Постанова

від 18.02.2021 по справі 908/1550/19

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.02.2021 року м.Дніпро Справа № 908/1550/19

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Березкіної О.В. (доповідач)

суддів Дарміна М.О., Іванова О.Г.

при секретарі Ковзикові В.Ю.

Представники сторін:

від позивача: Качан О.С. (в режимі відеоконференції) адвокат, ордер серії ЗП №108935 від 21.01.2021 р.;

інші учасники процесу не з`явились, про час та місце проведення судового засідання повідомлені судом належним чином

розглянувши у відкритому судовому засіданні (в режимі відеоконференції) апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк"

на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 03.12.2020 року у справі №908/1550/19 (суддя Горохов І.С.) за скаргою Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк»

на дії приватного виконавця Хохлова Кирила Костянтиновича при примусовому виконанні судового наказу Господарського суду Запорізької області виданого 07.10.2019 у справі № 908/1550/19)

за позовом Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" (АТ КБ "Приватбанк"), 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д; адреса для листування: 49027, м. Дніпро, а/с 1800

до ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Фермерське господарство "Вавіпал", 72353, Запорізька область, Мелітопольський район, с. Новомиколаївка, вул. Горького, буд. 14

про стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 06.09.2019 у справі №908/1550/19, залишеним без змін Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 06.02.2020, стягнуто з фізичної особи ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" заборгованість за кредитом за Договором №б/н від 31.08.2015 в розмірі 469 945,45 грн (чотириста шістдесят дев`ять тисяч дев`ятсот сорок п`ять гривень 45 коп.), судовий збір у сумі 7049,18 грн (сім тисяч сорок дев`ять гривень 18 коп.).

На виконання рішення суду у даній справі 07.10.2019 видано наказ про примусове стягнення.

19.11.2020 Акціонерне товариство Комерційний банк Приватбанк звернувся зі скаргою на дії приватного виконавця Хохлова Кирила Костянтиновича б/н від 17.11.2020, в якій просив суд визнати дії приватного виконавця щодо не складання заявки на реалізацію арештованого майна та передачі даного майна на реалізацію з електронних торгів, що організовує ДП СЕТАМ протиправними; зобов`язати приватного виконавця усунути порушення прав стягувача, шляхом складання заявки на реалізацію арештованого майна, а саме земельної ділянки кадастровий номер 323082400:01:009:0004 та передачі даного майна на реалізацію з електронних торгів, що організовує ДП СЕТАМ .

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 03.12.2020 року у справі № 908/1550/19 у задоволенні скарги Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» на дії приватного виконавця Хохлова Кирила Костянтиновича при примусовому виконанні судового наказу Господарського суду Запорізької області виданого 07.10.2019 у справі № 908/1550/19 відмовлено у повному обсязі.

Не погодившись з ухвалою суду, позивач - Акціонерне товариство Комерційний Банк « Приватбанк» звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалу Господарського суду Запорізької області № 908/1550/19 від 03.12.2020 року та задовольнити скаргу на дії приватного виконавця повністю.

В обґрунтування своєї скарги апелянт посилається на те, що заборона на купівлю-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок та зміну цільового призначення земельних ділянок не поширюється на громадян - власників земельних ділянок із цільовим призначенням для ведення фермерського господарства та для ведення особистого селянського господарства, які набули право власності на них на підставі цивільно-правових угод: у результаті прийняття спадщини, та у межах норм безоплатної передачі земельних ділянок громадянам, визначених ст. 121 ЗК України.

Оскільки спірна земельна ділянка має цільове призначення - для ведення фермерського господарства, яке відсутнє в переліку, мораторійної землі, що визначена у Розділу X Перехідні положення Земельного кодексу України, то дії приватного виконавця є протиправними.

Всі ці обставини, на думку апелянта, є підставами для скасування ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про задоволення скарги боржника.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 18.01.2021року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 03.12.2020 року у справі №908/1550/19, розгляд призначено на 18.02.2021 року колегією суддів у складі: головуючий суддя - Березкіна О.В. (доповідач); судді : Дармін М.О., Іванов О.Г.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 22.01.2021 року розгляд призначено провести в режимі відеоконференції.

