Постанова

від 17.02.2021 по справі 922/3113/20

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" лютого 2021 р. Справа № 922/3113/20

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді суддів: За участю секретаря судового засідання: За участю представників сторін: від позивача: від відповідача: Чернота Л. Ф. Зубченко І. В., Радіонова О.О. Телеснюк І.В. Коваль Г. Ю. (в порядку самопредставництва), Положення про Департамент територіального контролю та земельних відносин Харківської міської ради, затверджене рішенням 1 сесії 8 скликання №7/20 від 09.12.2020 року, витяг з ЄДР, посвідчення №1795 Денисенко С. О. (адвокат), свідоцтво серії ДН №5250 від 31.10.2018 року про право на заняття адвокатською діяльністю, видане на підставі рішення №14 від 31.10.2018 року Ради адвокатів Донецької області, довіреність №09/12/50 від 10.07.2020 року

розглянувши апеляційну скаргу (вх.№152Х/3) Публічного акціонерного товариства «Промінвестбанк» , м. Київ на рішення Господарського суду Харківської області від 08.12.2020 року (повне рішення складено 18.12.2020 року) у справі за позовом до про№922/3113/20 (суддя - К. В. Аріт) Харківської міської ради, м. Харків Публічного акціонерного товариства «Промінвестбанк» , м. Київ стягнення 564 739,96 грн. В С Т А Н О В И В:

Харківська міська рада, м. Харків 25.09.2020 року звернулась до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства «Промінвестбанк» , м. Київ про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати у сумі 564 739,96 грн.

Ухвалою суду від 30.09.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №922/3113/20 за правилами загального позовного провадження.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 08.12.2020 року (повне рішення складено 18.12.2020 року) у справі №922/3113/20 позов задоволено у повному обсязі.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Промінвестбанк» , м. Київ на користь Харківської міської ради, м. Харків безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати у сумі 564 739,96 грн.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Промінвестбанк» , м. Київ на користь Харківської міської ради, м. Харків 8 471,10 грн. судового збору.

Рішення мотивовано, зокрема, з підстав:

По - перше, що дійсно відповідач зберіг майно - грошові кошти у розмірі орендної плати, яка нараховується за володіння і користування земельною ділянкою з кадастровим номером 6310137500:01:001:0015 по Харківській набережній 4/5, 4/5-А у м. Харкові, яка знаходиться у комунальній власності, площею 0,0881 га. Збереження такого майна почалося з моменту набуття відповідачем права власності на нежитлові будівлі по Харківській набережній 4/5, 4/5-А у м. Харкові. Набута відповідачем будівля, будучи згідно зі ст.181 ЦК нерухомим майном, є органічно та нерозривно пов`язаною з цією земельною ділянкою. Відсутність договору оренди землі має фактичним наслідком набуття відповідачем володіння і користування чужою земельною ділянкою без відповідної грошової компенсації. В результаті чого відбулося збереження відповідачем належних до сплати за таке володіння і користування коштів розмірі орендної плати;

По - друге, правові підстави для набуття чи збереження майна відсутні, так як реалізація речового права на земельну ділянку згідно зі ст. 206 ЗК, п. 14.1.136 ч. 14.1 ст.14 ПК здійснюється за плату, що має вноситися на користь позивача на підставі договору оренди земельної ділянки. Правові підстави для одержання відповідачем права володіння і користування земельною ділянкою безоплатно - відсутні, так само, як і підстави для ненарахування, несплати орендної плати за землю;

По-третє, судом встановлено, що відповідач зберіг майно за рахунок позивача. Власником земельних ділянок по Харківській набережній 4/5, 4/5-А у м. Харкові є територіальна громада міста Харкова в особі позивача відповідно до ст. 83 ЗК, за якою всі землі в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці є комунальною власністю, за винятком земельних ділянок, які перебувають у державній або приватній власності. Таким чином, збереження відповідачем коштів у розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою призвело до збільшення цих коштів у відповідача за рахунок їх несплати позивачеві.

