Рішення

від 18.02.2021 по справі 120/6837/20-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

18 лютого 2021 р. Справа № 120/6837/20-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вільчинського О.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом фермерського господарства "ВІСЛА САД" до Головного управління ДПС у Вінницькій області (далі - ГУ ДПС у Вінницькій області, відповідач 1), Державної податкової служби України (далі - ДПС України, відповідач 2) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулося фермерське господарство "ВІСЛА САД" (далі - ФГ "ВІСЛА САД", позивач) з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Вінницькій області (далі - ГУ ДПС у Вінницькій області, контролюючий орган, відповідач 1), Державної податкової служби України (далі - ДПС України, відповідач 2). За змістом позовних вимог позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Вінницькій області від 04.08.2020 № 9021 про відповідність критеріям ризиковості ФГ "ВІСЛА САД";

зобов`язати ГУ ДПС у Вінницькій області виключити ФГ "ВІСЛА САД" з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку;

визнати протиправними та скасувати рішення Комісії ГУ ДПС у Вінницькій області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 05.08.2020: № 1801154/33971237, №1801155/33971237, №1801156/33971237, № 1801157/33971237, №1801158/33971237, №1801159/33971237, №1801160/33971237, № 1801161/33971237, №1801162/33971237, №1801163/33971237, №1801164/33971237, № 1801165/33971237, №1801166/33971237, №1801167/33971237, №1801168/33971237, № 1801169/33971237, №1801170/33971237, №1801171/33971237;

зобов`язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні: від 01.07.2020 № 50, від 02.07.2020 № 59, від 01.07.2020 № 58, від 01.07.2020 № 54, від 02.07.2020 № 60, від 02.07.2020 № 61, від 06.07.2020 № 72, від 05.07.2020 № 71, від 04.07.2020 № 70, від 07.07.2020 № 80, від 06.07.2020 № 78, від 09.07.2020 № 84, від 08.07.2020 № 83, від 08.07.2020 № 82, від 07.07.2020 № 81, від 09.07.2020 № 86, від 11.07.2020 № 90, від 10.07.2020 № 88 датою фактичного їх надходження.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що у межах провадження господарської діяльності позивачем надавались послуги на користь ТОВ "КЕРНЕЛ ТРЕЙД" з поставки ячменю врожаю 2020 року та кукурудзи врожаю 2019 року, у зв`язку з чим складені податкові накладі, які були направлені на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних. Водночас відповідно до надісланих відповідачем 1 квитанцій реєстрація таких податкових накладних була зупинена. Передумовою зупинення реєстрації накладних, як зазначає позивач, стало прийняття рішення про визнання його (позивача) таким, що відповідає пункту 8 Критеріям ризиковості платника податку. Позивач зазначає, що виконав вимоги, вказані в квитанціях ГУ ДПС у Вінницькій області про зупинення реєстрації податкових накладних, однак оскаржуваними рішеннями було відмовлено у реєстрації накладних з підстави ненадання платником податку копій документів. На переконання позивача, оскаржуване рішення про віднесення його (позивача) до переліку ризикових платників не містить жодних мотивованих підстав та причин такого віднесення. Позивач вказує, що внесення контролюючим органом платника податку до переліку ризикових платників податків створює для платника податків правові наслідки у вигляді додаткових обов`язків та створює перешкоди для здійснення господарської діяльності платником податків. Будь-яка податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагента суб`єкта господарювання по ланцюгах постачання, а також податкова інформація, надана іншими контролюючими органами, в тому числі й складена з причин неможливості проведення документальних перевірок, на переконання позивача, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом. Позивач зазначає, що оскаржувані рішення не відповідають критеріям чіткості та зрозумілості акта індивідуальної дії, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку. Вважає, що оскільки контролюючому органу були надані всі передбачені законодавством документи та письмові пояснення, контролюючий орган не правових підстав для відмови у реєстрації податкових накладних, а тому такі рішення є протиправними.

Згідно з вимогами ч. 5 ст. 262 КАС України (далі - КАС України) справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні).

За правилами частини четвертої статті 229 КАС України при розгляді справи в порядку письмового провадження фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно з частиною 4 статті 243 КАС України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).

Ухвалою про відкриття провадження у справі встановлені сторонам строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечень.

