Постанова

від 20.05.2021 по справі 908/1550/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2021 року

м. Київ

Справа № 908/1550/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Чумака Ю. Я. - головуючого, Дроботової Т. Б., Багай Н. О.

здійснив розгляд у письмовому провадженні касаційної скарги Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк"

на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 03.12.2020 (суддя Горохов І. С.) і постанову Центрального апеляційного господарського суду від 18.02.2021 (судді: Березкіна О. В. - головуючий, Іванов О. Г., Дармін М. О.) у справі

за скаргою Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк"

на дії приватного виконавця Хохлова Кирила Костянтиновича щодо примусового виконання судового наказу Господарського суду Запорізької області, виданого 07.10.2019 у справі № 908/1550/19

за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк"

до ОСОБА_1 ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Фермерське господарство "Вавіпал",

про стягнення коштів.

Короткий зміст і підстави скарги на дії приватного виконавця

1 . У листопаді 2020 року Акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк" (далі - Банк) звернулося зі скаргою на дії приватного виконавця Хохлова Кирила Костянтиновича (далі - приватний виконавець) б/н від 17.11.2020, в якій просило суд визнати дії приватного виконавця щодо нескладання заявки на реалізацію арештованого майна і передачі цього майна на реалізацію з електронних торгів, що організовує Державне підприємство "СЕТАМ" (далі - ДП "СЕТАМ"), протиправними; зобов`язати приватного виконавця усунути порушення прав стягувача шляхом складання заявки на реалізацію арештованого майна, а саме земельної ділянки , кадастровий номер 2323082400:01:009:0004 , та передачі цього майна на реалізацію з електронних торгів, що організовує ДП "СЕТАМ" .

2. На обґрунтування скарги скаржник посилається на те, що на виконанні у приватного виконавця перебуває виконавче провадження № 60543172 з примусового виконання наказу Господарського суду Запорізької області від 07.10.2019 № 908/1550/19 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Банку заборгованості у сумі 469 945,45 грн. Приватним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та постанову про арешт майна боржника від 07.11.2019, постанову про опис та арешт майна боржника, якою описано та арештовано нерухоме майно боржника, а саме земельну ділянку, розташовану за адресою: Запорізька область, Мелітопольський район, Новомиколаївська сільська рада, загальною площею 13,93 га. Не погоджуючись із висновком приватного виконавця щодо відмови у передачі на реалізацію спірного описаного та арештованого майна, у зв`язку з тим, що на зазначене майно розповсюджується дія мораторію, встановленого Земельним кодексом України (далі - ЗК України), позивач звернувся із відповідною скаргою.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

3. Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 03.12.2020, яку постановою Центрального апеляційного господарського суду від 18.02.2021 залишено без змін, у задоволенні скарги Банку на дії приватного виконавця щодо примусового виконання судового наказу Господарського суду Запорізької області, виданого 07.10.2019 у справі № 908/1550/19, відмовлено в повному обсязі.

4. Ухвалу суду мотивовано тим, що земельна ділянка, кадастровий номер 2323082400:01:009:0004 , має вид цільового призначення для ведення фермерського господарства, та відповідно до Закону України "Про фермерське господарство" відноситься до категорії сільськогосподарських земель, тому на неї розповсюджується мораторій , встановлений ЗК України, що унеможливлює її передачу на реалізацію в рамках виконавчого провадження до скасування мораторію. Отже, на думку суду першої інстанції, приватний виконавець в частині нескладання заяви на реалізацію арештованого майна та передачі цього майна на реалізацію з електронних торгів, що організовує ДП "СЕТАМ", діяв відповідно до Закону та в межах повноважень задля реального виконання судового рішення.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції і постановою апеляційного суду, Банк звернувся з касаційною скаргою, в якій просить зазначені судові рішення скасувати, задовольнити скаргу Банку на дії приватного виконавця щодо примусового виконання судового наказу Господарського суду Запорізької області, виданого 07.10.2019 у справі № 908/1550/19.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

6. На обґрунтування підстав касаційного оскарження Банк зазначає, що суди попередніх інстанцій жодним чином не звернули увагу на наявність рішення Європейського суду з прав людини у справі "Зеленчук та Цицюра проти України", в якому було визнано мораторій на продаж земель таким, що порушує права людини.