Не погодившись із вказаним судовим рішенням, Публічне акціонерне товариство «Промінвестбанк» , м. Київ 04.01.2021 року звернулось до суду з апеляційною скаргою №09-6/1602 від 04.01.2021 року, в якій просить:

- поновити ПАТ «Промінвестбанк» строк для оскарження рішення Господарського суду Харківської області від 08.12.2020 року у справі №922/3113/20;

- скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 08.12.2020 року у справі №922/3113/20;

- ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог Харківської міської ради.

ПАТ Промінвестбанк вважає, що оскаржуване рішення ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, що є підставою для його скасування на постановлення нового рішення про відмову в задоволенні позову.

На переконання апелянта, в позовній заяві взагалі не зазначено (в порушення п. 5 ч.3 ст.162 ГПК України), яким саме чином встановлюється розмір орендної плати, який би був визначений в договорі оренди в разі його укладання, в мотивувальній частині позовної заяви не зазначено суми такої орендної плати, як обставини, яка є необхідною для обґрунтування таких позовних вимог.

Крім того, останній посилається на те, що відповідно до Положення про порядок визначення розміру орендної плати при укладанні договорів оренди місті Харкові розмір орендної плати залежить від розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки, така обставина, як саме розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, повинні бути затверджені позивачем та встановлені судом в мотивувальній частині рішення.

Позивачем, в свою, чергу, взагалі не зазначено такої обставини, як нормативна грошова оцінка земельної ділянки, посилаючись лише на базову вартість одного квадратного метру земель м. Харкова, яка є значно меншою. Таким чином, на думку, відповідача, вимоги позивача щодо стягнення безпідставно збережених коштів в розмірі орендної плати в розмірі 564 739,96 грн. є необґрунтованими.

Також, відповідач посилається на порушення вимог п. 3 ст. 30 ГПК України щодо підсудності.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.01.2021 року визначено колегію у складі: Чернота Л. Ф. - головуючий суддя (доповідач), судді: Зубченко І. В., Радіонова О. О.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 14.01.2021 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Промінвестбанк» , м. Київ на рішення Господарського суду Харківської області від 08.12.2020 року (повне рішення складено 18.12.2020 року) у справі №922/3113/20 та встановлено учасникам справи строк до 29.01.2021 року включно для надання суду відзиву на апеляційну скаргу з доказами надсилання його копій та доданих до нього документів іншим сторонам у справі.

28.01.2021 року до канцелярії суду від Харківської міської ради, м. Харків надійшов відзив б/н, б/д на апеляційну скаргу, за змістом якого остання просить суд апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Промінвестбанк» залишити без задоволення, рішення Господарського суду Харківської області від 08.12.2020 року у справі №922/3113/20 - залишити без змін.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 01.02.2021 року, розгляд апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства «Промінвестбанк» , м. Київ на рішення Господарського суду Харківської області від 08.12.2020 року у справі №922/3113/20 призначено на "17" лютого 2021 р. о 14:00 год.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав вимоги, викладені в апеляційній скарзі, просив скасувати рішення господарського суду Харківської області від 08.12.2020 року по справі №922/3113/20 та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Представник Харківської міської ради надав усні пояснення по суті справи, аналогічні викладеним у відзиві на апеляційну скаргу, відповіді на відзив відповідача, заперечував проти доводів апеляційної скарги, зазначивши при цьому, що суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального та процесуального права, оскільки безпідставно збережені кошти орендної плати за фактичне користування земельною ділянкою без належних на те правових підстав підлягають стягненню на користь власника відповідної земельної ділянки на підставі приписів статті 1212 Цивільного кодексу України.

Відповідно до вимог ст. ст. 222, 223 Господарського процесуального кодексу України фіксування судового засідання здійснювалося за допомогою технічних засобів фіксації та було складено протокол судового засідання.

У відповідності до вимог частини 1, 2, 4, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, рішенням Харківської міської ради від 23.12.2009 року №324/09 ПАТ «КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «УКРАЇНСЬКИЙ ФІНАНСОВИЙ СВІТ» надано в оренду земельну ділянку (кадастровий номер 6310137500:01:007:0015) площею 0,0881 га для реконструкції нежитлових приміщень з надбудовою під регіональне управління банку (але не пізніше прийняття об`єкту до експлуатації) по Харківській набережній, 4/5, 4/5-А у м. Харкові строком до 31.12.2012 року.