14.12.2020 на адресу суду від ГУ ДПС у Вінницькій області надійшов відзив на позовну заяву, за змістом якого відповідач 1 проти позову заперечує. Свою позицію мотивує тим, що у позивача відповідно до податкової декларації платника єдиного податку 4-ї групи в наявності 9,9996 га багаторічних насаджень, відсутні власні чи орендовані земельні ділянки для обробітку, посіву та збору урожаю, який згідно бази даних був реалізований. Відтак, контролюючий орган вважає, що позивач здійснює реалізацію товарно-матеріальних цінностей (ТМЦ), відмінних від придбаних, тим самим формує та розповсюджує схемний податковий кредит на контрагентів - покупців. Щодо відмови у реєстрації податкових накладних, то відповідач 1 вказав, що Комісія, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, в своїй роботі керується Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 та Наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за № 1245/34216). Зазначеним вище Порядком визначений механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів. Питання щодо встановлення ризиковості платника податків розглядається відповідно до п. 6 Порядку - Комісією регіонального рівня, а саме Комісією Головних управлінь ДПС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - Комісії ГУ). Ризиковість платника податку на додану вартість може бути встановлено у разі відповідності Критеріям ризиковості платника податку, визначених у Додатку 1 до Порядку №1165.

Відповідач 1 також зазначив, що ФГ "ВІСЛА САД" подано на реєстрацію 18 податкових накладних на реалізацію ячменю і кукурудзи в обсязі 2543,2 тон на загальну вартість 13632288,28 грн., в тому числі ПДВ 2272048,04 грн., реєстрація яких була зупинена. Платником не надано підтверджуючі документи щодо наявних земельних ділянок, які знаходяться у власності / оренді, не надано статистичної звітності щодо посівних площ та валового урожаю у 2019 та 2020 роках, не надано інвентаризаційних описів, складських квитанцій щодо наявності у платника достатньої кількості реалізованої продукції.

Враховуючи викладене, ГУ ДПС у Вінницькій області вважає, що під час прийняття оскаржуваних рішень діяло на підставі та в спосіб, передбачений законодавством.

15.12.2020 ДПС України подало до суду відзив, в якому також зазначило, що позивач не надав усіх необхідних документів на підтвердження реальності господарської операції. Крім того, відповідач 2 вказав, що вимоги про зобов`язання зареєструвати податкові накладні є втручанням у дискреційні повноваження контролюючого органу, оскільки дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим, проектом нормативно-правового акта. Крім того, зазначає, що КАС України не містить норм щодо наділенням суду повноваженнями про зобов`язання суб`єкта владних повноважень прийняти будь-яке рішення. Тому, на думку відповідача 2, суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, і з цих підстав просить відмовити у задоволенні позову.

Позивач у свою чергу 17.12.2020 подав відповідь на відзив ГУ ДПС у Вінницькій області, в якій зазначив, що відповідачем 1 у відзиві не описано жодних порушень, не наведено жодних доводів, які стосуються предмету спору, не зазначено жодних належних доказів правомірності оскаржуваних рішень.

Інших заяв по суті спору сторонами подано не було.

Ухвалою від 27.01.2021 суд витребував у ГУ ДПС у Вінницькій області належним чином засвідчену копію протоколу засідання Комісії Головного управління ДПС у Вінницькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на якому прийнято рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 9021 від 04.08.2020, а також конкретну податкову інформацію чи інші дані, на підставі яких було прийняте це оскаржуване рішення.

15.02.2021, у встановлений судом строк, відповідач 1 надав витребувані докази.

Вивчивши матеріали справи у їх сукупності, оцінивши наведені сторонами доводи, суд встановив, що ФГ "ВІСЛА САД" як юридична особа зареєстроване 21.01.2006, код ЄДРПОУ 33971237. За інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань видами діяльності позивача є:

01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний);

01.24 Вирощування зерняткових і кісточкових фруктів;

01.41 Розведення великої рогатої худоби молочних порід;

01.46 Розведення свиней;

01.47 Розведення свійської птиці;

01.50 Змішане сільське господарство;

10.11 Виробництво м`яса;

10.41 Виробництво олії та тваринних жирів;

46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин;

46.32 Оптова торгівля м`ясом і м`ясними продуктами;

49.41 Вантажний автомобільний транспорт.

На виконання приписів п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) ФГ "ВІСЛА САД" за допомогою програми електронного документообігу направило до контролюючого органу для реєстрації в ЄРПН податкові накладні, виписані ТОВ "КЕРНЕЛ ТРЕЙД" з поставки кукурудзи та ячменю, а саме:

№ 50 від 01.07.2020 на загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням ПДВ 1002375,25 грн.;

№ 59 від 02.07.2020 на загальну суму коштів, що підлягають, сплаті з урахуванням ПДВ 1867041,60 грн.;

№ 58 від 01.07.2020 на загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням ПДВ - 2005446 грн.;

№ 54 від 01.07.2020 на загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням ПДВ - 148829,89 грн.;

№ 60 від 02.07.2020 на загальну суму коштів, що підлягаю і сплаті з урахуванням ПДВ І575916,22 грн.;

№ 61 від 02.07.2020 на загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням ПДВ - 302591,89 грн.;

№ 72 від 06.07.2020 на загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням ПДВ - 445820,52 грн.;