Скаржник також наполягає, що заборона на купівлю-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок та зміну цільового призначення земельних ділянок не поширюється на громадян - власників земельних ділянок із цільовим призначенням для ведення фермерського господарства та для ведення особистого селянського господарства, які набули право власності на них на підставі цивільно-правових угод у результаті прийняття спадщини у межах норм безоплатної передачі земельних ділянок громадянам, визначених статтею 121 ЗК України.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

7. Відзиву на касаційну скаргу від інших учасників справи до суду не надійшло.

Розгляд справи Верховним Судом

8. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.03.2021 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Банку на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 03.12.2020 і постанову Центрального апеляційного господарського суду від 18.02.2021 у справі № 908/1550/19 та призначено здійснювати розгляд цієї справи у порядку письмового провадження.

Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи від 19.05.2021 у зв`язку з відпусткою судді Міщенка І. С. визначено у справі № 908/1550/19 колегію суддів у складі: Чумак Ю. Я. - головуючий, Багай Н. О., Дроботова Т. Б.

З огляду на конкретні обставини справи, враховуючи її складність, комплексність правової кваліфікації відносин, з яких виник спір, без чого неможливо правильно розглянути справу та застосувати норми процесуального права, визначається розумність строку розгляду цієї справи.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

9. Рішенням Господарського суду Запорізької області від 06.09.2019, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 06.02.2020, стягнуто з фізичної особи ОСОБА_1 на користь Банку заборгованість за кредитним договором від 31.08.2015 №б/н у сумі 469 945,45 грн, судовий збір у сумі 7 049,18 грн.

На виконання цього рішення суду 07.10.2019 видано наказ про примусове стягнення коштів.

10. Постановою приватного виконавця від 07.11.2019 "Про арешт майна боржника ВП № 60543172" накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно боржника ОСОБА_1 в межах суми звернення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця, витрат на виконавче провадження, штрафів в сумі 517 139,00 грн.

11. Відповідно до інформації, що міститься у відомостях з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, земельна ділянка, кадастровий номер 2323082400:01:009:0004, площею 13,93 га, цільове призначення для ведення фермерського господарства, належить на праві приватної власності ОСОБА_1 .

12. Листом від 28.02.2020 №-8-0.6-1146/2-20 Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області надало роз`яснення, що відповідно до пункту 15 розділу Х "Перехідні положення" ЗК України до набрання чинності законом про обіг земель сільськогосподарського призначення, але не раніше 01.02.2020, не допускається: у тому числі купівля-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок і зміна цільового призначення (використання) земельних ділянок, які перебувають у власності громадян та юридичних осіб для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельних ділянок, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства, а також земельних часток (паїв), крім передачі їх у спадщину, обміну (міни) відповідно до частини другої статті 37-1 цього Кодексу земельної ділянки на іншу земельну ділянку з однаковою нормативною грошовою оцінкою або різниця між нормативними грошовими оцінками яких становить не більше 10 відсотків та вилучення (викупу) земельних ділянок для суспільних потреб, а також крім зміни цільового призначення (використання) земельних ділянок з метою їх надання інвесторам - учасникам угод про розподіл продукції для здійснення діяльності за такими угодами.

13. Постановою приватного від 19.05.2020 "Про опис та арешт майна (коштів) боржника ВП № 60543172 " на підставі статті 56 Закону України "Про виконавче провадження" описано та накладено арешт на майно, що належить боржнику - ОСОБА_1 , а саме на земельну ділянку для ведення фермерського господарства, кадастровий номер 2323082400:01:010:0005, місцезнаходження: Запорізька область, Мелітопольський район, сільська рада Новомиколаївська, загальна площа 13,8616 га; на земельну ділянку для ведення фермерського господарства, кадастровий номер 2323082400:01:009:0004, місцезнаходження: Запорізька область, Мелітопольський район, сільська рада Новомиколаївська, загальна площа 13,93 га.

14. 11.11.2020 Банк, посилаючись на надходження звіту суб`єкта оціночної діяльності, звернувся до приватного виконавця із заявою про вирішення питання щодо передачі на реалізацію арештованого майна шляхом підготовки заявки на його реалізацію та передачу цього майна на реалізацію для продажу з електронних торгів, які організовує та проводить ДП "СЕТАМ".

