Ухвала

від 17.02.2021 по справі 923/188/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

17 лютого 2021 року

м. Київ

Справа № 923/188/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Баранець О.М. - головуючий, Мамалуй О.О., Студенець В.І.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Приватного підприємства Шарм Плюс

на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Філінюка І.Г., Богатиря К.В., Бєляновського В.В.

від 08.12.2020

за позовом ОСОБА_1

до Приватного підприємства Шарм Плюс

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача ОСОБА_2

про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників підприємства, статуту та скасування державної реєстрації змін до установчих документів

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство Шарм Плюс 24.12.2020 звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.12.2020 (повний текст складено 10.12.2020) у справі № 923/188/20.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, зави) між суддями від 28.01.2021 визначено склад колегії суддів: Баранець О.М. - головуючий, Мамалуй О.О., Студенець В.І.

В обґрунтування підстав касаційного оскарження судових рішень скаржник зазначив, що постанова суду апеляційної інстанції прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального права та з порушенням норм процесуального права, зокрема, суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновків Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, які викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.02.2018 № 2а-2573/11 (провадження № 11-39зва18). Скаржником також зазначено про наявність підстав для відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 05.02.2020 у справі № 461/3657/17 та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваного судовому рішенні.

Крім того, скаржник зазначив, що судом апеляційної інстанції встановлено обставини, які мають значення для справи, на підставі недопустимого доказу, а також необґрунтовано відмовлено у задоволенні клопотання позивача про призначення почеркознавчої експертизи та відмовлено у розгляді заяви про застосування строків позовної давності.

Перевіривши матеріали касаційної скарги Приватного підприємства Шарм Плюс колегія суддів встановила, що вона подана на підставі пунктів 1, 2, 4 абзацу 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, у порядку та строку, передбачених статтями 288, 289 Господарського процесуального кодексу України, та відповідає вимогам статті 290 цього Кодексу.

Наявність підстав для застосування статей 292 та 293 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги колегією суддів не встановлено.

Заперечень проти відкриття касаційного провадження в порядку статті 294 Господарського процесуального кодексу України від учасників справи не надходило.

Оскільки підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження немає, суд дійшов висновку про відкриття касаційного провадження у справі № 923/188/20.

Частиною третьою статті 301 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розгляд справ у суді касаційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Приватне підприємство Шарм Плюс також звернулося до суду із клопотанням про зупинення виконання (дії) рішення Господарського суду Херсонської області від 30.06.2020, залишеного без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.12.2020 у справі № 923/188/20 до закінчення їх перегляду в касаційному порядку.

Частиною першою статті 332 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній з 15.12.2017), визначено, що суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.

Вирішуючи питання про зупинення виконання (дії) судового рішення, суд враховує необхідність у цьому, зокрема, ймовірність утруднення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення, необхідність забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі, а також осіб, які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов`язки тощо.

Верховний Суд зазначає, що клопотання про зупинення виконання (дії) судових рішень має бути мотивованим, містити підстави для зупинення дії судового рішення, підтверджені належними доказами. У клопотанні особа повинна навести обґрунтування своїх вимог та довести, що захист її прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для відновлення порушених прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, або буде неможливим повернення виконання судових рішень у разі, якщо вони будуть скасовані.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 20.07.2004 у справі Шмалько проти України вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.

Право на суд, захищене статтею 6, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення Європейського суду з прав людини від 19.03.1997 у справі Горнсбі проти Греції ).

Клопотання Приватного підприємства Шарм Плюс не обґрунтовано та не доведено, яким чином захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів.

Враховуючи викладене, зупинення виконання (дії) судового рішення в силу статті 332 ГПК України є правом, а не обов`язком суду та беручи до уваги, що однією із засад (принципів) господарського судочинства є обов`язковість судового рішення і з огляду на відсутність у суду касаційної інстанції підстав для висновку про необхідність зупинення дії оскаржуваного рішення, оскільки на доведення таких підстав не наведено документально обґрунтованих обставин, у задоволенні клопотання Приватного підприємства Шарм Плюс про зупинення виконання (дії) рішення Господарського суду Херсонської області від 30.06.2020, залишеного без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.12.2020 у справі № 923/188/20 до закінчення їх перегляду в касаційному порядку слід відмовити.

Керуючись статтями 234, 235, 294, 295, частиною третьою статті 301 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Приватного підприємства Шарм Плюс на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.12.2020 (повний текст складено 10.12.2020) у справі № 923/188/20.

2. Призначити розгляд касаційної скарги Приватного підприємства Шарм Плюс на 11 березня 2021 року о 10:30 у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, зал судових засідань № 7 (кабінет № 328).

3. В задоволенні клопотання Приватного підприємства Шарм Плюс про зупинення виконання (дії) рішення Господарського суду Херсонської області від 30.06.2020, залишеного без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.12.2020 у справі № 923/188/20 до закінчення їх перегляду в касаційному порядку - відмовити.

4. Надати учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 02.03.2021. Відсутність відзиву на касаційну скаргу не перешкоджає перегляду судових рішень.

5. Довести до відома учасників справи, що участь їх представників у судовому засіданні не є обов`язковою.

6. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий О. Баранець

Судді О. Мамалуй

В. Студенець