18.02.2021 року в судовому засіданні взяв участь в режимі відеоконференції представник позивача, інші учасники процесу не з`явились, про час та місце проведення судового засідання повідомлені судом належним чином (а.с. 105-106, т.2), заяв про відкладення розгляду справи до суду не надав, своїх заперечень або заяв по суті апеляційної скарги не надали, що надає підстави суду розглянути справу на підставі наданих доказів, без їх участі.

18.02.2021року в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, вислухавши представника позивача, перевіривши відповідність оскаржуваної ухвали нормам діючого законодавства, Центральний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що на примусовому виконанні приватного виконавця Виконавчого округу Запорізької області Хохлова К.К. перебуває виконавче провадження № 60543172 з виконання наказу від 07.10.2019 у справі № 908/1550/19 виданого Господарським судом Запорізької області про стягнення з фізичної особи ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційного банку Приватбанк заборгованості за кредитом за Договором №б/н від 31.08.2015 в розмірі 469 945,45 грн., судовий збір у сумі 7049,18 грн.

Постановою приватного виконавця Виконавчого округу Запорізької області Хохлова К.К. від 07.11.2019 Про арешт майна боржника ВП № 60543172 , накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно боржника Палія Валерія Вікторовича, в межах суми звернення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів в сумі 517 139,00 грн.

Звертаючись із скаргою на дії приватного виконавця, скаржник посилався на відмову приватного виконавця щодо передачі на реалізацію спірного описаного та арештованого майна - земельної ділянки кадастровий номер 323082400:01:009:0004, яка належить боржнику на праві власності.

Відмовляючи у задоволенні скарги на дії приватного виконавця, господарський суд першої інстанції виходив з того, що приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Хохлов К.К. в частині не складання заяви на реалізацію арештованого майна та передачі даного майна на реалізацію з електронних торгів, що організовує ДП Сетам, діяв у відповідності до Закону та в межах повноважень за для реального виконання судового рішення.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Статтею 18 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що cудові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Згідно з частиною першою статті 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Як вбачається з матеріалів справи, Постановою приватного виконавця Хохлова К.К. від 19.05.2020 Про опис та арешт майна (коштів) боржника ВП № 60543172 , описано та накладено арешт на майно, що належить боржнику Палій В.В., а саме земельна ділянка для ведення фермерського господарства, кадастровий номер 2323082400:01:010:0005 місцезнаходження: Запорізька область, Мелітопольський район, сільська рада Новомиколаївська, загальна площа 13,8616 га; земельна ділянка для ведення фермерського господарства, кадастровий номер 2323082400:01:009:0004 місцезнаходження: Запорізька область, Мелітопольський район, сільська рада Новомиколаївська, загальна площа 13,93 га.

На описане майно накладено арешт та встановлено обмеження права користування ним: заборонено відчужувати, розпоряджатися.

Згідно із п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження , виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

В силу приписів ст. 19 Конституції України, ст. 1 Закону № 1404-VIII виконавець повинен вчиняти виконавчі дії не лише з дотриманням Закону України Про виконавче провадження , а й відповідно до інших законів, які є обов`язковими при вчиненні ним тих чи інших виконавчих дій, що є гарантією належного виконання виконавцем своїх обов`язків і недопущення порушення прав сторін виконавчого провадження.

Положеннями ст. 2 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов`язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об`єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Статтею 10 цього Закону визначено, що заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Порядок звернення стягнення на кошти та інше майно боржника визначено статтею 48 Закону України Про виконавче провадження згідно до ч. ч. 1, 2 якої звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

Відповідно до вимог ч. ч. 1-3 ст. 56 Закону України Про виконавче провадження арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Виконавець за потреби може обмежити право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що він виносить постанову або зазначає обмеження в постанові про арешт. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

Як встановлено судом першої інстанції, відповідно до інформації, що міститься у відомостях з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, земельна ділянка кадастровий номер 2323082400:01:009:0004, площею 13,93 га, цільове призначення для ведення фермерського господарства, належить на праві приватної власності ОСОБА_1

Державний Акт на право приватної власності на землю ЗП-10-НВ-19941, свідчить, що вказану земельну ділянку передано ОСОБА_1 для ведення селянського (фермерського) господарства.