№ 71 від 05.07.2020 на загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням ПДВ 2 253 31 1,32 грн.;

№ 70 від 04.07.2020 на загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням ПДВ 563140,58 грн.;

№ 80 від 07.07.2020 на загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням ПДВ 529435,61 грн.;

№ 78 від 06.07.2020 на загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням ПДВ 806351,40 грн.;

№ 84 від 09.07.2020 на загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням ПДВ 859896 грн.;

№ 83 від 08.07.2020 на загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням ПДВ 132408 грн.;

№ 82 від 08.07.2020 на загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням ПДВ 150876 грн.;

№ 86 від 09.07.2020 на загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням ПДВ 440100 грн.;

№ 90 від 11.07.2020 на загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням ПДВ 140400 грн.;

№ 88 від 10.07.2020 на загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням ПДВ 136188 грн.

За результатом обробки вказаних податкових накладних їх реєстрація контролюючим органом зупинена, про що позивачу направлені квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 31.07.2020. Відповідно до вказаних квитанцій документ було прийнято, але відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України реєстрація ПН/РК в ЄРПН зупинена. У квитанціях зазначено, що платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку, запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації зазначеної в ПН/РК для розгляду питання щодо прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Додатково повідомлено показник "D" = 1240%. "Р" = 341493.81.

Перед зупиненням реєстрації накладних прийнято рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування про відповідність платника податку (позивача) критеріям ризиковості платника податку № 8539 від 16.07.2020 та визнано позивача таким, що відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

28.07.2020 позивачем скеровано до контролюючого органу повідомлення про надання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості, що підтверджується квитанцією № 1.

Також 04.08.2020 позивачем було направлено повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій, що підтверджується квитанцією № 2.

04.08.2020 Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Вінницькій області прийнято рішення від № 9022 про відповідність критеріям ризиковості ФГ "ВІСЛА САД", оскільки згідно наявних баз даних ДПС та податкової звітності встановлено, що відповідно до податкової декларації платника єдиного податку 4-ї групи, поданої до органу ДПС 18.02.2020 № 1807, у платника знаходиться в наявності 9,9996 га багаторічних насаджень. Отже, у ФГ "ВІСЛА САД" відсутні власні чи орендовані земельні ділянки для обробітку, посіву та збору урожаю, який згідно бази даних був реалізований. Зважаючи на зазначене вище, ФГ "ВІСЛА САД" здійснює реалізацію товарно-матеріальних відмінних від придбаних, тим самим формує та розповсюджує схемний податковий кредит на контрагентів - покупців. Платником 28.07.2020 подано на розгляд комісії ГУ ДПС у Вінницькій області "Повідомлення про подання інформації та копії документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника" та надано підтверджуючі документи, зокрема, договори з постачальниками ТМЦ (картопля свіжа, цибуля ріпчаста), договори оренди офісного приміщення та складу, видаткові накладні на ТМЦ, рахунки-фактури. Платником не надано підтверджуючі документи щодо наявних земельних ділянок, які знаходяться у власності / оренді, не надано статистичної звітності щодо посівних площ та валового урожаю у 2019 та 2020 роках, не надано інвентаризаційних описів, складських квитанцій щодо наявності у платника достатньої кількості реалізованої продукції.

Крім того, рішеннями Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 05.08.2020 №1801155/33971237, №1801155/33971237, № 1801156/33971237, № 1801157/33971237, №1801158/33971237, №1801159/33971237, № 1801160/33971237, № 1801161/33971237, №1801162/33971237, 1801163/33971237, № 1801164/33971237, № 1801165/33971237, №1801166/33971237, №1801167/33971237, № 1801168/33971237, № 1801169/33971237, №1801170/33971237, №1801171/33971237 відмовлено у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних направлених на реєстрацію позивачем податкових накладних № 50 від 01.07.2020, № 59 від 02.07.2020, № 58 від 01.07.2020, № 54 від 01.07.2020 № 60 від 02.07.2020, № 61 від 02.07.2020, № 72 від 06.07.2020, № 71 від 05.07.2020, № 70 від 04.07.2020, № 80 від 07.07.2020, № 78 від 06.07.2020, № 84 від 09.07.2020, № 83 від 08.07.2020, № 82 від 08.07.2020, № 81 від 07.07.2020, № 86 від 09.07.2020, № 90 від 11.07.2020, № 88 від 10.07.2020. Підставами прийняття таких рішень зазначено ненадання платником податку копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвенратираційні описи), у тому числі рахунків-фактрури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності типових форм та галузевої специфіки, накладних. У графі додаткової інформації зазначених рішень вказано, що згідно наявних баз даних ДПС та податкової звітності встановлено, що відповідно до податкової декларації платника єдиного податку 4-ї групи, поданої до органу ДПС 18.02.2020 № 1807, у платника знаходиться в наявності 9,9996 га багаторічних насаджень. Отже, у ФГ "ВІСЛА САД" відсутні власні чи орендовані земельні ділянки для обробітку, посіву та збору урожаю, який згідно бази даних був реалізований. Платником не надано підтверджуючі документи щодо наявних земельних ділянок, які знаходяться у власності / оренді, не надано статистичної звітності щодо посівних площ та валового урожаю у 2019 та 2020 роках, не надано інвентаризаційних описів, складських квитанцій щодо наявності у платника достатньої кількості реалізованої продукції.