Листом від 17.11.2020 приватний виконавець відмовив у передачі на реалізацію спірного описаного та арештованого майна у зв`язку з тим, що на зазначене майно розповсюджується мораторій на звернення стягнення та майно підпадає під дію мораторію, встановленого ЗК України.

Позиція Верховного Суду

15. Як установлено судом першої інстанції, відповідно до інформації, що міститься у відомостях з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, земельна ділянка, кадастровий номер 2323082400:01:009:0004, площею 13,93 га, цільове призначення для ведення фермерського господарства, належить на праві приватної власності ОСОБА_1 . Державний акт на право приватної власності на землю ЗП-10-НВ-19941 свідчить, що вказану земельну ділянку передано ОСОБА_1 для ведення селянського (фермерського) господарства.

16. За змістом пункту 15 розділу Х "Перехідні положення" ЗК України до набрання чинності законом про обіг земель сільськогосподарського призначення, але не раніше 01.01.2020, не допускається:

а) купівля-продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності, земель, що перейшли до комунальної власності відповідно до пункту 21 цього розділу або передані до комунальної власності відповідно до статті 14-1 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", крім вилучення (викупу) їх для суспільних потреб;

б) купівля-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок і зміна цільового призначення (використання) земельних ділянок, які перебувають у власності громадян та юридичних осіб для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельних ділянок, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства, а також земельних часток (паїв), крім передачі їх у спадщину, обміну (міни) відповідно до частини другої статті 37-1 цього Кодексу земельної ділянки на іншу земельну ділянку з однаковою нормативною грошовою оцінкою або різниця між нормативними грошовими оцінками яких становить не більше 10 відсотків та вилучення (викупу) земельних ділянок для суспільних потреб, а також крім зміни цільового призначення (використання) земельних ділянок з метою їх надання інвесторам - учасникам угод про розподіл продукції для здійснення діяльності за такими угодами.

Купівля-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок та земельних часток (паїв), визначених підпунктами "а" та "б" цього пункту, запроваджується за умови набрання чинності законом про обіг земель сільськогосподарського призначення, але не раніше 01.01.2020, в порядку, визначеному цим Законом.

Угоди (у тому числі довіреності), укладені під час дії заборони на купівлю-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок та земельних часток (паїв), визначених підпунктами "а" та "б" цього пункту, в частині їх купівлі-продажу та іншим способом відчуження, а так само в частині передачі прав на відчуження цих земельних ділянок та земельних часток (паїв) на майбутнє є недійсними з моменту їх укладення (посвідчення).

17. Суди попередніх інстанцій, приймаючи оскаржувані судові рішення, виходили з того, що земельна ділянка, кадастровий номер 2323082400:01:009:0004, має цільове призначення для ведення фермерського господарства, а відповідно до Закону України "Про фермерське господарство" відноситься до категорії сільськогосподарських земель, тому, на думку господарських судів першої та апеляційної інстанцій, на неї розповсюджується мораторій, встановлений ЗК України, що унеможливлює її передачу на реалізацію в рамках виконавчого провадження до скасування мораторію.

18. Однак Верховний Суд вважає наведені висновки судів попередніх інстанцій помилковими з огляду на таке.

19. Колегія суддів звертає увагу на те, що встановлена законодавцем тимчасова заборона на купівлю-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок стосується не всіх земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які перебувають у приватній власності громадян та юридичних осіб, а лише їх окремих видів, зокрема земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та земельних ділянок, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства.

20. Відповідно до частини 3 статті 22 ЗК України землі сільськогосподарського призначення можуть передаватися у власність та надаватися у користування громадянам та сільськогосподарським підприємствам для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

21. Відповідно до Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 № 548 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.11.2010 за № 1011/18306), окремим видом цільового призначення земельних ділянок є призначення "для ведення товарного сільськогосподарського виробництва" (код 01.01). Таким чином, заборона, встановлена підпунктом "б" пункту 15 Перехідних положень ЗК України, поширюється на земельні ділянки, що мають саме цей вид цільового призначення, а саме - "перебувають у власності громадян та юридичних осіб для ведення товарного сільськогосподарського виробництва " незалежно від способу набуття власником прав на земельну ділянку.