На підставі вказаного рішення між Харківською міською радою та ПАТ «КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «УКРАЇНСЬКИЙ ФІНАНСОВИЙ СВІТ» укладено договір оренди землі від 27.07.2011 року №631010004000459.

Рішенням Харківської міської ради від 22.02.2012 року №625/12 ПАТ «КОМЕРЩЙНИЙ БАНК «УКРАЇНСЬКИЙ ФІНАНСОВИЙ СВІТ» надано в оренду строком до 01.02.2017 року земельну ділянку (кадастровий номер 6310137500:01:001:0015) площею 0,0881 га по Харківській набережній, 4/5, 4/5-А у м. Харкові в межах, які визначені договором оренди землі №6310100004000459 для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. «А-3» .

Право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 6310137500:01:001:0015, площею 0,0881 га по Харківській набережній, 4/5, 4/5-А у м. Харкові, що використовувались відповідно до договору оренди землі від 27.07.2011 №631010004000459 припинено (акт приймання-передачі земельної ділянки до земель запасу міста від 14.05.2019 №118/19, інше речове право припинено 31.05.2019).

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно від 10.09.2020 № 223441443 (а.с.27) право власності на нежитлову будівлю літ.« A-3» загальною площею 1456,6 кв.м по Харківській набережній, 4/5, 4/5-А у м.Харкові з 03.04.2015 і по теперішній час зареєстроване за ПАТ «ПРОМІНВЕСТБАНК» (код ЄДРПОУ: 00039002) на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 03.04.2015 № 182.

Відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 17.06.2020 №НВ-6308078802019 земельна ділянка з кадастровим номером 6310137500:01:001:0015 по Харківській набережній 4/5, 4/5-А у м. Харкові знаходиться у комунальній власності. Площа земельної ділянки 0,0881 га.

Датою державної реєстрації вказаної земельної ділянки є 19.12.2019.

Враховуючи відсутність зареєстрованих за будь-якими юридичними або фізичними особами у період 01.06.2019 по 31.08.2020 прав на земельну ділянку по Харківській набережній 4/5, 4/5-А у м.Харкові з кадастровим номером 6310137500:01:001:0015, та з урахуванням ст.ст.12,80,83 Земельного кодексу України земельна ділянка площею 0,0881 га по Харківській набережній 4/5, 4/5-А у м. Харкові перебуває у власності територіальної громади міста Харкова в особі Харківської міської ради, що також підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 17.06.2020 №НВ-0005089882020.

Відповідно до листа Офісу великих платників податків ДПС України від 28.10.2019 №873/9/28-10-54-18-53 ПАТ «ПРОМІНВЕСТБАНК» сплатив задекларовану щомісячну суму земельного податку за період з 01.06.2019 по 30.09.2019 (а.с.59-60).

Сам розрахунок розміру безпідставно збережених ПАТ «ПРОМІНВЕСТБАНК» коштів у розмірі орендної плати здійснювався Харківською міською радою на підставі підставі вищевказаного листа витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки по Харківській набережній 4/5, 4/5-А у м. Харкові (кадастровий номер 6310137500:01:001:0015) від 18.01.2018 №96/0/45-18 (а.с. 52) та від 20.05.2020 №4043 (а.с.51) виданий Відділом у м. Харкові Головного управління Держгеокадастру у Харківській області.

Розмір безпідставно збережених ПАТ «ПРОМІНВЕСТБАНК» коштів, розрахований як різниця між розміром плати за землю, яка повинна надійти до місцевого бюджету, та фактично здійсненою оплатою за користування земельною ділянкою.

Таким чином, за твердженням позивача, ПАТ «ПРОМІНВЕСТБАНК» у період з 01.06.2019 по 31.08.2020 не сплачувало за користування земельною ділянкою по Харківській набережній 4/5, 4/5-А у м. Харкові плату за землю у встановленому законодавчими актами розмірі, внаслідок чого зберегло за рахунок Харківської міської ради, як власника земельної ділянки за вказаною адресою майно - грошові кошти у розмірі орендної плати.