Позивач не погоджується з прийнятими рішеннями відповідача 1, вважає їх протиправними, а тому за захистом своїх прав та інтересів звернувся до суду.

Надаючи оцінку спірним відносинам, суд виходив з такого.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу є ПК України.

Згідно з підпунктами "а", "б" пункту 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми пункту 187.1 статті 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1 статті 188 ПК України).

Згідно з пунктами 201.1, 201.10 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умов щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений цим Кодексом термін.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Пунктом 201.7 статті 201 ПК України визначено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Згідно з пунктом 74.2 статті 74 ПК України, в ЄРПН забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних в ЄРПН.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

За приписами пункту 201.16 статті 201 ПК України, реєстрація податкової накладної в ЄРПН може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних" від 29.12.2010 № 1246 (далі - Порядок № 1246) податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з пунктом 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку від 29.12.2010 № 1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

На виконання вимог пункту 201.16 статті 201 ПК України Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 11.12.2019 №1165 (набрання чинності відбулась 01.02.2020), якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165).

Згідно з приписами пункту 3 Порядку №1165 податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності таким ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі - ознаки безумовної реєстрації):

1) податкова накладна, яка не підлягає наданню отримувачу (покупцю) та/або складена за операцією, звільненою від оподаткування;

2) обсяг постачання, зазначений платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування (крім розрахунків коригування, поданих для реєстрації в іншому місяці, ніж місяць, в якому вони складені), зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданої для реєстрації в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування, становить менше 500 тис. гривень за умови, що обсяг постачання товарів/послуг, зазначений у них у поточному місяці за операціями з одним отримувачем - платником податку, не перевищує 50 тис. гривень, сума податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), сплачена у попередньому місяці, становить більше 20 тис. гривень, та керівник - посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох (включно) платників податку;

3) одночасно виконуються такі умови:

загальна сума податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), сплачена за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування, платником податку та його відокремленими підрозділами, якими подано податкову накладну/розрахунок коригування на реєстрацію в Реєстрі, становить більше 1 млн. гривень;

значення показника D, розрахованого згідно з цим підпунктом, становить більше 0,05. Показник D розраховується за такою формулою: D= S/T, де S - загальна сума сплачених за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування, сум єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків і зборів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС, платником податку та його відокремленими підрозділами; T - загальна сума постачання товарів/послуг на митній території України, що оподатковуються за ставками 0, 20 і 7 відсотків, зазначеними платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування;

значення показника P є меншим, ніж значення, розраховане за такою формулою: P = Pм х 1,4, де P - сума податку на додану вартість, зазначена платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі у звітному (податковому) періоді, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування; Pм - найбільша місячна сума податку на додану вартість, зазначена у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих платником податку в Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування.

Значення показників D та P відображаються в електронному кабінеті платнику податку;

4) у податковій накладній/розрахунку коригування відображена операція з товаром за кодом згідно з УКТЗЕД та/або послугою за кодом згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, які зазначені у таблиці даних платника податку, врахованій контролюючим органом.

Відповідно до п. 4 Порядку № 1165 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Пунктом 5 Порядку №1165 передбачено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку, показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій.

Відповідно до вимог пункту 6 Порядку №1165 У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронні довірчі послуги" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;

інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

За приписами пункту 7 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно до пункту 10 Порядку №1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (пункт 11 Порядку №1165).

Аналізуючи вказані норми, суд зазначає, що положеннями Порядку №1165 передбачено певний алгоритм дій контролюючого органу, за результатом виконання якого ним може бути прийнято рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Одним з критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, що закріплені у Додатку 1 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, є наявність у контролюючих органах податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування (п.8 Додатку 1).

При цьому встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.

Отже, питання відповідності позивача Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/ розрахунку коригування, що направлена для реєстрації.

При цьому моніторинг проводиться в автоматизованому порядку.