Згідно з п. 15 розділу Х Прикінцеві положення Земельного кодексу України, до набрання чинності законом про обіг земель сільськогосподарського призначення, але не раніше 1 січня 2020 року, не допускається:

а) купівля-продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності, земель, що перейшли до комунальної власності відповідно до пункту 21 цього розділу або передані до комунальної власності відповідно до статті 14 1 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", крім вилучення (викупу) їх для суспільних потреб;

б) купівля-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок і зміна цільового призначення (використання) земельних ділянок, які перебувають у власності громадян та юридичних осіб для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельних ділянок, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства, а також земельних часток (паїв), крім передачі їх у спадщину, обміну (міни) відповідно до частини другої статті 371 цього Кодексу земельної ділянки на іншу земельну ділянку з однаковою нормативною грошовою оцінкою або різниця між нормативними грошовими оцінками яких становить не більше 10 відсотків та вилучення (викупу) земельних ділянок для суспільних потреб, а також крім зміни цільового призначення (використання) земельних ділянок з метою їх надання інвесторам - учасникам угод про розподіл продукції для здійснення діяльності за такими угодами.

Купівля-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок та земельних часток (паїв), визначених підпунктами "а" та "б" цього пункту, запроваджується за умови набрання чинності законом про обіг земель сільськогосподарського призначення, але не раніше 1 січня 2020 року, в порядку, визначеному цим Законом.

Угоди (у тому числі довіреності), укладені під час дії заборони на купівлю-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок та земельних часток (паїв), визначених підпунктами "а" та "б" цього пункту, в частині їх купівлі-продажу та іншим способом відчуження, а так само в частині передачі прав на відчуження цих земельних ділянок та земельних часток (паїв) на майбутнє є недійсними з моменту їх укладення (посвідчення).

Таким чином, беручи до уваги той факт, що земельна ділянка номер 2323082400:01:009:0004 має цільове призначення для ведення фермерського господарства, та відповідно до Закону України Про фермерське господарство відноситься до категорії сільськогосподарських земель, господарський суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про те, що на неї розповсюджується мораторій, встановлений Земельним кодексом України, що унеможливлює її передачу на реалізацію в рамках виконавчого провадження до скасування мораторію.

При цьому, доводи апелянта про те, що заборона на купівлю-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок та зміну цільового призначення земельних ділянок не поширюється на громадян - власників земельних ділянок із цільовим призначенням для ведення фермерського господарства, є неспроможними з огляду на наступне.

Стаття 22 Земельного кодексу України визначає, що землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

До земель сільськогосподарського призначення належать:

а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги);

б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель інших категорій, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо).

Землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування:

а) громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства;

б) сільськогосподарським підприємствам - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

в) сільськогосподарським науково-дослідним установам та навчальним закладам, сільським професійно-технічним училищам та загальноосвітнім школам - для дослідних і навчальних цілей, пропаганди передового досвіду ведення сільського господарства;

г) несільськогосподарським підприємствам, установам та організаціям, релігійним організаціям і об`єднанням громадян - для ведення підсобного сільського господарства;

ґ) оптовим ринкам сільськогосподарської продукції - для розміщення власної інфраструктури.

Згідно Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженого Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 за № 548,

до земель сідьськогосподарського призначення за розділом 1 секція А відносяться землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей; землі, надані для діяльності у сфері надання послуг у сільському господарстві, та інше. Землі сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства мають окремий підкласс цієї ж секції А - КВЦПЗ - 01.02.

Таким чином, беручи до уваги той факт, що земельна ділянка номер 2323082400:01:009:0004 має цільове призначення для ведення фермерського господарства, та відповідно до Закону України «Про фермерське господарство» відноситься до категорії сільськогосподарських земель, то на неї розповсюджується мораторій встановлений Земельним кодексом України, що унеможливлює її передачу на реалізацію в рамках виконавчого провадження до скасування мораторію.

Посилання позивача на рішення Європейського суду з прав людини від 22.05.2018 у справі Зеленчук і Цицюра проти України (набуло чинності та статусу остаточного 22.08.2018) суд вважає безпідставним, оскільки в рішенні йдеться про непостійний та частково суперечливий характер підходу держави до питання скасування мораторію. Суд також рекомендував державі в "розумні строки" ухвалити більш збалансоване законодавство, що може дозволити вийти з фази "законодавчої стагнації" в сфері земельної реформи.