Департаментом територіального контролю Харківської міської ради 10.09.2020 здійснено обстеження земельної ділянки з урахуванням витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, наданого Відділом у м. Харкові Головного управління Держгеокадастру у Харківські області від 18.01.2018 №96/0/45-18, від 20.05.2020 № 4043 та витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 17.06.2020 №НВ-0005089882020, за яким встановлено наступне:

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно від 10.09.2020 №223441443 право власності на нежитлову будівлю літ. А-3 загальною площею 1456,6 кв.м. по Харківській набережній, 4/5 4/5-А у м. Харкові з 03.04.2015 і по теперішній час зареєстроване за ПАТ ПРОМІНВЕСТБАНК (код ЄДРПОУ: 00039002) на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 03.04.2015 № 182.

Обстеженням на місцевості встановлено, що на земельній ділянці (кадастровий номер 6310137500:01:001:0015) площею 0,0881 га по Харківській набережній, 4/5 4/5-А у м. Харкові розташована нежитлова будівля літ. А-3 право власності на яку, з 03.04.2015 по теперішній час зареєстроване за ПАТ ПРОМІНВЕСТБАНК .

Вказана земельна ділянка з 31.05.2019 по теперішній час використовується ПАТ ПРОМІНВЕСТБАНК для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. А-3 .

ПАТ ПРОМІНВЕСТБАНК в період з 01.06.2019 по 31.08.2020 використовувало земельну ділянку площею 0,0881 га (кадастровий номер 6310137500:01:001:0015) по Харківській набережній, 4/5 4/5-А у м. Харкові без виникнення права власності/користування та без державної реєстрації цих прав у відповідності до ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України.

ПАТ ПРОМІНВЕСТБАНК набувши право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці комунальної форми власності, належним чином у встановленому законодавством порядку не оформило речового права на вказану земельну ділянку у порядку ст. 125 Земельного кодексу України.

Тому, керуючись правовими висновками Верховного Суду, визначених у постанові Великої Палати Верхового Суду від 20.11.2018 у справі №922/3412/17, яка прийнята за результатами розгляду аналогічних правовідносин щодо врегулювання спору, що виник з приводу фактичного користування земельною ділянкою без укладення договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати. У пункті 65 вказаної постанови Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними, позивач звернувся із позовим.

Надаючи в процесі апеляційного перегляду оцінку обставинам справи в їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновками господарського суду першої інстанції, зважаючи на наступне.

Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону (ст.14 Конституції України).

Відповідно до загальних положень статті 83 Земельного кодексу України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селиш, міст, є комунальною власністю.

При цьому у комунальній власності перебувають:

а) усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної державної власності;

б) земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування;

Орендодавцями земельних ділянок є їх власники або уповноважені ними особи.

Статтею 90 Земельного кодексу України закріплено, що власники земельних ділянок мають право, зокрема: а) продавати або іншим шляхом відчужувати земельну ділянку, передавати її в оренду, заставу, спадщину, довірчу власність;

За змістом статті 93 Земельного кодексу України та статті 1 Закону України Про оренду землі оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві пі проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Норми статті 90 Земельного кодексу України, у випадку використання земельних ділянок, особами, що не є їх власниками, кореспондуються з нормами статті 96 цього ж кодексу відповідно до якої землекористувачі, зокрема, зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

При цьому, статтею 152 Земельного кодексу України передбачено, що держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.

Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

За даною справою позивач обґрунтовує позовні вимоги наявністю підстав для застосування інституту кондикційних зобов`язань, передбачених ст. ст. 1212-1214 ЦК України, та порушенням його прав та охоронюваних законом інтересів, що є підставою для їх захисту шляхом стягнення з відповідача на користь позивача суми вартості належного позивачеві майна збереженого (заощадженого) відповідачем без достатніх правових підстав.

Стосовно посилання апелянта на відсутність у матеріалах справи даних про нормативну грошову оцінку земельної ділянки по Харківській набережній 4/5, 4/5-А у м. Харкові та про не встановлення судом першої інстанції розміру орендної плати за використання вказаної земельної ділянки, судова колегія апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідач за змістом апеляційної скарги зазначає, що в матеріалах справи наявна інформація виключно про базову вартість 1-го кв.м. земельної ділянки по Харківській набережній 4/5, 4/5-А.