Поряд із цим іншою умовою для прийняття рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку є подання платником податків документів, необхідних для розгляду питання про виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, перелік яких визначений у пункті 6 Порядку № 1165, та їх перевірка комісією контролюючого органу щодо достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації. Згідно із цим можливість надання платником податків інформації та копій документів на підтвердження невідповідності критеріям ризиковості платника податку прямо залежить від чіткого зазначення/розшифрування контролюючим органом у рішенні податкової інформації, що свідчить про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Як уже зазначалося, спірне рішення про відповідність ФГ "ВІСЛА САД" як платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника прийнято з підстав відповідності позивача п. 8 Критеріям ризиковості платника податку.

Податкова інформація, яка дала підстави висновку про відповідність платника ПДВ пункту 8 Критеріїв, полягає у тому, що відповідно до податкової декларації платника єдиного податку 4-ї групи, поданої до органу ДПС 18.02.2020 № 1807, у платника знаходиться в наявності 9,9996 га багаторічних насаджень. У ФГ "ВІСЛА САД" відсутні власні чи орендовані земельні ділянки для обробітку, посіву та збору урожаю, який згідно бази даних був реалізований, ФГ "ВІСЛА САД" здійснює реалізацію товарно-матеріальних відмінних від придбаних. При цьому не надано підтверджуючі документи щодо наявних земельних ділянок, які знаходяться у власності / оренді, не надано статистичної звітності щодо посівних площ та валового урожаю у 2019 та 2020 роках, не надано інвентаризаційних описів, складських квитанцій щодо наявності у платника достатньої кількості реалізованої продукції.

Судом встановлено, що позивачем на підтвердження реальності здійснення операцій постачання сільськогосподарської продукції було надано такі документи:

договір оренди зернового складу № ФГ01/02/19 від 01.02.2019 з рахунком на оплату, актом надання послуг, платіжним дорученням про перерахування коштів;

договір найму (оренди) приміщення №01-03/19 від 01.03.2019;

договір про надання послуг № 05-03/19 ПСВ 1 від 05.03.2019 щодо виконання польових робіт, в тому числі обробітку гранту, посіву та збирання сільськогосподарської продукції з актом приймання передачі викопаних робіт від 26.09.2019 року, рахунком па оплату та платіжним дорученням на перерахування коштів за послуги;

договір поставки №02/ЗЗР від 28.02.2020 з рахунком па оплату, видатковою накладною та платіжним дорученням на перерахування коштів;

договір поставки № ОДЕ20-36705 від 18.06.2020 на поставку кукурудзи. Покупець ТОВ "KEPНЕЛ-ТРЕЙД"

договір поставки № ОДЕ20-37046 від 26.06.2020 на поставку ячменю. Покупець ТОВ "KEPНЕЛ-ТРЕЙД";

договір поставки № ОДЕ21-00467 від 07.07.2020 на поставку ячменю. Покупець ТОВ "KEPНЕЛ-ТРЕЙД";

договір поставки № ОДЕ21-00551 від 09.07.2020 на поставку ячменю Покупець ТОВ "KEPНЕЛ-ТРЕЙД";

видаткова накладна №ЗП21-01844 від 11.07.2020 на поставку 26 тон ячменю;

видаткова накладна №ЗП20-63252 від 23.05.2020 поставку 25,4 тон кукурудзи;

додаткова угода №ЗП20-63481 від 25.06.2020 до договору №ОДЕ20-63481;

видаткова накладна №ЗП20-63787 від 27.062020 на поставку 329,52 тон кукурудзи;

видаткова накладна №ЗП20-63787 від 27.06.2020 на поставку 26,18 тон кукурудзи;

видаткова накладна №ЗП20-63788 від 28.06.2020 на поставку 48,68 тон кукурудзи;

додаткова угода №ОДЕ20-36705/1 від 18.06.2020 до договору №ОДЕ20-36705;

видаткова накладна №ЗП20-64042 від 01.07.2020 на поставку 27,06 тон кукурудзи;

додаткова угода №ЗП20-54117 від 02.07.2020 до договору №ОДЕ20-36705;

видаткова накладна №ЗП20-64117 від 02.07.2020 на поставку 55,18 тон кукурудзи;

видаткова накладна №ЗП20-63819 від 29.06.2020 на поставку 174,78 тон ячменю;

видаткова накладна №ЗП20-63808від 28.06.2020 на поставку 28,54 тон ячменю;

видаткова накладна №ЗП20-63968 від 30.06.2020 на поставку 265,88 тон ячменю;

видаткова накладна №ЗП20-63969 від 01.07.2020 на поставку 187,36 тон ячменю;

видаткова накладна №ЗП20-64074 від 01.07.2020 на поставку 374,85 тон ячменю;

видаткова накладна №ЗП20-64075від 02.07.2020 на поставку 348,98 тон ячменю ;

видаткова накладна №ЗП20-64129 від 02.07.2020 на поставку 294,564 тон ячменю;

видаткова накладна №ЗП20-64188 від 03.07.2020 на поставку 382,984 тон ячменю;