ЄСПЛ у даному рішенні розглянув заяви ОСОБА_2 (яка успадкувала від матері земельну частку (пай), а у 2006 році отримала документи про виділення цієї частки (паю) у натурі (на місцевості) як земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2,5917 га) та ОСОБА_3 (який успадкував від матері земельну частку (пай), а у 2008 році отримав документи про виділення її у натурі (на місцевості) як земельної ділянки для товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,41 га). Заявники стверджували, що законодавчі обмеження, накладені на них як на власників земель сільськогосподарського призначення, порушували їхні права, гарантовані статтею 1 Першого протоколу до Конвенції.

ЄСПЛ дійшов таких висновків :

Законодавча заборона відчуження земельних ділянок становить втручання у мирне володіння майном заявників(§ 104).

Заборона відчуження та її продовження мали підґрунтя у національному законодавстві, яке ніколи не визнавалось неконституційним (§ 105).

Органи влади України послідовно протягом майже двох десятиліть визначали своєю метою кінцеве запровадження належним чином врегульованого ринку землі, розглядаючи заборону відчуження як проміжний етап на шляху до досягнення цієї мети. Сам характер заборони відчуження, проголошена ціль її запровадження та продовження полягали по суті у наданні часу для розгляду можливих альтернатив абсолютній забороні продажу (§ 129).

ЄСПЛ встановив порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції (§ 149), вважаючи, що це є достатньою справедливою сатисфакцією за будь-яку моральну шкоду, завдану заявникам (§ 156). Однак ЄСПЛ звернув також увагу на те, що якщо держава-відповідач необґрунтовано затягуватиме із вжиттям необхідних заходів загального характеру з метою виконання його рішення, з часом це може призвести до ситуації, коли присудження компенсації за статтею 41 Конвенції може, зрештою, стати виправданим, принаймні, для певних категорій власників землі сільськогосподарського призначення (§ 157)

31 березня 2020 року Верховною радою України прийнято законопроект № 2178-10 Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення . Вказаним Законом з 1 липня 2021 року вводиться ринок землі в Україні, тобто, ухвалено законодавство, яке дозволяє вийти з фази "законодавчої стагнації" в сфері земельної реформи та усунути констатовані порушення Європейської конвенції з прав людини.

Колегія суддів також зауважує, що у вищезазначеній справі вирішувався спір щодо права власників землі на відчуження, а в даному спорі вирішується питання щодо примусового позбавлення власника земельної ділянки під час виконавчого провадження, за відсутності його згоди.

Таким чином, оскільки приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Хохлов К.К. в частині не складання заяви на реалізацію арештованого майна та передачі даного майна на реалізацію з електронних торгів, діяв у відповідності до Закону та в межах повноважень, відсутні підстави вважати його дії протиправними.

Інші доводи апелянта є безпідставними і висновків суду першої інстанції вони не спростовують.

Таким чином, господарський суд Запорізької області всебічно, повно, об`єктивно дослідив всі обставини справи, дав їм належну правову оцінку, правильно застосував норми матеріального права, з дотриманням норм процесуального права, що у відповідності до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвали суду першої інстанції - без зміни.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" - залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 03.12.2020 року за скаргою Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» на дії приватного виконавця Хохлова Кирила Костянтиновича при примусовому виконанні судового наказу Господарського суду Запорізької області виданого 07.10.2019 у справі № 908/1550/19 - залишити без змін.

Судові витрати за подання апеляційної скарги на ухвалу суду покласти на Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" .

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 19.02.2021року

Головуючий суддя О.В.Березкіна

Суддя О.Г.Іванов

Суддя М.О.Дармін

У зв`язку з припиненням відправлення поштової кореспонденції в Центральному апеляційному господарському суді, про що складений акт від 23.11.2020, копії постанови Центрального апеляційного господарського суду від 18.02.2021 у справі №908/1550/19 поштою не надсилаються.

Надіслати копії цієї постанови на електронну адресу: Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" ; Палія Валерія Вікторовича, Фермерського господарства "Вавіпал".