Міською радою для обґрунтування розміру безпідставно збережених коштів, які підлягають стягненню з відповідача у даній справі, на виконання ст. 74 ГПК України, надані відповідні документи - витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки по Харківській набережній 4/5, 4/5-А у м. Харкові (кадастровий номер 6310137500:01:001:0015) від 18.01.2018 № 96/0/45-18 та від 20.05.2020 № 4043 видані Відділом у м. Харкові Головного управління Держгеокадастру у Харківській області.

Звернувшись до змісту вказаних витягів вільно встановити, що в останньому рядку витягів міститься інформація про нормативну грошову оцінку вказаної вище земельної ділянки, а саме: станом на 2018 рік така нормативна грошова оцінка складала 2 899415 грн., станом на 2020 - 8 063 096 грн. (а.с.51-52).

Різниця у нормативній грошовій оцінці даної земельної ділянки пояснюється тим, що рішенням Харківської міської ради від 27.02.2019 №1474/19 затверджена Технічна документація з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018, відповідно до п. 2 вказаного рішення нормативна грошова оцінка земель міста Харкова станом на 01.01.2018 застосовується з 01.01.2020.

Відповідно до Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018 базова вартість одного квадратного метра земель міста Харкова становить 639,78 гривень і підлягає в подальшому індексації в порядку, встановленому законодавством України.

Станом на 2018 рік (рік видачі першого витягу) у місті діяла Технічна документація з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013, затвердження рішенням міської ради від 03.07.2013 № 1209/13. Пунктом 2 вказаного рішення передбачено, що це рішення вводиться в дію з моменту оприлюднення в установленому порядку, а нормативна грошова оцінка земель міста Харкова станом на 01.01.2013 застосовується з 1 січня 2014 року.

Пунктом 1.1. вказаного рішення базова вартість одного квадратного метра земель міста Харкова встановлено у сумі 291,18 грн., яка отримана на підставі витрат на освоєння і облаштування території міста станом на 01.01.2013 та підлягає в подальшому індексації в порядку, встановленому законодавством України.

Таким чином, заперечення апелянта щодо відсутності у матеріалах справи №922/3113/20 даних про нормативну грошову оцінку земельної ділянки по Харківській набережній 4/5, 4 5-А є безпідставними, оскільки вони спростовуються доказами, наданими позивачем до позовної заяви.

Стосовно висновку відповідача про не встановлення судом першої інстанції порядку визначення розміру орендної плати, який був би визначений в договорі оренди землі в разі його укладення, що є необхідним для встановлення розміру безпідставно збережених коштів , слід зазначити наступне.

Порядок визначення розмірів орендної плати при укладанні договорів оренди землі в м. Харкові встановлюється не судами окремо щодо тієї чи іншої земельної ділянки комунальної власності, а в силу приписів ст. 33 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні затверджується міськими радами та діє на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

Такий порядок визначення розмірів орендної плати при укладанні договорів оренди землі було затверджено щодо всіх земельних ділянок у м. Харкові рішенням Харківської міської ради від 27.02.2008 №41/08. Яке не оскаржувалося до теперішнього часу.

Крім того, порядок визначення орендної плати та встановлення суми безпідставно збережених коштів є взаємовиключними, не пов`язаними один з одним інститутами цивільного законодавства та застосовуються в різних правовідносин.

Оскільки у справі №922/3113/20 спір виник щодо позадоговірних, безделіктних (кондикційних) правовідносин, не підлягають встановленню обставини щодо визначення між сторонами орендної плати та її розміру.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія дійшла висновку, що твердження відповідача в цій частині є необґрунтованими, оскільки вони не ґрунтуються ані на приписах законодавства, ані на правових висновках Верховного Суду.

Щодо контррозрахунку, наведеного в апеляційній скарзі в частині самостійного визначення відповідачем розміру орендної плати, судова колегія зазначає наступне.

За даною справою, місцевий господарський суд надав оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, у відповідності до вимог статті 86 ГПК України.

Статтею 13 ГПК України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У даному випадку, під час розгляду справи у суді першої інстанції, апелянт не був позбавлений можливості спростувати докази, якими підтверджена позиція Харківської міської ради та надати нові докази, яким би відповідач міг підтвердити свою позицію.