видаткова накладна №ЗП20-64189 від 04.07.2020 на поставку 105,26 тон ячменю;

видаткова накладна №ЗП20-64190 від 04.07.2020 на поставку 421,18 тон ячменю ;

видаткова накладна №ЗП20-64191 від 06.07.2020 на поставку 83,331 тон ячменю;

видаткова накладна №ЗП20-64282 від 06.07.2020 на поставку 150,72 тон ячменю;

видаткова накладна №ЗП20-64283 від 07.07.2020 на поставку 98,96 тон ячменю ;

видаткова накладна №ЗП20-63815 від 30.06.2020 на поставку103,455 тон ячменю ;

видаткова накладна №ЗП20-01262 від 07.07.2020 на поставку 50,4 тон ячменю;

видаткова накладна №ЗП20-01263 від 08.07.2020 на поставку 27,94 тон ячменю;

додаткова угода №ОДЕ21-00467/1 від 07.07.2020 до договору №ОДЕ21-00461;

видаткова накладна №ЗП21-01384 від 08.07.2020 на поставку 24,52 тон ячменю;

видаткова накладна №ЗП21-01385 від 09.07.2020 на поставку 159,24 тон ячменю;

видаткова накладна №ЗП21-01487 від 09.07.2020 на поставку 81,5 тон ячменю;

видаткова накладна №ЗП21-01843 від 10.07.2020 на поставку 25,22 тон ячменю;

товарно-транспортні накладні на підтвердження постачання кукурудзи та ячменю від позивача на користь ТОВ "КЕРНЕЛ-ТРЕЙД" в кількості 31 шт.

Суд зазначає, що контролюючий орган, приймаючи рішення з посиланням на податкову інформацію, яка отримана у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має обґрунтувати суду на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази на підтвердження цієї інформації.

Натомість, надані відповідачем документи, зокрема, оскаржувані рішення, витяг з протоколу засідання комісії, ґрунтуються на податковій інформації, однак, така інформація не підтверджена жодними належними та допустимими доказами.

Суд наголошує на тому, що ознаки фіктивності господарських операцій мають бути доведені належними, допустимими і достовірними доказами, поняття, джерела і характеристики яких наведені у Главі 5 КАС України.

Відповідно до статті 90 КАС України докази оцінюються та мають ґрунтуватися на безпосередньому, повному, всебічному та об`єктивному їх дослідженні.

Стверджуючи, що у ФГ "ВІСЛА САД" відсутні власні чи орендовані земельні ділянки для обробітку, посіву та збору урожаю, який згідно бази даних був реалізований, відповідачем 1 не взято подану позивачем декларацію з плати на землю за 2019 рік, відповідно до якої в останнього у користуванні 100,01 га землі, за яку сплачується земельний податок.

Частинами 1 та 2 статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України відповідно до статті 9 Конституції України, як чинний міжнародний договір, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України від 17.07.1997 №475/97-ВР та вона набула чинності для України 11.09.1997.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), №37801/97, п.36, від 01.07.2003, яке відповідно до ч. 1 статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" підлягає застосуванню судами як джерело права, вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

У рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.

При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Разом з тим, приймаючи рішення або вчиняючи дію, суб`єкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може виявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього суб`єкта, визначених законом.

Прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб`єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.

Таким чином, висновки та рішення суб`єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

Разом з тим, як встановлено в ході судового розгляду справи відповідачем 1 зазначених вище принципів при прийнятті рішення дотримано не було.

Таким чином, суд доходить висновку, що контролюючим органом не доведено, що існують підстави для застосування до ТОВ "ВІСЛА САД" пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку з відповідним внесенням до переліку ризикових суб`єктів господарювання за відповідною ознакою.

Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платника, тобто з презумпції економічної виправданості дій платника, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди, та достовірність відомостей у бухгалтерській та податковій звітності платника.

Варто також зазначити, що поняття "добросовісний платник", яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентами податкових зобов`язань. А відтак платник не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Підсумовуючи викладене, оскаржуване рішення від 04.08.2020 № 9021 про відповідність критеріям ризиковості ФГ "ВІСЛА САД" підлягає скасуванню.

Щодо виключення з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості суд зазначає таке.

Положеннями п. 6 Порядку №1165 закріплено, що у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Отже, саме по собі скасування у судовому порядку рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості є безумовною підставою для виключення комісією регіонального рівня платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості.

Суд враховує, що відповідно до пунктів 4, 10 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про, зокрема, визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Отже, спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що оскаржуване рішення щодо включення позивача до переліку ризикових платників податку на додану вартість не відповідає усім критеріям, визначеним ч. 2 ст. 2 КАС України, та порушує права позивача як платника податку, тому з метою повного та ефективного захисту порушених прав, виходячи із наданих суду статтею 245 КАС України повноважень, необхідно зобов`язати відповідача 1 виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Надаючи оцінку оскаржуваним рішенням про відмову у реєстрації податкових накладних суд виходив того, що механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначено наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520, яким затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №520).

