Постанова

від 18.02.2021 по справі 420/7048/20

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 лютого 2021 р.м.ОдесаСправа № 420/7048/20

Головуючий в І інстанції: Радчук А.А.

Дата та місце ухвалення рішення: 25.09.2020 р. м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

судді-доповідача - Шеметенко Л.П.

судді - Стас Л.В.

судді - Турецької І.О.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2020 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю СІТІТЕХБУД до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

У липні 2020 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю СІТІТЕХБУД до Головного управління ДПС в Одеській області, в якій позивач просить: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 10.07.2020 року № 0001120402.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2020 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 10.07.2020 року № 0001120402.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове про відмову у задоволенні заявлених вимог, наголошуючи на порушенні судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також неповному з`ясуванні судом першої інстанції всіх обставин, що мають значення для вирішення справи.

Позивачем поданий відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), згідно якого суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Вислухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачем 20.05.2020 року подано декларацію з податку на додану вартість за період квітень 2020 року, в якій заявлено до бюджетного відшкодування 180000 грн.

Разом з декларацією з ПДВ позивачем було заповнено додаток 3, та відповідно до таблиці 2 Додатка 3 - вказано періоди: жовтень 2019 року, грудень 2019 року, січень 2020 року, лютий 2020 року.

Головним державним ревізором-інспектором відділу контролю за відшкодуванням ПДВ управління податків і зборів з юридичних осіб ГУ ДПС в Одеській області Тельновим О.М., відповідно до п. 200.10 ст. 200 розділу V Податкового кодексу України та в порядку, встановленому ст. 76 глави 8 розділу II ПКУ, проведено камеральну перевірку достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку по декларації з ПДВ за квітень 2020 року (податкова декларація з податку на додану вартість від 20.05.2020 року № 23236081), за наслідками якої складено акт про результати камеральної перевірки від 15.04.2020 року №369/15-32-04-02/42148696.

Згідно вказаного акту, відповідачем встановлено, що в порушення п. 200.1 ст. 200, абзацу б) п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України та пп. 4 п. 5 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28 січня 2016 року № 21 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 29 січня 2016 року за №159/28289) (із змінами та доповненнями) ТОВ СІТІТЕХБУД (код ЄДРПОУ 42148696) не має права на отримання бюджетного відшкодування заявленого на рахунок платника у банку (відображеного у рядку 20.2.1 декларації з ПДВ за квітень 2020 року) у розмірі 180000 грн.

На підставі акту камеральної перевірки відповідачем прийнято повідомлення-рішення від 10.07.2020 року № 0001120402 щодо відмови в отриманні бюджетного відшкодування заявленого на рахунок платника податку у банку у розмірі 180000 грн.

Вирішуючи справу та задовольняючи позов, суд першої інстанції, враховуючи підтверджену відповідачем фактичну суму від`ємного значення, суму ліміту у системі електронного адміністрування, дані декларації, висновки відповідача щодо відсутності порушень в інших аспектах формування відповідних показників декларації та заявлених сум ПДВ, а також - деталізацію показників звітності та заявлених сум, щодо яких відповідачем не надано належних доказів на спростування під час розгляду справи, дійшов висновку про відсутність підстав для невизнання заявленої позивачем суми бюджетного відшкодування в декларації з податку на додану вартість за звітний (податковий) період - квітень 2020 року та, відповідно, про необґрунтованість та протиправність податкового повідомлення-рішення від 10.07.2020 року № 0001120402.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову з огляду на викладене.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ПК України, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг.

Згідно вимог п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

У разі якщо за результатами звітного (податкового) періоду податковий кредит платника перевищує його податкові зобов`язання, у платника формується від`ємне значення податку на додану вартість звітного (податкового) періоду, яке відповідно до п. 200.4 ПК України може бути, зокрема, зараховане до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.

Відповідно до п. 200.7 ст. 200 Податкового кодексу України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Сума від`ємного значення, що розрахована згідно з п. 200.1 Податкового кодексу України, відображається у Додатку 2 до податкової декларації з податку на додану вартість Довідка про суму від`ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (Д2) та у Додатку 3 до податкової декларації з податку на додану вартість Розрахунок суми бюджетного відшкодування (Д3).

Форма та порядок заповнення і подання зазначених додатків затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289 (далі - Порядок № 21).