В апеляційній скарзі відповідачем надано контррозрахунок.

В свою чергу, існує формула, за якою здійснюється розрахунок розміру орендної плати.

А саме : о = ц*б*к 1 *к 2, де: Ц нормативна грошова оцінка земельної ділянки, грн.; Б єдина для м. Харкова базова ставка орендної плати (частка одиниці); К1 - коефіцієнт, який враховує наявність складних інженерно-геологічних умов земельної ділянки, визначається згідно з додатком до Положення. К2 - коефіцієнт, який враховує розмір земельної ділянки, визначається згідно з додатком до Положення.

Застосувавши вказану формулу та значення, які наведені у розрахунках міської ради у даній справі, визначено розмір безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за рік (станом на 2020 рік): О = Ц (8 063 096) * Б (0,08) * К1 (1) * К2 (1).

Результатом даного множення є розмір річної орендної плати у сумі 645 047,68 грн., що знайшло своє відображення у розрахунках за 2020 рік.

Оскільки, нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 2019 рік була іншою, формула визначення розміру річної орендної плати за 2019 рік: О = Ц (4 349 127) * Б (0,08) * К1 (1) * К2 (1).

Результатом даного множення є розмір річної орендної плати у сумі 347 930,16 грн., у відповідності до розрахунків Харківської міської ради за 2019 рік.

Враховуючи вищевикладене, твердження апелянта у цій частині, також є необґрунтованими з огляду на той факт, що скаржником при визначенні розміру річної орендної плати була застосована формула, з якої не можна встановити законність, обґрунтованість, дійсність та підстави з яких виходив відповідач при цьому розрахунку, що на переконання суду, є довільним тлумаченням відповідача як змісту рішення суду першої інстанції, так і положень чинного законодавства України.

Щодо заперечень, посилань відповідача на те, що рішення міської ради від 27.02.2008 № 41/08 не набрало чинності, як наслідок, не підлягає застосуванню, слід зазначити таке.

Пунктом 2 даного рішення встановлено, що воно набирає чинності з 01.03.2008 р. та підлягає опублікуванню в газеті Харьковские известия .

Крім того, дане рішення міської ради від 27.02.2008 № 41/08, не оскаржувалось у судовому порядку та не є скасованим.

У випадку наявності у відповідача підстав для визнання даного рішення не чинним, такий спір повинен розглядатися у порядку адміністративного судочинства відповідно до юрисдикції, визначеної у ст. 19 КАС України, а не у порядку спору про стягнення безпідставно збережених коштів. Тому, дане твердження відповідача, судова колегія апеляційної інстанції сприймає критично.

Застосована із контексту даного пункту відповідачем фраза відносини з фактичного користування земельною ділянкою не несе юридичного значення окремо, без застосування її у контексті всього пункту вказаної постанови.

З метою ідентифікації того, що є відносинами з фактичного користування земельною ділянкою, Великою Палатою Верховного Суду далі, по тексту у п. 65 наведеної постанови зазначається, що такими відносинами є відносини без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати .

Тобто, Великою Палатою Верховного Суду наводиться визначення кондикційним правовідносинам, передбаченим ст. 1212 ЦК України.

У контексті наведеного пункту, фактичним користуванням земельною ділянкою комунальної власності є факт використання такої земельної ділянки комунальної власності особою, яка не є її номінальним власником або користувачем, а використовується такою особою без правовстановлюючих документів та без здійснення сплати плати за землю за її використання.

У даному випадку, відповідачем помилково тлумачиться поняття щодо застосування фрази фактичне користування земельною ділянкою в обґрунтування своєї позиції щодо необхідності застосування площі використовуваної земельної ділянки, яка повинна бути встановлена з огляду на фактичні межі її використання, а не тієї площі, яка зареєстрована у Державному земельному кадастрі.

Зміст постанови Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 у справі №922/3412/17 не містить подібного висновку, як наслідок, судова колегія апеляційної інстанції вважає, що підстава апеляційного оскарження в цій частині також не знайшла свого підтвердження.