22. Згадана заборона не може поширюватися на земельні ділянки приватної власності, при наданні яких у власність був встановлений інший вид цільового призначення ніж "для ведення товарного сільськогосподарського виробництва", яке прямо згадується у підпункті "б" пункту 15 Перехідних положень ЗК України. Зокрема, такими видами цільових призначень є: для ведення фермерського господарства (код 01.02); для ведення підсобного сільського господарства (код 01.04); для садівництва (01.05); для городництва (код 01.06); для сінокосіння і випасання худоби (код 01.07); для дослідних і навчальних цілей, пропаганди передового досвіду ведення сільського господарства (код 01.08); для розміщення інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції (код 01.09); для іншого сільськогосподарського призначення (код 01.10). Всі ці види цільового призначення не згадуються у підпункті "б" пункту 15 Перехідних положень ЗК України, а тому обмеження щодо купівлі-продажу або інших способів відчуження відповідних земельних ділянок не можуть застосовуватися.

Тобто "земельні ділянки для ведення фермерського господарства " (код 01.02) не можуть прирівнюватися до "земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва ", оскільки вони належать до різних видів цільового призначення земель сільськогосподарського призначення, що прямо підтверджується Класифікацією видів цільового призначення земель, яка затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051, а також наказом Держкомзему від 23.07.2010 № 548 "Про затвердження Класифікації видів цільового призначення земель". Чинне земельне законодавство України не містить положень, які б дозволяли "прирівнювати" один до одного або ж ототожнювали різні види цільового використання земельних ділянок.

Натомість пункт 5 статті 20 ЗК України забороняє власникам самостійно визначати види використання земельних ділянок в межах категорії земель сільськогосподарського призначення. Інші акти законодавства, які не регулюють правовідносини щодо встановлення та зміни цільового призначення земельних ділянок, не можуть бути підставою для "прирівнювання" правового режиму земельних ділянок, які належать до різних видів цільового призначення. Порядок зміни цільового призначення земельних ділянок приватної власності вичерпно врегульовується частиною 3 статті 20 ЗК України.

23. З огляду на викладене Верховний Суд вважає помилковим ототожнення приватним виконавцем та судами попередніх інстанцій поняття "товарне сільськогосподарське виробництво" як один із видів економічної діяльності землевласника або землекористувача та вид цільового призначення земельних ділянок "для ведення товарного сільськогосподарського виробництва". Зокрема, товарна сільськогосподарська продукція може вироблятися не лише на земельних ділянках, що безпосередньо надані "для ведення товарного сільськогосподарського виробництва", а й на земельних ділянках інших видів цільового призначення, проте це не є підставою для обмеження у цивільному обігу таких ділянок, що перебувають у приватній власності.

Окремі норми Закону України "Про фермерське господарство" (преамбула, статті 1, 20, 22) дають визначення поняття "фермерське господарство" як "форми підприємницької діяльності громадян із створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства відповідно до закону" та дозволяють фермерському господарству набувати прав власності на майно, "необхідне для ведення товарного сільськогосподарського виробництва" тощо. Тим не менш, одне лише виробництво на земельних ділянках товарної сільськогосподарської продукції не є підставою для визначення їх виду цільового призначення як "для ведення товарного сільськогосподарського виробництва" без додержання процедур, передбачених статтею 22 ЗК України, адже наявність такого виробництва лише характеризує господарську діяльність землевласника або землекористувача (спрямованість якої, до речі, може змінюватися на його розсуд) і аж ніяк не є характеристикою правового режиму земельної ділянки.

24. Отже, заборона на купівлю-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок не поширюється на громадян - власників земельних ділянок із видом цільового призначенням для ведення фермерського господарства, які набули право власності на них на підставі цивільно-правових угод у результаті прийняття спадщини, у межах норм безоплатної передачі земельних ділянок громадянам, визначених статтею 121 ЗК України.

Судами попередніх інстанцій не встановлено, що земельну ділянку, кадастровий номер 2323082400:01:009:0004, було отримано власником шляхом розпаювання земель сільськогосподарського призначення, натомість з матеріалів справи убачається, що її отримано власником за рахунок земель, що були передані у власність із земель запасу Новомиколаївської сільської ради, про що свідчить відповідь Головного управління Держгеокадастру у Запорозькій області від 09.06.2020.

25. Суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, помилково трактував наведені норми та дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні скарги Банку на дії приватного виконавця з тих підстав, що на земельну ділянку, кадастровий номер 2323082400:01:009:0004, розповсюджується мораторій, встановлений ЗК України, що унеможливлює її передачу на реалізацію в рамках виконавчого провадження до скасування мораторію.

З врахуванням наведеного колегія суддів дійшла висновку, що суди попередніх інстанцій повністю дослідили усі обставини і зібрані у справі докази, однак дійшли помилкового висновку про те, що на земельні ділянки із видом цільового призначення для ведення фермерського господарства розповсюджується мораторій, встановлений ЗК України.

Відповідно до частини 3 статті 311 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

26. Звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації (частина 1 статті 48 Закону України "Про виконавче провадження").

Згідно з частиною 5 статті 48 цього Закону у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем.

За змістом статті 61 Закону України "Про виконавче провадження" реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону) здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною; порядок проведення електронних торгів визначається Міністерством юстиції України.

Організатор здійснює внесення до Системи інформації про арештоване майно (формування лота) за заявкою відділу державної виконавчої служби або приватного виконавця (пункт 2 розділу II Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2831/5).

Отже, оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права, що є підставою для їх скасування та ухвалення нового рішення про задоволенні скарги Банку на дії приватного виконавця.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

27. Згідно з приписами пункту 3 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

28. Частинами 1, 3 статті 311 ГПК України передбачено, що підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

29. Зважаючи на викладене, Суд дійшов висновку про необхідність скасування ухвали Господарського суду Запорізької області від 03.12.2020 і постанови Центрального апеляційного господарського суду від 18.02.2021 у справі № 908/1550/19, ухвалення нового рішення про задоволення скарги Банку на дії приватного виконавця, визнання дій приватного виконавця щодо примусового виконання судового наказу Господарського суду Запорізької області, виданого 07.10.2019 у справі № 908/1550/19, протиправними та зобов`язання приватного виконавця усунити порушення прав стягувача шляхом складання заявки на реалізацію арештованого майна, а саме земельної ділянки, кадастровий номер 2323082400:01:009:0004, та передачі цього майна на реалізацію з електронних торгів, що організовує ДП "СЕТАМ".

Розподіл судових витрат

30. Відповідно до статті 315 ГПК України у постанові суду касаційної інстанції повинен бути зазначений розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

31. Частиною 14 статті 129 ГПК України передбачено, що якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

32. Статтею 344 ГПК України визначено, що судові витрати, пов`язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.

33. Враховуючи, що Верховний Суд приймає нове рішення про задоволення скарги заявника на дії приватного виконавця, судовий збір за розгляд апеляційної та касаційної скарг покладається на приватного виконавця Хохлова Кирила Костянтиновича у загальній сумі 4372 (чотири тисячі триста сімдесят дві) грн, яка складається з 2102 (двох тисяч сто двох) грн судових витрат, понесених у зв`язку із розглядом справи Центральним апеляційним господарським судом, та з 2270 (двох тисяч двісті сімдесяти) грн судових витрат, понесених у зв`язку із розглядом справи Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 311, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" задовольнити.

Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 03.12.2020 і постанову Центрального апеляційного господарського суду від 18.02.2021 у справі № 908/1550/19 скасувати.

Прийняти нове рішення про задоволення скарги Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" на дії приватного виконавця Хохлова Кирила Костянтиновича.

Визнати дії приватного виконавця Хохлова Кирила Костянтиновича щодо примусового виконання судового наказу Господарського суду Запорізької області виданого 07.10.2019 у справі № 908/1550/19 протиправними та зобов`язати приватного виконавця усунити порушення прав стягувача шляхом складання заявки на реалізацію арештованого майна, а саме земельної ділянки, кадастровий номер 2323082400:01:009:0004, та передачі цього майна на реалізацію з електронних торгів, що організовує ДП "СЕТАМ".

Стягнути з приватного виконавця Хохлова Кирила Костянтиновича на користь Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" судовий збір, сплачений за подання апеляційної та касаційної скарг, у сумі 4372 (чотири тисячі триста сімдесят дві) гривні.

Видачу відповідних наказів доручити Господарському суду Запорізької області.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Ю. Я. Чумак

Судді Т. Б. Дроботова

Н. О. Багай