самовільно долучено приміщення 10/11,5кв.м та 11/6,7кв.м, самовільно здійснено добудову приміщень 1/120,5 кв.м, 8/3,1 кв.м, 9/3,0 кв.м. Нежитлові приміщення гаража - майстерні, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею після самовільної добудови - 311,00 кв.м, знаходяться на земельній ділянці, яка належить Львівській міській раді та віднесена до земель комунальної власності, відповідно до ст.ст.80, 83 Земельного кодексу України та ст.ст. 26, 60 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні .

Гараж - майстерню, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реконструйовано зі зміною його геометричних розмірів, а саме зі збільшенням загальної площі з 166,2 кв.м до 311,00 кв.м без отримання документів, що дають право виконувати будівельні роботи та належним чином затвердженого проекту або будівельного паспорту, такий об`єкт нерухомого майна вважається об`єктом самочинного будівництва.

На час звернення до державного реєстратора реконструйований об`єкт нерухомого майна всупереч вимогам ч.2 ст.331 ЦК України не був введений в експлуатацію, то державна реєстрація права власності на нього відбулась в обхід встановленого державою порядку.

Таким чином встановлені судовими рішеннями обставини не підлягають доказуванню, а крім того, узгоджуються із наявними матеріалами справи, даними інвентаризаційної справи по АДРЕСА_1 та реєстраційної справи щодо гаражу-майстерні за цією ж адресою.

Водночас суд констатує, що за укладеним із Львівською міської радою договором оренди від 15 травня 2015 року, який в порядку ст.629 ЦК України є обов`язковим для сторін, відповідачам заборонено самовільну забудову земельної ділянки, призначеної для обслуговування споруди гаража-майстерні.

Подібні положення викладені у ст.25 Закону України Про оренду землі , де передбачено право орендаря земельної ділянки тільки за письмовою згодою орендодавця зводити в установленому законом порядку жилі, виробничі, культурно-побутові та інші будівлі і споруди та закладати багаторічні насадження. Така письмова згода орендодавця Львівської міської ради у матеріалах справи відсутня.

Ураховуючи підстави позову - відсутність згоди власника земельної ділянки на згадане будівництво, правове значення має позиція власника (користувача) земельної ділянки, а також дотримання прав інших осіб ч.4 ст.376 ЦК України (якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок). У цьому випадку знесення самочинного будівництва можливе без попереднього рішення суду про зобов`язання особи, яка здійснила будівництво, провести відповідну перебудову. Це є логічним та виправданим, оскільки такі види самочинного будівництва, безперечно, не можуть бути приведені до легітимного стану шляхом перебудови.

Аналогічний висновок наданий у постанові Верховного Суду від 29 січня 2020 року у справі № 822/2149/18, що у порядку ч.4 ст.263 ЦПК України підлягає врахуванню.

Наведені обставини переконливо свідчать, що приєднані приміщення 10/11,5 кв.м та 11/6,7 кв.м та долучені приміщення 1/120,5 кв.м, 8/3,1 кв.м, 9/3,0 кв.м мають статус самочинно збудованих, а власник земельної ділянки Львівська міська рада заперечує щодо визнання права власності на таке будівництво - подання позову про скасування державної реєстрації права власності нерухомого майна та підтримання даного позову про демонтаж прибудов.

Розглядаючи заяву представника позивача про застосування строку позовної давності, суд ураховує наступне.

Відповідно до вимог ст.ст. 256, 257, 261 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Сплив позовної давності, згідно із ч.4 ст.267 ЦК України, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Натомість, оскільки згідно із чинним законодавством самочинне будівництво не породжує у відповідних осіб прав на таке нерухоме майно, а тому правопорушення є триваючими і позовна давність до цих правовідносин не застосовується.

Отже заявлений уповноваженим позивачем Сихівською районної адміністрацією Львівської міської ради відповідно до Положення про порядок врегулювання питань самочинного будівництва у м.Львові, затвердженого рішенням Львівської міської ради від 09 вересня 2011 року № 835, позов про зобов`язання відповідачів як колишніх власників таких приміщень та спадкоємцями ОСОБА_4 , є підставним та підлягає до задоволення. Наведеним повністю спростовуються доводи представника відповідача про необґрунтованість позову. Відомості, які б спростували даний висновок суду, відсутні, а інші доводи не впливають на таке вирішення справи.

Судові витрати

У порядку ст.141 ЦПК України на відповідачів слід покласти сплачені позивачем при подачі позову до суду документально підтверджені судові витрати, а саме по 459,33 грн судового збору з кожного.

Керуючись ст.ст.258, 259, 263-265 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позов задоволити.

Зобов`язати ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 демонтувати по АДРЕСА_1 самочинно приєднані приміщення 10/11,5 кв.м та 11/6,7 кв.м, самочинно долучені приміщення 1/120,5 кв.м, 8/3,1 кв.м, 9/3,0 кв.м.

Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради збір в розмірі по 459,33 грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ст.354 ЦПК України). Апеляційна скарга подається з урахуванням Перехідних положень ЦПК України.

Рішення набирає законної сили в порядку ст.273 ЦПК України.

Учасники справи:

позивач Сихівська районна адміністрація Львівської міської ради, код за ЄДРПОУ 25258931, м.Львів, пр.Червоної Калини, 66

відповідач ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2

відповідач ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_2

відповідач ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_2

третя особа Львівська міська рада, код за ЄДРПОУ 04055896, м.Львів, пл.Ринок, 1

третя особа Львівське комунальне підприємство Житловик-С , код за ЄДРПОУ 20823933, м.Львів, пр.Червоної Калини, 38

третя особа Акціонерне товариство Львівський хімічний завод , код за ЄДРПОУ 05761873, м.Львів, вул.Рахівська, 16

Повний текст судового рішення складено 12 лютого 2021 року.

Суддя О.В.Тімченко