Підставою для виставлення оскаржуваного податкового повідомлення - рішення став висновок податкового органу про порушення позивачем вимог п. 200.1 ст. 200, абзацу б) п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України та пп. 4 п. 5 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28 січня 2016 року № 21.

Водночас, в акті оскаржуваної перевірки відповідачем не визначено, в чому полягають порушення з боку позивача наведених вимог ПКУ та Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується змістом акту перевірки, а також не спростовується апелянтом, станом на дату проведення перевірки за результатами опрацювання податкових періодів, починаючи з періоду виникнення від`ємного значення, не встановлено завищення податкового кредиту за квітень 2020 року по податковим накладним, які зареєстровані з порушенням терміну у Єдиному реєстрі податкових накладних, станом на дату подання податкової декларації за квітень 2020 року за даними системи електронного адміністрування сума ліміту становить 348552 гривень, тобто, відповідачем не спростовано право позивача на отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

В свою чергу, як в акті перевірки, так і в поданій апеляційній скарзі відповідач вказує на неможливість визначення конкретно по яким контрагентах та в які податкові періоди було включено суми бюджетного відшкодування.

Також, відповідач посилається на висновки акту попередньої перевірки від 15.04.2020 року № 216/15-32-04-02/42148696.

Поряд з цим, з матеріалів справи вбачається, що на підставі акту попередньої перевірки від 15.04.2020 року № 216/15-32-04-02/42148696 відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення від 08 травня 2020 року № 0000680402, яке оскаржено позивачем в судовому порядку.

При цьому, рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 03 липня 2020 року, яке залишено без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2020 року, позов задоволено та визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення від 08 травня 2020 року № 0000680402.

Згідно ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, вбачається, що висновки відповідача, які покладені в основу також і ППР, що оскаржується у даній справі, визнані протиправними та винесене ППР скасовано, рішенням суду, що набрало законної сили, та ці обставини не підлягають доказуванню у даній справі.

Що стосується посилань податкового органу на неможливість встановлення конкретно по яким контрагентах та в які податкові періоди було включено суми бюджетного відшкодування колегія суддів вважає, що такі посилання відповідача є безпідставними, оскільки порушення заповнення декларацій з ПДВ за квітень 2020 року та додатків до неї не встановлено.

Більш того, відповідач сам в акті перевірки вказує на те, що бюджетне відшкодування, що заявлено, виникло у жовтні 2019 року з постачальником позивача за визначеним індивідуальним номером, що повністю спростовує наведені вище доводи щодо неможливості встановлення періоду виникнення бюджетного відшкодування та постачальників позивача.

Колегія суддів зазначає, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку (частина друга статті 2 КАС України).

Крім того, відповідно до абзацу другого частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України у таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

В свою чергу, не виконання відповідачем обов`язку доказування, встановленого частиною другою статті 77 КАС України, а саме недоведеність суду правомірності прийняття рішення (що воно прийняте обґрунтовано, добросовісно, розсудливо, за наявності визначених ПКУ підстав), є підставою для визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення.

За встановлених у справі обставин, враховуючи, що відповідачем фактично взагалі не перевірено правомірність формування позивачем бюджетного відшкодування, а також оскаржуване ППР винесене з урахуванням висновків акту попередньої перевірки, однак, рішенням суду, що набрало законної сили скасовано ППР за цим актом, враховуючи підтверджену відповідачем фактичну суму від`ємного значення, суму ліміту у системі електронного адміністрування, дані декларації, висновки відповідача щодо відсутності порушень в інших аспектах формування відповідних показників декларації та заявлених сум ПДВ, а також - деталізацію показників звітності та заявлених сум, щодо яких відповідачем не надано належних доказів на спростування під час розгляду справи, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про необґрунтованість та протиправність податкового повідомлення-рішення від 10.07.2020 року № 0001120402.

Враховуючи викладені обставини та з огляду на наведені положення законодавства, оскільки доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального, процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення - без змін.

Керуючись ст.ст. 240, 241, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області - залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2020 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках, визначених ст. 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення постанови в повному обсязі безпосередньо до Верховного Суду.

Судове рішення складено у повному обсязі 18.02.2021 р.

Суддя-доповідач: Л.П. Шеметенко

Суддя: Л.В. Стас

Суддя: І.О. Турецька