Пунктом 2 Порядку №520 визначено, що прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС.

Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку №520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі. Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

Пунктом 5 Порядку №520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, серед яких:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

При цьому, письмові пояснення та копії документів, зазначені у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронні довірчі послуги" та "Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами", затвердженого в установленому порядку (пункти 6, 7 Порядку №520).

Згідно з вимогами пунктів 9, 10 та 11 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Підставами для прийняття комісією регіонального рівня рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Відповідно до пункту 25 Порядку № 1165 Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Рішення про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних також прийняті з підстав неподання позивачем підтверджуючих документів щодо наявних земельних ділянок, які знаходяться у власності / оренді, ненадання статистичної звітності щодо посівних площ та валового урожаю у 2019 та 2020 роках, ненадання інвентаризаційних описів, складських квитанцій щодо наявності у платника достатньої кількості реалізованої продукції.

Суд зауважує, що сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце.

Вказана позиція узгоджується з практикою Верховного суду викладеної в постанові від 17.09.2020 у справі № 810/2202/16.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що всі сумніви та протиріччя контролюючого органу щодо дотримання позивачем вимог податкового законодавства України під час здійснення господарської діяльності повинні досліджуватися шляхом проведення перевірок такого платника податків, за умови наявності підстав для її проведення визначених ПК України, а не шляхом блокування реєстрації податкових накладних.

Суд звертає увагу на те, що відповідачем 1 не було визначено вичерпного переліку документів, надання якого дало б позивачеві можливість реєстрації податкових накладних.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем на підтвердження реальності здійснення операцій були виписані податкові накладні, по яким позивачем направлено повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, копії яких містяться в матеріалах справи, та надані відповідні документи.

Суд наголошує, що у цій справі не надається оцінка реальності здійснення господарської операції, на підставі якої позивач склав спірні податкові накладні, оскільки це питання має досліджуватись під час здійснення податкового контролю, що включає в себе систему заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, зокрема, шляхом здійснення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Таким чином, суд дійшов висновку, що, зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які, на думку суду, свідчать про проведення господарських операцій, відповідач 1 не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкових накладних.

В даному випадку відповідачем 1 ґрунтовних недоліків щодо поданих позивачем документів не встановлено та не вказано у відповідному рішенні, а відмова у реєстрації спірних податкових накладних фактично обґрунтована відсутністю первинних документів, однак вказані висновки спростовані в ході судового розгляду.

Також з наданих до матеріалів справи документів та документів, які надавались контролюючому органу, було можливо встановити підстави для складання та направлення на реєстрацію накладних.

Відтак, невиконання контролюючим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акту індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Зазначений висновок відповідає правовій позиції, викладеній в постанові Верховного Суду від 02.07.2019 у справі №140/2160/18.

Оцінюючи вищевикладені обставини, суд приходить висновку, що рішення Комісії ГУ ДПС у Вінницькій області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 05.08.2020 за № 1801155/33971237, № 1801156/33971237, № 1801157/33971237, № 1801158/33971237, №1801159/33971237, № 1801160/33971237, № 1801161/33971237, № 1801162/33971237, №1801163/33971237, № 1801164/33971237, № 1801165/33971237, № 1801166/33971237, №1801167/33971237, № 1801168/33971237, № 1801169/33971237, № 1801170/33971237, №1801171/33971237 є протиправними та підлягають скасуванню.

З приводу позовної вимоги щодо зобов`язання ДПС України зареєструвати подані податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних то суд зазначає таке.

Відповідно до вимог пунктів 201.1, 201.10 статті 201 ПК України реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних віднесено до обов`язків платника податків.

У той же час, наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, позаяк у випадку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування механізм її подальшої реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних є іншим.

Згідно з приписами пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Отже, реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої попередньо було зупинено, є повноваженням Державної податкової служби України.

Проте, обставин, які б унеможливлювали реєстрацію поданих позивачем податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, судом не встановлено.

Оскільки суд дійшов висновку про протиправність оскаржуваних рішень про відмову в реєстрації в ЄРПН спірних податкових накладних, ознак щодо порушення позивачем вимог законодавства щодо складення податкових накладних немає, відтак є достатні підстави для прийняття рішення про реєстрацію таких накладних.

Аналізуючи положення ст. 245 КАС України, можна дійти висновку, що законодавством передбачено право суду у випадку встановлення порушення прав позивача зобов`язувати суб`єкта владних повноважень приймати рішення або вчиняти певні дії.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) по справі "ЧУЙКІНА ПРОТИ УКРАЇНИ" (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява № 28924/04) констатував: "50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21.02.1975 у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), пп. 28 - 36, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10.07.2003, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)".