З приводу заперечення відповідача щодо необхідності встановити таку обставину, як площа земельної ділянки саме під будівлею , судова колегія апеляційної інстанції зазначає наступне.

У постанові Верховного Суду від 02.06.2020 у справі №922/2417/19, у п. 49-52 якої Верховним Судом встановлено: 49. Касаційна інстанція зауважує, що суди першої та апеляційної інстанцій достовірно встановили обставини правомірного володіння і використання відповідачем належної йому нежитлової будівлі літ. 3-3 , розташованої за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова, 120, що само по собі свідчить про фактичне використання Товариством спірної земельної ділянки, сформованої як об`єкт цивільних прав, позаяк відповідач не надав жодних доказів на підтвердження формування за зазначеною адресою земельної ділянки меншою площею для експлуатації та обслуговування вказаної нежитлової будівлі.

Адже за змістом частини 1 статті 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Отже, нерухоме майно нерозривно пов`язане із земельною ділянкою, на якій воно знаходиться, і переміщення такого майна неможливе без його знецінення, а відтак використання нежитлових приміщень, які належать відповідачу, неможливе без відповідної земельної ділянки. Наведена правова норма закріплює загальний принцип цілісності об`єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований. Таким чином, у зв`язку з користуванням відповідачем нежитловою будівлею літ. "3-3" презюмується його користування спірною земельною ділянкою.

Оскільки матеріали справи №922/3113/20 не містять доказів використання ПАТ Промінвестбанк меншої, аніж зареєстрована у Державному земельному кадастрі, площі земельної ділянки по Харківській набережній 4/5, 4/5-А, доводи скаржника є необгрунтованими.

Стосовно порушення, на думку апелянта, правил територіальної юрисдикції, слід зазначити таке.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2020 у справі № 910/10647/18, у якій предметом спору було визнання недійсним договору купівлі-продажу майнових прав, у рамках розгляду якого стороною заявлялося клопотання про передачу справи за підсудністю у порядку незастосування судами ст. 30 ГПК України, ( п. 7.22-7.23, 7.25., 7.27., 7.33-7.34, 7.36). З огляду на вищевикладений правовий висновок Великої Палати Верховного Суду та положення ст. 181 ЦК України та ст. 30 ГПК України, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що доводи скаржника про порушення правил територіальної юрисдикції у справі № 922/3113/20 є безпідставними.

У даному випадку, суд першої інстанції достовірно встановив обставини правомірного володіння і використання відповідачем належної йому нежитлової будівлі, що само по собі свідчить про фактичне використання ПП Промінвестбанк сформованої як об`єкт цивільних прав, позаяк відповідач не надав жодних доказів у розумінні вимог статей 73-79 ГПК України на підтвердження формування за зазначеною адресою земельної ділянки меншою чи більшою площею для експлуатації та обслуговування вказаної нежитлової будівлі.

Відповідно ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Позивачем належним чином з урахуванням актуальної судової практики з аналогічних спорів та зі спорів, які виникають з земельного законодавства обґрунтовано свої позовні вимоги, надано належні та допустимі докази.

Відновлення порушених прав Харківської міської ради за таких обставин і в такий спосіб не створює для відповідача жодних необґрунтованих, додаткових або негативних наслідків. Оскільки, предметом позову є стягнення грошових коштів, які останній мав би сплатити за звичайних умов як і фактичний добросовісний землекористувач.

Колегія суддів вважає необґрунтованим посилання скаржника в апеляційній скарзі на практику Верховного Суду у перелічених постановах, та не приймає його посилання, як на підставу своїх вимог та заперечень. Оскільки у зазначених справах, на відміну від цієї справи, встановлені судами фактичні обставини, що формують зміст правовідносин є різними, що виключає подібність спірних правовідносин у вказаних справах із справою, що розглядається, та свідчить про відсутність підстав для врахування відповідних правових висновків під час вирішення цього спору. Тому як, під судовими рішеннями у справах зі спорів, що виникли з подібних правовідносин, слід розуміти рішення у тих справах, де однаковими є предмет і підстави позову, зміст позовних вимог, встановлені фактичні обставини, а також матеріально-правове регулювання спірних відносин.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія дійшла висновку, що місцевим господарським судом обґрунтовано встановлено, що відповідач дійсно зберіг (заощадив) у себе майно - кошти, які у вигляді орендної плати, що нараховується за володіння і користування спірною земельною ділянкою.