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що в даному випадку задоволення позовної вимоги щодо зобов`язання ДПС України зареєструвати подані позивачем податкові накладні, є необхідним забезпеченням судом гарантій того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч. 2 ст. 2 КАС України).

Частинами першою та другою статті 6 КАС України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

В силу приписів ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з позицією ЄСПЛ, викладеною, зокрема, у справі "Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції", заява № 36985/97, рішення від 23.07.2002, п. 110, адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.

Перевіривши обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єктів владних повноважень на підтримку правомірності своєї позиції та докази, надані позивачем, суд приходить до переконання, що позов підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Крім того, вирішуючи питання про стягнення судових витрат, суд бере до уваги положення ч. 8 ст. 139 КАС України, відповідно до якої у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Судом встановлено, що позивачем сплачено судовий збір в сумі 39938 грн. При цьому, суд враховує, що вказані судові витрати необхідно присудити на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління ДПС у Вінницькій області, позаяк порушення права, яке потребувало судового захисту, в першу чергу пов`язано з прийняттям неправомірних рішень Комісією Головного управління ДПС у Вінницькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, тоді як похідні вимоги, що заявлені до ДПС України, обумовлені виключно процедурою реєстрації розрахунків коригування в ЄРПН, тобто способом захисту порушеного права. При цьому, позивачем будь-яких дій чи рішень ДПС України не оскаржується.

Керуючись ст.ст. 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Вінницькій області від 04.08.2020 № 9021 про відповідність фермерського господарства "ВІСЛА САД" як платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Вінницькій області виключити фермерське господарство "ВІСЛА САД" з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Визнати протиправними та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Вінницькій області, яка діє в складі Головного управління ДПС у Вінницькій області, про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних:

від 05.08.2020 за № 1801154/33971237, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної від 01.07.2020 № 50;

від 05.08.2020 за № 1801155/33971237, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної від 01.07.2020 № 58;

від 05.08.2020 за № 1801156/33971237, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної від 02.07.2020 № 59;

від 05.08.2020 за № 1801157/33971237, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної від 02.07.2020 № 60;

від 05.08.2020 за № 1801158/33971237, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної від 05.07.2020 № 71;

від 05.08.2020 за № 1801159/33971237, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної від 07.07.2020 № 80;

від 05.08.2020 за № 1801160/33971237, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної від 04.07.2020 № 70;

від 05.08.2020 за № 1801161/33971237, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної від 11.07.2020 № 90;

від 05.08.2020 за № 1801162/33971237, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної від 01.07.2020 № 54;

від 05.08.2020 за № 1801163/33971237, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної від 06.07.2020 № 72;

від 05.08.2020 за № 1801164/33971237, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної від 10.07.2020 № 88;

від 05.08.2020 за № 1801165/33971237, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної від 02.07.2020 № 61;

від 05.08.2020 за № 1801166/33971237, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної від 09.07.2020 № 84;

від 05.08.2020 за № 1801167/33971237, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної від 06.07.2020 № 78;

від 05.08.2020 за № 1801168/33971237, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної від 08.07.2020 № 83;

від 05.08.2020 за № 1801169/33971237, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної від 08.07.2020 № 82;

від 05.08.2020 за № 1801170/33971237, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної від 07.07.2020 № 81;

від 05.08.2020 за № 1801171/33971237, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної від 09.07.2020 № 86.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складені фермерським господарством "ВІСЛА САД" податкові накладні: від 01.07.2020 № 50, 01.07.2020 № 58, від 02.07.2020 № 59, від 02.07.2020 № 60, від 05.07.2020 № 71, від 07.07.2020 № 80, від 04.07.2020 № 70, від 11.07.2020 № 90, від 01.07.2020 № 54, від 06.07.2020 № 72, від 10.07.2020 № 88, від 02.07.2020 № 61, 09.07.2020 № 84, від 06.07.2020 № 78, від 08.07.2020 № 83, від 08.07.2020 № 82, від 07.07.2020 № 81, 09.07.2020 № 86 днем їх подання.

Стягнути на користь фермерського господарства "ВІСЛА САД" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Вінницькій області судові витрати зі сплати судового збору в сумі 39938 грн. (тридцять дев`ять тисяч дев`ятсот тридцять вісім гривень).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Фермерське господарство "ВІСЛА САД" (24000, Вінницька область, м. Могилів-Подільський, вул. Стависька, буд. 77, кв. 31, код ЄДРПОУ 33971237)

Відповідач 1: Головне управління ДПС у Вінницькій області (21100, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 7, код ЄДРПОУ 43142454)

Відповідач 2: Державна податкова служба України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 43005393)

Суддя Вільчинський Олександр Ванадійович