Також, судова колегія апеляційної інстанції погоджується з висновками місцевого господарського суду, що для вирішення спору щодо фактичного користування земельною ділянкою без укладання правовстановлюючих документів, та без державної реєстрації прав на неї, встановленню підлягають обставини, зокрема, чи є спірна земельна ділянка, за користування якої міська рада просить стягнути безпідставно збереженні кошти, сформованим об`єктом цивільних прав протягом усього періоду, зазначеного у позові та необхідність підтвердження площі займаної земельної ділянки належними доказами, яким є, зокрема, витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

Під час вирішення тотожних спорів суди мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі №755/10947/17.

У даному випадку, слід враховувати, що розрахунок розміру безпідставно збережених фактичним землекористувачем коштів повинен здійснюватися на підставі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, оскільки відповідно до частини 2 статі 20 і частини 3 статті 32 Закону України Про оцінку земель дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформлюється як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Спірна земельна ділянка сформована як об`єкт цивільних прав саме площею в розмірі

0,0881 га, що підтверджується відповідним витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, наданих Відділом у м. Харкові Головного управління Держгеокадастру у Харківскій області від 18.01.2018 №96/0/45-18, від 20.05.2020 №4043 та витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 17.06.2020 №НВ-0005089882020. А отже, відповідач використовує земельну ділянку за адресою: м. Харків, Харківська набережна, 4/5, 4/5-А, кадастровий номер 6310137500:01:001:0015 для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. А-3 і факту невикористання ним доведено не було.

За даною справою, земельна ділянка є сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номеру та реєстрації її у Державному земельному кадастрі. Відповідно до відомостей, які зазначені у Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 17.06.2020 №НВ-0005089882020 (а.с. 31), дата державної реєстрації земельної ділянки площею 0,0881 га, кадастровий номер 6310137500:01:001:0015 є 19.12.2009. Форма власності: комунальна власність.

Судова колегія дійшла висновку, що господарський суд Харківської області, дослідив вимоги статей 20, 23 Закону України "Про оцінку земель" і статей 77, 79, 86 ГПК України, з`ясував обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснив оцінку доказів, протягом часу, де мало місце невиконання такого зобов`язання (з 01.06.2019 по 31.08.2020 р.) З поданого позивачем розрахунку вбачається, як саме обчислено заявлену до стягнення суму. Відповідач не був позбавлений права здійснити і подати до суду першої інстанції контррозрахунок (тому, як за текстом апеляційної скарги, відповідач посилався на неправильність розрахунку, здійсненого позивачем) та тільки під час апеляційного провадження, в порушення ч. 3 ст. 269 ГПК України надає власний розрахунок.

Місцевий господарський суд правомірно виходив з правильності визначення Міськрадою суми безпідставно збережених відповідачем коштів на основі належного і допустимого доказу - Витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (а.с.51-52), виданих Відділом у м. Харкові ГУ Держгеокадастру у Харківській області.

Враховуючи викладене, суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність у справі достатніх правових та фактичних підстав для задоволення позовних вимог.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі є необґрунтованими, оскільки не відповідають вимогам закону, у зв`язку з чим відсутні підстави для скасування оскаржуваної ухвали та задоволення апеляційної скарги.

Оскаржуване рішення суду першої інстанції прийнято з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства Промінвестбанк , м. Київ на рішення господарського суду Харківськоїобласті від 08.12.2020 року у справі №922/3113/20 задоволенню не підлягає.

Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника у відповідності до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 86,129, 236, 269, 270, 271, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Промінвестбанк , м. Київ на рішення господарського суду Харківської області від 08.12.2020 року у справі №922/3113/20 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської Харківської області від 08.12.2020 року справі №922/3113/20 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Порядок і строки оскарження передбачені статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 17.02.2021 р. оголошено вступну та резолютивну частину.

Повний текст постанови складено та підписано 19.02.2021 р.

Головуючий суддя Л.Ф. Чернота

Суддя І.В. Зубченко

Суддя О.О. Радіонова